CC BY
6
УДК 336.748.12:338.12
!НСТРУМЕНТАР!Й АНТИ1НФЛЯЦ1ЙН0Г0 РЕГУЛЮВАНИЯ В УМОВАХ ЦИКЛ1ЧНИХ КОЛИВАИЬ
© 2017
ГАНУСИК Ю. Б.
УДК 336.748.12:338.12
Ганусик Ю. Б. Iнструментарiй антиiнфляцiйного регулювання в умовах циклiчних коливань
Метою cmammi е дослдження використання заход'в антшнфляцшного регулювання для усунення негативных i посилення позитивных ефект'в циЫчних коливань. Узагальнено тдходи до теоретичного об(рунтування цитчностi економ'ши та ii регулювання. Дотджено кейнаансьш ме-тоди регулювання економ/чного циклу та iнфляци в контекстi виршення проблем у короткостроковому перюди Розглянуто монетаристам тдходи до регулювання економiчного циклу та iх вплив на стабшьн'кть економiчноi системи. Проведено анал'в антицикл'нного регулювання в системi напрямтв, спосо6/в i метод'в впливу на господарську кон'юнктуру та економiчну д'тльтсть, спрямованих на пом'якшення циЫчних коливань. Спираючись на досвiд розвинених краш щодо використання р'вних вар'шнт'в полтики доход'в, конкретизовано особливi можливостi ii проведення та невисоку ефективтсть. У роботi доводиться, що в умовах цыкл/чных коливань 'тструментарш антишфляцшно1 полтики повинен бути змiшаним, тобто передбачати заходи як монетарного, так i немонетарного впливу залежно вiд виду та типу шфляци, особливостей ii вияву та в'1дпов'1дно'1 фази циклу.
Ключов'! слова: антинфляцшна полтика, антшнфляцшнерегулювання, нфляцшне таргетування, шфлящя, циЫчт коливання. Рис.: 1. Ббл.: 10.
Ганусик Юрй Богданович - кафедра баншвсьт справи, Ки/вський нацональний економ'мний ушверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки1в, 03057, Украна) E-mail: hanusyk@ukr.net
УДК 336.748.12:338.12
Ганусик Ю. Б. Инструментарий антиинфляционного регулирования в условиях циклических колебаний
Целью статьи является исследование использования мер антиинфляционного регулирования для устранения негативных и усиления положительных эффектов циклических колебаний. Обобщены подходы к теоретическому обоснованию цикличности экономики и её регулирования. Исследованы кейнсианские методы регулирования экономического цикла и инфляции в контексте решения проблем в краткосрочном периоде. Рассмотрены монетаристские подходы к регулированию экономического цикла и их влияние на стабильность экономической системы. Проведен анализ антициклического регулирования в системе направлений, способов и методов воздействия на хозяйственную конъюнктуру и экономическую деятельность, направленных на смягчение циклических колебаний. Опираясь на опыт развитых стран по использованию различных вариантов политики доходов, конкретизированы особые возможности её проведения и невысокая эффективность. В работе доказывается, что в условиях циклических колебаний инструментарий антиинфляционной политики должен быть смешанным, то есть предусматривать меры как монетарного, так и немонетарного воздействия в зависимости от вида и типа инфляции, особенностей её проявления и соответствующей фазы цикла. Ключевые слова: антиинфляционная политика, антиинфляционное регулирование, инфляционное таргетирование, инфляция, циклические колебания. Рис.: 1. Библ.: 10.
Ганусик Юрий Богданович - кафедра банковского дела, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: hanusyk@ukr.net
UDC 336.748.12:338.12 Hanusyk Yu. B. The Instrumentarium of Anti-Inflation Management in Cyclical Fluctuations
The article is aimed at studying the use of anti-inflation regulation measures to eliminate the negative and increase the positive effects of cyclical fluctuations. The approaches to the theoretical substantiation of cyclicality of economy and its regulation have been generalized. The Keynesian methods for managing the economic cycle and inflation have been explored in the context of solving problems in the short term period. The monetarist approaches to the regulation of economic cycle and their impact on the stability of economic system have been considered. An analysis of the counter-cyclical management in the system of directions, means and methods of influencing economic conjuncture and activities aimed at reducing cyclical fluctuations, was carried out. Building on the experience of developed countries in using different options for income policy, the specific opportunities of its implementation and the poor efficiency have been concretized. The publication proves that, in circumstances of cyclical fluctuations, the instrumentarium of the anti-inflation policy should be mixed, i.e., should provide measures of both the monetary and the nonmonetary influence, depending on the form and type of inflation, the characteristics of its manifestation, and the corresponding phase of the cycle. Keywords: anti-inflation policy, anti-inflation regulation, inflation targeting, inflation, cyclical fluctuations. Fig.: 1. Bibl.: 10.
