УДК 65.01
JEL Classification: C01, D24, M11, M21, M54 DOI: 10.15587/2312-8372.2019.162670
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПОКАЗНИК1В ДЛЯ ОЦ1НКИ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЩАЛУ ПРОМИСЛОВИХ ПЩПРИО ств
Скриньковський Р. М., Сошльник Р. Л., Селiверстова Л. С., Коропецький О. О., Процюк Т. Б.
1. Вступ
Одтею i3 базових (визначальних) характеристик розвитку промислового тдприемства та формування його перспективи, незалежно вiд поставлених цiлей - забезпечення оптимально!' конкурентоспроможносп, стабiльностi, стшкого розвитку тощо - е його потенщал [1, 2]. Поряд з тим варто зауважити, що досягнення устху промислового пiдприемства безпосередньо залежить вiд ефективностi використання його виробничого потенщалу [3]. На основi теорп [3-5] та практики ведення бiзнесу з'ясовано, що ефективнiсть характеризуе мiру досягнення поставлено! мети, результату, але не сам результат, а варiант правильностi, точностi прагнення до нього. Водночас, спираючись на розумiння сутност поняття «ефективтсть» [2-4] та тдтримуючи думку керiвникiв вищо! ланки управлшня, доцiльно зазначити, що ефективнiсть використання виробничого потенщалу може бути визначено системою вщносних показниюв (коефiцiентiв), яю характеризують складовi виробничого потенцiалу. Тут важливе значення, виходячи з теорп i технологii наукових дослiджень [2, 5], мають аналiз, систематизацiя, узагальнення i пояснення факторiв, що впливаютъ на ефективтсть виробничого потенцiалу промислових тдприемств. В контекстi цього встановлено, що об'ектом гострих дискусш (дослщжень) е особливостi формування i використання системи показниюв для ощнки ефективност виробничого потенцiалу промислових пiдприемств. Все це обумовило актуальтсть роботи. А також визначило об'ект дослгдження -особливост формування, використання та удосконалення системи показниюв для ощнки ефективност виробничого потенщалу промислових тдприемств. Тому метою роботи е формування теоретичних положень та розроблення практичних рекомендацш з удосконалення системи показниюв для ощнки ефективност виробничого потенщалу промислових тдприемств (на основi економшо-математичного моделювання, виходячи з особливостей економiчних спостережень i вимiрювань).
2. Методика проведення дослщжень
У процесi дослiдження використано таю загальнонауковi та спецiальнi методи, як [5, 6]:
1) методи системного анаизу, систематизации узагальнення, графiчний метод - для уточнення сутност змiсту категорiй «виробнича програма
тдроздшв основного виробництва», «виробничий потентал» та «ефективтсть»;
2) методи економiко-математичного моделювання - для формування (побудови) системи стввщношень (рiвнянь) показникiв для ощнки ефективностi виробничого потенцiалу промислових тдприемств.
3. Результати досл1дження та обговорення
До^дження [4, 6] та рис. 1 дозволяють зробити висновок, що виробнича програма пiдроздiлiв основного виробництва промислових тдприемств е сукупнiстю продукцii певно! номенклатури (конкретного виду). Дана номенклатура мае бути виготовлена в плановому перiодi у визначених обсягах зпдно зi спецiалiзацiею i виробничою потужнiстю цих пiдроздiлiв. Тут необхщно врахувати:
1) особливостi, роль i мiсце виробничих потужностей промислового пiдприемства в iерархii чинникiв (конкурентних сил), що визначають його конкурентоспроможнiсть (рис. 2);
2) основш сили, що дшть у мiкросередовищi пiдприемства [7-9].
!нформащя, ресурс, час, можливосп (загрози) та ш.
Розробка стратеги
Реал1защя стратеги
Фшансова програма (план)
I_
1нвестицшна програма (план)
_1_
Виробнича програма (план)
_1_
*
-> Контроль результат1в (в систем1 «шформащя ресурс - час»)
Збутова
програма (план) _$
Програма розробки бюджету тдприемства, управлшня за цшями
Рис. 1. Модель взаемозв'язку стратепчних планiв i програм промислових тдприемств (удосконалено [10] на основi [11, 12])
Г
Частка ринку
—а—
1
Фшансова стабшьшсть та шновацшний потенщал
I
Збутов1 потужност II
Виробнич1 потужносп Стратепя тдприемства III
I
Потенщал топ-менеджменту IV
I
Комплексы результати д1ядьносп у попередшх перюдах (в систем! «шформащя - V
ресурс - час», виходячи з анал1тичних стввщношень ощнки результативности ефектившсть, технолопчшсть, дощльшсть, штенсившсть, швидюсть 1 своечасшсть)
Рис. 2. 1ерархя чинникв (конкурентних сил), що визначають конкурентоспроможшсть промислових тдприемств (удосконалено [13] на основi [6, 11])
В контекст цього встановлено [1, 3, 6], що для здтснення оцшки вiдповiдностi виробничо!' програми (О) наявним на промисловому тдприемст виробничим потужностям (Рс) з виготовлення певного асортименту (конкретних видiв i/або рiзновидiв) продукцп (вiдповiдно до потреб ринку) необхщно використати систему вiдносних показникiв (коефщенлв). Тут важливе значення мае обгрунтування забезпеченостi виробничо!' програми промислового тдприемства трудовими i сировинними ресурсами [2, 6].
