CC BY
19
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-209-212 УДК 616.322-002.2-085.849.19-089(043.3)
1Ханс Мат, 2 34Кал1И1ченко С. В., 2Скляр Н. I., 3Дубтта Н. В.
1МУНОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНИЙ ТОНЗИЛ1Т ПРИ Л1КУВАНН1 ТРАДИЦ1ЙНИМИ МЕТОДАМИ ТА З ЗАСТОСУВАННЯМ ВИСОКОЕНЕРГЕТИЧНОГО ЛАЗЕРА
1Харювський нацгональний медичний унiверситет (м. XapKiB) 2Державна установа «1нститут мгкробюлогм та гмунологм iM. I. I. Мечникова НацгональноТ академп медичних наук УкраТни (м. Хaркiв) 3Нaцiонaльний фармацевтичний унгверситет (м. Харкгв) 4Харкгвський нацгональний унгверситет гм. В. Н. Каразгна (м. Харкгв)
kalinichenko [email protected]
Зв'язок публiкацГГ з плановими науково-до-слiдними роботами. Робота е фрагментом пла-нових науково-дослщних робiт Державно! Установи «1нститут мiкробiологiI та iмунологiI iм. I. I. Мечникова Нацюналыно! академiI медичних наук Укра!ни» «Бю-логiчнi основи розробки синбютичних комплексiв за умов застосування електромагытних й улытразвуко-вих хвиль» (№ державно! реестрацiI 011311001517) та кафедри оториноларингологи Харювсыкого ме-дичного унiверситету «Клiнiко-лабораторне обгрун-тування використання медикаментозних i немеди-каментозних методiв лiкування найбiльш поширених лор-захворювань i з'еднано! з ними соматично! па-тологiI» (№ державно! реестраци 0113Ы002271).
Вступ. Хронiчний тонзилiт (ХТ) е одним iз частих захворювань верхнiх дихальних шляхiв. Нинi, незва-жаючи на значнi успiхи у виршенн проблеми науко-во-обфунтовано! реаб!ттацп хворих на хронiчний тонзилiт, в Укра!ы хворiе вiд 2 до 15% населення. ^м того, за офщмно зареестрованими даними, в останн 8-10 рокiв кiлькiсть таких хворих збтыши-лася майже вдвiчi [1-3,5-7]. З шшого боку, вiдомо, що патологiчний процес у пiднебiнних мигдаликах е пусковим моментом бтыш ыж 100 тонзилогенних захворювань. Цi патолопчы процеси, якi виникаюты i розвиваютыся в iнших органах i системах людсыко-го органiзму, ведуты до збтышення захворюваностi населення [2,5,8,9]. При цыому значно зростае р^ вены економiчних втрат, а також виникае загроза швалщизаци громадян або нав^ы леталыного кiнця. Небезпека таких загрозливих ускладнены у пра-цездатного населення обумовлюе високий рiвены актуалыностi й сощалыно! значущостi тонзилярно! проблеми, яка привертае увагу не лише оторинола-ринголопв, а й iнфекцiонiстiв, педiатрiв, терапев^в, iмунологiв, ревматологiв.
На сыогоднi запропонована значна ктыкюты нових методiв л^вання хворих на хронiчний тон-зилгг. Проте наявнiсты цiлого спектра лкувалыних чинникiв для санацi! хронiчно запалених пщнебш-них мигдаликiв як медикаментозно!, так i немедикаментозно! дм вказуе на недостатню ефективнiсты кожного з них. Остаными роками в практик отори-ноларингологiв для л^вання ХТ використовуетыся
високоенергетичний лазер [10-13,15,16]. Авторами запропоновано pi3Hi методики використання цього фiзичного фактора: вiд хрестоподiбного чи конусо-подiбного розрiзу лакун запалених пщнебЫних миг-даликiв до Ix тотального видалення. Проте дос ще не визначено методи та режими лазерного впливу при рiзниx формах хроычного тонзилiту. У лiтературi не знайдено вiдомостей про патоморфолопчы змiни в запалених пiднебiнниx мигдаликах при використанн рiзниx лазерних технолопй. Для практично1 охорони здоров'я не запропоновано методи лазерного впливу, як були б спрямован на елiмiнацiю патолопч-ного процесу в пщнебЫних мигдаликах. Одночасно iснують вимоги, щоб такi операцiI були органозбе-рiгаючими, оскiльки вiдомо, що пюля тонзилектомi,|, iснуючий дисбаланс мiсцевоI та системно, iмуно-логiчноI реактивностi оргаызму не лише не зникае, але може i посилюватися [2,18-21]. Не проводилася порiвняльна оцiнка рiзниx видiв лазерного впливу з традицiйними методами л^вання xронiчного тон-зилiту, як е найбiльш поширеними в практик.
