CC BY
30
220030, ул. К.Маркса, д.31, г. Минск, Республика Беларусь e-mail: [email protected]
Емельянченко Янина Владимировна, магистр экономических наук, старший преподаватель кафедры экономики и информационных технологий Гомельский филиал Международного университета «МИТСО» 246029, проспект Октября, д.46а, г. Гомель, Республика Беларусь е-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHORS
Lapitskaya Larisa, Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, associate Professor of the Department of innovation management, Belarusian state University 220030 K. Marx str., 31, Minsk, Republic of Belarus e-mail: [email protected]
Yemelyanchenko Yanina, Master of Sciences (Economics), senior lecturer of the Department of economics and information technology
Gomel branch of the International University «MITSO» 246029 October Avenue, 46a, Gomel, Republic of Belarus e-mail: [email protected]
Подано до редакцп 08.08.2019 Прийнято до друку 30.08.2019
УДК 338.48:332.1 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-43-27-34
1ННОВАЦ1ЙН1 ФОРМИ В РЕГЮНАЛЬНОМУ УПРАВЛ1НН1 ТУРИСТИЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Марченко О. А.
Сальшкова М. В.
Шевельова К. В.
Актуальнсть теми досл'дження. На сучасному етап розвитку економ'чних в'дносин глобал'зац 'шн! процеси охопили вС сфери свтового господарства, у тому числ/ й туристичну галузь. Активiзацiя розвитку вiтчизняноУ туристичноУ iндустрiУ та подолання негативних тенден^й стане можливим шляхом впровадження /нновац/'й у галузь. Зг'дно з с&товим досв'дом, широке застосування /нновац/'й може призвести до створення конкурентоспроможних туристичних товар'т i послуг на нацональному та м'жнародному ринках.
Постановка проблеми. На сучасному етап функцонування туристичноУ галуз/ саме ¡нновацшн/' зрушення в дiяльност/ пдприемств туристичноУ галуз/ здатн забезпечити Ух конкурентоспроможнсть, мдвищити яюсть втчизняних туристичних послуг, забезпечити висок показники економ'чного росту.
Анал'з останнiх досл'джень i публЫацш. Теоретичнi, методологiчнi та праксеологiчнi засади розвитку iнтеграцiйних процесв у туризмi дослджували втчизнян та заруб'жн'! науковц/. При цьому, в зазначених працях в'дсутн'й комплексний п'дх'д до розгляду проблематики розвитку iнтеграцiйних процесв у туризмi, не враховано специфiчних '¡мперативи дiяльност/ п1'дприемств туристичноУ галуз/ та мезо-, макро- / мiкрочинникiв, як обумовлюють галузеву специфку процес'т '¡нтеграц'УУ, як потребують дослдження на сучасному етап'!.
Вилучення нев'домих частин загальноУ проблеми. Вивчення наукових робiт щодо проблем iнновацiйного розвитку п1'дприемств туристичноУ галуз/ пдтверджуе, що теоретичн!' аспекти '¡нновацшноУ д'яльност'! в туризмi досл'джен'! недостатньо. Тому теоретико-методологiчнi пдходи до '¡нновацшноУ д 'яльност'! п1'дприемств туристичноУ галуз мають особливу актуальнсть i потребують подальшого дослдження та систематизации
Визначення мети та завдань досл'1дження. Метою статт/ е визначення сутноспй, основних принци^в та узагальнення класифкацУУ '¡нновац^й та '¡нновацшноУ д'яльн'сть пдприемств туристичноУ галузi.
Метод або методолог'т досл'дження. У робот/ було використано загальнонауков та спецiальнi методи дослдження, а саме: абстрактно-лог'чний, методи '¡ндукцУУ та дедукцУУ, синтезу й аналзу, узагальнення. Для визначення особливостей, законом'рностей i принципiв застосування /нновац/'й у туризмi та вдосконалення понятйного апарату застосовувався конструктивно-лог 'чний метод.
Результати роботи. У статт/ обфунтован'1 переваги здйснення управлння та регулювання розвитком туризму на засадах посилення нтегра^йних процеав та орган'зацУУ ¡нновацшних форм туристичноУд'яльност'!. Визначен напрями та форми '¡нтеграцУУ й кооперування туристичних пдприемств. Серед них найбльш прогресивними е регональн туристичн орган'зацУУ, туристичнi кластери, консорцуми, мережi, стратег'мн'! альянси. Вони дозволяють консолдувати наявн ресурси та використовувати Ух ефективно. Обфунтовано, що управлння та регулювання розвитку туризму здйснюються через оцнку
© Марченко О. А., Сальшкова М. В., Шевельова К. В., 2019
конкурентних переваг, властивостей та структури iнтеграцiйних туристичних об'ект'в, Ух ннова^йного потен^алу та маркетингових стратегiй на туристичних ринках.
Область застосування результат¡в. Запропонован нами /нновац/'йн/' форми управлння туристично'У д'яльност'! можуть використовуватись в сферi туризму для конкурентоспроможност/ нацонального туристичного продукту на м'жнародному ринку.
