CC BY
50
Теорiя i практика економжи та управлшня промисловими пiдприeмствами
УДК 300.341
1ННОВАЦ1ЙНИЙ П1ДХ1Д В ОРГАНВАЦП СТРАТЕГ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ НА УКРАÏНСЬКИХ П1ДПРИеМСТВАХ
Ю.1. Прод1ус, к.е.н., доц. В.Б. Богословов
Одесъкш нацгональний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта
Прод1ус Ю.1., Богословов В.Б. 1нновацшний nidxid в оргатзаци стратегiчного управлшня на украгнсъких тдприемствах.
У стати розглянуто теоретичш аспекти антикри-зового стратепчного управлiння на iнновацiйних засадах. Виявлено та проаналiзовано головнi проблеми впровадження стратегiчного управлiння на украшських тдприемствах. Сформульованi рекоме-ндацiï щодо пiдвищення ефективностi управлiння у контекста системного удосконалення стратегiчного управлiння дiяльностi тдприемством в умовах кризи.
Ключовi слова: стратепчне управлтня, стратепя, тновацп, оргатзащя, тдприемство, зовтшне середовище, антикризове управлшня
Продиус Ю.И., Богословов В.Б. Инновационный подход в организации стратегического управления на украинских предприятиях.
В статье рассмотрены теоретические аспекты антикризисного стратегического управления на основе инноваций. Выявлены и проанализированы главные проблемы внедрения стратегического управления на украинских предприятиях. Сформулированы рекомендации относительно повышения эффективности управления в контексте системного совершенствования стратегического управления деятельности предприятием в условиях кризиса.
Ключевые слова: стратегическое управление, стратегия, инновации, организация, предприятие, внешняя среда, антикризисное управление
Prodius Yu.I., Bogoslovov V.B. Innonative approach in the organization strategic management at Ukrainian enterprises.
In article are considered theoretical aspects of strategic crisis management on the innovation. Identified and analyzed the main problems of implementation of strategic management in Ukrainian enterprises. Formulated recommendations to improve management effectiveness in the context of improving the system of strategic management of activity of the enterprise in crisis conditions.
Keywords: strategic management, strategy, innovation, organization, enterprise, environment, crisis management
Сьогодш економжа Украши перебувае в кризовому сташ, на що вплинули негативш внутршш та зовшшш фактори. Бшьшють фах1вщв вважае, що основш причини кризи - внутршнього походження, до яких можна вщнести деградацш традицшних промислових шдприемств, зруйнування грошово1 системи, банкрутство баншвського сектора, деструктивш регулювальш дп уряду, в першу чергу, у питаннях оподаткування, заморожування зарплат i пенсш, введения додаткових митних платеж1в на iмпортнi товари, протекцюшстське валютне забезпечення iмпорту газу. До внутршшх факторiв економiчноï кризи додалися зовшшш фактори: ст^мкий вiдплив шоземного капiталу з Украïни, дефiцитний мiжнародний валютний оборот, втрата ринк1в у Росшськш федерацiï, розгортання вiйни на сходi краïни [1].
Таким чином, змша вимог покупцiв до якосп товарiв i послуг, зростаюче рiзноманiття новоï продукцiï з одночасним скороченням часу ïï виведення на ринок, посилення конкуренцп, викликають необхiднiсть адекватного реагування з боку органiзацiï на змши зовнiшнього сере-довища [1]. Основою створення iнновацiй е прагнення вищого керiвництва здiйснювати рацiональну стратепчну дiяльнiсть i займатися iнновацiйною зокрема. Слщ зазначити, що не може бути стабшьного зростання, яке досягають сучаснi економiки свiту, без шновацшно-технологiчноï модернiзацiï, що е результатом конкуренцп, домiнувания пiдприемницькоï форми власносп та постiйних вдосконалень в стратепчному управлiннi.
Анaлiз останшх дослiджень та публжацш
Впровадження iнновацiй все бшьше розглядаеться украшськими компанiями як единий споаб пiдвищения конкуренто-спроможиостi вироблених товарiв, пiдтримки високих темпiв розвитку i рiвия прибутковостi.
У ринковш економiчнiй теорiï Й. Шумпетер розглядае ринок як процес хвилеподiбних змш iнновацiй. Тому для краш, яш лише входять у ринок надто важливо здiйснювати рацiональну науково-iнновацiйну политику [2].
В Украшу бшьшосп пiдприeмствам, не вдаеться досягти ютотних результатiв у розвитку шновацшно! дiяльностi. Причиною тому служить вiдсутнiсть рацюнального стратегiчного управ-лiння або взагат його вiдсутнiсть.