Hanusyk Yurii B. - Department of Banking, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: hanusyk@ukr.net
Сучасне кнування ринково! економжи характеризуемся наявшстю ци^чних коливань, що супроводжують ii протягом усього процесу роз-витку. Iнфляцiя стала невц'емним елементом сучасного економiчного циклу, вона взаемодiе з ци^чним рухом економжи, що, своею чергою, позначаеться насамперед на змш мехашзму економiчного циклу. Заходи антшнфляцшного регулювання, що спрямоваш на усунення негативних i посилення позитивних ефекпв ци^чних коливань, е важливою передумовою збереження рiвно-ваги та стшкого економiчного зростання. Ци^чш зако-номiрностi руху цш (!х падшня у фазi кризи та зростан-
ня у фазi шдйому) перепл^аються з цшоутворюючими факторами державного регулювання (що викликають зростання цш).
У сучасних умовах виробники пристосовуються до платоспроможного попиту шляхом скорочення ви-робництва зi збереженням високого рiвня цш. Тому мо-дифжаци цшового мехашзму виражаються в зменшенш «чутливостЬ цш до кризового звуження ринкового попиту i збкьшення ще! чутливост до зростання попиту. У результат ци^чне розширення ринкового попиту на товари та послуги надае бкьший вплив на рух цш, шж кризове звуження ринюв збуту.
З цього випливае, що iнфляцiйнi процеси у кризах початку ХХ1 ст. вцображають протидiю двох тенденцiй: шдвищувально1, що пов'язана з дiяльнiстю великого капиталу i держави, i знижувально1, що викликаеться ци-^чним скороченням обсягу ринку. А отже, вимагають застосування рiзного набору шструментш залежно вiд динамiки циклу.
Метою стати е дослцження використання за-ходiв антиiнфляцiйного регулювання для усунення негативных i посилення позитивних ефектiв циклiчних коливань.
Серед численних пiдходiв до теоретичного об-Грунтування ци^чност економiки та 11 регулювання найбкьш вагоме значення мають концеп-цГ1 кейнсiанства та монетаризму. Прихильники першо'1 - кейнсiанцi - основним предметом регулювання вва-жають сукупний попит, тодi як прихильники друго'1 -монетаристи - сукупну пропозицш. Кейнсiанськi ме-тоди регулювання економiчного циклу носять характер тактичних заходiв i мають на метi виршення проблем, у тому числi й регулювання шфляци, у короткостроково-му перiодi. Основними методами регулювання макро-економiчноl нестабiльностi у вiдповiдних сферах кейн-сiанцi вважають:
+ бюджетне регулювання характеризуемся висо-ким рiвнем перерозподку нацiонального доходу через державний бюджет, що спрямовано на за-безпечення фiнансування державних iнвестицiй, здшснення значних соцiальних витрат тощо; + у грошово-кредитному регулювант використову-еться регулювання ставки высотка, як основного регулятора швестицшно! активностi, та грошова емiсiя - для покриття бюджетного дефщиту й «здешевлення» грошей, що стимулюе збкьшення витрат всiма економiчними агентами; + зовнiшньоекономiчне регулювання мае бути орь ентоване на замкнену економiку та спиратися на застосування фжсованих валютних курсiв [1].
За сво'1м характером методи, що пропонуються кейнйанством, спрямованi на зниження амплпуди еко-номiчного циклу та його негативних наслiдкiв у корот-кострокових часових iнтервалах. I, як зазначають С. Ла-зур, Я. Лапчук та I. Шевчик: «не можуть мати суттевого впливу на економiчний цикл» [2].
З шшого боку, А. Гальчинський, наполягаючи на актуальност кейнсiанських методiв, вказуе на те, що: «було б помилкою абсолютизувати симпатш Кейнса до полiтики «дешевих грошей». Така полiтика розгляда-лася англшським ученим як iнструмент антикризових заходiв держави. Вiдповiдно до цього Кейнс не лише не заперечував, а й вцстоював за умов економiчного шд-несення жорстку кредитно-емгайну полiтику» [3, с. 4]. Отже, кейнйансью рекомендаци передбачають певну гнучюсть полiтики «регульованих грошей», необхц-шсть 11 корекци вiдповiдно до фаз економiчного циклу.
Своею чергою, монетаристов пiдходи до регулювання економiчного циклу передбачають апрiорну ста-бкьшсть економiчноl системи. Для них характерною е теза, що вплив грошово-кредитного регулювання на
економжу мае мксце лише в короткостроковому перю-дь у довгостроковому ж - воно е неефективним i дес-табшзуе економiчну систему. Вбачаючи в постшному й помiрному збiльшеннi грошово'1 пропозици на рiвнi ста-бкьного попиту на грошi запоруку подолання ци^ч-ностi, монетаристи обгрунтовують послiдовнiсть такого впливу тим, що збкьшення грошово'1 маси впливае на реальний ВНП i реальний обсяг виробництва iз затрим-кою в ккька мiсяцiв, подальше ж зростання номшаль-ного ВНП пов'язане зi зростанням абсолютних цш.
