CC BY
20
УДК 631.11:001.895
Бурковська A.B., к.е.н, доцент®, Лункша T.I., асистент Миколагвсъкий державный аграрнийутверситет
1ННОВАЦИ - ПЕРСПЕКТИВА РОЗВИТКУ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦЮНУВАННЯ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ шдприемств
В cmammi розглянуто засады формування й розвитку тновацтног дгялъностг в аграрному ceumopi економжи Украши. Визначено, що тновацп е передумовою ефективного розвитку аграрных тдприемств, що доведено на прыклад1 сшъсъкогосподарсъкш тдприемствМиколагвсъкогобласт1.
Ключое1 слова: сглъсъкогосподарсъкг тдприемства, аграрный сектор, тновацп, ноеовеедення,ефективтстъ.
Постановка проблеми. Продуктивна д1яльшсть людей, пов'язана з будь-яким виробництвом, спрямованим на задоволення ix потреб, штереав, цшностей. Потреби людей в суспшьств1 формуються в залежност1 вщ розвитку виробництва та залежать вщ надежно! оргашзацп його розвитку. Забезпечешсть продовольством населения прямо залежить вщ результата сшьськогосподарського виробництва. Проте останшми роками розвиток агропромислового комплексу характеризуеться несталютю, яка становить не тшьки реальну загрозу для продовольчо! сфери, а й для нацюнально! безпеки держави. Протягом останшх рок1в попршилася ситуащя щодо забезпечення населения продуктами харчування. За сучасних умов значна частина населения не забезпечена необхщними базовими повноцшними продуктами харчування. Пор1вняно з рацюнальними нормами споживання м'яса е нижчим у 1,2 рази; молока i молочних продукта - 1,5; яець - 1,1; овоч1в та баштанних - 1,2; риби та рибопродукта - 1,3; плод1в, ягщ та винограду - 2 раза. Знизилася загальна калоршшсть харчування, забезпечешсть бшками, жирами, особливо тваринного походження [1]. Сшввщношення компонента продукта харчування, яке на сьогодш склалося, призводить до зниження працездатност1 та стшкост1 до несприятливих фактор1в, зростання захворюваност1, скорочення тривалост1 життя.
Ключем до ефективного розвитку сшьськогосподарських пщприемств та пщвищення ефективност1 господарювання аграрного сектора е штенсифжащя та шновацшна актившсть аграрних шдприемств. 1нноваци е основним шструментом забезпечення економ1чно! стабшьност1 та задовольняють споживчий попит на HOBi товари i види продукцп. Адже створення та упровадження нових товар1в, po6iT, послуг прискорюе НТП та забезпечуе прирют обсяпв виробництва, пщвищуе показники зайнятост1 та заохочуе iHBecTopiß до реал1заци вигщних проекта.
® БурковськаА.В., ЛуншнаТ.!, 2012
73
Анашз останшх дослщжень. На сучасному етат проблемам ефективного розвитку та досягнення сшьськогосподарських пщприемств економ1чно! стшкосп на основ! шновацш займаються в1тчизняш вчеш В. Я. Амбросов, В. Г. Андршчук, М. С. Вггков, С. А. Володш, М. М. Гаврилюк, М. В. Зубець, I. Г. Кириленко, В. П. Курган, В. I. Мацибора, П. Т. Саблук, О. В. Ткал1ч та шшг Анал1з результапв наукових дослщжень показуе, що не в повному обсяз1 висв1тлеш питания щодо оргашзацшно-фшансового забезпечення шновацш в аграрному секторг Тому, дана проблема потребуе детального дослщження.
Метою статт1 е дослщження проблем оргашзацшно-фшансового мехашзму та застосування шновацш в аграрному сектор! економши.
Виклад основного матер1алу. Одшею ¿з рушшних сил розвитку сшьськогосподарського виробництва з урахуванням нововведень е шформацшне забезпечення шноващями. Так, на думку 0.1. Здоровцова I А.Ф. Бурика, "саме володшня шформащею е початковою точкою вщл1ку руху шновацш: наука - виробництво. Якщо ж такий зв'язок вщсутнш на початковому етат, то ефектившсть вщ запровадження шновацш зводиться до мммуму, насамперед через моральне старшня запропонованих нововведень".
