Научная статья на тему 'Індивідуалізація антибактеріальної терапії тяжкої негоспітальної пневмонії з урахуванням системного запалення та імунного статусу'

Індивідуалізація антибактеріальної терапії тяжкої негоспітальної пневмонії з урахуванням системного запалення та імунного статусу Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
160
30
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПНЕВМОНіЯ / ТЯЖКА ПНЕВМОНіЯ / АНТИБАКТЕРіАЛЬНА ТЕРАПіЯ / ПРОКАЛЬЦИТОНіН / КЛіТИННИЙ іМУНіТЕТ / PNEUMONIA / SEVERE CAP / ANTIBIOTIC THERAPY / PROCALCITONIN / CELLULAR IMMUNITY

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Перцева Т. О., Бєлослудцева К. О.

Индивидуализация антибактериальной терапии тяжелой негоспитальной пневмонии с учетом системного воспаления и иммунного статуса. Перцева Т.А., Белослудцева К.О. Индивидуализация антибактериальной терапии (АБТ) больных тяжелой негоспитальной пневмонией (ТНП) является актуальным вопросом во всем мире. Сегодня живо обсуждается роль различных биомаркеров в индивидуализации АБТ больных ТНП, в том числе маркеров системного воспаления и клеточного иммунитета. О днако вовсе не изучены их вариабельность при различных этиологических факторах ТНП и их зависимость от иммунологической реактивности пациентов. Именно поэтому целью нашего исследования стало изучение диагностической значимости маркера системного воспаления прокальцитонина (ПКТ) и маркера клеточного иммунитета CD4+ у больных ТНП с учетом этиологического фактора и их рол и в индивидуализации выбора антибактериального препарата (АБП) у этих больных. Основную группу составили больные ТНП без ВИЧ и с идентифицированным респираторным возбудителем. Сравнительную группу –ВИЧ-положительные лица, которые составили почти 17% от обследованных. По результатам данной работы выявлено, что ТНП у всех больных основной группы сопровождалась выраженной воспалительной реакцией (что подтверждалось увеличенным в 250 раз от нормы сывороточным уровнем ПКТ) и тяжелым иммунодефицитным состоянием даже при отсутствии ВИЧ. При этом маркеры менялись в зависимости от этиологии ТНП. При ТНП, вызванной Гр(-) возбудителями, уровень ПКТ превышал норму в 500 раз, а количество СD4 был о меньше нормы у всех больных. Выводы: 1) уменьшение количества СD4 менее 200 мкл -1 у больных ТНП, что сопровождается резким увеличением сывороточного уровня ПКТ, является маркером Гр(-) респираторного возбудителя; 2) дисбаланс между выраженной клинической симптоматикой и нормальным сывороточным уровнем ПКТ на фоне резко сниженного количества СD4 является показанием к поиску ВИЧ-инфекции и назначению проти во пневмоцистной терапии.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Індивідуалізація антибактеріальної терапії тяжкої негоспітальної пневмонії з урахуванням системного запалення та імунного статусу»

11. Vatutin NT, Kalinkina NV, Sklyannaya EV. Natriyureticheskie peptidyi: fiziologicheskaya i kliniches-kaya rol. Ukr kardIol zhurnal. 2005;5:115-21.

12. Printsipi vedennya hvorih z fIbrilyatsIEyu ta trIpotInnyam peredserd: Rekomendatsiyi robochoyi grupi z porushen sertsevogo ritmu Ukr. nauk. t-va kardIologIv. K. 2008;10-31.

13. Shiller N, Osipov MA. Klinicheskaya ehokardio-grafiya. 2-e izd. M. 2005;344.

14. Yunkerov VI, Grigorev SG. Matematiko-statisti-cheskaya obrabotka dannyih meditsinskih issledovaniy. SPb: VmedA. 2002;266.

