CC BY
21
Certainly the basic methodical going is near the estimation of efficiency of the financial monitoring in commercial banks. Certainly and grounded criteria and system of indexes of estimation of efficiency of the financial monitoring.
Keywords: financial monitoring, efficiency of the financial monitoring, system of indexes of level of efficiency of the financial monitoring, level of organization of the financial monitoring, expert estimations, administrative activity.
УДК 330.59 Докторант Н.В. Кузьминчук, канд. екон. наук -
НТУ "Хармвський полimехнiчний тститут "
1НДЕКС Р1ВНЯ ЖИТТЯ ЯК КРИТЕР1Й ЕФЕКТИВНОСТ1 УПРАВЛ1НСЬКИХ Р1ШЕНЬ ЩОДО РОЗПОД1ЛУ БЮДЖЕТНИХ КОШТ1В
Запропоновано методичний шдхщ до задачi шдвищення ефективност управ-лшських ршень щодо розподшу бюджетних кош™ як одного з факторiв, що визна-чае рiвень життя населення. Прийняття управлiнських рiшень розглянуто як задачу лшшного програмування, де критерiем ефективностi е iндекс розвитку людського потенцiалу, для побудови якого запропоновано формальну модель на базi локальних показникiв.
Ключовг слова: соцiально-економiчний розвиток, якiсть та рiвень життя, шдекс розвитку людського потенцiалу, оптимiзацiя розподiлу, бюджетнi кошти, критерiй ефективнос™, лiнiйне програмування.
Постановка проблеми. Сощально-економ1чний розвиток регюну виз-начаеться досягнутим р1внем життя населення. Тому природним е питання щодо тдвищення р1вня життя сучасного укра1нського суспшьства як головного базису розвитку людського потенщалу регюшв. Формуючи погляд на трансформации процеси в економщ на шляху переходу до ринку 1 вщкритого суспшьства в Укра1ш, академж В.М. Геець у монографп [2] зазначае, що у перспектив! (погляд на майбутне з 2009 р.) буде вщбуватися тднесення р1вня матер1ального добробуту населення. Для того, щоб здшснити об'ективне ощ-нювання р1вня життя, необхщно дослщити окрем1 ресурси та можливосп, яю е у населення певного регюну, 1 як безпосередньо впливають на р1вень його життя. Сукупнють економ1чних вид1в д1яльност1, яю надають блага населен-ню, будемо розглядати як потенщал життезабезпечення населення регюну (ПЖНР). Як показуе досвщ, на рубеж1 XX 1 XXI стор1ч метою розвитку суспшьства повинно стати не нагромадження матер1альних благ як самоцшь, а завдяки 1х накопиченню - всеб1чний розвиток зд1бностей людини 1 дедал1 яко-мога повшше задоволення 11 потреб. Ц явища висв1тлено в концепцп людського розвитку, основна щея яко1 полягае в тому, що акцент розвитку переноситься з1 збшьшення виробництва ВВП на людський потенщал. Тому в основу концепцп ПЖНР покладено антропоцентричний шдхвд. Виходячи з цього, можливосп, яю створюе ПЖНР, тюно пов'язаш з показниками р1вня життя.
Еколого-сощально-економ1чний потенщал (ЕСЕП) регюну створюють вш ресурси, яю забезпечують повний цикл вщтворення вс1х ресурив життезабезпечення. Концепщя ПЖНР виступае шструментом дослщження ресурив регюну з погляду 1х можливост забезпечувати потреби населення регюну у
поточнш, середньо- та довготермiновiй перспективi. Ресурси життезабезпе-чення населення кра!ни загалом i регiону зокрема складаються з таких компонент: доходи населення вщ трудово! та тдприемницько! дiяльностi та бю-джетнi ресурси. Усi щ компоненти вiдiграють вирiшальну роль у забезпечен-нi потреб населення. Питання розвитку економiчного потенцiалу кра!ни загалом за рахунок якого населення отримуе вш цi види доходiв, не е предметом розгляду у цш роботi.
Анал1з останн1х дослвджень 1 публ1кац1й. Система показникiв ощнки життевого рiвня населення кра!н та регюшв, зокрема розвитку людського по-тенщалу, розроблена на достатньо високому рiвнi [5-6, 8-9, 16-17, 20-23, 26]. З одного боку, автори розглядають або окремi аспекти (доходи та витрати населення, матерiальне становище сощально вразливих верств, бщшсть тощо), або глобальнi проблеми вимiру людського розвитку.