Метою роботи стало вивчення iмунологiчниx показникiв при застосуваннi рiзниx видiв лiкування (традицiйнi та з застосуванням лазеру).
Об'ект i методи дослгдження. Обстежено 95 хворих вiком 20-45 роюв (54 чоловiки i 41 жЫок). З усix обстежених сформовано вщносно однорiднi за статевою та вковою ознаками клiнiчнi групи. Роз-подiл хворих на клiнiчнi групи проводився залежно вщ проведеного методу л^вання: I клiнiчна група -xворi з ХТ, якi отримали точковий лазерний вплив (30 оЫб); II клмычна група - xворi з ХТ, що отримали курс консервативно, терапи (30 осiб); III клмычна група - xворi на ХТ, яким була проведена лазерна тонзи-лотомiя з подальшим використанням мехаычного бактерiального лiзату (lсмiжен) (15 оЫб); IV клiнiчна група - xворi на ХТ, яким була проведена класична тонзилектомiя (20 оЫб).
Курс точкового лазерного впливу на мигдалики здмснювався лазерним високоенергетичним натв-провiдниковим апаратом «Лазермед-10-01», який застосовувався при довжин xвилi 1,06 мкм i потуж-ностi 8 Вт. Лазерний вплив на тканину пщнебшних мигдалиюв здiйснювався поза Ix лакунами з експо-
зицieю 1-2 с. На кожний мигдалик за 1 сеанс проводилося 2-3 впливи. За курс л^вання хворий отриму-вав 3 сеанси.
Курс консервативно! терапи складався з 5 сеанЫв промиван-ня лакун мигдаликiв 10,0 мл 0,02% розчину декасану. ^м того, при-значалося кварц- i ультрафiолетове опромiнення порожнини глотки до 10 сеанЫв на курс л^вання з екс-позицieю 1-5 хв. Також хворi отри-мували тонзипрет по 1 табл. 3 рази на добу протягом 10 дыв.
Лазерна тонзилотомiя здмсню-валася тим самим лазерним апаратом, тривалють з урахуванням мюцево! анестезiI складала 15-20 хв. Ускладнень у ходi операцп i в пiсляоперацiйному пе-рiодi не спостерiгалося.
П'ятнадцяти хворим проводилася лазерна тон-зилотомiя з подальшим використанням у пюляопе-рацiйному перiодi iмуномодулюючого механiчного бактерiального лiзату (lсмiжен), який дозволений для застосування в Укра!нг Препарат застосовував-ся сублЫгвально по 1 табл. 1 раз на день до повного розсмоктування. Курсова доза - 10 таблеток.
IV групу склали хвор^ яким була проведена зви-чайна тонзилектомiя за загальноприйнятою методикою.
Ус хворi зазнали ретельного оториноларинголо-пчного огляду. При цьому враховувалися наявнють або вiдсутнiсть скарг, об'ективних ознак захворю-вання, вираженiсть загально! Ытоксикацп органiзму.