15. Kostoeva AU, Mazur NA, Masenko VP. N-kon-tsevoy promozgovoy natriyureticheskiy peptid i porazhe-nie serdtsa u bolnyih gipertonicheskoy boleznyu. Kardio-logiya. 2009;12:33-38.

16. Nagueh SF, Middeleton KJ, Kopelen HA. Doppler tissue imaging: a noninvasive technique for evalution of left ventricular relaxation and estimation of filling pressures. Am Coll Cardiol. 1997;30:1527-33.

17. Walter J Paulus, Carsten Tschope, John E Sanderson. How to diagnose diastolic heart failure: a consensus statement on the diagnosis of heart failure with normal left ventricular ejection fraction by the Heart Failure and Echocardiography Associations of the European Society of Cardology. Eur Heart J. 2007;28:2539-50.

18. McMurray John JV, Stamatis Adamopoulos, Anker Stefan D. ESC. Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur. Heart J. 2012;33:1787-1847.

УДК 616.24-002-08: 615.281.9: 612.017

T. О. Перцева, ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ АНТИБАКТЕРІАЛЬНОЇ

К. О. Бєлослудцева ТЕРАПІЇ ТЯЖКОЇ НЕГОСПІТАЛЬНОЇ

ПНЕВМОНІЇ З УРАХУВАННЯМ СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ ТА ІМУННОГО СТАТУСУ

ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

кафедра факультетської терапії та ендокринології

(зав.- член-кор. НАМН України, д. мед. н., проф. ТО. Перцева)

Дніпропетровськ, 49044, Україна

SE "Dnipropetrovsk medical academy Ministry of Health of Ukraine" facultative therapy and endocrinology department Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine e-mail: dsma@dsma.dp.ua

Ключові слова: пневмонія, тяжка пневмонія, антибактеріальна терапія, прокальцитонін, клітинний імунітет

Key words: pneumonia, severe CAP, antibiotic therapy, procalcitonin, cellular immunity

Реферат. Индивидуализация антибактериальной терапии тяжелой негоспитальной пневмонии с учетом системного воспаления и иммунного статуса. Перцева Т.А., Белослудцева К.О. Индивидуализация антибактериальной терапии (АБТ) больных тяжелой негоспитальной пневмонией (ТНП) является актуальным вопросом во всем мире. Сегодня живо обсуждается роль различных биомаркеров в индивидуализации АБТ больных ТНП, в том числе маркеров системного воспаления и клеточного иммунитета. Однако вовсе не изучены их вариабельность при различных этиологических факторах ТНП и их зависимость от иммунологической реактивности пациентов. Именно поэтому целью нашего исследования стало изучение диагностической значимости маркера системного воспаления прокальцитонина (ПКТ) и маркера клеточного иммунитета CD4+ у больных ТНП с учетом этиологического фактора и их роли в индивидуализации выбора антибактериального препарата (АБП) у этих больных. Основную группу составили больные ТНП без ВИЧ и с идентифицированным респираторным возбудителем. Сравнительную группу -ВИЧ-положительные лица, которые составили почти 17% от обследованных. По результатам данной работы выявлено, что ТНП у всех больных основной группы сопровождалась выраженной воспалительной реакцией (что подтверждалось

увеличенным в 250 раз от нормы сывороточным уровнем ПКТ) и тяжелым иммунодефицитным состоянием даже при отсутствии ВИЧ. При этом маркеры менялись в зависимости от этиологии ТНП. При ТНП, вызванной Гр(-) возбудителями, уровень ПКТ превышал норму в 500 раз, а количество CD4 было меньше нормы у всех больных. Выводы: 1) уменьшение количества CD4 менее 200 мкл-1 у больных ТНП, что сопровождается резким увеличением сывороточного уровня ПКТ, является маркером Гр(-) респираторного возбудителя; 2) дисбаланс между выраженной клинической симптоматикой и нормальным сывороточным уровнем ПКТ на фоне резко сниженного количества CD4 является показанием к поиску ВИЧ-инфекции и назначению противопневмоцистной терапии.

