CC BY
349
5.Клюев, А. Ключ для залучення швестицй в Украшу - полшшення б1знес-юпмату [Текст] / А. Клюев. -Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art ^=244106717
6.Дацюк, Л. Четверп - в Сврот, шосп - у свт [Текст] /Л. Дацюк //Урядовий кур'ер. - 2010. - 4 листопада. - Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/chetverti-v-yevraziyi-shosti-u-sviti/
Реце
Експерт редакцшг
7. Дзензерський, В.О. Ефективний рухомий склад для вантажних перевезень - запорука розвитку вах галузей промисловосп [Текст] / В.О. Дзензерський //Урядовий кур'ер. - 2010. - 13 жовтня - Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/Efektuvnyj-ryxomyj-sЫad-dlya-van1azhnyx-perevezen-zaporuka-rozvytku-vsix-galyzej -promyslovosti
8. Мережа м^жнародних транспортних коридорш на територи Украгни. Електронний ресурс. Режим доступу: www.mintrans.gov.ua/.. ./transports.html
зент д.е.н., професор УкрДАЗТДейнека О.Г. I колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Слаг1н Ю.В.
УДК 338.47(477)
1ННОВАЦП ЯК ЧИННИК МОДЕРН1ЗАЩ1 ТРАНСПОРТНО-ДОРОЖНЬОГО
КОМПЛЕКСУ УКРАШИ
Михайличенко К. М., к.е.н., зав. сектору проблем розвитку транспортное шфраструктури eiddrny секторальноi економши (Н1СД)
У cmammi npoanani3oeano основт напрями та практичт результати впровадження тновацт у транспортно-дорожньому комплекс Украши, визначено чинники, що гальмують тновацтт процеси у транспорттй галузi, обгрунтовано першочерговi напрями державног полтики щодо активiзацií тновацтних перетвореньу транспорттй сферi з метою модертзацп транспортно-дорожнього комплексу Украгни.
Ключовi слова шновацп, транспортно-дорожнш комплекс, автомобтьш дороги загального користування, залннищ морськ торговельш порти, внутршнш водний транспорт, авiацiйний транспорт, шфраструктура, державна полтика
ИННОВАЦИИ КАК ФАКТОР МОДЕРНИЗАЦИИ ТРАНСПОРТНО-ДОРОЖНОГО КОМПЛЕКСА УКРАИНЫ
Михайличенко Е. Н., к.э.н., зав. сектором проблем развития транспортной инфраструктуры отдела секторальной экономики (НИСИ)
В статье проанализированы основные направления и практические результаты внедрения инноваций в транспортно-дорожном комплексе Украины, определены факторы, которые тормозят инновационные процессы в транспортной отрасли, обоснованы первоочередные направления государственной политики по активизации инновационных преобразований в транспортной сфере с целью модернизации транспортно-дорожного комплекса.
Ключевые слова инновации, транспортно-дорожный комплекс, автомобильные дороги общего пользования, железные дороги, морские торговые порты, внутренний водный транспорт, авиационный транспорт, инфраструктура, государственная политика.
INNOVATIONS AS A FACTOR OF MODERNIZATION OF THE TRANSPORT AND ROAD SYSTEM OF UKRAINE
Mykhailychenko K. M., PhD, Head of the problems of transport infrastructure department Sector Economics (NISS)
The article analyzes the major trends and practical results of implementation innovations in the transport system of Ukraine, identified factors that inhibit processes of innovations in the transport sector, justified the priority areas of government policy to enhance investment in the implementation of strategic projects of innovative nature in the transport sector in order to modernize transport system of Ukraine.
Keywords: innovation, transport-road complex, public roads, railways, sea ports, inland waterway transport, air transport, infrastructure, and public policy.
Постановка проблеми. Сучасний рiвень розвитку та глобалзаци свгтово! економiки, активiзацiя зовнiшньоекономiчних торпвельних вщносин, популяризацiя туризму серед населения в усьому свiтi обумовлюють визначальну роль та мiсце iнновацiй у забезпечент конкурентоспроможносп нацюнально! транспортно! системи Укра!ни та створеннi реальних можливостей 11 штеграци до европейсько! та свгтово! транспортних систем.
Модернiзацiя транспортно-дорожнього комплексу на основi впровадження шновацшних рiшень та реал1заци iнновацiйних проекпв забезпечить щдвищення ефективносп управл1ння на транспорт!, оновлення iснуючих i будавництво нових об'екпв транспортно! iнфраструктури, дозволить пол1пшити як1сть, безпеку та доступтсть транспортних послуг для задоволення потреб економши та громадян у перевезеннях, що вщповвдають м1жнародним стандартам.
