CC BY
61НСТИТУТ АПЕЛЯЦ1ЙНОГО ОСКАРЖЕННЯ УХВАЛ СЛ1ДЧОГО СУДД1, ЩО ОБМЕЖУЮТЬ ПРАВО ВЛАСНОСТ1 П1Д ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛ1ДУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ I
ЗНАЧЕННЯ
Музиченко Т.О.
астрант кафедри правосуддя Кишського нацiонального утверситету iMeHi Тараса Шевченка,
Украша
INSTITUTE OF APPEAL THE INVESTIGATING JUDGE'S RULING, THAT RESTRICTS RIGHT OF OWNERSHIP DURING THE PRETRIAL INVESTIGATION: CONCEPT, FEATURES AND
VALUE
Muzychenko T.O.
postgraduate of law faculty Taras Shevchenko National University of Kyiv,
Ukraine
АНОТАЦ1Я
Статтю присвячено теоретичним проблемам апеляцшного перегляду ухвал слвдчого судда, що об-межують право власностi пiд час досудового розслвдування. Аналiзуються поняття «апелящя», «апеля-цiйне провадження» та «провадження в судi апеляцшно! шстанцп». Розглядаються питання особливостей перевiрки ухвал слвдчих судщв, визначення об'екта та предмета апеляцшного оскарження. Надаеться власне визначення шституту апеляцiйного оскарження ухвал слiдчого судда, що обмежують право влас-носп пiд час досудового розсл1дування.
ABSTRACT
The article is devoted to theoretical problems of appellate review of decisions investigating judge restricting ownership during the preliminary investigation. The concepts «appeal», «appeal proceedings» and «the proceedings in the court of appeal». The problems checking features decisions of investigative judges, definition of the object and the subject of appeal. Available own definition of the institute of appeal decisions of the investigating judge that limit ownership during pre-trial.
Ключовi слова: ухвала слвдчого судщ, досудове розслвдування, право власносп, апелящя, апеля-цшне провадження.
Keywords: decision of the investigating judge, pretrial investigation, ownership, appeal, appeal proceedings.
Постановка проблеми. В умовах судово! ре-форми особливо! актуальное^ набувае дослвджен-ня питань функцюнування судiв апеляцiйноi ш-станцii в аспекп здiйснення перегляду ухвал слвд-чого суддi, що обмежують право власносп пiд час досудового розслвдування. Апеляцiйне оскарження вказаних рiшень е ввдносно новим iнститутом вгг-чизняного законодавства, а тому потребуе досл> дження та подальшого вдосконалення. Актуаль-нiсть порушеного питання також обумовлена не-обхiднiстю дослiдження проблем оскарження ршень слiдчого суддi за ввдсутносл спецiальних теоретичних розробок та грунтовних практичних рекомендацiй у цьому напрямг
Аналiз останнiх досл1джень i публжацш. Питанню апеляцiйного провадження в кримшаль-ному судочинствi були присвяченi роботи таких вчених, як Н.Р. Бобечка, Т.В. Варфоломеево!, О.С. Кашки, О.Ю. Костюченко, К.В. Легких, В.1. Мари-шва, В.1. Слiпченка, М.С. Строговича, Д.В. Фiлiна, О.Г. Яновсько! та шших науковцiв. Однак, не зва-
жаючи на науковi напрацювання вказаних вчених-процесуалiстiв, залишаються питання, яш потре-бують подальшого дослiдження.
