ІНСТИТУЦіОНАЛЬНА ПРИРОДА ЕКОНОМіЧНОї БЕЗПЕКИ СУБ’єКТіВ ЗОВНіШНЬОЕКОНОМіЧНОї ДіЯЛЬНОСТі Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 658

1НСТИТУЦ10НАЛЬНА ПРИРОДА ЕКОНОМ1ЧНОТ БЕЗПЕКИ СУБ'СКТ1В З0ВН1ШНЬ0ЕК0Н0М!ЧН0Т Д1ЯЛЬН0СТ1

© 2016

ГАВЛОВСЬКА Н. I.

УДК 658

Гавловська Н. I. 1нституцюнальна природа eK0H0Mi4H0i' безпеки суб'екпв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi

У статт'1 проанал'аовано середовище функцонування втчизняних шдприемств - суб'ект'в ЗЕД i визначено особливост'! формування 1х економ1чно1 безпеки. Запропоновано не т'шьки здшснювати анал'в шституцшнального середовища на макро- i мезор'юнях, а й визначати особливостi iнсти-туцональних угод у межах контрактноi парадигми. П'дкреслено, що при взаемоди суб'ект'в у сферi ЗЕД здшснюеться укладанш угод, при цьому угоди на внутршньомуринку можуть суттево в'дрзнятися в'д угод на зовмшньомуринку. Доведено, що пiдвищена складнсть 'шституцтнальних угод на зовтшшх ринках повинна компенсуватися вдповдними вигодами або перевагами для суб'ект'в господарювання. Визначено особливостi формування принципал-агентських вдносин у сферi ЗЕД iз урахуванням опортутстично'1 поведнки та асиметричностi iнформацii. Здшснено конкретизацию ролей суб'ект'в, зад'тних у сферi зовтшньоеконом'нно'1 д'тльностi, з урахуванням 1х впливу на економiчну безпеку шдприемств. Ключов'! слова: шституцшнальне середовище, економiчна безпека, зовнiшньоекономiчна д'тльшсть, принципал, агент. Рис.: 2. Табл.: 2. Ббл.: 9.

Гавловська Наталiя 1вашвна - кандидат економiчниx наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, Хмельницький нацональний утверситет (вул. 1нститутська, 11, Хмельницький, 29016, Украна) E-mail: [email protected]

УДК 658

Гавловская Н. И. Институциональная природа экономической безопасности субъектов внешнеэкономической деятельности

В статье проанализирована среда функционирования отечественных предприятий - субъектов ВЭД и определены особенности формирования их экономической безопасности. Предложено не только осуществлять анализ институциональной среды на макро- и мезоуровнях, но и определять особенности институциональных соглашений в рамках контрактной парадигмы. Подчёркнуто, что при взаимодействии субъектов в сфере ВЭД осуществляется заключение сделок, при этом сделки на внутреннем рынке могут существенно отличаться от сделок на внешнем рынке. Доказано, что повышенная сложность институциональных соглашений на внешних рынках должна компенсироваться соответствующими выгодами или преимуществами для субъектов хозяйствования. Определены особенности формирования принципал-агентских отношений в сфере ВЭД с учетом оппортунистического поведения и асимметричности информации. Конкретизированы роли субъектов, задействованных в сфере внешнеэкономической деятельности, с учётом их влияния на экономическую безопасность предприятий. Ключевые слова: институциональная среда, экономическая безопасность, внешнеэкономическая деятельность, принципал, агент. Рис.: 2. Табл.: 2. Библ.: 9.

Гавловская Наталия Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры менеджмента, Хмельницкий национальный университет (ул. Институтская, 11, Хмельницкий, 29016, Украина) E-mail: [email protected]

UDC 658

Havlovska N. I. The Institutional Nature of the Economic Security of Actors of the Foreign Economic Activities

The article analyzes the environment of functioning of the domestic enterprises - actors of FEA, identifies peculiarities of establishing their economic security. It is proposed not only analyze the institutional environment at macro and meso levels, but also determine the features of institutional arrangements within the contract paradigm. It has been emphasized that, while interacting in the sphere of FEA, the actors conclude deals, and the dealing in the domestic market can differ substantially from the dealing in the foreign markets. It is proved that the increased complexity of the institutional arrangements in the foreign markets should be compensated through the relevant benefits or advantages for economic entities. Features of formation of the principal-agent relations in the sphere of FEA have been determined, taking into account the opportunistic behavior and asymmetry of information. Roles of the actors involved in the sphere of foreign economic activity have been specified, taking account of their impact on the economic security of enterprises. Keywords: institutional environment, economic security, foreign trade activities, principal, agent. Fig.: 2. Tabl.: 2. Bibl.: 9.

