CC BY
9BIOLOGICAL SCIENCES
ВПЛИВ L-АРГШШУ ТА АМ1НОГУАН1ДИНУ НА РОЗВИТОК ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ У МОЗКУ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ АНТИФОСФОЛ1П1ДНОМУ СИНДРОМ1
Яремчук О.З.
канд. бюл. наук, доцент кафедри медичноХ б1охгм1Х
Посохова К.А.
д-р мед. наук, професор кафедри фармакологи з кттчною фармаколог1ею
Кулщька М.1.
канд. бюл. наук, доцент кафедри медичноХ бюхгми Тернотльський нацюнальний медичний утверситет 1мет 1.Я. Горбачевського
МОЗ УкраХни, м. Тернотль УкраХна
INFLUENCE OF L-ARGININE AND AMINOGUANIDINE ON OXIDATIVE STRESS IN THE BRAIN IN EXPERIMENTAL ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME
Yaremchuk O.
Ph.D., Associate Professor of the Department of Medical Biochemistry
Posokhova K.
MD, Ph.D., DSc., Professor of the Department of Pharmacology and Clinical Pharmacology
Kulitska M.
Ph.D., Associate Professor of the Department of Medical Biochemistry I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil, Ukraine
АНОТАЦ1Я
В статл представлено результати вивчення впливу попередника синтезу оксиду азоту (NO) L-арптну та шпбггора шдуцибельно! NO-синтази амшогуатдину на стан показнишв прооксидантно-антиоксидант-но! системи та електронотранспортного ланцюга мггохондрш у мозочку та великих твкулях головного мозку при експериментальному антифосфолшщному синдро!Ш (АФС). Дослвдження проводили на 50 мишах-самках лтп BALB/с. Встановлено, що у мозочку та великих твкулях головного мозку мишей з АФС вщбуваеться розвиток оксидативного стресу. На фот введения L-аргiнiну тваринам з АФС у мозочку по-силюеться дисбаланс у системi прооксиданти-антиоксиданти та знижуеться активнiсть ферментiв елект-ронно-транспортного ланцюга мiтохондрiй. У великих твкулях головного мозку на фош введення L-аргiнiну у мишей з АФС встановлено зниження активностi процеав пероксидного окиснення лiпiдiв, шд-вищення активностi та вмiсту компонентiв антиоксидантно! системи. Нейропротекторний вплив амшогуатдину при АФС проявляеться зменшенням оксидативного стресу у мозочку та великих твкулях головного мозку.
ABSTRACT
The study results on the influence of L-arginine, the precursor of nitric oxide (NO) synthesis, and aminoguan-idine, the inhibitor of inducible NO synthase, on the prooxidant-antioxidant system and the electron transport chain of mitochondria in the cerebellum and large cerebral hemispheres in experimental antiphospholipid syndrome (APS) is presented in the research paper. The studies were performed on 50 BALB/c female mice. It was established that oxidative stress developed in the cerebellum and cerebral hemispheres of mice with APS. With introduction of L-arginine into the animals with APS the imbalance in the prooxidant-antioxidant system enhances in the cerebellum as well as activity of the enzymes of mitochondrial electron transport chain decreases. In the cerebral hemispheres, a decrease in the activity of lipid peroxidation processes, an increase in the activity and content of the antioxidant system components were evidenced in cases of L-arginine administration into the APS mice. The neuroprotective effect of aminoguanidine in APS is manifested by a decrease in oxidative stress in the cerebellum and the cerebral hemispheres.
Ключовi слова: оксидативний стрес, оксид азоту, антифосфолшвдний синдром, мозочок, велик тв-кулi головного мозку.
Keywords: oxidative stress, nitric oxide, antiphospholipid syndrome, cerebellum, cerebral hemispheres.
Антифосфолшщний синдром (АФС) - це сис-темне ашшмунне захворювання, що характеризу-еться венозними та/або артерiальними тромбозами та невиношуванням ваптносп [15, 21]. Артерiальнi тромбози у хворих з антитшами до фосфолшщв ро-звиваються в рiзних органах, в тому чи^ в арте-рiях головного мозку [23, 25, 28]. АФС е одшею з причин розвитку шсулъттв у молодому вщ [32].