Метою дано! статп е з'ясування понять «апелящя», «апеляцшне провадження» та «провадження в судi апеляцшно! шстанцп», а також досль дження особливостей перевiрки ухвал слiдчих су-ддiв, визначення об'екта та предмета апеляцшного оскарження.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Вiдзначимо, що змiст принципу недоторканносп права власностi складаеться з можливосп оспорю-вати обмеження вказаного права [1, с. 291-291]. Право на оскарження судових ршень належить до засад кримшального провадження, закршлених на конституцiйному рiвнi. Так, ввдповвдно до ст. 55 Конституцii' Укра!ни кожному гарантуеться право на оскарження в судi рiшень, дiй чи бездiяльностi органiв державно! вдали, оргашв мiсцевого само-врядування, посадових i службових осiб [2]. З цьо-го приводу Конституцiйний Суд Укра!ни у рiшен-
т ввд 25 грудня 1997 року № 9-зп зазначив, що суд не може ввдмовити у правосудщ, якщо громадянин Укра!ни, iноземець, особа без громадянства вва-жають, що !х права i свободи порушеш або пору-шуються, створено або створюються перешкоди для !х реалiзацi! або мають мiсце iншi ущемления прав та свобод, шакше це буде порушенням права на судовий захист, яке зпдно зi ст. 64 Конституцп Укра!ни не може бути обмежене [3]. Також у абз. 3 п. 3.1 Ршення Конституцшного Суду Укра!ни ввд 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 визначено, що реалiзацieю права особи на судовий захист е мож-ливiсть оскарження судових рiшень у судах апеляцшно! шстанци, а перегляд судових ршень в апе-ляцiйному порядку гарантуе ввдновлення поруше-них прав i охоронюваних законом штереав людини i громадянина [4]. Дещо схожим е Ршен-ня Конституцiйного Суду Укра!ни ввд 30 ачня 2003 року № 3-рп/2003, де у абз. 10 п. 9 мотивува-льно! частини вказуеться, що правосуддя повинно вiдповiдати вимогам справедливосп i забезпечува-ти ефективне поновлення в правах [5]. Крiм того, згiдно з п. 8 ч. 1 ст. 129 Основного Закону, одшею з основних засад судочинства е забезпечення права на апеляцшний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касацшне оскарження судового ршення [2]. Остання редакцiя вказано! но-рми з формально! точки зору е бшьш загальною, шж попередня, осшльки вiдповiдае мiжнародним стандартам оскарження ршень суду, як1 можуть i не передбачати подiлу судових шстанцш на апе-ляцiйну та касацшну, проте гарантують право особи на перегляд и справи вищи судом. Ввдзначимо, що аналогiчне положення мiститься i в ст. 14 Закону Укра!ни «Про судоустрш i статус суддiв» ввд 2 червня 2016 року № 1402-\Ш [6].
Зазначене положення е одним iз мiжнародних стандартiв, яке закршлено на рiвнi ст. 8 Загально! декларацп прав людини вiд 10 грудня 1948 року [7], ст. 14 М1жнародного пакту про громадянсьш i полiтичнi права ввд 16 грудня 1966 року [8], ст. 13 Конвенци про захист прав людини i основополож-них свобод ввд 4 листопада 1950 року [9] та ч. 1 ст. 2 Протоколу № 7 ввд 22 листопада 1984 року до вказано! Конвенци [10], тдп. 13.9 п. 13 Щдсумко-вого документу Вщенсько! зустрiчi держав-членiв Органiзацi! з безпеки i спiвробiтництва в £врош вiд 15 сiчня 1989 року [11].
У контексп цього слщ зауважити, що осто-ронь вказаного питання не залишаеться i £вропей-ський суд з прав людини (далi - £СПЛ). Так, у сво!й практицi £СПЛ зазначае, що ст. 13 Конвенци про захист прав людини i основоположних свобод гарантуе доступнють на нацiональному рiвнi засо-бу захисту, здатного втшити в життя сутнiсть прав та свобод за Конвенщею, у якому б виглядi вони б не забезпечувались у нацiональнiй правовiй система До того ж стаття 13 Конвенцi! вважаеться порушеною, якщо певна установа чи державний орган приймають рiшення, яке неможливо оскар-жити або якщо його оскарження е неефективним [12, с. 90, 92]. Також у ршенш £СПЛ в справi «Галстян проти Вiрменi!» зазначаеться, що «...
будь-яш обмеження, що м1стяться в нацюнально-му прав1 стосовно права на перегляд, повинш за аналопею з правом на доступ до суду, закршленим у п. 1 ст. 6 Конвенци, ставити перед собою закон-ну мету i не порушувати саму сутшсть цього права ... » [13]. Схожа позищя висвгтлена i в ршеннях у справах «Воловж проти Украши», «Креуз проти ПольщЬ, «Stanev v. Bulgaria», тощо.
