CC BY
66SOCIAL SCIENCES
1ННОВАЦШШ ПАРКИ: СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д ТА УКРА1НА
Харлан O.I.
Кшвський нацюнальний унгверситет iM. Тараса Шевченка
Кигв, Укра'та, студент Салюк О.Ю.
1нститут магнетизму Нацiональноi академИ наук Украши та МШстерства oceimu i науки Украти, Ки'1'в, Укра'та, доцент
Голуб В.О.
1нститут магнетизму Нацiональноi академИ наук Украши та МШстерства освти i науки Украти, Ки'1'в, Укра'та, професор
INNOVATION PARKS: WORLD EXPERIENCE AND UKRAINE
Kharlan O.,
Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, Ukraine, student
Salyuk O.,
Institute of Magnetism National Academy of Sciences of Ukraine and Ministry of Education and Science of
Ukraine, Kyiv, Ukraine, associate professor
Golub V.
Institute of Magnetism National Academy of Sciences of Ukraine and Ministry of Education and Science of
Ukraine, Kyiv, Ukraine, professor
АНОТАЦ1Я
Стаття присвячена проблемi створення, перспективам розвитку та анатзу функцюнування шновацш-них парив (iндустрiальних, технолопчних та наукових) в Укра!ш та свт. Проаналiзованi основш фшан-сово-правовi аспекти шновацшно! дiяльностi, характерш для наукових та технолопчних парив в Украшг Окреслено можливi шляхи використання найкращого свггового досввду роботи iнновацiйних парков для зростання економiчного розвитку нашо! держави.
ABSTRACT
The article is devoted to the problem of creation, to perspectives of development and to analysis of innovation parks (industrial, technological and scientific) operation in Ukraine and all over the world. The main financial and legislative aspects of innovation, typical for science and technology parks in Ukraine, are analyzed. Possible ways based on the best world experience of innovation parks to increase the economic potential of our country are outlined.
Ключовi слова: державна тдтримка шновацш, науковi парки, технолопчш парки, iндустрiальнi парки.
Keywords: state support for innovation, science parks, technology parks, industrial parks.
На сучасному етат накопичено чималий дос-вщ закордонних iндустрiальних економж таких кран, як Корея, Сшгапур, Тайвань, Китай [1],[2]. Ц краши за короткий термiн зробили великий стрибок у технологiчно-iнновацiйному розвитку завдяки пiдтримцi та цiлеспрямованим дiям держави. У цьому процесi значну роль зiграли рiзноманiтнi види технолопчних парив, адже вони е генератором шновацшного розвитку регiонiв завдяки скон-центрованим у них центрам освгги, науки та тех-шки.
У глобалiзованому свiтi конкуренцiя мiж державами за якiснi трудовi ресурси та iнвестицii е надзвичайно серйозною. Украша, на жаль, в цш конкуренцii не просто програе. Таке враження, що украшська влада цю конкуренцiю навiть не помь чае, повторюючи "мантри" про "вшьний ринок", який вирiшить усi економiчнi питания "невидимою
рукою". Украшська економжа нагально потребуе системних зрушень у сферi iнновацiй, без розвитку яких Украша приречена й надалi залишатись сиро-винним придатком успiшнiших краш [3].
Економiчно успiшнi держави, змагаючись за власну конкурентоздатнiсть, вдаються до все скла-днiших комплексних механiзмiв, яи дозволять по-будувати шновацшну економiку саме на iхиiй тери-торii, забезпечивши роботою саме iхнiх громадян.
Одним з таких механiзмiв, що поширений практично по всьому свiту, е iнновацiйнi парки. Рь зновидiв таких паркiв досить багато. В Укрш'ш до "iнновацiйних" умовно можна вiднести три катего-ри парков: iндустрiальнi, технологiчнi та науковi [4].
