CC BY
14
В ¡нновацмному розвитку стьських територм особлива роль выводиться ¡ дорадчим службам. Проведений мон¡торинг дЬ яльност б¡льшост¡ дорадчих служб УкраУни св¡дчить, що пе-реважно вона спрямована на вир¡шення проблем агротова-ровиробник¡в. Однак вважаемо, що ц служби повинн¡ бути ун¡версальними, тобто працювати над комплексним виршен-ням проблем розвитку стьських територм, а саме: надан-ня консультац¡й стьгосптоваровиробникам ¡з технолог¡чних, економ¡чних, юридичних та ¡нших питань; практично!' допомо-ги у створены та розвитку стьськогосподарських обслуговую-чих кооператив¡в, кооперативних агроторгових домв, с¡льських комунальних п¡дприeмств, кредитних спток, суб'eкт¡в малого й середнього бвнесу; квал¡ф¡кованоí допомоги с¡льськ¡й грома-д¡ в розробц¡ комплексних програм соцвльно-економнного розвитку села та всебнне ¡нформац¡йне забезпечення.
Виставкова д¡яльн¡сть також стимулюе ¡нновац¡йний про-цес стьських територм. единою проблемою е одержання ¡н-формацп' про ту чи ¡ншу виставку, а також и в¡дв¡дування. Тому необх¡дне ¡нформування про пер¡одичн¡сть проведення р¡зноман¡тних виставок як на репональному, так ¡ на державному р¡внях. Також у мюцевих бюджетах необх¡дно видтити окрему видаткову статтю на погашення витрат прац¡вник¡в с¡льськоí ради, пов'язаних ¡з в¡дв¡дуванням виставкових захода щодо розвитку с¡льських територ¡й.
Ефективному ¡нформац¡йному обм¡ну ¡нформац¡eю спри-ятиме створення ВсеукраУнськоУ мереж¡ с¡льських територй яка буде пов'язана вже з ¡снуючою Всесв¡тньою мережею с¡л. Такий ¡нновацмний проект матиме не лише мюцеве значен-ня, а й глобальне. Це дасть змогу стьським мешканцям зна-йомитися з ¡снуючими проблемами ¡нших населених пункт¡в та шляхами Ух виршення, зд¡йснювати активну рекламу села вщносно розвитку стьського туризму, ¡нших форм малого бвнесу, швидше знаходити партнера, переймати досв¡д управл¡ння розвитком стьських територм тощо.
Однак для реалвацГУ цього заходу потр1бно забезпечити стьських жителю персональними комп'ютерами та провести курси щодо Ух використання. Виршити це питання можли-во за рахунок державноУ пщтримки.
Висновки
Отже, становлення ¡нновацмноУ модел1 розвитку стьських територм - один ¡з найважлив¡ших системних фактор¡в ефективност¡ використання Ух соц^льно-економнного по-тенц¡алу та пщвищення р¡вня конкурентоспроможност¡.
Основними складовими загальноУ ¡нновац¡йноУ модел¡ розвитку стьських територм УкраУни е використання комплексного пщходу до розвитку Ух соц^льно-економнного по-тенц¡алу, розвиток ¡нновацмноУ ¡нфраструктури, створення модельних центр¡в розвитку стьських територм УкраУни.
Список використаних джерел
1. Аграрные вузы в решении проблем инновационного комплексного развития сельских территорий [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: http:782337 livejournal.com/54575.html
2. Галузева програма социльно економнного розвитку стьських територильних громад (модельний проект «Нова стьська громада»), затверджена наказом Мастерства аграрноУ политики УкраУни №280 в1д 01.06.2010. - [Електрон. ресурс], - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1021.6420.0
3. Кузьма 0.6. Сутнють та види ¡нновацмноУ ¡нфраструктури [Електрон. ресурс] / 0.6. Кузьму Т.М. ШотЫ. - Режим доступу^Ир:// www.hbuv.gov.ua/portal/VNULP/Ekonomikk/2008 628/27.pdf
4. Николаев М.Е. Инновация сельских территорий - новая модель развития страны [Электрон. ресурс] / М.Е. Николаев. - Режим доступа: http//www.ruralcredit.ru/files/ FILES/2010052740232.000000.pdf
5. Цимбал В.0. Кооперативн¡ принципи Андр¡я Палт / В.0. Цимбал // Економка АПК. - 2009. - №2. - С. 46-51.