Серед основних рекомендацш монетаристiв щодо регулювання макроекономiчноl нестабкьносп слiд ви-дкити:
+ у сферi грошово-кредитного регулювання - контроль за обсягом грошово! маси в об^у та недо-пущення неконтрольовано1 грошово1 емши; + у сферi бюджетного регулювання - збалансу-вання доходiв i видаткiв бюджету, уникнення бюджетного дефiциту, скорочення фшансування соцiальних програм i сощально1 шфраструктури; + у сферi зовншньоекономiчного регулювання -орiентацiя на посилення вцкритост економiки та участь у свиових iнтеграцiйних процесах за-снована на гнучкост валютних курсiв.
Запорукою стабкьност економiки монетаристи вважають еластичнi цши, осккьки державне регулювання цшоутворення призводить до дестабь лiзацil економжи та деформаци усiх економiчних про-цесiв. Монетаристи заперечують регулювання процент-них ставок, осккьки вважають, що таке регулювання не мае важливого значення, а суттевий вплив на економжу справляе пропозицш грошей. Шдтвердження цьому вони вбачають у тому, що коливання темшв зростання грошово1 пропозици змшюе сукупний попит, а це призводить до коливань вае1 економiчноl системи.
Антици^чне регулювання полягае в системi на-прямюв, способiв i методiв впливу на господарську кон'юнктуру й економiчну дшльшсть, спрямованих на пом'якшення циклiчних коливань. Таким чином, регулювання ци^чност розвитку економжи е необхiдним елементом економiчноl полiтики держави, а шструмен-тарiй антиiнфляцiйного регулювання посiдае тут значне мксце. Не зменшуючи значущост скорочення державних витрат, поступового зниження грошово1 емки, - прове-дення широкого комплексу антшнфляцшних заходiв ви-магае також стабшзаци та стимулювання виробництва, вдосконалення податково1 системи, створення ринко-во1 iнфраструктури, пiдвищення вцповцальност шд-приемств за результати господарсько1 дiяльностi, змiни обмiнного курсу грошово1 одиницi, проведення певних заходiв з регулювання цш i прибуткiв [4].
У випадку, коли вцбуваеться компенсацш збкь-шення рiвня цiн, що вже вцбулося, законом часто вста-новлюеться порiг шдексаци, тобто шдекс споживчих цiн, з якого починаеться шдексацш грошових доходiв. В умовах прогнозовано1 шфляци використовуеться так звана система адаптаци до нових умов. При цьому новi ставки й оклади визначаються в тарифних угодах як результат договiрного процесу, виходячи з оцiнок рiв-
ня очжувано1 шфляци профспкками, роботодавцями, урядом тощо.
Перiодичнiсть шдексаци грошових доходiв насе-лення залежить вiд шфляцшного порогу, який у розви-нутих кра'1нах визначае уряд, погодивши з профспкка-ми. Така iндексацiя не усувае шфляци, а лише пом'якшуе 'А негативний вплив, хоча вона й сама може перетвори-тися на потужний шфляцшний чинник, якщо здшсню-еться за умовами бюджетного дефщиту, котрий фшан-суеться за рахунок грошово'1 емки.
Упрактицi розвинутих кра'1н використовуються рiзнi варiанти полггики доходiв, екстремальним з яких е прямий контроль за рiвнем щн i заробiтноí плати шляхом '1хнього «заморожування» на певному рш-ш. Досвiд використання цього методу в деяких европей-ських кра'1нах св^дчить про невисоку його ефективнiсть. Так, фксацш цiн спричиняе дефiцит товарiв i зростання приховано'1 шфляци, а подальше скасування обмежень -прискорене зростання щн. Тому нинi перевагу надають ефективнiшим формам контролю: обмеженню рiвня цш ткьки в певних розмiрах, укладанню угод про цшову по-лiтику з галузями, обгрунтуванню темпiв зростання заро-бп,но1 плати, обмеженню зарплати за допомогою подат-юв. Останне передбачае запровадження диференцшова-них ставок податку на прибуток залежно вiд темпш зростання щн на вироблену продукцiю i заробiтноí плати.
Особливiстю полiтики доходiв е можливiсть 'й проведення не ткьки щодо економiки краши в цкому, а й у межах окремих секторiв економiки, зокрема в державному. Регулювання цiн i заробп,но1 плати в державному секторi справляе подвiйний вплив на шфляцшш процеси, стримуючи пiдвищення загального рiвня цiн i стабiлiзуючи державний бюджет. Для проведення полЬ-тики доходiв держава може створювати спещальш тим-часовi органи або використовувати традищйш структу-ри, наприклад Мшктерство фiнансiв. Найбкьш результативною политика доходiв стае тодi, коли в регулюючих органах беруть участь представники трьох защкавлених сторiн: держави, шдприемств i профспiлок.