Abstract. Individualization of antibacterial therapy in severe community acquired pneumonia considering systemic inflammation and immune status. Pertseva T.O., Bielosludtseva K.O. Individualization of antibiotic therapy (ABT) ofpatients with severe community-acquired pneumonia (CAP) is a key issue in the world. Today the role of various biomarkers in ABT individualization in patients with CAP, including markers of systemic inflammation and cellular immunity is vividly discussed. But their variability at different etiological factors of CAP according to the immunological reactivity of patients was not studied at all. That’s why the aim of our study was to evaluate the diagnostic value of marker of systemic inflammation procalcitonin (PCT) and marker of cellular immunity CD4+ in patients with severe CAP, considering etiological factor and their role in individualization of antibiotic preparation (ABP) choice in these patients. A study group consisted of patients with severe CAP without HIV and identified respiratory pathogen. Comparison group consisted of HIV-positive persons, who accounted nearly 17% of all the patients. According to the results of this work it was revealed that in all patients CAP was accompanied with marked inflammatory response (which is confirmed by 250 times higher than normal serum PCT (level) and severe immunodeficiency state, even in HIV absence. The markers changed depending on CAP etiology. In CAP caused by Gr(-) pathogens PCT levels was 500 times higher than normal, and the number of CD4+ was less than normal in all patients. Conclusions: 1) reduced number of CD4, less than 200 ml-1 in patients with severe CAP, accompanied by a sharp increase in serum PCT level is a marker of Gr(-) respiratory pathogen; 2) the imbalance between clinical symptoms and normal serum PCT level against a sharp decline in CD4+number is an indication to search for HIV and administration of the antipneumocystic therapy.

Проблема антибактеріальної терапії (АБТ) негоспітальних пневмоній (НП) актуальна як і раніше. Часті помилки при лікуванні цього захворювання чинять істотний вплив на його результат. Особливо гостро це питання постає при тяжкій негоспільній пневмонії (ТНП), коли час йде на хвилини. Наявність великого арсеналу антибактеріальних препаратів (АБП), з одного боку, розширює можливості терапії, а з іншого -вимагає від лікаря уміння підібрати етіотропне лікування індивідуально для кожного хворого [4,

5, 10].

Вибір конкретного АБП, розробка критеріїв ефективності та достатності АБТ, тобто індивідуалізація етіотропного лікування, є найбільш дискутабельним моментом при веденні хворих на ТПП на сучасному етапі у всьому світі [1, 2,

14].

Саме тому в зарубіжній літературі останнього часу жваво обговорюється роль різних біомар-керів в індивідуалізації АБТ хворих на НП та ТНП [13, 15]. Вже доведена роль маркеру системного запалення прокальцитоніну (ПКТ) як критерію ефективності та достатності АБТ у хворих на НП. Однак зовсім не вивчена його варіабельність при різних етіологічних факторах ТНП, тобто можливість вибору АБП за рівнем ПКТ [11, 12].

У літературі також зустрічається думка науковців про те, що неефективність емпіричної

АБТ при ТНП останнім часом пов’язана зі зміною профілю збудників, а саме: з більшою частотою Гр(-) та атипової флори, що може бути пов’язано з низькою імунологічною реактивністю пацієнтів [2, 14]. Однак взаємозв'язок рівня клітинного імунітету та респіраторного збудника у хворих на ТНП також не вивчався.

Саме тому метою нашого дослідження стало вивчення діагностичної значущості маркеру системного запалення прокальцитоніну та маркеру клітинного імунітету СБ4+ у хворих на тяжку негоспітальну пневмонію з урахуванням етіологічного фактору та їх ролі в індивідуалізації вибору антибактеріального препарату у цих хворих.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Обстежено 59 хворих, які надійшли з діагнозом ТНП. Під час дослідження проводилось уточнення клінічного діагнозу. Формулювання діагнозу проводилось згідно з національними рекомендаціями [8].