Дослiдження метаболiчноI активностi нейтрофг лiв проводили згiдно рекомендацiям В. Г. Передерм i iн. [14]. Визначення секреторного iмуноглобулiну А (в1дА), цитокiнiв 11_-10 (iнтерлейкiн-10) i 1РЫ-у (га-ма-iнтерферон) в слинi проводили згщно iнструкцiй до вiдповiдних тест-систем (ЗАО «Вектор-Бест», (РоЫя)).
Статистична обробка даних здiйснювалась у вщ-повщност з правилами рядово! i альтернативно! ва-рiацiйноI статистики, як викладено у посiбниках [4]. Для аналiзу одержаного матерiалу проводилось його групування за атрибутивними та варiацiйними озна-ками. У результатi зведення матерiалу при пщрахун-ках одиниць спостережень були отриман абсолютнi числа, як виражали описовi i кiлькiснi ознаки.
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Нами було вивчено стан i динамiку показникiв iмунi-тету пащен^в з ХТ. Згiдно результатам iмунологiчних дослiджень встановлено, що у хворих на хроычний тонзилiт показники функцюнального стану нейтро-фiлiв були наступними: фагоцитарний iндекс (Ф1) був н рiвнi 32,1-36,6%, показник фагоцитозу (ПФ) становив 2,8-3,6 умовних одиниць (ум. од.), актив-нiсть спонтанного НСТ-тесту була на рiвнi 7,5-11,8%, а шдукованого - на рiвнi 9,4-12,5%. Таю низьк показники можуть вказувати не тiльки на неефективну боротьбу з патогеном, а й на сприяння його поши-ренню по оргаызму.
Встановлено, що пюля проведеного лiкування показники функцюнально! активной фагоцитiв пщ-
Таблиця 1.
Середш показники фагоцитозу у хворих на хронiчний тонзилiт пiсля лiкування, (M±m)
Кшшчш групи хворих показники функцiонального стану нейтрофiлiв, (M±m)
ФI, (%) ПФ, (у.о.) Активнiсть спонтанного НСТ-тесту, (%) Активнiсть шдукованого НСТ-тесту, (%)
I, (n=30) (48,8+1,6)* (4,21+0,14)* (25,8+1,1)* (31,4+1,2)*
II, (n=30) (39,2+1,6)* (3,84+0,16)* (22,3+1,2)* (26,8+1,4)*
III, (n=15) (55,6+1,8)** (5,32+0,18)** (28,7+1,4)** (36,2+1,3)**
IV, (n=20) (46,9+1,7)** (4,12+0,13)** (24,6+1,2)** (33,7+1,3)**
Примiтки: * - р1зниця достов1рна м1ж показниками I i II груп (р=0,02-0,04); достов1рна мiж показниками III i IV груп (р=0,02-0,04).
- рiзниця
вищувались у bcix групах, пор1вняно з вих1дними показниками (табл. 1).
Однак, у хворих групи II i групи IV (консерватив-не л^вання та класична тонзилектомiя) показники функцiонального стану нейтроф^в були нижчими, порiвняно з групами, де було застосовано лазерне випромшювання. Так, у хворих на хроычний тонзи-лiт, яким було проведено точковий лазерний вплив на мигдалики, показники фагоцитозу були вищими, в середньому в 1,1-1,25 разiв (р=0,04), чим у хворих на хроычний тонзил^, яким було проведено консер-вативне лiкування При порiвняннi показникiв функ-цiональноI активностi фагоци^в у хворих III i IV груп встановлено, що найви1^ показники були у хворих на хроычний тонзил^, яким була проведена лазерна тонзилотомiя з подальшою iмуномодуляцieю за до-помогою iмуностимулятора на основi бактерiальних лiзатiв (Iсмiжен).
Вiдомо, що секреторний iмуноглобулiн А вiдiграe важливу роль у реалiзацiI локального iмунiтету, тому нами було вивчено показники sIgA з урахуванням рiзних методiв лiкування. Встановлено, що в слин хворих на хронiчний тонзилiт, яким було проведено точковий лазерний вплив на мигдалики, рiвень sIgA був вище, в 1,2-1,4 рази (р=0,03), порiвняно з ана-логiчними показниками пащен^в, що отримували консервативне л^вання мигдаликiв. Результати по-рiвняння показниюв хворих III i IV груп свщчать про бiльш ефективну терапю у пацiентiв, яким була проведена лазерна тонзилотомiя з подальшою iмуно-модуляцiею за допомогою препарату на основi бак-терiальних лiзатiв (Iсмiжен).