Havlovska Nataliia I. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management, Khmelnitsky National University (11 Instytutska Str, Khmelnytskyi, 29016, Ukraine) E-mail: [email protected]

Eкономiчна безпека шдприемств суб'екпв ЗЕД значним чином залежить в^д середовища 1х функцюнування. При цьому зовшшне середовище мае шституцюнальний характер, а внутршне - обумовлю-еться юнуванням вцповцних внутршньо-системних механiзмiв (функцюнування, управлшня, розвитку та шших). Серед зазначених механiзмiв саме мехашзм управлшня обумовлюе ефектившсть взаемоди вну-тршньосистемних складових та адекватшсть реакци на виклики зовншнього (шституцюнального) середовища, що в багатьох випадках мае суто прикладний ш-струментально-технолопчний характер i залежить в1д специфки дшльност суб'екта ЗЕД. Тому Грунтовне дослцження шституцюнально! природи середовища функцюнування шдприемств суб'екпв ЗЕД е переду-мовою подальшого формування складових 1х еконо-

Mi4H0i безпеки та необх^дного управлшського шстру-ментарш.

Дослцженням шституцюнально! теори науковщ займаються тривалий час, однак наукових розробок i напрацювань у напрямку впливу складових шституцюнального середовища на економiчну безпеку шдприемств не так багато. Серед дослцниюв необхцно видь лити: Козаченко Г. В., Манцурова I. Г., Погорелова Ю. С., Рудшченка 6. М, Шаститко А. Е. та шших.

Основним завданням стати е визначення специ-фжи шституцюнального середовища функцюнування вггчизняних шдприемств - суб'екпв ЗЕД та безпосеред-нього впливу середовища на !х економiчну безпеку.

З позици формування економiчноí безпеки в^чиз-няних суб'екпв господарювання необхцно детально дотдити як шституцюнальне середовище на макро- i

Б1ЗНЕС1НФОРМ № 5 '2016

www.business-inform.net

мезоршнях, так 1 шституцюнальш угоди у межах контрактно! парадигми. Щ елементи взаемопов'язаш та, з одного боку, генерують небезпеки 1 загрози, а з шшого -забезпечують д1ю захисних механ1зм1в, регламентуючи загальш умови функц1онування суб'ект1в господарюван-ня на р1зних ринках 1 у процей взаемоди з контрагентами. Для детал1защ1 впливу основних складових шститу-цюнально! теори на економ1чну безпеку п1дприемств -суб'ект1в ЗЕД сформовано табл. 1, де наведено тракту-вання основних понять шституцюнально! теори з по-зици формування економ1чно'1 безпеки п1дприемства -суб'екта ЗЕД.

Осккьки класичн1 визначення шституцшно! теори були наведен1 вищ1 й лише адаптован1 до сфери ЗЕД у табл. 1, детал1зовано пояснювати 1х недоцкьно. Однак дещо конкретизуемо 1х у контекст1 впливу на економ1чну безпеку п1дприемств - суб'ектш ЗЕД. Так, шститути, перш за все, беруть участь у фор-муванш формальних чинник1в впливу на економ1чну безпеку суб'екта ЗЕД, яю реал1зуються головним чином у нормативних актах р1зного р1вня. Формування неформальних чинник1в впливу на економ1чну безпеку суб'екта ЗЕД - це прерогатива шституцш, причому знач-ну частину таких чинник1в складно об'ектив1зувати, однак це не зменшуе 1х вагомост1 при здшсненш ЗЕД. 1н-ституц1ональн1 угоди передбачають визначення характеру (або формал1защю) взаемов1дносин суб'екта ЗЕД 1 потенцшного контрагента. При цьому на еташ попе-реднього розгляду умов угоди (як формал1зовано'1, так 1 неформал1зовано'1) 1снуе можлив1сть попередження негативного впливу тако'1 взаемодИ на економ1чну безпеку в1дпов1дного суб'екта - учасника угоди.