Проводились аналіз об’єктивних даних, оцінка результатів загальноклінічних методів досліджень (загального аналізу крові, харкотиння, даних рентгенограм органів грудної порожнини), ідентифікація респіраторних збудників, визначення сироваткового рівня ПКТ, підрахунок СБ4+ в цільній крові, експрес-тестування на ВІЛ.

Для комплексної оцінки тяжкості стану та визначення ризику щодо потреби в респіраторній підтримці та вазопресорах була використана бальна оцінка даних за шкалою SMRT-CO, згідно з якою дуже низький ризик відповідав 0 балів, низький ризик - 1 балу, середній ризик - 2 балам, високий ризик - 3 балам, дуже високий -4 та більше [16].

Ідентифікація етіологічного збудника проводилась шляхом мікробіологічного аналізу харкотиння хворих та експрес-діагностики респіраторних патогенів у харкотинні за допомогою мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції.

Виразність системного запалення оцінювалась шляхом визначення сироваткового рівня ПКТ високочутливим методом імунохімічної електрохемілюмінесценції за допомогою тест-систем «Elecsys PCT» («B.R.A.H.M.S», Німеччина) з використанням імунохімічного електро-хемілюмінесцентного аналізатора «Cobas E411» («RocheDiagnostics GmbH», Німеччина), а також сироваткового рівня С-реактивного протеїну (СРП) імунотурбодиметричним методом [3, 15]. Для цього проводився забір венозної крові в першу добу стаціонарного лікування до призначення АБТ.

Для оцінки імунного статусу хворих на ТНП проводився підрахунок субпопуляцій лімфоцитів Т-хелперів (CD 4+) методом проточної лазерної цитофлуометрії [6].

Оцінка результатів проводилася відносно встановлених норм [3, 6, 15].

Оцінка ВІЛ-статусу проводилась шляхом екс-прес-тестування крові хворих за допомогою CITO TEST HIV 1/2 («Фармаско», Україна).

Усі хворі дали письмову згоду на проведення досліджень.

Статистична обробка отриманих результатів досліджень проводилась з використанням методів біометричного аналізу, що реалізовані у пакетах програм EXCEL-2003 (№ 74017-641-947520157075) та STATISTICA 6.0 (№ 31415926535897) [7, 9].

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

При надходженні до ВРІТ усі хворі мали одну або декілька клінічних ознак ТНП в сукупності з рентгенологічними ознаками двобічних інфільтративних змін у легенях. Однак за результатами експрес-тестування хворих на ВІЛ виявилось, що серед 59 хворих є 10 ВІЛ-позитивних осіб, які вийшли з основної групи. За результатами дослідження харкотиння неВІЛ-інфікованих хворих у 30 хворих з продуктивним кашлем, респіраторний збудник виділився у 24 осіб, які увійшли до основної групи. Таким чином, основну

групу склали 24 хворих на ТНП без ВІЛ та з ідентифікованим респіраторним збудником (вік 56,5±3,7 року, чоловіків - 16 (66,7%), жінок - 8 (33,3%)), порівняльну групу склали 10 ВІЛ-інфі-кованих хворих з пневмонією (вік 37,1±2,6 року, чоловіків - 5 (50%), жінок - 5 (50%)).

Після верифікації діагнозу всім хворим оцінювались результати лабораторних даних, проводився забір крові для визначення рівня ПКТ та кількості CD4+. Хворим основної групи призначалась емпірична комбінована парентеральна АБТ згідно з національними рекомендаціями: «захищений» амінопеніцилін (амоксицилін/кла-вуланова кислота або ампіцилін/сульбактам) або цефалоспорин III покоління (цефтриаксон) у поєднанні з макролідом; як альтернативна терапія використовувалась комбінація фторхінолону III або IV покоління із «захищеним» амінопені-циліном або цефалоспорином III покоління [8].