Актуальнiсть здiйснення стратепчного управ-лiння обумовлена двома групами змiн в середо-вищi функцюнування пiдприемства. На пiдприемства чинить тиск зовшшнш i внутрiшнiй ринок. Цей тиск виражаеться в змiнi поведшки споживачiв; розвиток ринк1в товарiв i послуг i, як наслiдок, посилення конкуренции загальносвгго-
Дослiдження наукових джерел засвiдчило, що серед вчених та фахiвцiв, як1 придiляють увагу виршенню проблеми стратегiчного управлiння вiдсутня стльна точка зору стосовно сутi цього поняття. Зазначене, спонукало до накопичення матерiалу, його узагальнення та видшення основ-них пiдходiв до сутносп стратегiчного управлiння пiдприемства, що дозволить видшити ключовi параметри, як1 актуальш сьогоднi для вiтчизняних теоретичних дослщжень та практики. Виходячи з численних дослщжень i ряду не виршених пи-тань, можна стверджувати про необхщшсть iнновацiйних рiшень в оргашзаци стратегiчного управлiння, що й обумовлюе актуальнiсть дано! теми.
Метою статтi е проаналiзувати актуальнi проблеми оргашзаци стратегiчного управлiння на украшських пiдприемствах, виявити !х причини та запропонувати принципово новi iнновацiйнi
вому розвитку нових р!знохарактерних техноло-гiй; глобал!заци попиту та пропозици [1].
Усе часпше стратегiчне управлiння стае основою управлшня багатьох успiшних компанiй свiту. Теоретичним i методологiчним аспектам стратегiчного управлшня було присвячено чимало дослiджень. Величезний внесок у розвиток стратегiчного управлшня зробили так! вчеш як: Г. Мшцберг [3], I. Ансофф [4], А.М. Тищенко [5] та шшг Проанал!зуемо визначення вичизняних фах!вщв щодо трактування змюту поняття «стратепчне управлшня» (табл. 1).
ршення в оргашзаци стратепчного управлшня на вичизняних шдприемствах.
Виклад основного матерiалу дослiдження
В Укра1ш мехашзм стратепчного управлшня використовуеться вже давно, але знаходиться вш доа на стад!! становлення. У тепершнш час вщ-сутшсть стратеги гальмуе розвиток шдприемства. Але, не дивлячись на це, бшьшють кер!внишв украшських шдприемств, не приймае це до уваги. Для багатьох шдприемств розробка стратеги е лише формальшстю i в практиш вони li не вико-ристовують, бо взагалi вщсутнш зв'язок м!ж стратегiею i ресурсами. У практицi сучасного господарювання лише 10% пiдприемств повшстю реалiзують власну стратегiю, 5% виконавцiв розумшть стратегiю та пов'язують ii з власною д!яльшстю, 15% пiдприемств витрачають на обговорення стратеги бiльше години на мюяць, 25% менеджерiв мають стимули, пов'язанi з! стра-тепею, i в 40% пiдприемств юнуе зв'язок м!ж
Таблиця 1. Змют поняття «стратепчне управлiння» за визначеннями науковцiв
Автори Трактування поняття
В.О. Василенко T.I. Ткаченко [10] Стратепчне управлшня - це динамiчний процес аналзу, вибору стратегш, планування, забезпечень та реал!зацл розроблених платв оргатзащею.
О.С. Вiханський [11] Стратегiчне управлiння - це таке управлшня оргашзащею, яке спираеться на людський потенцiал як на основу оргашзаци, орiентуе виробничу д!яльшсть на запити споживачiв, гнучко реагуе i здiйснюе своечаснi змши в оргашзаци, як! вiдповiдають викликов! з боку оточення i дозволяють створювати конкурента переваги, що у сукупност дае можливють оргашзаци вижити у довготривалш перспектив!, досягаючи при цьому свое! мети.
З.Е. Шерньова [12] Стратегчне управлшня - це реапзащя концепцп, в якш поеднуеться цшьовий та шгегральний тдходи о д!яльност шдприемства, що дае змогу встановлювати щт розвитку, пор!внювати !х з наявними можливостями (потенщалом) шдприемства та приводити !х у в!дпов!дшсть за рахунок розробки та реатзацл системи стратег!! («стратепчного набору»).
Ю.О. Олейнiков [13] Стратепчне управлшня - це багатоплановий, формально-поведшковий управлшський процес, який допомагае формулювати та виконувати ефективш стратеги, що сприяють балансуванню в!дносин м!ж оргашзащею (включаючи li окрем частини) та зовшшшм середовищем, а також досягненню визначених цшей.
М.В. Володькина [14] Стратегчне управлшня - це багатоплановий поведшковий процес, спрямований на вироблення i реатзащю стратег!! шдприемства з урахуванням змш, що вщбуваються у зовшшньому середовищ!
В.Д. Маркова, С.А. Кузнецова [15] Стратегчне управлшня - це управлшня конкурентними перевагами.
В.Л. Дикань [16] Стратегчне управлшня - це такий вид управлшня тдприемством, ф!рмою тощо, який базуеться на людському потенщал! як основ! оргашзаци, ор!ентуе виробничу д!яльшсть на запити ринку, здшснюе гнучке регулювання i своечасш змши в оргашзаци, що вдаовщають змшам навколишнього оточення i дозволяють отримати конкурента переваги, що в сукупност допомагае оргашзаци вижити i досягти свое! мети в довготерм!новш перспектив!.
