CC BY
14
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК338.24:330.342+334.722.8.(477) Доц. О.М. Свнцов, канд. пед. наук -
Дрогобицький ДПУ ím. 1вана Франка
1НСТИТУЦ1ЙНЕ ПОЛЕ ФОРМУВАННЯ РИНКУ У СИСТЕМ1 ОСВГГНЬОГО КОМПЛЕКСУ В УМОВАХ ПОСТ1НДУСТР1АЛЬНОГО СУСП1ЛЬСТВА
Проаналiзовано феномен ринку ocbíthíx послуг у сучаснiй теорп маркетингового менеджменту та шституцшне поле його формування. Стверджено, що для Укра-ши однieю Í3 прюритетних проблем у площинi реформацп системи осв^и е проблема ïï автономiзацiï та децентралiзацГï.
Assist. prof. О.М. Svinzov - Ivan Franko Drohobytskyi state pedagogical university
The institutional field formatting market in system of the educational complex at the conditions of post-industrial society
It is analyses the phenomena market educational services in modern theory of the marketing management and the institutional field of it forming. It is states that for Ukraine one from priority problems at the reformation system education is the problem of it autono-mizating and decentralization.
Вступ. В юторичному аспект антропо- та соцюгенезу процеси трудо-воï д1яльност1 та сощально-економ1чного розвитку людства здтснювались шляхом вдосконалення метод1в тзнання об'ективно юнуючого природного речовинно-енергетичного середовища. Принцип тзнання свггу людиною ро-зумною за своею найглибинтшою суттстю е абстрактним, тобто людина вщ живого спостереження перейшла до абстрактно-символiчноï думки, а вщ неï - до практичноï дiяльностi. Людина створила вщмшний вiд природи свiт - свгг своеï свiдомостi, в якт вiдбиття природи в очах людини вперше стало думкою, а звук - словом. Психiчно (рефлексивно) самовщображена ма-терiально-енергетична першооснова - це i е здобут людиною шформацшт знання про закони свiтових процеЫв. Таким чином, людина, як ттелектуаль-но та психiчно активна ютота, завдяки здатностi до абстрактно-символiчного мислення, забезпечила субстанцтну саморухомiсть щеально-тформацтно1" основи тзнання i дiяльностi, i набула волi спонукувати цiлеспрямованi процеси в межах речовинно-енергетичноï першооснови або природи. Через те, феномен пращ мае двi першооснови: 1) загальносвггову матерiально-енерге-тичну першооснову всiх форм руху i саморозвитку природи; 2) щеально-т-формацтну основу соцiально-економiчного цшепокладання, що функщ-онально опосередковуе людину i природу. Такий загальносистемний аналiз комплексу чинникiв природно единих трудових дт дослiджуе О. Скаленко [1]. Феномен тформацп - це щеально абстрактний знiмок тiеï чи шшо1* об'ек-тивно1' формацiï у предметному свт природи [1, с. 173], однак тформащя як
система умовних найоптимальшших носпв-знаюв iдеальних об'еклв шляхом найменшого опору речовини починае дiяти тiльки в органiчнiй едност з людською свiдомiстю i вiдповiдно налаштованою психiкою [1, с. 141]. Тобто, шформацшш знання сво1м першоджерелом мають всеединий об'ективно ю-нуючий матерiальний свiт як першооснову розвитку уЫх процесiв, в тому числi i людсько! дiяльностi. Iнформацiя народжуеться у взаемоди людини i природи, реашзуеться у системах працi, цiлi яко! моделюються винятково змiстом ранiше здобутих шформацшних знань - у цьому розумшш шформа-цiя i мета едиш у процесах виявлення сво!х трудових функцiй.