Аналiз остантх до^джень i публкацш. Теоретичну основу статп склали роботи провщних вiтчизняних вчених i фахiвцiв у сферi розвитку транспортно-дорожнього комплексу Укра!ни (ТДК), зокрема М. Макаренко, А. Новшово!, О. Котлубая, Т. Блудово!, Б. Буркинського та iнших. Водночас, в науковш лiтературi недостатньо висвгтлет певнi аспекти iнновацiйноrо розвитку транспортно! галуз^ зокрема останнi досягнення та практичт результати впровадження iнновацiй на залiзничному транспорт та дорожньому господарсга, щодо сучасного розвитку авiацiйноrо транспорту та модертзаци морських торговельних порпв на iнновацiйнiй основi, вплив шновацшних ршень на модернiзацiйнi процеси та подальший розвиток ТДК Укра!ни.
Мета статтi - проанал1зувати основнi напрямки та практичт результати впровадження шновацш в процеа модертзаци транспортно-дорожнього комплексу Укра!ни, встановити причини, яю гальмують впровадження iнновацiй у транспортних щдгалузях та за результатами анал1зу розробити практичнi рекомендацИ щодо активiзацu державно! пол1тики сприяння iнновацiйним перетворенням у транспортнiй сферi.
Виклад основного матерiалу досл^ження.
Засади формування цшсно! системи прiоритетних напрямiв iнновацiйно! дяльносп та !хньо! реал1зац1! в Укра!т визначае Закон Укра!ни «Про прюритетт напрями iнновацiйно! дальноси в Укра!т», який при цьому спираеться на законодавство щодо прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки та про державт цiльовi програми. Законом визначено стратепчш прiоритетнi напрями шновацшно! дяльносп на 2012-2021 рр., серед яких у транспортнiй сферi на найближч 10 рок1в е освоення нових технологий високотехнолопчного розвитку транспортно! системи, аиа- i суднобудування.
З метою поетапного забезпечення реал1зац1! визначених Законом стратепчних прiоритетних напрямiв шновацшно! даяльносп, на 2012-2016 рр. затверджено середньостроковi прюритетт напрями шновацшно! дяльносп загальнодержавного (Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни № 294 ввд 12.03.2012 р.) i галузевого (Постанова Кабшету Мimстрiв Укра!ни ввд 17.05.2012 р. № 397) рiвнiв, якими щодо розвитку транспортно! системи е наступт:
- створення та розвиток швидк1сного та високошвидк1сного руху пасажирських по!зд1в;
- оновлення та розвиток яюсних характеристик рухомого складу, розвиток прогресивних технолоriй ремонту;
- створення нових поколшь технiки i технологий в авiа- та суднобудувант;
- створення та впровадження шформацшних та навirацiйних систем нового поколшня;
- розбудова м1жнародних транспортних коридорiв та модернiзацiя iнфраструктури, електрифiкацiя окремих напрямк1в зал1зниць Укра!ни;
- розвиток транспортно! лопстики.
Посилення шновацшно! складово! у проектах
розвитку транспортно-дорожнього комплексу е одним з напрямюв «Транспортно! стратеги Укра!ни на перiод до 2020 р., реал1защя яко! дасть змогу модернiзувати транспортну систему та щдвищити ефективнiсть !! функц1онування, збшьшити пропускну спроможнiсть транспортно! мереж1, щдвищити рiвень безпеки на транспорт^ прискорити темпи штеграци вгтчизняно! транспортно! системи до европейсько! та свгтово! транспортних систем, максимально використати транзитний потенщал держави.
Розробка та впровадження iнновацiй у транспортно-дорожньому комплексi зд1йснюеться в межах виконання заход1в щодо розвитку та реформування транспортних щдгалузей: дорожнього господарства, зал1зничного транспорту, водного та ашацшного вид1в транспорту, а також шляхом застосування принципово нових технологiй у перевiзному процесi, що веде до прогресивних м1жгалузевих структурних зрушень, ефективних перетворень i модертзаци ТДК Укра!ни.
Розробка та впровадження iнновацiй у дорожньому господарствi Укра!ни, зокрема, застосування нових технологий у будiвництвi та реконструкци дорiг, дозволить зробити вгтчизнят дороги довговiчнiшими, щдвищити рiвень безпеки дорожнього руху.