Висновки. Розкрито основн вiсiм принципiв застосування /нновац/'й у туризмi, а саме принципи: науковост¡, системности, в'дпов'дност'! /нновац/'У потребам турист'в; позитивностi результат'¡в; '¡манентност'! iнвестицiйним процесам; в'дпов'дн'ють iнновацiйно'У д 'яльност'! та УУ результат'¡в рiвню розвитку суспльства; зв'язност'1; безпеки. Виявлено, що iнновацiями в туризмi е виробництво нових вид'т туристичних продукт'т, використовуючи новiтнi технiки та технологи, нов туристичнi ресурси, як не були використанi ранше. В'дзначено, що найпоширеншими в сучаснш практиц туризму е продуктов'!, технолог'чн'!, маркетингов¡, серв'юн'! та оргашзацшно-управл'тськ'! /нновац/'У
Ключов'1 слова: регональне управлння, нтегра^йн процеси, туристичнi консорцуми, кластери, стратег'чн'! альянси, франдчайзинг, конкурентнi переваги.
ИННОВАЦИОННЫЕ ФОРМЫ В РЕГИОНАЛЬНОМ УПРАВЛЕНИИ ТУРИСТИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Марченко О. А.
Сальникова М. В.
Шевелева Е. В.
Актуальность темы исследования. На современном этапе развития экономических отношений глобализационные процессы охватили все сферы мирового хозяйства, в том числе и туристическую отрасль. Активизация развития отечественной туристической индустрии и преодоления негативных тенденций станет возможным путем внедрения инноваций в отрасль. Согласно мировому опыту, широкое применение инноваций может привести к созданию конкурентоспособных туристических товаров и услуг на национальном и международном рынках.
Постановка проблемы. На современном этапе функционирования туристической отрасли именно инновационные сдвиги в деятельности предприятий туристической отрасли способны обеспечить их конкурентоспособность, повысить качество отечественных туристических услуг, обеспечить высокие показатели экономического роста.
Анализ последних исследований и публикаций. Теоретические, методологические и праксеологические основы развития интеграционных процессов в туризме исследовали отечественные и зарубежные ученые. При этом в указанных работах отсутствует комплексный подход к рассмотрению проблематики развития интеграционных процессов в туризме, не учтены специфические императивы деятельности предприятий туристической отрасли и мезо, макро и микрофакторы, обуславливающих отраслевую специфику процессов интеграции, требующих исследования на современном этапе.
Выделение неизвестных частей общей проблемы. Изучение научных работ по проблемам инновационного развития предприятий туристической отрасли подтверждает, что теоретические аспекты инновационной деятельности в туризме исследованы недостаточно. Поэтому теоретико-методологические подходы к инновационной деятельности предприятий туристической отрасли имеют особую актуальность и требуют дальнейшего исследования и систематизации.
Определение цели и задач исследования. Целью статьи является определение сущности, основных принципов и обобщения классификации инноваций и инновационной деятельности предприятий туристической отрасли.
Метод или методология исследования. В работе были использованы общенаучные и специальные методы исследования, а именно: абстрактно-логический, методы индукции и дедукции, синтеза и анализа, обобщения. Для определения особенностей, закономерностей и принципов применения инноваций в туризме и совершенствование понятийного аппарата применялся конструктивно-логический метод.
Результаты работы. В статье обоснованы преимущества осуществления управления и регулирования развитием туризма на основе усиления интеграционных процессов и организации инновационных форм туристической деятельности. Определены направления и формы интеграции и кооперации туристических предприятий. Среди них наиболее прогрессивными являются региональные туристические организации, туристические кластеры, консорциумы, сети, стратегические альянсы. Они позволяют консолидировать имеющиеся ресурсы и использовать их эффективно. Обосновано, что управление и регулирование развития туризма осуществляются через оценку конкурентных преимуществ, свойств и структуры интеграционных туристических объектов, их инновационного потенциала и маркетинговых стратегий на туристических рынках.
Область применения результатов. Предложенные нами инновационные формы управления туристической деятельности могут использоваться в сфере туризма для конкурентоспособности национального туристического продукта на международном рынке.
Выводы. Раскрыты основные восемь принципов применения инноваций в туризме, а именно принципы: научности, системности; соответствия инновации потребностям туристов; позитивности результатов; имманентности инвестиционным процессам; соответствие инновационной деятельности и ее результатов уровню развития общества; связности; безопасности. Выявлено, что инновациями в туризме является производство новых видов туристических продуктов, используя новейшие техники и технологии, новые туристические ресурсы, которые не были использованы ранее. Отмечено, что наиболее распространенными в современной практике туризма есть продуктовые, технологические, маркетинговые, сервисные и организационно-управленческие инновации.
Ключевые слова: региональное управление, интеграционные процессы, туристические консорциумы, кластеры, стратегические альянсы, франдчайзинг, конкурентные преимущества.
THE INNOVATIVE FORMS IN THE REGIONAL MANAGEMENT OF THE TOURISM ACTIVITIES
Marchenko O. O.
Salnikova M. V.
Shevelova K. V.
Actuality of the theme of the research. At the present stage of the development of the economic relations, the globalization processes are covered all spheres of the world economy, including the tourist industry. The activation of the development of the domestic tourist industry and the overcoming of the negative tendencies will become possible through the introduction of the innovations into the industry. According to the world experience, the widespread use of the innovations can lead to the creation of the competitive tourist products and the services in the national and the international markets.