Науковий потенщал формують таю складов!, як забезпечешсть кадрами, матер1ально-техшчне й шформацшне забезпечення, оптим1защя оргашзацшно-науково! системи, нагромадження знань, дослщш роботи, трансформащя науки 1 осв1ти. Виробничий потенщал мютить кадрову, ресурсну, шформацшно-методолопчну, оргашзацшно-управлшську, маркетингову та шш1 складов!. Наука тюно пов'язана з виробництвом. Адже процес виробництва безперервно функщонуе в поеднанш з наукою. Запровадження певних щей, нових технологш безперервно пов'язано з науково-дослщними установами.
Св1това економ1чна практика подае чудов1 зразки актив1заци шновацшно! д1яльносп завдяки поеднанню можливостей осв1ти I науки - з одного боку, виробництва та б1знесу - з шшого. Серед них, зокрема, Стенфордський ушверситет у Кал1форншськш Силжоновш долит (США), Корол1вський технолопчний ушверситет у Швеци та шшг
Майкл Портер у свою чергу зауважив: "Пщприемства досягають конкурентно! переваги через процес шновацш". Тому саме шновацшну д1яльшсть необхщно оргашзовувати, для цього потр1бш люди, яю можуть створювати шноваци [2, с. 56]. Усшх пщприемства, як I краши у цшому, визначатиметься здатшстю людей залучити, мобшзувати й утримувати творчий потенщал - таланти. Так, в Укра!ш станом на 1990 р. було зосереджено 6,5% св1тового науково-техшчного потенщалу при чисельност1 населения близько 0,1% св1тово1, з кожно! 1000 зайнятих 11 оаб працювали в науково-техшчнш сферг У 2000 р. таке сшввщношення становило вже 6 ос1б на 1000 зайнятих, у 2005 р. - 5 ос1б, у 2009 р. - 3 особи.
Протягом останшх рок1в в Укра!ш чисельшсть виконавщв наукових та наково-техшчних розробок скоротилася з 313 тис. ос1б у 1990 р. до 89,5 тис. у 2010 р., тобто майже в 3,5 рази. Пояснениям е скорочення чисельност1 вищо!
74
квал1ф1каци (доктор1в i кандидатов наук), хоча ix чисельшсть в економщ збшьшувалась, проте питома вага фах1вщв такого р1вня залишаеться в межах 50% вщ загально! юлькостг
В Укра1ш питома вага пщприемств, що займалися шноващями, у 2000 р. становила 18%, у 2010 р. - лише 13,8% вщ ix загально! кiлькocтi. Загальна сума шновацшних витрат становила в 2000 р. - 1760,0 млн грн, у 2010 р. - 8045,5 млн грн, з них за рахунок власних pecypciß у 2000 р. - 1399,4 млн грн, у 2010 р. -4775,2 млн грн, з державного бюджету (7,7 млн грн та 87,0 млн грн вщповщно), за рахунок кошив шоземних iHBecTopiß (133,1 млн грн та 2411,4 млн грн вщповщно). Як бачимо, сума витрат на шноваци поступово збшьшуеться, проте пщприемства виконують обсяг HayKOBO-TexHi4HHx poöiT, як правило, власними силами [1].
У Микола!всьюй oблacтi питома вага пщприемств, що займалися iннoвaцiями у 2000 рощ становила 31,4%, а в 2010 рощ лише 16,6%. Найбшьшу питому вагу фшансування наукових та науково-техшчних poöiT у 2010 р. становили влacнi кошти (99,5%), держбюджету (0,15%). Загальна сума витрат на шновацшш роботи у 2010 рощ склала 519,2 млн грн проти 103,1 млн грн у 2000 рощ. Науковою та нуково-техшчною дiяльнicтю займалися 42 пщприемства та оргашзаци perioHy, з яких 32 науково-дослщш та np0eKTH0-K0HCTpyKT0pcbKi галузевого пpoфiлю, 4 наукових установи aKafleMinHoro пpoфiлю та вищих зaклaдiв oceiTH, 2 пщроздши заводсько! науки. На 1 жовтня 2010 року у наукових установах працювало 2946 oci6 проти 3045 на вщповщну дату попереднього року. При цьому кiлькicть cпeцiaлicтiв, яю безпосередньо виконували дocлiджeння i розробки (дocлiдникiв i техншв), становила 1292 особи. Чисельшсть нaйбiльш квaлiфiкoвaнoгo персоналу - фах1вщв з науковими ступенями склала 100 oci6, з яких 84 - кандидата наук. Питома вага наукових дослщжень (фундаментальних та прикладних) склала 8% [6].