З викладеного можна зробити висновок, що проблема ощнки життевого рiвня населення вченими та практиками е широко дослщженою. Проте тага дослiдження е динамiчними та змiнюються вiдповiдно до реалш суспшьно-го розвитку. Сучасний стан економжи потребуе формування нових теорети-ко-методологiчних пiдходiв до ощнки життевого рiвня. Крiм того, юнукт методологiчнi пiдходи мають двоякий характер, що виражаеться у надто де-талiзованiй або, навпаки, надто укрупнены оцiнцi. Такий пiдхiд потребуе вивчення юнуючих пiдходiв до оцiнки розвитку рiвня життя населення регь ону з метою формування комплексно! системи iндикаторiв вiдповiдно до кон-цепцп ПЖНР, яка б враховувала багаторiвневу систему факторiв (соцiальна безпека, еколопчш умови, житлово-комунальне господарство, охорона здо-ров'я, освiта тощо), як впливають на життезабезпечення населення (демогра-фiчний потенцiал, якiсть життя населення, його штелектуальний потенцiал).
Полiпшення рiвня життя населення будь-яко! кра!ни створюе одночас-но умови i для юнування суспiльства, i для його розвитку. А. Маршалл з приводу спрямованост економiчноl дiяльностi зазначав: "Вироблення багат-ства - це лише зашб пiдтримки життя людини, задоволення !! потреб та розвитку !! сил - фiзичних, розумових i моральних. Сама ж людина - головний засiб виробництва всього багатства i вона ж е юнцевою метою багатства" [12]. Тому об'ективну оцiнку рiвня життя населення можна розглядати як ключовий показник результапв роботи органiв державного управлшня та мiсцевого самоврядування. Використання ж системного тдходу до комплексно! ощнки якосп життя повинно створити наукове тдгрунтя для формування та обгрунтування концепцiй, цiлей, стратегш та програм сталого розвитку на нащональному та регiональному рiвнях. Оскшьки для сталого розвитку характерне поеднання трьох факторiв - екологiчного, сощального та еконо-мiчного, то очевидним е факт того, що концепщя ПЖНР базуеться на системному використанш цих факторiв.
Таким чином, метою дослщження е формалiзацiя критерто оцiнки рiвня (якостi) життя населення та встановлення зв'язку мiж показниками, що характеризують яюсть життя населення, та видатками бюджету. Розв'язання цих задач надасть надалi можливють оптимiзувати розподiл видаткiв бюдже-
ту. Отримаш критерiй оцiнки та iндикатори стану й умов розвитку piBM життя дадуть прозору, однозначно зрозумшу, важливу для прийняття управлшсь-ких ршень iнформацiю. Виходячи з мети дослщження, зауважимо, що тд час розподшу бюджетних коштiв необхiдно враховувати також доходи населення вщ трудовоï та пiдприeмницькоï дiяльностi.
Основш результати досл1дження. Виходячи з концепцiï ПЖНР, пiд час оцiнювання рiвня життя населення будемо враховувати лише ri фактори рiвня життя, на яю можна впливати завдяки бюджетному фшансуванню. Уп-равлiння ПЖНР здшснюе мiсцева адмiнiстрацiя, керуючись рацiональними мiркуваннями колективного блага, в межах дточих правових норм. Метою управлiння е пiдвищення життевого рiвня населення, характеристикою якого е ПЖНР, а фшансовими ресурсами для здiйснювання заходiв щодо втiлення цiеï мети е мюцевий бюджет, який складаеться з вщрахувань безпосередньо у мiсцевий бюджет та центратзованих надходжень.
Для того щоб здiйснювати оцiнювання рiвня життя населення, необ-хiдно спочатку дати його означення i вiдокремити його вщ близького до нього поняття "яюсть життя", тлумачення якого розглянуто у роботах [1, 15, 20-21, 23] за рiзними аспектами: вщ фшософсько-свггоглядних до формаль-но-статистичних. Принципова вщмшнють мiж поняттями "рiвень життя" i "якють життя" полягае у тому, що хоча обидвi вони визначаються ступенем задоволення матерiальних, духовних та сощальних потреб середньостатис-тичного громадянина, але "якiсть життя" е його яюсною характеристикою, тобто вимiрюеться у "слабких" шкалах, тодi як '^вень життя" е кiлькiсною характеристикою i вимiрюеться у "сильних" шкалах. Отже, оскшьки реалiза-цiя мети цiеï роботи передбачае можливiсть кiлькiсного ощнювання ефектив-ностi управлiнських рiшень, то зрозумшо, що предметом дослiдження е рь вень життя населення регюну.