Teopia i nparrma eKOHOMÍKH Ta ynpaBniHHa npoMHcnoBHMH nignpHeMCTBaMH
6rag®eTOM i crpaTeriera. yKpaïHCbKHM nignpneMCT-BaM 3HaHHO Ba®He 3acTOCOByBaTH CTpaTerÍHHe ynpaBniHHa, 3Ba®aroHH Ha CKnagi yMOBH rocnogapraBaHHa, 6paK KomTÍB gna BnpoBag®eHHa ÍHHOBa^HHnx npoцeciв. Pa3oM 3 thm gy®e Ba®nnBO, ^o B®e e nepmi взipцi 3 yCnimHoro BnpoBag®eHHa CTpaTerÍHHoro ynpaBniHHa Ha TaKnx yKpaïHCbKHx nignpneMCTBax, aK «MoTop-CÍH», «,3,apHH^», «Cbítoh», «KBa3ap-MiKpo» to^o. TaKi nignpneMCTBa MaraTb hítko BH3HaHeHy Miara KOH^n^ï, ^ni, KynbTypy, ÍHHOBa^HHHH nigxig go BHpimeHHa npo6neM. Ha ®anb TaKnx KOMnaHÍñ b yKpaïHi y ko®híh rany3Í jnme ogнннцi [17].
OgHÍera 3 npnHHH TaKoro craHOBH^a e HegoCTaTHi 3HaHHa nepcoHany 3 Teopiï i npaKTHKH CTpaTerÍHHoro ynpaBniHHa [17]. Ane ronoBHHM e TyT Te, ^o6 MeHeg®ep b paMKax CBoeï кoмneтeнцiï i giana3oHy 3Mir HagnxHyrn nignernuñ ñoMy nepcoHan Ha pimeHHa 3aranbHnx aHTHKpn3OBnx 3agaH. npn цbOмy HepigKo, ^o ynpaBniHHa - ^ He TinbKH CyKynHiCTb nnme agMiHiCTpaTHBHnx giñ (HaKa3H, po3nopag®eHHa, nncbMOBÍ Ta yCHi BKa3iBKn), ^o BegyTb go gocarHeHHa nocraBneHnx ^neñ. 3rigHO ^opMynraBaHHa нiмeцbкoгo goCnigHHKa B. ffireene, ynpaBniHHa - цe añc6epr, ^o CKnagae 1/3 BCboro MaCHBy, b BepxHÍñ HacTHHÍ KOTporo MiCTaTbCa BngnMÍ, $opManÍ3yeMÍ eneMemn agMiHiCTpaTHBHoro po3nopagHoro xapaKTepy. Hn®Ha ® HacTHHa, ^o CKnagae 2/3 MaCHBy i, BignoBigHO, 3HaHHO 6inbma - цe o6naCTb MopanbHO-ncnxonorÍHHoro BnnnBy Ha nepCOHan [18].
y 3B'a3Ky 3 thm, ^o BÍTHH3HaHa eKOHOMiKa 3apa3 nepe6yBae y nepiogi Kpn3n, rpaMOTHa CTpaTeria CTae BKpan Ba®nnBora gna 6inbmoCTi nignpneMCTB. Oco-6nnBO Cnig npnginaTH BennKy yBary poзpo6цi aHTH-Kpn3OBOÏ CTpaTeriï. TaK, po3pÍ3HaraTb: CTpaTerÍHHy Kpn3y (Kpn3y CTpaTerin), npn aKÍH noтeнцian nign-pneMCTBa BnaBnaeTbCa nigipBaHHM a6o 3pyñHOBaHHM i HeMae MO®nnBOCTÍ ctbophth hobhh; Kpn3y pe3ynb-TaTiB (onepaTHBHy Kpn3y), Konn nignpneMCTBO Hece 36HTKH i pyxaeTbca go cнтyaцiï ge^^my 6anaHcy; Kpn3y niKBigHOCTi - 3pocraroHi 36htkh 3arpo®yroTb BTpaTora nnaTOcnpoMO®HOCTÍ [6].
CborogHi Mañ®e bcí yKpaïHCbKi nignpneMCTBa 3HaxogaTbca y toh hh mmiñ Kpn3i, TOMy ïm BKpañ Ba®nnBO BHKopncTOByBaTH CTpaTerÍHHe aHTHKpn3OBe ynpaBniHHa. y CTpaTerÍHHOMy aHTHKpn3OBOMy ynpaBniHHi BnginaraTb HOTnpn piHi CTpaTeriï b opra-нiзaцiï. nepmnñ piBeHb - KopnopaTHBHnñ -npncyTHiñ y KOMnaHiax, ^o giraTb y KinbKOx c^epax 6i3Hecy. TyT npnHMaroTbca pimeHHa npo 3aKyniBni, npoga®, niKBiga^ï nepenpo^inraBaHHa thx hh iHmnx c$ep 6i3Hecy; po3paxoByraTbca crpaTeriHHÍ BignoBigHOCTi mí® OKpeMHMH c^epaMH 6i3Hecy; po3po6naraTbca nnaHH gnBepcn^iKa^ï; 3giñcHra-eTbca rno6anbHe ynpaBniHHa ^ÍHaHCOBHMH pecyp-caMH.