В умовах шфлящйних очiкувань у комерцiйних банкiв з'являеться потреба у збкьшенш ставок за кредитами для того, аби «страхувати» себе вц прискорен-ня темшв шфляци. У таких випадках використовуються показники не «реального вцсотка», що е рiзницею мiж позичковим вiдсотком i рiвнем знещнення грошей, а «вiд'емного вiдсотка», який вцображае умови випе-редження темшв знещнення грошей вцносно темпiв зростання позичкового вцсотка [5].
1з середини 70-х роив ХХ ст. у свт починае широко застосовуватися полiтика таргетування шфляци. Метою тако! полiтики е вибiр цiнового орiентира, зокрема iндексу зростання щн. Досягнення цiеl мети передбачае здшснення таких державних заходiв:
+ установлення i публiчне проголошення державою запланованих показникiв шфляци в зазна-ченi термiни (застосування твердих лiмiтiв на щорiчний прирiст грошово1 маси); + скорочення бюджетного дефiциту та шдвищен-ня курсу нацюнально1 валюти (зниження рiвня
цiн усерединi краши викликаеться зниженням цiн на iмпортнi товари); + гарантування центральним банком непереви-щення запланованих показникiв шфляци, його звпування перед громадськiстю; + прогнозування iндексу зростання цiн. На практицi, в умовах циклiчностi розвитку еко-номiки, застосовуеться такий набiр iнструментiв - мо-нетарне таргетування, таргетування валютного курсу та таргетування шфляци.
Монетарне таргетування широко застосовува-лося в бкьшост розвинутих краш за умов переходу вц жорсткого державного регулювання у сферi грошових вцносин до оршнтаци на саморегулювання грошового ринку. Монетарне таргетування можливе, якщо у кра1-ш стабкьний попит на грошi (нестабiльнiсть попиту на грошi спричиняеться, зокрема, частими структурними змiнами в економiцi та на фшансових ринках, наявш-стю вкьних виробничих потужностей i робочо1 сили, великого тiньового сектора, швидкими технолопчними i фiнансовими iнновацiями, а також у разi раптово1 змь ни рiвня шфляци або змши iнфляцiйних очiкувань) та ефективний контроль за швидкктю обiгу грошей.
Головною перевагою монетарного таргетування над таргетуванням обмшного курсу е можливкть узгоджувати монетарну политику з розвитком вну-тршньо1 макроекономiчноl ситуаци. Це дае змогу виби-рати iнфляцiйнi орiентири, вiдмiннi вiд орiентирiв iнших краш - головних торговельних партнерiв, а також мати бкьшу свободу дш у випадку флуктуаци економiчного зростання.
О. Петрик зазначае, що: «у разi застосування монетарного таргетування iнформацiя центрального банку про досягнення промiжних цкей щодо змiн грошових агрегапв опрацьовуеться доволi швидко - за ккька тижнiв, а то i днiв». Отже, монетарш цiлi можуть пода-вати сигнали суспкьству i бiзнесу практично негайно про ди монетарно1 влади щодо утримання контролю за iнфляцiею [6, с. 8].
Таргетування валютного курсу вцбуваеться через встановлення фжсованого курсу нацюнально1 валюти щодо резервно1 валюти або кошика валют. При цьому мехашзми обмеження валютного курсу можуть бути рiзними. Перевагою даного рiзновиду таргетування вважаеться простота в застосуванш, зрозумiлiсть для громадськосп, стримування iнфляцiйних очiкувань, можливкть контролю за цiнами товарiв.
Таргетування валютного курсу е одним iз найста-рiших режимiв, адже вш застосовувався ще в часи ди «золотого стандарту». Вiн був поширений у певнi перь оди економiчного розвитку i в розвинутих крашах (Ш-меччина, Францiя, Великобританiя), i у крашах з переходною економiкою на початку реформ (Польща, Чехiя, Угорщина, Словенiя, Болгарiя та ш.).
Украша упродовж останнього десятирiччя (з короткою перервою у перюд рiзкоl девальваци гривнi в 1998-1999 рр.) використовувала ккька рiзновидiв режиму фiксованого обмiнного курсу. До кризи в Роси На-цiональний банк застосовував вузький коридор обмшного курсу гривш щодо долара США. Шсля цiеl кризи
НБУ з 2000 р. проголосив режим керованого обмшного курсу, однак iз того часу i дониш де-факто використовуе прив'язку до долара США [7].