За результатами бальної оцінки шкали SMRT-CO хворі основної та порівняльної груп мали високий ризик потреби у респіраторній підтримці та вазопресорах (5,1 ±0,2 бала та 7,4±0,3 бала відповідно).

Згідно з результатами ідентифікації респіраторних збудників хворі основної групи були розподілені на 2 підгрупи: підгрупу 1 склали 15 (62,5%) хворих, у яких виділились Гр(+)бак-терії (Streptococcus pneumoniae (n = 10), Staphylococcus aureus (n = 5)), підгрупу 2 - 10 (37,5%) хворих, у яких виділились Гр(-)бактерії (Pseudomonas aeruginosa (n = 3), Klebsiella pneumonia (n = 3), Neisseria meningitides (n = 2), Acineto-bacter (n = 1), Enterobacteriacae (n = 1)).

За результатами ПЛР-дослідження харкотиння у всіх хворих порівняльної групи виділилась Pneumocystis jirovecii (n=10).

У всіх хворих основної групи дані загального аналізу крові вказували на наявність вираженої запальної реакції: лейкоцитоз (11,1 ± 1,3 х109/л) з паличкоядерним зсувом (28,0 ± 3,0 %), що супроводжувався значно прискореною швидкістю осідання еритроцитів (40,7 ± 3,0 мм/г). Значно підвищеним був і сироватковий рівень маркеру запалення ПКТ, який становив у цілому по групі 25,2 ± 6,4 нг/мл, що значущо перевищувало загальноприйняту норму (до 0,1 нг/мл) (p<0,001 за U-критерієм Манна-Уїтні). Привернуло увагу те, що у хворих підгрупи 2 цей показник був вищим за норму більше ніж у 500 разів і становив 51,5 ± 11,6 нг/мл, тоді як у хворих підгрупи 1 рівень ПКТ перевищував норму тільки в 90 разів і становив 9,5 ± 2,6 нг/мл.

У хворих порівняльної групи, незважаючи на виражену тяжкість клінічного стану, рівні

показників загального запалення майже не відрізнялись від нормальних, а їхній рівень ПКТ майже не відрізнявся від норми та становив

0,5 ± 0,2 нг/мл.

Медіани, квартилі та викиди сироваткового рівня ПКТ хворих основної та порівняльної груп представлені на рис. 1.

підгрупа 1 порівняльна гр

підгрупа 2

викиди

Рис. 1. Сироваткові рівні ПКТ у хворих на ТНП та пневмонію на фоні ВІЛ-інфекції

Кількість СБ4+ загалом по основній групі становила 388,7 ± 58,3 мкг'1, тобто не досягала норми. Однак аналіз за підгрупами показав, що кількість СБ4+ у хворих підгрупи 1 не відрізнялась від нормальних значень і становила 531,1 ± 73,8 мкг'1, а у хворих підгрупи 2 -175,0 ± 36,7 мкг-1, що було значно меншим за норму.

Мінімальна кількість СБ4+ спостерігалась у хворих порівняльної групи за наявності ВІЛ і становила 25,7 ± 7,0 мкг-1.

Медіани, квартилі та викиди кількісного рівня СБ4+ хворих основної та порівняльної груп представлені на рис. 2.

Результати лабораторних досліджень за групами представлені в таблиці.

підгрупа 1 порівняльна гр

підгрупа 2

Рис. 2. Кількість CD4 у хворих на ТНП та пневмонію на фоні ВІЛ-інфекції

Кількість CD4 та сироватковий рівень ПКТ у хворих на ТНП та пневмонію на фоні ВІЛ-інфекції (M±m)

Основна група Порівняльна група (n=10)

Показник Норма підгрупа 1 (n=15) підгрупа 2 (n=10)

CD4, мкл-1 PCT, нг/мл 500-1200 ДО 0,1 531,1±73,8Л 9,5±2,6*л 175,0±36,4*л 51,5±11,6*л 25,7±7,0* 0,5±0,7

Примітки : * - рід-н<0,05 за И-критерієм Манна-Уїтні; л - рід-п<0,05 за и-критерієм Манна-Уїтні; п - порівняльна група; н - нормальні величини

Крім того, у хворих основної групи спосте- р<0,05) (рис. 3), тоді як у хворих порівняльної

рігався сильний зворотній кореляційний зв'язок групи такий зв'язок не спостерігався.