The statement of the problem. At the present stage of the functioning of the tourist industry only displacement in the activities of the enterprises of the tourist industry which can provide their competitiveness, it can raise the quality of the domestic tourist services, and it can provide high indicators of the economic increase.
The analysis of the last researches and the publications. The theoretical, the methodological and the praxological principles of the development of the integration processes in the tourism were explored by the domestic and the foreign scientists. At the same time, in the above-mentioned works, there is no the complex approach to the consideration of the problems of the development of the integration processes in the tourism; do not take into account the specific imperatives of the activities of the enterprises of the tourist industry and meso-macro- and micro-factors, which determine the branch specificity of the processes of the integration which require the research at the present stage.
Removing unknown parts of the general problem. The study of the scientific works as for the problems of the innovative development of the enterprises of the tourist industry confirms that the theoretical aspects of the innovation activity in tourism are not enough explored. Therefore, the theoretical and the methodological approaches to the innovation activity of the enterprises of the tourist industry have the special actuality and they require further research and the systematization.
The statement of the purpose and objectivesof the research. The purpose of the article is the definition of the essence of the basic principles and the generalization of the classification of the innovations and the innovations activity of the enterprises of the tourist industry.
The methodology of the research. The general scientific and the special methods of the research were used in the work, such as the abstract-logical, the methods of the induction and the deduction, the synthesis and the analysis, the generalization. The structural-logical method was used for the definition of the features, the appropriateness and the principles of the use of the innovations in the tourism and the improve of the constant apparatus.
The results of the work. The advantages of the realization of the management and the regulation of the development of the tourism on the basis of the strengthening integration processes and the organization of the innovative forms of the tourist activity are grounded in the article. The directions and the forms of the integration and the co-operation of the tourist enterprises are determined. Among them, the most progressive are the regional tourist organizations, the tourist clusters, the consortium, the networks, the strategic alliances. They let consolidate the existing resources and use them efficiently. It is grounded that the management and the regulation of the development of the tourism are carried out with the mark of the competitive advantages, the properties and the structure of the integration tourist objects, their innovative potential and the marketing strategies in the tourist markets.
The sphere of the application of the results. The proposed by us the innovative forms of the management of the tourist activity can be used in the sphere of the tourism for the competitiveness of the national tourist product in the international market.
Conclusions. The main eight principles of the application of the innovations in the tourism are revealed, such as the scientific character, the systematic; the conformity of the innovations to the needs of the tourists; the positivity of the results; the immanence to the investment processes; the conformity of the innovation activity and its results to the level of the development of the society; the connectivity; the security. It was found that the innovations in the tourism are the production of the new types of the tourist products, using the modern technique and the technology, the new tourist resources which have not been used before. It is noted that the most widespread in the modern practice of the tourism are the productive, the technological, the marketing, the service and the organizational and management innovations.
Key words: regional management, integration processes, tourist consortium, clusters, strategic alliances, franchising, competitive advantages.
JEL Classification: L83, О31.
Актуальшсть теми дослiдження. На сучасному eтапi розвитку eкономiчних вiдносин глобалiзацiйнi процеси охопили вс сфери свiтового господарства, у тому чи^ й туристичну галузь. Ниш туризм став e одним з найбтьш динамiчних i прибуткових серед уах галузей свiтового господарства. Про глобальнють туризму та прiоритeтнiсть у св^овш eкономiцi свiдчать досить значш доходи вiд туризму, що складають 8 % свiтового експорту i 30 % мiжнародноï торгiвлi послугами, щорiчнe зростання свiтових туристичних потош на 4-5%.
Нинi в УкраУш туристичну дiяльнiсть провадять понад п'ять тисяч в^чизняних органiзацiй, якi можуть прийняти туристiв. Проте, згiдно iз статистичними даними Державно!' служби статистики УкраУни, упродовж 2000-2016 рр. ктькють громадян УкраУни, якi вижджали за кордон збтьшилася у 4 рази, а внутршш туристичнi потоки краУни зменшилися майже навпiл. Отже, позитивне виршення окреслених проблемних питань у туристичнш сфeрi краУни e досить актуальними в умовах сьогодення.
Активiзацiя розвитку вп"чизняноУ туристичноУ iндустрiï та подолання негативних тенденцм стане можливим шляхом впровадження iнновацiй у галузь. Згщно зi свiтовим досвiдом, широке застосування iнновацiй може призвести до створення конкурентоспроможних туристичних товарiв i послуг на нацюнальному та мiжнародному ринках. До iнновацiй у туризмi вiдносять нововведення, що характеризуються вщновлення фiзичних i духовних сил споживача; якюними змiнами туристичного продукту; розвитком туристичноУ шфраструктури, процeсiв формування та позицюнування туристичних товарiв i послуг; змшами факторiв виробництва.
Постановка проблеми. На сучасному етап функцiонування туристичноУ галузi саме iнновацiйнi зрушення в дiяльностi пiдприeмств туристичноУ галузi здатш забезпечити Ух конкурeнтоспроможнiсть, пiдвищити якють вiтчизняних туристичних послуг, забезпечити висок показники eкономiчного росту.
