CC BY
12
Процес стратегiчного управлiння ресурсним потенцiалом вщграе не-абияку роль в розвитку господарсько-фшансово! дiяльностi шдприемства, що дае змогу господарюючому суб'екту: полiпшити свое становище на ринку, тобто завоювати кшентуру; виробляти продукцiю, що задовольняе вимоги ринку при вщносно низьких витратах; визначити обсяги реашзацп продукцп (товарiв, робiт, послуг) з точки зору !х беззбитковостi; виявити резерви збшь-шення прибутку та розробити заходи для використання виявлених резервiв; ефективно використовувати ресурсний потенщал у коротко- та довгостроко-вому перюдь
Лiтература
1. 1гнатьева 1.А. Методолопчш аспекти управлшня стратепчним потенщалом пщ-приемства// Проблеми науки. - 2005, № 1. - С. 8-12.
2. Качмарик Я.Д., Васильев Т.Г. Функщонально-економ1чш особливосп моделюван-ня господарсько-фшансових показникiв б1знес-плану торговельного шдприемства// Випуск Льв1всько! КА: Сер1я економ1чна. - Льв1в: В-во ЛКА. - 2005, вип. 19. - С. 177-184.
3. Мщенко А.П. Стратепчне управлшня: Навч. пос. - К.: "Центр навчально! л1терату-ри", 2004. - 336 с. _
УДК338.9+658.01 Доц. М.К. Колкник, канд. екон. наук;
доц. Н.Б. Ярошевич, канд. екон. наук - НУ "Львiвська полiтехнiка"
1НСТИТУТ БАНКРУТСТВА ЯК 1НСТРУМЕНТ
АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛ1ННЯ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКИХ СТРУКТУР
Запропоновано класифшащю чинниюв виникнення кризово'1 ситуацп в дiяльностi виробничо-господарських структур, окреслено передумови створення 1нституту бан-крутства ВГС та визначено завдання ïx дiяльностi для уточнения основних загальнона-укових пiдxодiв до антикризового управлшня виробничо-господарських структур.
Doc. M.K. Kolisnyk; doc. N.B. Yaroshevuch - National
University "L'vivs'kaPolytechnica"
Institute of bankruptcy as the tool of anticrisis management of manufacturing - economic structures
The writers of the article offer classification of the factors of rise of a crisis situation in activity of manufacturing - economic structures and the premises of creation of Institute of bankruptcy of manufacturing - economic structures are delineated, and also the problems of their activity for clarification basic in the scientific of the approaches to anticrisis management of manufacturing - economic structures are determined
Постановка проблеми. Актуальшсть дослщження проблематики антикризового управлшня виробничо-господарських структур (ВГС) (промис-лово-фшансових груп, транснацюнальних компанш тощо) визначаеться потребою у новгтшх науково обгрунтованих методах управлшня економ1чним процесом. Практика показуе, що кризи в штегрованих об'еднаннях фшансо-вого i промислового кашталу не тшьки можлив^ вони вщображають власш ритми розвитку кожного окремого суб'екта господарювання. Потреба в ан-тикризовому управлшш виникае не тшьки при сталому економiчному роз-
витку штегрованих угруповань, але й при здшсненш структурних зрушень вiдповiдно до св^ових тенденцiй eK0H0Mi4H0r0 та iнновацiйного процеЫв.
Водночас актуальними е питання дослщження механiзму банкрутства ВГС та проведення санацшних заходiв з лжвщаци наслщюв негативного впливу як екзо-, так i ендочинникiв, активiзацil роботи заради шдвищення рентабельностi як одного i3 основних визначальних показникiв дiяльностi ВГС тощо. На нашу думку, ефективним шструментом в антикризовому уп-равлшш iнтегрованих угруповань буде створення шституту банкрутства, ос-кiльки саме система попередження банкрутства в антикризовому управлшш i до цього часу залишаеться мало вирiшеною проблемою для шдприемств рiз-них галузей економiки Украши, а тим бiльше щодо штегрованих угруповань, тобто учасниюв виробничо-господарсько! штеграцй.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Проблеми впровадження ш-ституту банкрутства як шструменту антикризового управлiння на шд-приемствах прямо або опосередковано дослщили вiтчизнянi та зарубiжнi вче-нi, серед них Ван Хорн Дж., В.Н. Алтиннiк, 1.А. Бланк, В.О. Василенко, А.Г. Грязнова, О.М. Бандурка, М.Я. Коробов, П.1. Орлов та К.Я. Петрова, С.М. Коротков, Р.А. Попов, М.1. Тггов, О.О. Терещенко, Е.А. Уткш та шшь
Закон Украши "Про вiдновлення платоспроможност боржника або визнання його банкрутом" визначае поняття банкрутства як " визнано! госпо-дарським судом неспроможнiстю боржника вiдновити свою платоспромож-шсть та задовольнити визнанi судом вимоги кредиторiв не iнакше як через застосування лшвщацшно! процедури" [1].