Невролопчна дисфункщя може бути пов'язана з безлiччю iмунноопосередкованих судинних, за-пальних та прямих нейронних ефекпв. Антифос-фолшдш антитша (aPL) можуть активувати ендо-телiальнi клггани, тромбоцити та каскади зсiдання кровг Зокрема, аPL iндукують прозапальнi та про-коагулянтнi процеси в ендотелiальних клiтинах мiкроциркуляторного русла мозку [21]. У багатьох
хворих з АФС спостер^аються невролопчш пору-шення, зумовленi пошкодженням головного мозку (епiлептичнi напади, хорея, роз^ний склероз, нев-ропати) [8, 25, 26, 28]. Зв'язування aPL з р2-гакоп-ротешом I (P2GPI) супроводжуеться пригнiченням цереброваскулярного атерогенезу. В експеримента-льних моделях це призводить до пошкодження мембран нейронiв та астроципв та знижуе житте-здатнiсть клггин. aPL також деполяризують синап-тичш екстракти мозку щурiв, здiйснюють нейрото-ксичний вплив на клiтини через перенапруження рецепторiв глутамату або шляхом прямо! реакци з лшвдами головного мозку [21].
Важливу роль в функцюнуванш нейронiв, rail i кровоносних судин вщграе оксид азоту (NO) як штегруючий фактор [17]. При порушенш балансу активних форм Нирогену i Оксигену NO i O2" вза-емодiють мгж собою. В результат утворюеться пе-роксинiтрит, що призводить до пошкодження судин в мозку [17]. За даними лггератури, при АФС порушуеться синтез та бюдоступшсть оксиду азоту (NO), який бере участь в регуляци судинного тонусу i коагуляцшних властивостей кровi [18, 20].
Закономiрностi розвитку оксидативного стресу у головному мозку та змши спiввiдношення прооксиданти/антиоксиданти пвд впливом модуля-торiв системи NO за умов АФС на сьогодш залиша-ються недостатньо вивченими.
Мета дослiдження - ощнити вплив поперед-ника синтезу оксиду азоту L-арпншу та шпбгтора шдуцибельно! NO-синтази амiногуанiдину на стан показнишв системи прооксиданти-антиоксиданти у мозочку та великих пiвкулях головного мозку при експериментальному АФС.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ. Дослiдження проводили на 50 мишах-самках лши BALB/с, яких ут-римували на стандартному рацюш вiварiю. Всi маншуляци з експериментальними тваринами проводили iз дотриманням правил вiдповiдно до «£в-ропейсько! конвенци про захист хребетних тварин, що використовуються для дослщних та iнших нау-кових цшей» [24] та «Науково-практичних реко-мендацiй з утримання лабораторних тварин та ро-боти з ними» [16].
АФС моделювали за допомогою кардiолiпiну (Sigma, США), який вводили внутршньом'язово, чотири рази (30 мкг на 1 ш'екцш, промiжки м1ж iн'екцiями становили 14 дiб) [14]. Для тдвищення ефективностi iмунноl вщповщ кардiолiпiн емуль-гували в 75 мкл повного ад'юванту Фрейнда (перша iн'екцiя), наступнi ш'екци проводили з неповним ад'ювантом Фрейнда. АФС формувався через 2 ти-жш пiсля останньо! ш'екци кардiолiпiну.
Щддослщних тварин розд1лили на 4 групи: 1-ша (контроль) - штактш тварини; 2-га - тварини з експериментальним АФС, 3-тя - тварини з АФС, яким вводили L-аргiнiну гвдрохлорид ("Sigma", USA, 25 мг/кг), 4-та - тварини з АФС, яким вводили амшогуашдин ("Химлабораторреактив", Укра!на, 10 мг/кг). L-арпнш та амiногуанiдин вводили внут-ршньоочеревинно один раз на день, упродовж 10 дiб пiсля формування АФС. Тварини контрольно! групи отримували внутршньоочеревинно вденти-чнi об'еми розчинника. Через 10 дiб пiсля початку терапп тварин виводили з експерименту в умовах тюпентал-на^евого наркозу.