Зпдно з положеннями Державно! щльово! екожмчно! програми розвитку автомобiльних дорц загального користування на 2013-2018 рр., затверджено! постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни ввд 11 липня 2013 р. №696, проблему
забезпечення ефективного функц1онування та розвитку мереж1 автомобшьних дорц загального користування значною м1рою передбачаеться розв'язати шляхом переходу на шновацшний шлях розвитку, техтчного переоснащення, запровадження нових технологш будаництва та реконструкци авгомобiльних дорщ недопущення шюдливого впливу дорожнього будiвницгва на навколишне природне середовище.
З метою покращення транспортно-експлуатац1йного стану i довговiчностi дорожнього покриття пiд час тдготовки до проведения в Украíнi £вро-2012 Укравтодором почали активно застосовуватись новий сучаснi матерiали i техиологií у буданицга, реконструкци та капiтальному ремонт автодорiг [4]. Так, пiд час реконструкци траси Ки!в-Чоп було застосовано техиологiю будiвницгва монолiтних залiзобетонних мослв, використано геосиитетичнi матерiали для армування шарiв дорожнього одягу та укршлення земляного полотна, застосовано технологiю холодного ресайклшгу для створення основи нового дорожнього покриття. У Донецькш обласп для посилення на мостах шару riдроiзоляцi! та заповнення грiщин на старому покритт було використано бгтумну емульсiю та новий гiдроiзоляцiйний матерiал "ВУК" на полiуретаиовiй основi, нову гоотмерну домiшку Бутонал NS-198, сучасну полiмерну сумiш (Сiлол) та ш. Впровадження технологий з використанням бгтумних емульсiй для влаштування поверхневих обробок i окремих шарiв дорожиiх одяпв характеризуеться швидюстю нанесення та яюстю, не потребуе ущiльнення, надае можливють працювати з холодними та вологими мiнеральними матерiалами i заощаджувати 30 % бпуму. Витрати енергоносив при цьому зменшуються у 1,3-1,5 разу.
Для запобтання виникненню аваршно-небезпечних ситуацiй на дорогах i максимального шотпшення вiзуального орiентуваиия водив транспортних засобiв, особливо в нiчний час доби, на об'ектах £вро-2012 (на траа Ки!в-Чоп, на автодорогах Донецько! областi) вперше почали використовуватися дорожт знаки на основi ново! птвки велико! iнтенсивностi свiтловiдображения, а дорожня розмiтка була влаштована iз застосуванням сучасних довговiчних матерiалiв сгрiчки "Stamark-3М" та холодного пластику.
На залiзничному транспортi основним напрямом шновацш е впровадження швидюсного i високошвидюсного руху, що е характерним для розвитку транспортних систем багатьох кра!н сучасного свiту.
Так, в Укршт вщповвдно до Концепци Державно! цшьово! програми впровадження на залiзницях швидюсного руху пасажирських по!здiв на 2008-2015 рр. у 2010 р. мiж Швденною залiзницею
та Hyundai Corporation подписано контракт щодо закутвт 10 мгжрегюнальних двосистемних електропо!зда виробництва Hyundai Rotem у дев'ятивагонн1й комплектац1!; у 2012 р. запроваджено швидюсний рух пасажирських по!'зда на маршрутах Ки!в - Харкав, Ки!в - Льв1в, Ки!в -Донецьк. Ввдповвдно до Програми електрифшаци зал1зннць на 2011-2016 рр. в Укра!т буде електрифтэвано 1562 км експлуатац1йно! довжини зал!зниць, насамперед на дшянках, що щдлягають переведенню на швидк1сний режим експлуатаци та тих, що входять до сфери розмежування вантажного й пасажирського руху.
Для впровадження швидюсного руху при виконант робгг використовуються нов! матер1али i технолог!!, одночасно з електрифiкацieю дшьниць повнiстю замшюсться верхня будова кол!!, укладаються безстиков! суцшьт рейки довжиною в!д станц1! до станц1!, для бшьш комфортного i безпечного руху по!зда вперше на залзницях застосовано новий метод зварювання стршочних перевода — алюм!нотерм!чний.
