CC BY
38
Польовский А.М. Исследование международной лесной политики по прекращению торговли незаконно заготовленной древесиной
Проанализированы основные причины незаконных лесозаготовок и последствия торговли незаконно заготовленной древесиной для рынков лесной продукции. Исследованы международные инициативы по решению проблемы торговли незаконно заготовленной древесиной. Предложен комплекс обязательных и добровольных инструментов международной лесной политики, необходимых для прекращения незаконных лесозаготовок и торговли незаконно заготовленной древесиной.
Ключевые слова: лесное хозяйство, лесная политика, устойчивое лесопользование, незаконная лесозаготовка, торговля лесной продукцией.
Polovsky A.M. Combating illegal trade of forest products in the framework of International Forest Policy
Main causes of illegal logging and consequences of illegal forest products trade for forest products markets are analyzed. International initiatives to combat illegal trade of forest products are investigated. Complex of mandatory and voluntary instruments of international forest policy, aimed at combating illegal logging and illegal forest products trade, is proposed.
Keywords: forest management, forest policy, sustainable forestry, illegal logging, forest products trade.
УДК330.101:331.522.4 Доц. Г.В. Прошак, канд. екон. наук -
Львiвський НУ ¡м. 1вана Франка
ШСТИТУЦ1ЙНА БАЗА РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ УКРА1НИ
Виокремлено та проаналiзовано основш складовi шституцшно! бази розвитку ви-чизняного людського кашталу. Обгрунтовано необхщшсть дослщження шституцшно! бази iз врахуванням багатогранних вщносин, яю об'еднують формальш та неформальш шститути. Простежено позитивш та негативш тенденци у функщонуванш сучасно! ш-ституцшно! бази розвитку людського кашталу в Укрщш, що дасть змогу запропонувати шляхи й полшшення.
Ключовi слова: шституцшна база, людський каштал, неформальш шститути, формальш шститути, освгга, охорона здоров'я, культура.
Постановка проблеми. 1нституцшний щдхвд до аналiзу людського кашталу передбачае вивчення таких суспшьних шститупв, як ам'я, освггш та ме-дичнi заклади, установи культури, центри пiдготовки i перешдготовки кадав, служби зайнятостi тощо. Синтез основних положень неокласичного напрямку економiчноí теорií та iнституцiоналiзму дае змогу глибше дослiдити природу людського кашталу i його роль у соцiально-економiчному розвитку краши. Проте у перюд формування iнновацiйноí економiки актуальною проблемою е становления ново!' шституцшно1 бази, яка мае створювати сприятливi умови для збереження людського капiталу, нагромадженого за попереднi роки, прим-ноження iнновацiйного людського капiталу та ефективного його використання у вiтчизиянiй економщ.
Аналiз останнгх дослщжень i публшацш. Поява i розвиток концепцií людського кашталу пов'язаш з роботами Т. Шульца, Г. Беккера, Е. Дешсона, Дж. Кендрика, Ф. Махлупа, Дж. Мшцера, Дж. Псахаропулоса, Л. Туроу, I. Фше-ра та шших вiдомих вчених. У сво!'х працях вони розкрили сутнiсть поняття "людський каштал", проаналiзували вплив iнвестицiй на формування i розвиток
людського кашталу, теоретично обгрунтували вигоди вiд використання людсь-кого капiталу тощо. В УкраЫ проблеми розвитку вiтчизняного людського кашталу дослвджують В. Антонюк, В. Близнюк, О. Бородина, Н. Голшова, О. Головь нов, О. Гртнова, I. Журавльова, С. Клименко, В. Куценко, Г. Назарова, Ж. Поп-лавська, О. Стефанишин та iн. Однак на сьогоднi ефектившсть використання людського капiталу в економщ Украши залежить також вiд шститудшно!' бази, яка мае забезпечувати не тальки формування людського потенцiалу, а й створю-вати необхiднi передумови для перетворення його в людський капiтал.
Метою роботи е дослщження особливостей сучасно!' iнституцiйноí бази розвитку людського кашталу в умовах поширення ринкових вiдносин в еконо-мщ Украши. Для досягнення мети розглянуто взаемозв'язок i роль неформаль-них та формальних iнститутiв у формуванш та використаннi людського кашта-лу в нацюнальнш економiцi, виокремлено та обфунтовано позитивнi та нега-тивш моменти у функцiонуваннi iнституцiйноí бази розвитку втачизняного людського капiталу.