Для дослщження використовували гомогенати мозочку та великих твкуль головного мозку. У го-могенатах визначали: рiвень вiльнорадикального окиснення лiпiдiв за вмiстом гiдропероксидiв лшщв (ГПЛ) [5] та ТБК-активних продукпв (ТБК-АП) [2], активнiсть супероксиддисмутази (СОД, КФ 1.15.1.1) [19] та каталази (КАТ, КФ 1.11.1.6) [12], вмют ввдновленого глутатiону (G-SH) [22], ак-тивнiсть сукцинатдегiдрогенази (СДГ, КФ 1.3.99.1) [7] та цитохромоксидази (ЦХО, КФ 1.9.3.1) [10].
Статистичну обробку даних здiйснювали за допомогою програми STATISTICA 10. Порiвняння отриманих величин проводили з використанням U-критерш Манна-Уггш, з врахуванням поправки Бонферронi при оцшщ значень р. Змiни вважали достовiрними при p<0,05.
Результата та обговорення. Ввдомо, що окси-дативний стрес бере участь у патобiохiмiчних меха-нiзмах розвитку АФС [20, 29]. Перекисне окиснення лшщв е одним з факторiв розвитку ендотель ально! дисфункцй' у пащенпв з АФС [33].
У результат наших дослвджень встановлено, що у дослщжуваних вiддiлах головного мозку (мозочку та великих твкулях) мишей лши BALB/с з АФС ввдбуваеться активащя вiльнорадикальних процесiв (табл. 1, 2).
Встановлено зб№шення вмiсту ГПЛ на 96 % у мозочку мишей з АФС, ввдносно контролю (табл. 1). Первинш продукта пероксидного окиснення ль пiдiв нестiйкi i швидко розкладаються з утворенням вторинних продукпв: альдегiдiв, кетонiв, спиртiв [9, 27]. У наших дослвдах вiдмiчено збiльшення вмь сту ТБК-АП - на 56 % у мозочку тварин з АФС вь дносно контролю (табл. 1). Основним компонентом ТБК-АП е малоновий дiальдегiд, який при взаемодп з SH- та CH3-групами бiлкiв пригнiчуе активнiсть ферменпв, сприяе цитолiзу, агрегацй' тромбоцитiв та зменшенню синтезу простагландинiв [9].
Таблиця 1.
Показники системи прооксиданти-антиоксиданти та активностi ферменпв тканинного дихання у мозочку мишей лшп БЛЬБ/с за умов антифосфолшвдного синдрому та при застосуваннi Ь-арпшну i амшогуань __дину (М±т, п=10)_
Показник Група тварин
контроль АФС АФС L-аргiнiн АФС + амiногуанiдин
ГПЛ, у.о./г тканини 8,04±0,56 15,76±0,54 р<0,001 19,21±0,58 р1<0,005 10,01±0,57 р1<0,001
ТБК-АП, нмоль/г таканини 4,28±0,12 6,78±0,22 р<0,001 7,56±0,19 р1<0,05 5,87±0,22 р1<0,05
СОД, у.о./мг бшка 2,41±0,08 1,09±0,08 р<0,001 0,65±0,03 р1<0,005 1,90±0,07 р1<0,001
КАТ, нмоль/хв на 1 мг бшка 4,42±0,27 1,79±0,09 р<0,001 1,26±0,07 р1<0,005 3,44±0,19 р1<0,001
в-8И, мкмоль/г тканини 7,14±0,22 5,65±0,06 р<0,001 4,42±0,13 р1<0,001 6,27±0,10 р1<0,005
Актившсть СДГ, нмоль/хвмг бiлка 5,85±0,05 4,36±0,07 р<0,001 3,82±0,08 р1<0,005 5,39±0,07 р1<0,001
Активнiсть ЦХО, мкмоль/хвмг бiлка 8,24±0,45 3,16±0,07 р<0,001 2,58±0,07 р1<0,001 4,55±0,06 р1<0,001
Примiтки: Тут i у табл. 2: р - достовiрно вiдмiнне вiд вщповвдних значень у контрольнiй групi; р1 -достовiрно вiдмiнне вiд вщповвдних значень у групi тварин з АФС.