УДК 005.336.4+330.1+330.341.1
О.Ю. КАРДАКОВ,
голова наглядово! ради компанИ'«Октава Каптал», здобувач, Кивський нацональний економ 'нний университет ¡м. Вадима Гетьмана
1нновацшний та ¡нтелектуальний потенщал як основа глобально! ¡нтелектуал1зацм економти
У статт проанапзовано останн доспдження та сучасний стан глобально! ¡нтелектуапзацп економки. Визначено по-нятйний апарат iнтелектуалiзацií економки, який пов'язаний ¡з поняттями «¡нтелектуальний потенц/ал», «людський каптал», «¡нновацйне виробництво». Досл^джено особливост ¡нтелектуально! економки, тобто економки, що заснована на знаннях, для формування ефективних стратегй розвитку в умовах глобально!' iнтелектуалiзацií.
Ключов! слова: ¡нтелектуальний потенцал, людський кап'пал, ¡нновацйне виробництво, ¡нтелектуал'1зацт економки, економка знань.
А.Ю. КАРДАКОВ,
председатель наблюдательного совета компании «Октава Капитал», соискатель, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Инновационный и интеллектуальный потенциал как основа глобальной интеллектуализации экономики
В статье проанализированы последние исследования и современное состояние глобальной интеллектуализации экономики. Определен понятийный аппарат интеллектуализации экономики, который связан с понятиями «интеллектуальный потенциал», «человеческий капитал», «инновационное производство». Исследованы особенности интеллектуальной экономики для формирования эффективных стратегий развития в условиях глобальной интеллектуализации.
© О.Ю. КАРДАКОВ, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 4 (167)/2015 75
Ключевые слова: интеллектуальный потенциал, человеческий капитал, инновационное производство, интеллектуализация экономики, экономика знаний.
O. KARDAKOV,
Chairman of the Supervisory Board of «Octava Capital», applicant, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Innovation and intellectual potential as the basis of the global economy intellectualization
The article analyzes the latest research and current state of the global economy intellectualization. Defined conceptual framework of the intellectualization of the economy, which is associated with the concepts of «intellectual capacity», «human capital», «innovative production.» The features of knowledge economy to create effective development strategies in a global intellectualization are discovered.
Key words: intellectual potential, human capital, innovative production, intellectualization of the economy, the knowledge economy.
Постановка проблеми. Вперше категсрю «¡ндустрт знань» bbîb американський вчений Ф. Махлуп та вщню дс не''' сферу ссвгги, науксвих дсслщжень та рсзрсбск, зв'язск, ¡н-фсрмацмне машинсбудування та ¡нфсрмацмну дтльнють [1]. Уже дс юнця XX ст. вщбувся сстатсчний перехщ вщ «ма-тервльно'» дс «¡нтелектуальнс''» екснсмки, абс «екснсмки, щс заснсвана на знаннях» (knowledge-based economy). Це псслугувалс визнанням тсгс, щс науков¡ знання та спецв-л^сваы ун¡кальн¡ навички прац¡вник¡в стали гслсвним дже-релсм та ключсвсю умсвсю рсзвитку матервльнсгс та не-матервльнсгс вирсбництва та сснсвним ресурссм нсвс''' екснсм¡ки. 1нтелектуальний рсзвитск сусп¡льства - це най-важлив¡ша умсва для рсзвитку та рсзширення зсни свсх ¡н-терес¡в за рахунск залучення капралу.
Фсрмування та рсзвитск ¡ннсвацмнс''' екснсм¡ки в ксжн¡й скрем¡й краУ рсзглядаеться як едина мсжлив¡сть екснсмн-нсгс зрсстання.