Таким чином визначено, що лкування хворих на хронiчний тонзил^ з застосуванням високое-нергетичного лазера вщновлювало мiсцеву ланку iмунiтету й сприяло вщновленню iнтенсивностi ком-пенсаторних процеЫв в тканинах мигдаликiв при персистуючм iнфекцiI.
На цей час визначено, що при запальних проце-сах лiмфоIдна тканина кiльця Вальдейера-Пирогова може впливати на продук^ю цитоюыв, тому нами було проведено доотдження рiвней IL-10 i IFN-y в слин хворих на хронiчний тонзилт
Слiд зазначити, що достовiрних змЫ рiвня ци-токiнiв при доотджены хворих вiдразу пiсля курсу л^вання не визначено. Однак, через мюяць спо-стереження за станом хворих вiдмiчено певну нор-малiзацiю показниюв, що дослiджувались (табл. 2).
У оЫб, що отримували консервативне л^ван-ня мигдалиюв, рiвень IL-10 був, в середньому, в 1,4 рази вище (р=0,02) аналогiчниx показникiв хворих, яким було проведено точковий лазерний вплив на мигдалики. Що стосуеться хворих III i IV груп, то ре-зультати порiвняння цитоюнового профтю через мг сяць пiсля проведеного л^вання свiдчать про бiльш ефективну терапiю у пацiентiв III групи. Таким чином, за результатами дослщжень визначено, що л^ван-ня хворих на хроычний тонзилiт з застосуванням ви-сокоенергетичного лазера сприяло бтьш активно: нормалiзацiI показникiв цитокiнового профтю, по-рiвняно з консервативною тератею та класичною тонзiлоектомiею.
Висновки. Згщно отриманих даних, проведен-ня консервативного лкування хворим на xронiчний тонзилгг не сприяло нормалiзацiI стану iмунiтету, тодi як застосування високоенергетичного натв-провiдникового лазера для лiкування ХТ сприяло бiльш активноI нормалiзацiI його показниюв, по-рiвняно з консервативною тератею та класичною тонзiлоектомiею. Додаткова стимуля^я iмунноI системи бактерiальними лiзатами при лiкуваннi з використанням лазера призводила до повного вщ-новлення доотджених ланок iмунноI системи.
Таблиця 2.
Цитокшовий профiль у хворих на хронiчний тонзилiт через мюяць пiсля лiкування, (M±m)
Кшшчш групи хворих Рiвены цитоюшв в слиш, (пг/мл)
IL-10 IFN-y
I, (n=30) (1,28+0,14)* (18,08+1,12)*
II, (n=30) (1,78+0,12)* (16,21+0,89)*
III, (n=15) (1,14+0,11)** (18,38+0,94)**
IV, (n=20) (3,36+0,17)** (12,29+1,11)**
Примiтки: * - pi3HMU^ достовiрна мiж показниками I i II груп (р=0,02-0,04); ** - рiзниця достовiрна мiж показниками III i IV груп (р=0,02-0,04).
Перспективи подальших досл1джень. Бтыш ретельне клЫко-лабораторне обстеження хворих з хроычним тонзил1том, яким проводились р1зн1 ме-тоди л1кування (консервативне л1кування, точковий лазерний вплив, лазерна тонзилотом1я у поеднанн1 з механ1чним бактер1алыним л1затом «!см1жен» та класична тонзилектом1я) надасты можлив1сты роз-робити i запропонувати нов1 методики високоенергетичного лазерного впливу на запален пщнебшы мигдалики у хворим на хроычний тонзилiт.