Вщомо, що iнтенсифiкацiя в№норадикаль-ного окиснення поеднуеться з дискоординащею в системi прооксиданти-антиоксиданти [1, 6]. Пору-шення балансу м1ж концентращею АФК та АОС призводить до оксидативного стресу, окисного по-шкодження ДНК, бiлкiв та лiпiдiв [30]. Встанов-лено зниження активностi СОД на 55 % та КАТ на 60 %, у мозочку мишей за умов АФС, порiвняно iз показниками штактних тварин (табл. 1). Функцю-нальною основою системи антиоксидантного захи-сту е глутатюнова система, яка бере участь в шак-тивацп пероксиду водню та лiпопероксидiв, вико-нуе захисну функцш для 8И-груп мембранних проте1шв [4, 31]. У мозочку мишей з АФС встанов-лено зменшення шлькосп в-8И на 21 %, порiвняно з контрольною групою. Зниження рiвня в-8И в органах i тканинах призводить до оксидативного стресу [13].
Нагромадження продуктiв ПОЛ супроводжу-еться пошкодженням генетичного апарату клггин, гальмуванням клiтинного подiлу, пригнiченням окисного фосфорилювання [4, 29]. Джерелом елек-тронiв для одноелектронного вiдновлення молекулярного кисню з утворенням активних форм кисню (супероксидного анiон-радикалу, пероксиду водню i пдроксильного радикалу) найчастше виступають дихальний ланцюг мiтохондрiй i мiкросомальна система [13]. У результат наших дослвджень у мозочку тварин з АФС виявлено порушення функцюну-вання ензимiв дихального ланцюга мiтохондрiй,
про що сввдчило зменшення активностi СДГ на 25 % i ЦХО на 62 % ввдносно контролю (табл. 1).
У великих швкулях головного мозку мишей за умов АФС вмют ГПЛ зростав на 75 %, а шльшсть ТБК-АП збiльшувалася на 44 %, ввдносно контролю (табл. 2). Водночас, актившсть СОД зменшувалась на 48 %, функцiональна здатшсть КАТ знижувалась на 56 %. Зростання швидкостi утворення пероксиду водню призводить до виснаження резервiв каталази [3]. В той же час вщбувалось виснаження пулу G-SH, кiлькiсть якого зменшувалась у великих швкулях головного мозку на 39 %, порiвняно з контрольною групою. G-SH бере безпосередню участь у знешкодженш вшьних радикалiв та 1х токсичних продуктiв, а також у вiдновленнi сульфгвдрильних груп ензимiв [3]. Зниження вмiсту G-SH може бути пов'язано як з штенсифжащею! процесiв ПОЛ в ураженому органi, так i пвдсиленням катаболiзму глутатiону [13].
Ведомо, що при активаци процесiв переокис-нення мембранних лшщв, у тому числi, знижуеться енергозабезпечення клiтин внаслвдок роз'еднання дихання i окисного фосфорилювання в мгтохонд-рiях та розвитку 1х дисфункцп [11]. У результатi наших дослщжень при АФС виявлено порушення фу-нкцiонування мiтохондрiй у великих швкулях головного мозку, про що сввдчило зменшення активносп СДГ на 18 % та ЦХО на 52 %, вщносно показнишв штактних тварин (див. табл. 2).
Таблиця 2.