Щодо запровадження iHHOBan;ift у ciльcькoгocпoдapcькиx пщприемствах Микола1всько1 oблacтi, то cлiд вщм^ити, що BiH е недостатньо активним. Cпeцифiкy трансферу iHHOBan;ift у сшьське господарство визначають ocoбливocтi аграрного виробництва, що у 3Ha4Hift Mipi залежить Bifl npnp0flH0-KniMaTH4HHx умов.
Залучення шоземних швестицш сприяе використанню ¿нновацшних тexнoлoгiй та HayK0B0-TexHi4H0r0 прогресу, яю е pymiftHoro силою пiдвищeння ефективноси розвитку аграрних niflnpneMCTB.
Незважаючи на вплив CBiT0B0i' фiнaнcoвoi кризи на стан економжи яскравим прикладом вдалого ¿нвестування в АПК Микола1всько1 облаем е niflnpneMCTBa переробного та загоивельного напряму: TOB "Сандора", ЗАТ "Лакталк", TOB СП "Hiбyлoн", фермерське господарство "Владам", ЗАТ "EamTaHCbKiM сир завод", Микола1вський м'яcoкoмбiнaт, птахофабрика, чиcлeннi ковбасш цехи, xлiбoзaвoди, neKapHi та rnmi.
TOB "Сандора" бiльшe як 16 рою в вважаеться лiдepoм вiтчизнянoгo ринку союв. За даними незалежних дослщжень на долю продаж компанп припадае 47% Bcix 06'eMiB продаж союв, HeKTapiß, напо!в в yKpai'Hi. Секрет
75
ycnixy полягае в застосуванш шновацшних технологш, вдосконалення виробничих процеав, розробки нових вид1в продукцп, швестування для розширення б1знесу компани та шше. Проектна сукупшсть потужностей пщприемства - бшя 1,5 млрд. пакеив союв та соково! продукцп в piK. Загальне добове виробництво компани складае бшьше чотирьох мшьйошв пакеив. Продукщя компани TOB "Сандора" представлена бшьше як в 20-ти кра!нах св1ту: США, Великобриташя, Гермашя, Швещя, 1зра!ль, Грещя, колишш кра!ни СРСР [3].
Варто вщм!тити транснащональну компашю з шоземним кашталом, яка працюе на ринку молочно! продукцп Украши - французьку групу "Лакталк". Пщприемства ще! компани щор1чно переробляють 6,9 млрд л1тр1в молока на 78 пщприемствах (13 з яких знаходяться за кордоном) i виготовляе бшьше 950 тис. т молочно! продукцп. Загальний оборот становить 5,5 млрд евро. У всьому CBiTi ф1рма "Лакталк" мае репутащю велико! компани, вщомо! сво!ми шноващями у виробництво молочно! продукцп. Компашя активно ирацюе в 141 кра!ш св1ту, !! продукщя представлена на п'яти континентах. Стиль французького власника: щор1чний прирют об'ем1в виробництва мммум на 15-20%. Об'ем продукцп, яка випускаеться з 1996 р. збшьшився майже у BiciM раз1в й сягнув 47 тис. т в piK. За даними Держкомстату, "Лакталю" входить до п'яирки лщируючих компанш кра!ни на ринку молока, молочних вироб1в, йогурту та являеться лщером по виробництву сиру та сирних вироб1в. На сьогодш асортимент продукцп нараховуе бшьше як 120 вироб1в. Основне кредо компани "Лактал1с-Микола!в" залишаеться незмшним: продукщя повинна бути смачною, корисною, яккною
[4]. . • « • „ •
Прикладом для гщност! вважаеться TOB СП "Ибулон", який е одним ¿з найбшьших в1тчизняних виробниюв та експортер1в сшьськогосподарсько! продукцп, не тшьки для Микола!всько! облает!, а й для Украши.
