CC BY
23
гюшв, рiзний piBeHb соцiально-економiчного розвитку призводять до того, що особливого значення набувае так звана регiональна полiтика, насамперед peri-ональна система та стратепя iнновацiйного розвитку для кожного регюну.
Висновки та перспективи подальших дослвджень. Теоретична та прикладна цiннiсть здшсненого дослiджeння полягае в тому, що на основi вивчення лiтepатуpних джерел запропоновано власне визначення термша "eкономiчний peгiонм через видiлeння його основних характеристик. О^м цього, запропоновано розглядати eкономiчний peгiон як цiлiсну систему, в межах яко! можна видшити кepiвну та керовану системи, а також удоскона-лено класифiкацiю eкономiчних peгiонiв залежно вiд здатностi створювати та запроваджувати шноваци. Отpиманi результати дадуть змогу у пepспeктивi здшснювати дослiджeння щодо класифжацп вiтчизняних eкономiчних peri-онiв за ознакою здатност створювати чи впроваджувати шноваци, а також щодо удосконалення дiяльностi кepiвноi та керовано! систем peгiону i покра-щення взаемоди мiж ними у сфepi iнновацiйностi.
Л1тература
1. Великий тлумачний словник украшсько'! мови. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.slovnyk.net.
2. Дейнека О.1., Демченко В.В. Кластери та конкурентоспроможнють прикордонних тepитоpiй / О. Дейнека, В. Демченко // Региональна eкономiка. - № 2 (48). - 2008. - С. 276-279.
3. Kosiedowski W. Zarz^dzanie rozwojem regionalnym i lokalnym. Problemy teorii i praktyki. - Torun: TNOiK, 2001.
4. Ковальова Ю. Кластер як новий шструмент модершзацп eкономiки / Ю. Ковальова // Схiд. - № 5(83). - 2007.
5. Кузьмш O.G., Мельник О.Г. Теоретичш та прикладш засади менеджменту : навч. поаб. - 2-ге вид. [перероб. i доп.]. - Львiв : НУ "Львiвська полiтeхнiка", "Iнтeлeкт-Захiд", 2003. - 352 с.
УДК339.166.5:347.772 Асист. Я.П. Ухачевич; студ. О.А. Пашко -
НУ "Львiвська nолiтехнiка"
ШНОВАЦП ЯК ВИР1ШАЛЬНИЙ ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 В1ТЧИЗНЯНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ НА СВ1ТОВОМУ РИНКУ
Дослiджено проблеми забезпечення конкурентоспроможносп в^чизняно'1' галу-3i машинобудування. Обгрунтовано роль iнновацiй у формуванш конкурентних пе-реваг та вщродженш галузi машинобудування на якiсно новому конкурентному рiв-нi. Запропоновано оптимальний тдхщ щодо поетапного запровадження найефектив-нiших методiв i форм шновацш на рiзних етапах реалiзацii ново'1' шновацшно'1' поль тики галузi, яка дасть змогу в найкоротшi термши забезпечити належний рiвень конкурентоспроможносп продукцп вiтчизняного машинобудування.
Assist. Ya.P. Uhachevych; stud. O.A. Pashko -NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Innovations as decision factor of competitiveness providing of domestic machinery industry in the world market
The article investigates the issue of competitiveness of domestic machinery industry. Investigated the role of innovation in the formation of competitive advantages and the revi-
val of the field of engineering to a new competitive level. An optimal approach to the phased introduction of the most effective methods and forms of innovation at different stages of implementing a new innovation policy field, which will soon provide the proper level of competitiveness of domestic production engineering.
Постановка проблеми. Дослщивши досвщ розвинених шдус^аль-них кра'н [1-3], можна зазначити, що конкурентоспроможшсть нащональних економж значною мiрою формуеться розвитком нащонально!' промисловостi як основного сектора матерiального виробництва, в якому сконцентрованi найвищого рiвня квалiфiкащi трудовi ресурси, найважливiшi науково-техшч-нi досягнення та найбшьш значнi капiталовкладення. Машинобудування як головний складник промисловост вiдiграе особливу роль, оскшьки продукуе не тiльки предмети пращ (для споживчого ринку), а й засоби пращ (для ш-дустри). Саме тому вщ техшчного та якiсного рiвня продукци машинобудування та вщ кiлькiсних параметрiв само! галузi машинобудування (виробни-чих потужностей та продуктивност технологiчних процеЫв) залежать яюс-ний i кшьюсний рiвнi задоволення в предметах та засобах пращ як нащональ-ного ринку споживання, так i експортш можливостi нащонально!' економiки.
Поряд з тим, в умовах ринково!' конкуренци ефективний збут на внут-ршньому та зовнiшнiх ринках продукци машинобудування можливий лише за певних умов. Саме тому, аналiз сучасного стану галузi машинобудування та причин li занепаду в розрiзi дослiдження чинниюв i умов забезпечення кон-курентоспроможност видаеться особливо актуальним i важливим завданням.
Аналiз останнiх дослiджень. На жаль, система економiчноi полiтики Укра'ни, сформована ще в 1994 р., не враховуе систему заходiв як щодо забезпечення конкурентоспроможностi машинобудiвних пiдприемств, так i щодо реалiзацii ново!' iнновацiйноi полiтики [4]. Переважна частина наукових досль джень не мають системного комплексного взаемозв'язку шновацш як визна-чального чинника забезпечення конкурентоспроможност машинобудiвноi га-луз^ як найбiльш наукомiсткого i високотехнолопчного сектору економiки, хоча окремо активно розглядаються i дослiджуються, зокрема в роботах таких вщомих вiтчизняних науковщв, як: Й. Петрович, О. Семешв, С. Буняк, А. Сидорова, Г. Ашшмова, I. Одотюк, О. Кузьмш, Н. Горбань, так i в зарубiжних авторiв: Балабанов, С.В. Валдайцев, Л. Волдачек, В.П. Воробйов, П.Н. Завлш, С.Д. 1льйенкова, А.К. Казанцев, Г.Д. Ковальов, Э.И. Мединський, Н.Н. Молчанов, А.И. Муравйов, Р.А. Фатхутдшов, М. Хучек, И. Ансофф, Р. Гриффш, Дж. Мурхед, С. Роббшс та шшь Недостатньо вивчеш i самi форми шновацш, як в найбiльшiй мiрi придатш для застосування у сучасному становишд галузi машинобудування. Не розглянуто також негативного впливу свггово1' еконо-мiчноi кризи як на фiнансування шновацшних процесiв, так i на забезпечення конкурентоспроможност продукцii машинобудування.