Виклад основного матерiалу. Виходячи з основних положень теорií людського капiталу, шституцшну базу ми визначаемо як сукупнкть iнститутiв, якi впливають на розвиток та удосконалення особистих i дшових рис людини з метою соцiально-економiчного пiднесення краши. З урахуванням того, що ш-ститут охоплюе формальш та неформальнi рамки взаемодií шдиввдв в еконо-мiчнiй, полiтичнiй i соцiальнiй сферах, пропонуемо розглянути такi елементи iнституцiйноí бази:
1) неформальш iнститути, як1 Грунтуються на менталитета i культурi народу, моральних цшностях, звичаевому правi (традицiях, нормах поведшки то-що);
2) формальнi шститути, якi керуються у сво'1й дiяльностi нормативно-право-вими документами i до 1х складу входять: сiм'я; заклади освiти, науки, охо-рони здоров'я, культури та спорту; служби зайнятоста; оргашзащ!' з врегу-лювання мкрацшних процесiв; профспiлки; асоцiацii' працедавцiв та ш. Багатостороннi вiдносини, якi об'еднують цi компоненти, утворюють цi-
лкну iнституцiйну базу розвитку людського кашталу. Нормативно-правовi акти формуються i вводяться у ддю, виходячи з наявних у суспiльствi неформальних iнститутiв (менталтаету, культури, моралi та iн.). Стушнь вiдповiдностi елемен-тiв iнституцiйноí бази, а також взаемодоповнювашсть формальних i культурних норм, регулюють поведiнку людини. Керуючись у сво1'й дiяльностi правовими документами i неформальними правилами, формальш шститути досягають виз-начених цшей.
Ефективне функцiонування iнститутiв, особливо у перехщш перiоди, слугуе основою для формування i розвитку людського кашталу. В шшому ви-падку людський каштал знаходить нелегальнi форми прояву, зокрема через ко-рупцiйнi схеми отримання доход1в, що призводить до поширення таких нега-тивних явищ, як масове хабарництво, фiнансовi шрамщи, органiзована злочин-нiсть. Прийнятнi суспшьством вони перетворюються в iнститути, ят задоволь-няють потреби конкретних кланових та олiгархiчних груп i негативно впливають не тальки на розвиток людського кашталу сусшльства, а й гальмують еко-номiчний поступ краши.
Особливо це актуально для Украши, де спостерДгаеться правовий нш-лДзм, що спричинив pi3Ky диференцiацiю доходДв, бюрократичну тяганину, ко-рyпцiйнi прояви i зменшив резyльтативнiсть державних соцiальних програм, спрямованих на розвиток окремих елемештв людського капiталy. ПДдтверджен-ням цього слугуе той факт, що Украша у 2012 р. посДла 144 мДсце (серед 176 краш) за Дндексом корупцл, який розрахований глобальною антикоруп-цiйною неурядовою органiзацiею Transparency International. Найкорумповаш-шими yкраíнцi вважають судову систему (4,5 бали з 5 можливих), мiлiцiю (4,4 з 5), чиновникДв (4,3 з 5) [1]. Тому, на наш погляд, важливе значения мае норма-тивно-правове забезпечення розвитку людського капiталy, яке грунтовно про-аналiзовано у статтi [2]. ДосконалДсть правового поля унеможливлюе шдпоряд-кованiсть державно!' полiтики та ресурсДв iнтересам олiгархiв та фшансово-про-мислових груп.
Виходячи з викладеного вище, важливим елементом iнститyцiйноí бази виступають неформальнi правила, норми i поведднка, закрiпленi у вiдповiдних сферах нащонально! економiки. Дотримання встановлених норм контролюеться культурними механiзмами - сусшльною думкою, мораллю, зyстрiчною пове-дшкою iндивiдiв. Економiчна iсторiя розвитку краш свiдчить, що yспiх еконо-мiчних реформ визначаеться тим, наскiльки модель 1хнього розвитку вiдповiдае нормам нащонально! культури. Особливо це стосуеться тих держав, якД стали на шлях ринкових перетворень. Коли така вiдповiднiсть iснyе, реформи прохо-дять легше, в шшому випадку вони наштовхуються на спротив населення, якi не бажають змiнювати сво! погляди, штереси та поведiнкy.