Тлумачний словник украшсько! мови подае таке значення термшу: "Банкрутство - це фшансова неспроможнiсть, розорення, що призводить до припинення виплат по борговим зобов'язанням" [6, с. 89].
Наукова лгтература ("Словник сучасно! економiки Макмшлана") визначае, що банкрутство (bankruptcy) - це юридична процедура, за яко! майно неспро-можного боржника продаеться, в основному на користь його кредиторiв [7, с. 31].
В.Н. Алтиншк визначае банкрутство як "неспроможнють юридично! особи задовольнити у встановлений час виставлеш йому вимоги кредиторiв i виконати зобов'язання перед бюджетом" [8, с. 95]. Н.Ф. Самсонова твердить, що "шд банкрутством розумiемо визнану господарським судом чи оголошену бор-жником неспроможнiсть боржника в повному обсязi задовольнити вимоги кре-диторiв чи виконати зобов'язання по сплат обов'язкових платежiв" [9, с. 445].
Одностайно висловлюються з цього питання також О. Третяк, О. По-силкша та колектив науковщв О.М. Бандурка, М.Я. Коробов, П.1. Орлов та К.Я. Петрова: "Шд банкрутством розумшть пов'язану з недостатшстю акти-вiв у лжвщнш формi неспроможнiсть юридично! особи задовольнити у встановлений для цього термш висунут до не! з боку кредиторiв вимоги i виконати зобов'язання перед бюджетом" [2, с.33; 3, с.298; 4, с. 28; 5, с.46; 10, с.264].
Банкрутство е явищем багатогранним i його не можна сприймати однозначно. Саме тому ми обрали шлях дослiдження створення iнституту банкрутства у виробничо-господарських структурах. Формулювання цшей стат-тi. Дослiдження теоретичних засад причин банкрутства у виробничо-госпо-дарських структурах зумовлюе постановку таких задач:
• запропонувати класифiкацiю чиннишв виникнення кризово! ситуаци у д1яль-ност виробничо-господарських структур;
• окреслити передумови створення i завдання дiяльностi 1нституту банкрутства ВГС.
Виклад основного матерiалу. 1нститут банкрутства - загальний шстру-мент п^^темни^^ полiтики ВГС, що виявляе неефективну дiяльнiсть шд-приемницьких структур, ïхню неспроможнiсть розрахуватися з державою та кредиторами, гарантуючи захист штереЫв останнiх та розробляючи заходи для запобшання банкрутству.
Дiагностика банкрутства виробничо-господарських структур актуаль зуе теоретичш аспекти щодо виявлення та подолання причин, яю перешкод-жають оздоровленню ВГС, i радикалiзацiï заходiв, яю вiдновлюють платос-проможний стан шдприемств такого об'еднання.