Попри вй переваги, яю дае полiтика контролю за валютним курсом на початковому етапi переходу до ринку, фжсацш обмiнного курсу в кра!ш мае бути тим-часовим заходом. Дослiджуючи практику трансформа-цГ! перехiдних економiк, Ф. Мишин переконливо доводить, що тривале використання режиму контролю за обмшним курсом у кра!нах, якi розвиваються, може призвести до гiрших наслоив, нiж у розвинутих кра!-нах. На його думку: «такий режим грошово-кредитно! полiтики дуже небезпечний i сприяе розвитку тяжких фiнансових криз» [8, с. 324].
ДосвГд европейських кра!н перiоду формування ринково! економжи доводить, що полiтика контролю за обмшним курсом дае позитивний результат у середньо-строковому перiодi (3-5 роив). Незважаючи на те, що дозволяе досягти певно! макроекономГчно! стабшзацГ!, вона може та, як правило, провокуе шфляцш. Виходя-чи з цього необхГдним мае стати вГдмова вiд жорсткого контролю обмiнного курсу та поступовий переход, до полижи плаваючого курсу, що видаеться найбГльш ви-гiдним для економiки.
Як свГдчить мiжнародний досвiд, одним iз найпо-ширенiших методiв державного регулювання за динамiкою цiн е стратега тфляцшного тарге-тування, i УкраМ необхiдно прагнути до переходу вГд валютного таргетування до iнфляцiйного. Адже регулювання шфляци е одним iз ключових завдань держави, оскГльки дослiдження i практичний досвiд переконливо доводять, що намiри досягнути стабкьного зниження рiвня безробiття за умови стимулювання економiчного зростання шляхом пом'якшення монетарно! полiтики не сприяють суттевому економiчному зростанню, а при-скорюють темп зростання шфляци та, як наслГдок, по-гiршують життевi стандарти населення.
Останшм часом з'являеться дедалi бкьше аргу-ментiв на користь прозоро! i зрозумiло! монетарно! по-лiтики, яка викликае довiру всГх макроекономiчних аген-тiв й утримуе шфляцшш очiкування на низькому рiвнi, що, за iнших рiвних умов, обмежуе шфляцш значно бкьшою мiрою, нiж це вважалося ранiше. У середовищi економiстiв домiнуючих позицiй набувае переконашсть у тому, що найбГльший внесок монетарно! полiтики у шдтримання сталого економiчного зростання в довго-строковому перiодi пов'язаний iз шдтриманням шфляци на низькому рiвнi та Г! передбачуванiстю. Зокрема, О. Петрик доводить, що: «практичний досвГд свГдчить, що витрати iнфляцi! зростають вiдносно !! рiвня нелiнiйно, у зв'язку iз чим зниження шфляци до прийнятних рiвнiв виявляеться економiчно витратною справою» [6, с. 12].
Одночасно зi стратегiчними заходами необхГдно використовувати i заходи короткострокового, тактичного впливу. Така полiтика е результативною у випадку, коли здатна ефективно збкьшувати пропозицш без змЬ-ни попиту або, навпаки, знижувати попит без зниження пропозицГ!. Серед шструменив активно! антшнфляцш-но! полижи найбГльш поширеними е грошовi реформи (нулiфiкацiя, реставрац1я, девальвац1я, деномiнацiя).
Важливим шструментом активно! антшнфля-цiйно! политики в умовах циклiчностi е дефляц1я, яка супроводжуеться комплексом заходiв iз оздоровлення нацiонально! економiки i фшансш, що виражаються в реформi податково! системи, скороченнi бюджетних ви-трат та обсяпв кредитiв тощо.
ЗбГльшення обсягiв виробництва при незмшно-му абсолютному обсязi грошово! маси, що, як правило, спостериаеться на фазi пiднесення, веде до !! выносного зменшення та, вiдповiдно, до падшня темпiв ш-фляцГ!. Тому одним iз напрямiв дефляцiйно! полижи е збГльшення виробництва, передусiм у галузях, що ви-робляють товари та надають послуги населенню. З щею метою використовуються шструменти структурно-iнвестицiйно! полГтики, якГ мають на мет зупинити спад виробництва, запобити вГдтоку капiталiв та залучити шоземш iнвестицi!, стимулювати розвиток конкурен-цГ! тощо. Що, своею чергою, дозволить подолати один з найважливших чинниюв ГнфляцГ!, а саме - зменшення товарного забезпечення грошей.
Щ
ються гнст
'о стосуеться бюджетного механiзму антшн-фляцшно! полГтики, спрямовано! на скорочен-. ня бюджетного дефщиту, то тут використову-струменти, що дозволяють досягти збГльшення доходГв, або - скорочення державних видаткш. Як правило, збГльшення надходжень до бюджету досягаеться за рахунок розширення об'ектш оподаткування шляхом розвитку малого та середнього шдприемництва. Своею чергою, зменшення податкових ставок спрямоване на забезпечення зростання доходГв населення, шдвищуе рГвень споживання та заощадження.