Iндустрiальнi парки являють собою територш для розмiщення переважно промислових пiдприемств. Хоча закон не забороняе займатися в
рамках iндустрiального парку науково-дослщниць-кою дiяльнiстю. Технопарки ближче до високих технологш та iнновацiй, осшльки вони часто з'явля-ються при ушверситетах i в мюцях, яш потенцiйно можуть зiбрати пiд одним дахом молодих i прогре-сивних шдприемщв [5].
Найбiльш широко поширеш в Украш шду-стрiальнi парки для дiяльностi в сферi переробно! промисловостi, для ведения наукових дослщжень i дiяльностi в сферi шформацп та телекомунiкацiй. З 2012 року в Украш дie закон, що регламентуе дiяльнiсть таких парков [6,7,8]. Зараз у вщповвдному реестрi - 47 об'еклв.
Технологiчних парков в Украш всього 16. Так1 парки виконують проекти з виробничого впро-вадження наукомiстких розробок, високих технологш та забезпечення промислового випуску кон-курентоспроможно! иродукцй' [9].
У наукових парив схожа мета - !х створюють для реалiзацil економiчно i соцiально обумовлених наукових, науково-техшчних та iнновацiйних напрямкiв дiяльностi. Але створити !х можуть тiльки з шщативи вищих навчальних закладiв або наукових установ [10]. В УкраМ зареестровано 36 наукових парков.
Як iндустрiальнi, так i технологiчнi чи науковi парки е досить поширеними у свiтi. Зокрема, лише шдус^альних парк1в зараз нараховуеться понад 15 тис. I поширеш вони як у розвинених державах: Сполучених Штатах Америки, кра!нах — членах £С чи в "азшських тиграх", так i серед сусiдiв Ук-ра!ни, що лише нарощують економiчну потужшсть [1].
Найбiльший у свiтi iндустрiальний парк пло-щею 43 тис.га побудований у США. Це — Tahoe-Reno Industrial Center (TRIC). Компани Tesla та Panasonic побудували в ньому найбiльший завод з виробництва лiтiй-iонних акумуляторiв — Gigafactory 1, в який iнвестовано близько $5 млрд. Серед iнших резиденлв парку е такi компани, як Google, Blockchains, Wal-Mart та Switch. TRIC фун-кцiонуе як державно-приватне партнерство, в якому приватнi власники побудували необхвдну ш-фраструктуру. Вказаш витрати на iнфраструктуру мiсцева влада мае згодом повернути приватним партнерам, використовуючи $0,35 за кожен долар, зiбраиий як чистий рiчний дохвд вiд пiдприемств, розташованих у парку.
Досить успiшними у створенш iнновацiйних парков е й безпосередш сусiди Укра!ни. Цiкавим для нас мае бути досвщ Туреччини щодо створення синергй' iндустрiальних та технолопчних парков. У 2002-2016 рр. у Туреччиш було створено 284 шду-стрiальнi парки, в яш було спрямовано понад 80% прямих iноземних iнвестицiй. Зараз в iндустрiаль-них парках Туреччини працюють понад 45 тис. компанш-резиденпв та створено близько 900 тис. робочих мюць. Водночас Туреччина активно розви-вае й технолопчш парки, яких засновано вже понад 60. Користуючись значними податковими та ш-шими тльгами, вони зосереджують свою дiяль-шсть на наукових розробках та через бiзнес-iнкуба-
тори доводять iнновацiйнi ще! до масового виробництва. Яке потiм, у свою чергую, може бути нала-годжене безпосередньо на територи iндустрiальних парков. За перюд активного розвитку iндустрiаль-них та технолопчних парив Туреччиш вдалося по-тро!ти власний ВВП, а 2013 р. повшстю виплатити борги перед МВФ, на "голщ" яких кра!на сидiла останнiх 40 рок1в.
