CC BY
13
интенсивного ионизирующего излучения / Л.С. Старикович, Л.А. Дацюк, У.В. Старанко и др. // Лабораторная диагностика. —
2008. — № 1. — С. 57-60.
10. Лтопероксида^я, антиокси-дантний захист та сперматогенез у щурiв за довготермшового алн ментарного надходження радюну-клiдiв у малих дозах / Н.О. Карпенко, Л.М. Овсяннiкова, С.М. Альохн на та ш. // Довкiлля та здоров'я. —
2009. — № 1. — С. 13-18.
11. Trosko J.E. Human health consequences of environmentally-modulated gene expression: potential roles of ELF-EMF induced epigenet-ic versus mutagenic mechanisms of disease / J.E Trosko // Bioelectro-magnetic. — 2000. — V. 21, № 8. — P. 402-406.
12. Life and Death: Metabolic Rate, Membrane Composition and Life Span of Animals / A.J. Hulbert, R. Pamplona, R. Buffenstein, W.A. Buttemer // Physiol. Rev. — 2007. — Vol. 87. — P. 1175-1213.
13. Барабой В.А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологи / В.А. Барабой, Д.А. Сутковой. — К.: Наукова думка, 1997. — 420 с.
14. Державн ппешчш нормати-ви "Допустимi рiвнi вмюту радю-нукл^в 137Cs i 90Sr у продуктах хар-чування та питшй водi (ДР-97)". — К., 1997.
15. Современные методы в биохимии / Под ред. Ореховича В.Н.
— М.: Медицина, 1977. — С. 62-68.
16. Методы определения активности каталазы / М.А. Королюк, Л.И. Иванова, И.Г. Майорова,
B.Е. Токарев // Лаб. дело. — 1988.
— Вып. 1. — С. 16-18.
17. Луценко Л.А. Биохимические методы исследования в гигиене / Л.А. Луценко, И.Н. Титова. — М., 1973. — С. 48-53.
18. Оцшка стану глутатюново'| системи в iмунокомпетентних кш-тинах кровi за дм низькоштенсив-ного опромшення / Г.Я. Клевета, Л.О. Дацюк, У.В. Старанко та ш. // Мед. хiмiя. — 2006. — Т. 8, № 3. —
C. 76-79.
19. Бiохiмiчнi та бiофiзичнi мето-ди оцшки порушень окислюваль-ного гомеостазу в оаб, що зазнали радiацiйного впливу внаслiдок ава-рií на ЧАЕС: метод. рек. / Л.М. Ов-сяннiкова, С.М. Альохiна, О.В. Дро-бiнська та iн. — К., 1999. — 18 с.
20. Томашевська Л.А. Вплив ко-роткостроково'|' дií електромагшт-ного випромшювання на стан ок-сидантноí системи в органiзмi щу-рiв / Л.А. Томашевська, Т.6. Крав-чун, О.О. Бугаенко // Гiгieна насе-лених мiсць. — К., 2011. — Вип. 57. — С. 259-264.
Надшшла до редакцií 09.04.2012.
THE INTEGRAL CRITERIA OF ADAPTATION OF JUNIOR PUPILS
Moskvyak N.V., Fedorenko V.I.
1НТЕГРАЛЬН1 КРИТЕР11 АДАПТАЦЙ' МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В
МОСКВЯК Н.В., ФЕДОРЕНКО В.1.
Львiвський нацiональний медичний ушверситет iM. Данила Галицького
УДК: 613.955: 612.017. 2
даптац1я до систематичних шктьних занять становить одну з найактуальшших проблем нацюнальноУ шко-ли. Надзвичайно важливе практичне значення мае по-шук 1нформативних та об'ективних критерпв оц1нки переб1гу адаптаци, осктьки це дозволяе своечасно з'я-сувати причини и зриву, д1-агностувати дезадаптацю I вживати належн1 коригуюч1 заходи. Вивчення цього пи-тання дозволить реал1зува-ти принципи динам1чного контролю над станом функ-цюнальних систем оргашз-му, що, у свою чергу, ство-рюе передумови для роз-робки вщповщних рекомен-дац1й та виявлення груп ри-зику, регуляторн1 системи яких перебувають на меж1 своУх можливостей [1, 2].
Одним з показниюв, як1 в1-дображають формування адаптаци дитячого оргашз-му до умов довктля, е ф1-зичний розвиток [3, 4]. Виявлення певних зрушень у ф1-
ИНТЕГРАЛЬНЫЕ КРИТЕРИИ АДАПТАЦИИ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ
Москвяк Н.В., Федоренко В.И.