між кількістю CD4 та рівнем ПКТ (r = -0,70,

CD4, мкл-1

□ □

„_L_

0

і \

о

іЧІ

- _

0 -і—-О- г* ^

оо ох \ 0

о V. Ч.

4 ч N. /

ПКТ, нг/мл

Рис. 3. Кореляційний зв'язок між кількістю СБ4 та рівнем ПКТ у хворих на ТНП

ВИСНОВКИ

1. ТНП у певної частини хворих супроводжується тяжким імунодефіцитним станом навіть за відсутності ВІЛ.

2. У хворих на ТНП збільшення сироваткового рівня ПКТ у 500 разів та зменшення кількості СБ4 менше 200 мкл-1 є критерієм вклю-

чення у терапію АБП, активного по відношенню до Гр(-) респіраторного збудника.

3. Дисбаланс між вираженою клінічною симптоматикою та нормальним сироватковим рівнем ПКТ на фоні різко зниженої кількості СБ4 є показанням до пошуку ВІЛ-інфекції та додавання до АБТ протипневмоцистної терапії.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Аверьянов А. В. Современные принципы ведения больных с тяжелой внебольиичиой пневмонией / А.В. Аверьянов // Consilium medicum. - 2009. - № 1. -С. 6-9.

2. Авдеев С.Н. Тяжелая внебольничная пневмония / С.Н. Авдеев, А.Г. Чучалин // РМЖ. - 2001. -Т. 9, № 5. - С. 1-11.

3. Васильев Г.А. Прокальцитонин - новый показатель в диагностике тяжелой инфекции (биохимия, физиологические свойства, определение, сравнение с другими показателями) / Г. А. Васильев, Д.Л. Мищенко, И. П. Шлапак // Биохимия. - 2001. - №4. - С. 5-8.

4. Дворецкий Л. И. Рациональная антибактериальная терапия пневмоний / Л. И. Дворецкий // Лечащий врач. - 2002. - № 10. - С. 5-8.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

5. ДзюбликА. Я. Фармакоэкономический анализ антибактериальной терапии больных с внебольиичиой пневмонией / А. Я. Дзюблик,. А. А. Мухин, С.С. Симонов // Укр. химіотерапевт. журнал. - 1999. - № 1. -С. 9-12.

6. Ковальчук Л. В. Антигенные маркеры клеток иммунной системы человека CD (Claster differentiation) система / Л.В. Ковальчук. - М.: РГМУ, 2003. -322 с.

7. Лапач С. Н. Статистические методы в медикобиологических исследованиях с использованием Exel / С. Н. Лапач, А. В. Губенко, П. Н. Бабич. - К. : Морион, 2000. - 320 с.

8. Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмонологія»: Наказ МОЗ України № 128 від 19.03.2007 р. - К., 2007. - 146 с.

9. Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладних программ STATISTICA / О. Ю. Реброва. - М. : МедиаСфера, 2002. - 312 с.

10. Фещенко Ю. И. Негоспитальная пневмония у взрослых (этиология, патогенез, классификация, диагностика, антибактериальная терапия) (проект рекомендаций) / Ю.И. Фещенко, А. Я. Дзюблик,. А. А. Мухин // Укр. химютерапевт. журнал. - 2003. - № 1. - С. 5-8.