Також на основ1 практики £СПЛ у науковш лггератур1 прослщковуеться тенденщя виокрем-лення вимог до нацюнального законодавства, що регулюе перегляд ршень суду, ухвалених тд час досудового провадження, зокрема: вимога нев1д-кладносп перегляду оскаржуваного ршення, забезпечення справедливо! процедури перегляду в апеляцшш шстанци ршень суду та обгрунтовано-ст1 ршення, ухваленого судом апеляцшно! шстанци [14, с. 145-146].
В1дзначимо, що право на судовий захист ва-гому роль вщграе у сфер1 кримшального провадження, де стикаються публ1чш i приватш штере-си, а також обмежуеться право власносп оаб у випадку застосування окремих заход1в забезпе-чення. Тому особливого значення набувае можли-вють юнування шституту апеляцшного оскарження таких обмежень. Так, ст. 24 Кримшального процесуального кодексу Укра!ни (дал1 - КПК Украши) гарантуе кожному право на оскарження процесуальних ршень, дш чи безд1яльносп суду, слщчого судд1, прокурора, слщчого в порядку, передбаченому КПК Укра!ни. Сл1д зазначити, що право на перегляд вироку, ухвали суду, що сто-суеться прав, свобод чи штереав особи, судом вищого р1вня в порядку, передбаченому КПК Укра!ни, гарантуеться незалежно ввд того, чи брала така особа участь у судовому розгляд1 [15]. Га-ранпею забезпечення захисту прав i законних ш-тереав учаснишв кримшального провадження ви-ступае передбачений у Глав1 26 КПК Укра!ни порядок оскарження ухвал слщчого судд1 тд час досудового розслщування. Стаття 309 КПК Укра!-ни визначае перелж ухвал слвдчого судд1, яш можуть бути оскаржен тд час досудового розслщу-вання, а ст. 310 встановлюе, що оскарження таких ухвал здшснюеться в апеляцшному порядку [15].
Термш «апелящя» (лат. appellatio - звернення, скарга) шшомовного походження. У словниках апелящя тлумачиться по-р1зному, а саме: 1) оскарження будь-яко! постанови у вищу шстанцш; 2) одна з форм оскарження судового ршення у вищу судову шстанцш, яка мае переглянути справу по суп; 3) звернення за порадою, тдтримкою [16]. За результатами комплексного теоретичного анал1зу Н.Р. Бобечко зазначае, що в юридичнш лггератур1 вказаний термш також розумшть неоднозначно: 1) як форму провадження з оскарження й перев1р-ки судових ршень; 2) як форму звернення до суду апеляцшно! шстанци; 3) як прив1д до початку апеляцшного провадження; 4) як порядок розгляду кримшального провадження; 5) як стадш кримь нального провадження; 6) як вид кримшального процесуального провадження; 7) як шститут кримшального процесуального права; 8) як шститут
судоустрою; 9) як назву судового органу [17, с. 23]. О.Ю. Костюченко визначае апеляцш як уш-фжовану форму звернення до апеляцшного суду оаб, як1 мають право Г! подати, з проханням про розгляд справи в апеляцiйному порядку та змшу чи скасування судового ршення у результатi його перегляду [18, с. 28]. На думку Р.П. Кайдашева термш «апеляцiя» необхвдно розглядати як стати-чне правове явище в таких значеннях: як форму звернення до суду про перегляд судового ршення або як споаб оскарження судового ршення [19, с. 122].
Слад ввдзначити, що поняття «апеляцiйне провадження» та «провадження в судi апеляцiйноi шстанцп» не е однаковими за змютом. Так, апеля-цiйне провадження вiдображае суть та особливють перевiрки судових ршень, тобто мае функцюна-льний змют. Натомiсть провадження в судi апеляцшно! шстанцп вказуе на те, в судi яко! ланки сис-теми судiв загально! юрисдикцii ввдбуваеться кри-мiнальне провадження, тобто несе оргашзацшне навантаження. Так, вiдповiдно до Прикшцевих та перехiдних положень Закону Украши «Про судо-устрiй i статус суддiв» ввд 2 червня 2016 року № 1402-УШ в УкраМ протягом трьох рок1в передба-чаеться створення апеляцiйних судiв з розгляду кримiнальних справ в межах апеляцшних округiв [6].