Целью работы было изучение закономерностей динамики параметров физического развития младших школьников и уровней адаптационного потенциала системы кровообращения в период обучения с 1-го по 3-й классы как интегральных критериев адаптации. Установлено, что динамика параметров физического развития обследованных школьников 6-7лет отвечает закономерностям роста и развития детского организма, что дает возможность положительно оценить течение процесса адаптации по данному критериальному фактору. Выявлено достоверное увеличение удельного веса детей с удовлетворительным уровнем адаптации и срывом адаптации на фоне уменьшения в 2 раза значения показателя напряжения механизмов адаптации. Результаты пробы с дозированной физической нагрузкой свидетельствуют о вероятности нарушений в адаптационном статусе младших школьников.
Ключевые слова: адаптация, школьники, физическое развитие, адаптационный потенциал.
© Москвяк Н.В., Федоренко В.1. СТАТТЯ, 2012.
13 Environment & Health № 3 2012
О
THE INTEGRAL CRITERIA OF ADAPTATION
OF JUNIOR PUPILS
MoskvyakN.V., Fedorenko V.I.
The aim of the work was to study the dynamic regularities of physical development parameters of junior pupils and levels of adaptive potential of coronary system in the process of learning of examined pupils (1-3 forms) as the integral criteria of adaptation. It was established that dynamic of physical development examined 6-7 years-old pupils respond to regularities of a child organism growth and development. This criterion
gives a possibility of positive estimation of occurred process of adaptation. Is was revealed that the specific body weight of children with satisfactory level of adaptation and disruption of adaptation increased significantly on the background of decreased 2 times intensity index of mechanism of adaptation. The findings of reaction with dosage physical load indicate the probability of disturbances of adaptive status of junior pupils.
Keywords: adaptation, pupils, physical development, adaptive potential.
зичному розвитковi (ФР) дитя-чого оргашзму мае прогно-стичне значення, осктьки вже на донозолопчному eTani дае можливють розробити i впро-вадити найбтьш оптимальш програми профтактики, оздо-
Матерiали та методи до-слщжень. Протягом навчання з 1-го по 3-й клас обстежено 403 дитини, з них 207 хлопчи-KiB та 196 дiвчaток. 1нтеграль-ними критeрiями адаптацп бу-ло обрано динамку параме-
Таблиця 1
Зютавлення антропометричних napaMeTpiB (M ± m) дiтeй 6-7^чного BiKy за пepiод навчання у 1-3 класах
Параметр Вк (роки)" 1-й клас 2- й клас 3-й клас
Хлопчики
Довжинатта 6 119,24±0,38 123,90±0,44 131,40±0,58
7 121,75±0,62* 127,12±0,43* 137,80±0,57*
Маса тта 6 22,19±0,32 23,59±0,24 26,25±0,32
7 22,62±0,22 24,49±0,32* 29,32±0,32*
Дiвчaткa
Довжинатта 6 118,90±0,35 124,66±0,36 131,59±0,45
7 120,86±0,42* 125,26±0,70 137,45±0,45*
Маса тта 6 20,67±0,42 22,39±0,34 24,95±0,41
7 21,72±0,24* 23,67±0,50 28,95±0,69*
Примтка: л — вк д 'тей при BCTyni до школи; * — BiporigHicTb рiзницi у межах статевоJ групи (p<0,05).
трiв фiзичного розвитку (МТ, ДТ) та значення адаптацмного потен^алу (АП) системи кро-вообiгу. Фiзичний розвиток оцiнювaли за методом А.Г. Сухарева [7]. Розрахунок адапта-цiйного потeнцiaлу проведено вiдповiдно до методики Р.М. Баевського [8] з визначенням рiвня адаптацмних можливо-стей оргашзму д^ей за наступ-ною шкалою: зaдовiльнa адап-тaцiя — пороговi значення АП для д^ей не перевищують 1,89 бали; напруження мeхaнiзмiв aдaптaцii 1,90-2,14 бали; неза-довiльнa aдaптaцiя — 2,152,41 бали; зрив адаптацп — >2,42 бали [9].
Результати та обговорен-ня. Проведет нами зaмiри по-казниюв ФР учнiв молодших клаав у динaмiцi навчання дозволили зафксувати пeвнi особливостi, притaмaннi цьо-му процесу (табл. 1).
На початку першого класу сeрeднiй ДТ хлопчиюв 6-ти ро-кiв е меншим вiд показника 7-мирiчних дiтeй на 2,51 см, а у
ровлення та корекцп пору-шень здоров'я та розвитку ди тей. З огляду на те, що серце-во-судинна система вважа-еться iндикaтором адаптацй них можливостей оргашзму, актуальним е визначення ii функцюнального стану за величиною адаптацмного потен-цiaлу [5, б].
