Інституційний фактор розвитку регіональних зовнішньоекономічних зв’язків в Україні Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Проблемш питання економжи Украши та ïï репошв

Economics of Ukraine and its regions: problematic issues

УДК 332.14 : 339.9.012

ШСТИТУЦШНИЙ ФАКТОР РОЗВИТКУ РЕГЮНАЛЬНИХ ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНИХ ЗВ'ЯЗК1В В УКРАШ1

Е.М. Забарна, д.е.н., професор

Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта

Забарна Е.М. 1нституцшний фактор розвитку реггональних зовтшньоекономгчних зв 'язюв в УкраХт.

В статл висвгглено роль шстигуцшного середовища у забезпеченш розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язкгв регiонiв Украши, видiлено iнституцiйну складову проблем державного регулювання розвитку зовшшньо-економiчних зв'язюв регiонiв в Украïнi та запропоновано шляхи ïx вирiшення.

Ключовi слова: iнституцiйне середовище, шститут, зовнiшньоекономiчнi зв'язки, регiон

Забарная Э.Н. Институциональный фактор развития региональных внешнеэкономических связей в Украине.

В статье освещена роль институциональной среды в обеспечении развития внешнеэкономических связей регионов Украины, выделено институциональную составляющую проблем государственного регулирования развития внешнеэкономических связей регионов в Украине и предложены пути их решения.

Ключевые слова: институциональная среда, институт, внешнеэкономические связи, регион

Zabarna E.M. Institutional factor of the development of regional foreign economic relations in Ukraine.

The article investigates the role of the institutional environment in ensuring the development of foreign economic relations of Ukraine's regions. Here is also identified the institutional constituent of the problems of state regulation of foreign economic relations of regions in Ukraine and proposed its solutions.

Keywords: institutional environment, institute, foreign economic relations, region

Сьогодш в умовах глобал1зацп cbîtoboï економ1ки, коли найважлившими на-прямками сучасного розвитку стали формування м1жнародних потошв, това-piB, кашталу та pобочоï' сили в штересах не тшьки нацюнального бiзнeсу, а й eкономiчного та науково-техшчного розвитку всього свиу, питання активiзацiï' зовнiшньоeкономiчних зв'яз-шв (як на загальнонацiональному, так i на репональному piвнях) стае як школи актуальним. Одночасно, вiдбуваеться змщення фокусу зовнь ньоeкономiчноï полiтики з загальнодержавного piвня на peгiональний, що обумовлено не обхш-нiстю бшьш мобiльного та оперативного реагування на локальш проблеми, що виникають в процеа розгортання зовнiшньоeкономiчних зв'язк1в. Останшм часом в кpаïнi все ширше розгортаеться дискусiя щодо посилення pолi peгiонiв у зовнiшньоeкономiчних процесах, з метою активiзацiï цих пpоцeсiв та шдвищення ïx peзультативностi.

Питання активiзацiï зовнiшньоeкономiчноï дiяльностi в peгiонах Украши е актуальним i важливим завданням, оск1льки iнтeгpацiйнi iнiцiативи ставлять яшсно новi вимоги до включення репошв у зовнiшньоeкономiчний обмiн на правах повноцшних учасник1в господар-ськоï дiяльностi.

Процес iнституалiзацiï зовнiшньоeкономiчноï дiяльностi репошв Украши полягае у становленш формальних i неформальних шститупв, сфера дiяльностi яких мае бути розповсюджена не тшьки на територп peгiону, а й за його межами, оскшьки справа стосуеться зовнiшньоeкономiчних зв'язк1в з шоземними партнерами.

Саме у цьому полягае актуальшсть питання, i, одночасно, й виявляеться складнiсть досягнення поставлeноï мети. Але слiд зазначити, що подолати цю складнiсть можливо шляхом розвитку вiдповiдноï iнституцiйноï бази для забезпечення активiзацiï зовнiшньоeкономiчних зв'язк1в репошв Украши. 1нституцшне забезпечення участi репошв у зовшшньо-eкономiчнiй дiяльностi е невиршеним питанням в Укpаïнi, осшльки до адмiнiстpативно-тepитоpiаль-ноï реформи, яка повинна вшбутись, peальнi можливостi репошв як суб'екпв господарювання е суттево уpiзаними в поpiвняннi iз шшими, в тому числi й суадшми европейськими кpаïнами.