Актуальним напрямом шновацшно! даяльносп е оновлення на новш технолопчтй основ! загального парку вантажних i пасажирських ваготв, локомотив!в та залзнично! iнфраструктури, фiзична зношетсть яких перевищуе 80 %. Програмою оновлення локомотивного парку зал!зниць Укра!ни на 2012-2016 рр. передбачено придбання 509 одиниць нових сучасних пасажирських i вантажних локомотив!в як односистемних, так i подвшного живлення, плануеться повна замша застарших вантажних електровозiв постшного струму ВЛ8 шляхом придбання нових сучасних електровозiв 2ЕЛ4 та ВЛ11/М6, а також розробка пасажирського електровозу подвшного живлення для забезпечення пасажирських перевезень з! швидюстю до 160 км/год. Передбачена Програмою комплексна модертзащя тепловоз!в сер!! М62, 2М62 та ЧМЕ-3, зокрема !з зам!ною штатних силових установок новими сучасними економ!чними дизелями виробництва «General motors» та «Caterpillar» дозволить скоротити питом! витрати палива на одиницю перевезеного вантажу на 23 %, щдвищити !хню середньодобову продуктивн1сть на 38 %, при цьому економгя кошпв за життевий цикл експлуатац1! тепловозу складе до 4,6 млн грн., термш окупносп становитиме 5,2 року.
В Укрзал!зниц за участю фах1вщв Науково-впроваджувального центру тягового рухомого складу (НВЦ ТРС) проводяться роботи !з укомплектування ремонтних баз сучасним дагностичним i технолопчним обладнанням. Впровадження ремонтними бригадами комплексних шновацшних захода щодо зменшення зношування пари «колесо-рейка», таких як установок для плазмового змщнення гребен1в колюних пар, дозволило збшьшити середне значения ресурсу бандажу колено! пари !з 375 тис.
км до 687 тис. км.
Створюеться нова система управлшня рухом пойдав, що пов'язано з формуванням ново! оргатзацшно-правово1 та економiчноï моделi управлiння залзничним транспортом вщповщно до Державноï цiльовоï програми реформування залiзничного транспорту на 2010-2019 рр. На базi Головного управлшня перевезень Укрзалiзницi функц1онуватиме Головний центр управлiння рухом, що здайснюватиме централiзоване управлiння експлуатацiйною роботою та ввдслвдковуватиме рух поïздiв на великих ввдстанях, а на базi служб перевезень залзниць Украши - шють регюнальних центрiв, як1 зд1йснюватимуть оперативне управлiння рухом. Змiни технолоriï диспетчерського управлiння дозволять пришвидшити рух по1здв за рахунок оптимiзацiï кшькосп диспетчерських д1льниць та збiльшення 1'хньо1' довжини до 200-300 км (нинi юнуе 135 д1льниць, деяк1 з них протяжтстю лише 25-100 км). Побудова сучасних центрiв управлiння зд1йснюватиметься на базi мiкропроцесорних систем, як1 в режим реального часу ввдображатимуть рух, типи по1'зд1в, мiсце 1хнього знаходження, усi затримки та прискорення в графжу тощо. Завершити процес переходу до ново1' системи управлiння плануеться до 2019 р.
1нновацшш перетворення в ашаци зд1йснюються шляхом розбудови сучасно1' аеропортово1' iнфраструктури та поточно1' дiяльностi, спрямовано1' на реалiзацiю положень ново1' редакци Повiтряноrо кодексу Украши, що враховуе вимоги Мiжнародноï оргатзаци цивiльноï авiацiï (1КАО) та £вропейського Союзу i створюе правовi умови для тетрада Украши до проекту „£дине небо" i щдписання Угоди з £С про Спiльний авацшний проспр.
Iнновацiйний розвиток iнфраструктури мiжнародних аеропорпв Бориспiль, Донецьк, Львiв, Харюв та Кив (Жуляни) активiзувався у рамках реалiзацiï Державноï цiльовоï програми щдготовки та проведення в Укршт £вро-2012. В кожному iз зазначених аеропорлв побудовано новi сучаснi термшали пропускною здатнiстю ввд 500 (Кив (Жуляни)) до 3200 (Бориспiль) пасажщив за годину та iншi шфраструктурт об'екти (новi здатно-посадковi смуги, перони, аеродромно-диспетчерсью вежi, введено сучаст автоматизованi системи керування повiтряним рухом).