Метою роботи передбаче-не вивчення зaкономiрностeй змiн пaрaмeтрiв маси (МТ) та довжини тта (ДТ) молодших школярiв у динaмiцi трьох ро-кiв навчання як об'ективних критерпв aдaптaцii та визначення рiвня aдaптaцiйних можливостей оргaнiзму д^ей за значенням aдaптaцiйного по-тен^алу (АП) системи кровоо-бiгу у стаж спокою i на фон фи зичного навантаження.
Таблиця 2
Зведена таблиця категорш фiзичного розвитку молодших школяpiв за пepiод навчання у 1-3 класах, %
Кaтeгорiя фiзичного розвитку Етап дослщження Р 1_2 Р 2_3 Р 1_3
1 клас 2 клас 3 клас
Нормальний ФР 73,5±2,2 67,8±2,3 66,2±2,4 р>0,05 р>0,05 р<0,05
Низький зрiст 4,2±0,7 4,5±1,0 4,9±1,1 р>0,05 р>0,05 р>0,05
Високий зрiст 4,7±1,1 4,9±1,1 10,2±1,5 р>0,05 р<0,05 р<0,05
Дефщит МТ 1 ступеня 6,9±1,3 4,2±0,9 5,5±1,3 р>0,05 р>0,05 р>0,05
Дeфiцит МТ 2 ступеня 2,0±0,7 1,2±0,5 1,5±0,6 р>0,05 р>0,05 р>0,05
Надлишок МТ 1 ступеня 6,0±1,2 11,4±1,6 8,2±1,4 р<0,05 р>0,05 р>0,05
Надлишок МТ 2 ступеня 2,7±0,8 6,0±1,2 3,5±0,9 р<0,05 р>0,05 р>0,05
Примтка: Р 1-2, Р2-3, Р 1-3 — статистично в'рог'щш в'дм'нност! мiж вДповДними етапами досл'1дження (р<0,05).
№ 3 2012 Environment & Health 14
-о-
д1вчаток ця р1зниця становить 1,96 см (1=3,5, р<0,001). На другому роц1 навчання зр1ст д1-тей, як1 розпочали систематич-не навчання у школ1 з 6-ти ро-к1в у середньому збтьшився на 5,76 см у д1вчаток, на 4,66 см — у хпопчиюв. Анало-г1чн1 процеси спостер1гаються й пом1ж школярами, зарахова-ними до школи у 7 рок1в. При цьому р1чний прирост зазначе-ноУ вковоУ групи в1дпов1дае в1-ковим законом1рностям ро-звитку дитячого оргашзму I становить у хпопчиюв 5,37 см, у д1вчаток — 4,40 см. Збер1га-еться в1рогщна в1дм1нн1сть у ДТ хлопчик1в 7-ми роюв, пор1вня-но з молодшими на р1к одно-класниками, оскУпьки р1зниця м1ж величинами становить 3,22 см (1=5,3, р<0,001). У д1в-чаток 7-ми рок1в ДТ лише на 0,60 см перевищуе показник ос1б 6-ти рок1в (р>0,05). На-прик1нц1 навчання у третьому клас1 ДТ хлопчик1в I д1вчаток, як1 мали на початок дослщжен-ня по 6 роюв, зб1льшуеться на 7,5 см та 6,90 см вщповщно, пор1вняно з другим класом. Стр1мке зб1льшення ДТ у д1тей, як1 розпочали навчання у школ1 з 7-ми рок1в (хлопчики — 10,68 см, д1вчатка — 12,91 см) I на момент обстеження у третьому клас1 досягли 10-ти роюв, ймов1рно, пов'язане з препу-бертатним пер1одом. Р1зниця м1ж показниками хлопчик1в обох в1кових груп становить 6,40 см (1=7,4, р<0,001), а у д1вчаток — 5,86 см (1=13,0, р<0,001).