Показники системи прооксиданти-антиоксиданти та активностi ферментiв тканинного дихання у великих твкулях головного мозку мишей лти BALB/c за умов антифосфолiпiдного синдрому та при застосу-
ваннi L-аргiнiну i амiногуанiдину (M±m, n=10)
Показник Група тварин
контроль АФС АФС L-aргiнiн АФС + амшогуащдин
ГПЛ, у.о./г тканини 7,57±0,27 13,27±0,28 p<0,001 9,37±0,44 p1<0,001 9,28±0,62 p1<0,01
ТБК-АП, нмоль/г таканини 3,88±0,15 5,59±0,23 p<0,001 4,92±0,13 p1<0,05 4,58±0,15 p1<0,05
СОД, у.о./мг бiлкa 4,08±0,29 2,11±0,14 p<0,001 2,77±0,17 p1<0,05 2,98±0,07 p1<0,005
КАТ, нмоль/хв на 1 мг бшка 6,07±0,13 2,67±0,21 p<0,001 4,35±0,28 p1<0,005 4,89±0,26 p1<0,001
G-SH, мкмоль/г тканини 6,85±0,31 4,19±0,10 p<0,001 4,42±0,12 p1>0,05 4,81±0,17 p1<0,05
Активнiсть СДГ, нмоль/хвмг бiлкa 5,64±0,09 4,64±0,08 p<0,001 5,41±0,17 p1<0,01 4,96±0,14 p1>0,05
Активнiсть ЦХО, мкмоль/хвмг бiлкa 7,44±0,29 3,60±0,11 p<0,001 3,88±0,16 p1>0,05 4,79±0,10 p1<0,001
Встановлено, що на фонi застосування L-арпншу у мозочку мишей з АФС ввдбуваеться збь льшення вмiсту ГПЛ на 22 % та ТБК-АП на 11 %, порiвняно iз показниками 2-1 групи тварин з АФС (табл.). Встановлено зниження активносп СОД на 41 % та КАТ на 30 %, вмюту G-SH на 22 % та активносп ферменпв електронотранспортного ланцюга мiтохондрiй СДГ на 12 % та ЦХО на 18 %, порiв-няно iз показниками групи тварин з АФС (див. табл. 1).
При введенш амшогуанвдину встановлено послабления активносп процеав перекисного окис-нення мембранних лiпiдiв у мозочку мишей з АФС: знижувався вмют ГПЛ на 37 % i ТБК-АП на 14 %, вщносно показник1в групи тварин з АФС. Про ак-тивацiю системи антиоксидантного захисту на фонi амшогуанвдину сввдчило пiдвищения активностi СОД на 74 % i КАТ на 92 %, зростав вмiст G-SH на 11 %, порiвняно з контрольною патолопею. Встановлено тдвищення активностi СДГ на 23 % та ЦХО на 44 % (див. табл. 1).
Встановлено, що при введенш L-аргшшу у великих твкулях тварин з АФС вщбуваеться зниження вмюту ГПЛ на 29 % та ТБК-АП на 12 %, по-рiвняно iз показниками 2-1 групи тварин з АФС. Во-дночас встановлено тдвищення активносп СОД на 31 % та КАТ на 63 %, СДГ на 17 %, порiвняно iз показниками групи тварин з АФС (див. табл. 2).
При введеннi амшогуанвдину у великих твку-лях головного мозку встановлено зниження вмюту ГПЛ на 30 % i ТБК-АП на 18 %. Про активацш системи антиоксидантного захисту на фот амшогуа-тдину сввдчило щдвищення активностi СОД на 41 % i КАТ на 83 %, ввдносно показникiв групи тварин з АФС. Водночас зростав вмют G-SH на 15 %. Вве-дення амiногуаиiдину супроводжувалося щдви-щенням активносп ЦХО на 33 %, порiвняно iз по-казниками групи тварин з АФС (див. табл. 2).
Висновки. Отже, за умов експериментального АФС у тканин мозочка та великих пiвкуль голов-
ного мозку мишей лти BALB/c вщбуваеться розви-ток оксидативного стресу, що супроводжуеться дисбалансом показник1в прооксидантно-антиокси-дантно! системи та електронно-транспортного ланцюга мггохондрш. Встановлено, що введення L-аргiнiну тваринам з АФС у мозочку супроводжувалося поглибленням оксидативного стресу. Проте у великих швкулях головного мозку на фон введення L-аргшшу у мишей з АФС встановлено зниження активносп процеав пероксидного окис-нення лiпiдiв, пiдвищення aктивностi та вмюту компоненпв антиоксидантно! системи. Нейропро-текторний вплив амшогуанвдину при АФС прояв-лявся зменшенням оксидативного стресу у мозочку та великих швкулях головного мозку.