У контекстi розвитку людського кашталу важливим е дослДдження взаемозв'язку економiчноí культури, нацiональноí економДки та людського каш-талу. Не шдлягае сyмнiвy, що економiчна культура стимулюе розвиток людського кашталу, створюючи передумови для розвитку творчо! дiяльностi людей. Впровадження передово! техшки та техиологií, прогресивних форм оргашзацп працi вимагае вiд людини шдвищення li освiтнього рiвия, додаткових знань, на-буття певного фахового досвДду тощо. Через такi змiни людський каштал зазнае якiсного оновлення i результати вiдповiдних перетворень мають позитивш нас-лiдки для нацюнально! економДки. Адже нагромадження людського капiталy створюе передумови для розвитку конкурентоздатно! робочо! сили, яка спро-можна забезпечити високД темпи економiчного зростання краши.
Розвиток национально! економiки, своею чергою, може забезпечити фД-нансування сощально! сфери, що Дстотно вплине на процес нагромадження людського капiталy. Разом Дз тим, прогрес знань та 1х матерiалiзацiя у предметах Днтелектуально! власностД, виявляються в явищах культури i роблять 1х надбан-ням наступних поколшь людей. НайбДльш очевидним результатом розвитку еко-номДчно! культури е шдвищення динамДчностД наци та ц шновацшно! даяльностД.
Для Украши, як i для Днших краш колишнього Радянського Союзу, ха-рактерним е те, що руйнування попередшх ДнститутДв значно випередило у часД становлення нових. УнаслДдок цього утворилися прогалини, слабини i супереч-ностД нових норм, що зменшило !х значимДсть для сусшльства. Це призвело до того, що культурн норми стали рДзко вДдрДзнятися вДд чинних правових норм.
Вiд того, шскшьки швидко вдaсться випpaвити тaкy диспpопоpцiю мiж вiдпо-вiдними елементши iнститyцiйноï бaзи, зaлежaтиме якiсть тa ефективнiсть фyнкцiонyвaння iнститyтiв.
Ще одшею особливiстю нефоpмaльниx iнститyтiв в Укpaïнi e те, що зa pоки незaлежностi yкpaïнцi стaли позбyвaтись комплексy пaтеpнaлiзмy i все чaстiше поклaдaються нa влaснi сили. Вони сaмi почaли виpiшyвaти - opau^a-ти 1'м, отpимyвaти соцiaльнy допомогу чи вести домaшнe господapство. Вони отpимaли пpaво нa стpaйки, y нт з'явилaся можливiсть коpистyвaтися op^a^ ними освiтнiми i медичними послyгaми, виïжджaти зa коpдон як тypисти, m pо-боту, нaвчaння aбо m постiйне мiсце пpоживaння тощо. Тип поведши людини, його конкypентоздaтнiсть m pинкy пpaцi знaчною мipою стaли визнaчaтися piв-нем pозвиткy його людського кaпiтaлy.
Нaстyпною склaдовою шститудШно!' бaзи e фоpмaльнi iнститyти. Вони оpгaнiзовyють i скеpовyють життeдiяльнiсть сyспiльствa тa здiйснюють вдаут-ний вплив нa пеpетвоpення, якi y ньому здiйснюються. Вaжливy pоль y фоpмy-вaннi тa pозвиткy людського кaпiтaлy вiдiгpaють iнститyти освiти, оxоpони здо-pов'я, кyльтypи, споpтy, служби зaйнятостi тa iн. Вiд ïx aдaптивниx влaстивос-тей, тобто вмiння швидко й ефективно pеaгyвaти нa будь-ят змiни в сусшль-ствi, зaлежить piвень pозвиткy вiтчизняного людського кaпiтaлy.