Формулювання завдання. На основi аналiзу сучасного стану галузi машинобудування Укра'ни та дослщжень сутностi економiчноi категорii кон-курентоспроможност визначити визначальний чинник (критерiй) забезпечення конкурентоспроможност галузi машинобудування та запропонувати основш пiдходи щодо стратеги та тактики його управлшня з метою вщро-дження галузi машинобудування на яюсно новому рiвнi.
Виклад основного матерiалу. Для ефективного функцiонування вше! економiки галузь машинобудування повинна перебувати на особливо високому рiвнi свого розвитку. Проаналiзувавши обсяги реалiзованоl промислово! продукци машинобудування протягом 2004-2008 рр., видно, що у вщсотках до вше1 ре-ашзовано1 промислово! продукци цi обсяги змiнюються у межах 12,5 % - 14,5 % [9, 10]. Структуру промисловосп Украши у 2008 р. вщображено на рис. 1. З ще1 дааграми видно, що машинобудування за обсягами реалiзацil займае четверте мюце пiсля металургшно1 галузi, виробництва та розподшу електроенерги, газу та води, а також харчово1 промисловостi. Динам^ змiни обсягiв реалiзацil про-мислово1 продукци протягом 2004-2008 рр. вщображено на рис. 2.
Рис. 1. Структура npoMurnoeocmî Украши у 2008 р.
900000
?? 800000
X 700000
р 600000
500000
И" с3 400000
m 'е 300000
я о 200000
р, V 100000
и к 0
о
Ю
О
779126,8
_551729_608005/1_
468562,6 I-1 I I
400757,1 -1
109273,7
2004
2005
2006
2007
2008
Роки
I Вся промислов1сть ■ Машинобудування
Рис. 2. Порiвняльна динамша змни обсягiвреалгзаци промисловог продукци та продукци машинобудування Украти за 2004-2008 рр.
Структуру ж само1 галузi машинобудування станом на 2008 р. зображе-но на рис. 3. Найбшьшу частку галузi займае виробництво транспортних засо-бiв та устаткування - 52,9 % i постшно збшьшуеться, оскшьки у 2004 р. вона становила 37,6 % уше1 галуз^ у 2005 р. - 42,5 %, у 2006 р. - 44,8 %, у 2007 р. -47,8 %. Динамжу змши структури галузi машинобудування наведено у табл. 1.
I Виробництво електричного, електронного та античного уст аткуваш ш □ Виробництво транспортных 18,60% 3aco6ie та устаткування
Рис. 3. Структура галузi машинобудування у 2008 р.
Табл. 1. Дuнамiка 3mmu сmрукmурu галузi машuнoбудування Укpаïнu за nepiod
2004-2008 рр.
Вид гaлузi 2GG4 p. 2GG5 p. 2GG6 p. 2GG7 p. 2GG8 p.
млн грн % млн ^н % млн гpн % млн гpн % млн гpн %
Мaшинобуду-вaння 535б9,3 1GG 59бб8,1 1GG 6873G,6 1GG 98339,9 1GG 1G9273,7 1GG
Виpобництво мaшин тa устaткувaння 1б988,5 31,7 2G762,3 34,8 22423,2 32,б 3G1GG,4 3G,6 31184,1 28,5
Виpобництво електpичного, електpонного тa оптичн. усгаткув. 1б437,2 3G,7 1353G,5 22,7 1551G,3 22,б 2121б,5 21,б 2G323,8 18,б
Виpобництво тpaнспоpтниx ßa-собiв тa устaтку-вaння 2G143,6 37,б 25375,3 42,5 3G797,1 44,8 47G23,G 47,8 577б5,8 52,9
Здшснивши aнaлiз обсяпв i стpуктуpи експоpту тa iмпоpту в^чизня-ного мaшинобудувaння, можш зaзнaчити, що бiльшiсть пpодукцiï мaшинобу-дiвноï пpомисловостi iмпоpтують з-зa коpдону (тaбл. 2), що свiдчить ^о те, що вiтчизнянa пpодукцiя не може повшстю зaдовольнити укpaïнських спожи-вaчiв зa пapaметpaми конкуpентоспpоможностi [9]. Haйбiльшу чaстку iмпоp-товaноï пpодукцiï мaшинобудувaння зaймaють: мехaнiчне облaднaння; мaши-ни тa мехaнiзми; електpонне облaднaння тa ïx чaстини; пpистpоï для зaписiв aбо вiдтвоpення зобpaження i звуку. I з кожним pоком цей обсяг iмпоpту зpостaе. Ta^ у 2GG4 p. обсяг iмпоpту меxaнiчного облaднaння, мaшин тa ме-xaнiзмiв, електpонного облaднaння тa ïxrnx чaстини, пpистpоïв для зaписiв aбо вiдтвоpення зобpaження i звуку становив 474G млн дол. США, a у 2GG8 p. - стaновив уже 13378,б млн дол. США, що у 2,8 paзa бшьше. Отже, обсяги iмпоpтовaноï пpодукцiï в Укpaïну пpодукцiï мaшинобудiвноï гaлузi пpомисловостi щоpоку стpiмко зpостaють i зтачно пеpевищують обсяги ек-споpту [9] ^бл. 3). Taкож ^остежуеться зшчне зниження обсягiв експоpту пpодукцiï мaшинобудiвноï пpомисловостi у 2GG5 p. чеpез знaчне скоpочення виpобництвa. У 2GG8 p. було експоpтовaно в iншi кpaïни свiту лише 9,8 % уЫе1" виpобленоï пpодукцiï мaшинобудувaння, що свiдчить пpо низький тех-шчних piвень пpодукцiï гaлузi поpiвняно з шшими кpaïнaми, a отже, - i ^о низьку конкуpентоспpоможнiсть шших товapiв мaшинобудiвноï ^омисло-востi m свiтовому pинку.