Aналiз останшх дослiджень i пyблiкацiй. Тeорeтичнi, мeтодологiчнi та праксeологiчнi засади розвитку штеграцшних процeсiв у туризмi дослiджували в^чизняш та зарубiжнi науковцi, до сшвтовариства яких вiдносяться: В. Азар, В. Квартальнов, Ф. Втьям, М. Жукова, М. Кабушкш, М. Сальська та ш. При цьому, в зазначених працях вщсутнш комплексний пiдхiд до розгляду проблематики розвитку штеграцшних процеав у туризму не враховано спeцифiчних iмпeративи дiяльностi пiдприeмств туристичноУ галузi та мезо-, макро- i мiкрочинникiв, якi обумовлюють галузеву спeцифiку процеав штеграци'. Крiм того, зважаючи на обсяги та глибину дослщжень вказаних вчених, що свщчить про значш перспективи штеграцшних утворень, потребують подальшого розвитку комплексш тeорeтичнi та методолопчш питання, присвячeнi конструктивному науковому переосмисленню особливостей штеграцшноУ взаeмодiУ eкономiчних суб^клв, процeсiв Ух становлення та розвитку в галузi туризму, урахування специфки управлiння iнтeгрованими утвореннями.
Bилyчення невщомих частин загально! проблеми. Проблеми шновацшного шляху eкономiчного розвитку пiдприeмств базових галузей економки УкраУни широко розглядаються багатьма вченими. А вивчення наукових роб^ щодо проблем шновацшного розвитку пiдприeмств туристичноУ галузi пiдтвeрджуe, що теоретичш аспекти iнновацiйноУ дiяльностi в туризмi дослiджeнi недостатньо. Тому теоретико-мeтодологiчнi пiдходи до iнновацiйноУ дiяльностi пiдприeмств туристичноУ галузi мають особливу актуальшсть i потребують подальшого дослщження та систематизации
Визначення мети та завдання дослщження. Головним завданням e обфунтування репонального управлiння та регулювання розвитку туризму на штеграцшних засадах, визначення основних форм штеграци, Ух шновацшного пщфунтя та маркетингових переваг.
Метод або методолопя дослщження. Теоретичною основою дослщження стали розробки в^чизняних та зарубiжних учених з питань застосування шновацш у розвиток туристичноУ сфери, законодавчi акти, матeрiали мiжнародних та в^чизняних науково-практичних конфeрeнцiй.
У робот було використано загальнонауковi та спе^альш методи дослiджeння, а саме: абстрактно-лопчний, методи iндукцiï та дедукцп, синтезу й аналiзу, узагальнення для вивчення особливостей розвитку туристичноУ дiяльностi краУни, уточнення поняття «iнновацiï в туризмЬ, формулювання отриманих висновкiв; розкриття принципiв iнновацiй у туризмi, висвплення видового рiзноманiття iнновацiй у галуз^ порiвняння для виявлення переваг i недолив, можливостей i загроз розвитку вп"чизняноУ туристичноУ iндустрiï, розкриття видового рiзноманiття iнновацiй у туризмi. Для визначення особливостей, закономiрностeй i принцитв застосування iнновацiй у туризмi та вдосконалення понятшного апарату застосовувався конструктивно-лопчний метод.
Виклад основного матерiалy. Пщ iнтeграцieю розумieться встановлення таких взаeмовiдносин мiж пiдприeмствами, якi забезпечують довгострокове зближення генеральних цтей пiдприeмств, що штегруються, й надають пiдприeмствам таю переваги: зниження рiвня нeвизначeностi у поста- Економiчнi науки 39 чанш та збутi, обмеження конкурeнцiУ, спрощення впровадження технолопчних новацiй, зниження видатш. В основi iнтeграцiï лежить принцип об^днання власностi, рeсурсiв, сфер дiяльностi. Органiзацiйнi форми iнтeграцiï рiзноманiтнi i залежать вщ нацiональноУ та регюнальноУ спeцифiки. Але попри велику рiзноманiтнiсть форм об'eднань, головними розбiжностями e вщносини власностi та виробнича й контрактна коопeрацiя.
Однieю з форм штеграци може бути регюнальне туристичне товариство (РТТ) - добровтьне об^днання зацiкавлeних осiб, створене з метою координаци дiяльностi учасникiв, забезпечення захисту Ухшх прав, iнтeрeсiв у державних i шших органах, загальнiй рeалiзацiï рiзноманiтних програм i проeктiв щодо розвитку туристичноУ галузi й розподту прибутку, отриманоУ вiд Ухнього здшснення. Основна мета його створення -
координацiя дiяльностi всiх зацiкавлених у розвитку рекреаци суб'eктiв шляхом об'еднання Т'хшх зусиль, ресурав, iдей на базi наявних природно-рекреацшних ресурсiв iз залученням оргашв мiсцевого самоврядування. Корпоративна форма ведення рекреацшного господарства особливо актуальна для суб'еклв i регiонiв, рекреацiйнi можливост яких недостатньо використовуються [1, с. 142].