ЗбГльшення споживання на вГдповГднш фазГ циклу вГдкривае новГ можливост розвитку виробництва, а, вГд-повГдно, Г розширення бази оподаткування. Тим самим спрямовуеться приркт заощаджень на фГнансування еко-номГчного розвитку та покриття бюджетного дефщиту.
I все ж таки, головним напрямом скорочення бюджетного дефщиту виступае зменшення державних ви-датюв шляхом поступового обмеження фшансування тих видГв державно! д1яльностГ, що цГлком можна пере-класти на ринкову систему. Конкретними шструмента-ми виршення ще! проблеми е:
зниження обсяпв бюджетних капГталовкла-день;
поступове скорочення дотацГ! збиткових державних шдприемств;
часткова приватизац1я сфери освгти, охорони здоров'я.
З позицГ! ринково! економжи недоцГльно шдтри-мувати д1яльшсть, збиткових шдприемств за рахунок бюджету. Але водночас припинення !х дотування спри-чинить масове банкрутство та зростання безробГття, тим самим не гасячи, а посилюючи негативш наслГдки циклГчностГ ВГдповГдно це потребуватиме збГльшення державних витрат на сощальне забезпечення зростаю-чо! кГлькосп безробпних, !х переквалГфжацш, працев-лаштування.
Монетарш шструменти антшнфляцшного регулювання представлено на рис. 1.
+ + +
| Стимулювання економтноТ и дтльносп для вщновлення зростання
i_______________________________л
Пом'якшення циклтносп економтних процеав
Стримування дшовоТ активност для уникнення формування диспропорцш
Рис. 1. Монетарн iнструменти антиiнфляцiйного регулювання в умовах циклiчностi економiки [9]
Проте намагання уряду швидко забезпечити бажа-ний рiвень шфдяци без урахування наслоив вiд змен-шення державних видаткiв у довгостроковому перiодi може призвести до зворотного ефекту - наростання де-фщиту бюджету та стрiмкого зростання 1нфляцГ1. Тому здшснення таких заходiв потребуе вибору вцповцного моменту 1х застосування вiдповiдно до фази розвитку економiчного циклу, попередньо'1 оцiнки можливих не-гативних наслоив та '1х своечасного усунення.
За умови високо'1 ймовiрностi настання фази спаду (або при фактичному настанш дано! фази) доцкьно знижувати (у порiвняннi iз рiвноважним значенням) базову вцсоткову ставку, якщо використовуеться правило монетарно'1 полiтики для вцсоткових ставок; або збкьшувати темпи зростання (у порiвняннi з рiвноваж-ним значенням) грошово'1 маси, якщо використовуеться правило монетарно'1 полижи для монетарних агрега-тiв. Зазначенi заходи сприятимуть спрощенню доступу економiчних агенпв до фiнансових ресурсiв грошового ринку та стимулюватимуть '1х економiчну актившсть. Величина, на яку необхiдно знижувати ставку або шд-вищувати темпи зростання грошово'1 маси, перш за все, залежатиме вгд глибини економiчного спаду та чинни-кiв, яю його обумовлюють.
Якщо економiка знаходиться на шку фази зростання та кнуе висока ймовiрнiсть и «перегрiву», зо-крема формування диспропорцiй на окремих сегментах
фiнансового ринку, доцкьно застосовувати протилежнi заходи. Збкьшувати, у порiвняннi з рiвноважним значенням, базову вцсоткову ставку; або зменшувати, у порiвняннi з рiвноважним значенням, темпи зростання грошово'1 маси. Зазначеш заходи сприятимуть обмежен-ню доступу економiчних агентiв до фшансових ресурсiв i стримуватимуть '1х економiчну активнiсть.
Cтабiльнiсть гривнi як зовншня (обмiнний курс), так i внутршня (рiвень шфдяци) перебувае в безпосередньому взаемозв'язку з динамкою реального ВВП, а отже, i параметрами фаз економiчних циклГв. Таким чином, видаеться доцкьним формування бкьш активного застосування проци^чних антшн-фляцiйних заходiв у межах, що не суперечать виконан-ню НБУ свое'1 основно'1 функци - забезпечення стабкь-ност нащонально'1 валюти. Потрiбно пiдкреслити, що повнощнне вирiшення даного завдання можливе лише при виршенш цкого ряду об'ективних проблем у сфе-рi регулювання економiчних процесiв, якi лежать поза межами вцповцальносп Нацiонального банку Украши.