^pyrnñ - piBeHb nepmnx KepÍBHHKÍB He gnBepcn^ÍKOBaHHx oprarn3a^H, ^o BxogaTb go CKnagy gnBepcn^ÍKOBaHHx a6o a6conrarao He3ane®Hnx, BÍgnoBÍganbHnx 3a po3po6Ky ñ peanÍ3a^ra CTpaTeriï c$ep 6Í3Hecy. Ha цboмy pÍBHÍ po3po6naeTbca i peanÍ3yeTbca CTpaTeria, ^o
6a3yeTbca Ha KopnopaTHBHOMy CTpaTerÍHHOMy nnaHÍ, ocHOBHora MeTora aKoro e nigBH^eHHa KOHKypeHTOcnpoMO®HOCTÍ opгaнiзaцiï Ta ïï KOHKypeHTHoro noтeнцiany.
TpeTÍñ pÍBeHb - ^yHK^OHanbHnñ - xapaKTepHnñ gna KepÍBHHKÍB ^yHK^OHanbHnx c$ep: ^rnaHCÍB, MapKeTHHry, po3po6oK hobhx TOBapÍB i nocnyr, внpo6ннцтвa, ynpaBniHHa nepcoHanoM i T.g.
MeTBepTHH piBeHb - nÍHÍHHHH - pÍBeHb KepÍBHHKÍB nigpo3ginÍB opгaнiзaцiï a6o reorpa^ÍHHO BÍgganeHHx HacTHH, HanpnKnag npegcтaвннцтв, $iniñ [7].
yce BH^ecKa3aHe nigTBepg®ye Heo6xigHÍCTb CTBopeHHa crpaTeriñ Bnxogy 3 Kpn3n i noganbmoro po3BHTKy. To® BÍTHH3HaHÍ nignpneMCTBa noTpe6yraTb hobhx igeñ ^ogo pa^OHanbHOï' opгaнiзaцiï CTpaTerÍHHoro ynpaBniHHa.
CborogHÍ ronoBHora npo6neMora CTpaTerÍHHoro ynpaBniHHa Ha BÍTHH3HaHnx nignpneMCTBax e cyMÍ^eHHa crpaTeriHHoï CTpyKTypn i opram3a^HHoï CTpyKTypn. HaTOMÍCTb, cnig 3a3HaHHTH, ^e e^eKTHBHe ^yHKqioHyBaHHa nignpneMCTBa BÍg6yBaeTbca Togi, Konn CTpaTerÍHHa CTpyKTypa ynpaBniHHa gonoBHrae opram3a^HHy CTpyKTypy ynpaBniHHa. BnxogaHH 3 цbOгo MO®Ha BnginnTH npo6neMH CTpaTerÍHHoro ynpaBniHHa 3 aKHMH CTHKaraTbca yKpaïHCbKi nignpneMCTBa:
— Hepo3yMÍHHa cyTHOCTÍ i 3HaneHHa CTpaTerÍHHoro ynpaBniHHa;
— HegonÍKH b nigcncTeMax ynpaBniHHa;
— HegocTaTHÍñ gocTyn go iн$opмaцiнннx pecypcÍB;
— BigcyTHicTb KOHTponra Ha bcíx pÍBHax opгaнiзaцiннoï CTpyKTypn;
— Ha nignpneMCTBax HacTO po3po6naraTbca HepeanicTHHHÍ CTpaTeriï;
— HH3bKa квani$iкaцia ynpaBnÍHCbKoro nepco-Hany [8].
ycnimHHM pimeHHaM gaHnx npo6neM 6yge CTBopeHHa BÍgginy CTpaTerÍHHoro ynpaBniHHa. 3rigHO gocBÍgy ÍHO3eMHnx KOMnaHÍñ, CTBopeHHa opгaнiзaцiнннx nigpo3ginÍB CTpaTerÍHHoro ynpaBniHHa, e ocHOBora CTpaTerÍHHoro ynpaBniHHa. KpÍM CTBopeHHa opгaнiзaцiннoгo nigpo3giny, 3aBgaHHaM aKoro 6yge BnpimeHHa bcíx CTpaTerÍHHnx nnTaHb, noTpi6HO цeнтpaniзaцia ynpaBniHHa CTpaTeriera nignpneMCTBa Ta кoopgннaцia CTpaTerÍHHnx ^neñ Ha bcíx pÍBHax ynpaBniHHa [8].
CTBopeHHa BÍgginy CTpaTerÍHHoro ynpaBniHHa noTpe6ye pagy BHTpaT ^ÍHaHCOBnx pecypcÍB Ta Hacy. ^,na CTBopeHHa BÍgginy nignpneMCTBy Heo6xigHO HañHaTH cneцianicтiв Í3 CTpaTerÍHHoro ynpaBniHHa Ta cnopagnTH ïx ycÍM Heo6xigHHM o6nagHaHHaM, to6to nignpneMCTBO noHece ^ÍHaHCOBÍ BTpaTH. Ane цe e Heo6xigHora MÍpora, ocKÍnbKH BÍg ^oro 3ane®HTb KOHKypeHTOcnpoMO®HicTb nignpneMCTBa. TeM naHe ^ÍHaHCOBHH BKnag nignpneMCTBy He TaKHñ ®e ñ BennKHH, a e$eKT BÍg BnpoBag®eHHa CTpaTerÍHHoro BÍgginy Mae gy®e no3HTHBHÍ тeнgeнцiï. Цe Ha npaKTH^ goBÍB gocBÍg 6araTbox po3BnHeHnx KpaïH CBiTy.