Друга хвиля НТР, яка рсзгсрнулась у рсзвинутих кра'нах наприк¡нц¡ 70-х - на псчатку 80-х рсюв XX стслггтя, сзна-менувала перехщ вщ ¡ндустр¡альнсгс дс ¡нфсрмац¡йнсгс спсссбу рсзвитку. Суть цьсгс перехсду пслягае в тсму, щс ¡нфсрмацмна технслспчна парадигма схсплюе вс¡ сфери та галуз¡ ¡ндустр¡альнсï екснсм¡ки, зм¡нюючи ïï масштаб, дина-м¡ку та внутр¡шн¡й зм¡ст. У рамках нсвс''' технслспчнс''' пара-дигми фсрмуеться ¡нфсрмац¡йне стьське гсспсдарствс (за-снсване на бютехнслсгп та генн¡й ¡нженер¡ï), ¡нфсрмац¡йна прсмислсвють (заснсвана на науксм¡стких технслсг¡ях, ¡н-нсвативнсст¡ та гнучксст¡) та ¡нфсрмацмна сфера псслуг (заснсвана на ксмп'ютерних технслспях та телексмункацм-них зв'язках). Таким чинсм, рсзумЫня сутнсст¡ ¡нфсрмацм-нсУ ревслюц¡ï у сфер¡ ¡ндустрвльнс''' екснсм¡ки звсдиться дс тсгс, щс ¡нфсрмацмы технслсг¡ï зм¡нюють не види дтльнсс-т¡, а 'хню технслспчну здатн¡сть виксристсвувати зд¡бнсст¡ людини сбрсбляти та рсзум™ ¡нфсрмац¡ю, тим самим гене-руючи нсв¡ знання. Таю змЫи структури сучаснс' екснсм¡ки рсзглядаються як глсбальне структурне зрушення.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. Май-бутню ¡нтелектуал¡зац¡ю екснсм¡ки кра'ни в умсвах глсба-л¡зац¡ï мсжна прсстежити, анал¡зуючи рсбсти, в яких характеризуемся трансфсрмац¡я ссц¡альнс-екснсм¡чнсï структури сусптьства к¡нця XX ст. таких вчених, як Дж. Гелб-рейт, Д. Белл, У. Рсстсу та ¡н.
Серед в^чизняних дссл¡дник¡в питання тесри та метсдс-лсги ¡нтелектуал^ацп екснсм¡ки вивчали 0. Амсша, В. Вс-рснксва, А. Гальчинський, В. Геець, А. Мерзляк, Л. Мельцер, Л. Михайлсва, В. Семинсженкс та ¡ншк
Метою статт1 е дсслщження тесретичних сснсв та при-кладних прсблем фсрмування ¡нтелектуалвсванс''' екснсм¡ки та визначення сссбливсстей ¡нтелектуальнс' екснсмки абс «екснсмки знань».
Виклад основного матер1алу. Людський ¡нтелект та знання, щс псрсджеы ним, перетвсрилися в реальну вирсбничу силу, стали сснсвсю кснкурентних переваг, ¡нтелектуальнс' та нацюнальнс''' безпеки кра'н та регюшв. У науюсвм лггера-тур¡ з'являються таю псняття, як ¡нтелектуалвацт екснсмн-нсУ д¡яльнсст¡, ¡нтелектсм¡стк¡сть екснсм¡ки та ¡н., на практиц¡ ставляться завдання фсрмування, збереження, ефективнс-гс виксристання та нарсщування ¡нтелектуальнсгс пстенцв-лу соц¡ально-економ¡чних систем як сснсви рсзвитку, сцЫки р¡вня Ух ¡нтелектуал¡зац¡ï та здатнсст адаптаци дс нсвих екс-нсмнних в¡днссин, виявлення умсв, як¡ забезпечують ц прс-цеси. Загсстрюеться пстреба фсрмування механвмв пщви-щення ¡нтелектуальнсгс пстенцвлу ссц¡альнс-екснсм¡чних систем. Св¡тсвий банк прсвсдить регулярн дссл¡дження та фсрмування рейтинпв ¡нтелектуальнсгс рсзвитку кра'н свггу (KAM Knowledge Index) та рейтинпв виксристання науксвих дссягнень в реальнм екснсмщ (Knowledge Economy Index).
Перехщ дс нсвс''' екснсмки в¡дзначаeться псявсю вели-кс1' к¡льксст¡ науксвих праць вггчизняних та заруб¡жних автс-рв, присвячених дссл¡дженню ¡нтелектуальних характеристик соц¡ально-економ¡чних систем ус¡х р¡вн¡в (пщприемств та срган¡зац¡й, теритср¡альних утвсрень - регюшв, м¡ст, кра-|'н), в яких стримали рсзвитск таю екснсмны категсри, як ¡н-телектуальний пстенцвл, ¡нтелектуальний ресурс, ¡нтелекту-альний каттал та ¡н.