У пiдсумку тaкий незaдовiльний стaн з експоpтним потенцiaлом ^о-дукцiï мaшинобудувaння пpизвiв до встaновлення чiткоï тенденцiï негативного тоpговельного сaльдо, якa обтяжуе весь плaтiжний бaлaнс економiки Укpa-ши ось уже 5 остaннix pокiв, pис. 4.
Taкий незaдовiльний стaн гaлузi мaшинобудувaння пояснюеться та-сaмпеpед низькою конкуpентоспpоможнiстю (КС) мaшинобудiвниx шд-пpиемств, якi не тiльки вже не здaтнi конкуpувaти нa зовтшшх свiтовиx pин-кax збуту, a й витюняються вже й з внутpiшнього нaцiонaльного pинку чеpез не конкуpентоспpоможнiсть свое1' пpодукцiï.
23G
Зб1рмик' нayкoвo-тeхнiчних npaub
Табл. 2. Динамиса шпор ту про дукц и галу з! м а ш и по бу дуван ня У крат и за nepiod 2004-2008 pp., млн. USD
Назва обладнання 1мпорт продукц1! галуз1 машииобудування Украши
2004 э. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р.
млн. $ % млн. $ % млн. $ % млн. $ % млн. $ %
Усього 7234,3 25,0 9562,0 26,5 13020,5 28,9 18795,2 31,1 25470,0 29,8
Мехашчне обладнання; машини та мехашзми; елек-гронне обладнання та i'x частини; пристро'У для запи-ciB або вщтворення зображсння i звуку 4740,7 16,4 6342,3 17,6 7873,4 17,5 10578,6 17,5 13378,6 15,6
Котли, машини, апарати i мехашчш пристро! 3214,3 11,1 4051,8 11,2 5191,4 11,5 7436,6 12,3 9570,3 11,2
- ЕлектричЕп машини i устаткування 1526,4 5,3 2290,5 6,3 2682,0 6,0 3135,1 5,2 3808,3 4,4
Транспортш засоби та шляхове обладнання 2493,6 8,6 3219,7 8,9 5147,1 11,4 8216,6 13,6 12091,4 14,2
- Зал1зничш або трамвайш локомотиви, шляхове обладнання 188,6 0,7 145,8 0,4 183,5 0,4 334,1 0,6 632,6 0,7
- Наземш транспорта! засоби, крам зал1зничних 2246,1 7,8 3023,1 8,4 4898,3 10,9 7770,8 12,8 11370,3 13,4
- Аеронав1гацшш або косм1чш апарати 43,6 0,2 35,9 0,1 49,3 0,1 86,7 0,1 45,0 0,1
- Плавуч1 засоби морськ1 або pinKOBi 15,3 ОД 14,9 0,0 16,0 0,0 25,1 0,0 43,6 0,1
Табл. 3. Динамит експорту продукци галун машинобудунання Украши за nepiod 2004 -2008pp., млн. USD
Назва обладнання Експорт продукцп галуз1 машинобудувапня Украши
2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р.
млн. $ % млн. $ % млн. $ % млн. $ % млн. $ %
Усього 5068,3 15,5 4497,7 13,1 5411,6 14,1 8282,7 16,8 10665,3 16,0
Мехашчне обладнання; машини та мехашзми; електронне обладнання та 1х частини; пристро! для запис1в або вщтворення зображсння i звуку 3031,0 9,3 2841,8 8,3 3330,5 8,7 4977,1 10,1 6341,2 9,5
- Котли, машини, апарати i мехашчш пристро! 1801,9 5,5 1924,5 5,6 2051,5 5,3 2738,3 5,6 3497,8 5,2
- Електричн1 машини i устаткування 1229,1 3,8 917,3 2,7 1279,0 3,3 2238,2 4,5 2843,4 4,2
Транспорта! засоби та шляхове обладнання 2037,3 6,2 1655,9 4,8 2081,1 5,4 3305,6 6,7 4324,1 6,5
- Зал1зничш або трамвайш локомотиви, шляхове обладнання 1492,8 4,6 965,0 2,8 1067,0 2,8 1840,2 3,7 2656,7 4,0
- Наземш транспортн1 засоби, крам зал1зничних 255,7 0,8 368,3 1,1 587,2 1,5 999,0 2,0 1243,8 1,9
- AepoHaBirauifiHi або косм1чн1 апарати 131,0 0,4 143,6 0,4 238,6 0,6 252,5 0,5 224,6 0,3
- Плавуч1 засоби морсью або pi4KOBi 157,9 0,5 178,9 0,5 188,4 0,5 213,1 0,4 198,9 0,3
Рис. 4. Динамша обсягiв експорту, iMnopmy та торговельного сальдо продукци втчизняного машинобудування за перюд 2004-2008 рр., млн USD
Складшсть виршення проблеми забезпечення КС rany3i машинобудування на сучасному етат, на наш погляд, умовно можна роздшити на три piBm:
1) ця проблема задавнена i тривалий час уряд не вир1шував ii належним чином, що призвело до занепаду галузi та до виникнення певно1 диспропор-цп у структурi промисловостi Украши, коли провiдна i визначальна га-лузь промисловостi за сво1м потенщалом опустилась вже на 4 мюце i поступившись "обслуговуючим" ii галузям металургл та оброблення металу, виробництво та розподiл електроенерги, газу та води i навiть харчовш промисловост (рис. 1). На наш погляд, така диспропорщя виникла через надмiрну монополiзацiю галузi машинобудування в секторi державно1 власностi, тодi як iншi галузi були приватизованi i, отримавши належне фiнансування i ефективний менеджмент, бшьш ефективно розвивались;
2) у зв'язку з складнiстю (багато рiзних чинниюв) само1 економiчноi катего-ри мконкурентоспроможнiстьм та вiдсутнiстю досвщу управлiння;
3) у зв'язку з негативним впливом на розвиток машинобудування свгтово! економiчноi кризи в 2008-2009 рр. та "внутрштми" полiтичними, право-вими, фiнансовими, органiзацiйними та шшими недолiками державного управлiння.