Переваги використання в управлшш регюнальним розвитком туризму оргашзацп рекреацшного господарства у формi регiонального туристичного товариства (корпорацп):
- пiдтримка оргашв державно! влади та мюцевого самоврядування шляхом створення шльгових режимiв оподатковування, одержання шльгових державних позик для розвитку об'еклв туристично-рекреацшно! шфраструктури;
- застосування регiонального маркетингу;
- об'еднання фшансових i матерiальних ресурав у т.ч. й для проведення наукових дослщжень щодо пiдвищення ефективност функцiонування всiх учасникiв РТТ;
- одержання конкурентних переваг завдяки консолщаци зусиль для комплексного використання, природно-рекреацшних ресурав, забезпечення Тхнього збереження, полтшення процесiв вiдтворення за рахунок перерозподту рекреацiйних потокiв;
- створення нових рекреацшних зон та туристичних дестинацш.
Регiональнi туристичнi товариства сприяють формуванню ринку туристичних послуг; вдосконаленню шфраструктури й розвитку мiжнародного й внутршнього туризму; оргашзацп й лiцензуванню шдприемницько! дiяльностi в галузi внутрiшнього й мiжнародного туризму тощо. На територiях регiонiв зi значним зосередженням земель рекреацшного призначення доцтьним е створення окремих господарських комплекав, рекреацiйних парш, спецiальних (вiльних) економiчних зон.
Окрiм сприяння управлiнню регiональним розвитком туризму, створення таких територiaльно-господарських утворень також сприятиме подоланню депресивного характеру репонально! економiки, стимулюватиме структурнi перетворення, активiзуе пiдприемницьку дiяльнiсть, пом'якшить проблеми зайнятост [2, с. 128]. Це також може бути умовою пщвищення життевого рiвня населення, залучення швестицш, нарощування експорту, пожвавлення шновацшно! дiяльностi, пiдвищення ефективностi використання ресурсiв. Оргашзацшними формами управлiння регiональним розвитком туризму можуть виступати маркетинговi консорцiуми, конгломерати, громадськ оргашзацп при навчальних закладах, ям готовлять фахiвцiв з туризму, об'еднання, створеш з метою просування конкретного туристичного продукту, туристсько-шформацшш центри. Об'еднання зусиль дозволить не ттьки забезпечити високий рiвень обслуговування, широкий дiапазон рекреацiйних послуг, а й рацюнальне використання рекреацiйних ресурсiв i земель, узгодження заходiв по Тхнш охоронi, вiдновленню й пiдвищенню рекреацшно! привабливостi, що обумовить рiст конкурентоспроможност регюнально!' економiки. Передача земельних дтянок суб'ектам господарювання може здiйснюватися на умовах оренди, концесп, субконтрактинга або франчайзинга.
Можливосп застосування концесiй в украшськш економiцi розглядаються в контекст впровадження системи делегованого керування, що сьогодш поширена в багатьох кражах миру. Використання приватних джерел фшансування дасть можливють реалiзувати проекти розвитку зеленого, стьського, етнiчного туризму, поновлення санаторно-курортной бази тощо. Цьому ж буде сприяти наявнють платоспроможного попиту й можливють виставляти рахунки за виконаш роботи й надаш послуги на беззбитковому рiвнi. Останнi двi умови е найбiльш принциповими для приватних iнвесторiв.
1стотним завданням регюнально!' управлшсько! оргашзацшно!' структури сфери туризму й рекреаци е створення вщповщних шформацшних центрiв, адже без реклами й шформацп, що залучае споживачiв певних послуг, розвиток туристсько-рекреацiйноl дiяльностi неможливий. Виходячи з цього держава заохочуе регюнальний розвиток туризму, створюючи для цього вiдповiднi економiчнi й пол^ичш умови, пiдтримуючи iмiдж туристичних регюшв, фiнансуючи, наприклад, закордоннi PR - акц^ по рекламуванню !х як привабливих для туризму мюцевостей, виключаючи при цьому лобiювання державою штереав окремих пiдприемницьких структур, що е неприпустимим.
За формою шформацшш центри можуть бути державними шдприемствами, якi пiдпорядковуються виконавчим органам мюцевого самоврядування й працюють на принципах самоокупносп за рахунок одержання доходiв вщ надання iнформацiйно-рекламних послуг. В оргашзацшнш структурi центрiв доцiльно передбачити окремi пiдроздiли, наприклад, по обслуговуванню громадян, надання шформацшно-рекламних послуг; маркетингу й надання консультацш виробникам турпослуг; створення й шформацшного наповнення туристичного веб-сайту регюну.
Одним з напрямш освоення рекреацiйних територiй е залучення до цього процесу як вггчизняних, так i iноземних iнвесторiв [3, с. 167]. Пщприемницька дiяльнiсть у рекреацшнш сферi здiйснюеться шляхом одержання валютного кредиту для побудови й експлуатаци об'еклв, створення спiльних мiжнародних пiдприемств. В управлiннi регiональним розвитком туризму певну роль можуть в^гравати особливi територiально-господарськi утворення у формi спецiальних (вiльних) економiчних зон.
Таким чином, об'еднання оргашзацш iндустрГí туризму на територи регiонiв дозволяють !м набути багато конкурентних переваг, дозволить забезпечити не ттьки рацюнальне використання рекреацшних ресурав i земель з узгодженням зaходiв тхньо! охорони, а й високий рiвень обслуговування, надання широкого дiапазону рекреaцiйних послуг, вщновлення, пiдвищення Економiчнi науки 41 рекреацшно! привaбливостi туристичних
дестинацiй perioHiB. Використання приватних джерел фiнансування дасть можливють реалiзувати проекти розвитку зеленого, етшчного туризму, поновлення санаторно-курортно' бази, створення нових туристських дестинацш тощо.