Розглядатимемо проблему як задачу математичного програмування. Вихiдним поняттям цiеï задачi е критерш ефективностi, тобто цiльова фун-кцiя, яка дослiджуеться на екстремум. Як критерiй ефективностi у нашш за-дачi будемо розглядати штегральний показник, що характеризуе рiвень життя населення. Такий показник повинен бути кшьюсним, отже, базуватись на локальних чинниках, яю сукупно всебiчно характеризують потреби населення у колективних благах. Хоча штегральний показник, насамперед, враховуе рiвень задоволення потреб безпосередньо окремоï людини, необхщно форму -вати цi потреби таким чином, щоб ïх задоволення завдяки зростанню людського потенщалу загалом сприяло пiдвищенню ЕСЕП краïни.
Доцiльно як критерш ефективносп вибрати узагальнений показник, подiбний до того, який застосовують для характеристики рiвня життя населення краши. Так, у межах Програми розвитку ООН (ПРООН) на перших етапах ïï розвитку [6, с. 25] як узагальнений показник було запропоновано застосовувати шдекс людсь^ бщносп (1ЛБ), який враховуе три складових: тривалiсть життя населення, можливють отримати знання та умови життя (доступнють медичного обслуговування, питноï води та частка дией до 5 ро-кiв, що потерпають вщ голоду). Надалi узагальнений показник рiвня життя вдосконалювався, i поряд з шдексом людськоï бiдностi, а попм i замiсть
нього почaли 3acTOœByBa™ iндекс людського розвитку (1ЛР) [27], який 6уло вперше розроблено y 1990 р. naraCTaHCb^M еконотстом Мaбyмом уль Xa-ком (Mahbub ul Haq). Вдосконaлення цього погазнига привело до формyвaн-ня шдексу розвитку людського потенцiaлy (1РЛП), який введено як aльтернa-тивний трaдицiйним вимiрaм нaцiонaльного розвитку, тaким як рiвень добро-буту тa темпи економiчного розвитку. 1РЛП дae бшьш широке тлyмaчення сaмого поняття '^без^чет^^' i дae змогу отримaти комплексний погазник, який врaховye тaкi основш хaрaктеристики рiвня людського життя: охорота здоров'я, освiтa тa добробут. Уим трьом хaрaктеристикaм нaдaeться однaковa вaгa, отже, цей iндекс обчислюеться як середне aрифметичне цих xaрaктерис-тик, тобто зa формулою [27] :
I0 = 3з {h +12 +13 ), (1)
де: Ii - шдекс очiкyвaноï тривaлостi життя людини; I2 - iндекс доступного рiвня освгги нaселення, який врaховyе середню кшьюсть рокiв, якi необхiдно витрaтити та нaвчaння; I3 - iндекс скориговaного реaльного ВВП нa душу таселення.
Водночaс, iндекс очiкyвaноï тривaлостi життя людини (LEI) визнaчa-ють зa формулою:
I1 , (2)
83,2 - 20
де LE - очiкyвaнa тривaлiсть життя для дaноï крaïни.
1ндекс доступного рiвня освiти (EI) врaховyе iндекс середньоï тривa-лостi освiти (MYSI) тa iндекс очiкyвaноï тривaлостi освiти (EYSI), i його виз-нaчaють як ïx середне геометричне з yрaхyвaнням нормyвaння:
т -JMYSI■ EYSI -0 ...
12 =-, (3)
0,951 - 0
Вщповщно
MYSI = M£z£; (4)
13, 2 - 0
FYI - 0
EYSI = ——-. (5)
20,6 - 0
G тaкож iнший пiдxiд до визнaчення доступного рiвня освiти, згiдно з яким шдекс I2 визнaчaють як вивaжене середне iндексiв грaмотностi, який береться з вaгою 2/3 тa шдексу, який врaxовyе середню кiлькiсть учшв, що нaвчaються у нaвчaльниx зaклaдax рiзного рiвня [14, с. 16].
1ндекс скориговaного прибутку визнaчaються зa формулою:
I3(6) ln (108211)-ln (163)
де GHIpc - вaловий нaцiонaльний прибуток та душу нaселення зa пaритетом кyпiвельноï спроможностi у долaрax США.
1ндекс розвитку людського потенцiалу е стандартним шструментом, що застосовуеться для загального порiвняння рiвня життя рiзних кра1н. Зна-чення 1РЛП для рiзних кра1н свiту оприлюднюеться у щорiчному звт ООН про розвиток людського потенщалу, починаючи з 1990 року. 1снують також приклади застосування цього показника для ощнювання рiвня життя окремих регюшв [13].