TOB СП "Ибулон" вертикально штегрована компашя, яка сама вирощуе сшьськогосподарську продукщю, а тепер ще й експортуе, збудувавши портов! зернов! термшал. Напрями д!яльност! TOB СП "Шбулон": вирощування зернових та ол!йних культур; насшництво; матер!ально-техн!чне забезпечення с!льськогосподарського виробництва; торпвля с!льськогосподарською продукц!ею; збер!гання та доведения продукцп до товарно! кондицп; перевантажувальний терм!нал TOB СП "Шбулон"; зовн!шньоеконом!чна д!яльн!сть; охорона навколишнього середовища; соц!альна сфера д!яльност!; кадрова пол^ика; тваринництво; виробництво ковбасних вироб!в.
В останш роки для посушливих грунтово-кл!матичних умов сх!дно! та степово! зони Укра!ни створено i рекомендовано для виробництва багато нових високоврожайних сорив озимо! пшениц!. TOB СП "ШБУЛОН" використовуе при вирощуванн! в основному щ штенсивш високопродуктивн! сорти нового поколшня селекц!! Селекц!йно-генетичного шституту: "Одеська 267", "Селянка", "Повага", "Альбатрос одеський", "Мирон!вська 65", "Перлина Л!состепу".
Одним ¿з важливих фактор!в п!двищення врожайност! та якост! зерна на даному п!дприемств! являеться диференц!йоване використання строив Ывби,
76
норм вис!ву та широке використання доз фосфорних добрив. Аграрна служба пщприемства ч1тко дотримуеться строив авби, метод1в збирання, достов1рно! ощнки якост1 та шсляжнивно! обробка зерна, формуванш однорщних по якост1 партш на токах, цшьово! пщготовки зерна на елеваторах та технологи переробки. 36ip урожаю проводиться в гранично стисл1 термши з мммальними затратами.
Ефективний розвиток тваринницько! галуз1 на даному п1дприемств1 вщбуваеться за рахунок використання передових шновацшних технологш. Так, Bci технолопчш процеси виробництва мехашзоваш. Пщроздши забезпечеш холодильними установками, цшодобово забезпечеш холодною та гарячою водою. Для отримання високо! продуктивное^ худоби в ращонах годування тварин використовуються премшси, бшково-в^амшш мшеральш добавки для балансування ращону за основними поживними речовинами [5].
Висновки. Отже, arpapii' Микола1всько1 облаем на власному приклад! доводять: за шновацшними технолопями - майбутне, i в першу чергу це залежить вщ гарних господар1в на земл1, яю шукають можливоси для реал1заци та впровадження CBoi'x задум1в.
Л1тература
1. Даш держкомстату Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www.ukrstat.gov.ua.
2. Портер М. Э. Конкуренция / М. Э. Портер. — М. : Изд. дом Вильяме, 2000. — С. 56.
3. Сайт компани "Сандора" [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: // www/sandora.mk.ua. — С. 1 — 2.
4. Сайт компани "Лакталю" [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.laktalis.ru. — C.1-2.
5. Сайт компани "Шбулон" [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nibulon.com. — C.1-24.
6. Стан сшьського господарства Микола1всько1 облает! у 2010 рощ [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http: // www.stat.nk.ukrpack.net
Summary Burkovskaya A.V., Lunkina T.I.
Mykolaiv State Agrarian University
INNOVATIONS ARE A PROSPECT OF DEVELOPMENT OF THE EFFECTIVE FUNCTIONING OF AGRICULTURAL ENTERPRISES
In the article principles of forming and development of innovative activity are considered in the agrarian sector of economy of Ukraine. Certainly, that innovations are pre-condition of effective development of agrarian enterprises, that it is well-proven on the example of agricultural enterprises of the Mykolaiv area.
Key words: agricultural enterprises, agrarian sector, innovations, innovations, efficiency, oh it is well-proven on the example of agricultural enterprises of the Mykolaiv area.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
77