11. Christ-Crain M. Effect of procalcitonin-guided treatment on antibiotic use and outcome in lower respiratory tract infections: cluster-randomised, single-blinded intervention trial / M. Christ-Crain, D. Jaccard-Stolz, R. Bingisser // Lancet. - 2004. - Vol. 363. - P. 600-607.

12. Dimopoulos G. Short-versus long-course antibacterial therapy for community-acquired pneumonia: a meta-analysis / G. Dimopoulos, D. K. Matthaiou, D.E. Ka-rageorgopoulos // Drugs. - 2008. - Vol. 68, N 13. - P. 1841-1854.

13. Hedlund J. Procalcitonin and C-reactive protein levels in community-acquired pneumonia: correlation with etiology and prognosis / J. Hedlund, LO. Hansson // Infection. - 2000. - Vol. 28. - P. 68-73.

14. Liapikou A. Severe Community-Acquired Pneumonia: Validation of the Infectious Diseases Society of America/American Thoracic Society Guidelines to Predict an Intensive Care Unit Admission / A. Liapikou, M. Ferrer, E. Polverino // Clin. Infect. Diseases. - 2009. -Vol. 48. - P. 377-385.

15. Mira J-P. The role of biomarkers in community-acquired pneumonia: predicting mortality and response to adjunctive therapy / J-P. Mira, A. Max, P-R. Burgel // Critical Care - 2008. - Vol. 12. - P. 1-7.

16. Patrick G. P. SMART-COP: A Tool for Predicting the Need for Intensive Respiratory or Vasopressor Support in Community-Acquired Pneumonia / G.P. Patrick, R. Wolfe, M. Whitby // Clin. Infect. Diseases. -2008. - Vol. 47, N 3. - P. 375-384.

REFERENCES

1. Aver'janov AV. Sovremennye principy vedenija bol'nyh s tjazheloj vnebol'nichnoj pnevmoniej. Sonsilium medicum. 2009;1:6-9.

2. Avdeev SN, Chuchalin AG. Tjazhelaja vne-bol'nichnaja pnevmonija. RMZh. 2001;9(5):1-11.

3. Vasil'ev GA, Mishhenko DL, Shlapak IP. Pro-kal'citonin - novyj pokazatel' v diagnostike tjazheloj in-fekcii (biohimija, fiziologicheskie svojstva, opredelenie, sravnenie s drugimi pokazateljami. Biohimija. 2001;4:5-8.

4. Dvoreckij LI. Racional'naja antibakterial'naja te-rapija pnevmonij. Lechashhij vrach. 2002;10:5-8.

5. Dzjublik Aja, Muhin AA, Simonov SS. Farma-kojekonomicheskij analiz antibakterial'noj terapii bol'nyh s vnebol'nichnoj pnevmoniej. Ukr himioterapevt zhurnal. 1999;1:9-12.

6. Koval'chuk LV. Antigennye markery kletok im-munnoj sistemy cheloveka CD (Claster differentiation) sistema. M: RGMU. 2003;322.

7. Lapach SN, Gubenko AV, Babich PN. Statisti-cheskie metody v mediko-biologicheskih issledovanijah s ispol'zovaniem Exel. K: Morion. 2000;320.

8. Pro zatverdzhennja klinichnih protokoliv nadan-nja medichnoi dopomogi za special'nistju «Pul'monolo-gija»: Nakaz MOZ Ukraini N 128 vid 19.03.2007. K. 2007;146.

9. Rebrova O Ju. Statisticheskij analiz medicinskih dannyh. Primenenie paketa prikladnih programm STATISTICA. M: MediaSfera. 2002;312.

10. Feshhenko Jul, Dzjublik A Ja, Muhin AA. Nego-spital'naja pnevmonija u vzroslyh (jetiologija, patogenez, klassifikacija, diagnostika, antibakterial'naja terapija) (proekt rekomendacij). Ukr himioterapevt zhurnal. 2003;1:5-8.