^iTepaTypa
1. Aznabayeva LF, Aref'yeva NA. Immunologicheskiye aspekty khronicheskogo tonzillita. Vestn. otorinolaringologii. 2013 Grud 18;4(69):4-9. [in Russian].
2. Garyuk GI. Khronicheskiy tonzillit, adenoidy, rinosinusit - problema otorinolaringologov i / ili pediatrov? Prirodnaya meditsina. 2011 Dek 22;8(122):18-9. [in Russian].
3. Zabolotniy Di, Lutsenko Vi. Zv'yazok khronichnogo tonzilitu z khronichnimi zapal'nimi protsesami v organfzmf za danimi yelektropunkturnoi diagnostiki. Zhurn. vushnikh, nosovikh i gorlovikh khvorob. 2003 Grud 21;4(48):16-8. [in Ukrainian].
4. Zaytsev VM, redaktor. Prikladnaya meditsinskaya statistika. Sankt-Peterburg: SPbGMA im. I. I. Mechnikova; 2000. 299 s. [in Russian].
5. Zbyshko YaB. Effektivnost' primeneniya uglekislotnogo lazera v lechenii bol'nykh khronicheskim tonzillitom. Vestn. otorinolaringologii. 2007 Okt 28;5:57-9. [in Russian].
6. Kamenskaya VN. Lazernaya meditsina v zerkale otechestvennoy nauchnoy periodiki. V: Vyal'tseva NI, redaktor. Materialy nauch.-praktich. konf. Lazernaya meditsina: «Innovatsionnyye tekhnologii v lazernoy meditsine»; 2011 Iyun' 8-9; Moskva. Moskva: FMBA; 2011. s. 27. [in Russian].
7. Kishchuk VV. Kliniko-immunologicheskiye podkhody k otsenke funktsional'nogo sostoyaniya nebnykh mindalin dlya diagnostiki i lecheniya bol'nykh khronicheskim tonzillitom [disertatsiya]. Kiiv: DU «inst. Otolaringologii NAMNU»; 2001. 254 s. [in Russian].
8. Kishchuk VV. Khronichniy tonzilit: stan problemi. Zdorov'ya Ukraini. 2010 Ver 19;3:58-9. [in Ukrainian].
9. Kryuchkov AS, Lyandres IG. Lazernaya tonzillektomiya s ispol'zovaniyem poluprovodnikovogo khirurgicheskogo lazera «Diolaz-940». Lazer-naya meditsina. 2011 Dek 18;15(2):93-5. [in Russian].
10. Mel'nikov OF, Layko AA. Immunologicheskaya kharakteristika lokal'nogo i sistemnogo immuniteta nebnykh mindalin pri ikh gipertrofii i khronicheskom vospalenii u detey. Soobshcheniye 1. Soderzhaniye tsitokinov i zashchitnykh belkov v kletkakh nebnykh mindalin i syvorotke krovi pri gipertrofii i khronicheskom tonzillite. Zhurn. vushnikh, nosovikh i gorlovikh khvorob. 2008 Ver 25;3:19-23. [in Russian].
11. Mel'nikov OF. Khronicheskiy tonzillit. Kliniko-immunologicheskiye podkhody diagnostiki i lecheniya. 2005 Yanv 29;1:31-3. [in Russian].
12. Mitin YuV, Shevchuk YuV. Deyaki aspekti anatomii i fiziologii pidnebinnikh migdalikiv v patogenezi khronichnogo tonzilitu. Zhurn. vushnikh, nosovikh i gorlovikh khvorob. 2001 Sich 30;1:23-6. [in Ukrainian].
13. Ovchinnikov AYu. Etiopatogenez i adekvatnoye lecheniye vospalitel'nykh zabolevaniy rotoglotki. Farmateka. 2011 Okt 26;20:59-62. [in Russian].
14. Perederiy VG. Immunnyy status, printsipy yego otsenki i korrektsii immunnykh narusheniy. Kiiv: Zdorov'ya; 1995. 210 s. [in Russian].