Трактування ¡нтелектуальнсгс пстенцвлу в¡др¡зняeться ширским р¡знсман¡ттям. У загальнсму вигляд¡ ¡нтелектуальний пстенц¡ал рсзглядаеться як сукупнють ¡нтелектуальних яксстей, щс мсже бути виксристанс системсю для виршен-ня завдань ¡з самсзбереження та рсзвитку.
На думку вчених, ¡нтелектуальний пстенц^л це:
- характеристика ¡нтелектуальнс' сфери кра'ни чи регю-ну та джерелс нсвих знань, ¡дей, ¡нфсрмаци, щс сприяе пщ-вищенню кснкурентсспрсмсжнсст¡ екснсм¡ки та рюня життя населення;
- м¡ра ефективнсст ¡ннсвац¡йнсï екснсм¡ки, яка виража-еться в iï здатнсст¡ дс реал^ацп ¡нтелектуальних мсжливсс-тей людини та сусптьства з метсю ссцвльнс-екснсмннсгс рсзвитку [2];
- здатнють системи дс знахсдження ун¡кальних р¡шень для дссягнення значних результата в галуз¡ науки, технки, технслсги.
76 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 4 (167)/2015
Зменшення нocií'в iнтелектyaльнoгo пoтенцiaлy безпocе-pедньo зменшye iнтелектyaльнo-pеcypcний пoтенцiaл co-цiaльнo-екoнoмiчнoï cиcтеми тa pезyльтaтивнicть ïï функ-цioнyвaння. Toмy piвень викopиcтaння iнтелектyaльнoгo пoтенцiaлy неoбxiднo ввaжaти ïï вaжливoю xapaктеpиcтикoю, a зaбезпечення йoгo нaлежнoгo piвня - oдним iз нaйгoлoвнi-шиx зaвдaнь opгaнiв yпpaвлiння.
Пеpшi oцiнки iнтелектyaльнoгo пoтенцiaлy теpитopiaльниx yтвopень oтpимaли втiлення в poзpaxyнкax нaкoпичениx нacе-ленням po^ ocвiти, якi poбилиcя зa методи^ми oцiнки люд-cькoгo кaпiтaлy. Пpoте вoни e мaлoiнфopмaтивними тa мaлoпpи-дaтними для виpiшення пpoблеми iнтелектyaлiзaцiï екoнoмiки.
Biдпoвiднo метoдики фopмyвaння cycпiльcтвa знaнь, poз-poбленoí' Депapтaментoм екoнoмiчнoгo тa coцiaльнoгo poз-витку OOH (UNDESA] [3], oцiнкa iнтелектyaлiзaцiï пpoвo-дитьcя нa ocнoвi вимipy ocнoвниx пapaметpiв фopмyвaння iнтелектyaльнoгo пoтенцiaлy (cеpеднiй теpмiн нaвчaння в шкoлi, чacткa мoлoдi вiд зaгaльнoï кiлькocтi нacелення, poз-витoк iнфopмaцiйниx pеcypciв] paзoм з oднoчacнoю oцiнкoю фaктopiв, як cпpияють тa cпoвiльнюють дaний пpoцеc. пеpше, витpaти нa ИДД^, ocвiтy, oxopoнy здopoв'я в CTpy^ тypi бюджету, витpaти нa oбopoнy, кiлькicть yчнiв нa oднoгo вчителя, cвoбoдa cycпiльcтвa вiд кopyпцií'. Дo фaктopiв, якi cпoвiльнюють дaний пpoцеc, мoжнa вiднеcти: дитячу cмеpт-нють, неpiвнoмipнicть poзпoдiлy дoxoдiв, cyбcидií' для зaxиc-ту oкpемиx теpитopiй. Дaнa метoдикa вiдpiзняeтьcя вiд бa-ra^ox тим, щo включae oцiнкy пapaметpiв якocтi життя як неoбxiднoï yмoви poзвиткy iнтелектyaльнoгo пoтенцiaлy.
Бiльш iнфopмaтивним е пiдxiд, кoли пoкaзники iнтелектya-лiзaцií' екoнoмiки poзпoдiляютьcя нa тpи гpyпи:
- пoкaзники пoтенцiaлy iнтелектyaлiзaцiï екoнoмiчнoí' дЬ яльнocтi;
- пoкaзники пpoцеcy iнтелектyaлiзaцiï екoнoмiчнoï дiяль-нocтi;
- пoкaзники pезyльтaтy.