Укра1нсью вченi запропонували дещо iншу структуру узагальненого показника, який мае назву шдексу сталого розвитку кра1н свiту [19]. Зпдно з методикою 1нституту прикладного системного аналiзу НАН i МОН Укра1ни, цей iндекс обчислюють за стввщношенням:
icp=4~i
+ j2 + j2
екон~ 1 екол ~1 соц ■.
(7)
де: 1екон - складова, що мiстить економiчнi вимiрювання; 1екол - складова, що мютить екологiчнi вимiрювання; 1соц - складова, що мютить сощально-шсти-туцшш вимiрювання.
Незважаючи на те, що стввщношення (1) та (7) запропоноваш для по-будови саме узагальненого показника, його складовi наводяться i достатньо часто аналiзуються окремо. Це мае свш сенс, оскiльки дае змогу виявити ва-ди i переваги стану розвитку кра1ни.
Для прикладу, на рис. наведено складовi шдексу сталого розвитку. Так, за рiвнем економiчних показникiв серед 94 кра1н свiту, у 2009 р. Укра1на посiдала 87-ме мiсце. За результатами еколопчних спостережень - 63-те мю-це, а за сощально-шституцшними показниками - 48-ме мiсце. Вщповщно, узагальнений показник сталого розвитку за цими складовими мае значення: JCP = 1,089. Отже, за узагальненим показником, що визначаеться стввщно-шенням (3), Укра1на посiла 63-те мюце у свiтi, i причиною такого низького рейтингу е ll економiчне вiдставання.
Рис. 1. Компоненты тдексу сталого розвитку УкраТни у 2009 р. [14, c.15]
Аналопчну картину отримуемо, якщо розглядатимемо 1РЛП. Так, у рейтингу 169 кра1н свiту, у 2010 р. Укра1на посiла 69-те мiсце, при цьому ш-декс, що характеризуе охорону здоров'я, дорiвнював 0,770, освiту - 0,818,
прибуток - 0,568, а загалом 1РЛП=0,710 [29]. Отже, основними перевагами Укра!ни е високий рiвень освiти населення, а вадою - низький економiчний рiвень. На жаль, за значенням 1РЛП Укра1на поступилась таким кра!нам ко-лишнього СРСР [4]: Естонiя (34 мюце за рейтингом у свт), Литва (9 мiсце), Латвiя (10), Бшорусь (16), Росiя (65), Казахстан (66), Азербайджан (67). Ус щ кра!ни мають бiльш високий, шж Укра1на рiвень економiчного розвитку.
1снують й iншi узагальнюючi показники, як бiльш докладно характе-ризують рiвень розвитку населення кра!ни. Останнi уточнення стосуються гендерно! нерiвностi. Так, у Доповда про розвиток людини 2010 р., який на-дано ПРООН, застосовували показник 1РЛП, що було скориговано з ураху-ванням невiрностi (1РЛПН) [7]. Однак для Укра!ни проблема гендерно! нерiв-ностi не сто!ть так гостро, як для шших кра!н, наприклад, Китаю, Йемену або Узбекистану. Втрати тд час визначення 1РЛПН, що пов'язанi з гендерною нерiвнiстю, для Укра!ни становлять порядку 8,3 %, що призвело до зниження шдексу, отже, 1РЛПН=0,652 [28]. Нагадаемо, що 1РЛП=0,710. Також тд час визначення узагальненого показника, що характеризуе рiвень життя населення, до 1РЛПН вводять поправки щодо безпеки людини, сталостi економжи кра!ни, визначають багатовимiрний iндекс злиденносп [29].
Проведений аналiз свiдчить, що тд час побудови математично! моде-лi задачi оптимiзацi! витрат мюцевого бюджету показник 1РЛП можна роз-глядати як критерiй ефективностi для порiвняння можливих альтернатив.
Ми запропонували таку адаптацiю спiввiдношення (1) до розв'язання проблеми, що розглядаеться. При використант формули (1) вважаемо, що вс три складових, якi визначають 1РЛП i характеризують рiзнi потреби людини, мають однаковий вплив на рiвень життя населення, отже, ваговi коефщенти, що вiдповiдають iндексам 1Ь 12,13, вважаються такими, що дорiвнюють 1/3. Крiм того, оскшьки ми розглядаемо можливостi рацiонального розпод^ бю-джетних коштiв i можливосп завдяки цьому впливати на економiчний стан домогосподарств, складова 13 повинна враховувати, насамперед, саме частку бюджетних кошпв, що припадае на душу населення, а не ВВП для кра!ни загалом. Отже, надалi тд 13 будемо розумiти реальний прибуток на душу населення, який складаеться з таких ресуршв життезабезпечення населення регь ону: доходи вщ трудово! та пiдприемницько! дiяльностi та бюджетнi ресурси.