Звaжaючи нa пpовiднy pоль освии y фоpмyвaннi людського кaпiтaлy, ш-ше дослiдження фоpмaльниx iнститyтiв в Укpaïнi ми pозпочнемо з aнaлiзy юль-костi тa якостi фyнкцiонyвaння освiтнix зaклaдiв кpaïни. Сьогоднiшня системa деpжaвноï освiти в Укpaïнi оxоплюe: дошкiльнy освiтy, зaгaльнy сеpедню освиу, позaшкiльнy освiтy, пpофесiйно-теxнiчнy освiтy, вишу освиу, шслядипломну освiтy, aспipaнтypy, доктоpaнтypy, сaмоосвiтy. Кожнa з ниx бaзyeться нa тaкиx пpинципax, як доступнкть, piвнiсть, гyмaнiзм, безпеpеpвнiсть, взaeмозв'язок ос-вiти з нaцiонaльною iстоpieю, кyльтypою, тpaдицiями тощо [3, с. 3]. Деpжaвнa полiтикa в освiтнiй гaлyзi, бaзовaнa нa циx пpинципax, дae змогу досягaти висо-кого pißM pозвиткy людського кaпiтaлy чеpез pозвиток pозyмовиx i фiзичниx здiбностей людини тa виxовaння ïï в дуй високт моpaльниx цiнностей. Водно-чaс пiдвишення освiтнього piвня нapодy здaтне зaбезпечити всезpостaючi потpе-би нaцiонaльноï економiки y висококвaлiфiковaниx спецiaлiстax.
Пеpшою лaнкою системи освiти в Укpaïнi e дошюльне виxовaння. Воно здiйснюeться y piзниx зa фоpмою влaсностi, змiстом i пpофiлем pоботи rarnx дошкiльниx зaклaдiв. У 2011 p. нaлiчyвaлося 1б,1 тис. дошкiльниx зaклaдiв, в якиx виxовyвaлося 1354 тис. дней. Пpоте ïx кiлькiсть скоpотилaся в 1,5 pasa, по-piвняно з 1991 p. [4]. Ввдгак якiсне дошюльне виxовaння впливae m людський кaпiтaл iндивiдa, оскшьки фоpмye основу для повнощнного pозвиткy дитини, го-товнiсть ïï до школи тa ствоpюe пеpедyмови для шбуття нею життeвого досвiдy.
Дpyгою i шйбшьшою стpyктypною одиницею вiтчизняноï системи освь ти вистyпae зaгaльнa сеpедня освiтa. Зayвaжимо, що y 2011/2012 нaвчaльномy pоцi в Укpaïнi фyнкцiонyвaло 19,9 тис. сеpеднix нaвчaльниx зaклaдiв, що нa 1900 зaклaдiв менше, поpiвняно з 1990/1991 нaвчaльним pоком (тaбл.). Aнaлiз динaмiки кiлькостi учшв y n^x освiтнix зaклaдax зaсвiдчye постiйне ïx скоpо-
чення. Якщо у 1990/1991 навчальному роцi в середшх школах навчалося 7132 тис. учшв, в 1998/1999-6987 тисяч, то у 2011/2012 - тальки 4292 тисяч!
Табл. Динамжа i м^тюсть осв 'ппшх закладiв Украти, тис.
Показник " ^ 1990/91 1994/95 1998/99 2002/03 2006/07 2011/12
Кшьюсть: загальноосв1тшх навчальних заклад1в 21,8 22,3 22,1 22,1 21,4 19,9
учн1в у загальноосв1тн1х навчальних закладах 7132 7125 6987 6350 5120 4292
професшно-техшчних навчальних заклад1в 1,246 1,177 0,995 0,962 1,021 0,976
учшв у професшно-техшчних навчальних закладах 643,4 572,8 529,0 501,9 473,8 409,4
вищих навчальних заклад1в 1-11 р1вшв акредитаци 0,742 0,778 0,653 0,667 0,570 0,501
студент1в у вищих навчальних закладах 1-11 р1вшв акредитацп 757 645 504 583 468 357
вищих навчальних заклад1в Ш-1У р1вшв акредитаци 0,149 0,232 0,298 0,330 0,350 0,345
студент1в у вищих навчальних закладах Ш-1У р1вшв акредитаци 881,3 888,5 1210,3 1686,9 2318,6 1954,8
асп1рант1в 13,374 15,643 21,766 25,288 31,293 34,192
цокторантш - 0,927 1,247 1,166 1,373 1,631
Усього осв1тшх заклад1в 23,94 24,49 24,05 24,06 23,34 21,72
Усього учшв, студенпв, асшранпв 1 докторанпв, як навчалися 9427,07 9247,87 9253,01 9148,15 8413,07 7048,82
Населенна Украши 51556,5 51715,4 49973,5 48240,9 46749,2 45598,2
Частка учшв, студенпв, асшранпв 1 докторанпв (як навчалися) вщ населенна Украши, % 18,28 17,88 18,52 18,96 18,00 15,46
Складено за даними Державно! служби статистики Украши: [4].