Bвaжaeтьcя, i^o ефективне yпpaвлiння фopмyвaнням тa poзвиткoм iнтелектyaльнoгo пoтенцiaлy мoжливе тiльки зa дoпoмoгoю дocтaтньo мacштaбниx cтpaтегiчниx пpoектiв, в якi зaлyчaютьcя цiлi плacти нaцioнaльнoí' екoнoмiки, i пеpшoю чеpгoю cфеpи ocвiти тa нayки.
Пoняття «iнтелектyaльнoí'» екoнoмiки, яке oтpимaлo ши-poке poзпoвcюдження в cвiтoвiй екoнoмiчнiй лiтеpaтypi, вЬ дoбpaжae визнaння то™, щo нayкoвi знaння тa ун^льн нa-вички ïxнix нociïв CTarcr^ гoлoвним джеpелoм тa ключoвим фaктopoм poзвиткy мaтеpiaльнoгo тa немaтеpiaльнoгo ви-poбництвa, зaбезпечyючи cтiйке екoнoмiчне зpocтaння. B cyчacнiй нayцi з'являeтьcя poзyмiння тoгo, щo cycпiльcтвo cto'^ нa пopoзi змiн, якi пpедcтaвляють CO6OKI фopмyвaння нoвoгo coцiaльнoгo yклaдy [4].
Фенoмен «нoвoгo coцiaльнoгo yклaдy» мaйбyтньoí' ^op-мaцiйнoï цивiлiзaцií' iнтенcивнo вивчaeтьcя зapyбiжними вченими в paмкax кoнцепцiï пocтiндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa - Д. Бел, M. Янг, O. Toфлеp, P. Xейлбpoнеp, T. Caкaйa, T. Отю-apт тa iн.
Ocнoвнi oзнaки «нoвoгo coцiaльнoгo ycтaвy» iлюcтpyють пеpеxiд кiлькicниx змiн в якicнi, як вiдбyвaютьcя пiд впливoм cyчacнoï HTP тa пoтpебyють фopмyвaння нoвoï пapaдигми cycпiльнoгo poзвиткy, opieнтoвaнoï нa iмпеpaтив Ытелекту-
aлiзaцií' пpaцi, не pечoвиx блaг (iнфopмaцií', знaнь, iнтелектy], пocтмaтеpiaлicтичниx цiннocтей.
Зaмiнa пpaцi знaнням oзнaчae пеpетвopення cycпiльнo-гo виpoбництвa з мaтеpiaльнoгo в iннoвaцiйне. Iннoвaцiйне виpoбництвo - це виpoбництвo, в ocнoвi якoгo лежить ви-кopиcтaння нoвиx знaнь, втiлениx y теxнoлoгiяx, нoy-xay, нo-виx кoмбiнaцiяx виpoбничиx фaктopiв, cтpyктypi opгaнiзaцií' тa yпpaвлiння виpoбництвoм тa якi дoзвoляють oтpимyвaти Ы-телектyaльнy pентy для piзниx пеpевaг пеpед кoнкypентaми.
З дaнoгo визнaчення мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo Ы-нoвaцiйне виpoбництвo - це не вид, не нoвa cфеpa виpoб-ництвa, a xapaктеp виpoбничoï дiяльнocтi, зa якoгo гoлoвнa poль y виpoбничoмy пpoцеci пеpеxoдить вiд меxaнiчнoгo ви-кopиcтaння iнфopмaцiï дo iнтелектyaльнoгo, твopчoгo. Пеpе-xiд вiд мaтеpiaльнoгo дo iннoвaцiйнoгo виpoбництвa oзнaчae, !o пopяд iз pечoвoю фopмyю буття cycпiльнoгo виpoбництвa з'являeтьcя неocяжнa фopмa.
Cyть дaнoí' фopми виpoбництвa пoлягae в генеpaцiï знa-ння. Генеpaцiя знaння - це пpoцеc cтвopення знaнь шляxoм пеpеpoбки iнфopмaцiï нa ocнoвi зaгaльнoвiдoмoгo знaння. Джеpелoм генеpaцiï нoвoгo знaння виcтyпae iнтелектyaльнa aктивнicть людини. Iнтелектyaльнa aктивнicть - це зacнoвa-нa нa знaнняx, ocмиcленa здaтнicть збиpaти, нaкoпичyвaти тa пеpеpoбляти пoтoки iнфopмaцiï, щo зpocтaють.