Найпоширешшими й найeфeктивнiшими й найменш ризиковим формами iнтeгpацiï на ринку туристичних послуг ХХ1 стoлiття е стpатeгiчнi альянси та франчайзинг. Члени альянав збepiгають свою eкoнoмiчну незалежнють лише в тих напрямках, де не здшснюеться спiвпpаця. На вщмшу вiд мереж й готельних кооперацш стpатeгiчнi альянси е об'еднаннями незалежних туристичних пщприемств, але вони об'еднуються за всiма параметрами, а не за деякими, як кооперативи i 'хньою метою е формування та досягнення, головним чином, стратепчних цтей щодо прибутку, зростання, збiльшeння обсяпв та розширення сeгмeнтiв ринку, створення конкурентних переваг.
Мережу альянси та туристичн кластери - це результат структурно!' перебудови туристично''' сфери й сусщсько' сoлiдаpнoстi ïï пiдпpиемств. В пщприемницьких мережах (альянсах) iстoтнo зменшуються витрати, пoв'язанi з окремими видами дiяльнoстi, наприклад, закордонною кoмepцiйнoю дiяльнiстю, спiльним дoслiджeнням ринку, маркетинговою дiяльнiстю, участю у ярмарках i салонах, покращенням технологи надання туристичних та курортнооздоровчих послуг.
Мережш структури охоплюють бeзлiч piзнoманiтних opганiзацiй у piзних сферах дiяльнoстi. Дeякi дoслiдники характеризують сучасну нацioнальну eкoнoмiку як мережну, як систему мереж. При цьому мережа poзумiеться як сукупнють стшких кoнтpактiв або пов'язаних з ними вщносин мiж людьми, суб'ектами господарювання та 'х групами. У вузькому сена пщ мережею poзумiються спе^альш opганiзацiйнi структури упpавлiння локальною взаемoдiею в peгioнальнiй eкoнoмiцi, де головними елементами е пщприемства, компани, ^i суб'екти господарювання та зв'язки мiж ними.
Найважливiшoю властивiстю мереж1 визнаеться пщвищений piвeнь взаемозв'язку i впевненосп у викoнаннi угод [4, с. 142]. У мережних формуваннях складаеться особлива система керуючих впливiв, для яко'' хаpактepнi гopизoнтальнi зв'язки «з партнерами i свoеpiдний мeханiзм координаци, oскiльки часто мережа е об'еднанням або взаемoдiею iнтeлeктуальних peсуpсiв, opiентoваних на досягнення спiвпадаючих цiлeй учасниш.
Важливою oсoбливiстю деяких мереж е вipтуальний за формою характер об'еднання. Вщсутнють жорстко' opганiзацiйнo-пpавoвoï форми не дозволяе державним органам управлшня регюнальним розвитком застосовувати тpадицiйнi, фopмальнi методи впливу на мережш формування. Горизонтальш вщносини i свобода opганiзацiйнo-пpавoвoгo оформлення визначають високу ефективнють дiй туристських мереж.
Таким чином, сучасш туристичш мepeжi являють собою piзнoманiтну сукупнють розгалужених груп туристичного бiзнeсу, пов'язаних мiж собою складно переплетеними оргашзацшними, iнфopмацiйними, eкoнoмiчними, фiнансoвими, та шшими вiднoсинами, певним чином iнтeгpуючими сшльш дм. Мepeжi виконують кiлька взаемопов'язаних функцш, а саме: поширення загальнодоступно'' i конфщенцшно''' iнфopмацiï; рейтингування (ранжування) пiдпpиемств i формування репутаци; встановлення дoвipчих вiднoсин i зменшення ступеня невизначеносл; надання взаемодопомоги на формальнш та нeфopмальнiй основах; зниження трансакцшних витрат, пов'язаних iз взаемoдiею з незнайомими партнерами.
Поява такого типу штеграци, як стратепчш альянси, пояснюеться такими причинами: заповнення прогалин в юнуючих ринках та технолопчнш баз^ переведення надлишково'' виробничо'' пoтужнoстi в прибуток; зниження ризимв i видатш, пов'язаних з виходом на новий ринок туристичних послуг; прискорення розробки й початку виробництва ново'' продукци й послуг; eкoнoмiя на масштабах виробництва послуг; подолання законодавчих, митних i торгових баp'еpiв; збтьшення дiапазoну операцш; зниження видаткiв при скороченш oпepацiй [5, с. 249].
Своерщнють цих сoюзiв полягае в тому, що вони безпосередньо не торкаються вщносин власносп, осктьки компани', що ствроб^ничають, збepiгають свою автoнoмiю й ншу в сферах нацioнальнoгo, регюнального й локального pинкiв, союзи пропонують партнерськ вiднoсини в будь-якiй сфер^ наприклад, у маpкeтингoвiй дiяльнoстi. Стратепчш альянс - це переважно форми горизонтального об'еднання оргашзацш в межах одше''' галузi, проте мoжливi й мiжгалузeвi альянси. 1снують piзнi точки зору на поняття стратепчш альянси.