З позици економ1чно'1 безпеки шституцюнальне середовище ми пропонуемо розглядати, як поле гри суб'ект1в зовн1шньоеконом1чно'1 д1яльност1, що характе-ризуеться в1дпов1дним р1внем безпеки взаемодИ.

Зазначимо, що 1нституц1ональне середовище та економ1чн1 в1дносини формуються 1 змшюються у складн1й взаемоди (рис. 1). З одного боку, суб'екти економжи та шститути формують 1 розвивають ц1 в1д-носини. 1нститути висловлюють 1 закр1плюють наявну систему економ1чних в1дносин. У сам1й змш шституйв та 1нституц1онального середовища реал1зуються штер-еси соц1альних верств населення 1 груп, що в1добража-ють м1сце 1 соц1ально-економ1чн1 рол1 в загальнш систе-м1 економ1чних в1дносин. З шшого боку, сам1 економ1чш в1дносини розвиваються п1д впливом ситуаци, шститу-ц1йного середовища, стабшзуючи економ1чний порядок 1 ф1ксуючи в сво'1х елементах - нормах, традиц1ях, правилах поведшки, орган1зац1ях, системах прийняття ршень, р1зн1 етапи соц1ально-економ1чно'1 кторп [5, с. 575].

Специф1ка правил 1 норм в1тчизняного шститу-цюнального середовища та 1нституц1йного середовища контрагента глобально впливають на формування шсти-туц1ональних угод, а соц1окультурний фактор, що про-являеться в дшчш систем1 управл1ння безпосереднього суб'екта господарювання, формуе локальний вплив на взаемов1дносини конкретних б1знес-партнер1в.

Особливий акцент при взаемодИ суб'екпв у сфе-р1 ЗЕД робиться на укладанш угод, при цьому угоди на внутршньому ринку можуть суттево в1др1знятися в1д угод на зовншньому ринку. Для бкьшосп суб'ект1в господарювання актуальними е 1 перш1, 1 друг1 вищезаз-начеш угоди, в1дпов1дно, завжди виникае питання в 1х доцкьност та концентраци зусиль щодо '1х реал1зацГ1. Шдвищена складн1сть 1нституц1ональних угод на зо-вншни ринках повинна компенсуватися в1дпов1дними вигодами або перевагами для суб'екпв господарювання, осюльки неминуч1 трансакц1йн1 витрати й опортушс-тична повед1нка р1зних агент1в (у т. ч. 1 агент1в держави) можуть н1велювати вс1 переваги зовн1шньоеконом1чно'1 д1яльност1 для конкретного суб'екта господарювання. У сфер1 зовшшньоеконом1чно! д1яльност1 неможливо

Таблиця 1

Основн поняття iнституцiональноi' теори з позицп формування економiчноi' безпеки пщприемства - суб'екта ЗЕД

Поняття Визначення поняття Вплив на економiчну безпеку суб'екта ЗЕД

1нститути Специфiчнi функцюнальы й органiзацiйнi форми колективноТ дiяльностi, що £ стiйкими структурними утвореннями i регламентують зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть суб'£тв господарювання [2, с. 53] Формування формальних чинниш впливу на економiчну безпеку суб'£кта ЗЕД

1нституцп ЗвичаТ, традицп, правила i норми со^альноТ поведiнки, згiдно з якими суб'£кти господарювання здiйснюють зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть [2, с. 53] Формування неформальних чинниюв впливу на економiчну безпеку суб'£кта ЗЕД

lнституцiональнi угоди Домовленостi мiж iндивiдами i (або) Тх трупами, що визначають способи кооперацп та конкуренцп у сферi ЗЕД [9, с. 135] Визначення характеру (або формалiзацiя) вза£мовiдносин суб'£кта ЗЕД i потенцш-ного контрагента з можливiстю попередження негативного впливу на Тх еконо-мiчну безпеку

1нституцюнальне середовище Сукупнкть рiзнорiвневих iнститутiв, якi роз-глядаються як шституцшна матриця формальних правил i неформальних обмежень у сферi ЗЕД [3, с. 26] Поле гри суб'£клв зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi, що характеризу£ться вiдповiдним рiвнем безпеки вза£модп

О О =П

Е?