I хоча негативний вплив цих зовтштх i внутрiшнiх чинникiв на КС галузi машинобудування е дуже iстотний, на наш погляд, його виршення знаходиться бшьше в полiтичнiй та макроекономiчнiй площинах, тому в цiй робот зупинимось на найбiльш важливому рiвнi вирiшення проблеми -проблемi забезпечення конкурентоспроможност галузi машинобудування.
Зазначимо, що сьогодш економiчна категорiя " конкурентоспромож-nicmb" (КС) хоч i не нова, все ж надалi досить складна для розумiння, а отже - i для управлшня. Здiйсненi дослiдження в [13] показують, що складшсть полягае в тому, що за цим багатозначним термшом криеться надзвичайно велика кшьюсть чинниюв, як визначають потенцiйну здатшсть конкурувати. Крiм цього, iснують рiзнi рiвнi конкуренцii, тому важливо спочатку остаточ-но з'ясувати саме щ аспекти.
Насамперед, треба розум1ти, що процес забезпечення КС е суб'ектив-ною реакцiею учасниюв конкуренци на дiю об'ективного ринкового явища конкуренци, а тому шдлягае управлiнню, причому на рiзних адмшютратив-но-господарських рiвнях (на рiвнi промислового шдприемства, на галузево-му, загальнодержавному та мiжнародному рiвнях), iснують рiзнi об'екти уп-равлiння на рiзних адмiнiстративно-господарських рiвнях управлiння (нап-риклад, на рiвнi машинобудiвного пiдприемства - це корисшсть товару, вар-тють його споживання, сервiс та iмiдж пiдприемства та товару). 1снують рiзнi аспекти управлiння КС: науково-технiчнi, економжо-виробнич1, оргашза-цiйно-маркетинговi, юридично-правовi, соцiальнi, емоцшно-психолопчш. У часi управлiння потрiбно здшснювати на рiзних стадiях "життя" продукцй i при цьому застосовувати рiзнi види менеджменту. Саме тому, забезпечення КС пропонуемо здшснювати тшьки завдяки застосуванню комплексного системного шдходу до управлiння (рис. 5).
По-друге, на ринку збуту не конкурують ш нацiональнi економiки, нi машинобудiвнi пiдприемства, а лише Гхня продукщя, в якiй фактично заку-мульовано весь науково-техшчний, виробничий, маркетинговий, фшансовий та iншi потенцiали не тшьки безпосереднього виробника, а й вше! нащональ-ноГ економiки. Тому, ми деякою мiрою подiляемо думку М.1. Гальвановско-го, В.М. ЖуковськоГ, 1.Н. Троф1мовоГ та В.1. КоршуновоГ, де в загальному ви-падку конкурентоспроможшсть визначають як "...володшня властивостями, як створюють переваги для суб'екта економiчного змагання", [14, с. 7]. Причому щ властивостi можуть за своею природою належати до рiзних об,ектiв (видiв продукцй, пiдприемств, Гхшх груп, якi утворюють об'еднання, i навiть до окремих краГн), а тому вс конкурентнi ринковi вщносини потрiбно роздь ляти на певш рiвнi конкурентоспроможностi. Однак погодитись з подшом, який запропонували цi ж автори в [14, с. 7], не можна, оскшьки до мiкрорiвня вщнесено i ринкову конкуренцiю конкретних видiв продукцй i пiдприемств одночасно.
Тому ми пропонуемо такий подш рiвнiв конкурентоспроможностi:
• м1крор1венъ - вщображае ринкову конкуренцию конкретних вид1в продукцй та послуг, що супроводжують ГГ на ринку збуту, де визначальними е характеристики само! продукци/послуги (техтчний р1вень, яшсть, цша споживання, сервю тощо);
• мезор1венъ - охоплюе шдприемства, корпоративт об'еднання тдприемств 1 ф1рм конгломератного типу, галуз1 економ1ки, де визначальними е показники ефективност використання наявних виробничих ресуршв галузей (продук-тивтсть пращ, катталомштюсть, наукомштюсть, р1вень експортноГ ор1ента-ци та 1мпортно1 залежност галуз1, стутнь ввдповщносп р1вня розвитку галу-з1 загальному р1вню розвитку национально! економжи тощо);
• макрор1венъ - на цьому рiвнi розглядають конкуренты позици на свiтовому ринку народногосподарських комплексiв (нацiональних економiк).
Оскiльки визначальним (базовим) р1внем КС е конкурентоспромож-н1стъ продукцй (КСП), то дослщження сутност щеГ категори та мехашзм1в 11 управлшня мають винятково важливе значення як для теори, так { для практики управлшня.
1. Дослщження потреб та вивчсння вимог спожива'пв !
Рис. 5. Комплексна система управлшня копкурентоспроможтстю продукци промысловых (машинобуЫвних) тдпршмств
Здшснет анаштичш дослiдження чинникiв забезпечення КСП та 1хня класифiкацiя [13] дае змогу визначити об'ективну сутнiсть економiчноI категорп КСП та зробити низку важливих висновкiв, а саме:
1) сутшсть економiчноI категорп КСП повинна враховувати як аспек-ти спроможност краще задовольняти потреби споживача, так i аспекти рин-кових умов, що склались на цей час, яю визначають можливiсть продукци як-найшвидше реалiзуватись. Для внутрiшнього ринку (у короткотермшовий пе-рiод) доцшьно застосовувати дещо спрощений пiдхiд. Оскшьки об,ективнi чинники забезпечення КСП за своею сутшстю в основному визначають характеристику i можливостi впливу зовнiшнього середовища на тд-приемницьку дiяльнiсть суб,ектiв конкуренцп i (або) взагалi не пiддаються управлiнню (наприклад, сукупшсть природно-клiматичних чинникiв, деякi вторично сформованi соцiальнi чинники), або можуть управлятися лише певною мiрою державою - и законодавчими i виконавчими органами влади, а тому можна стверджувати, що вони створюють однаковi умови господарю-вання для вЫх суб,ектiв конкуренцп, а отже, не е принципово рiзними в межах обмеженого ринку певно! краши (наприклад, Украши). Тому, у вузькому (спрощеному) розумiннi змiсту КСП, коли динамша зовнiшнiх чинникiв вщ-носно стабшьна в часi i е однаковою за своею дiею на шших суб,ектiв певно-го ринку, визначальними е суб,ективнi чинники впливу на КСП, якими менеджер може управляти.