Аналiз останнiх дослвджень та публiкацiй

Рiзноманiтним аспектам шституцюналiзму присвяченi численнi публшацп як зарубiжних так i вiтчизняних науковцiв. Серед представнишв захщно! науково! школи, серед шших, слiд вiдмiтити науковi роботи Дж. Бьюкенена [1], М. Вебера, Л. Девка [21], Р. Коуза, Д. Норта [11], Дж. Оксл^ О. Ушьямсона [16], Дж. Ходжсона [17]. Проблематицi впливу iнституцiйного чинника на забезпечення розвитку економiки перехшного перiоду присвяченi роботи низки росшських вчених, зокрема:, М. Дерябшо! [5], Р. Капелюш-нiкова [9], С. Юрдшо!, Г. Клейнера [10], Я. Ку-зьмiнова, Р. Нуреева, А. Олейшка [12], Г. Перепелиц [13], В. Радаева, Е. Силова [14], А. Скоро-богатова [15], В. Тамбовцева та iнших. Серед представнишв вичизняно! науково! школи проблеми шституцшно! складово! забезпечення розвитку економiки висвiтленi в науковому доробку таки вчених, як: О. Амоша, Ю. Богоявленська [2], З. Варналш, Н. Василенко [3], З. Ватаманюк [6], Т. Гайдай, А. Гальчин-ський, В. Геець [4], А. Гриценко, В. Дементьев, М. Долшнш, В. Кредков, В. Лагутiн, В. Соболев [7], А. Чухно [18], О. Яременко [20] та шш.

Видшення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблем

Не дивлячись на досить широке висвiтлення рiзних питань шституцшного забезпечення економiчного розвитку, слiд зазначити, що проблема розвитку iнституцiйного середовища економiки для забезпечення розвитку зовшшньо-економiчних зв'язк1в регiонiв Укра!ни для Укра!ни е новою та, на нашу думку, потребуе подальших наукових розробок.

Мета статтi полягае у висвггленш ролi шституцшного середовища у забезпеченш розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язк1в регiонiв Укра!ни, видiленнi шституцшно! складово! проблем державного регулювання розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язк1в регiонiв в Укра!ш та пропонуваннi шляхiв !х вирiшення.

Виклад основного матерiалу

Нарiжним каменем iнституцiйно! теорi! е категорiя «шститут», яка у трактуваннi Д.Норта, що е класичним для шституцшно! теорп, означае сукупнiсть правил гри. У будь-як1й системi одночасно може шнувати велика к1льк1сть iнститутiв, як можуть як доповнювати один одного, так i суперечать iснуванню один одного. За своею природою шститути подiляються на формальнi та неформальна Неформальнi шститу-ти являють собою iснуючi у суспiльствi норми i правила поведiнки та взаемодi! мiж суб'ектами, що стосуються суспiльних стандарпв поведiнки, моралi, рiвня культури, економiчного мислення, менталiтету, соцiально! вiдповiдальностi бiзнесу тощо. Разом iз тим, формальш iнститути озна-чають фактичне юридичного закрiплення неформаль-них правил, як1 склалися в суспiльствi в процесi тривалого iсторичного вiдбору.

Множина рiзнорiвневих шститупв у сукуп-ностi являе собою шституцшне середовище системи. Слiд вшмггати, що попри сталiсть таких категорш, як «формальш» та «неформальш шститути», категорiя «шституцшне середовище» на сьогодшшнш момент мае рiзну глибину змюту i, вштак, рiзне трактування.

Основними характеристиками шституцшного середовища виступають так характеристики, як щiльнiсть iнституцiйного середовища та iерархiчна структура. До фага^в, що характе-ризують щiльнiсть шституцшного середовища належать наступш:

— наявшсть або вiдсутнiсть в суспiльствi окре-мих iнститутiв (установ, органiзацiй, окремих тдприемств та !х об'еднань, приватних господарств й органiв влади вах рiвнiв), що забезпечують функцiонування системи;

— рiвень взаемодi! та взаемозв'язшв мiж iнститутами, що закрiплюеться певними за-гальними формальними (або неформальними) нормами та правилами;

— здатшсть iнститутiв до реагування та адаптацi! до змш у зовнiшньому i внутрiшньому середовища

Оск1льки показник щiльностi iнституцiйного середовища може являти собою результат суб'ективного сприйняття iндивiдууму, то зазви-чай об'ективним критерiем щiльностi послуговуе економiя трансакцiйних видатк1в [10].