Полiтична економiя - це наука про суспшьну взаемодда, суть яко! по-лягае у дослщженш тих механiзмiв, що шдвищують швидкiсть речовинно-енергетичного формотворення адекватно до сукупност iдеальних образiв, котрi становлять сутнiсть цшеспрямовано1 мети будь-якого трудового проце-су. Вiдомий класик стверджував, що праця створила людину. Праця - це про-цес, що опосередковуе, контролюе i регулюе обмш речовини та енерги мiж людиною i природою, наслiдком чого, зпдно зi законом С. Подолинського, е додатковий продукт-вартють - акумульована енерпя Космосу. Але праця водночас, - це свщома цiлеспрямована дiяльнiсть. Цiлеспрямованою 11 роб-лять життево важливi потреби та об,ективнi можливост 1х задоволення. Сфера потреб - це вщчуття, бажання, усвщомлення бажань та намагання 1х задо-вольнити, а сфера об'ективних можливостей - це матерiально-енергетичнi ре-сурси та природш закони речовинно-енергетичних процешв. А сукупнiсть со-цiально-економiчних механiзмiв та iнституцiй трансформаци матерiально-енергетичних та шформацшно-штелектуально-шновацшних ресурсiв у спо-живчi блага i послуги, що вщповщають доцiльно-образнiй метi суспiльства, називаеться виробничою економiчною системою. У сучаснш економiчнiй те-ори видiляють три юторичш типи виробничих економiчних систем, кожен з яких рiзнився характером мислення стосовно прюритетного визначення мети суспшьства та цiлепокладання ресурсiв, зокрема, швидкост i якостi речовин-но-енергетичного формотворення, адекватного доцшьно-образнш метi суспшьства у час - доiндустрiальнi, iндустрiальнi та постiндустрiальнi виробни-чi економiчнi системи [2, с. 107-115]. Ця класифшащя базуеться на техшко-технологiчнiй основi виробництва. Людство добувае шформацшш знання про закони природно-об'ективних процеЫв i в межах цих закошв здiйснюе випереджально-творчий вибiр напрямiв та iнтенсивностi життево необхiдних процеЫв за допомогою прогресивних виробничих технологш. Крiм техшко-технолопчно1 основи, виробничi економiчнi системи типологiзуються ще за способом оргашзаци працi, зокрема, на: традицшш, iнтелектуальнi та квазин-телектуальш економiчнi системи [2, с. 115-127]. Результатами виробництва традицшних економiчних систем е традицшш товари в 1х уречевлено-матерь альнiй формi iз активним застосуванням м'язово1 робочо1 сили. Поглиблюва-на на iнновацiйнiй основi складшсть систем технологiчно опосередковано1 працi усувала людську фiзичну компоненту, як шструмент швидкостi трансформаци речовини природи у споживш цiнностi, все далi на заднiй план. Так вторично еволюцiонують iнтелектуальнi виробничi економiчнi системи,
що характеризуються наявшстю iнституту штелектуально1 власност в якому iнтелектуальнi товари у формi наукових iдей та дослщницько-конструкторсь-ких розробок реалiзуються на штелектуальному ринку як переважно суспшь-на i квазiсуспiльна продукцiя, а iнтелектуальнi капiтали набувають символь-но-усталено1 форми у виглядi патентiв та лщензш. Квазiiнтелектуальнi еко-номiчнi системи поеднують у собi сегменти традицiйного та штелектуально-го способу працi.
Постановка завдання. Попри наявшсть значного масиву праць iз ще1 тематики, проблема шституцшного поля формування ринку у системi ос-вiтнього комплексу в умовах постiндустрiального суспiльства, динамiчних змш у цiй сферi вимагае повсякчас глибокого наукового обгрунтування. Не-достатне И дослщження в умовах усталення ринкових вiдносин, наявнiсть ба-гатьох дискусшних питань зумовили вибiр теми, визначили мету та завдання пропоновано1 статп.
Результати. Вiдомо, що метою будь-якого виробництва е створення споживних вартостей, котрi е вiддзеркаленою уречевленою формою щеально-образних об,ектiв цшепокладаючого мислення. За речовинно-конструктивною основою ус споживнi вартостi пiдпадають пiд класифжащю на матерiальнi (речовинно-транс-енергетичнi) та духовш (штелектуально-транс-психоемо-цiйнi). А тому кожна нацюнальна виробнича економiчна система мютить два сектори: матерiального i духовного виробництва споживних вартостей. Основ-ним призначенням результат матерiального виробництва е задоволення, передуем, бiологiчних потреб людини, якi, в мiру еволюци матерiальноl культу-ри пiд впливом потреби витонченост та д11 закону спадно1 гранично1 корис-ностi конкретно: споживно1 цiнностi, все бiльше поеднують у собi утилiтарнi та естетичш ознаки. Сектор духовного виробництва продукуе iнформацiйнi знання про об,ективнi закономiрностi свiтових процесiв i е джерелом формування цшепокладального мислення щодо трансформаци речовинно-енергетич-ного ресурсу вщповщно до iдеально-iнформацiйного образу-предмету (шюзи-мрн), який е об'ектом привласнювально1 властивостьпристрасп людини.
Постiндустрiальну економiку називають економжою знань, причому знань технологiчно-прикладних, котрi виступають основним критерiем вар-тост робочо1 сили. Iнформацiйне забезпечення робочо1 сили залежить вiд такого чинника провщност iнформацiйних знань у соцiумi як освiтнiй комплекс, шд яким можна розумiти сукупшсть iнституцiй та установ становлен-ня i забезпеченостi суспiльства iнформацiйно-iнтелектуально-iнновацiйним ресурсом розвитку. Тобто освiтнiй комплекс - це первинна ланка генераци шформацшно-штелектуально-шновацшного ресурсу стратепчно-прюритет-ного випереджувального розвитку суспшьства. Наступною ланкою виступають науково-дослщш центри формування iнновацiйних знань, яю, своею чер-гою, як нов^ш технологи прискорення трансформаци речовини та економп енерги, проходять апробащю в економiчнiй системi виробництва.