Однак, навт з огляду таких мiркувань, сутшсть категорп КСП, на вщмшу вiд традицшного (якiсно-цiнового) пiдходу, набирае значно ширшого змiсту: КСП - це сукупшсть властивостей, наданих продукци тд час розроб-лення, виробництва та в процес реалiзацil i пiсляпродажного обслуговуван-ня, якi забезпечують !й переваги над виробами конкуренпв як за ступенем за-доволення потреб споживача та рiвню затрат на и придбання й експлуатацiю, так i за ступенем iнформованостi, доступностi та зручностi для споживача в здшсненш купiвлi та в процесi експлуатаци, що сприяе II найшвидшiй реаль зацiI на певному ринку в певний перюд часу;
2) отже, на вщмшу вiд традицiйного шдходу до проблеми забезпечення КСП, аналiзу i управлiнню повиннi шдлягати не тiльки якiсно-цiновi аспекти КСП, як виражають спiввiдношення корисност до вартостi споживан-ня продукци, а й маркетингов^ емоцiйно-психологiчнi, комерцшш та iншi аспекти, дiя яких на споживача i визначае реальну ринкову КСП;
3) категорп КСП притаманш властивостi вiдносностi (тобто порiвнян-ностi з конкуруючими виробами), адресност (тобто вiдповiдностi певноI продукци певнш потребi), а також вщповщност конкретному ринку i часу, тому щея яко!сь абстрактноI конкурентоспроможност продукцiI е неприйнятною;
4) у ширшому змiстi категорiя КСП вщображае в собi i тi властивост продукцiI, якi формуються чинниками зовшшнього середовища пiдприемства та покупцiв i вiдповiдно впливають на продукцiю як пiд час II розроблення i проектування, виробництва та збуту, так i в перiод формування потреби, сма-кiв i вподобань у покупця;
5) оскшьки динамша зовшшшх чинникiв впливу на КСП ютотно впли-вае на II рiвень, то вона потребуе постiйного мошгорингу, аналiзу та адекват-
но! шдприемницько! реакцiI. У краIнах з перехщною економiкою найбiльш динамiчними е сукупшсть об'ективних чинникiв, якi формуються внаслщок державного регулювання. Тому державнi органи влади повинш здiйснювати такий контроль i регулювання, якi б забезпечували можливiсть створення вщ-повiдних конкурентних нацюнальних переваг вiтчизняним машинобудiвним шдприемствам;
6) для розвиненоI лiбералiзованоI ринково! економiки поняття внут-рiшньоI i зовнiшньоI КСП принципово не вiдрiзняються за змiстом. Внутрш-ня КСП е основою для зовшшньо! i вiдрiзняеться лише вiдмiнностями вимог до продукци, як дiють на ринках рiзних кра!н. У процесi штеграцп Укра'ни в СОТ, Свропейський союз i свiтове спiвтовариство будуть дедаш бiльше сти-ратись як вщмшност вимог до продукци, так i вiдмiнностi мiж поняттями внутрiшньоI i зовнiшньоI КСП.
Поняття мконкурентоспроможнiсть пiдприемствам також на сьогоднi е неоднозначним у сучаснш науцi. Так, у [15, с. 19] шд цим термшом "розумь ють його здатшсть досягати конкурентних переваг над шшими шдприемства-ми на конкретному ринку", а зпдно з [16, с. 28] "конкурентоспроможшсть фiрми - це здатшсть виробляти й реашзовувати швидко, дешево, якiсно, про-давати в достатнш кiлькостi, при високому технолопчному рiвнi обслугову-вання,... це можливють ефективно розпоряджатись власними i позиковими ресурсами в умовах конкурентного ринку". У робот [17, с. 13] автори справедливо зазначають, що це комплексне поняття, яке характеризуеться ще й "... системою показниюв, що вщображають наявшсть, розподш i використан-ня фiнансових ресурсiв шдприемства", тобто вiдображае ще й фiнансовi аспекти щодо платоспроможностi i кредитоспроможностi пiдприемства.
Конкурентоспроможнiсть галузi ще об'емшше i ширше поняття. Так, у [16, с. 27] шд нею розумшть "...здатшсть фiрм входити до складу галуз^ швидко реагуючи на змшу в II структур^ брати до уваги тенденци до змши, вiдновлювати сво! соцiально-економiчнi системи i зберiгати досягнутий рь вень конкурентоспроможност виробництва". I якщо конкурентоспроможшсть галузi визначаеться наявнiстю технiчних та оргашзацшних умов для створення, виробництва й збуту машинобудiвноI продукци високого техшчного рiвня i якост з витратами не вищими шж в конкуруючих галузях, то в понятл "кон-курентоспроможнiсть нацiональноI економжи" сконцентровано ще ширше коло чинниюв, якi, крiм науково-технiчних, технолопчних, iнвестицiйних, уп-равлiнських й маркетингових, враховують й чинники переваг системи поль тичного державного устрою, особливост податково! системи, грошово-кре-дитно! системи, наукового i кадрового потенцiалу кра'ни, II зовшшньоеконо-мiчнi зв'язки, розвиток нацюнально! iнфраструктури, ефективнiсть державного управлшня i багато iншого. Таким чином, загальну картину забезпечення конкурентоспроможност можна вiдобразити таким чином (рис. 6).
Враховуючи таку велику кшьюсть чинниюв впливу на КС на мжро-, мезо- та макрорiвнях, виникае лопчне питання яким же чином i за яким кри-терiем слiд здiйснювати управлiння КС?