Визначення кожного з факторiв iнтегрального iндексу пропонуемо об-числювати за принципом адитивност окремих складових:
I, = , ' = й, (8)
]
де: - ваговий коефщент, що враховуе значущiсть у -го фактора та визна-чаеться за результатами експертного ощнювання i вiдповiдае вимозi:
"Цу = 1; z у - вiдносне значення у -го локального показника, що входить до
]
складу I -го фактора.
Оскшьки обсяг вибiрково! сукупност за кожним локальним показни-ком не дае змогу побудувати нормовану величину за цим показником, як
цього потребуе застосування iнтегрального показника, то вщносне значення визначають за таким принципом. Якщо j -тий локальний показник характе-ризуе стимулювальний процес, то його визначаемо зi спiввiдношення:
zj = x,j ~X,j min , (9)
Xj max X xij mln
де Xij - локальний показник j -го фактора, що входить до складу i -го щдексу, цей показник визначаемо тд час статистичного дослiдження (конкретний змют цих факторiв уточнимо далi).
Потрiбно зауважити, що складовi Ib I2,I3, якi визначають шдекс роз-витку людського потенцiалу, обчислюемо саме як нормованi показники, яю, зрозумiло, е стимулювальними щодо тдвищення рiвня життя населення (формули (2, 4-6)).
Оскшьки iнтегральний показник побудовано за принципом адитивнос-тi його складових, то для того, щоб ввести до його складу локальний показник, що характеризуе дестимулювальний процес, тодi j -тий локальний показник визначаемо зi стввщношення:
_ 1 xij X xij mln zij = 1 - _'
xij max xij mln
або пiсля перетворення матимемо:
xij max xij /im
zjj = —--—, (10)
xij max X xij min
де: xjmin - найменше значення j -го фактора; xymax - найбшьше значення j -го фактора.
Якщо найменше значення j -го фактора доцшьно прийняти за нуль, то отримаемо для характеристики стимулювального процесу:
zij = , (91)
тодi як для дестимулювального матимемо:
xij max •
xijmax
(101)
Значення zj, яке обчислимо за сшввщношеннями (9) або (10), е вщнос-ними величинами, тобто не мають вимiрностi i належать до промiжку [0; 1], що дае змогу використовувати 1х пiд час побудови узагальненого показника.
Розглянемо принципи, яю застосовано пiд час вибору значень xj min та x,j max. Людина, зазвичай, тд час оцiнювання рiвня власного життя i можли-востей його полшшення здiйснюе порiвняння того, що мае вона сама, не тшь-ки з рiвнем життя iнших громадян кра1ни (регiонiв), але i сусщшх кра1н, а та-кож найбшьш розвинених кра1н свiту (оскшьки один iз можливих шляхiв шд-вищення рiвня життя - це емирацш). Отже, хоча дослiдження проводять для окремого регюну Укра1ни, а саме Харювсько1 областi, пiд час вибору значень
x
Xjjmin та xjjmax доцiльно мати на yBa3i не тiльки показники по Украш, але i для тих кра1н, куди спрямованi основш вектори емирацп (наприклад, для Росп, Шмеччини, 1зра1лю, США [11]). Так, сальдо мираци мiж Укра1ною та Ро-сieю протягом останшх п'ятнадцяти рокiв було вiд'eмним. Найбшьшим за абсолютною величиною воно було у 1994 р. i становило -124,4 тис. чол., а у 2002 р. воно скоротилось до - 13,2 тис. чол. [11]. Наголосимо, що мова йде про ви1зд на постшне проживання. Якщо розглядати трудову мiграцiю, то потоки гастербайтерiв, тобто людей, яю залишаються громадянами Укра1ни, а вщ'1жджають до iнших кра1н в пошуках роботи, мають дещо шше спрямуван-ня. Перше мiсце посщае знов-таки Росiйська Федерацiя, на другому мюце -Iталiя i США, а на третьому - Польща [25]. Так, за даними Укра1нського центру сощальних дослiджень, на грудень 2008 р. в Росп працювало понад 2 млн. трудових м^анлв з Укра1ни, тодi як, за даними Держкомстату РФ, у Росп, офщшно було зареестровано лише 169 тис. громадян Укра1ни. Однак, якщо для захщних областей Укра1ни притаманна мiграцiя сiльського населен-ня, то для Харювсько! областi спостершаеться плиннiсть наукових кадрiв, якi зайнят у сферi фiзики, математики, техшки i значно менше - у гумаштарнш сферi [10]. Це явище неможна не брати до уваги, оскшьки для Харкова, який е провщним науковим центром кра1ни, важливим е збереження i нагрома-дження його штелектуального потенцiалy населення, оскшьки з впроваджен-ням у виробництво новишх технологiй i пов'язаний подальший розвиток еко-номiки Харкiвщини.