Досвiд розвинутих кра'1н вказуе на переважання монетарних методiв антшнфляцшного регулювання на фазах спаду та шдйому, як найбкьш впливових. Так, аналггичш матерiали МВФ (доступнi на сайт оргашза-цГ1) мiстять результати аналiзу впливу антшнфляцшно-го регулювання економiчно розвинених кра'1н для згла-
джування негативних ефектш економГчних циклГв. Як основш шдикатори використовуються номшальна процентна ставка та вГдхилення реально! процентно-! ставки вГд ставки за правилом Тейлора. Зазначеш шдикатори вГдображають реакцш центрального банку на змши в розривГ мГж фактичним Г потенцшним обсягами вироб-ництва Г на вГдхилення економжи вГд явного або непрямого цГльового показника шфляцГ! [10].
Результати дослГджень МВФ [10] дають змогу вста-новити, що шд час спадГв у бГльшост випадк1в викорис-товувались експансюшстсью заходи впливу на шфляцш. Зниження реальних процентних ставок понад рГвень, що передбачаеться правилом Тейлора, у середньому склада-ло приблизно 0,3 п. п. за квартал. Скорочення ж реально! процентно! ставки щодо ставки, розраховано! за правилом Тейлора, на 1% шдвищуе вГропдшсть виходу зГ спаду у заданому кварталГ приблизно на 6% [10]. Такий набГр заходГв на фазах спаду, що пов'язаш з фшансовими кризами, дають змогу скоротити !х тривалшть.
Експансюшстсью заходи монетарно! полники, яю проводяться протягом спаду, пов'язаш з бГльш актив-ним шдйомом. Реакцш на зниження реальних процентних ставок на одне стандартне вГдхилення щодо ставок за правилом Тейлора протягом фази спаду пов'язана з шдвищенням кумулятивних темпГв зростання протягом фази шдйому приблизно на 0,4% [10]. Виходячи з цього зазначимо, що ретроспективний аналГз спадГв, пов'язаних з фГнансовими кризами, чГтко вказуе на ктотне зниження дГевост заходГв монетарно! полижи без проведення вГдповГдних заходГв фшансово! полижи.
Таким чином, у аналничних матерГалах МВФ для аналГзу впливу антшнфляцшного регулювання на економГчш цикли використовувалися номь нальш процентш ставки Г вГдхилення реально! процентно-! ставки вгд ставки за правилом Тейлора. Для кожно! фази спаду базова мГра реакцГ! була представлена змь ною вибраного показника мГж шком Г нижчою точкою циклу, що е кумулятивною мГрою мГри послаблення або посилення полижи за час всього спаду. Для отримання показниюв монетарно! полижи створюваний полии-кою стимул розраховувався як сума вГдхилень у кожному квартал! фази спаду. Таким чином, фахГвщ МВФ дослГджували вплив монетарно! полижи на параметри економГчних циклГв лише протягом фази спаду.
Зазначимо, що розвиненими кра!нами використо-вувались як шдикатори впливу на шфляцшш процеси процентш ставки, породжеш коливаннями економГчно-го циклу. Даний шдхГд обумовлюеться ключовою роллю процентного каналу трансмгайного мехашзму грошово-кредитно! полижи в бГльшост розвинених кра!н.
Одшею з причин, що стримують використання процентного каналу у кра!нах з ринком, що формуеть-ся, наприклад в УкраМ, е переважаюче застосування шструменпв монетарно! полижи, що спрямоваш на регулювання кГльюсних показниюв грошово! пропози-цГ!, а не вартост грошей. Даний шдхГд адекватний режиму монетарно! полижи, що базуеться на керованш прив'язщ нацюнально! валюти до долара США. Незва-жаючи на декларування переходу до режиму монетарно!
полпики, що базуеться на цшовш стабГльностГ, найбГль-шi кра!ни СНД продовжують переважно застосовувати iнструменти монетарно! полiтики, що вiдповiдають режиму керовано! прив'язки нацiонально! валюти.
висновки
Систематизований аналiз iнструментiв антшнфляцшного регулювання дае можливiсть зробити шдсумки, що антиiнфляцiйна полiтика е складовою сощально-економiчно! полiтики держави i невiд'емним атрибутом антициклiчно! полiтики, а тому мае узгоджуватися з останшми. 1нструментарш стратегiчного регулювання ш-фляцГ! е бГльш ефективними, проте вГн повинен доповню-ватися тактичними заходами антшнфляцшно! полГтики. Необхiдно враховувати, що в умовах циклГчних коливань шструментарш антиiнфляцiйно! полГтики повинен бути змшаним, тобто передбачати заходи як монетарного, так i немонетарного впливу - залежно вГд виду i типу шфляцГ!, особливостей Г! вияву та вГдповГдно! фази циклу.