Рис. 6. Рiвнi конкурентоспроможност1
На нашу думку, потр1бно скористатись багатовшовим досвщом конкуренци провщних шдустр1альних краГн та дослщження заруб1жних вчених. Так, вщомий американський економют М. Портер у [18, с. 43] видшяе п'ять основних сил конкуренци, яким треба протид1яти шдприемству, { як фактич-но визначають штенсившсть конкуренци в галуз1 чи ринковш шш1: супер-ництво м1ж наявними конкурентами, загроза появи нових конкурент, загро-за появи товар1в-замшниюв, здатшсть постачальниюв { покупщв торгуватись. 1нший австро-американський вчений Й. Шумпетер запропонував у своГй еко-ном1чнш теори для подолання спротиву ринкових сил конкуренци викорис-тання науково-техшчного прогресу, який завжди йде попереду досягнень людства, а саме запровадження шновацш. Саме його "нова комбшащя" но-визни, яка полягае в створенш нового товару, ново! технологи, вщкриття нового ринку, нового джерела або виду сировини, запровадження нових прин-цишв оргашзаци д1яльност1 ф1рми, здатш найефектившше протид1яти вЫм силам конкуренци { перемагати [18, с. 197].
Саме тому, вважаемо, що одним 1з метод1в покращення стану галуз1 машинобудування е запровадження ефективноГ шновацшноГ пол1тики. Безпо-середньо шноваци повинш стосуватися впровадження нових технологш та нових вид1в техшки, що продукуеться, використання нових матер1ал1в { на-вггь виробництво нових вид1в техшки для задоволення "старих" потреб.
Проте, якщо проанашзувати в УкраГт шновацшну актившсть тд-приемств машинобуд1вноГ промисловост протягом 2004-2006 рр., то просте-жувалося 11 зниження, { тшьки у 2007 р. - ледь помггне зростання [10].
Так, на приклад! тдгалуз1 виробництва машин та устаткування видно, що у 2004 р. кшьюсть шновацшно активних шдприемств становила 204, уже
у 2005 р. - знизилася до 173, у 2006 р. - до 157 i лише у 2007 р. - зросла до 189 тдприемств (табл. 4). Загалом лише 23,3 % машинобудiвних тдприемств у 2007 р. запровадило шноваци.
Табл. 4. Ктьтсть тновацшно активних тдприемств машинобудьвноХ
промисловост1
Промисловшть 2< 004 р. 2 005 р. 2( 006 р. 2 007 р.
усього % до заг. к-ст1 п-ств усього % до заг. к-ст1 п-ств усього % до заг. к-ст п-ств усього % до заг. к-ст1 п-ств
Машинобудування 444 24,4 394 22,0 360 20,2 421 23,3
- виробництво машин та устаткуван-ня 204 20,5 173 18,1 157 16,7 189 20,0
- виробництво елек-тричного, електрон-ного та оптичного устаткування 155 28,9 142 26,2 135 24,7 162 27,6
- виробництво транспортних засоб1в та устаткування 85 29,8 79 26,7 68 22,7 70 25,0
Таю негативш тенденцй щодо шновацшно! активностi тдприемств не тшьки не сприяють розвитку втизняного машинобудування, а й унемож-ливлюють забезпечення конкурентоспроможностi наших товарiв на св^ово-му ринку, осюльки не створюються новi конкурентнi переваги, та не форму-ються новi сприятливi можливостi на ринку. К^м цього, як справедливо до-водять автори в [19, с. 10-13], еволющя тишв органiзацiйно-економiчного розвитку вщ екстенсивного типу до iнтенсивного на сьогодтшнш час вже входить в нову фазу розвитку - шновацшно! моделi розвитку економiки, яка здатна бшьш ефективно конкурувати на св^овому ринку.
Яким же чином у нових економiчних умовах негативного впливу свь тово! економiчно! кризи можна виршити проблему iнновацiйного розвитку галузi машинобудування та в кiнцевому наслщку забезпечити конкурентос-проможнiсть 11 продукцп? На наш погляд, це складне завдання можна вирь шити завдяки виршенню таких трьох пiдзавдань:
1. Яю б не були життево важливi мотиви використання iнновацiй вгт-чизняними суб'ектами конкуренцп для створення конкурентних переваг, вони не зможуть бути реалiзованi без створення державою надежного (якомога вищого) яюсного рiвня шновацшно'1 мфраструктури. Як правило тд нею ро-зумiють сукупшсть систем i служб, якi необхщт для функцiонування гадузi машинобудування ^ не тiльки 11), або для забезпечення умов життедiяльностi суспiльства. Насамперед, мають на увазi виробничу шфраструктуру (дороги, мости, порти, митницi, банки, склади, зв'язок та iнше), по-друге, говорять про сощальну iнфраструктуру (школи, бiблiотеки, театри, лiкарнi i т. д.). Саме тому, використовуючи традицшну економiчну кдасифiкацiю галузей, видшя-ють iнфраструктурнi гадузi господарства (транспорт, зв'язок, освга, охорону здоров'я тощо). Таким чином, виконуючи важливi обслуговуючi функци, на-
цюнальна шфраструктура забезпечуе усшшне протжання вЫх господарських ! сощальних процеЫв (як матер1альних, так ! шформацшних).
Однак, для актив1заци в УкраГт та в галуз1 машинобудування шнова-цшних процеЫв, потр1бно створити особливу шновацшну шфраструктуру як сукупшсть вЫх шдсистем, що забезпечать доступ до р1зного виду ресурЫв ш-новацшного процесу ! (або), надаючи т чи шш1 послуги учасникам шновацшноГ д1яльност1, а саме:
а) фiнансова (особливо важлива в умовах фшансовоГ кризи): р!зного типу фонди (бюджетнi, венчурт, страховi, iнвестицiйнi), а також шш! фшан-сов! шститути, так! як, наприклад, фондовий ринок, особливо в секторi високих технологiй, а також вщновлення функцiонування фшансово-кредитноГ системи та забезпечення стабiльностi нацюнальноГ валюти;
б) виробничо-технологiчна (або матерiальна): технопарки, шновацшт-тех-нолопчт центри, бiзнес-iнкубатори i т. д.;
в) iнформацiйна: бази даних i знань та центри доступу до них, а також ана-лггичт, статистичнi, iнформацiйнi i шш! центри (тобто оргатзаци, як надають послуги), вiдродження та збшьшення фiнансування вггчизняноГ фундаментально! та прикладноГ науки та ГГ штеграци з !ндустр!ею;
г) нормативно-правова: завершения ВРУ формування i затвердження пов-ного гармотзованого з законодавством Свросоюзу та вимогами СОТ пакету економiчних закотв та стимул!в до тдприемницькоГ та !ннова-цшноГ д!яльносп, вдосконалення податковоГ системи, особливо в частит мотиваци i надання премiй та тльг для ризиковоГ шновацшноГ д!яльнос-та, вiдновлення та збiльшення кшькоси вшьних економiчних зон та запровадження мораторто на будь-як принципов! змши у законодавствi принаймнi на 10 рошв;
д) кадрова: навчальт заклади щодо тдготовки ! переподготовки кадр!в в галуз! наукового ! шновацшного менеджменту, технолопчного аудита, маркетингу ! т. д.;
е) експертно-консалтингова: оргатзаци, що надають послуги щодо вирь шення проблем штелектуальноГ власносп, стандартизации сертифшаци, а також центри консалтингу, як загального, так ! спещал!зованого на окре-мих сферах (фшанЫв, швестицш, !нжитрингу, маркетингу, управлшня ! т. д.).