15. Pluzhnikov MS, Karpishenko SA. Vozmozhnosti lazernoy khirurgii v otorinolaringologii. Vestn. otorinolaringologii. 2008 Dek 23;4:18-28. [in Russian].
16. Tsimar AV, Mel'nikov OF. Immunomoduliruyushchaya aktivnost' tsitokinovogo «kokteylya» pri kul'tivirovanii kletok nebnykh mindalin bol'nykh khronicheskim tonzillitom s gribkovymi i mikrobnymi allergenami in vitro. Materiali shchorichnoi traditsiynoi vesnyanoi konf. Su-chasni metodi diagnostiki ta likuvannya khronichnikh zakhvoryuvan' LOR-organiv u doroslikh ta ditey; 2013 Trav 20-21; Sevastopol'. Sevastopol': ZHVNGKH; 2013. s. 294. [in Russian].
17. Gumerova MI, Aznabaeva LF. The function of palatine tonsils in pathological changes of oral mucosa and the possibilities of immunorehabilitation. Vestn. Otorinolaringol. 2012 Jan 19;6:57-60.
18. Jahnke K. Laser-tonsillotomy, state of the art and open questions Laryngorhinootologie. 2005 Apr 23;84(9):651-2.
19. Jackel MC, Petzold S. Tonsillectomy by CO(2) laser microsurgery - an analysis of clinical and morphological data. HNO. Epub. 2003 Dec 16;51(8):634-9.
20. Kaplan E.L. Immunologic impact of tonsillophayngitis associated with group A streptococci. Adv. Otorhinolaryngol. 2011 May 26;72(3):129-31.
21. Reichel O, Mayr D. Tonsillotomy or tonsillectomy? - a prospective study comparing histological and immunological findings in recurrent tonsillitis and tonsillar hyperplasia. Eur. Arch. Otorinolaryngol. 2007 Oct 22;264(3):277-84.
1МУНОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНИЙ ТОНЗИЛ1Т ПРИ Л1КУВАНН1ТРАДИЦ1ЙНИМИ МЕТОДАМИ ТА З ЗАСТОСУВАННЯМ ВИСОКОЕНЕРГЕТИЧНОГО ЛАЗЕРА
Ханс Маш, КалЫченко С. В., Скляр Н. I., Дубшша Н. В.
Резюме. Вiдомо, що пiсля тонзилектоми iснуючий дисбаланс мiсцевоI та системно! iмунологiчноI реактивностi органiзму не ттьки не зникае, але може навггь посилюватися. В останнi роки в практик оториноларингологiв для лiкування хроычного тонзилiту (ХТ) застосовують високоенергетичний лазер. Тому метою дано! роботи стало вивчення показниюв мюцевого (секреторний iмуноглобулiн А), загального iмунiтету (фагоцитоз) та цитокшового профiлю у хворих з ХТ при рiзних методах !х лiкування.
Встановлено, що у хворих на хронiчний тонзилiт, яким було проведено точковий лазерний вплив на миг-далини, показники фагоцитозу були вище, в середньому в 1,1-1,25 разiв (р <0,05), ыж у хворих на хроычний тонзилгг, яким було проведено консервативне л^вання. У слин хворих на хронiчний тонзил^, яким було проведено точковий лазерний впив на мигдалики, рiвень sIgA був вище, в 1,2-1,4 рази (р <0,05) порiвняно з аналопчними показниками пацiентiв, якi отримували консервативне л^вання мигдаликiв.
За результатами доотджень встановлено, що лiкування хворих на хроычний тонзилiт iз застосуванням високоенергетичного лазера сприяло бтьш активнiй нормалiзацiI показникiв iмунного статусу у порiвняннi з консервативною терапiею i класичною тонзiлоектомiею.
Таким чином, для пщвищення ефективностi органозберiгаючого лiкування хворих з хроычним тонзилiтом, рекомендуеться використовувати високоенергетичний лазер.