Урядом в листопада 2012 р. схвалено «Концепщю Державноï цiльовоï програми розвитку аеропорпв на перiод до 2023 р.». Подальший розвиток провщних аеропорпв Украши (Бориспiль, Донецьк, Львiв, Одеса, Сiмферополь) стане вагомим кроком до створення на ïхнiй осжга системи „хабiв" - iнновацiйноï для Украши моделi органiзацiï i функцюнування аеропорпв, що передбачае не лише збшьшення пасажиро- i вантажопотоку, а i
будавництво вантажних лопстичних термiналiв, що у комплексi iз розгалуженою системою залiзничних i автомобiльних дорц (в окремих обласних центрах -близьюстю порт1в) сприятиме загальноекономiчному розвитку регютв, дозволить збiльшити обсяг швестицш, активно впливати на сощально-еконотчш процеси в регионах, створювати rnrni робочi мiсця та конкурувати з ашатранспортними вузлами Центрально!, Схiдноï та Пiвденно-Схiдноï £вропи.
Програмою розвитку державноï системи використання повiтряного простору Украши на 20102014 рр., затвердженоï Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украïни ввд 13.01.2010 р. № 44, передбачено оновлення аеронавiгацiйноï системи в Укршт на новш технiко-технологiчнiй основi, створення на базi магiстральноï транспортноï телекомунiкацiйноï мережi Державного щдприемства обслуговування повггряного руху Украïни аеронавiгацiйноï iнтегрованоï мережi зв'язку, яка стане основою майбутнього нацiонального сегмента свiтовоï мережi ашацшного електрозв'язку.
Наблизитися до европейськоï системи обслуговування ашакомпанш та пасажирiв дозволить впровадження в аеропортах Украïни системи CDM-A [5]. Партнери мережi CDM можуть обмiнюватися точною та своечасною шформащею зпдно з прийнятим стандартом, що використовуеться у цифрових безпровщних технолопях.
Продовжуеться робота щодо створення спiльно з EASA (£вропейським Агентством з безпеки польолв) дiевоï системи щдтримання льотноï придатносп повпряних суден. Так, наказом Мiнiстерства шфраструктури Украши ввд 10.02.2012 р. №85 затверджено Техтчт вимоги для суб'екпв авiацiйноï дiяльностi вщповвдно до Стандарту EASA Part-M.
Ввдроджуеться нацiональна система щдготовки авiацiйних фахiвцiв, оскiльки використання iнновацiйноï технiки i технологий вимагае наявносп персоналу iз вщповщним рiвнем квалiфiкацiï. Розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв Украши ввд 16.01.2012 р. №60-р "Деяю питання щдготовки пiлотiв цивiльноï ашащТ передбачено закупити десять одномоторних навчальних лiтакiв, що за сво1ми техМчними характеристиками подiбнi до лiтакiв типу Cessna Model 172, Cessna Model 185 i Piper РА - 28, три двомоторт навчальт лижи, що за сво1ми технiчними характеристиками подабт до лiтакiв типу DA - 42, Piper РА - 34 i Piper РА - 44, два навцацшно-процедурт тренажери другого класу та два пшотажт тренажери навчального лiтака.
У морський гaлузi iнновацiï пов'язанi насамперед iз структурною перебудовою та реоргатзащею системи управлшня галуззю вщповвдно до Закону Украши "Про морсью порти Украши", який набув чинносп у червнi 2013 р., а
також i3 реалiзацieю великих iнвесгицiйних проекпв розбудови шфраструктури морських порт1в.
З прийняттям вищезазначеного Закону створено правовi умови для модернiзацiï системи управлiння морською галуззю, розмежування державних i господарських функц1й в портах, передачi функцш управлiння державним майном, яке не увщде до статутних фондiв акцюнерних товариств, створених у процесi приватизаци галузi, мiсцевим органам виконавчо! влади, виведення з-шд державного регулювання даяльносп з навантажувально-розвантажувальних робiт в портах як конкурентного сектора економши. На цш iнновацiйнiй органiзацiйно-правовiй основi ввдбуватиметься становлення украшських порпв як сучасних суб'екпв господарювання, здатних конкурувати з портами краш-сусщв: Туреччини, Румунiï, Роси.
1нновац1йна дiяльнiсть у галузi спрямована на подолання технологичного i техтчного ввдставання iнфраструктури морських порпв Украши. Сьогодт порти розробляють програми розвитку щодо розширення та модернiзацiï портово1 iнфраструктури, змiцнення потужностей залiзничних щдходав. У проввдних морських торговельних портах (насамперед, Одеському, Iллiчiвському, Южному) здшснюеться розбудова iнновацiйних
iнфраструктурних об'екпв. Зокрема, в Одесi на засадах державно-приватного партнерства споруджуеться новий контейнерний термiнал на Карантинному молi за рахунок штучно створеноï територи потужнiстю 600 TEU, завдяки чому порт буде спроможний приймати сучасш судна-контейнеровози, як1 нинi здебшьшого заходять до Констанци чи Новоросшська. В МТП «Южний» реалiзуеться iнновацiйно-iнвестицiйний проект з розбудови глибоководного порту, який буде завершено до юнця 2015 р. Завдяки його реалiзацiï порт «Южний» стане найбiльшим серед глибоководних порт1в пiвнiчно-захiдноï частини Чорного моря i зможе приймати судна дедвейтом понад 200 тис тонн [6].