В науковш лiтературi iснуе думка про те, що поняття «апеляцшне провадження» е ширшим ввд «провадження в судi апеляцiйноi iнстанцii». Од-нак, вказана позищя не мае свого мюця у випадку апеляцiйного оскарження ухвал слвдчого суддi, адже згiдно з п. 2 ч. 1 ст. 395 КПК Украши апеля-цшна скарга подаеться безпосередньо до суду апеляцшно! шстанцп (а не за загальним правилом через суд, що ухвали судове ршення).
Апеляцшний перегляд ршень слвдчого суддi на стади досудового розслвдування мае сво! харак-тернi ознаки. Вiдзначимо, що в науковш лiтературi вказаному питанню придiлялась увага здеб№шо-го, визначаючи ознаки апеляцiйного перегляду в загальному [20, с. 185; 21, с. 68-69; 17, с. 53]. Натомить у пвдручнику з кримшального процесу за редакцiею В.Я. Тащя та В.П. Пшонки виокремлю-ються особливосп перевiрки ухвал слiдчих суддiв, а саме: 1) спрощений порядок подачi апеляцiйноi скарги безпосередньо до апеляцшного суду (ч. 1 ст. 395 КПК Украши); 2) скорочений строк апеляцшного оскарження ухвали слвдчого суддi - протягом 5-ти дшв з дня !! оголошення, для особи, яка перебувае пвд вартою - з моменту вручення !й копи судового ршення, а для особи, без виклику яко! постановлено ухвалу слвдчого суда i яка !! оскар-жуе - з дня отримання нею копп судового рiшення (ч. ч. 2, 3 ст. 395 КПК Украши); 3) скорочений строк розгляду апеляцп - не шзшше як через 3 дт тсля !! надходження до суду апеляцшно! шстанцп (ч. 2 ст. 422 КПК Укра!ни) [22, с. 155-156].
Питання правильносп визначення об'екту та предмета апеляцшного оскарження вщграе важ-ливе значения. Так, об'ектом апеляцшного оскарження ршень слвдчого суддi е безпосередньо ух-
вала слвдчого судд^ як судове рiшення. З цього приводу слушною е думка Н.Р. Бобечка, який вва-жае, що властивосп об'екта охоплюе категорiя предмет, яким е внутршш властивостi судового рiшення - законшсть, обгрунтованiсть та справед-ливють. Водночас, змiстовна характеристика об'екта апеляцшно! перевiрки не вичерпуеться оскарженим судовим рiшенням. Мова йде про кримшальну процесуальну дiяльнiсть, яка поряд iз судовим рiшенням також пiдлягае перевiрцi. Тобто об'ект апеляцiйноi перевiрки охоплюе не твдьки сам результат (оскаржене судове ршення), але й усю попередню дiяльнiсть [17, с. 52]. Виходячи iз цього, положення ст. 309 КПК Украши визнача-ють об'ект апеляцшного перегляду ухвал слвдчого суддг Так, можуть бути оскаржеш в апеляцiйному порядку та яю, вiдповiдно, обмежують майновi права оаб у кримшальному провадженнi ухвали про: застосування запоб1жного заходу у виглядi тримання пiд вартою та продовження такого строку; помiщення особи в приймальник-розпод№ник для дiтей та продовження такого строку (проте лише за умови залишення без нагляду майна тдо-зрюваного, обвинуваченого); арешт майна або ввд-мову у ньому; тимчасовий доступ до речей i доку-меппв, яким дозволено вилучення речей i докуме-ппв, як1 посвiдчують користування правом на здшснення п1дприемницько! дiяльностi, або шших, за ввдсутносл яких фiзична особа-пвдприемець чи юридична особа позбавляються можливосп здiйс-нювати свою дiяльнiсть; ввдсторонення вiд посади або в1дмову у ньому. Слвд наголосити, що частина 3 статп 309 КПК Укра!ни за своею конструкцiею е iмперативною, оскiльки вказуе, що скарги на iншi ухвали сл1дчого суддi оскарженню не пiдлягають. Однак вважаемо за необхвдне закрiпити можли-вiсть апеляцшного оскарження ухвал слвдчого су-ддi про продовження строку вiдсторонення ввд посади або в1дмову у ньому; застосування запобь жного заходу у виглядi застави та ухвали про до-звiл на проведення обшуку або вiдмову у його проведенш, тощо.