У кожну iсторичну епоху система осв^и еволюцiонувала вiдповiдно до iдеально образних цшьових моделей суспiльства. Освiтня послуга - продукт виробництва освггньо-науково1 сфери, що характеризуемся такими ознаками:
• невщчуттстю до моменту свого надання;
• вщсуттстю речово!' форми (шнуе матерiально-конструктивний носiй шфор-мащйних знань у виглядi полiграфiчного видання, конспекту лекцш, диску, програми, стрiчки тощо);
• непостштсть якост iнформацiйних потоюв;
• неможлишсть вiдокремлення вiд виробника;
• сумщення в часi виробництва i споживання, тощо.
Освгтня послуга - результат духовного виробництва, оскшьки перед-бачае не тшьки саморух суми знань вщ викладача до студента, а являе собою психоемоцшно-енергетичний обмш, що базуеться на основ1 позитивно! ком-плементарност1, яка виникае м1ж педагогом 1 учнем тд час навчального про-цесу при спшьному сшвпережитп творення та засвоення ново! шформацп.
У перюд юнування дошдустр1альних економ1чних систем освггая послуга не була суспшьною необхщшстю, оскшьки прюритетшсть трудового щ-лепокладання носила не приватно-ринковий, а адмшютративний та обмеже-ний характер. Освгтня послуга була шдивщуальною необхщшстю для вузь-ких прошарюв населення, наприклад, для аристократа та фшософ1в. Для ан-тичноси, скаж1мо, доцшьно-образне цшепокладання зумовлювалося антич-ним способом мислення, котре являло собою функщональну абстракщю Космосу 1з подшом пращ на штелектуально-управлшську (рабовласник) та фь зично-виконавчу (раб). Швидюсть речовинно-енергетичного об1гу у процесах пращ обмежувалася силою м'яз1в раба, а тому античне суспшьство не реаль зувалося як шновацшно-техногенне, бо нарощування обсяпв виробництва з !х подальшою товаризащею не вщповщало мет суспшьства. У перюд Се-редньов1ччя освгта, як фахова передумова, залишаеться необхщшстю для тих же вузьких верств населення: аристократ^ та духовенства. За трудовою основою дошдустр1альш виробнич1 економ1чш системи вважаються традицшни-ми. В умовах функщонування шдустр1альних виробничих економ1чних систем, зростае суспшьна значимють освгтньо! послуги у силу шдвищення попи-ту на квал1фжовану робочу силу, здатну управляти машинним виробниц-твом. Освгга стае нащональною потребою, а отже, стае обов'язковою, а зо-бов'язуючим середовищем циркуляци осв1тшх знань виступае держава - дер-жавш школи та вузи. За характером оргашзаци пращ шдустр1альш економ1ч-ш системи еволющонували вщ квазинтелектуальних до штелектуальних, де значення шформацшних знань набувае обриЫв домшаци. Для постшдустрь альних виробничих економ1чних систем освгтнш комплекс е первинною ланкою у системах сощо-економ1чно! взаемоди. Виробнич1 системи автоматизу-ються та комп'ютеризуються, що вимагае штелектуально! шдготовки для !х обслуговування з боку персоналу. Набута освгга стае критер1ем мюця людини у суспшьнш 1ерархи - становища, безпеки, доход1в, слави, тощо. Автомати-зоваш системи виробництва витюнили людський ресурс у площину штелектуально! пращ, у сферу надання послуг та в т галуз1 виробництва, де опера-тившсть машини по обробщ речовини, енерги та шформацп е вторинною вщ-носно творчого мислення людини. Практична значимють техногенно-шнова-цшних знань у постшдустр1альний перюд ущшьнена часом у силу розвитку техносфери, зумовлену постшним впровадженням шновацш, а тому суспшь-
ство, у першу чергу зайнят у виробнищш, являе собою постшний i всезрос-таючий попит на освггш послуги, адекватнi вимогам часу. Життевий цикл ос-вггньо1 послуги та И вартють залежить вiд кон'юнктури ринку працi. Основою створення нових робочих мюць i вищого рiвня життя населення е шноваци, новi технологи, iнтегрованi у продуктах i службах. Економiчне зростання е наслщком екстенсивного використання iнформацiйних технологiй. Змь нюеться структура ринку шляхом поступово1 змiни шформацшно1 асиметри на користь споживачiв, якi можуть використовувати вiртуальнi канали вихо-ду на необхщний 1м товар. Завдяки iнформацiйним системам еволюцюнуе ш-ституцiйний механiзм функцюнування ринку - iз абстрактного "слшого" рин-ковi вiдносини набувають контрактного "завчасно адресного" характеру. Особливiстю економiчних органiзацiй стае висока здатнiсть у процес дiяль-ностi набувати, створювати, поширювати i застосовувати знання. Знання роз-глядаються як ендогенний процес i створюються у вiдповiдь на можливють отримати прибуток чи набути вищий рiвень освiти. Набутi знання е показни-ком рiвня зайнятост у сучасних умовах, а швестици в освiту - умова повно1 зайнятостi в майбутньому. Освiта виконуе роль формалiзованого й оргашзо-ваного шституту досягнення, надбання необхiдного обсягу знань, постшного 1х примноження i оновлення.