Одним з основних напрямкш шновацш м1жнародного транспортного мроцесу е удосконалення структури м1жнародних трамсмортно-логiстичних систем. Украша готова брати участь у формуванш унiверсальноï, ефективно1', едино1' транспортно-лопстично1' системи, що з'еднае як Азш з Свропою, так i краши Балтшського, Чорноморського, Каспiйського та Середземноморського регютв. При цьому до основних бар'ерiв у лопстичних схемах товароруху належать прикордонт переходи.
Концепцiею розвитку Державно1' прикордонно1' служби Украïни на перюд до 2015 р. [7] передбачено удосконалення прикордонного контролю шляхом упровадження новiтнiх технiчних
систем та комплекав, у т. ч. для бюметричного контролю, а також запровадження спiльного контролю з вщповщними органами сум1жних держав за перемiщенням у пунктах пропуску через державний кордон оаб, транспортних засобiв, вантаж1в та шшого майна, застосування електронного документообну та електронних засобiв вдентифшаци транспортних засобiв та фiзичних осiб. Державною митною службою разом з Одеським МТП упроваджуеться п1лотний проект щодо застосування мехатзму «единого вшна» у зот дiяльностi Швденно! митницi та порпв Одесько! област!
Свiтовим транспортним спiвтовариством впроваджуються шновацшш шформацшно-управляючi технологи, побудованi на моделюваннi штегрованих трансмортних систем: «мерсонал-трансмортна шфраструктура-
трансмортш засоби». 1нтегроват транспортнi системи, у поршнянт зi звичайними, надають послуги з регулювання транспортними потоками на бшьш високому рiвнi взаемодй' учасниюв процесу, з вищим рiвнем безпеки та передачi повно! шформаци про стан та положення у просторi об'екпв в режимi реального часу. Вказаш системи набули назви «штелектуальш» (Intelligent Transport System (ITS)), i !хне впровадження стало неввд'емною частиною TEN-T полiтики кран Свропейського Союзу, а також Японй', Китаю, США, РФ та шших кра!н, поеднаних глобальною мультимодальною мережею поставки товарiв «вiд дверей до дверей».
В Укрш'т впровадження та використання ITC забезпечить щдвищення ефективностi моделювання та прогнозування вантажо- та пасажиропотоюв, рiвня безпеки та надiйностi транспортно-логiстичного комплексу, сприятиме розвитку його iнфраструктури. З щею метою Кабiнетом Мiнiстрiв Украши прийнято розпорядження ввд 03.01.2013 р. №1-р «Про схвалення Концепци проекту Закону Украши «Про державне регулювання у сферi супутниково! навшаци», шдготовлене Державним космiчним агентством Украши за участю НАН Украши, Мшшфраструктури, МВС, СБУ, Мшоборони, науково-дослiдних, освiтнiх оргатзащй, щдприемств промисловостi тощо.
У свгтовш практицi активiзуeться застосування iнновацiйних технологiй у перевiзному пронеси зокрема шляхом розвитку мультимодальних меревезень. На 21-ш зустрiчi мiнiстрiв транспорту кра1н-учасниць ОЧЕС, яка ввдбулась у травнi 2013 в м. Одеса, було щдгверджено свтга тенденци "контрейлеризацИ" транспорту та розвитку мультимодальних перевезень [8].
За щдтримки програми £С «Марко Поло» в Укрш'т здшснюеться переключення частини автомобшьних потоков на бiльш еколопчний та
екожмчний транспорт - залiзничний та водний iз використанням iнтермодальних та комбiнованих перевезень. Одним з найпоширешших видiв комбiнованих (вщноситься до мультимодальних) перевезень е контейнерн та контрейлернi потяги, яю формуються на територiï як Украши ("Вшнг i "Ярослав"), так i шших краïн, насамперед Бiлорусi ("Зубр").