Ключовi слова: пiднебiннi мигдалики, хроычний тонзилiт, цитокiновий профiль, точковий лазерний вплив, мюцевий iмунiтет, фагоцитоз.
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ТОНЗИЛЛИТОМ ПРИ ЛЕЧЕНИИ ТРАДИЦИОННЫМИ МЕТОДАМИ И С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ВЫСОКОЭНЕРГЕТИЧЕСКОГО ЛАЗЕРА
Ханс Мани, Калиниченко С. В., Скляр Н. И., Дубинина Н. В.
Резюме. Известно, что после тонзиллэктомии существующий дисбаланс местной и системной иммунологической реактивности организма не только не исчезает, а может даже усиливаться. В последние годы в практике оториноларингологов для лечения хронического тонзиллита (ХТ) применяют высокоэнергетический лазер. Поэтому целью данной работы стало изучение показателей местного (секреторный иммуноглобулин А), общего иммунитета (фагоцитоз) и цитокинового профиля у больных с ХТ при различных методах их лечения.
Установлено, что у больных хроническим тонзиллитом, которым было проведено точечное лазерное воздействие на миндалины, показатели фагоцитоза были выше, в среднем в 1,1-1,25 раз (р <0,05), чем у больных хроническим тонзиллитом, которым было проведено консервативное лечение. В слюне больных хроническим тонзиллитом, которым было проведено точечное лазерное воздействие на миндалины, уровень sIgA был выше, в 1,2-1,4 раза (р <0,05) по сравнению с аналогичными показателями пациентов, получавших консервативное лечение миндалин.
Результаты сравнения цитокинового профиля свидетельствуют о более эффективной терапии у пациентов, которым была проведена лазерная тонзилотомия с последующей иммуномодуляцией с помощью препарата на основе бактериальных лизатов «Исмижен».
Таким образом, для повышения эффективности органосохраняющего лечения больных с хроническим тонзиллитом, рекомендуется использовать высокоэнергетический лазер.
Ключевые слова: небные миндалины, хронический тонзиллит, цитокиновый профиль, точечное лазерное воздействие, местный иммунитет, фагоцитоз.
IMMUNOLOGICAL INDICATORS IN PATIENTS WITH CHRONIC TONSILLITIS FOLLOWING TREATMENT BY TRADITIONAL METHODS AND USING HIGH-ENERGY LASER
Hans Manee, Kalinichenko S. V., Sklyar N. I., Dubinina N. V.
Abstract. In recent years, in the practice of Otorhinolaryngologists for the treatment of chronic tonsillitis (CT), a high-energy laser has been used. But to date no methods of laser blast have been proposed for practical Health Care, which on the one hand would be aimed at eliminating the pathological process in the palatine tonsils and on the other, would be organ-sparing since it is known that after tonsillectomy the existing imbalance of local and systemic immunological reactivity of the organism not only does not disappear, but can even increase.
Significant changes in the level of cytokines in the study of patients immediately after the course of treatment is not manifested. However, after a month of monitoring the patients, a certain normalization of the indices was observed, which were investigated: in patients receiving conservative treatment of the tonsils, the level of IL-10 was on average 1,4 times higher (p<0,05) of the same parameters of patients who had pinpoint laser blast on the tonsils. As for the patients of the III and IV groups, the results of the comparison of the cytokine profile one month after the treatment indicated a more effective therapy in patients who underwent laser tonsilotomy followed by immunomodulation with a drug based on bacterial lysates "Ismigen".
According to the results of the research, it was established that the treatment of patients with chronic tonsillitis with the use of a high-energy laser promoted more active normalization of the immune status indicators in comparison with conservative therapy and classical tonsillectomy. Thus, to improve the efficiency of organ-sparing treatment of patients with chronic tonsillitis, it is recommended to use a high-energy laser.
Key words: palatine tonsils, chronic tonsillitis, cytokine profile, pinpoint laser impaction, local immunity, phagocytosis.
Рецензент - проф. Гасюк Ю. А.
Стаття надшшла 24.01.2018 року