Щiльнiсть шституцшного середовища мае суттевий вплив на повноту контрактних вiдносин мiж суб'ектами. Вштак, недостатня щiльнiсть призводить до збшьшенш ризик1в господарсько! дiяльностi через частiшi випадки опортунiстично! поведiнки контрагенпв, коли кожний з учасник1в неформальних домовленостей трактуе !х на свою користь. Недостатшсть розвитку формальних (законодавчо та нормативно закршлених) шститу-тiв стимулюе розвиток неформальних iнститутiв (правил та норм), покликаних «заповнити» iнституцiйнi прогалини. Разом iз ти, надмiрна щшьшсть iнституцiйного середовища набувае форми суспшьно! системи «командного» типу iз притаманною !й бюрократизацiею всiх процесiв що призводить до виникнення протирiч мiж елементами системи iнституцiйного середовища.

Така характеристика, як щшьшсть шституцшного середовища визначае також ефектившсть залучення нововведень у систему. Для господарсько! систем держави це означае те, що чим нижча щшьшсть, тим бшьша ефектившсть реформ, вштак, чим щiльнiше шституцшне середовище - тим бiльшi перепони виникають на шляху розвитку ринкового середовища в перехiдний перiод.

Роздiляючи формальнi та неформальнi шститу-ти, шституцшне середовище також можна структурувати за просторовою та функцiональною ознаками. Вшповшно до структуризацi! за просторовою ознакою, шституцшне середовище подметься на:

npo6neMHi nHTaHHH eKOHOMÎKH yKpaÏHH Ta ïï perioHiB

Economics of Ukraine and its regions: problematic issues

— MaKpoiHcriry^oHanbHe cepegoBH^e, perynwBaH-hh HKoro Big6yBaeTbca Ha 3aranbHoHa^o-

Ha^bHOMy piBHi;

— Me3oiHcriTy^oHanbHe cepegoBH^e, ^o perynw-eTbca Ha perioHanbHoMy piBHi;

— MiKpoiHcmy^oHa^bHe cepegoBH^e, ^o o6yMoB-iMe gianbHicrb Ta B3aeMogiw pi3HHx ycraHoB, oprarn3a^H Ta nignpueMcrB;

— HaHoiHcmy^oHa^bHe cepegoBH^e, ^o BnnHBae Ha npHHHHTTH rocnogapcbKHx pimeHb oKpeMHx cyö'eKTi mgnpHeMHH^TBa [fflanKHH B.B., Bacu-neHKo H.B.].

Po3rnagaroHH iHcrmy^HHe cepegoBH^e b paMKax iHCTHTy^HHoï мaтpнцi, Mo®Ha BuginuTH ïï cHCTeMoyTBopraraHHH xapaKTep. CyKynHicTb HopM i npaBHn, ^o ^opMyMTb iHCTHTy^HHe cepegoBH^e, oöyMoB^MMTb xapaKTepHcTHKH Tieï hh iHmoï cHcTeMH b ^noMy. 3 no3H^ï oKpeMoro nignpueM-cTBa, ^o 3aHMaeTbca rocnogapcbKow gianbHicrw Ha TepuTopiï perioHy YKpaÏHH, iHCTHTy^HHe cepegoBH^e cKnagaeTbca 3 HopM i npaBun 3aranbHoHa^oHanbHoro, perioHanbHoro Ta Mic^Bo-ro piBHiB. BigTaK, 6araTopiBHeBicTb iHCTHTy^HHoro cepegoBH^a nocTae TaKow ® cyrreBow noro xapaKTepucTHKoM, hk i ^inbHicrb.