11. Christ-Crain M, Jaccard-Stolz D, Bingisser R. Effect of procalcitonin-guided treatment on antibiotic use and outcome in lower respiratory tract infections: clusterrandomised, single-blinded intervention trial. Lancet. 2004;363:600-7.

12. Dimopoulos G, Matthaiou, DK Karageorgopoulos DE. Short-versus long-course antibacterial therapy for community-acquired pneumonia: a meta-analysis. Drugs. 2008;68(13):1841—54.

13. Hedlund J, Hansson LO. Procalcitonin and C-reactive protein levels in community-acquired pneumonia: correlation with etiology and prognosis. Infection. 2000;28:68-73.

14. Liapikou A, Ferrer M, Polverino E. Severe Community-Acquired Pneumonia: Validation of the Infectious Diseases Society of America. American Thoracic Society

Guidelines to Predict an Intensive Care Unit Admission. Clin Infect Diseases. 2009;48:377-85.

15. Mira J-P, Max A, Burgel P-R. The role of biomarkers in community-acquired pneumonia: predicting mortality and response to adjunctive therapy. Critical Care. 2008;12:1-7.

16. Patrick GP, Wolfe R, Whitby M. SMART-COP: A Tool for Predicting the Need for Intensive Respiratory or Vasopressor Support in Community-Acquired Pneumonia. Clin Infect Diseases. 2008;47(3):375-84.

УДК 616.12-008.331.1:616.379-008.64-08:612.1:57.012.4:576.31

H. О. Перцева, ВПЛИВ ЛОЗАРТАНУ НА

Т.С. Турлюн УЛЬТРАСТРУКТУРНУ МОРФОЛОГІЮ

ФОРМЕНИХ ЕЛЕМЕНТІВ КРОВІ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ ТА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ

ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

кафедра факультетської терапії та ендокринології

(зав. - член-кор. НАМН України, д. мед. н., проф. Т.О. Перцева)

Дінпропетровськ, 49044, Украйна

SE "Dnipropetrovsk médical academy Ministry of Health of Ukraine" facultative therapy and endocrinology department Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine e-mail: turlyunt@gmail.com

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, цукровий діабет 2-го типу, ультраструктура тромбоцитів і лейкоцитів, лозартан

Key words: arterial hypertension, diabetes mellitus type 2, ultrastructure of platelets and white blood cells, losartan

Реферат. Влияние лозартана на ультраструктурную морфологию форменных элементов крови у пациентов с сахарным диабетом и артериальной гипертензией. Перцева Н.О., Турлюн Т.С. Определены ультраструктурные изменения форменных элементов крови у пациентов с артериальной гипертонией 1-2-й степеней, у больных сахарным диабетом 2-го типа в фазе компенсации и субкомпенсации, а также у больных сахарным диабетом с артериальной гипертонией при коррекции артериального давления лозартаном. Показано, что у пациентов с артериальной гипертонией 1-2-й степеней относительное содержание активированных тромбоцитов не отличается от нормального уровня. У больных сахарным диабетом 2-го типа в фазе компенсации или субкомпенсации наблюдается резкое повышение степени активации тромбоцитов независимо от наличия (+150,9%) или отсутствия артериальной гипертензии (+141,5%). Проведённая антигипертензивная терапия не влияет на спонтанную активацию тромбоцитов в течение 1 года. У пациентов с артериальной гипертонией агрегационный потенциал тромбоцитов является наиболее чувствительным звеном повреждения тромбоцитарного гемостаза, который возможно нормализовать, начиная с 6го месяца применения лозартана. У больных сахарным диабетом 2-го типа с артериальной гипертонией повышение содержания агрегированных тромбоцитов является наиболее существенным (на 75,4%), а достоверный эффект антигипертензивной терапии по ограничению агрегации тромбоцитов достигается через 9 месяцев лечения. Степень дегрануляции тромбоцитов не отличается от нормы у пациентов с артериальной гипертонией и значительно повышен у больных сахарным диабетом 2-го типа (на 81,0%),

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.