Даний ввддш повинен бути пiдлеглий безпосередньо генеральному директору i стояти над уйма шшими пiдроздiлами.
Перед ввддшом стратегiчного управлiння будуть стояти три головних питання:
— яке положения тдприемство займае сьогоднi?
— яке положения воно хотшо б займати через 3, 5, 12 мюящв?
— як досягнути бажаного результату? Вiдповiвши на цi питання стратепчний ввддш
буде формулювати глобальнi цш розвитку пiдприемства i доносити !х до кожного ввдд^ та пращвника пiдприемства на кожному рiвнi управлшня. Виходячи iз цього, головними завданнями даного ввддалу будуть:
— аналiз сильних i слабких сторiн тдприемства, загроз i можливостей та перспектив;
— аналiз впливу факторiв зовшшнього середовища i внутрiшнього середовища, можливють !х виникнення в майбутньому;
— визначення цiлей на всiх р^х, визначення головно! цiлi, формування дерева цшей, вiдбiр проблем, якими займаеться стратепчного управлiння;
— розробка стратегш, як1 допомагають досягти встановлених цшей;
— планування необхiдних ресурсiв для реалiзацi! стратегiй ;
— контроль реалiзацп стратегiчних планiв.
До складу ввдд^ стратегiчного управлiння повинно входити максимум 4 сшвробггники, а саме: начальник ввдд^ стратегiчного управлiння; провщний аналiтик; провiдний економiст; провiдний спещалют iз стратегiчного управлiння.
Таким чином стратепчний ввддш несе вiдповiдальнiсть за управлшня i координацiю всiх ключових процесiв управлiння стратегiею.
Для тдвищення ефективностi стратегiчного управлiння пiдприемства необхщно застосовувати iнновацiйний пiдхiд в оргашзацп стратегiчного управлiння, орiентований на тдвищення останнього за рахунок постiйного впровадження нововведень у всiх функцiональних сферах дiяльностi пiдприемства, й нарощування його шновацшного потенцiалу.
Функцiональнi обов'язки пращвнишв вiддiлу [9]:
Начальник вщд^ стратепчного управлшня знаходиться в безпосередньому шдпорядкуванш у генерального директора компанп. У структуру стратепчного шдрозд^ також входять провiднi фахiвцi за напрямками дiяльностi, вiдповiдним основним фазам стратегiчного процесу: аналiзу стратеги, стратегiчного вибору i реалiзацiя стратеги. Начальник стратепчного ввддшу стратегiчного управлiння пропонуе генеральному директору до реалiзацil перспективну стратегш розвитку оргашзацп i здшснюе оперативне керiвництво нею. Начальник ввддшу стратегiчного управлiння разом iз генеральним директором може вирiшувати ряд важливих стратегiчних рiшень, до яких можна вiднести наступнi: реконструкцiю пiдприемства;
впровадження нововведень (новi форми оргашзацп та оплати працi, взаемодп з постачальниками i споживачами); вихiд на новi ринки збуту та шш.
Провiдний аналiтик займаеться аналiзом зовшшнього оточення i внутрiшнього середовища компанп. При цьому мониторинг та аналiз зовшш-нього оточення цшком знаходиться в його компетенции Для цих цiлей використовуються ва мож-ливi джерела шформацп: зовшшш i внутрiшнi, первиннi та вторинш. Пiсля !х отримання та обро-бки формуеться i в можливш мiрi формалiзуеться база даних, яка лягае в основу системи тдтримки прийняття стратегiчних рiшень. Прогностичнi функцп залежно вiд особистих якостей можуть бути покладенi як на провщного аналiтика, так i на провщного спецiалiста iз стратегiчного управлiння. Мониторинг та аналiз внутрiшнього середовища також знаходиться в зош вiдповiдальностi провщного аналiтика, але здiйснюеться спiльно з провщним економiстом.
Провiдний економiст, як зазначено вище, опе-руе шформащею про внутрiшне середовище орга-шзаци (монiторинг, звiтнiсть, передача для прове-дення стратегiчного аналiзу). Оск1льки йому доводиться мати справу з ключовими показниками результативносп за рiзними стратепчними напря-мами, (фiнанси, споживачi, внутршш бiзнес-про-цеси, наймання, навчання i розвиток персоналу), потрiбний системний шдхщ який може полягати у впровадженш в компанil збалансовано! системи показнишв. Провiдний економiст взаемодiе з провщним аналiтиком, поставляючи йому iнформацiю про внутршне середовище компанil; з комерцшним, фiнансовим директорами та головним iнженером.
Провiдний спецiалiст iз стратегiчного управлшня вщповщае за розробку стратепчного плану в цшому i також може виконувати обов'язки тимча-сового заступника начальника стратепчного вщ-д^. Таким чином, на вiдмiну вщ представник1в описаних ранiше посад вш повинен в певнiй мiрi володгш якостями не тiльки оператора, а й менеджера. Використовуючи в якосп вхщних даних результати роботи провщного аналiтика i провiд-ного економюта, вiн формулюе в термшах страте-гiчного менеджменту дiючу стратегш оргашзацп та перспективну стратегш (якщо перша потребуе корегування або зм^) i пропонуе И до розгляду. Здiйснюе мережеве планування бiзнес-проекту i призначення ресурсiв для його здшснення.