nopag 3 npaBunaMH, ^o ^opMyroTb iHCTHTy^HHe cepegoBH^e, icHywrb npaBHna, HKi BH3HaHaroTbca hk

iHCTHTy^HHi yrogH, HKi, B cboM Hepry, BH3HaHaTOTb $opMH кoonepaцiï' i KoHKypeH^ï Mi® eKoHoMiHHHMH areHTaMH. lHCTHTy^oHani3a^H c^epu 3oBHimHbo-eKoHoMiHHHx 3b'h3kîb o3Hanae rpaHc^opMa^w HaMipiB cy6'eKTiB rocnogapwBaHHH ctbophth cnpuHTOHBe cepegoBH^e gna aктнвiзaцiï' 3oBHimHbo-eKoHoMiHHHx 3b'h3kîb Ha perioHanbHoMy piBHi Hepe3 BnpoBag®eHHH BignoBigHHx npaBHn Ta HopM 3a gonoMorow MexaHi3MiB eKoHoMiKo-npaBoBoro perynwBaHHH Bcix cy6'eKTiB iHCTHTy^HHoro cepegoBH^a, 3oKpeMa: opraHiB Bnagu, cy6'eKTiB rocnogapwBaHHH, a TaKo® ycTaHoB Ta opraHi3a^ä, ^o BHKoHyMTb 3a6e3nenyMHi ^yHKqiï (KpegHTHo-^iHaHcoBi ycTaHoBH, cTpaxoBi KoMnaHiï, rpaHcnopT-Hi Ta noricTHHHi nignpueMcrBa, acoцiaцiï h o6'egHaHHH nignpueMcrB, ToproBo-npoMucnoBi nanaTH, 6ip®i to^o).

B YKpaïHi npaKTHKa ^opMyBaHHH iHCTHTy^H-Horo cepegoBH^a Mae, hk no3HTHBHHH, TaK i HeraTHBHHH gocBig. 3oKpeMa cepeg pe3ynbraTiB ^opMyBaHHH iHCTHTy^HHoro cepegoBH^a Mo®Ha HaBecTH HacTynHi:

1) Ea3oBi iHcTHTyTH phhkoboï eKoHoMiKH Mo®Ha BBa®aTH c^opMoBaHHMH. Pa3oM i3 thm, HHHHe HopMaTHBHo npaBoBe none, ^o perynwe hk 3aranbHi ochobh nignpueMHH^Koï gianbHocTi, TaK i oKpeMi ïï BHgu, He 3aB®gu 3a6e3nenem

e^eKTHBHHMH MexaHi3MaMH ïï peaniзaцiï, gonyc-

KaMHH HeniTKi, Ta HacaMH, gBo3HaHHi rpaKTyBaHHH.

2) iHcTHTyT onogaTKyBaHHH xoh i cnopMo-BaHHH, npoTe 3a3Hae nocriHHHx 3MiH, ^o 3HaHHHM hhhom ycKnagHwe npoцecн nporHo3yBaHHH gna cy6'eKTiB rocnogapcbKoï gianbHocTi. KpiM Toro, cKnagHo^i, ^o BHHHKawrb y nuraHHax HapaxyBaHHH

nogaTKiB Ta 36opiB y xogi 3gincHeHHH rocnogapcbKoï gianbHocTi e ogHiew 3 npuHHH nepexogy nignpueMcTBa 3 «6inoï» cnnaTH nogaTKiB y «TiHb».

3) Big6ynoca cTaHoBneHHH ^rnaHcoBoro ceKTopy iHCTHTy^HHoro cepegoBH^a gna o6cnyroByBaHHH cy6'eKTiB rocnogapwBaHHH. Pa3oM i3 thm, gocTyn go KpegHTHHx pecypciB gna BiTHH3HHHHx nignpueMcTB e o6Me®eHHM Hepe3 BucoKi no3HKoBi cTaBKH Ta 3aBH^ern BHMoru go Heo6xigHocri 3a6e3neneHHa Kpegury nig 3acraBy TaHHa a6o iHmux pecypciB nignpueMcTBa.

4) CTaHoBneHHH rocnogapcbKoï cucTeMH Big6yBaeTbca b yMoBax cynpoTHBy caMoï cucreMH go 6ygb-HKHx HoBoBBegeHb Ta 3MiH Ha ocHoBi 36epe®eHHH cTanoro 6wpoKpaTHHHoro MeHTaniTeTy gep®aBHoro anapaTy npu Heo6xigHocri phhkobhx nepeTBopeHb b eкoнoмiцi.