Беручи до уваги yd мiркyвання, наведено цшьову фyнкцiю необхiдно дослiджyвати на максимум:
F(X) = I0 = 3(1 +12 +13) - max, (11)
де X = (xn, xj2, ..., x3n) - вектор, проекцiями якого е локальш показники проце-сiв, що дослщжуються.
У цiй задачi локальш показники розглядаемо як екзогеннi (зовшшш) змiннi, тодi як 1РЛП е ендогенною (внyтрiшньою) змiнною.
Враховуючи сшввщношення (11), (9) та (10), робимо висновок, що цшьова фyнкцiя е лшшною комбiнацiею локальних показникiв, що характеризуюсь людський потенцiал регюну, якщо цi показники надано у натураль-них величинах.
Перейдемо до визначення системи обмежень задачi математичного програмування. По-перше, основна система обмежень повинна мютити таке рiвняння: сума всiх вщрахувань з бюджету Z yk, що витрачаються на розви-
k
ток рiвня життя населення регюну, повинна дорiвнювати сyмi всiх надхо-джень Z yl до мюцевого бюджету з урахуванням перерозподiлy кошпв, якi
i
надходять до бюджету кра1ни i потiм частково повертаються у мюцевий бюджет, тобто наповненють мiсцевого бюджету:
Z yk = Z у, (11)
k l
де: к - юльюсть стaтей видaткiв з мюцевого бюджету, спpямовaних нa життeзaбезпечення нaселення pегiонy, тобто видaтки мюцевих бюджетiв з тpaнсфеpтaми; l - юльюсть статей, зa якими здыснк^ться нaповнення мюце-вого бюджету, вpaховyючи центpaлiзовaнi нaдходження.
Рiвняння (il) e piвнянням бaлaнсy мiсцевого бюджетy зaгaлом.
Кpiм того, основнa системa обмежень зaдaчi мaтемaтичного пpогpaмy-вaння повинта мiстити piвняння тa неpiвностi вщносно фyнкцiй, що вiдобpa-жують зв'язок мiж питомими покaзникaми Zj тa видaткaми з бюджетy yk, яю спpямовaнi нa полiпшення цих погазниюв. Отже, необхiдно визнaчити щшь-нiсть цього зв'язку, хapaктеpистикою я^ e Cj - питомi бюджетт витpaти щодо j -го фaктоpa. Видaтки з бюджету доцiльно згpyпyвaти зa пpинципом, згiдно з яким окpемi хapaктеpистики об'eднyються сaме зa фaктоpом Ii ( i = i,3), тобто пеpший iндекс погазнига вiдповiдae номеpy фaктоpa, що входить до ск^ду кpитеpiю ефективносп i нa який повиннi впливaти цi видaтки. Тому локaльнi хapaктеpистики познaчено, вiдповiдно, чеpез xin, де n - юльюсть локaльних покaзникiв, що входять до ск^ду I¡.
Для визтачення умов оcновноï системи обмежень зaдaчi мaтемaтично-го пpогpaмyвaння необхiдно встановити фyнкцiонaльнy зaлежнicть мiж бю-джетними витpaтaми тa ефективнicтю ïх зacтоcyвaння зa кожним нaпpямом. Цiльовy чacтинy цих обмежень теж (як i для цiльовоï фyнкцiï) можнa pозгля-дaти як лiнiйнy комбiнaцieю локaльних покaзникiв, що хapaктеpизyють людський потенцiaл pегiонy, якщо цi покaзники нaдaно y нaтypaльних вели-чинaх. Отже, зaдaчy paцiонaльного pозподiлy коштiв мюцевого бюджету щодо пiдвищення piвня життeзaбезпечення нacелення можнa pозглядaти як зaдa-чу лiнiйного пpогpaмyвaння. Нaгaдaeмо, що зaдaчa лiнiйного пpогpaмyвaння зaвжди мae pозв'язок.
Зaзнaчимо, що тд чac вибоpy питомих витpaт зa кожним з локaльних покaзникiв необхщно виходити iз зaгaльноï Пpогpaми Пpезидентa Укpaïни "Укpaïнa - для людей" [18] тa ïï конкpетного втшення як cтpaтегiï cтaлого pозвиткy Xap^^^ï облacтi [24].