Постiндустрiальне суспiльство, зробивши iнструментарiем сощально1 взаемоди економiку знань, еволюцюнуе у напрямi становлення суспiльства так звано1 ноосферно1 культури. Економiчна ноосферизащя передбачае не ак-тивну експлуатащю та споживання ресурсiв бiосфери, а 1х репродукцiю, пе-рехiд на яюсно новий самовiдновлювальний принцип використання речовин-но-енергетично1 основи виробництва. У сучаснш науковiй лiтературi пiд ноосферою розумшть всебiчно розвинену людську спшьноту або суспiльство, що методолопчно комп'ютеризувалось та кiбернетизувалось на гумашстич-нiй, соцiально згармонiзованiй, морально-правовiй i духовно збагаченiй осно-вi [2, с. 175]. Система освгги в цих умовах повинна продукувати освггньо-професшш програми вiдповiдного освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня i напряму пiдготовки, якi за змютом, органiзацiею навчального процесу, системою уп-равлiння цим процесом вщповщають iдеологil iнтелектуально-iнновацiйно-випереджувального навчання.
Дослiдження ринку - це комплекс маркетингових проблем i проблем-них блокiв, серед яких: структура, стан i перспективи розвитку ринку зага-лом, а також його складових: попиту, пропозици i механiзмiв, що служать для 1х координацil збалансування. Серед цих механiзмiв - цiноутворення, ко-мунiкацiйна дiяльнiсть, просування товару тощо. Першим необхщним ступе-нем вивчення ринку, тдставою для визначення його мiсткостi i вибору прi-оритетних сфер застосування ринково1 активностi фiрми чи освггньо1 установи е сегментацiя ринку. Сегментащя - це подiл ринку на окремi частини-сег-менти, кожен з яких охоплюе бшьш або менш однорiднi групи потенцiйних покупщв з приблизно однаковими споживчими перевагами i стереотипом по-ведiнки. Сегмент ринку - це сукупшсть споживачiв, котрi реагують однаково на пропоноваш властивостi товару. Полiтика сегментацil ринку передбачае
видшення окремих частин-сегменпв ринку, що вщр1зняються один вщ одного характеристиками попиту на товари та послуги { реакщею на маркетингов1 ди. Полгтика сегментаци дае змогу:
• використання нового способу сегментаци ринку для осв^ньо! установи по-легшуе необхщтсть ведення жорстко! конкурентно! боротьби на ринку ос-вiтнiх послуг;
• сегментащя дае змогу актуалiзувати яшсть освiтнiх послуг, що вступили у фазу зниження попиту, або надання !м нового iмпульсу попиту на ринку;
• забезпечуе функцiональну тшу, дозволяючи вiдносно вузькш спецiальностi втримувати сво! позици в галузi або виробнищш, де !й доводиться конкуру-вати зi сучасними ринковими освишми продуктами.
Д1яльшсть 1з сегментування ринку передбачае таю процедури:
• визначення принципiв сегментаци (типiв, прiоритетних ознак сегментаци, критерив оцiнки сегменпв);
• складання профiлiв, дiаграм, матриць, тобто проведення парцеляци ринку за певною просторовою моделлю, яка вiдображае обрат принципи сегментаци;
• оцiнка ступеня привабливост отриманих сегменпв за допомогою обраних критерив оцiнки;
• вибiр одного або дешлькох сегменпв ринку для виходу на них iз сво!ми товарами i засобами !х просування;
• рiшення про позицшвання товару у кожному з вибраних сегменпв ринку, з урахуванням порiвняльних даних i ймовiрних перспектив;
• розроблення загальних рис i складових стратегi! маркетингу для кожного цшьового сегменту.
У сучаснш теори маркетингового менеджменту у сфер1 освгга видшя-ють три класичш р1вш сегментаци [3]:
• сегментац1я ринку осв^тх послуг за групами споживачiв;
• сегментац1я ринку освiтнiх послуг за параметрами осв^тх послуг;
• сегментащя ринку осв^тх послуг за конкурентами.