Висновки. Проведений аналiз сввдчить, що завдяки упровадженню iнновацiйних рiшень, нових шформацшних та перевiзних технологий на транспорт!, а також технiчного переоснащення щдприемств галузi поступово забезпечуються ефективн перетворення i модернiзацiя транспортно-дорожнього комплексу Украши, а шновацшт структурт зрушення формують прогресивну органiзацiйно-правову модель функцюнування ТДК Украïни. Водночас, шноващйт процеси ввдбуваються переважно на крупних транспортних щдприемствах, якi або е природними монополiстами (Укрзалiзниця), або мають певнi ознаки монополiзму (МТП, аеропорти), i яю здатнi акумулювати фiнансовi ресурси для здiйснення iнновацiйноï дальносп. Впровадження iнновацiй на щдприемствах транспортноï галузi Украïни в цiлому ще не стало масовим i системним процесом, не зумовлене цiлеспрямованою полiтикою менеджменту щдприемств та не щдкршлене вщповвдною полiтикою держави.
1нновацшний розвиток галузi гальмуеться наступними чинниками:
- нестачею фтансових pecypcie для впровадження тновацт у тдприемствах транспортно-дорожнього комплексу, що зумовлено, насамперед, падшням обсяпв перевезень, низьким рiвнем рентабельной! щдприемств внаслвдок застарiлоï матерiально-технiчноï бази, нерацiональноï структури витрат, низьким рiвнем державно регульованих тарифiв на перевезення, збитковiстю пiльгових перевезень.
- вiдcyтнicтю фундаментальних наукових до^джень, яю спрямоваш на здшснення яюсних змт у cиcтeмi продуктивних сил, та недостатньою ктьюстю прикладних нааукових до^джень у cфepi ТДК. Протягом 2012 р. на замовлення МЫнфраструктури виконано лише двi НДР за бюджетною програмою КПКВК 3101030 «Приклада науковi та науково-техшчт розробки, виконання робгт за державними цiльовими програмами i державним замовленням у сферi розвитку нацiональноï транспортноï мережi та туризму» на загальну суму 445,8 тис грн.;
- повшьними темпами реал1заци структурних реформ у cфepi транспортно-дорожнього комплексу, зокрема щодо розмежування господарських i управлшських функцiй на залiзничному транспорт!, реформування системи
управлшня дорожтм господарством та реформування морських торговельних порт!в Украïни.
Створення умов для розвитку транспортно-дорожнього комплексу на шновацшнш основi потребуе активiзацiï державноï полiтики у напрямку посилення iнновацiйноï складовоï державних програм розвитку транспортних щдгалузей, стимулювання транспортних щдприемств до впровадження iнновацiй, запровадження державноï щдтримки найважливiших iнновацiйних проекпв та наукових дослвджень у транспортнiй сферг
Для цього насамперед необхвдно забезпечити реалiзацiю Транспортноï стратегü' Украïни на перюд до 2020 р. на шновацшнш основ^ розробити i схвалити на вищому рiвнi найважливiшi шновацшно-iнвестицiйнi проекти, якi дозволять вивести транспортно-дорожнiй комплекс Украïни на новий технолопчний рiвень i створять умови для його iнтеграцiï у европейську та свiтову транспортнi системи. Також необхвдно розробити механiзми державноï щдтримки iнновацiйних проект1в у транспортно-дорожньому комплека та врахувати можливiсть ïï диференщаци залежно в;д ступеня iнновацiйностi проекту.
Важливо забезпечити вчасне виконання завдань Нацiонального плану дiй на 2013 р. щодо впровадження Програми економiчних реформ на 2010 - 2014 рр. стосовно утворення ПАТ «Украшська залiзниця^>, реформування морських порпв Украïни та системи управлiння дорожтм господарством, що дозволить визначити правила ведення господарськоï дiяльностi, створить умови для фшансового оздоровлення п;дприемств ТДК, щдвищення ефективност1 управлiння майновими комплексами, дозволить щдприемствам акумулювати кошти для реалiзацiï перспективних iнновацiйних проект1в. Проекти Державноï цiльовоï програми розвитку аеропорпв на перюд до 2023 р. та Державних програм розвитку автомобшьного транспорту i залiзничного транспорту на середньострокову перспективу, що розробляються, доопрацювати у напрямку посилення шновацшно1 спрямованосп зазначених програм.