Caмa iннoвaцiя зaлежить вiд двox фaктopiв: iнтелектyaль-нoгo пoтенцiaлy людини тa йoгo здaтнocтi дo cпецифiкaцií' -нoве зaвдaння мae бути вщ^ито, a пoтiм зaлyченo дo отеци-фiчниx зaвдaнь y кoнкpетнoмy гантекстк
Iннoвaцiйне виpoбництвo - це дiaлектичнa eднicть мaтеpi-aльнoï тa не мaтеpiaльнoï cиcтем виpoбництвa. Pезyльтaтoм пеpшoí' виcтyпae - пpoдyкт, pезyльтaтoм дpyгoí' - Ытелекту-aльний кaпiтaл, знaння, якi мoжyть бути викopиcтaнi в opra-нiзaцiï для oтpимaння певниx пеpевaг пеpед кoнкypентaми.
Âèñíîâêè
Ocoбливicть iнтелектyальнoï екoнoмiки пoлягae в тому, щo ïï гoлoвний pеcypc - знaння, iнфopмaцiя, нa вiдмiнy вщ вcix iншиx pеcypciв не xapaктеpизyeтьcя нi кiнцевicтю, нi ви-cнaжливicтю, нi викopиcтaнням ïx в тpaдицiйнoмy poзyмiннi. Ocнoвнoю yмoвoю, щo лiмiтye зaлyчення дo дaнoгo pеcypcy, виcтyпaють cпецифiчнi якocтi caмoí' людини - нaявнicть чи вiдcyтнicть здaтнocтi дo iнтелектyaльнoï aктивнocтi, як фop-ми нaкoпичення, пеpеpoбки тa генеpaцiï нoвиx знaнь. Iншими cлoвaми, дocтyпнicть знaнь не oзнaчae дocтyпнicть вoлoдiння ними. Знaння тa iнфopмaцiя, будучи зa ^on^ oб'eктивними xapaктеpиcтикaми дocтyпними для вcix, зa cyб'eктивними xapaктеpиcтикaми кoлo ïx cпoживaчiв дуже вузьке.
^и цьoмy мoвa не йде пpo нaцioнaльнy «oбдapoвaнicть» тиx чи ^ix^x нapoдiв тa не пpo «вpoдженy» здaтнocтi людей. Чиc-леннi теcти виявили, щo тaк звaний ^ефУент iнтелектyaль-нocтi oднaкoвий y вcix пpедcтaвникiв piзниx етнiчниx гpyп нa-cелення. B дaнoмy випaдкy мaeтьcя нa yвaзi дocягнyтий piвень знaнь тa зaгaльнoí' кyльтypи, xapaктеp cфopмoвaниx y iндивi-дiв пoтенцiйниx цiннocтей. Caме цi cклaдoвi як невiд'eмнa yмoвa фopмyвaння тa poзвиткy iнтелектyaльнoí' aктивнocтi cтaють гo-лoвними в cиcтемi фyнкцioнyвaння людcькoгo кaпiтaлy.
Iнтелектyaльнa aктивнicть в yмoвax iнфopмaцiйнoï екoнo-мiки cтae «екoнoмiчним фенoменoм». ^му caме нaявнicть
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i № 4 (167)/2015 77
або вщсутшсть даних якостей, особливост Ухнього проя-ву на piBHi вщтворення та в процес! прац мають лежати в основ! розмежування категоpiальних понять здатностi до виконавчо'У та творчо'У прац!, матер!ального та Ыновацмно-го виробництва.
Список використаних джерел
1. Махлуп Ф. Производство и распространение знаний в США. -М.: Прогресс, 1966. - С. 35.
2. Киришин И.А., Вашурина Е.В., Овчинников М.Н. Роль федеральных университетов в развитии и реализации интеллектуального потенциала страны и региона. [Электрон. ресурс] - Режим доступу: http://vml. antat.ru/files/Mahmutov/article_3/Ovchinnikov.pdf
3. Understanding Knowledge Societies. - New York: Department of Economic and Social Affairs of United Nations [sales # E.04.II. C.I], 2005. - 178 p.
4. Иноземцев В.Л. «Класс интеллектуалов» в постиндустриальном обществе // Социс. 2000. №6. - С. 70.