Сегментащя ринку освгтшх послуг за групами споживач1в передбачае наявшсть трьох основних вид1в споживач1в, як утворюють вщповщш ринки:
• споживачьособи;
• споживачi-пiдприемства;
• органи державного i мiсцевого управлiння.
Особливютю ринку, на якому споживачами освгтшх послуг виступа-ють особи, е його подовжешсть, довготривалють { складшсть керуванням ру-ху продукци. Для цього ринку характерним е те, що особи як суб'екти прийняття ршень найменш шформоваш, оргашзоваш, цшеспрямоваш у про-цес здшснення свого вибору. Р1вень шформацшно! асиметри суб'еклв дано-го виду ринку освгтшх послуг е чи не найбшьший. Ринок, суб'ектами попиту на якому е ф1рми, бшьш професшний, споживач1 здшснюють свш виб1р регулярно вщповщно до прийнятих стратегш { плашв дш. Ринок шдприемств лег-ше тддаеться структуризации сегментуеться за галузевою ознакою. Шд-приемства й оргашзаци швидше реагують на структуры зрушення в економь щ, вщповщно швидко змшюючи попит щодо профшв { спещальностей шд-готовки. Шдприемства активно взаемоддать 1з посередницькими структурами: службами зайнятосл, агентствами, безпосередньо з освптами закладами
та 1хшми об'еднаннями, з органами управлшня освiтою тощо. Щодо того виду ринку, де споживачами освгтшх послуг виступають органи управлiння pi3-них рiвнiв, то будучи в умовах Гснування адмшГстративно! системи единими iнвесторами освiти, органи держави реалГзовували розподiл трудових ресур-сiв мiж галузями економiки. Практика замовних вщносин з пiдготовки фахГв-цiв для оргашв влади, в тому числГ перепiдготовка i пiдвищення рiвня кваль фшаци, е доволi привабливою для освггшх закладiв, насамперед масштабшс-тю попиту на спецiалiстiв, здебiльшого у сферах економши, менеджменту, права та шших гуманiтарних профiлiв, його певною гарантованiстю i становищем ктенТв у владнiй Герархи.
Ринок освггшх послуг у сучаснш теори маркетингового менеджменту у сферг освгти [3], сегментують за такими параметрами освгтнгх послуг:
• профглем подготовки;
• ргвнем фундаментальности;
• обсягом освгти i ступеня спещал1заци;
• формами навчання;
• термгнами (обсягом) подготовки;
• засобами i прийомами, що використовуються.
Сегментацгя ринку освгтшх послуг за конкурентами дае змогу зрозу-мГти, чому користуються попитом товари, як пропонують конкуренти. На ринку освгтшх послуг конкурентом вважаеться товаровиробник - заклад ос-вГти, який виробляе i пропонуе на ринку освгтш послуги, аналогiчнi за шфор-мацiйним наповненням та рiвнем щн. Конкурентом можна вважати i велим промисловГ пiдприемства з розвиненою системою тдготовки, перепiдготовки i пiдвищення рГвня квалГфжаци кадрiв. У вщносини конкуренци з освгтшми закладами вступають i тГ фГрми, що пропонують гншг способи задоволення потреб у знаннях - наприклад, консультацiйнi фГрми. Освпта заклади можуть зазнавати також впливу з боку таких фГрм, котрГ не виходять на ринок освгт-шх послуг, але завдяки свош усшшнш дГяльност ютотно знижують попит на освгтш послуги.
Сучасна Захщна цивiлiзацiя (англосаксонська океанiчна та захщ-ноевропейська континентальна субцившзаци) розвинулася завдяки техноге-незу, впровадженню технологiчних шновацш, що дало ш змогу стати свгто-вим лiдером у площинах економiчнiй, полГтичнш та мiлiтарнiй. Останш два десятилiття на Заходi та деяких крашах Швденно-Схщно! Ази вщбуваеться становлення так званих постiндустрiальних економiчних систем, де основою створення нових робочих мюць i вищого рГвня життя населення е шноваци, новГ технологи, iнтегрованi у продуктах i службах, а високе економiчне зрос-тання е наслiдком екстенсивного використання шформацшних технологiй. Iнформацiйнi технологи, разом Гз своею iнфраструктурою, акумулюються своерщним "колективним мозком" того чи шшого суспшьства, або штелекту-альним кашталом наци. Розвиток шформацшно-шновацшних технологш ви-сунув сферу науки i освгти як необхщну i прюритетну передумову еволюци постшдустрГальних суспшьств. Освпшй комплекс став невщ'емною части -ною нащонально! економГчно! системи, що формуе передумови становлення шформацшно-енергетичного ресурсу наци i е основним критерГем цившза-
цiйного вимiру економгчного розвитку. Увага суспiльства до освгга сприяе входженню освгтнього комплексу у систему ринкових вщносин, де фор-муеться особливий вид товару - освгтня послуга. Ринок освгтшх послуг являе собою ринкову шститущю у формуваннi людського капiталу, втшеного у працiвниках у виглядi ïx досвiду, знань, навичок i здiбностей, а також в ïx за-гальнiй культурi, моральних цiнностяx i т.п.
