CC BY
148
УДК 32.316.752
В. В. Рубанов, кандидат філософських наук, доцент
ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ - БАЗОВЕ ПОНЯТТЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОЦЕСУ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНОЇ АНАЛІТИКИ В УКРАЇНІ
На основі порівняльного аналізу змісту понять «інституціалізація» та «інституціоналізація», а також операціоналізації поняття «інституціоналізація», яке реалізоване в ході дослідження, запропоновано емпіричні індикатори характеристики процесу становлення і розвитку політичної аналітики в Україні.
Ключові слова: інституціалізація, інституціоналізація, політична аналітика.
Актуальність проблеми. Актуальність дослідження змісту терміна «інституціоналізація» як найбільш адекватного поняття, що виражає сутнісні характеристики процесу становлення і розвитку політичної аналітики в Україні, зумовлена, з одного боку, відсутністю в науковій і навчальній літературі загальноприйнятого поняття «інституціоналізація» та єдиного підходу до тлумачення його значення, а з другого - недостатнім рівнем його відпрацювання якраз у політичній галузі знання.
Аналіз останніх джерел і публікацій. Аналізуючи дослідження із зазначеної проблематики, можна також констатувати, що поняття «інституціоналізація» вже міцно ввійшло в науковий лексикон соціально-гуманітарних дисциплін, а останніми роками особливо широко застосовується в соціально-правовій галузі знання, а також у теорії і практиці державного управління. Проте, незважаючи на вже здійснені наукові розвідки у даному напрямку, настійна необхідність подальшого аналізу змісту поняття «інституціоналізація» актуалізується ще й тим, що упритул до теперішнього
часу вчені ще не виробили способи його операціоналізації - переведення поняття «інституціоналізація» в моделі, які мають емпіричні референти.
Мета статті як раз і полягає в спробі розв’язати цю проблему -визначити не тільки зміст поняття «інституціоналізація», а й його основні емпіричні індикатори, за допомогою яких стане можливим адекватно характеризувати реальний процес становлення і розвитку політичної аналітики в Україні.
Виклад основного матеріалу. Реалізуючи поставлену мету дослідження, важливо відзначити, що однією з нерозв’язаних проблем, яка так чи інакше вносить плутанину в розуміння змісту поняття «інституціоналізація», а отже, ускладнює і сам процес визначення його емпіричних референтів, є проблема співвідношення його з іншим, дуже близьким за сенсом, а тому таким, що широко застосовується в наукових і навчальних політологічних роботах, поняттям «інституціалізація» [1, с. 7; 2, с. 6-7; 3, с. 40-41].
До того ж, якщо одні вчені ототожнюють поняття «інституціоналізація» і «інституціалізація», розглядаючи їх як процес вироблення норм у будь-якій галузі соціальних відносин, форм суспільного устрою і як процес перетворення будь-якого явища в організаційний заклад [4, с. 155; 5, с. 629], то другі, навпаки розділяють поняття, які аналізують. При цьому загальне, що об’єднує вчених другої групи, полягає не тільки в тому, що ці дослідники проводять демаркацію вказаних понять, а й в тому, що термін «інституціалізація» вони цілком виправдано тлумачать значно ширше за термін «інституціоналізація», подаючи його як таке специфічне поняття, яке відображає не тільки впорядкування, формалізацію і стандартизацію будь-чого, але й загальний процес соціальної організації загалом[6; 2, с. 6-7;], результатом якого є специфічний набір соціальних норм і правил, які констатують співіснування і взаємодію між людьми [1, с. 7].
Відзначаючи безперечну теоретичну і практичну цінність подібної демаркації понять і пов’язану з нею аргументовану обґрунтованість
необхідності застосування в науковому дискурсі концепту «інституціалізація», тим не менш відзначимо, що стосовно характеристики процесу становлення і розвитку політичної аналітики в Україні буде більш продуктивним і методологічно виправданим використання поняття
«інституціоналізація».
Це зумовлено, по-перше, тим, що на відміну від поняття
«інституціалізація» основною інструментальною перевагою поняття
«інституціоналізація» є те, що дане поняття відображає не тільки і не стільки зовнішній, скільки внутрішній, а тому більш складний процес становлення і всебічний розвиток будь-якого інституту, в даному випадку - політичної аналітики в Україні.