Подiбний досвiд е практично в уах кра!н Сходно! £вропи. Наприклад, в Угорщинi налiчуеться понад 160 рiзноманiтних iндустрiальних парков, що продукують 25% загальних обсягiв промислового виробництва, а також 40% промислово! продукцп на експорт. Польща, Словаччина, Чехiя, Румунiя також проводять активну економiчну полiтику, ство-рюючи максимально сприятливi умови для швесто-рiв, як1 здатнi принести з собою шновацшш технологи та створити робочi мiсця. Крiм податкових шльг поширеними е державна компенсацiя почат-кових iнвестицiй, спецiальнi гранти на створення робочих мiсць на територи iндустрiальних парков, спiвфiнансування навчальних програм для пращв-ник1в тощо.
Щкавим е й досвiд Республiки Бшорусь, яка 2006 р. створила шновацшний парк "Парк високих технологiй" (ПВТ). Цей парк задуманий як вiртуа-льний, вiдтак, його резидентами можуть стати 1Т-компанп, що зареестроваш в будь-яку населеному пунктi Бшоруа. Крiм того, парк мае й фiзичний кластер з бiзнес-iнкубатором та необхвдною шфра-структурою для роботи у Мшську. Станом на ш-нець 2018 р. у ПВТ були зареестроваш 388 компанш-резиденпв та працювали понад 30 тис. оаб. Зараз мобiльними додатками, розробленими компашями — резидентами ПВТ, користуються понад 1 млрд людей у 193 кра!нах. А п'ять з десяти найб№ших свiтових корпорацш (згвдно з рейтингами "Forbes") е замовниками послуг у "Парку високих технологш". Торш резиденти ПВТ створили в Бiлорусi 14,5% загальних нових робочих мюць. Внесок 1Т-сектора в прирют ВВП Бшоруа 2018 р. склав близько 0,5% з 3,7% приросту економши.
Укра!на поки серйозно вiдстае як ввд безпосе-реднiх сусiдiв, так i загалом вiд глобальних трендiв у розвитку шновацшних парков. Без активно! еко-номiчно! полiтики, яка б запустила шструментарш iнновацiйних парков на повну потужнiсть, Укра!ш навряд чи вдасться вийти з порочного кола траншiв МВФ та позбутись ролi сировинного придатку. Особливо враховуючи те, насшльки бiльш компле-ксними та системними е шдходи наших сусщв по регiону, з якими ми конкуруемо за швестицп та ро-бочi мiсця.
В Украíнi поняття «технопарк» з'явилося у 1996 рощ. Президент Леошд Кучма пiдписав розпо-рядження про створення трьох технопарков. У 1999 роцi Верховна Рада прийняла закон, який регулюе !х дiяльнiсть. Так «технопарка» за законом це -«юридична особа або група юридичних осiб, що да-ють вiдповiдно до договору про сшльну дiяльнiсть без створення юридично! особи та без об'еднання вкладiв з метою створення органiзацiйних засад ви-
конання проектiв технологiчних парив з виробни-чого впровадження наукоемних розробок, високих технологiй та забезпечення промислового випуску конкурентоспроможио! на свгговому ринку проду-кци».
Технопарки створювались для щдтримки тех-нологiчних наукових розробок, яко можна було про-фiнансувати та просувати на ринок. Вони створювались як центри, яш виведуть нашу науку та виро-бництво на шлях ново! наукоемно! економiки Украни [6].
В Украш в 2000-2001 роках законом передба-чалось створення перших трьох таких шституцш. Це — «1нститут електрозварювання iм. £. О. Па-тона» в Киев! «1нститут монокристал1в» в Харковi та «Напiвпровiдниковi технологи та матерiали, оп-тоелектронiка та сенсорна техшка» в Киевi. Ц структури створювались на базi потужних науково -виробничих колективiв Нацюнально! академи наук. Вони мали займатися розробкою та впровадженням наукоемних пристро!в та матерiалiв для охорони здоров'я, бiотехнологiями, розвитком електрошки, радiацiйного приладобудування, ядерно! техшки та iнших галузей.