Характерною рисою стратепчних сoюзiв е наявнють конкуренци' мiж пiдпpиемствами, що прагнуть до сшвробггництва. Створення стратепчних альянав - попереднш зaхiд мiж вiдкpитoю кoнкуpeнцiею на ринку й повним злиттям фipм [б, с. 112]. Вони означають мiжнapoднe ствроб^ництво мiж двома й бiльшe партнерами на певний термш, що передбачае координацш ïхнiх дiй для досягнення поставлених цтей.
Стратепчш альянси - це перехщний мехашзм, що стимулюе проведення стратеги партнерства у на певному середовищк Вони е мютком вщ кооперац^' до франчайзингу, який вважаеться найвищою формою кооперування й одночасно е розповсюдженою стратепею збуту, особливо в готельнш сферк Об'еднання в стратепчш альянси, мepeжi та застосування франчайзингу е ефективними формами оргашзаци управлшня регюнальним розвитком гaлузi туризму та його регулювання.
Висновки. Теоретичне осмислення проблеми формування та розвитку штеграцшних процеав у туpизмi як напряму регулювання його розвитку пов'язано iз випереджаючим зростанням економки на oснoвi розвитку piзних форм штеграци суб'ектв господарювання загалом. Воно дозволило зробити висновок про вщсутнють наукових розробок, пов'язаних iз систематиза^ею особливостей штеграцшних процеав у туризмк
Це ускладнюе завдання peгioнaльнoгo регулювання гaлузi через врахування спeцифiки штеграцшних процеав в туpизмi [7, с. 249]. З метою удосконалення теори та практики визначення спeцифiки штеграцшних
процесiв у TypM3Mi придiлено увагу обфунтуванню особливостей та iMaHeHTHHx ознак iнтеграцiйних процеав суб'еклв туристичноТ дiяльностi, визначено Тх вплив на параметри та динамiку iнтегрованого розвитку.
Обфунтовано, що врахування специфiчних особливостей iнтеграцiйних процесiв е передумовою Тх успiшноТ реалiзацiТ у туризмк Визначено взаемозв'язок особливостей штеграцшних процесiв та проблем оргашзацп управлшня iнтегрованими утвореннями. Орiентацiя на особливост iнтеграцiйних
Перспективи подальших розвщок у цьому напрямку дозволить розробляти дiевi мехашзми управлiння iнтегрованими утвореннями та регулювання Тх регiонального розвитку.
Список використаних джерел
1. Михайл1'ченко Г. I. Формування /нновац/'йних туристичних кластер'т як конкурентноУ переваги розвитку регону. Зб1'рник наукових праць «Менеджмент та пдприемництво в УкраУн'г. етапи становлення i проблеми розвитку». 2012. С. 341-349.
2. Michael E. Tourism micro-clusters. Tourism Economics, 9(2), 133-145, 2013. (Южная Корея)
3. Jackson J., Murphy P. Clusters in regional tourism. An Australian case. Annals of Tourism Research, 33(4), 1018-1035, 2016. (Мельбурн, ВИК, Австралия)
4. Марченко О. А. ТрансформацУ та удосконалення регональноУ структури туритичноУ галуз'г. монограф'я. Херсон: Айлант. 2014. 344 с.
5. Dwyer L. Kim, Destination competitiveness: Determinants and indicators. Current Issues in Tourism, 6(5), 369-414, 2013. (Сидней)
6. Комл1ченко О. О., Ротань Н. В. Стратег'чне управл'1ння регональним розвитком туризму на основi кластерного пдходу. Науковий всник Херсонського державного унверситету. Сер1я: Економ1чн1 науки. 2014. Вип. 6, Ч. 3. С. 110-112.
7. Кропельницька С. О. Науково-практичн аспекти реал1заци стратег'чних пр1оритет1в розвитку територ1й на основ кластер'т. Матер1али Науково-практичноУ ¡нтернет-конференцУУ за м1жнародною участю «Управл1ння ¡нновац1йним розвитком територ1й» (30 жовтня-30 листопада 2015 року). С. 68-73.
8. Миронов Ю. Б. Туристичний кластер як прогресивна модель розвитку туризму в рег1он1. Матер1али м'жнародно'У науково-практичноУ конференци «Стратег1чн1 пдходи розвитку внутр1шньоУ торгвл'! УкраУни на ¡нновацшних засадах» (м. Львв, 2-3 листопада 2017 р.) Льв1в: Видавнцтво ЛТЕУ. 360 с. С. 142.
9. Яворський Ю. М. Туристичний кластер як форма розвитку галуз'!. УкраУнський туризм. 2015. №2. С. 56-57.
References
1. Mykhailichenko, H. I. (2012). Formuvannia innovatsiinykh turystychnykh klasteriv yak konkurentnoi perevahy rozvytku rehionu [Formation of innovative tourist clusters as a competitive advantage of regional development]. Zbirnyk naukovykh prats «Menedzhment ta pidpryiemnytstvo v Ukraini: etapy stanovlennia i problemy rozvytku». 341-349.
2. Michael, E. (2013). Tourism micro-clusters. Tourism Economics, 9(2), 133-145. (Yuzhnaya Koreya).
3. Jackson, J., Murphy, P. (2016). Clusters in regional tourism. An Australian case. Annals of Tourism Research, 33(4), 1018-1035. (Mel'burn, VIK, Avstraliya).