Якщо така шновацшна шфраструктура буде доповнена урядом визна-ченими ! затвердженими державними прюритетами нацюнального розвитку, конкретними державними програмами розвитку (зокрема ! галузей машинобудування) та наданий вЫм суб'ектам шновацшноГ д!яльносл доступ до пот-р!бних Гм ресурЫв ! послуг (до дешевих фшансових ресурЫв; до буд!вель ! споруд, обладнання, прилад!в тощо; до потр!бноГ достов!рноГ ! св!жоГ шфор-маци; до кадрових ресурЫв належноГ квал!фжаци, або до систем, як! забезпе-чують шдвищення Гх квал!фжаци; до р!зного виду спещальних послуг, як! можуть бути надаш кожному суб'екту шновацшноГ д!яльносл), то це створить потр!бну базу ! стимули для початку бурхливого шновацшного процесу в УкраГш особливо в галуз! радикальних (революцшних) шновацш.
2. Зрозумшо, що реал!защя наведено! вище базисноГ умови шновацшного процесу шновацшноГ шфраструктури - справа не одного року ! пот-
ребуе, ^м пол^ично! волi уряду й президента Укра1ни, скоординованостi всiх гiлок законодавчо! i виконавчо! влади. У таких умовах сьогодш машино-будiвнi шдприемства повиннi знаходити сво! оптимальнi шляхи до формуван-ня i реашзацй свого iнновацiйного потенцiалу вже сьогодш, не гаючи часу.
Якщо розглянути "життевий" цикл iнновацiйного проекту шдприемства зi врахуванням ймовiрних джерел швестування на рiзних його стадiях (рис. 7, згiдно з [20, с. 287]), то можемо зауважити, що найбiльшi ризики ра-дикальш шноваци мають на етапах 3 i 4, який ще отримав назву "шнова-цiйний лаг", оскшьки фундаментальнi дослiдження (ФД) та частково прик-ладнi дослiдження (ПД) мають бюджетне фшансування, а найбiльш затратни-ми для пiдприемства е дослщницько-конструкторсью розробки, виробництво та випробовування дослщного взiрця технiки, технологiчна пiдготовка вироб-ництва, тобто етап впровадження у сершне виробництво та вивiд на ринок. Лише наступний етап росту дае змогу нарощувати доходи шдприемства i покривати ризиковi швестици.
Рис. 7. "Життевий " цикл шновацшного проекту з урахуванням ймов1рних джерел швестування на рiзних його стадiях
З огляду на це, ми пропонуемо (у тепершшх кризових умовах, коли фактично вщсутш як бюджетне фшансування, так i досить обмежеш власш та залучеш фiнансовi ресурси) зменшення ризику за рахунок скорочення "шно-вацiйного лагу". Цього можна досягнути за рахунок запровадження тих найпередовших новацш, якi вже реалiзованi, скажiмо, в iнших крашах й почали реалiзовуватись на шших ринках збуту, якi не перетинаються i не конку-
рують з втизняним, шляхом придбання лщензй, франшизи тощо на вироб-ництво вже юнуючо! технiки певно! вщомо! торгово! марки чи успiшного бренду1. Такий стратепчний пiдхiд дае змогу шщатору успiшно вирiшити вiдразу декiлька складних завдань: 1) знаходиться не тшьки джерело усшшно! шновацй, а й купуеться вже готовий iнновацiйний продукт, який пройшов ш-новацiйний лаг та вс ризики, якi з ним пов'язаш, а також видно вже перший досвщ реакцй "чужого" ринку на дану шновацш; 2) разом з шновацшним продуктом е можливють придбати шновацшну технолопю його виробництва, шдготувати в продавця шновацй сво! кадри, отримати вiдсутнi в Укра!ш виз-начальнi вузли, агрегати, матерiали чи сировину, скористатись досвщом маркетингу тощо; 3) незважаючи на певнi фiнансовi затрати на придбання шновацй, вони часто бувають значно менш^ нiж самостшно проходити початковi етапи 1-4 та нести ризики щодо усшху сприйняття на ринку ново! технiки.
Звичайно, е в пропонованому пiдходi i серйозна вада. Вона пов'язана з
тим, що не завжди вдаеться придбати найновший шновацшний зразок техш-2 ..... ки . А це означае, що шщттор шновацш або взагалi не зможе запровадити
таку радикальну iнновацiю i надалi випускати застарiлу технiку або обмежу-
ватись !! (частковими) модифiкацiями, або впровадженою виявиться не шно-
ващя, а морально застарiла технiка, яка не зможе надати шдприемству конку-
рентних переваг на свiтовому ринку. Саме тому цю стратегiю ми пропонуемо
виключно в короткотермiновий кризовий перюд, поки в Укра!нi не буде
сформовано шновацшну шфраструктуру та розвинуто власш науково-дослщ-
нi шститути - тобто джерела найсучасшших шновацш.
3. У випадку ж, коли в Укра!ш буде належно розвинена шновацшна шфраструктура для реалiзацi! власного повнощнного iнновацiйного процесу, його реалiзацiю пiдприемство мае здiйснювати за вЫма канонами шнова-цiйного менеджменту на основi маркетингового iнновацiйного процесу, узго-дженого з вiдповiдною конкурентною стратепею пiдприемства, розгляду яко-го буде присвячено нашу наступну роботу.