Одним з основних результатiв проекту стратепчного планування е розробка стратеги розвитку тдприемства. Ключовою складово! стратеги е комплекс заходiв, який орiентований на максимальне використання конкурентних переваг пiдприемства. Якiснi i кшьшсш орiентири корпоративно! стратегi! е базовими для розробки маркетингово!, iнвестицiйно!, фшансово!, виробничо!, органiзацiйно! стратегi! i стратеги управлшня персоналом [9].
Тож, виходячи iз усього вищесказаного верхня ланка оргашзацшно! структури пiдприемства повинна виглядати наступним чином (рис. 1).
Teopia i nparrma eKOHOMÍKH Ta ynpaBniHHa npoMHcnoBHMH nignpHeMCTBaMH
t
OnepaTHBHÍ ynpaBnÍHCLKÍ pimeHHa
TaKTHHHÍ ynpaBnÍHCLKÍ pimeHHa
CTpaTerÍHHÍ ynpaBnÍHCLKÍ pimeHHa
phc. 1. Mi^e BÍgginy CTpaTerÍHHoro ynpaBniHHa b opraHÍ3aaÍHHÍH CTpyKTypi nignpHeMCTBa
.3k BHgHO i3 pucyHKy Biggin CTpaTerÍHHoro ynpaBniHHa 3HaxogHTbca b BepxHÍH naH^ opram3a^HHoï CTpyKTypH nignpHeMCTBa. Цe oôyMoBneHo THM ^o, gaHHH Biggin aHani3ye 3oBHimHe cepegoBH^e, po3po6nae CTpaTeriro gna nignpHeMCTBa i opiemye Horo Ha noganbmHH po3BHTOK. A CTpaTeriw nignpHeMCTBa, Horo mícím Ta цini noBHHeH 3HaTH Ko®eH пpaцiвннк nignpHeMCTBa, ^o Mo®nHBe name 3a yMoBH 3Haxog®eHHa Bigginy CTpaTerinHoro ynpaBniHHa b BepxHÍH naнцi ynpaBniHHa.
TaKa opraHÍ3a^a ynpaBniHHa Ha nignpHeMCTBÍ HeogMiHHo npHBege go no3HTHBHoro po3BHTKy nignpHeMCTBa. Ane nignpHeMCTBo Mo®Ha 3po6HTH 6inbm rHyHKHM, aK^o Biggin CTpaTerÍHHoro ynpaBniHHa 6ygy B3aeMogiaTH i3 BigginoM MapKeTHHry. Biggin MapKeTHHry TaKo® 3anMaeTbca o^hkom 3oBHimHboro cepegoBH^a nignpHeMCTBa, a caMe aHani3ye cerMeHT pHHKy Ha aKoMy npauroe nignpaeMCTBo, cno®HBanÍB npogyKqiï Ta ïx hobí noTpe6u. BHacnigoK цbOгo aHani3y Biggin MapKeTHHry gonoMarae 3opieHTyBaTH nignpHeMCTBo Ha KoHKpeTHHn HanpaM po3BHTKy, b KoHKpeTHoMy cerMeHTi Ta po3po6HTH Heo6xigHi 3míhh b npogy^iï, ^o BHnycKaeTbca. To® aK^o mí® BigginaMH CTpaTerinHoro ynpaBniHHa Ta MapKeTHHry yTBopHTH tíchhh B3aeMo3B'a3oK цe HeogMÍHHo b pa3H 36inbmHTb e^eKTHBHÍCTb ynpaBniHHa opraHÍ3a^eK>.
nepm 3a Bce BÍggin MapKeTHHry noBHHeH 6yTH oKpeMo BÍg BÍgginy 36yTy. Цe e Heo6xigHHM,
ocKÍnbKH npH o6'egHaHHÍ цнx BÍgginÍB KopoTKocTpoKoBÍ цini CTaroTb nepeBa®aronHMH (bcí 3ycHnna HanpaBneHÍ Ha 36inbmeHHa 36yTy, xona цe He MapKeTHHroBa MeTa), a npo goBrocTpoKoBÍ bcí 3a6yBaroTb (HanpHKnag, npo 36inbmeHHa nacTKH Ha pHHKy). TaKHM hhhom BÍggin MapKeTHHry noBHHeH 6yTH nignernHH 6e3nocepegHbo reHepanbHoMy gHpeKTopoBÍ, a BÍggin 36yTy nÍHÍHHoMy KepÍBHHKy a6o 3a Horo BÍgcyTHocTÍ BÍgginy MapKeTHHry.