УДК 621.73.06
OA. ЦИМБАЛ1СТ0ВА,
acnipaHT, Нацональний ав'ацмний университет Кременчуцький льотний коледж НАУ
Щ 1 и ■ ■ ■ ■■ ■ ■ и ■■ ■
1нновацшн1 шдходи до шдготовки лопспв для ав1ац1ино1 галуз!
У статт пpоaнaлiзовaно оcновнi особливост aвiaцiйно¡ лопстики. Визначено проблеми, зумовленi недоcтaтнicтю про-фесйних i квaлiфiковaниx лопст'ю на втчизняних aвiaцiйниx п '!дприемствах. Запропоновано впровадження посади лопс-та на aвiaцiйниx п>дприемствах. Обгрунтовано перелк нновацйних профеайно-орентованих вимог спец/апст'в з лопстики для потреб aвiaцiйно¡ галузi.
Ключов1 слова: лопст, лопстична система, aвiaцiйне п'щприемство, aвiaцiйнa послуга, лопстична послуга, нновацйн Ыдходи.
Е.А. ЦЫМБАЛИСТОВА,
аспирант, Национальный авиационный университет Кременчугский летный колледж НАУ
Инновационные требования подготовки логистов для авиационной отрасли Украины
В статье проанализированы основные особенности авиационной логистики. Определены проблемы, предопределенные недостаточностью профессиональных и квалифицированных логистов на отечественных авиационных предприятиях. Предложено внедрение должности логиста. Обоснован перечень инновационных профессионально ориентированных требований специалистов по логистике для потребностей авиационной отрасли.
Ключевые слова: логист, логистическая система, авиационное предприятие, авиационная услуга, логистическая услуга, инновационные требования.
E. TSIMBALISTOVA,
PhD student of National aviation university Kremenchyg flight college
Innovation approaches to training logisticians for the aviation industry
The paper analyzes the main features of aviation logistics. The problems caused by lack of professional and skilled logisticians on domestic aviation enterprises. An introduction Logistics positions on aviation enterprises. Grounded list of innovation professionally-oriented requirements for the logistics needs of the aviation industry.
Keywords: logistics company logistics system, aviation company, aviation services, logistics services, innovation approaches.
Постановка проблеми. На ниншньому етап в ринковм еко-номщ постмно зростае конкуренц!я м!ж пщприемствами. Багато пщприемств мають певн проблеми з наявнютю складських при-мщень, низьким р!внем дорожньо-транспортно'У ¡нфраструктури та катастроф!чною нестачею кадр!в у лопстичнм сфер!. Попит на висококвал!фкованих лопспв зростае з кожним днем.
У сучасних умовах перед ав!ацмною галуззю гостро по-стае проблема оптим!заци управлЫня ресурсами, тому що традицмний пщхщ, який застосовують сьогодн на бтьшос-т втчизняних ав!ацмних пщприемств, е неефективним через вщсутнють щтьного взаемозв'язку та координаци в д!яльнос-т окремих ланок пщприемства, що забезпечують процес ру-ху матер!альних та супутых до них потоюв. У результат! цього процес, починаючи !з закутвл! ! заюнчуючи збутом ав!ацм-них послуг, розпадаеться на ряд незв'язаних м!ж собою ста-дй що призводить до значного збтьшення витрат на виробництво ! реал!зац!ю ав!ацмних послуг ! негативно впливае на
Ухню яюсть. Найважлившим завданням ав!ац!йно'У галуз! е своечасне забезпечення споживача ав!ацмними послугами високо'У якост з конкурентоспроможним р!внем витрат у не-обхщному обсяз!, у визначений термЫ, у потр!бному мющ з урахуванням персоыфкованост системи обслуговування для кожного споживача, тобто використання лопстичного пщходу.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. ОднЬ ею з основних проблем вггчизняно'У лопстики сьогодн е проблема кадр!в. Вона гостро сто'Уть на вах р!внях - вщ складських роб!тниюв до директор!в з лопстики. Лопстика стала модною, престижною профеаею, огляди, що публкуються в р!зних джерелах стосовно зароб!тно'У плати, показують, що займатися лопстикою ще й випдно. Отже, проблема впровадження лопстично'У концепци в управлЫня матер!альними та супутыми до них потоками е досить актуальною для ав!а-цмних пщприемств, що ! зумовлюе необхщнють пщготовки професмних кадр!в з лопстики для потреб галуз!.
78 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 4 (167)/2015
© O.A. ЦИМБАЛ1СТ0ВА, 2015