Л1тератури
1. Васильев Ю.П. Управление развитием производства в США, или взгляд в будущее. - М. : Изд-во "Экономика", 2006. - 479 с.
2. Диксон П. Бизнес-тренды: Стратегическое моделирование будущего. - М. : Изд-во "Эксмо", 2005. - 480 с.
3. Silberglitt R., Anton Ph., Howell D., Wong A. The Global Technology Revolution 2020. Executive Summary. RAND. National Security Research Division, 2006. - p.
4.Утверджувати шновацшну модель економiчних перетворень. Виступ Президента Укра!ни Л. Д. Кучми на науково-пракгичнш конференцп 21.02.2003 р. (УК №36 вщ 25.02.03 р.).
1 Такий стратепчний шдхвд до шновацшно! дiяльностi ми застосували ще в1997 р. на Львiвському торговому тод1 пiдприемствi ТЗОВ "ТД ТДК", яке спецiалiзувалось на торгiвлi запчастинами - тросами дистанцiйного керування. Шсля зниження рентабельностi торговельних операцiй до критично! меж1 в 5% було прийнято i реалiзовано ршення про придбання лщензй на збиральне виробництво в Льв1вськш обл. тросових привод1в дистащшного керування ведомо!' провщно! американсько!' ф1рми "Cablecraft". Сьогодш це тдприемство устшно конкуруе не тшьки на внутршньому ринку, а постачае свою продукцш фактично вам проввдним автомобше-тракторо- та комбайнозбиральним тдприемствам Росн, Бшорусп та Казахстану.
2 Сьогодш часто можна спостер1гати, як, наприклад, китайсьш виробники автотехшки купують (а то й ввдверто котюють) вже зиял з сершного виробництва усшшш марки авто попередшх поколшь вщомих бренд1в.
5. Петрович Й.М., Семешв О.М., Буняк С.О. Концептуально-методичш пiдходи до формування моделi прискореного iнновацiйного процесу на пщприемствах Украши // Вiсник НУ '^bBiBCbKa полiтехнiкам, 2003. - № 484. - С. 3-11.
6. Сидорова А., Аншмова Г. Напрями шновацшного розвитку в промисловосп Украши // Економiка Украши. - 2009. - № 3. - С. 19-26.
7. Одотюк 1.В. 1нвестицшний фактор iнновацiйних зрушень у наукомiсткому виробниц-твi промисловосп Украши // Економiка i прогнозування. - 2008. - № 1. - С. 29-49.
8. Кузьмш O.G., Горбань Н.1. Управлiння мiжнародною конкурентоспроможнiстю пщ-приемства (оргатзаци) : навч. поаб. - Львiв : Вид-во НУ мЛьвiвська полiтехнiкам, 2004. - 188 с.
9. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.ukrstat.gov.ua.
10. Статистичний щор1чник УкраУни за 2007 р1к. - К. : Видавництво "Консультант",
2008.
11. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.gks.ru.
12. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.stat.gov.pl
13. Ухачевич Я.П. Класифшащя фактор!в забезпечення конкурентоспроможносп про-дукцп // В1сник ДУ "Львiвська пол^ехшка" : Проблеми економiки та управлшня. - Льв1в : Вид-во ДУ "Льв!вська полiтехнiка", 1998. - № 345. - С. 205 -211.
14. Коршунов В.1. та ш. Маркетинг та питания управлiння конкурентоспроможнютю i матерiаломiсткiстю продукцп : монограф!я / В.1. Коршунов, В.1. Савченко, 1.Ю. Паачник та 1н. / за ред. В.1. Коршунова. - Х. : Основа, 1999. - 188 с. - Рос. мова.
15. Кузьмш O.G., Горбаль Н.1. Управляння м!жнародною конкурентоспроможиiстю пвд-приемства (оргатзаци) : навч. пос16. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв!вська полiтехиiка", 2004. - 188 с.
16. Должанський, I. З., Загорна Т.О. Конкурентоспроможшсть пiдприемства : навч. поаб. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2006. - 384 с.
17. Хома 1.Б. та 1н. Фiнансовий аналiз : навч. поаб. / 1.Б. Хома, Н.1. Андрушко, К.М. Слюсарчик. - Льв1в : Вид-во НУ "Львiвська полггехшка", 2009. - 344 с.
18. Юданов А.Ю. Конкуренцiя: теорiя и практика : навч.-практ. пос16. - 2-е изд. [испр. и доп.]. - М. : Ассоциация авторов и издателей "тандем", изд-во "ГНОМ-ПРЕСС", 1998. -383 с.
19. Менеджмент та маркетинг шновацш : монограф!я / за заг. ред. д-р екон. наук профессора 1лляшенка. - Суми : ВТД "Ушверситетська книга", 2004. - 6161 с.
20. Йохна М.А., Стадник В.В. Економша i оргашзащя шновацшно!.' д1яльносп : навч. поаб. - К. : Вид. центр "Академ!я", 2005. - 400 с.
УДК336.71 Ст. викл. О.С. Червтська, канд. екон. наук; студ. А.В. Мазур;
студ. Л.З. Червтська - НУ "Львiвська полтехшка"
ПРОБЛЕМИ БАНК1ВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ КЛ1СНТ1В В УМОВАХ СТАБЫВАЦП ФIНАНСОВОÏ КРИЗИ
Обгрунтовано можливi напрямки aKTOBÎ3a^ï та стабшзаци депозитно'1 пол^ики банку як складника формування ресурав комерцiйних банюв. Дослiджено cy4acHi тенденци у сферi кредитно'1' полiтики 3i застосуванням iноземного досвiдy.
Ключов1 слова: депозитний вклад, кредит, обслуговування кшенпв, ресурсна база банку.
Senior lecturer O.S. Chervinska; stud. A.V. Mazur; stud. L.Z. Chervinska - NU "L'vivs'ka Politekhnika"
Problems of bank service of customers in the conditions of stabilizing of financial crisis
Grounded possible directions of activation and stabilizing of deposit policy of bank, as a constituent of forming of resources of commercial banks. Investigational modern tendencies are in the field of credit policy with the use of foreign experience.
Keywords: deposit, credit, service of customers, resource base of bank.