По-друге, як слушно зазначають дослідники [7, с. 147], це поняття, важливе ще й для того, аби не складалося враження, що нібито соціальні інститути являють собою задані і незмінні реальності, оскільки зміни в соціальній практиці здатні призводити як до модифікації існуючих соціальних інститутів, так і до виникнення нових інституціональних форм. Більш того, поняття «інституціоналізація» співвідноситься з тією ідеєю в межах теорії ролей, згідно з якою люди володіють певною свободою «вироблення ролей» у своїй взаємодії з іншими людьми, а не просто дотримуються приписаних зразків поведінки [7, с. 147]. Тому невипадково сучасні дослідники тлумачать саме поняття «інституціоналізація» як в широкому, так і вузькому значенні цього слова. В широкому - це процес надання соціальним зв’язкам нормативного, стандартизованого, формального характеру; шляхи регуляції людської діяльності, забезпечення організованості, впорядкованості, нормативності життя суспільства і підвищення його ефективності. У вузькому розумінні - це процес створення соціального інституту, заміна спонтанної і експериментальної поведінки передбачуваною, такою, яка очікується, моделюється, регулюється через визначення і закріплення соціальних норм, правил, статусів і ролей,
приведення їх у систему, здатну діяти задля задоволення певної суспільної потреби [8, с. 124-125].
До того ж, інституціоналізація (institutionalization) - це не тільки процес формування різних типів соціальної діяльності як соціальних інститутів [9, с. 373], утворення стабільних зразків соціальної взаємодії, які засновані на формалізованих правилах, законах, звичаях і ритуалах [10, с. 105], а також результат процесу, в якому соціальні дії стають упорядкованими в сталі соціально-структурні особливості[11, с. 248],
Найважливішими передумовами процесу інституціоналізації є:
- виникнення певних суспільств, потреб у нових типах соціальної діяльності і відповідних їм соціально-економічних і політичних умов;
- розвиток необхідних організаційних структур і пов’язаних з ними соціальних норм і результатів поведінки;
- інтернаціоналізація індивідами нових соціальних норм і цінностей, формування на їхній основі системи потреб особистості, ціннісних
орієнтацій і очікувань.
Завершенням процесу інституціоналізації є інтеграція нового виду соціальної діяльності в існуючу структуру виробничо-економічних відносин суспільства. Завдяки цьому формується певний набір формальних і неформальних санкцій, за допомогою яких здійснюється соціальний контроль за відповідними типами поведінки.
Висновки. Можна стверджувати, що стосовно проблеми, яка розглядається, - визначення емпіричних індикаторів характеристики процесу інституціоналізації політичної аналітики в Україні як реального функціонування цілісної системи наукового знання, політико-управлінських навчальних дисциплін і експертно-аналітичної професійної діяльності в державному управлінні та місцевому самоврядуванні, а також в приватному секторі економіки, він може бути досліджений з двох основних точок зору.
По-перше, як історичний процес зародження і становлення в Україні нових соціальних інститутів, що дозволяє розкрити причини і умови їхнього виникнення.
По-друге, як функціонування соціальних інститутів у рамках конкретної соціальної системи у зв’язку із процесом адаптації індивідів і колективів до її нормативних вимог, у перебігу якого формуються соціально-психологічні механізми, що забезпечують їх стабільність і стійкість.
При цьому основними емпіричними індикаторами, які дозволять у ході дослідження визначити і конкретизувати завершеність процесу інституціоналізації політичної аналітики в Україні слугуватимуть такі референти:
1) наявність у вищих навчальних закладах, які здійснюють професійну підготовку політологів усіх рівнів, висококваліфікованих викладачів, котрі мають відповідну базову політологічну освіту, вчені ступені і звання та викладають такі профільні політико-управлінські навчальні дисципліни, як політичний аналіз, політичне прогнозування, політичне консультування, теорія і практика ухвалення політичних рішень;
2) реальне функціонування професійних експертно-аналітичних структур з підготовки, ухвалення та реалізації політичних рішень і програм не тільки в системі державного і місцевого самоврядування України, а й у приватному секторі економіки;
3) нормативно-правове закріплення в переліку професій і реєстрі наукових спеціальностей України професійного статусу політичного аналітика і політичного експерта ( в тому числі незалежних експертно-аналітичних центрів) як основних суб’єктів політичної аналітики;
4) реальне функціонування в Україні організаційно оформлених, у тому числі незалежних професійних структур і асоціацій політичних аналітиків і політичних експертів, які створені за науково-галузевою ознакою і мають свій професійний етичний кодекс;
5) існування налагоджених постійних комунікаційних зв’язків між українськими і зарубіжними професійними структурами та асоціаціями політичних аналітиків і політичних експертів;
6) функціонування спеціалізованого друкованого (в тому числі в електронному вигляді), органу ( часопису, бюлетеня, вісника), який акумулює професійні досягнення як вітчизняних, так і зарубіжних суб’єктів політичної аналітики;
7)реальне існування постійних робочих професійних зв’язків між представниками старої вітчизняної школи політичного аналізу і новою генерацією політичних аналітиків з університетського середовища як необхідних ознак завершеності процесу інституціоналізації політичної аналітики як наукової і навчальної політико-управлінської дисципліни та як зрілої системи експертно-аналітичної професійної діяльності з підготовки, ухвалення, та реалізації політичних рішень і програм у державному управлінні і місцевому самоврядуванні України.