4. Marchenko, O. A. (2014). Transformatsii ta udoskonalennia rehionalnoi struktury turytychnoi haluzi: monohrafiia [Transformation and improvement of the regional structure of the tourism industry: a monograph]. Kherson: Ailant. 344 p.
5. Dwyer, L. Kim, (2013). Destination competitiveness: Determinants and indicators. Current Issues in Tourism, 6(5), 369-414. (Sidney).
6. Komlichenko, O. O., Rotan, N. V. (2014). Stratehichne upravlinnia rehionalnym rozvytkom turyzmu na osnovi klasternoho pidkhodu [Strategic management of regional tourism development based on cluster approach]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho univnrsytetu. Seriia: Ekonomichni nauky - Scientific Bulletin of Kherson State University. Series: Economic Sciences, 6, Ch. 3. 110-112.
7. Kropelnytska, S. O. (2015). Naukovo-praktychni aspekty realizatsii stratehichnykh priorytetiv rozvytku terytorii na osnovi klasteriv [Scientific and practical aspects of realization of strategic priorities of development of territories on the basis of clusters]. Materialy Naukovo-praktychnoi internet-konferentsii za mizhnarodnoiu uchastiu «Upravlinnia innovatsiinym rozvytkom terytorii» (30 zhovtnia-30 lystopada 2015 roku). 68-73.
8. Myronov, Yu. B. (2017). Turystychnyi klaster yak prohresyvna model rozvytku turyzmu v rehioni [Tourist cluster as a progressive model of tourism development in the region]. Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Stratehichni pidkhody rozvytku vnutrishnoi torhivli Ukrainy na innovatsiinykh zasadakh» (m. Lviv, 2-3 lystopada 2017 r.) Lviv: Vydavntstvo LTEU. 360 p. P. 142.
9. Yavorskyi, Yu. M. (2015). Turystychnyi klaster yak forma rozvytku haluzi [Tourist cluster as a form of industry development]. Ukrainskyi turyzm - Ukrainian tourism, 2. 56-57.
ДАНI ПРО АВТОР1В
Марченко Оксана Анатолпвна - доктор економiчних наук, доцент,
доцент кафедри економки, управлшня та адмшютрування
Meлiтопольський державний педагопчний унiвeрситeт iмeнi Богдана Хмельницького e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0002-4727-3183 Researcher ID: B-6207-2018
Сальшкова Марина Biкторiвна - викладач-стажист кафедри економки, управлшня та адмшютрування Meлiтопольський державний педагопчний ушверситет iмeнi Богдана Хмельницького e-mail: [email protected]
Шевельова Катерина В^алмвна - студентка гр. 115 с,
Мел^опольський державний педагопчний ушверситет iмeнi Богдана Хмельницького e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Марченко Оксана Анатольевна - доктор экономических наук, доцент, доцент кафедри экономика, управления и администрирования
Мелитопольский государственный педагогический университет имени Богдана Хмельницкого e-mail: [email protected],
Сальникова Марина Викторовна - преподаватель-стажёр,кафедри экономика, управления и администрирования
Мелитопольский государственный педагогический университет имени Богдана Хмельницкого e-mail: [email protected]
Шевелёва Екатерина Витальевна - студентка гр. 115 с,
Мелитопольский государственный педагогический университет имени Богдана Хмельницкого e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHORS
Marchenko Oksana - Doctor of Economics, Associate Professor f the Department of Economics, Management and Administration
Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University e-mail: [email protected],
Salnikova Marina - teacher of the Department of Economics, Management and Administration
Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University
e-mail: [email protected]
Shevelova Katerina - student gr. 115 s,
Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University
e-mail: [email protected]
Подано до редакцп 25.09.2019 Прийнято до друку 20.10.2019
УДК 338.2:339.5 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-43-34-42
VALUATION OF PARITY OF FOREIGN TRADE RELATIONS BY BRANDING TOOLS
Studinska G. Y.
The methodological approach to the assessment of parity of trade relations is proposed. The analysis of the volume of export and import, their commodity structure is considered as a traditional cost approach to assess the equivalence of foreign trade operations of the country. The use of branding tools in assessing the technological or status level of trade relations between countries is substantiated. The mechanism of calculating the indicator of territorial branding and the indicator of branding of the country per capita is demonstrated. The efficiency of the brand-oriented format for the development of the national economy has been proved. In order to increase the competitiveness of the national economy, adoption and implementation of brand-oriented development strategy by Ukraine is recommended.
Keywords: evaluation of trade relations parity, parity status, territorial branding indicator, the indicator branding country per inhabitant.
Background. Contemporary globalization determines the development strategy of each country, affects the change in the economic behavior of its subjects of business and the nature of consumer behavior, which is perceived as a tendency to seek benefits that would ensure the competitiveness of domestic goods, services, companies producing and providing them, territories, in within the limits of which the economic activity is carried out. Countries compete in the search for resources, highly skilled specialists, but the world market of goods and services remains the main area of competition, where the destiny of national economies is resolved in relation to their specialization, cooperation, socioeconomic efficiency and establishes the geopolitical role of the country in the world «scenario» of development. The assessment of foreign trade relations between the countries serves as
34
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 43
© Studinska G. Y., 2019