CTBopeHHa Ha nignpHeMCTBÍ BÍgginy CTpaTerÍHHoro ynpaBniHHa Ta yTBopeHHa B3aeMo3B'a3Ky Í3 BigginoM MapKeTHHry noTpe6ye BignoBigHoï 3míhh opram3a^HHoï CTpyKTypH ynpaBniHHa i BCTaHoBneHHa hobhx ^yHKqioHanbHHx 3B'a3KÍB mí® nigpo3ginaMH nignpHeMCTBa. TaK aK i BÍggin CTpaTerÍHHoro ynpaBniHHa, BÍggin MapKeTHHry 6yge nignernHn 6e3noCepegHbo reHepanbHoMy gHpeKTopy. TaKHM hhhom BÍggin MapKeTHHry i CTpaTerÍHHoro ynpaBniHHa 6ygyTb CToaTH Ha ogHoMy piBHi Ta B3aeMogiaTH ogHH 3 ogHHM. ycM Heo6xigHy ÍH^opMa^ro gaHHÍ BÍgginH goHocaTb go nÍHÍHHHx KepÍBHHKÍB nignpHeMCTBa, aKÍ b cbom nepry goHocaTb ÍH^opMa^ro go bcíx ÍHmHx nigpo3ginÍB. Togi Ko®eH пpaцiвннк 6yge 3HaTH цini Ta nnaHH nignpHeMCTBa i KpÍM Toro BonogÍTH yciero Heo6xigHoM ÍH^opMa^ero gna e^eKTHBHoï po6oTH.
Opram3a^HHa CTpyKTypa, 3 ypaxyBaHHaM BÍgginy MapKeTHHry i CTpaTerÍHHoro ynpaBniHHa Ta Heo6xigHHMH 3MÍHaMH b iepapxiï ynpaBniHHa, 3o6pa®eHa Ha pHC. 2.
Генеральний директор
Рис. 2. Оргашзацшна структура з урахуванням вщд!лу маркетингу i стратепчного управлшня та необхщними змшами в !ерархи управлшня
Лiнiйнi керiвники необхiднi для того, щоб розвантажити верхню ланку управлшня. В данш органiзацiйнiй структурi генеральний директор контролюе дiяльнiсть ввддшв маркетингу та стратегiчного управлiння. Вони в свою чергу збирають та аналiзують усю необхiдну iнформацiю iз зовнiшнього середовища та надають рекомендацп та план дiй лiнiйним керiвникам, як1 доносять усю цю шформацш до усiх iнших ввддшв i контролюють виконання плану. Це значно тдвищить гнучк1сть пiдприемства, тобто швидку адаптацiю до постiйно змiнного зовшшнього середовища, що в свою чергу значно прискорить розвиток пiдприемства, в тому чи^ i на зовшшньому ринку.
Для тако! органiзацi! управлшня оргашзащя може понести витрати часу та ресурйв на реорганiзацiю оргашзацшно! структури, а також пошук висококвалiфiкованих працiвникiв ввддшв маркетингу, стратегiчного управлшня та менеджерiв верхньо! ланки управлшня, так як вимоги до !х професiоналiзму дуже висок1. Але в результата пiдприемство отримуе наступнi удосконалення:
— значне шдвищення гнучкостi пiдприемства, адаптацп його до зовнiшнього середовища;
— бшьш чiтке розумiння майбутнього становища оргашзаци;
— чiтке розумiння мюп, стратегi! та цiлей органiзацi! кожним працiвником;
— висока мотивацiя пращвнишв к досягненню цiлей пiдприемства;
— включення усiх спiвробiтникiв до реалiзацi! задач органiзацi! та пошук оптимальних ршень досягнення !! цiлей;
— орiентацiя дiяльностi пiдприемства на потреби споживачiв;
— високий професiоналiзм пращвнишв;
— значне збшьшення вхiдно! шформаци iз зовнiшнього середовища;
— шдвищення взаемозв'язку мiж пiдроздiлами, тобто шдвищення ефективносп органiзацiйно! структури;
— значне шдвищення конкурентоспроможносп пiдприемства, у тому чи^ i мiжнародно!;
Усе вищесказане значною мiрою впливае на конкурентоспроможнiсть шдприемства. Отже якщо вiтчизнянi пiдприемства таким чином оргашзують управлiння, вони зможуть пiднятися на рiвень самих розвинених кра!н свiту.
Висновки
Стратегiчне управлшня являе собою розробку довгострокових цшей пiдприемства та визначення напрямку його дiяльностi на основi аналiзу постшно мiнливого неконтрольованого зовнiшнього середовища.
У сучасний перiод кризи, при нестабшьнш економiцi та полiтики, пiдприемствам в край не-обхiдно використовувати мехашзм стратегiчного управлiння. Це дозволить створювати стратеги, як будуть пiдтримувати життездатшсть пiдприемства у довгостроковiй перспективi. Новi стратегi! породжують новi завданi, яш в свою чергу вимагають вщ пiдприемства встановлення ново! системи зв'язшв мiж рiвнями управлiння та мiж пiдроздiлами. Тож для ефективно! реалiзацi! стратегi! потрiбно створювати нову спещальну структуру, за допомогою яко! створюються стшш зв'язки мiж кожним шдроздшом, що забезпечить надiйне функцiонування системи.