Головна Одея закону 1999 року полягала в тому, що технопарки звiльнялись вод плати ПДВ та пода-тку на прибуток. Умовою отримання пшьг було направления «зекономлених» на податках кошпв на наукову та (або) науково-техшчну дiяльнiсть. При цьому в законi 1999 року мова йшла про конкретнi суб'екти господарсько! дiяльностi. Заробленi ко-шти повинш акумулюватися на спецiальних рахун-ках технопарков, а не просто перераховуватись в доход бюджету. Це б дозволило технопаркам з часом створити надшне джерело фiнансування i рефшан-сувания шновацшних та iнвестицiйних проектiв, направлених на реатзащю новiтнiх техиологiй.
Саму Одею створення технопарков Украша за-позичила у США i £вропи. Першi подiбнi структури з'явилися в Штатах ще в 50-х роках XX сто-рiччя. 1х створення зв'язано з науковими розроб-ками мiсцевих унiверситетiв у сферi електрошки, нашвпровщников та високих технологiй. Так, в 1951 рощ був створений Стенфордський технолоп-чний парк на базi однойменного унiверситету. На-вколо нього сформувалась науково-технiчна тери-торiя, яку ми сьогоднi знаемо тд назвою «Силжо-нова долина». Завдяки 1й, тодiшнi вiдсталi райони Кал1форни перетворилися на однi iз найбшьш роз-винених в краíнi.
В £врош технопарки виникли в 70-х роках. Спочатку уряд Британп почав видшяти значне фь наисувания на !х розвиток (субсидп, кредити, вен-чурний капiтал. Так був створений знаменитий три-кутник «Лондон-Оксфорд-Кембридж». Вш грае таку ж важливу роль у розвитку економiки Брита-ни, як i Силiконова долина в США. Шмецька модель технопарку - це невелик! шновацшш центри щдтримки починаючих наукових ф!рм. Головна сфера !х дОяльносп - електрошка, комп'ютернi технологи та бютехнологи. У Франци в 1982 рощ уряд визначив спещатзацш кожного регюну. Тому для крани характерна децентралОзащя системи фшан-сування технопарков за рахунок кошпв мунщипал1-тепв.
За статистикою МОН, в Украш нараз! зареес-троваио 26 наукових та 16 технолопчних парков. Однак, щодо технопарков шформащя на сайт! МОН востанне оновлювалась 2010 р. Уже це сввдчить, що тема технопаршв майже 10 роков не належить до прюритепв мастерства. Офщшна статистика щодо наукових парков свОжша — за 2019 р. У документ! "Показники дОяльносп наукових парков за 2017 рш", що мютиться на сайт! МОН, серед "пока-зников дОяльностГ' вказаш лише назви проекпв та освоен! суми фшансування: трохи бОльше 9 млн грн. Враховуючи, що йдеться про фшансування вах наукових парков Украни за рОк, це також навряд чи говорить про прюритетшсть дано! сфери для держави. "Показники дОяльносп наукових парков за 2018 рш" та 2019 роки мютять даш пльки про джерело фшансування проекпв, переважна бшь-шють яких не фшансуеться з держбюджету.
Починаючи з 1991 року в Украш жодного бюджетного року не була виконана визначена статтею 34 Закону Украши «Про наукову О науково- техш-чну дОяльшсть», норма щодо забезпечення державою бюджетного фшансування науково! та нау-ково-техшчно! дОяльносп обсягом не менше 1,7 % ВВП Украни. НатомОсть типова щорОчна цифра ви-датков на науку складала 0,3-0,5 % ВВП (а ниш - й того менше), внаслвдок чого наука у нашому сусш-льств! вщгравала переважно сощокультурну функ-щю. Хоча добре вОдомо, що економОчна функщя науки починаеться з обсяпв фшансування бОльших вод 0,9 % ВВП.
Зниження рОвня фiнаисуваиия науково-дослвд-них та дослщно- конструкторських робот призвело до вОдтоку з Украши квалОфжованих наукових та техшчних кадрОв, занепаду багатьох наукових школ, стрОмко! деградацп матерОально-техшчно! бази наукових та науково-технолопчних досл1джень, пере-важиого впровадження в Украш запозичених тех-нологш не найвищо! якосп тощо.