СО

о

о <

<

о

ш

ЕК0Н0М1КА М1ЖНАР0ДН1 ЕК0Н0М1ЧН1 ВЩНОСИНИ

м -

и

е о

■О

ю

СП

м о

I р

=Г *

со ю О

СС и

г

I •й

с; гс

I

0

'5" _ Ь 1

н ГС

5 "

1 =

■± о

I ¡с X X

Ш -е-

г а

о ©

1нституцюнальне середовище шдприемства - суб'екта ЗЕД

1нституцюнальне середовище краши-партнера

Встановлення та/або змша правил три О'х параметра)

Вплив економтних суб'ектш шляхом ¡нституцюнальнихугод на формування та/або змшу правил гри О'х параметри)

1нституцюнальы угоди на внутршньому ринку

1нституцюнальн1 угоди на зовншньому ринку

1нституцюнальш угоди на внутршньому ринку

Економтний суб'ект-в1тчизняне пщприемство -суб'ект ЗЕД (резидент)

ПовеЫнка суб'екта

1) вщповщае загальновстановленим правилам гри;

2) не вщповщае загальновстановленим правилам гри;

3) спрямована на змшу (створення) правил гри

Економтний суб'ект -контрагент (нерезидент)

Рис. 1. Система взаемовщносин 61знес-партнер1в у сфер1 ЗЕД у контексп ¡нституцюнальноТтеори

гс

ш

о г

г ® .-3 £

5 « со ф О

СС и ф г\ О. ф

0

1

т

г

0

1

§

ф к

_ I

г* X ГС

ш

I

0 '5"

1

и

I

к

I I

ГС . .

т-е-

г а

о ©

СП

дотримуватися класичних пiдходiв iнституцiональноl теорГ1 щодо правил i норм переважною бкьшктю аген-тiв i пояснення специфiчних умов взаемоди й ушкаль-них факторiв, що впливають на вй процеси взаемоди.

Спрощення пiдходiв стосовно обгрунтування до-цiльностi трансакцiй економiчних агентiв при-зводить до хибних висновкiв i можливо'1 втрати економГчно'1 вигоди. Опортунiзм, асиметричнiсть шформаци, соцiокультурнi фактори е надзвичайно актуальни-ми для суб'ектiв ЗЕД як на еташ попереднього прийнят-тя ршень щодо укладання угод, так i безпосередньо у процесi !х реалГзацГ'. I якщо соцiокультурнi фактори мо-жуть бути попередньо визначеш з достатнiм рiвнем на-дшност i достовiрностi, то передбачити прояви опорту-шстично! поведiнки i виявити асиметричнiсть шформа-цГ1 в деяких випадках практично неможливо, i у такому контекст мова йде про «чистЬ пiдприемницькi ризики та схильшсть керiвництва до ризику при укладанш угод. Незважаючи на всГ шституцюнальш передумови, укладання угод у переважнш бкьшост випадкiв зводиться до прийняття рiшення конкретною особою або групою осГ6 щодо доцiльностi/недоцiльностi взаемоди з кон-кретним бiзнес-партнером (агентом). Тобто виникае баланс безпеки взаемоди, зпдно з яким аналiзуються еко-номГчнГ вигоди i потенцшш небезпеки. При цьому досяг-ти стовГдсоткового визначення всГх ГмовГрних небезпек практично неможливо в умовах обмежено'1 шформаци та обмежено'1 рацiональностi поведшки агентiв. Схематично процес формування принципал-агентських вГдносин у сферi ЗЕД Гз урахуванням опортунГстично'1 поведiнки та асиметричностГ ГнформацГ1 наведено на рис. 2.