Виступаючи однiею iз засад кримшального провадження, процедура перегляду судових рь шень е одшею з найбвдьш важливих процесуаль-них гарантш недопущення та виправлення судових помилок. 1нститут апеляцiйного оскарження ухвал слвдчого судд^ що обмежують право власносп пвд час досудового розслвдування мае вагоме значен-ня, що виявляеться в наступному: 1) вказаний ш-ститут забезпечуе перевiрку законностi та обгрун-тованостi рiшення суду першо! iнстанцii; 2) сприяе формуванню судово! практики, так як ршення апеляцшного суду е орiентирами для судiв першо! iнстанцii. Судова практика апеляцшно! шстанцп -зааб забезпечення правильного розумшня кримi-нального процесуального законодавства; 3) висту-пае гарантiею досягнення цвдей i виконання за-вдань кримiнального судочинства; 4) е гаранпею недопущення неправомiрного обмеження права власносп осiб пiд час досудового розслвдування.
Отже, викладеш вище мiркування та !х нау-кове осмислення дають змогу сформулювати на-
ступш висновки та пропозици : а) право на оскарження е неввд'емною складовою принципу недо-торканносп права власностi; б) системне тлума-чення норм мiжнародного права та прецедентно! практики £СПЛ доводить до висновку, що закрш-лення у кримшальному процесуальному законо-давствi процедури перегляду ухвал слiдчого суддi, що обмежують право власностi особи е обов'язковою гаранпею права на справедливий судовий розгляд; в) iнститут апеляцшного оскарження ухвал слвдчого судда, що обмежують право власностi тд час досудового розслвдування варто визначити як сукупнють правових норм, яш регу-люють дiяльнiсть апеляцiйного суду, направлену на перевiрку законностi та обгрунтованосп ухвал слвдчого суддi, в результата прийняття яких ввдбу-лося обмеження права власностi в межах доводiв апеляцiйноï скарги. Норми даного шституту регу-люють не пльки дiяльнiсть апеляцiйного суду, але i правоввдносини, як1 виникають мiж апеляцшним судом, особами, як1 беруть участь у справ^ та ш-шими учасниками кримiнального процесу.
Лiтература
1. Басай О.В. Принцип неприпустимосп поз-бавлення права власностi / О.В. Басай / Митна справа. - 2012. - Ч. 2. - Кн. 2. - № 2 (80). - С. 290296.
2. Конституция Украши : Закон Украши ввд 28.06.1996 р. // Ввдомосп Верховноï Ради Украши. - 1996 р. - № 30. - Ст. 141.
3. Ршення Конституцшного Суду Украши ввд 25 грудня 1997 р. № 9-зп у справi за зверненнями жш^в мюта Жовт Води [Текст] // Офщ. Вюн. Украши. - 1998. - № 1. - Ст. 25.
4. Ршення Конституцшного Суду Украши ввд 11 грудня 2007 р. № 11-рп/2007 у справi щодо офь цiйного тлумачення положень п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституцп Украши, ч. 2 ст. 383 Кримшально-процесуального кодексу Украши [Текст] // Офщ. Вюн. Украши. - 2008. - № 29. - Ст. 34.
5. Ршення Конституцшного Суду Украши ввд 30 ачня 2003 р. № 3-рп/2003 у спрaвi про розгляд судом окремих постанов слвдчого i прокурора [Текст] // Офщ. Вюн. Украши. - 2003. - № 6. -Ст. 103.