Зменшення кшькоста дiтей у дошкшьних i середшх закладах освгги на-самперед пов'язане з несприятливою демографiчною ситуацieю в УкраЫ, головною ознакою яко1 е низька народжуванiсть. Зниження кшькоста самих носив людського капiталу унеможливлюе стабiльне його вiдтворення. Неувага уряду до ще1 проблеми знайде свш вiдбиток у майбутньому, бо не буде належного за-безпечення нащонально!' економiки висококвалiфiкованими кадрами.
Поряд iз загальною освиою, на формування людського кашталу впливае спецiальна пiдготовка. Професшно-техшчна освiта спрямована на здайснення допомоги в оволодшш рiзними професiями, спещальностями, квалiфiкащею, вiдповiдно до iнтересiв людей i потреб нацiональноí економiки.
В УкраМ простежуеться тецденцiя до зменшення кшькоста як профе-сiйно-технiчних закладав, так i чисельностi учнiв, ят в них навчаються. Якщо у 1990/1991 навчальному рощ у системi МЫстерства освiти i науки Украши на-лiчувалося 1246 професiйно-технiчних навчальних закладав, де навчалося 643,4 тис. учщв, то у 2011/2012 навчальному рощ щ показники зменшилися до 976 i 409,4 тис. вщповщно (див. табл.).
Основними причинами зменшення кшькоста ПТНЗ та 1х наповнюваноста в Украíнi е закриття багатьох пiдприемств, у пiдпорядкуваннi яких перебували
пpофесiйно-теxиiчнi навчальш заклади, i ïx низька конкypеитоздaтнiсть сеpед новиx тишв нaвчaльниx закладш. Усунути цi недолiки i тдвищити пpестижнiсть пpофесiйно-теxиiчноï освiти можна чеpез оpгaнiзaцiйно-методичнi змiни, а са-ме - в^ова^е^я новиx нaвчaльниx пpогpaм та плaнiв, введення i оновлення змiстy пpофесiй та спецiaльностей i змщнення мaтеpiaльно-теxиiчноï бази.
Ринковi пеpетвоpення в Укpaïнi зумовили змiни в оpгaнiзaцiï та стpyктy-pi меpежi зaклaдiв вищо!' освiти i започаткували бaгaтоpiвневy пiдготовкy фа-xiвцiв. Система вищик закладав освiти в У^аМ y 2006/2007 навчальному pоцi була пpедстaвленa 570 вищими навчальними закладами I-II piвнiв aкpедитaцiï з шдготовки молодшжx спецiaлiстiв, бaкaлaвpiв та 350 вищими закладами освгги III-IV piвнiв aкpедитaцiï з пiдготовки бaкaлaвpiв, спещалктш i мaгiстpiв. Упpо-довж остaннix двоx десятиpiч ïxия дiяльнiсть значно aктивiзyвaлaся. Зокpемa, кiлькiсть вищиx навчальнж зaклaдiв III-IV piвнiв aкpедитaцiï збшьшилася за pоки незaлежностi y 2,3 paзa, а пpийом до нж - y 2,2 paзa (табл.).
Важливою ознакою сучасно!' системи освгги Укpaïни e зpостaния кшь-косп фaxiвцiв найвищо!' квaлiфiкaцiï - aспipaнтiв i доктоpaигiв. Якщо на початку 1990 p. в У^аЫ було 13374 aспipaнти, то в 1999 p. - 21766, a y 2012 pоцi -34192. Кшьккть доктоpaигiв yпpодовж 1994-2011 pp. зpослa в 1,8 paзa i в 2012 p. нaлiчyвaлa вже 1631. Завдяки aспipaнтypi та доктоpaнтypi фоpмyeться людський кaпiтaл найвищо!' якост! Це позитивна тенденщя, оскшьки "вщилив УмГв" якpaз зменшye людський каштал суспшьства. Нова генеpaцiя науковщв здатна усунути диспpопоpцiï щодо pозвиткy наукового забезпечення нащональ-но!' економiки.