Ще одною сктадовою мaтемaтичноï моделi зaдaчi лiнiйного пpогpaмy-вaння e обмеження нa змк. Для цieï зaдaчi воно мaтиме вигляд:
xj > O, yk > O, yi > O.
Змют обмеження xj > O зpозyмiлий, оcкiльки вci локaльнi погазники пiд чac вимipювaння y нaтypaльних величинaх e невiд'eмними, a ^и пеpеходi до ноpмовaних величин ïх визнaчaють тaким чином, що вони тaкож не мо-жуть бути вщ^мними, тобто Zij > O. Обмеженняyk > O тa yl > O пеpедбaчaють вщсуттсть звоpотних гpошових потокiв.
Aнaлiзyючи викгадене, можнa зpобити тaкi висновки. У pоботi зaпpо-поновaно методичний тдхщ до зaдaчi пiдвищення ефективноcтi впливу пpийняття yпpaвлiнcьких piшень щодо pозподiлy бюджетних коштiв нa pi-вень життя таселення. Згiдно з цим тдходом, зaдaчy пpийняття yпpaвлiнcь-ких piшень pозглянyто як зaдaчy мaтемaтичного пpогpaмyвaння. Для ощню-
вання рiвня життя населення запропоновано форматзащю штегрального по-казника - iндекс розвитку людського потенцiалу, що враховуе таю ресурси життезабезпечення населення регiону: доходи вщ трудово! та тдприемниць-ко! дiяльностi та бюджетнi ресурси. Цей штегральний показник е критерiем ефективносп пiд час прийняття управлiнських ршень щодо альтернатив роз-подiлу кошпв мiсцевого бюджету. Система обмежень задачi математичного програмування мiстить ефективнiсть впливу бюджетних витрат на локальш показники рiвня життя у динамiцi. Осюльки цiльова функцiя та основна система обмежень задачi математичного програмування е лшшними вiдносно екзогенних змшних, то задача оптимiзацi! управлiнських ршень, що розгля-даеться, е задачею лшшного програмування, отже, завжди матиме розв'язок. Перспективою подальших розвiдок е визначення зв'язюв мiж бюджетними витратами та динашкою змiн локальних показниюв рiвня життя i побудова моделi прогнозування розподiлу бюджетних коштiв, що забезпечуватиме !х оптимальне використання.
Л1тература
1. Большая экономическая энциклопедия. - М. : Изд-во "Эксмо", 2008. - 816 с.
2. Геець, В.М. Сустльство, держава, економжа: феноменолопя взаемодп та розвитку / Валерш Михайлович Геець; НАН Укра!ни; 1н-т екон. та прогнозув. НАН Укра!ни. - К. : Вид-во "ЛИБ1ДЬ", 2009. - 864 с.
3. Державна стратепя регюнального розвитку на перюд до 2015 року: Постанова Каб> нету Мшютр1в Укра!ни вщ 21 липня 2006 р., № 1001. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/printable_article? ай^=85902
4. Доклад о развитии человека 2010: новые, оригинальные индикаторы прослеживают воздействие нищеты, гендерных проблем и неравенства. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.un.org/ru/ development/hdr/2010^г_2010_pr2.pdf
5. Жадан О.В. Економжа пращ i соцiально-трудовi вщносини : навч. посiбн. / О.В. Жа-дан. - Харкiв : Вид-во ХарР1 НаДу "Магiстр", 2008. - 360 с.
6. Зубенко Л.А. О показателях бедности / Л.А. Зубенко // Вопросы статистики. - 2000. -№ 3. - С. 24-26.
7. Индекс развития человеческого потенциала. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.ru.wikipedia.org/wiki/
8. Кизим М.О. 1нтегральна ощнка рiвня та якосп життя населення регюшв Укра!ни / М.О. Кизим, Ф.В. Узунов // Проблеми науки. - 2004. - № 4. - С. 35-41.
9. Людський розвиток регюшв Укра!ни: анашз та прогноз : монографiя / за ред. Е.М. Л> баново!. - К. : Вид-во 1н-ту демографп та сощальних дослiджень НАН Укра!ни, 2007. - 367 с.
10. Майданик И.П. Интеллектуальная миграция в Украине в контексте международного научного сотрудничества / И.П. Майданик. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.demoscope.ru/weekly/2010/0405/analit06.php
11. Малиновская Е. Украина без барьеров / Е. Малиновская. [Электронный ресурс]. -Доступный з http://www.strana-oz.ru/? numid=19&article=918
12. Маршалл А. Принципы политической экономии / А. Маршалл : пер. с англ. Р.И. Стопера. - М. : Изд-во "Прогресс", 1983. - 246 с.