Дослщжуючи причини, яю зумовлюють процес управлшня кризовим явищем у ВГС, можна запропонувати таку класифжащю чинниюв виникнення кризовоï ситуацiï в д1яльност1 угруповання:
1) зовшшш чинники: нестабiльнi соцiально-економiчна, фшансово-еконо-мiчна, податкова полiтика держави; негативн тенденцiï розвитку товар-них, грошових, страхових, кредитних, фондових i валютних ринюв; дис-кримiнацiя щодо встановлення цiльового порядку державноï пiдтримки ВГС з урахуванням того, наскшьки ïx дiяльнiсть вщповщае прiоритетам промисловоï та соцiальноï полiтики краïни; спад кон'юнктури в економь цi в цшому; темп i розмiр iнфляцiï; посилення конкуренци в галузi та криза окремоï галузi; полiтична нестабiльнiсть у краш мюцезнаходжен-ня ВГС або в крашах тдприемств-постачальниюв сировини (споживачiв продукцп) та iншi;
2) внутр1шш чинники: проблеми внутрiшнього регламентування дiяль-ност^ ВГС (оргструктури, регламенти); низька яюсть менеджменту та маркетингу; порушення процесу внутрiгруповоï взаемодiï (розподiл при-бутку, формування i використання фондiв грошових коштiв); негативнi тенденцй' у саморегулiвнiй системi ВГС (iнформацiйне, оргатзацшне i економiчне регулювання); фiнансово-кредитнi учасники ВГС не можуть ефективно мобтзовувати, розподiляти i перерозподiляти тимчасово вшьт грошовi кошти всix суб,ектiв ВГС; невщповщтсть рiвня виробни-чо-теxнологiчноï структури пiдприемств ВГС; недосконалiсть iннова-цшно1", iнвестицiйноï, виробничо-господарсько!', фiнансово-економiчноï, соцiальноï полггики ВГС; вiдсутнiсть служб контролiнгу та шституту банкрутства у ВГС та iншi
Практика фшансового менеджменту використовуе при оцшщ масшта-бiв кризового стану шдприемства три принципових характеристики: а) легка криза; б) важка криза; в) катастрофа. На нашу думку, на даному етат для ВГС при оцшщ масштабiв ïxньоï кризи можна використати таку ж характеристику, що дасть змогу здшснювати ефективне антикризове управлшня.
Фшансова стабшзащя в умовах кризовоï ситуаци учасникiв ВГС пос-лiдовно здшснюеться за такими етапами:
1. Усуваеться неплатоспроможтсть учасник1в ВГС. Невiдкладним завдан-ням у системi заxодiв фiнансовоï стабiлiзацiï е забезпечення вiдновлення
здатност платеж1в за сво!ми поточними зобов'язаннями для того, щоб попередити виникнення процедури банкрутства учасника ВГС.
2. Вщновлюеться фшансова стабшьтсть учаснишв ВГС. Неплатоспромож-тсть шдприемства ВГС може бути усунута протягом короткого перюду часу за рахунок здшснення термшових фшансових заход1в (фшансова тдтримка з боку фшансово-кредитних суб'екив чи прибуткових промис-лових учаснишв ВГС), при цьому причини, як генерують неплатоспро-можтсть можуть залишатися незмшними, якщо не буде вщновлена до безпечного р1вня фшансова стабшьтсть шдприемства. Це дасть змогу усунути загрозу банкрутства не тшьки в короткому, але й у вщносно три-валому перюд^ Для вшновлення фшансово! стабшьносп баншвських чи страхових суб'екпв ВГС можуть бути залучет заходи щодо !х злиття (об'еднання кашталу I спшьне проведення фшансових операцш) з потуж-шшим банювським чи страховим учасником в склад1 ВГС.
3. Змшюеться фшансова стратепя з метою прискорення економ1чного росту. Повна фшансова стабтзащя досягаеться тальки тод1, коли учасник ВГС забезпечуе стабшьне зниження вартост використовуваного катта-лу й постшний рют свое! ринково! вартосп. Це завдання вимагае прискорення темтв економ1чного розвитку на основ1 внесення певних змш у фшансову стратепю шдприемства.
На нашу думку, для радикалiзацil заходiв, якi вщновлюють платоспро-можний стан учасникiв ВГС необхщно створити iнститут банкрутства (можли-ве виконання функцiй даного шституту на початковому етапi функцiонування ВГС службою контролшгу), серед головних завдань якого можна окреслити:
1. Перюдичне проведення дослщжень фшансового стану вс1х учасниюв ВГС з метою раннього виявлення ознак !х кризового розвитку. У цих ць лях у систем! загального анал1зу фшансового стану ВГС видшяеться особлива група об'екив спостереження, що формуе можливе "кризове поле". Для дослшження показнишв "кризового поля" застосовуються як традицшт, так { спещальт методи анал1зу. Анал1з I контроль таких по-казнишв включаеться в систему мошторингу фшансово! д1яльност р1з-них учаснишв ВГС.