Щдтримки з боку держави, яка за законодавст-вом мае видОляти шльгове фшансування за рахунок бюджетних кошпв, у тому числ1 шляхом здешев-ления банковських кредипв, просто немае. Подат-ков! пшьги теж вщсутш. Хоча це в принцип! нонсенс, оскольки в уах кранах акцент зроблено саме на надання бОзнесу вах можливих ! неможливих по-слаблень. У Польщ! щдприемщ, яко на територи технопарков запускають сво! проекти, мають право отримати назад частину сплачених рашше подат-ков. РозмОр суми компенсаци може досягати 5-70%.
£дине, на що можуть претендувати учасники технопарков, так це на щльов! субсидп у вигляд! мита, що нараховуеться при ввезенш в кра!ну нового обладнання, комплектуючих та матерОатв, яко не виробляються в Украш
Спроба вдосконалити законодавство, що регу-люе дОяльнОсть технопарков в Украш, була зроб-лена в лютому 2016 року. Верховна Рада прийняла в першому читанн! законопроект №2216а про внесения зм!н до деяких законодавчих актОв Укра!ни щодо дОяльносп технологОчних парков. Його розро-бив МОносвОти, а ОнОцОював Кабшет МОнОстрОв. Законопроект передбачав спрощення процедури реест-рацО! технопарков ! посиления контролю за витра-чанням бюджетних коштОв (тих самих, яко на шдтримку технопарков нОхто не видОляе). Водночас
про податковi шльги - знову aui слова. Btím, ст-льну iнiцiативу Ka6MiHy i Мшосвгга парламент так i поховав: у березн 2018 року депутати ввдклали ро-згляд законопроекту №2216а [11] у другому чи-тaннi й бшьше до нього не поверталися.
Верховна Рада ще в жовтн 2016 року в пер-шому читaннi прийняла два законопроекти (№2554а-д i №2555а-д) [7,8], яи передбачали введения нульово! ставки податку на прибуток термь ном на 10 роив для учасник1в iндycтрiaльних парков, а також зв№няли !х ввд сплати митних плате-ж1в при iмпортi певних видiв обладнання. Але до другого читання щ законопроекти так i не дшшли.
До речi, статистика залучення iнвеcтицiй в ш-дycтрiaльнi та технолопчш парки дуже показова. Вiрнiше, вона ввдсутня. Усе, що е, це лише дан Mi-шстерства оcвiти i науки, яке в березш 2018 року повщомило: на бaзi технопарк1в загалом реaлiзо-вано 120 шновацшних проектiв, створено 3500 ро-бочих мicць, вироблено шновацшно! продукцй' на 13 млрд грн i перераховано до бюджету 1,3 млрд грн. Правда, це за всю юторш 1хнього icнyвaния з 2000 року.
У Чехи тсля появи iндycтрiaльних парков у 1998 роцi швестори за ciм рок1в вклали в них понад 9 млрд евро. А в Швденнш Коре! iндycтрiaльнi парки забезпечують 80% експорту вое! кра!ни.
Оcкiльки допомоги вщ держави укра1нськ1 шд-приемцi так i не допросилися, вони концентруються в рамках бiзнеc-клacтерiв та шновацшних парков. По cyтi, це аналоги тих самих технопарков, але ство-ренi за участю приватних iнвеcторiв. Нaйвiдомiшi проекти такого плану - UNIT.City в Киевi, LvivTech.City у Львовi та UNIT.City Kharkiv у Хар-ковi. Серед резидентiв цих парив - швейцарська компaиiя Syngenta (один з лiдерiв у cферi виробни-цтва зacобiв захисту рослин), а також украшсьи стартапи, яи змогли вийти за рамки шкубатора: Solar Gaps (енергоефективнi жaлюзi, яш акумулю-ють енергiю сонця), Cardiomo (система мошгори-нгу стану здоров'я людини) i Delfast (розробники електробайив).