Доведений aнaлiз доводить, що за 1990-2012 pp. кшьккть освiтнix зак-ладш i ïxия нaповнювaнiсть значно зменшилася. Водночас на 2,83 % зменшила-ся частка учшв, студентш, aспipaнтiв i доктоpaигiв (mi навчалися) вед усього населення Укpaïни (див. табл.). Зменшення кшькосп сaмиx носйв людського кaпiтaлy сyпpоводжyeться ще й зниженням його якiсниx xapaктеpистик. На думку вiтчизияниx економiстiв [5, с. 58], для забезпечення добpотностi освгга необxiдно чигсо pозмежyвaти yчaсникiв освгшього ^оцесу на тиx, ят надають послуги, i тиx, xто контpолюe ïï яккть, а також зaпpовaдити випеpеджaльне планування шдготовки спецiaлiстiв. Hеpaцiонaльнa полиика шдготовки кaдpiв для потpеб вичизняно!' економiки пpизведе y майбутньому до значного недови-коpистaния сфоpмовaного i нагромадженого людського кашталу.
На наш погляд, подГ6но до зaклaдiв освгга pозвивaються шститути оxо-pони здоpов'я. Haпpиклaд, пpотягом 1995-2011 pp. кшьккть лiкapняниx закла-д1в скоpотилaся на 1,4 тис., сaнaтоpiïв та пансюнатш з лiкyвaния - на 43. Водночас зменшилася й кшьккть лiкapiв ydx спецiaльностей: з 230 тис. y 1995 p. до 224 тис. y 2011 p. Таке скоpочення y медичнш сфеpi пpизвело до погipшения стану здоpов'я Гндиввдв i негaтивниx тенденцiй в оxоpонi здоpов'я наци. Зо^е-ма, yпpодовж 1990-2011 pp. кшьккть зaxвоpювaнь в Укpaïнi зpослa на 193 тис. [4]. Позитивним моментом y функцюнуванш вичизняно!' системи оxоpони здо-pов'я e те, що останшми pокaми в У^аМ визначився стpaтегiчний нaпpямок pозвиткy пеpвинноï медико-сaнiтapноï допомоги i знижyeться госштальна фоp-
ма лшування. Це дae змогу значно економити деpжaвнi кошти, бо на стaцiонapи пpипaдae близько 80 % фшансування.
Окpемого pозглядy зaслyговye той факт, що людський кaпiтaл неможли-во поeднyвaти Гз зaстapiлими стеpеотипaми поведiнки людини, оскшьки його ефективне викоpистaния пов'язане з твоpчою ^ацею. Це твеpджения випливae також Гз сутностГ кaтегоpiï людського кашталу, адже головне його пpизнaчення полягae y тому, щоб пpиймaти paцiонaльнi piшення, фунтуючись на досягнен-ияx кyльтypи.
Для всебГчного виxовaния датей i самовдосконалення доpослиx людей, pозвиткy ïxнього людського кашталу в кpaïнi мae бути вадповадне забезпечення шститутами кyльтypи. Однак виконаний нами аналГз вкaзye на зменшення кшь-косп закладГв кyльтypи, зокpемa: мaсовиx yнiвеpсaльниx бГблютек - на 6,3 тис., установ кyльтypи клубного типу - на 6,6 тис., юлькосп демонстpaтоpiв кшо -на 25 тис. [4] Недостатня кшьккть i pозвиток шститупв кyльтypи в нашш деp-жаш пеpешкоджae пpоцесaм фоpмyвaния людського кашталу, адже набуп знан-ня можна ефективно викоpистaти лише за умови "глибокого пpоникнения в на-цюнальне сеpедовище, шзнання тpaдицiй, менталитету, господapськоï етики власного нapодy" [6, с. 74]. На такт же пpинципax повинна фунтуватися д1яль-нкть контpaгентiв pинкy пpaцi.