HacnigKoM po36ygoBH iнcтнтyцiннoro cepego-BH^a e 3HH®eHHH TpaH3aKqin hhx BHgaTKiB cy6'eKTi rocnogapcbKoï gianbHocTi, ag®e HagMipHa ïx KinbKicTb npu3BogHTb go 3ropTaHHH nignpueM-ннцbкoï aKTHBHocTi. Hepo3BHHyTicTb iнcтнтyцiн-Horo cepegoBH^a, ^o npoaBnaeTbca b Hecrani MeToguHHoro cynpoBogy rocnogapcbKoï gianbHocTi Hepe3 6paK BignoBigHoro gocBigy npu Buxogi Ha 3aKopgoHHi pHHKH Ta BH6opi KoHTpareHTiB, a TaKo® , HegocTaTHocTi BnacHHx o6iroBHx Ta iHBecrn^HHHx KomTiB, npu3BogHTb go 3ropTaHHH nignpнeмннцbкoï gianbHocTi.

CaMe ToMy, 3a cynacHHx yMoB rocnogapwBaHHH, nepeg YKpamow hk nepeg gep®aBow nocTae aKTyanbHe nuTaHHH Heo6xigHocTi 3a6e3neneHHH po3BHTKy iHCTHTy^HHoro cepegoBH^a gna

3a6e3neneHHH nigTpuMKH cy6'eKTiB rocnogapwBaHHH.

AnpoKcuMyroHH igeï Teopiï iнcтнтyцioнaniзмy Ha npaKTHKy po3BHTKy 3oBHimHboeKoHoMiHHHx 3b'h3kïb B perioHax YKpaïHH, Ha Hamy gyMKy, Mo®Ha c^opMynwBaTH Heo6xigHi BHMoru go iHCTHTy^HHoro cepegoBH^a po3BHTKy 3oBHimHbo-eKoHoMiHHHx 3b'h3kîb, 3oKpeMa:

— cnpHMoBaHicTb Ha noKpa^eHHH pe3ynbTaTiB 3oBHimHboeKoHoMiHHoï gianbHocTi;

— gocarHeHHH onTHManbHoï ^inbHocTi iнcтнтyцiн-Horo cepegoBH^a gna 3a6e3neneHHH gocTaTHboï iHTeHcHBHocri perynwwnoro BnnHBy Ta rHyHKoï agama^ï rocnogapcbKoï cucTeMH go Heo6xigHHx

3MiH;

— npocTOTa, HiTKicTb ^opMynwBaHb Ta gocrynHicrb gna po3yMiHHH Bcix зaцiкaвneннx cropiH ^opManbHHx HopM i npaBHn;

— gocrynHicrb iH^opMa^ï Ha Bcix piBHHx iHcTHTy-цiннoro cepegoBH^a gna Bcix cropiH;

— 3gaTHicTb go npHcrocyBaHHH Ta aganтaцiï cucTeM iнcтнтyцiннoro cepegoBH^a HH®Horo piBHH go hobhx yMoB, cTBopeHHx cucTeMow BH^oro piBHH. 3Ba®aroHH Ha HaBegeHi BH^e BHMoru go

rncTHTy^HHoro cepegoBH^a Mo®Ha c^opMyBaTH mnaxu BHpimeHHH npo6neM gep®aBHoro perynwBaHHH po3BHTKy 3oBHimHboeKoHoMiHHHx 3b'h3kïb perioHiB b YKpaïHi, ^o HaBegeHi b Ta6n. 1.

Таблиця 1. Проблеми державного регулювання розвитку 30BHrnHb0eK0H0Mi4Hm зв'язк1в репошв в

Укра!ш

Проблема Шляхи виршення

1. Полгшка розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язюв регiонiв недостатньо закрiплена в законодавмш Украши Законодавче закpiплeння пoлiтики розвитку зoвнiшньoeкoнoмiчних зв'язкiв peгioнiв

2. Декларативнiсть норм щодо розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язкiв регiонiв Укра!ни Створення концепцп розвитку зoвнiшньoeкoнoмiчних зв'язк1в Укра1ни та репошв