Зм1на маси тУпа за пер1од навчання у молодшм школ1 за-галом вщповщае 1снуючим в1-
Г1Г1еНА Д1ТЕЙ ТА П1ДЛ1ТК1В =
ковим закономерностям. У першому клас1 в1рог1дна р1з-ниця м1ж в1ковими групами за показниками МТ на користь школяр1в 7 роюв встановлена серед д1вчаток, а вже у другому клас1 аналопчна ситуац1я в1дстежуеться пом1ж хлопчиками. Серед д1тей 6 роюв прибавка МТ у хлопчиюв становить 1,40 кг, у д1вчаток — 1,72 кг; у хлопчиюв та д1вчаток, як1 розпочали навчання з 7 роюв, — 1,87 кг та 1,95 кг вщповщно. За результатами наших дослщ-жень встановлено, що за 1,5 роки вщ попередшх зам1р1в, наприк1нц1 навчання у третьому клас1, прибавка МТ у хлоп-чиюв, як1 прийшли до школи у 6 рок1в, становить 2,66 кг, у д1в-чаток — 2,56 кг, а у хлопчиюв та д1вчаток, як1 розпочали навчання з 7 роюв, значно бУпьша: 4,83 кг та 5,28 кг вщповщно. Це, як I збУпьшення зросту, вка-зуе на початок пубертатного перюду. Законом1рний ф1зю-лопчний процес зумовлюе на-явн1сть в1рогщноУ р1зниц1 м1ж середн1ми параметрами вко-вих груп. Зокрема, маса хлоп-чик1в, яким на початку досл1-дження виповнилося 7 рок1в, е
бУпьшою в1д показника Ухшх молодших на р1к однокласни-к1в на 3,07 кг, а у д1вчаток ця величина становить 4,00 кг. Пев-не збтьшення показниюв маси та зросту молодших школяр1в у дашй в1ков1й груп1 встановлено рядом дослщниюв I пов'язу-еться з гормональним дисбалансом, який е наслщком несприятливоУ еколопчно'У си-туаци та високоУ Ытенсивност навчання.
За результатами досл1джен-ня встановлено, що нормаль-ний ф1зичний розвиток п1д час вступу до школи мали 73,5 ± 2,2% школяр1в, на другому роц1 навчання — 67,8 ± 2,3%, у третьому клас1 — 66,2 ± 2,4%, а частка в1дхилень становить 26,5%, 32,2% та 33,8% вщповщно. За перюд спосте-реження найвищий р1вень частки нормального фР (79,8 ± 4,1%) спостер1гався у хлоп-чик1в 7 рок1в на початку навчання, а найнижчий (62,8 ± 4,5%) — у хлопчиюв, як1 розпочали навчання з 6 роюв, — у другому клас1. За пер1од навчання у молодшм школ1 спо-стер1гаеться зменшення частки ос1б з нормальним ФР,
0%
Рисунок
Частка рiзних рiвнiв адаптацГГ серед дiтей молодшого шкiльного вiку у 1 та 3 класах (%) у станi спокою та на фон фiзичного навантаження
80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10%
45,2 I
0— ^
1
1-й клас
3-й клас(спокм)
3
3-й клас(навантаження)
Задовтьна адаптац1я Незадов1льна адаптац1я
Напруження механ1зм1в адаптацп Зрив адаптацп
15 Еоттошшт & Иеаьти № 3 2012
-О-
2
збiльшуeться чисельнiсть контингенту з високим зро-стом (р<0,05). Разом з тим визначаеться тенден^я до зростання випадкiв надлишку маси тта 1-го та 2-го ступешв на фош певного зниження по-ширеностi дефiциту маси обох ступешв (табл. 2).
Порiвняльний аналiз рiвня адаптацii у динамiцi навчання з 1-го по 3-й класи засвщчуе певнi позитивнi тенденцй' (рис.). Спостеркаеться збiль-шення частки молодших шко-лярiв з задовiльним рiвнем адаптацп та зменшення з ii на-пруженням, а також зростання вщсотка осiб з незадовiльною адапта^ею за вiдсутностi випадкiв зриву адаптацп (р<0,05).
Вивчення динамки змш се-редшх значень АП за перiод дослщження вказуе на вiро-гiдне зниження (р<0,05) цього показника серед уах обстеже-них груп школярiв, що свiдчить про закономiрне зростання рiвня адаптацiйних можливо-стей. Разом з тим, тсля про-ведення дозованого фiзично-го навантаження наприкiнцi навчання у третьому клас спостерiгаеться вiрогiдне (р<0,05) збiльшення частки ди тей з напруженим та незадо-втьним рiвнем, а також зi зри-вом адаптацп в усiх обстеже-них статево-вiкових групах та зменшення чисельност осiб з задовiльною адапта^ею.
На початку дослiдження частка оЫб з задовiльною адаптацiею помiж контингенту д^ей з нормальним фiзичним розвитком перебувала у ди апазонi вщ 77,3% до 92,3%. Наприкiнцi дослщження на-пруження механiзмiв адаптацп дiагностовано лише у 4,0% хлопчикiв 6-ти роюв. Встано-влена нами тенден^я до зниження частки оаб з нормальним фiзичним розвитком в
обох вкових групах су-проводжуеться переходом ди тей з напруженням механiзмiв адаптацii до категори з вщхи-леннями у фiзичному розвит-ковi. Наведенi спiввiдношення узгоджуються з результатами кореляцiйного аналiзу, за яким встановлено, що мiж рiвнем ф^зичного розвитку та адапта-цмним потенцiалом iснуе пря-мий достовiрний середньоi сили зв'язок (г=0,41, р<0,01).