Зауважимо, що головним стимулом активно!' господapськоï д1яльносп для бшьшосп гpомaдян Укpaïни зapобiтнa плата. Низька цша на шдивщуаль-ний людський каштал стала пpичиною незайнятостГ нaявниx вакансш на вГтчиз-няному pинкy пpaцi. Однак пpоблемa вакантна мкць спpичиненa не тшьки низькою зapобiтною платою, а й малоефективною д1яльшстю деpжaвниx служб зайнятосп (ДСЗ). Haпpиклaд, тшьки 60 % ydx зaдiяниx ДСЗ до пpофесiйного навчання пpaцевлaштyвaлися, а шшГ знову стали безpобiтними. Тpивaле безpо-бГття негативно впливae на яккть сфоpмовaного людського кашталу та набли-жae " пеpiод нaпiвpозпaдy компетентности, тобто стapiния знань, зниження, а то i втpaтy квалГфГкацп. Зазвичай, деpжaвнi служби зайнятосп в Укpaïнi викоpис-товують пасивш зaxоди, ят не пеpедбaчaють збеpежения або шдвищення кваль фшацп, тобто вГдновлення людського кашталу. Зо^ема, y 2012 p. допомогу з безpобiття отpимaли 62 % вщ yсieï кшькосп осГб, зapеeстpовaниx ДСЗ, тодГ як пpофесiйне навчання пpойшли тшьки 12 % [7].
На зaвеpшення аналГзу шституцшно1' бази pозвиткy людського кашталу, pозглянемо pоль пpофспiлок. У теоpiï людського кашталу пpофспiлки аналГзу-ються як оpгaнiзaцiï, ят покликаш зaxищaти пpaцiвникiв вщ експлуатацй' пpa-цедавщв, впливати на шдвищення зapобiтноï плати свох^ члешв i стабшзувати pозвиток нашонально!' економГки.
Пpофспiлковий pyx в Укpaïнi за pоки незалежносп демонстpye сталу тенденцда до зниження. Об'eктивними чинниками такт пеpетвоpень в Укpaïнi e: скоpочення кшькосп pобочиx мкць, тpyдовa мГгращя за коpдон, пеpетiкaния pобочоï сили y пiдпpиeмницький i тшьовий сектоp економГки, а також y феp-меpськi господapствa. Спостеpiгaeться й добpовiльний виxiд з пpофспiлок внас-лщок pозчapyвaння y спpоможностi пpофспiлки зaxистити людину, яка опини-лася y складна життeвиx yмовax. Пpоте пеpшочеpговими завданнями пpофспi-
лок у процес захисту людського капiталу мае виступати 1хня дiяльнiсть, спря-мована на шдвищення заробiтноí плати, боротьбу i3 затримкою виплат зароби-но1 плати та з безробiттям.
Висновки. Отже, iнституцiйна база розвитку людського капiталу в Ук-раíнi не повною мiрою виконуе адаптивну, стабшзацшну, iнновацiйну та штег-рацiйну функцп. Проте потрiбно наголосити на позитивних i негативних моментах ц функцiонування.
Позитивним е те, що за останнi роки активiзувалася дiяльнiсть шститу-тiв освiти, охорони здоров'я, ринку пращ тощо. Спостерiгаеться розширення ви-дш послуг для потреб населення, iнтеграцiя у свiтовий освггнш простiр, сшвро-бiтництво з крашами у науковiй, медичнiй та шших сферах. Запровадження приватних iнститутiв освгги, охорони здоров'я тощо стимулювало конкуренцию мiж ними. Водночас лiквiдацiя монополп держави на пiдготовку кадрiв сприяла формуванню людського кашталу, оскiльки щдивщи стали вiльними у виборi професи, а пiзнiше у реалiзацií сво1х здiбностей, знань, майстерностi. Вiдтак це дало змогу отримувати íм вищу вiддачу вiд людського капiталу.
Водночас можна видшити такi негативнi моменти у функцiонуваннi ш-ституцiйноí бази:
1) новоприйнят нормативно-npaBOBi документи не забезпечили формування единих загальнонацiональних цтей щодо розвитку людського капiталу i орieнтацiю влади на ix досягнення;
2) вщособлена дiяльнiсть iнститутiв освгги i ринку працi спонукала значне не-довикористання людського капiталу;
3) олiгарxiчна приватизацiя i нестабiльна полггика уряду призвели до руйну-вання великих галузей економiки, кризи швестицш, розкраданню державно! власностi, внаслщок чого зменшилися можливоста держави реаизувати сильну соцiально-економiчну полгтику, що призвело до зменшення людського кашталу;
4) криза шститупв с1м'1, школи, культури, ЗМ1 (зб1льшення розлучень, кшь-кост "дiтей вулищ", поширення низькопробно! масово! культури Заходу) послабила ix сощальну iнтеграцiю i негативно вплинула на як1сть людського кашталу.