Галузевим асоцiацiям транспортних п;дприемств слад imцiювати створення Центру транспортних шновацш, який би визначав потреби транспортних щдприемств у запровадженнi iнновацiй, формував банк iнновацiйних проект1в та перспективних науково-дослвдних розробок, здiйснював пошук швеск^в, сприяв налагодженню зв'язкiв мiж власниками iнновацiйних технологий та ïхнiми потенцшними споживачами, надавав п;дприемствам методичну i консультативну допомогу на всiх стадах оргатзаци iнновацiйного процесу;
Державi необхiдно збшьшити обсяг витрат на
наукову i науково-технчну дiяльнiсть в галузi транспорту i дорожнього господарства. При цьому державт кошти спрямовувати на фiнансування шновацшних фундаментальних дослiджень у транспортнiй сферi та прикладних наукових розробок, яю мають комплексний характер, тобто стосуються одночасно всiх транспортних щдгалузей, а також яю спрямовано на виконання iнших державних функц1й, наприклад, регуляторних.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Кудрицька Н.В. Транспортно-дорожнш комплекс Украни: сучасний стан, проблеми та шляхи розвитку: монограф1я / Н.В. Кудрицька. - К.: НТУ, 2010. - 338 с.
2. Новикова А.М. Укра1на в систем мшнародних транспортних коридорiв: монограф1я / А.М. Новикова. - К.НПМБ, 2003. - 494 с.
3. Конкурентоспроможнiсть та сталий розвиток морегосподарського комплексу Укра1ни / Щд загальною редакц1ею О.М. Котлубая. - Одеса: 1ПРЕЕД, 2011. - 427с.
4. Подготовка автомобiльних дорiг загального користування до £ВРО 2012 [Електронний ресурс] - Режим доступу:ht:tp://www.ukravtodor.gov.ш/dients/ukrautodo r.nsf/0/7aa43295d022a5cac225765d002c32a1?C>penDoc
ument&Qick=
5. Аеропорт «Бористль» першим у Схвднш £вропi ратифiкував документ, який дозволить наблизитися до европейсько! системи обслуговування авiакомпаиiй та пасажщив / Пресс-служба Мынынфраструктури ввд 14.09.2011 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.mintrans.gov.ua/uk/news/23658.htm
6. Вилкул А. «Южный» станет наибольшим среди глубоководных портов северо-западной части Черного моря [Електронний ресурс] - Режим доступу:
http://www.newsfiber.com/p/s/h?v=Evgs2W8V8D2Q%3 D+bq37ESut%2FRA%3D
7. Указ Президента Укра!ни «Про схвалення Концепцi! розвитку Державно! прикордонно! служби Укра!ни на перюд до 2015 р.» ввд 19.06.2006 р. № 546/2006 [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.pvu.gov.ua/ua/about/programms/programms _3.htm
8. ОЧЕС дала позитивну ощнку впровадженню системи «Електронний наряд» в Одеському МТП / Транспорт №24 (764) [Електронний ресурс] Режим доступу: http://transport-journal.com/komentarii-obzori/oches-dala-polozhytelnuyu-otsenku-vnedrenyya-systemyi-elek1ronnyij-naryad-v-odesskom-mtp/
Рецензент д.е.н., професор ДАНДП1 Нов1кова А.М. Експертредакцiйноi колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТЗубенко В.О.
УДК 330.341.1:656.2
ОЦ1НКА ТА ОПТИМ1ЗАЦ1Я КАДРОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ДИРЕКЦП ЗАЛ1ЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
Назаренко I. Л., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
Розроблено методику ощнки кадрового потенщалу дирекцн залiзничного транспорту, яка базуеться на кнуючш звiтностi та дозволяе при оптижзацп персоналу визначити вплив змти його чисельностi на структурт, яюст та iншi характеристики кадрового потенщалу (вимiрюються за допомогою запро-понованого ттегрального показника); виконано оцтку кадрового потенщалу Кигвськог дирекци залiзничних перевезень та запропоновано заходи з його оптимiзацn.
Ключовi слова кадровый потенцал, методика оцтки, оптитзацш персоналу.
ОЦЕНКА И ОПТИМИЗАЦИЯ КАДРОВОГО ПОТЕНЦИАЛА ДИРЕКЦИИ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОГО ТРАНСПОРТА
Назаренко И. Л., к.э.н., доцент (УкрГАЖТ)
Разработана методика оценки кадрового потенциала дирекции железно-дорожного транспорта, базирующаяся на существующей отчетности и позволяющая при оптимизации персонала определить влияние изменения его численности на структурные, качественные и другие характеристики кадрового потенциала (изме-ряются с