3. Нерозвиненiсть iнститутiв пiдтримки експортерш та залучення iнвестицiй: агенци регюнального розвитку, бюро сприяння iнвестицiям поки е стали локомотивами активiзацп зовшшньоекожмчно! дiяльностi в регiонах Украши Залучення до процесу розробки полижи розвитку зoвнiшньoeкoнoмiчних зв'язкiв репошв Украши не тiльки пpeдставникiв оргатв державно! та мiсцeвol влади, наукових та oсвiтнiх установ, а й представникв бiзнeсу, що е суб'ектами зoвнiшньoeкoнoмiчнol дiяльнoстi

4. Вщсутшсть консолiдуючого органу в сферi полiтики розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язкв репошв. На сьогодшшнш день такими цим питанням займаються такi установи: Мшстерство економiки i торгiвлi Украши, Мшстерство зовнiшнiх справ Украlни, Державне агентство з питань iнвестицiй та шновацш, обласнi державнi адмiнiстрацil, торгово-промисловi палати, асоцiацil промисловцiв та пiдприемцiв, науково-доондт та освiтнi установи. Проблема також полягае в т1м, що наведет установи мають рiзне, i часто, суперечливе бачення полiтики розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язкiв регiонiв Укра!ни Створення спeцiалiзoванol оргатзаци щодо розвитку зoвнiшньoeкoнoмiчних зв'язкiв в репонах Укра!ни

5. Незадовшьне iнформацiйне забезпечення полiтики розвитку зовнiшньоекономiчноl дiяльностi в регiонах Укра!ни Створення единого Всеукра!нського центру iнвeстицiйних пpoeктiв пpiopитeтних для репошв швестицшних oб'ектiв

6. Вщсутшсть зацiкавленостi органiв влади на мюцях у активiзацil зовнiшньоекономiчноl дiяльностi на територil регiонiв Укра!ни Посилення вдаовщальносл посадових oci6, що очолюють вщдши розвитку зoвнiшньoeкoнoмiчнol дiяльнoстi при обласних державних адмшстращях через внесення вiдпoвiдних коректив у пoсадoвi iнстpукцil.

Висновки

Iнституцiональне середовище зовшшньо-економiчно! дiяльностi, що являе собою формальш та неформальнi правила поведiнки та взаемодп на макро-, мезо- та макрорiвнi виступае на сьогоднiшнiй момент фундаментом активiзацi! зовнiшньоекономiчних зв'язк1в в перюд ринкових перетворень. Разом iз тим, на практицi розвитку конкурентах вщносин у сферi пiдприемництва заважають невiдповiднiсть iнституцiйного середо-вища запитам реально! ринково! економiки зважаючи на закореншсть адмшстративно-командно! системи, трансформащя яко! галь-муеться самою системою.

Попит на ефективне шституцшне середовище в забезпеченнi зовнiшньоекономiчно! дiяльностi регiонiв вже наявний i пiдтримка локальних iнiцiатив пiдприемцiв потрiбна, саме тому запропонованi в рамках статп шляхи вдоско-налення системи державного регулювання

розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язк1в включа-

ють наступне:

— законодавче закршлення полiтики розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язк1в регiонiв;

— створення концепцп розвитку зовшшньо-економiчних зв'язк1в Укра!ни та регiонiв;

— залучення до процесу розробки полiтики розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язк1в репо-нiв Укра!ни представнишв бiзнесу;

— створення спецiалiзовано! оргашзацп щодо розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язк1в в репонах Укра!ни;

— створення единого Всеукра!нського центру iнвестицiйних проектiв прюритетних для регiонiв iнвестицiйних об'ектiв;

— посилення вiдповiдальностi посадових осiб, що очолюють вiддiли розвитку зовшшньо-економiчно! дiяльностi при обласних державних адмшстращях через внесення вiдповiдних коректив у посадовi iнструкцi!.

Список лiтератури:

Проблемш питання економжи Украши та ïï регюшв

Economics of Ukraine and its regions: problematic issues

Надано до редакцп 23.12.2014

Забарна Елеонора Микола1вна / Eleonora M. Zabarna

zem@beiti.opu.ua

Посилання на статтю /Reference a Journal Article:

1нституцшний фактор розвитку регiональних 30emmm0eK0H0Mi4Hux зв'язюв в Укран [Електронний ресурс] / Е.М. Забарна // E^HOMirn: реалН часу. Науковий журнал. — 2015. — № 1 (17). — С. 30-34. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2015/n1. html