Як зазначае А. Е. Шаститко, опортушстична пове-дГнка - це ключова концепцш неошституцюнально! тео-рГ1, що вГдноситься до пояснення поведшки людини. Г1 суть виражаеться в прагненш ГндивГда реалГзувати влас-нГ его'1стичнГ Гнтереси, якГ супроводжуються проявами тдступносй та обману [8]. В основГ опортунГстично'1 поведГнки лежить розбГжшсть економГчних ГнтересГв, обумовлена обмежешстю ресурсГв, невизначенГстю i, як наслГдок, недосконалою специфГкою умов контракту [7, с. 253]. I розглядати цей процес доцГльно не лише з по-зицГ1 окремого ГндивГда, а й з позицГ' суб'екта господа-рювання у ролГ ГндивГда.

З точки зору контрактного процесу видкяють передконтрактну (ex ante) та постконтрактну (ex post) опортушстичну поведшку [7, с. 253]. Зпдно з А. С. Ско-робогатовим, кожному з цих типГв вГдповГдае своя форма прояву опортушзму, що е одночасно формою асиметричностГ шформаци, а саме - передконтрактний опор-тунГзм проявляеться в прихованГй шформаци та згодом породжуе проблему несприятливого вГдбору (adverse selection), а постконтрактний опортушзм - у прихова-них дшх, що призводять до проблеми морального ризику (moralhazard) [6].

Щодо умов виникнення опортушзму, то перша умова пов'язана з протирГччям ГнтересГв взаемодшчих економГчних агентГв, що створюе шдстави для виникнення розподкьного конфлжту.

Як друга умова можуть виступати «асиметричний розподГл шформаци мiж контрагентами або залежшсть одного iз взаемодiючих суб'ектiв економiчних вiдносин при симетричному розподiлi шформаци мiж ними. У результат^ в першому випадку опортунiстична поведшка проявляеться в прихованiй формi, будучи заснованою на манiпулюваннi асиметрично'1 шформаци. У другому випадку, коли виникае проблема недоцГльностГ припи-нення сформованих економiчних вiдносин, дГ1 суб'екта опортушзму можуть бути очевидними для контрагента» [4]. Незалежно вГд характеру прояву результатом опортушзму е «порушення умови Парето-оптимальностГ, до-сягнуто'1 в рамках угоди. У результат полшшення становища суб'екта-опортунiста досягаеться за рахунок по-гiршення становища контрагента. Ще одним важливим параметром опортунГстично'1 поведшки е навмисшсть дГ1» [4, с. 8].

Як зазначае В. Омонова, «система взаемовГдносин принципал - агент являе собою основну сферу дослГ-джень з проблеми опортушзму. При цьому представлеш в лГтературГ шдходи обмежуються розглядом проблеми опортушстично! поведГнки агента, виключаючи з аналГ-зу опортунГзм протилежного боку економГчних взаемо-вГдносин - принципала» [4, с. 10].

Увищезазначеному контекстГ для сфери ЗЕД над-звичайно актуальним е питання визначення ролей (принципала, агента, клГента або контрагента) (табл. 2), оскГльки в рГзних ситуацшх безпосередньо роль Г поведшка суб'ектГв взаемовГдносин може суттево вГдрГзнятися, при цьому генеруючи Г опортунГзм, Г свГ-дому асиметричнГсть шформаци, що обумовлюе рГзний вплив на економГчну безпеку суб'ектГв господарювання.

Таблиця 2

Визначення можливих ролей суб'екпв сфери ЗЕД у межах теорм принципал-агентських вiдносин

Принципал Агент Клкнт

Держава

+ -

+

Суб'ект шдприемницько)' д'тпьностi (Biчизняний)

+

+ +

Суб'ект шдприемницько)'д'тпьностi Оноземний)

+

+ +

ВГдповГдно до табл. 2 найпростшГ варГанти, коли один Гз суб'ектГв ЗЕД виконуе лише одну роль, практично не викликае ускладнень у и трактуванш. Однак з метою забезпечення власно'1 економГчно'1 безпеки, передусГм, суб'екти шдприемницько! дГяльностГ здатнГ ускладнювати сво'1 ролГ для формування дГевих захис-них механГзмГв.