Ринок освгга, як структурний компонент кожноï нацiональноï ринко-воï системи, включае у себе усг передбачеш ринковг категорiï:
• попит - форму вираження потреб щдивщв та сустльства в освгтнгх послугах;
• пропозицЮ - обсяг освгтнгх послуг, що 1х створюе i иадае професорсько-вик-ладацький склад;
• цту - компромгсну угоду суб'ектгв обмгну, що реалгзуеться у виглядг плати за надану послугу - знания;
• товар - об'ект акту обмгну на ринку освгти у формг освгтньо1 послуги.
Ринок освгга можна визначити як сукупшсть правових, фгнансово-еко-номгчних, сощально-освгтшх, оргашзацшно-методичних, шформацшних вгд-носин, що складаються мгж виробниками i споживачами освгтнгх послуг i ре-алгзуються через мехашзм обмшу. Ринок освгга, як i будь-який шший вид ринку, функщонуе завдяки вмонтованому мехашзму регулювання реалiзацiï угод обмшу. У цьому вщношенш ринок освгга виступае як сукупшсть нормативно-законодавчих, морально-етичних, культуролопчно-щншсних, шших шститу-цшних обмежень здшснення угод, пов'язаних з реалiзацiею освгтнгх послуг.
Об'ектом ринкових вщносин у сферi освгга виступае освггня послуга -продукт штелектуально-духовного виробництва, вартютю i споживною вар-тютю якого е iнформацiя. Суб'ектами ринкових вщносин, пов'язаних з реаль защею освггаьо1" послуги е: з одного боку - покупщ, з шшого - продавцi. По-купцями освггаьо1" послуги виступають: учш, студенти, ргзш категори населення, що шдвишують квалiфiкацiю, громадськi органiзацiï, тощо. Продавця-ми, у свою чергу, виступають: заклади освгга уЫх ргвнгв, органи держуправ-лшня i мiсцевого самоврядування, громадськ органiзацiï, мiжнароднi шсти-туци, окремi фгзичнг i юридичш особи та ш. Як зауважив Р. Патора [4], в умовах шформатизаци i глобалiзацiï заклади освгга обслуговують потреби двох ринюв: на ринку освгга реалiзують освгтш послуги, споживачами яких виступають учш, студенти, доросле населення, а на ринку пращ споживачами освггаьо-науково1" продукци закладГв освгга е шдприемства i оргашзаци рГз-них форм власност [4, с. 8].
Поняття освггаьо1" послуги е первинним структурним елементом ринку освгга, на якому пропозищя являе собою:
• продукцию иауково-теxиiчиого спрямування;
• штегровану продукщю на баз1 иауково-теxиiчиоï продукци та освiгньоï послуги;
• навчально-методичиу продукщю тощо [4, с. 32].
Освгтня послуга, як i будь-який шший вид послуги в економгчних вщ-носинах мГж людьми, являе собою вигоду, якою обмшюються суб'екти еко-номши, але привласнення освггаьо1" послуги е невгдчутним через вщсутшсть речовинно1' форми даного виду товару. Невщчутшсть освГтньо1' послуги ще проявляеться в тому, що у споживача вщсутнш образ даного виду товару, тоб-
то економiчний ефект привласнення-споживання настае тшьки у момент на-дання, а до того доцшьно-образна спонукальна мета для покупця освггньо1 послуги мае суб'ективний та нечiткий характер. Це, у свою чергу, утруднюе B^ip ВЗО, а тому вузи зобов'язаш рекламувати пропозицiю сво1х освiтнiх послуг, формуючи позитивно-спонукальну думку у сощумь
Освiтня послуга - це економiчна категоpiя, що опосередкованим чином впливае на шфраструктуру економiчноï системи, значною мipою зумовлюючи як економiчний розвиток, так i економiчне зростання у тш чи iншiй кpаïнi. 1з економiчноï теоpiï вiдомо, що характер та еластичшсть попиту в ринковш еко-номiцi визначае структуру нацюнального виробництва, е iндикатоpом ресурсно-фшансових потокiв мiж галузями нацiонального господарства. Належне фун-кцiонування тiеï чи iншоï галузi пеpедовсiм залежить вщ квалiфiкацiï pобочоï сили, вiд достатньо1' кiлькостi спецiалiстiв-новатоpiв, економiчно адаптованих до вимог часу, тобто навики яких адекватш piвню техногенезу на сучасному його етат. Стpiмкий та невпинний розвиток НТР i НТП ущшьнюе цикл функць онування основного кашталу, а тому, те, що вчора