2. Визначення масштаб1в кризового стану учасниюв ВГС. Масштаби кризового стану учасниюв ВГС визначаються при виявлент ютотних вщхи-лень вщ нормального ходу фшансово! д1яльносп, обумовленого напря-мами !х фшансових стратегш та системою планових { нормативних фь нансових показниюв.
3. Визначення чинниюв виникнення кризово! ситуаци в д1яльност ВГС. Розроблення полгтики антикризового управлшня мае визначати можлив1 зовтшт та внутршт причини виникнення кризи в розвитку ВГС, дослшження ступеня впливу окремих чинниюв на форми й масштаби кризо-во! д1яльносп кожного суб'екта ВГС.
4. Формувати цт I використовувати основт мехатзми управлшня кризо-вою ситуащею в д1яльносп суб'екив ВГС. Цт та мехатзми антикризового управлшня мають вщповщати масштабам кризового стану ВГС й враховувати прогноз розвитку основних чинниюв, що визначають загрозу банкрутства. Внаслщок цього треба виконати таю завдання: а) забез-печення фшансового оздоровлення кризового стану суб'екта ВГС (шдприемства, страхово! чи швестицшно! компанп, банювсько! установи то-
що) за рахунок ре^заци внутрштх pe3epBiB прибуткових учасниюв ВГС; б) забезпечення фiнансового оздоровлення суб'екта ВГС за рахунок зовтшньо! допомоги (держави) й частково! його реоргашзаци.
Висновки
1. До^джуючи причини, якi зумовлюють процес управлiння кризовим явищем у ВГС запропоновано класифшащю чинниюв виникнення кризо-во! ситуацп в дiяльностi угруповання з метою використання 1нститутом банкрутства ВГС при розробленнi моделi антикризового управлiння.
2. Управлiння кризовими явищами за рахунок створення 1нституту банкрутства у ВГС повинно забезпечувати стратегiчну орieнтацiю, тому що розвиток учасниюв ВГС, яке не мае ч^ко сформульовано! стратеги фун-кцiонування, носить еволюцiйний характер, тодi як на суб,ектi ВГС, ке-рованому вiдповiдно до стратегiчного плану, такий розвиток вщбу-ваеться революцшно. Довгострокова стратегiя розвитку пiдприемства мае зазнавати вщповщних змiн, в шшому випадку у ВГС може виникну-ти криза, тобто наслiдок критично! невщповщност способу функцюну-вання тдприемства та зовнiшнiх умов. Негнучке стратепчне управлiння додае цiлеспрямованостi розвитку ВГС i перiодично може призводити до оргатзацшних криз.
3. Висхiдною щеею дослiдження було прийнято, що представлен теоретич-нi аспекти щодо дiагностики банкрутства ВГС у системi полггики управ-лiння кризовим станом таких структур актуатзують питання з виявлення та подолання причин, якi перешкоджають оздоровленню ВГС, i радика-лiзацii заходiв, якi вiдновлюють платоспроможний стан шдприемств такого об'еднання, i, водночас, дають змогу уточнити основт загальнона-уковi пiдходи до вивчення питань антикризового управлiння.
Перспективи подальших досл1джень
Обгрунтоваш теоретичнi аспекти щодо дiагностики банкрутства ВГС будуть використаш у подальших дослiдженнях щодо розробки вщповщного теоретичного шдгрунтя - теорп кризових явищ, !х виникнення, розвитку, методичного забезпечення, а також здшснення ще! роботи як на рiвнi окремого суб'екта ВГС, так i ВГС в цiлому, а також - практичного шструментарш дiаг-ностики загрози кризи та банкрутства учасника ВГС, тдготовки та економiч-но! експертизи окремих антикризових заходiв, оцiнки !х наслiдкiв, формуван-ня антикризово! програми ВГС та оргашзацп контролю за и реалiзацiею.
Л^ература
1. Закон УкраУни "Про вщновлення платоспроможност боржника або визнання його банкрутом" вщ 01.01.2000 р.
2. Тггов М.1. Банкрутство: матер1ально-правов1 та процесуальш аспекти: Монограф1я. За наук. ред. В.М. Гайворонського. - X.: Ф1рма "Консум". - 1997. - С. 192.
3. Терещенко О.О. Фшансова санащя та банкрутство шдприемств: Навч. пос. - К.: КНЕУ, 2000. - 412 с.