13. Менова Н.Ф. Индекс развития человеческого потенциала в Тюменской области / Н.Ф. Менова, Л.О. Сараева. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.zakon72.info/ noframe/nic? d&nd=466201252&prevDoc=466201243
14. Основы устойчивого развития Харьковской области до 2020 года : монография. - Х. : Изд. дом "ИНЖЕК", 2010. - 528 с.
15. Павлiха, Н.В. Концептуальш засади управлшня сталим розвитком просторових систем: Препринт / Н.В. Павлiха. - Луцьк : Изд-во "Надстир'я", 2005. - 60 с.
16. Парфенова Н.В. Методика розрахунку штегрального шдекса якосп життя населення репону за вхщними та вихщними вдикаторами / Н.В. Парфенова // Наука й економжа : наук.-теорет. журнал. - 2009. - Т. 2, № 3(15). - С. 239-245.
17. Пархоменко, Л.В. Модель прогноза изменения уровня жизни населения региона / Л.В. Пархоменко // Вестник ТГТУ. - 2006. - № 3Б. - С. 845-848.
18. Програма Президента Януковича В.Ф. Укра1на - для людей. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.president.gov.ua/docs/udl_ua.pdf
19. Профш кра!н. Свгговий центр даних з геошформатики та сталого розвитку. [Елек-тронний ресурс]. - Доступний з http://www.wdc/org/ua/sites/default/files/sd/book2009/ua/sd2009-P1-Full-ua/pdf.
20. Р1вень життя населення Укра1ни / НАН Укра1ни. 1н-т демографп та соц. дослщж., Держ. ком. статистики Укра1ни / за ред. Л.М. Черенько. - К. : ТОВ "Вид-во "Консультант", 2006. - 428 с.
21. Р1вень i якють життя населення : монограф1я / за заг. ред. С.П. Кушнарьова. - Харюв : Вид. д!м "1НЖЕК", 2004. - 272 с.
22. Семенов В.В. Економжо-статистичш модел1 та методи дослщження сощальних про-цес1в: нер1вшсть, бщшсть, поляризащя : монограф1я / за ред. В.М. Новжова. - Полтава : РВВ ПУСКУ, 2008. - Т. 2. - 269 с.
23. Социально-экономический потенциал устойчивого развития : учебник / под ред. проф. Л.Г. Мельника (Украина) и проф. Л. Хенса (Бельгия). - Сумы : Изд-во ИТД "Университетская книга", 2007. - 1120 с.
24. Стратепя сталого розвитку Харгавсько! област до 2020 року. - Харюв : Вид. д1м "1НЖЕК", 2010. - 112 с.
25. Трудовая миграция с Украины. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.ru.wikipedia.org/wiki/Трyдовая_миграция_с_Украины
26. Хаустова В.С. 1нтегральне оцшювання р1вня життя населення регюшв Укра1ни методом ентропи / В.С. Хаустова, О.1. Омельченко // Актуальш проблеми економ1ки : науковий економ1чний журнал. - 2011. - № 2. - С. 137-145.
27. Human Development Report 2009. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. hdr.undp.org/en/reports/.
28. Inequality-adjusted human development Index. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.hdr.undp.org/en/media/HDR_2010_EN_Table3_reprint.pdf
29. International Human Development Indicators. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.hdrstats.undp.org/en/countries/profiles/UKR.html
Кузьминчук Н.В. Индекс уровня жизни как критерий эффективности управленческих решений по распределению бюджетных средств
Предложен методический подход к задаче повышения эффективности управленческих решений по распределению бюджетных средств как одного из факторов, определяющих уровень жизни населения. Принятие управленческих решений рассмотрено в качестве задачи линейного программирования, где критерием эффективности является индекс развития человеческого потенциала, для построения которого предложена формальная модель на базе локальных показателей.
Ключевые слова: социально-экономическое развитие, качество и уровень жизни, индекс развития человеческого потенциала, оптимизация распределения, бюджетные средства, критерий эффективности, линейное программирование.
KuzmynchukN.V. Index of standard of living as criterion of efficiency of administrative decisions on distribution of budgetary facilities
The methodical going is offered near the task of increase of efficiency of administrative decisions on distribution of budgetary facilities as one of factors, qualificatory the standard of living of population. The acceptance of administrative decisions is examined as a task of the linear programming, where the criterion of efficiency is an index of development of human potential, for the construction of which a formal model is offered on the base of local indexes.
Keywords: socio-economic development, quality and standard of living, index of development of human potential, optimization of distribution, budgetary facilities, criterion of efficiency, linear programming.