Отже, конкретизацш ролей суб'ектГв задшних у сферГ ЗЕД глобально пов'язана з такими аспектами и здГйснення:

о о =п

Е? □□

о

о о_

<с

ш

г а о

х

х т г

а

н

ф

г г

и <

"Г" I

та

Ь

5

ё

о

Сотого

са

та

И£!нЛ1с1оио ииш>^1нс»|Ь^эи

ОС I

I ^

та ст

Ч <3

та 1-

""▼Г

'и

о

, -У

игшЛ^оио иин!>^1нс»и.эои

м р

о ф

е м

д е

р

о п о м я

у

х

а р

у

р

е ф

.3 'в

х

у

м р

о ф

о р

в^еис^офш внэжэидо

я1Э|ня1/вно|^1вс1 внэжэидо

О 2

£ =1

<

2 ш

1) взаемод1я в1дбуваеться на р1вн1 шдприемство-п1дприемство (або агент-агент), тобто в1тчизняний суб'ект ЗЕД зд1йснюе пошук партнера на зовншшх ринках в1дпов1дно до сво'1х вимог 1 загального бачення результативности та безпеки взаемоди на р1вноправних 1 взаемовиг1дних умовах;

2) в1тчизняна компан1я (принципал) виходить на зовншнш ринок, створюючи реально або фжтивно пов'язане п1дприемство (агента), 1 стае повноправним

учасником ринку певно1 краши, при цьому реально за-лишаючись в1тчизняним суб'ектом ЗЕД;

3) в1тчизняна компан1я (принципал) виходить на зовншнш ринок, створюючи реально або фжтив-но пов'язане шдприемство (агента), який забезпечуе потреби кл1ента (яким реально може бути в1тчизняна компан1я-принципал);

4) принципал-агентськ1 в1дносини м1ж материн-ською 1 доч1рньою компан1ею можуть бути д1аметраль-

но протилежно трансформоваш з метою захисту штере-с1в компани на в1тчизняному ринку. Тобто для захисту компани на в1тчизняному ринку реальний агент мате-ринсько'1 компани стае «на паперЬ принципалом 1 функ-цюнуе зг1дно з правилами 1 нормами шституцшного се-редовища певно'1 краши за м1сцем реестраци, при цьому на в1тчизняному ринку для тако'1 компани формуеться «захисне поле». Воно дозволяе отримувати певш пре-ференци при взаемодП з ф1скальними органами та ш-шими контролюючими суб'ектами та забезпечуе певний р1вень «недоторканностЬ для ф1ктивного агента;

5) принципалом виступае вггчизняна компан1я, а агентом - шоземна. У такому контекст1 принципал формуе замовлення 1 здшснюе виб1р агент1в, в1дпов1дно агенти дотримуються основних п1дход1в принципала;

6) принципалом е шоземна компан1я, в1дпов1дно агентом виступае в1тчизняна компан1я. Це переважно вимагае частково'1 трансформаци б1знес-процес1в в1дпо-в1дно до вимог принципала 1 в перспектив! може при-звести до поглинання агента принципалом;

7) принципалом е держава (будь-яко'1 краши), агентом - в1дпов1дно суб'ект господарювання;

8) держава також може бути 1 кл1ентом, який вза-емод1е з певними агентами шших держав.

Ситуаци 2-4 можуть виникати 1 будуть актуаль-ними 1 для шоземних суб'ект1в п1дприемницько'1 д1яль-ност1, але з позици !хнього шституцшного середовища 1 захисту власних штересш та б1знесу в цкому.

ВИСНОВКИ

1нституцюнальна теор1я е базисом не ткьки для пояснення процейв взаемодП основних суб'екпв ринку у сфер1 зовн1шньоеконом1чно'1 д1яльност1, але 1 надае можливкть висв1тлення сутност1 економ1чно'1 безпеки 1 специф1ки 11 формування (у т. ч. 1 для суб'ект1в ЗЕД). Окр1м того, процес формування принципал-агентських в1дносин у сфер1 ЗЕД також детально анал1зуеться за до-помогою 1нституц1онально'1 теори та дозволяе обгрун-товувати можлив1 сценари розвитку под1й на зовншни та внутршни ринках. Тому за в1дсутност1 фундамен-тальних досл1джень забезпечення економ1чно'1 безпеки в1тчизняних п1дприемств - суб'екпв ЗЕД доцкьно в подальших наукових працях застосовувати методи економжо-математичного моделювання для розроблен-ня в1дпов1дних сценарив та програм розвитку окремих зац1кавлених п1дприемств. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Гончарова Е. Б. Институциональная экономика : учеб. пособие / Е. Б. Гончарова, Я. В. Попова, Е. П. Гончарова. - Волгоград : ИУНЛ ВолгГТУ, 2014. - 96 с.