Лггература
1. Активш форми кисню та !х роль у метаболь змi клiтин / М.1. Колюник, Г.В. Кол1сник, £. Шдзю-лка [та т.] // Бiологiя тварин. - 2009. - Т. 11, № 12. - С. 41-43.
2. Андреева Л. И. Модификация метода определения перекисей липидов в тесте с тиобарбитуро-вой кислотой / Л.И. Андреева, Л.А. Кожемякин, А.А. Кишкун // Лаб. дело. - 1988. - № 11. - С. 4143.
3. Антиоксидантна система захисту оргашзму (огляд) / 1.Ф. Белешчев, Е.Л. Левицький, Ю.1. Губ-ський [та т.] // Соврем. пробл. токсикол. - 2002. -№ 2. - С. 14-23.
4. Бюлопчне значення системи антиоксидантного захисту оргашзму тварин / Ю.Ю. Лавришин, 1.С. Вархоляк, Т.В. Мартишук [та iн.] // Науковий вюник ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького. - 2016. - Т. 18, № 2 (66). - С. 100-111.
5. Гаврилов В.Б. Спектрофотометрическое определение содержания гидроперекисей липидов в плазме крови / В.Б. Гаврилов, М.И. Мишкорудная // Лаб. дело. - 1983. - № 3. - С. 33-35.
6. Говоруха О.Ю. Значення взаемодп перекисного окиснення лшщв i антиоксидантних систем в розвитку патолопчних процесiв / О.Ю. Говоруха,
О.Ю. Шнайдерман // Експериментальна i клiнiчна медицина. - 2016. - № 4 (73). - С. 10-14.
7. Ещенко Н.Д. Определение количества янтарной кислоты и активности сукцинатдегидроге-назы / Н.Д. Ещенко, Г.Г. Вольский // Методы биохимических исследований. - Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1982. - С. 207-210.
8. Калашникова Л.А. Цереброваскулярные нарушения при антифосфолипидном синдроме / Л.А. Калашникова // Анналы клинической и экспериментальной неврологии. - 2011.- Т. 5, № 1. - С. 39-43.
9. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике / Камышников В.С. - М.: МЕДпресс-ин-форм, 2004. - 920 с.
10. Кривченкова Р.С. Определение активности цитохромоксидазы в суспензии митохондрий // Современные методы в биохимии / Р.С. Кривченкова; под ред. В.Н. Ореховича. - М.: Медицина, 1977. - С. 47-49.
11. Лукьянова Л.Д. Молекулярные механизмы тканевой гипоксии и адаптация организма / Л.Д. Лукьянова // Фiзiологiчний журнал. - 2003. - Т. 49, № 3. - С. 17-35.
12. Метод определения активности каталазы / М.А. Королюк, Л.И. Иванова, И.Г. Майорова [та ш.] // Лаб. дело. - 1988. - № 1. - С. 16-19.
13. Мещишен 1.Ф. Глутатюнова система орга-шзму за умов норми та патологи / 1.Ф. Мещишен. -Чершвщ: Медакадемiя, 1999. - 26 с.
14. Морфолопчний стан матки та плаценти при експериментальному моделюванш гестацш-ного антифосфолшвдного синдрому на мишах / Зай-ченко Г.В., Лар'яновська Ю.Б., Деева Т.В. [та ш.] // Украшський медичний альманах. - 2011. - Т. 14 , № 4. - С. 136-141.
15. Насонов Е.Л. Антифосфолипидный синдром. — М.: Литтерра, 2004,440 с.
16. Науково-практичш рекомендацп з утри-мання лабораторних тварин та роботи з ними: монограф1я / Ю.М. Кожем'якш, О.С. Хромов, Н.е. Болдирева, Н.В. Добреля, Г.А. Сай-фетдшова - К.: 1нтерсерв1с, 2017. - 182 с.
17. Реутов В.П. Оксид азота и цикл оксида азота в системе нейронов, глии и кровеносных сосудов мозга в норме и при инсультах / В.П. Реутов, Е.Г. Сорокина, Н.В. Самосудова // Евразийское Научное Объединение. - 2017. - Т.1, № 4 (26). -С.73 - 81.