Щоб iнновaцiйнa iнфрacтрyктyрa розвивалася в Укрш'ш, необх1дно змiнювaти законодавство. В iдеaлi - прийняти новий закон про технопарки, як мшмум - ютотно переписати чинний закон №991-XIV. Непогаио було б посилити i участь держави в розвитку техиологiчних парков. У принципi, вона впливае на !хню роботу i сьогодш, але трохи не з того боку. I скорше заважае, шж допомагае. Ство-рити технопарк без схвалення згори - неможливо. Для кожного технопарку президiя Нацюнально! академй' наук визначае прiоритетнi напрямки дОяль-ноcтi, а потiм !х затверджуе Miнicтерcтво оcвiти i науки. Державну рееcтрaцiю технопарков теж проводить Мшосвгги. Причому вона можлива тiльки пicля ycпiшного проходження спещально! експер-тизи. Без не! технопарк не з'явиться. Тобто все дуже складно i заплутано, бюрокрапя в чистому виглядг
В квiтнi 2021 року Верховною радою Украши прийнято за основу проект Закону "Про внесения змш до деяких закошв Украши щодо aктивiзaцil дь яльносп наукових парков" № 4236. Законопроект
спрямований на пiдвищення ефективностi здшс-нення науковими парками iнновацiйноö дiяльностi та комерцiалiзацiö' результатiв наукових досль джень, науково-технiчних (експериментальних ро-зробок). Будемо сподiватися, що цього разу пи-тання зрушить з мертво! точки. I Украона все ж таки зможе використати свiтовий досвщ для зростання економiчного розвитку держави.
Лггература
1. https://project.liga.net/projects/tehnoparki/ Олег Крот. Технопарки - основа развития инноваций
2. https://business.ua/uk/innovatsijni-parki-dosvid-ukrajini-ta-svitu Iнновацiйнi парки: досвщ Украши та свiту
3. В. Чернюк / Науковi парки в Украош -стан та проблеми дiяльностi // Теорiя i практика штеле-ктуальноо власностi, 2016, N1, с 68 - 75.
4.
https ://www.slovoidilo .ua/2021/04/16/infografika/sus pilstvo/innovaczijni-parky-ce-vony-budut-stvoreni-ukrayini Iнновацiйнi парки: що це i де вони будуть створеш в Украöнi
5. В. М. Орлов, А. Д. Петрашевська, Ю. I. Гуй-гова та ш. / Роль технопаркiв в шновацшному розвитку регiону // Науковий вюник Полтавського уш-верситету економ^ i торгiвлi. 2020. № 1 (97).
6. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/991 -14#Text ЗАКОН УКРА1НИ Про спещальний режим шновацшноо дiяльностi технологiчних парив
7.
http ://w 1.c1 .rada. gov.ua/pls/zweb2/webproc4_ 1 ?pf3 5 11=58867 Проект Закону про внесення змш до роз-дiлу ХХ "Перехщш положения" Податкового кодексу Украони щодо розвитку вiтчизняного виробни-цтва шляхом стимулювання залучення iнвестицiй в реальний сектор економiки через шдус^альш парки
8.
http ://w 1.c1 .rada. gov.ua/pls/zweb2/webproc4_ 1 ?pf3 5 11=58869 Проект Закону про внесення змш до Ми-тного кодексу Украони щодо розвитку вггчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення ш-вестицiй в реальний сектор економши через шдус-трiальнi парки
9.
http ://w 1.c1 .rada. gov.ua/pls/zweb2/webproc4_ 1 ?pf3 5 11=55805 Проект Закону про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украони щодо дiяльностi технологiчних паркiв
10.
http ://w 1.c1 .rada. gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=& pf3516=4236&skl=10 Проект Закону про внесення змш до деяких закошв Украони щодо активiзацiö да-яльностi наукових парив
11.
http ://w 1.c1 .rada. gov.ua/pls/zweb2/webproc4_ 1 ?pf3 5 11=55805 Проект Закону про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украони щодо дiяльностi технолопчних парив