ЛГСЕРАТУРА
1. Rainer, Lepsius M. Interessen, Ideen und Institutionen / М. Rainer Lepsius - Opladen: Westdeutscher - 1990. - 300 s.
2. Ачкасов, В. А. Институты западной представительной демократии в сравнительной перспективе: учеб. пособие / В. А. Ачкасов., Б. В. Грызлов. -СПб. : ИВЭСЭП, Знание. - 2006. - 264 с.
3. Теория политики: учеб. пособие / под ред. Б. А. Исаева. - СПб. : Питер. - 2008. - 464 с.
4. Яценко, Н. Е. Толковый словарь обществоведческих терминов /
Н. Е. Яценко. - СПб. : Лань. - 1999. - 528 с.
5. Добреньков, В. И. Фундаментальная социология : в 15 т. - Т. 1. Теория
и методология / В. И. Добреньков., А. И. Кравченко. - М. : ИНФРА. - М., -2003. - ХХІІ. - 908 с.
6. Голованов, О. Краткий словарь по социологии / О. Голованов [Електрон. ресурс]. - Режим доступа: http:www.twirpx.com./file/1009/ - Загл. с экр.
7. Соціологія : терміни, поняття, персоналії. навч. словник-довідник укладачі: В. М. Піча, Ю. В. Піча, Н. М. Хома та ін. ; за заг. ред. В. М. Пічі. - 2-ге вид. стереот. - Львів: Новий Світ - 2000, 2004. - 480 с.
8. Соціологія: словник термінів і понять / за ред. Біленького Є. А. і Козловця М. А. - К, Кондор, 2006. - 370 с.
9. Социологическая энциклопедия: в 2Т. Т. 1 / Национальный общественно-научный фонд / рук. науч. проекта Г. Ю. Семигин; гл. ред. В. Н. Иванов. - М. : Мысль. - 2003. - Т. 1. - 694с.
10. Социологический энциклопедический словарь. На русском, английском, немецком, французском и чешском языках / редактор -координатор акад. РАН Г. В. Осипов. - М. : Изд. группа ИНФРА- М. -НОРМА, 1998. - 488 с.
11. Большой социологический словарь (Collins) Т. 1 (А-О): пер. с англ. -М. : Вече, АСТ. - 1999. - 544 с.
ИНСТИТУЦИОНАЛИЗАЦИЯ - БАЗОВОЕ ПОНЯТИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОЦЕССА СТАНОВЛЕНИЯ И РАЗВИТИЯ ПОЛИТИЧЕСКОЙ АНАЛИТИКИ В УКРАИНЕ
Рубанов В. В.
На основе сравнительного анализа содержания понятий «институциализация» и «институционализация», а также реализованной в ходе исследования операционализации понятия «институционализация», предложены эмпирические индикаторы характеристики процесса становления и развития политической аналитики в Украине.
Ключевые слова: институциализация, институционализация,
политическая аналітика.
INSTITUTIONALIZATION - CHARACTERISTIC’S BASE CONCEPT OF PROCESS OF FORMATION AND DEVELOPMENT OF POLITICAL ANALYTICS IN UKRAINE Rubanov V. V.
Empirical indicators of characteristic offormation and development processes ofpolitical analytics in Ukraine are offered on the basis of comparative analysis of "institutionalizing" and "institutionalization" concepts ’ contents made by the author, both with operationalization of "institutionalization" concept realized during research. Key words: institutionalizing, institutionalization,
political analytics.