було шноващею, сьогоднi -морально застарша технологiя. Це, у свою чергу, спричинюе постiйний та зрос-таючий попит на вiдповiднi освггт послуги. Однак, невiдчутнiсть освiтньоï послуги, як ми вже наголошували, певною мipою бентежить суспiльство через нев-певненiсть вiдповiдно iнфоpмацiйного забезпечення доцшьно-образнш метi. Механiзмом розв'язання ще1" супеpечностi може служити таке явище як лщензу-вання освiти - видачi лiцензiï на право ведення освiтньоï дiяльностi i встанов-лення державного piвня акредитаци навчального закладу, на основi якого ВЗО видають вiдповiдного державного зразка дипломи - формальне пiдтвеpдження набутих знань. Видача диплому про заюнчення ВЗО, тим не менше, не вичер-пуе потребу подальшого споживання iнфоpмацiï у фоpмi освiтньоï послуги. Об-сягу знань, здобутих за час навчання, спецiалiстовi у сучасних умовах вистачае на декшька роюв, пiсля чого перед шдивщом постае об'ективна потреба у шдви-щеннi квалiфiкацiï. Постшна змiна кон'юнктури на ринку пращ виступае фактором еластичност попиту на той чи шший вид освггньо1" послуги, а це, у свою чергу, посилюе конкурентний характер освгги, найперше - змiну шформацшно-iнновацiйного наповнення освiтньоï послуги, тобто яюсну динамiку пpопозицiï освiтнiх послуг у piзних ВЗО. Для цього необхщно проводити приск1пливий пiдбip професорсько-викладацького складу ВЗО для пiдвищення якосп освiтнiх послуг, сприяти pозвитковi матеpiально-технiчноï бази закладов освiти, що дасть практичш навики студентам, пiдвищивши тим самим ix майбутню конку-pентноздатнiсть на ринку пpацi. Цi два вказаш фактори забезпечують вiдповiд-ний позитивний ефект вщ послуги у виглядi набутих знань, котpi е сучасним крш^ем товару - робоча сила, а у сощальнш площиш виступають як iнфоpма-цiйно-енеpгетичний ресурс розвитку суспшьства.
Освггня послуга як товар мае ознаку iманентностi, але, на вiдмiну вiд iншиx видiв послуг, в тому числi i послуг шформацшного характеру, корис-ний ефект вщ освiтньоï послуги не зникае в момент ïï надання, а консер-вуеться та примножуеться у пам'яТ споживача, кpисталiзуе той сукупний об-сяг специфiчноï шформаци, який у майбутньому виступить як товар - для
ринку i як споЫб юнування - для людини. А фактор недовговГчност ос-вггаьо1' послуги, ïï не збережешсть для наступного використання, мае свш по-зитивний момент у тому, що акт обмшу освГтньою послугою м!ж викладачем i студентом е не тшьки шформацшний обмш, а виступае актом творчим i ду-ховним. Творчий аспект полягае у неповторност вщтворення освггаьо1' послуги у кожен наступний момент часу, пов'язаний !з особливостями психош-формацшно1" атмосфери в аудитори, контекстом сощального часу, домша-щею тих чи шших шституцш, тощо. Духовний аспект полягае в енергетично-польовому контекст обмшу, де живе слово лектора формуе не тшьки сукупшсть рацюнальних ГмперативГв поведшки слухачГв, а, перш за все, формуе абстрактно-чуттевий свГт естетичних смаюв, етичних норм, витонченост ба-жань, яю, пройшовши крГзь рацюнальну компоненту людсько1' свщомост, стають доцшьно-образною метою того чи шшого трудового процесу, де ос-новним критерГем виступатиме шновацшшсть. Саме тому освггая послуга, як i тв!р мистецтва, виступае результатом штелектуально-духовного виробництва, але, на вщмшу вщ творГв мистецтва, мае не суб'ективний, а об'ективний аспект свое1' корисност, бо е продуктом швестицшним - виступае як першо-основа штелектуального кашталу. 1манентшсть освггаьо1' послуги мае ще й ту особливють, що вона швелюе розрив у простор! i час у динамщ вироб-ництва-споживання. У момент свого безпосереднього надання освггая послуга реалГзуе свою корисшсть як споживче благо, але як благо швестицшне, ос-вГтня послуга зреалГзуе свою корисшсть у майбутньому, тобто освггая послуга як товар мае два р!вш цшност: споживчу та швестицшну.