Тому на сучасному етапi шституцшна база розвитку вiтчизняного людського кашталу мае все ще перехвдний характер i ii функцiонування не зав-жди вiдзначаеться високою результативнiстю.
Лггература
1. Corruption perceptions index 2012. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. transparency.org.
2. Прошак Г.В. Нормативно-правове забезпечення розвитку людського кашталу як чинник екошшчдо! безпеки Украши / Г.В. Прошак // Науковий вiсник Львгвського державного ушвер-ситету внутршшх справ : зб. наук. праць. - Сер.: Екожмчна. - 2011. - Вип. 2. - С. 10-18.
3. Закон Украши "Про внесения змш i доповнень до закону Украшсько'г РСР "Про освггу": за станом на 23 березня 1996 р. - Офщ. вид. - К. : Вид-во "Генеза", 1996. - 36 с.
4. Освгга. Охорона здоров'я. Культура. Статистична iиформацiя // Державна служба статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
5. Александров В. Освпня послуга / В. Александров // Економжа Украши : полггико-еко-иомiчний журнал. - 2006. - № 8. - С. 53-60.
6. Злупко С. Вивчення eK0H0Mi4H0Ï украшши - основа формування eKOHOMicTiB-державот-ворщв / С. Злупко // Економжа Украши : полппко-екожмчний журнал. - 1999. - № 11. - С. 71-74.
7. Ринок сощальних послуг за 2012 р. // Державна служба зайнятосп. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dcz.gov.ua.
Прошак Г.В. Институциональная база развития человеческого капитала
Выделены и проанализированы основные составляющие институциональной базы развития отечественного человеческого капитала. Обоснована необходимость исследования институциональной базы с учетом многогранных отношений, которые объединяют формальные и неформальные институты. Прослежены позитивные и негативные тенденции в функционировании современной институциональной базы развития человеческого капитала в Украине, что позволит предложить пути ее улучшения.
Ключевые слова: институциональная база, человеческий капитал, неформальные институты, формальные институты, образование, здравоохранение, культура.
Proshak H. V. Institutional basis of development of human capital in Ukraine
The main components of the institutional basis of national human capital were singled out and analyzed. The necessity to study the institutional framework, taking into account the multifaceted relationships that combine formal and informal institutions was justified. Positive and negative trends in the functioning of a modern institutional basis of national human capital In Ukraine were traced, this investigation will provide an opportunity to propose the ways for its improvement.
Keywords: institutional base, human capital, informal institutions, formal institutions, education, health care, culture.
УДК 657.1 Доц. 1.М. Святенко, канд. екон. наук -
Макпвський економто-гумаштарний тститут
ЕЛЕМЕНТИ ОБЛ1КОВО1 ПОЛ1ТИКИ П1ДПРИ6МСТВ
Дослщжено сутшсть i змют облшово'1 политики шдприемств. Розглянуто наявш украшсью та мiжнароднi шдходи до визначення складових облшово'1 шштики та роз-роблено власш пропозицп щодо побудови рацюнально'1 та ефективно'1 системи формування облшового процесу. Вивчено актуальш проблеми формування облшово'1 шштики шдприемств Украши. Надано пропозици щодо можливих шляхiв покращення облiково'í пол^ики пiдприемств. Надаш пропозицп щодо вщображення в облiковiй полiтицi роз-глянутих елемен™ сприятимуть чiткiй оргашзацп бухгалтерського облiкy та складання фiнансово'í зв^носп.
Ключовi слова: оргашзащя бухгалтерського облшу, облжова полiтика, облiковий процес, фшансова звiтнiсть пiдприемств, принципи та вимоги до облiкy та фшансово'1 званой!, наказ про облiковy полiтикy, елементи облшово'1 полiтики.
Актуальнiсть теми. Важливою складовою органiзацiï облiку на тд-приемствах будь-яких органiзацiйно-правових форм та форм власносп е облiкова полггика. Поняття облiковоï полiтики в УкраЫ пов'язане з реформуванням системи облжу у 1999 р. та прийняттям Положень (стандартов) бухгалтерського облжу.
Питания сутностi облiковоï полггики розглядали такi видатнi украïнськi вчеш як: ТВ. Барановська, яка розглядае облшову полiтику як методологда, об-рану пiдприемством з урахуванням встановлених норм та особливостей [1], М.Т. Бшуха, що тлумачить облiкову полиику як спосiб ведення облiкового про-