2. Зотов В. В. Институциональные проблемы реализации системных функций экономики / В. В. Зотов, В. Ф. Пресняков, В. О. Розенталь // Экономическая наука современной России. - 2001. - № 3. - С. 51-69.

3. Манцуров I. Г. 1нституцмне планування в сиаем державного регулювання економки : монографiя / I. Г. Манцуров. -К. : НДЕ1, 2011. - 655 с.

4. Симонова В. Л. Институты управления эндогенным оппортунизмом в системе принципал-агент : автореф. дис.

... канд. экон. наук: 08.00.01 / В. Л. Симонова. - Екатеринбург, 2006. - 26 с.

5. Скаржинский М. И. Избранные труды. / М. И. Скар-жинский. - Кострома : КГУ им. Н.А. Некрасова, 2005. - 752 с.

6. Скоробогатов А. С. Институциональная экономика : курс лекций. [Электронный ресурс] / А. С. Скоробогатов. - СПб. : ГУ-ВШЭ, 2006. - Режим доступа : http://ie.boom.ru/skorobogatov/ theme6.htm

7. Шаститко А. Е. Неоинституциональная экономическая теория / А. Е. Шаститко. - М. : ТЕИС, 2002. - 591 с.

8. Шаститко А. Е. Предметно-методологические особенности новой институциональной экономической теории / А. Е. Шаститко. // Вопросы экономики. - 2003. - № 1. - С. 24-41.

9. Davis, L. Institutional Change and American Economic Growth: A First Step tovards a Theory of Institutional Innovation / L. Davis, D. North // Journal of Economic History. - 1970. - Vol. 30. -Issue 01. - С. 131-149.

REFERENCES

Davis, L., and North, D. "Institutional Change and American Economic Growth: A First Step tovards a Theory of Institutional Innovation". Journal of Economic History, vol. 30, no. 1 (1970): 131-149.

Goncharova, E. B., Popova, Ya. V., and Goncharova, E. P. In-stitutsionalnaya ekonomika [Institutional Economics]. Volgograd: IUNL VolgGTU, 2014.

Mantsurov, I. H. Instytutsiine planuvannia v systemi der-zhavnoho rehuliuvannia ekonomiky [Institutional planning in the system of state regulation of economy]. Kyiv: NDEI, 2011.

Simonova, V. L. "Instituty upravleniya endogennym oppor-tunizmom v sisteme printsipal-agent" [Institutions of governance endogenous opportunism in the principal-agent]. Avtoref. dis.... kand. ekon. nauk: 08.00.01, 2006.

Skarzhinskiy, M. I. Izbrannyye trudy [Selected works]. Kostroma: KGU im. N. A. Nekrasova, 2005.

Skorobogatov, A. S. "Institutsionalnaya ekonomika" [Institutional Economics]. http://ie.boom.ru/skorobogatov/theme6.htm

Shastitko, A. E. Neoinstitutsionalnaya ekonomicheskaya teori-ya [Neoinstitutional economic theory]. Moscow: TEIS, 2002.

Shastitko, A. E. "Predmetno-metodologicheskiye osoben-nosti novoy institutsionalnoy ekonomicheskoy teorii" [Substantive and methodological features of the new institutional Economics]. Voprosy ekonomiki, no. 1 (2003): 24-41.

Zotov, V. V., Presnyakov, V. F., and Rozental, V. O. "Institut-sionalnyye problemy realizatsii sistemnykh funktsiy ekonomiki" [Institutional problems of implementing the system functions of the economy]. Ekonomicheskaya nauka sovremennoy Rossii, no. 3 (2001): 51-69.

О О =П

E?

QQ

О

О Q_

<c

<

О

Ш