4. Третяк О. Про проблему банкрутства шдприемств// Економша Укра!ни. - 2000, № 2.
5. Посылкина О. Проблемы банкротства предприятий// Бизнес-Информ. - 1998, № 6.
6. Тлумачний словник украшсько! мови. - К.: Вид-во "Акошт", 1999. - 644 с.
7. Словник сучасно! економки МАКМ1ЛЛАНА/ Пер. з англ. - К.: АртЕк, 2000. - 640 с.
8. Проблемы формирования антикризисной политики и механизм банкротства предприятий// Сб. науч. ст. НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Ред. кол. В.Н. Амитан (отв.ред.), Н.И. Конищева (науч. ред.) и др. - Донецк, 1998. - 388 с.
9. Финансовый менеджмент. Уч. для ВУЗов./ Н.Ф. Самсонов, Н.Б. Баранникова и др. -М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999. - 495 с.
10. Бандурка О.М., Коробов М.Я. Фшансова дiяльнiсть шдприемства: Пщручник. - К.: Либвдь, 1998. - 312 с.
УДК330.332 (477.8) Асист. О.В. Колянко -Львiвська КА
КРИТЕРП ТА ПОКАЗНИКИ ШВЕСТИЦШНИХ ПРОЦЕС1В У РЕГ1ОН1
1нвестицп - один з найбшьш важливих i дефiцитних ресурсiв економши peri-ону, ефективне використання якого в нащональних умовах ускладнюеться процесом трансформацп eкономiчних вiдносин i радикальних змш принцишв iнвeстування, серед яких: перенесення центру ваги швестицшно!' активносп з держави на приватних iнвeстоpiв, поява складно!' податково!' системи, повернення i платнiсть iнвeстицiйних джерел, погашення iнвeстицiйних кpeдитiв за рахунок грошових поступлень вiд ре-алiзащi вироблено!' продукцп, pобiт, послуг за проектом i т. iн. За цих умов потpiбнi мeханiзми ращонального залучення та ефективного використання швестицш, що, з одного боку, були б оpiентованi на pинковi категорп (а, вiдповiдно, спиралися б на заpубiжний досвiд), але, з шшого боку, були б адeкватнi eкономiчнiй ситуацп, що склалася на сьогодш в peгiонi, адже гострота проблем адаптацп класичних ринкових iнстpумeнтiв зумовлена, у першу чергу, спeцифiчними характеристиками швести-цшно!' сфери у кожному окремому регюш.
Окреслено основнi етапи управлшня швестицшними проектами в регюш, визна-чено пiдходи та принципи щодо доцiльностi 'х впровадження на региональному piвнi.
Ключов1 слова: управлшня, швестицп, peгiон, принципи.
Assist. O.V. Kolyanko - Commercial Academy of L'viv Criteria and indexes of investment processes in a region
Investments is one of the most essential and scarce resources of economy of region, the effective use of which in national terms is complicated by the process of transformation of economic relations and radical changes of principles investing among which: transference of center of weight of investment activity from the state on private investors, appearance of the difficult tax system, returning and requiring payment of investment sources, repayment of investment credits due to the monies receipts from realization of the produced products, works, services, in a project, etc. Subject to the condition these necessary mechanisms of the rational bringing in and effective use of investments, which, from one side, would be oriented to the markets categories (and, accordingly, would lean against foreign experience), but, from other side, would be adequate to the economic situation that was folded for today in a region, the sharpness of problems of adaptation of classic markets instruments is predefined in fact, above all things, by specific descriptions of investment sphere in every separate region.
Investments is one of the most essential and scarce resources of economy of region, the effective use of which in national terms is complicated by the process of transformation of economic relations and radical changes of principles investing among which: transference of center of weight of investment activity from the state on private investors, appearance of the difficult tax system, returning and requiring payment of investment sources, repayment of investment credits due to the monies receipts from realization of the produced products, works, services, in a project, etc. Subject to the condition these necessary mechanisms of the rational bringing in and effective use of investments, which, from one side, would be oriented to the markets categories (and, accordingly, would lean against foreign experience), but, from other side, would be adequate to the economic situation that was folded for today in a region, the sharpness of problems of adaptation of classic markets