Висновки
1. Результати проведеного дослщження виявили пози-тивну динамку показниюв маси та довжини тта потягом трьох роюв навчання серед уах обстежених статево-вко-вих груп молодших школярiв, що дозволяе вважати переб^ адаптацii за даним критерiем позитивним.
2. За цей перюд спостерка-ються позитивнi тенденцii, як характеризуються вiдносним зменшенням кiлькостi д^ей з низькою масою тiла. Разом з тим, залишаеться проблема значного збтьшення кiлькостi д^тей з надлишковою масою тiла, що е пщставою для роз-робки ефективних методiв ко-рекцii цих сташв, зокрема шляхом оптимiзацii рухового режиму та рацiоналiзацii хар-чування, у тому числ й шкть-ного.
3. Результати проведеного дослщження свщчать, що за значенням адаптацмного по-тен^алу спостерiгаеться зростання (р<0,05) частки д^ей з задовiльною адаптацiею, практично удвiчi зменшуеться чисельнiсть осiб з напруженням механiзмiв адаптацii, а також втричi збiльшуеться контингент школярiв зi зривом адаптацп.
4. Частка д^ей з напруженням адаптацп та и незадо-вiльним рiвнем пiд час дозованого фiзичного навантаження стрiмко зростае в уЫх статево-вiкових групах. Його викори-стання в якост донозолопчно-го критерiю адаптацii пщви-щить iнформативнiсть оцiнки адаптацiйних ресурЫв орга-нiзму.
Л1ТЕРАТУРА
1. Комплексна оцшка стану здоров'я д^ей i пiдлiткiв як пп-ешчна проблема: методоло-гiчнi та прикладш аспекти (огляд лiтератури) / 6.Г. Гонча-рук., В.Г. Бардов, 1.В. Сергета
та iн. // Журнал АМН Укра'ни.
— 2003. - Т. 9, № 3. - С. 523541.
2. Квашнша Л.В. Своечасна дiагностика здоров'я д^ей: оцiнка адаптацiйних можливо-стей / Л.В. Квашнша, Ю.А. Ма-ковкша // Мистецтво л^ван-ня. — 2005. — № 10. — С. 2830.
3. Кузьмина А.А. Динамика массы тела как критерий оценки процесса адаптации первоклассников к школе / А.А. Кузьмина, Т.Е. Тарану-шенко // Педиатрия. — 2005.
— № 6. — С. 79-82.
4. Грачова Т.1. Особливост фiзичного розвитку дитячого населення на сучасному етап (на прикладi м. ЧершвцО: ав-тореф. дис. канд. мед. наук: 14.02.01 / 1нститут ппени та медичноi екологп iменi О.М. Марзеева. — К., 2003. — 20 с.
5. Псеунок А.А. Адаптивные возможности сердечно-сосудистой системы детей, обучающихся по новым образовательным программам / А.А. Псеунок // Педиатрия. —
2005. — № 6. — С. 77-79.
6. Пашкевич С.А. Визначен-ня рiвня здоров'я першоклас-ниюв на пiдставi комплексно)' оцЫки адаптацiйних можливо-стей органiзму / С.А. Пашкевич, Г.М. Даниленко, О.А. Бе-седша // Вiсник Харкiвського нац. ун-ту iм. В.Н. Каразiна. Сер. "Медицина". — Вип. 10.
— Харюв, 2005. — С. 89-94.
7. Гигиена детей и подростков: руководство для санитарных врачей / Под ред. Г.Н. Сердюковской, А. Г. Сухарева. — М.: Медицина, 1986.
— С. 129-131.
8. Оценка эффективности профилактических мероприятий на основе измерения адаптационного потенциала / Р.М. Баевский, А.П. Берсенева, В.К. Вакулин и др. // Здравоохранение Российской Федерации. — 1987. — № 8. — С. 6-10.
9. Маковкша Ю.А. Оцшка стану здоров'я та адаптацм-них можливостей у д^ей мо-лодшого шктьного в^ з ура-хуванням шдивщуально-типо-лопчних характеристик оргашзму: автореф. дис. канд. мед. наук: спец. 14.02.10 "Пе-дiатрiя"/ Ю.А. Маковюна. — К.,
2006. — 21 с.
Надшшла до редакцп 28.03.2012.
№ 3 2012 Environment & Health 16
О