6. Про судоустрш i статус судав: Закон Украши ввд 2 червня 2016 р. // Ввдомосп Верховноï Ради Украши. - 2016 р. - № 31. - Ст. 7.
7. Загальна декларащя прав людини ввд 10 грудня 1948 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995 015.
8. Мiжнaродний пакт про громадянсьш i полиичш права ввд 16 грудня 1966 р. [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995 043.
9. Конвенция про захист прав людини i осно-воположних свобод ввд 04.11.1950 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995 004.
10. Протокол № 7 до Конвенци про захист прав людини i основоположних свобод ввд 22 лис-
топада 1984 р. : Закон Украши ввд 17 липня 1997 р. // Офщ. В1сн. Украши. - 2006 р. - № 32. - Ст. 458.
11. Пвдсумковий документ Ввденсько! зустр1ч1 представнишв держав-учасниць Наради з питань безпеки та сшвробггаицтва в Сврош ввд 15 ачня 1989 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.yur-info.org.ua/doc/1601663/Pidsumkoviidokument-Videnskoi-zustrichi-1986-roku-predstavnikiv-derzhav-uchasnits-Naradi-z-pitanbezpeki-i-spivrobitnitstva-v-Yevropi-shcho-vidbulasia-na-osnovi-polozhen-Pidsumkovogoakta-iaki-vidnosiatsia-do-podalshikh-krokiv-pislia-naradi-vitiag.
12. Пащук Т.1. Право людини на ефективний державний захист И прав та свобод : дис. канд. юрид. наук: 12.00.01 / Пащук Тарас 1горович. - Л., 2006. - 211 с.
13. Справа «Галстян проти Вiрменii» [Електронний ресурс] : ршення £СПЛ ввд 1 вересня 2003 р. (заява № 26986/03). - Режим доступу: http://www.lawngo.net/index.php?itemid=119. - За-гол. з екрану.
14. Туманянц А.Р. Свропейсьш стандарта захисту прав людини при оскарженн ухвал слвдчого суда тд час досудового розслвдування / А.Р. Туманянц // Науковий вюник Херсонського державного утверситету. - 2013. - Сергя Юридичн науки. - Вип. 6. - Т. 2. - С. 143-146.
15. Кримшальний процесуальний кодекс Украши : Закон Украши ввд 13.04.2012 року // Ввдомосп Верховноi Ради Украши. - 2013 р. -№№ 9-10, 11-12, 13. - Ст. 88.
16. Словник шшомовних ^в [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://www. j nsm. com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Article=1688&action=show.
17. Бобечко Н.Р. Апеляцшне та касацiйне провадження у кримшальному судочинствi Украь ни : дис. канд. юрид. наук : 12.00.09 / Бобечко Назар Ростиславович. - Л., 2016. - 498 с.
18. Костюченко О.Ю. Апеляцшне оскарження судових ршень у кримшальному процеа Украши: [монографiя] О.Ю. Костюченко. - К.: КНУТШ. -2006. - 182 с.
19. Кайдашев Р.П. Юридична природа апеляцшного провадження в адмшютративному процеа Украши / Р.П. Кайдашев // Науковий вюник Мiж-народного гумаштарного утверситету. - 2015. -№ 17. - Т. 1. - С. 112-114.
20. Маришв В.1. Перегляд судових ршень у кримшальному процеа Украши: окремi питання / В.1. Маришв // Питання боротьби зi злочиннютю. -2011. - № 4 (67). - С. 183-192.
21. Курило О.М. Проблеми оргашзаци роботи апеляцшного суду области [монографiя] О.М. Курило. - Х.: Юрайт. - 2013. - 256 с.
22. Кримшальний процес: пвдручник / Ю.М. Грошевий, В.Я. Тацш, А.Р. Туманянц та ш.; [за ред. В.Я. Тацiя, Ю.М. Грошевого, О.В. Каплiноi, О.Г. Шило]. - X. : Право, 2013. - 824 с.