18. Сампара С.Р. Особенности влияния L-арги-нина на течение беременности и состояние дыхательной системы новорожденных при экспериментальном антифосфолипидном синдроме / С.Р. Сам-пара, О.З. Яремчук, О.О. Шевчук // Проблемы биологии и медицины. - 2014. - № 4,1 (81). - С. 137141.
19. Чевари С. Роль супероксиддисмутазы в окислительных процессах клетки и метод определения её в биологических материалах / С. Чевари,
И. Чаба, И. Секей // Лаб. дело. - 1985. - № 11. - С. 678-681.
20. Antiphospholipid antibodies are associated with enhanced oxidative stress, decreased plasma nitric oxide and paraoxonase activity in an experimental mouse model / J.D. Alves, L.J. Mason, P.R. J. Ames [et al.] // Rheumatology. - 2005. - Vol. 44. - P. 12381244.
21. Antiphospholipid syndrome and the brain in pediatric and adult patients / E. Muscal, R.L. Brey // Lupus. - 2010. - Vol. 19, N 4. - P. 406-411.
22. Ellman G.L. Tissne sulfhydryl group / G.L. Ellman // Arch of Bioch. and Biophys. - 1959. - № 82.
- P. 70-77.
23. Etemadifar M. Neurological manifestations in patients with antiphospholipid syndrome / M. Etemadifar, L. Dehghani, S. Tahani [et al.] // Ir J neurol. - 2013.
- Vol. 12, N 4. - P. 172-175.
24. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. - Council of Europe, Strasbourg, 1986.
- 56 p.
25. Fleetwood T. Antiphospholipid Syndrome and the Neurologist: From Pathogenesis to Therapy / T. Fleetwood, R. Cantello, C. Comi // Front. Neurol. -2018. -Vol. 9. - P. 1001.
26. Graf J. Central Nervous System Manifestations of Antiphospholipid Syndrome. / J. Graf // Rheum Dis Clin North Am. - 2017. - Vol. 43, N 4. P. 547-560.
27. Lipid Peroxidation: Production, Metabolism, and Signaling Mechanisms of Malondialdehyde and 4-Hydroxy-2-Nonenal / A. Ayala, M.F. Muñoz, S. Ar-güelles // Oxidative Medicine and Cellular Longevity.
- 2014. - Article ID 360438, 1-31 p. http://dx.doi.org/10.1155/2014/360438
28. Mayer M. Antiphospholipid syndrome and central nervous system / M. Mayer, M. Cerovec, M. Ra-dos [et al.] // Clin Neurol Neurosurg. - 2010. - Vol. 112, N 7. - P. 602-608.
29. Mitochondrial dysfunction in antiphospholipid syndrome: implications in the pathogenesis of the disease and effects of coenzyme Q10 treatment / C. Perez-Sanchez, P. Ruiz-Limon, M. Angeles Aguirre [et al.] // Blood. - 2012. - Vol. 119, N 24. - P. 5859-5870.
30. Oxidative stress and fatigue in systemic lupus erythematosus / B.M. Segal, W. Thomas, X. Zhu [et al.] // Lupus. - 2012. - Vol. 21. - P. 984-992.
31. Perricone C. Glutathione: a key player in autoimmunity / C. Perricone, C. De Carolis, R. Perricone // Autoimmun Rev. - 2009. - Vol. 8, N 8. -P. 697-701.
32. Sanna G.D. Cerebral manifestaations in the antiphospholipid (Hughes) syndrome / G.D. Sanna, D. Cruz, M.J. Cuadrado // Rheum. Dis. Clin. N. Am. -2006. -N 3. -Р. 465-490.
33. Stanisavljevic N. Lipid peroxidation as risk factor for endothelial dysfunction in antiphospholipid syndrome patients / N. Stanisavljevic, L. Stojanovich, D. Marisavljevic [et al.] // Clin Rheumatol. - 2016. -Vol. 35. - P. 2485-2493.