Таким чином, впровадження вiддiлу стратепч-ного управлiння дозволить пiдприемству сформу-вати управлiння, що буде спиратися на людський потенцiал високо мотивованих пращвнишв, а саме: яш будуть прагнуть до тiсних вiдносин iз споживачами та на основi цього взаемозв'язку максимально задовольняти !х потреби за рахунок
Tеорiя i ^ax-rma економжи xa yпрaвлiння промисловими пiдприeмсxвaми
виробництвa продукцп, близько1' до iдеaлy; як1 вчaсно реaгyють нa змiнy зовнiшнього середовищa тa проводять своeчaснi змiни в оргaнiзaцiï, що
Список лiтерaтури:
допомaгae ш досягти конкyрентниx перевaг, що в сyкyпностi дозволяе пiдтримyвaти рiвень конку-рентоспроможностi як зaрaз, тaк i в мaйбyтньомy.
1. Спицина Н.С. Впровадження iнновацiй у виробництво як фактор шдвищення конкурентоспроможностi пiдприeмства [Електронний ресурс] / Н.С. Спицина., Казеев В.В. -Режим доступу : http://mns2013.3dn.ru/publ/sekcija_2/vprovadzhennja_innovacij_u_virobnictvo Jak_faktor_pidvishhennja_konkurentospromozhnosti_pidpriemstva/3 -1 -0-56.
2. Чижов С.В. 1нновацшний фактор у шдвищенш конкурентоспроможностi промисловостi Укра'ни [Електронний ресурс] / С.В. Чижов // Рада по вивченню продуктивних сил Укра'ни НАН Укра'ни. - Режим доступу : htpp://iee.org.ua/files/alushta/89-4ijov-innov_factor.pdf .
3. Г. Минцберг. Действуй Эффективно! лучшая практика Менеджмента СПб 2011.
4. И. Ансофф. Стратегическое управление / Сокр. пер. с англ.; Науч. ред. и авт. предисл. Л.И. Евенко. - М.: Экономика, 1989. - 519 с.
5. Стратегическое управление: учебник / О.М. Тищенко, Т.М. Хмиль, С.К. Василик и др. — X.: ВД «ИНЖЕК», 2009. - 280 с.
6. Гринько Т. Стратепя як шструмент антикризового управлшня на тдприемстш / Т. Гринько // Економюг. - 2013. - № 8. - С. 51-53.
7. Туриянская М.М. Стратегические аспекты антикризисного управления туристскими предприятиями [Електронний ресурс] / М.М. Туриянская. - Режим доступу: htpp://tourlib.net/statti_tourism/turiyanskaya.htm.
8. Продiус О.1. Проблеми впровадження стратепчного управлшня на украшських тдприемствах /
0.1. Продiус, В.Б. Богословов // Економша: реалл часу. - 2014. - № 5 (15). - С. 30-35.
9. Володин С.В. Функционально-структурные особенности стратегического управления проектами [Електронний ресурс] / С.В. Володин. - Режим доступу: http://old.creativeconomy.ru/ articles/28125/.
10. Василенко В.О., Ткаченко Т.1. Стратепчне управлшня тдприемством: Навч. поабник. - Вид. 2-ге, виправн. i доп. За ред. Василенка В.О. - К.: Центр навчально'' лггератури, 2004. - 400 с.
11. Виханський О.С. Стратегическоеуправление: Учебник. - 2-е узд., перераб. i доп. - М.: Гардарика, 1998. - 296 с.
12. Шершньова З.Е., Оборська С.В., Ратушний Ю.М. Стратепчне управлшня: Навч. - метод. поабник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕЦ, 2001. - 232 с.
13. Менеджмент зовнiшньоекономiчноï дiяльностi: Навч. поаб./ за ред. А.А. Мазараш. - К.: Кт'в Нац. торг.-екон. ун-т, 2012. - 824 с.
14. Володькина М.В Стратегический менеджмент: Учеб.пособие. - К.: Знання - Прес, 2002. - 149с.
15. Маркова В.Д., Кузнецова С.А. Стратегический менеджмент: Курс лекцш. - М.: ИНФРА-М; Новосибирск. Сибирскоесоглашение, 2006. - 288 с.
16. Дикань В.Л.Стратепчне управлшня: Навч.поаб. / В.Л. Дикань, В.О. Зубенко,О.В. Маковоз,
1.В. Токмакова, О.В. Шраменко - К.: «Центр учбово'' лiтератури», 2013. - 272 с.
17. Довгань Л.Е., Каракай Ю.В., Артеменко Л.П. Стратегiчне управлiння: Навчальнй поабник. - К.: Центр учбово'' лггератури, 2009. - 440 с.
18. Staehle.Management, 5.Auflage. - Muenhen: Verlag Franz Vahlen, 1990. - 962 p.
HaAaro до редaкцiï 03.11.201S
Продiyс Юлiя Iвaнiвнa I Julia I. Prodius
sergob 1970@yandex. ru
Богословов Bлaдислaв Борисович I Vladislav B. Bogoslovov
bogoslovov@mail. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
1нновацшний nidxid в оргатзацп стратегiчного уnравлiння на украшських тдприемствах [Електронний ресурс] / Ю. I. Продiус, В. Б. Богословов // EKOHOMiKa: реали часу. Науковий журнал. — 2015. — № 6 (22). — С. 78-84. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2015/n6.html