У сучаснш науковш лГтератур! видшяють так ознаки освптах послуг:
• иевщчуттсть;
• вщсуттсть речово1 форми;
• иепостштсть якосп;
• иеможлившть вгдокремлеиия ввд виробиика;
• сумщеиия в час i простор! 1х виробиицтва i споживаиия;
• иезбережетсть та ш. [4, с. 35].
Висновки. У новгтшх умовах освггая послуга, як певний обсяг шформацп, фжсуеться на певному матерГально-конструктивному ношев! для збере-ження, передач! i вщтворення знань у простор! i час!. Йдеться про так зване дистанцшне навчання, де необхщна освггая послуга мютиться на вщповщних електронних ноЫях. Дистанцшне навчання, на вщмшу вщ традицшного, уне-можливлюемо живе спшкування м!ж викладачем i студентом, тобто швелю-ються духовш чинники навчального процесу. В ус! часи вчитель був взГрцем для учня, кристалГзуючи своею поведшкою не тшьки штелект, а й волю, сма-ки, етико-естетичш запити молодо!" людини, тобто, вчитель формував учня (студента) як сощально зорГентованого шдивща !з власною системою цшнос-тей, що сповщувала не меркантильш, а висок! гдеали. Саме ця особливють традицшно1' освгга забезпечить ш домшування у майбутньому, хоча з розвит-ком шформацшних технологш можливост шдключення до свгшво1' елек-тронно1' мереж!, традицшне навчання все бшьше включатиме у себе техно-генну компоненту. А це, своею чергою, ускладнить сам процес навчання -
шдвищить вимоги до професорсько-викладацького складу щодо 1'х фаховост не тшьки у царит свое! галузГ науки, а й у сфер! шформацшних технологш; актуалГзуе проблему ресурсного забезпечення, i, звичайно, загострить фшан-совГ аспекти.
Лггература
1. Скаленко О. Глобальш резерви поступу. - К.: Основи, 2000. - 394 с.
2. Стратепя реформування осв1ти в Укра'ш: рекомендацп з освггаьо! пол1тики. - К.: К.1.С. - 2003. - 296 с.
3. Матвнв М.Я. Методология та оргашзащя маркетингового менеджменту в сфер! ви-шо'1 осв1ти: Монограф1я. - Тернопшь: Економ1чна думка, 2005. - 560 с.
4. Патора Р. Ринок осв1ти в систем! кадрового забезпечення стратепчного розвитку кра-1'ни. - Льв1в: Вид-во НУ "ЛьвГвська полпехшка", 2002. - 338 с.
УДК338.24:330.342+334.722.8(477) Асист. Л.1.1щук-Луцький
державний техмчний утверситет
ОСОБЛИВОСТ1 ФШАНСОБО-ГОСПОДАРСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ВИЩИХ ЗАКЛАД1В ОСВ1ТИ УКРАШИ Р1ЗНИХ ФОРМ
ВЛАСНОСТ1
Проанал1зовано економ1чну природу витрат на вищу освГту, бюджетне та де-централГзоване фшансування вищо! осв1ти. Акцентуемо увагу на особливостях переходу до шновацшно-швестищйно'! модел1 управлшня системою вищо'1 освГти, ор1ентовано'1 на безперервний процес оновлення мехашзм1в фшансування освгти i парку шновацшних технологш.
Assist. L.I. Ischuk - Luts'k state technical university
The generosity of the finance economical activities high pawns education
Ukraine different form property
It is analyses economical character expense in the high education, budget and decentralization financing high education. It is accents attention into the generosity crossing to the in-novational investition model managing system high education that oriented in the continual process renovating mechanisms financing education and depot innovation technologies.
Актуальним напрямком наукових дослщжень в економГчнш теори е розроблення теоретичних i практичних основ мехашзму функцюнування зак-ладГв вищо!' освГти в умовах трансформаци економГчно!' системи Укра'ни. Трансформащя економГчних вщносин на ринкових засадах зумовлюе необ-хщшсть вщмови вгд багатьох традицшних шдходГв до фшансування вищо!' освГти. Водночас складношд переходу до ринку вимагають створення нових мехашзмГв фшансування вищо!' освгти, оскшьки стар! мехашзми вже не задо-вольняють потреби освГтян i освгти, а тимчасовГ, ниш ддачГ, не до кшця е тим варГантом мехашзму, Гз яким освГта може повноцшно функцюнувати, не зга-дуючи про постшний брак коштГв. Сучасна практика введення нових меха-шзмГв фшансування засвГдчуе неможливють використання форм i видГв фь нансування, ддачих у захщних кра'нах, без 1'х, Гстотного корегування з ураху-ванням специфжи перехщно!' економши Укра'ни.