Встановлено, що повноцшне вирГшення завдан-ня формування бГльш активно! та ефективно! анти-циклГчно! полГтики можливе лише при виршенш ряду об'ективних проблем у сферГ регулювання економГчних процеав та за допомогою комплексного використання шструментарш антшнфляцшного регулювання. Даш проблеми як належать до компетенцГ! центральних банив, так i лежать у сферГ вГдповГдальностГ Гнших держав-них органГв влади. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Питльована О. Iнфляцiйне таргетування: практичн аспекти. Вкник Льв'вського ун-ту. Сер.: М/'жнародт в/дносини. 2008. Вип. 24. С. 309-320.
2. Лазур С. П., Лапчук Я. С., Шевчик I. Р. Кейнаансыю та монетаристсык напрями грошово-кредитного регулювання цишчносп економiки. URL: http://www.rusnauka.com/6_ NITSB_2010/Economics/ 58652.doc.htm
3. Гальчинський А. Основи кейнаансыко! моделi регулювання економiчного циклу. Питання теорп. ВсникНБУ. 2009. № 1. С. 3-7.
4. Куковща Л., Бондаренко В. Проблеми та шляхи подо-лання шфляцмних процесiв в УкраVнi на початку третыого тися-чолiття. URL: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/485
5. Лагутш В. Д. Кредитування: теорiя i практика: навч. по-сiб. 3-те вид., перероб. i допов. Ки'в: Т-во «Знання», 2002. 215 с.
6. Петрик О. Ц^ та основы режими сучасно! монетарно! полiтики. ВсникНБУ. 2006. № 6. С. 6-13.
7. Петрик О. 1стсря монетарного розвитку Укра'ни. Bic-никНБУ. 2007. № 1. С. 2-16.
8. Мишкш Ф. С. Економка грошей, баншсыко''' справи i фiнансових ринюв/пер. з англ. С. Панчишин, А. Стасишин, Г. Стеб-лiй. Ки'в: Основи, 1999. 963 с.
9. Савченко Т. Г. Банювсыка система у формуванш та пщ-триманн рiвноважних станiв в економiцi: монографiя. Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2012. 368 с.
10. Доклад по вопросам глобалыной финансовой ста-билыности. /Международный валютный фонд. URL: http://www. imf.org/external/ns/loe/cs.aspx?id=69
Науковий кер1вник - Циганова Н. В., кандидат економ1чних наук, доцент кафедри баншсыко! справи, ДВНЗ «Ки'всыкий нацюналыний економ1чний ун1верситет 1мен1 Вадима Гетымана
REFERENCES
"Doklad po voprosam globalnoy finansovoy stabilnosti" [The report on global financial stability]. Mezhdunarodnyy valyut-nyy fond. http://www.imf.org/external/ns/loe/cs.aspx?id=69
Halchynskyi, A. "Osnovy keinsianskoi modeli rehuliuvannia ekonomichnoho tsyklu. Pytannia teorii" [The foundations of the Keynesian model of regulation of the economic cycle. Issues of theory]. VisnykNBU, no. 1 (2009): 3-7.
Kukovitsa, L., and Bondarenko, V. "Problemy ta shliakhy pod-olannia infliatsiinykh protsesiv v Ukraini na pochatku tretyoho ty-siacholittia" [Problems and ways of overcoming of inflationary processes in Ukraine in the beginning of the third Millennium]. http:// oldconf.neasmo.org.ua/node/485
Lazur, S. P., Lapchuk, Ya. S., and Shevchyk, I. R. "Keinsianski ta monetarystski napriamy hroshovo-kredytnoho rehuliuvannia tsyklichnosti ekonomiky" [Keynesian and monetarist directions monetary-credit regulation of cyclical economy]. http://www.rus-nauka.com/6_NITSB_2010/Economics/58652.doc.htm
Lahutin, V. D. Kredytuvannia: teoriia ipraktyka [Lending: theory and practice]. Kyiv: Znannia, 2002.
Myshkin, F. S. Ekonomika hroshei, bankivskoi spravy i finans-ovykh rynkiv [Economics of money, banking and financial markets]. Kyiv: Osnovy, 1999.
Petryk, O."Istoriia monetarnoho rozvytku Ukrainy" [History of monetary development in Ukraine]. Visnyk NBU, no. 1 (2007): 2-16.
Petryk, O. "Tsili ta osnovni rezhymy suchasnoi monetarnoi polityky" [The purpose and modes of modern monetary policy]. Visnyk NBU, no. 6 (2006): 6-13.
Pytlovana, O. "Infliatsiine tarhetuvannia: praktychni aspekty" [Inflation targeting: practical aspects]. Visnyk Lvivskoho un-tu. Ser.: Mizhnarodni vidnosyny, no. 24 (2008): 309-320.
Savchenko, T. H. Bankivska systema u formuvanni ta pidtry-manni rivnovazhnykh staniv v ekonomitsi [The banking system in the formation and maintenance of steady States in the economy]. Sumy: UABS NBU, 2012.
<
o
u
BI3HECIHQOPM № 9 '2017 205
www.business-inform.net