Так, стутнь сформованостi О) доцшьно оцiнювати за допомогою показника (коефщента) використання виробничих потужностей промислового тдприемства (крс) - формула (1) [6]:
крс - р
в'<1 ■ < 1, частка одинит.
(1)
Водночас з'ясовано, що для оцшки ефективност використання виробничого обладнання промисловим пiдприемством при виготовленнi певного (конкретного) виду продукцп необхщно обчислити [6]: 1) коефщент екстенсивного використання обладнання (кехГ):
к —< 1 квх( — т < 1
, частка одинит;
(2)
2) коефщент штенсивного використання обладнання (км):
Рг
к;„1 — ~< 1, частка одинит;
(3)
3) штегральний коефiцiент (кМеёга1):
— кх, ■ Кг <1, частка одинит; (4)
4) резерв потужност (Яс):
К — 1 ~к тгевт1<1, частка одиницi, (5)
де Tf - фактичний час роботи виробничого обладнання протягом звггного перюду, год.;
Тк - календарний фонд робочого часу за рш, год.;
Р) - фактична продуктивтсть одинит виробничого обладнання, яке бере участь у виготовлент цшьово1 продукцп, натуральних одиниць на годину;
Рр - паспортна продуктивнiсть одиницi виробничого обладнання, яке бере участь у виготовлент цшьово!' продукцп, натуральних одиниць на годину [2, 4, 6]. На основi результалв проведених дослщжень можна стверджувати:
1) виробничий потентал - наявн та потенцшш можливостi виробництва реального обсягу продукцп, наявнiсть факторiв виробництва, забезпечетсть його основними видами pecypciB (трудовими, матерiальними, фiнансовими, енергетичними) [3, 6, 14];
2) для ефективного використання виробничого потенщалу промислових тдприемств необхщно забезпечити управлшня на основi повно! та об'ективно! iнформацiï про стан складових виробничого потенцiалy за системою вщносних показникiв (1)-(5) [6], а також визначитися з об'ектом i суб'ектом управлшня. Система коефщенлв (1)-(5) вщповщае сучасному розyмiнню сyтностi поняття «ефективтсть», ïï видам (фiнансово-економiчна, виробнича, комерцшна [2]), стратегiчним планам i програмам та стратеги [1, 3, 10] (рис. 1). А також враховуе - iерархiю чинниюв (конкурентш сили), що визначають його конкурентоспроможтсть (рис. 2) з урахуванням шформацп [7-9].
Представленi дослiдження необхiдно враховувати при удосконалент фyндаментальноï (поглибленоï) системи дiагностики виробничоï дiяльностi промислових тдприемств (як частково!' дiагностичноï цiлi в системi цiлей економiчноï дiагностики [2]) для формування i тдтримки управлшських рiшень в системi операцiйного менеджменту (з урахуванням методу визначення оптимальних виробничих програм [1 4]).
4. Висновки
За результатами проведеного дослщження уточнено сyтнiсть категори «виробничий потентал». На думку авторiв дано1' роботи, це наявт та потенцiйнi можливост виробництва реального обсягу продyкцiï (вщповщно до потреб ринку), наявнiсть факторiв виробництва, забезпеченiсть його основними видами ресуршв. Для ефективного використання виробничого потенталу промислових пiдприемств необхiдно забезпечити управлшня на основi повно1' та об'ективно1' iнформацiï про стан складових виробничого потенталу за системою вщносних показниюв (коефщенлв). Ця система повинна вщповщати сучасному розyмiнню сyтностi поняття «ефективтсть», ïï видам (фшансово-економiчна, виробнича, комерцiйна), стратегiчним планам i програмам, та стратеги. Наукова новизна одержаних результалв полягае в удосконалент системи показниюв для оцшки ефективност виробничого потенталу промислових пiдприемств, яка, на вщмшу вiд iснyючих, враховуе iерархiю чинникiв (конкyрентнi сили), що визначають його конкурентоспроможтсть з урахуванням основних сил, що дшть у мжросередовишд тдприемства.
Лггература
1. Гаевська Л., Чернова О. Виробничий потентал - основа розвитку тдприемства // Вюник Житомирського державного технолопчного утверситету. Серiя: економiка, yправлiння та адмшютрування. 2011. № 1 (55). С. 184-185. URL: http://ven.ztu.edu.ua/article/view/64934
2. Мельник О. Г. Системи дiагностики дiяльностi машинобyдiвних пiдприемств: полiкритерiальна концепцiя та шструментарш: монографiя. Львiв: Видавництво Львiвськоï полiтехнiки, 2010. 344 с.
3. Побережна Н. М. Ефектившсть використання виробничого потенщалу: теоретичний та практичний аспекти // Маркетинг i менеджмент шновацш. 2012. № 3. С. 212-220. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mimi 2012 3 23
4. Загороднш А. Г., Вознюк Г. Л. Фiнансово-економiчний словник. Львiв: Видавництво Нацiонального унiверситету «Льв1вська пол^ехшка», 2005. 714 с.
5. Гайдучок В. М., Затхей Б. I., Лшник М. К. Теорiя i технологiя наукових дослiджень. Львiв: Афiша, 2006. 232 с.
6. Гетьман О. О., Шаповал В. М. Економiчна дiагностика. Ки!в: Центр навчально! лiтератури, 2007. 307 с.
7. Kotler P. Marketing essentials. Englewood Cliffs: Prentice-Hall, 1984. 556 p.
8. Boulton R. E. S., Libert B. D., Samek S. M. Cracking the Value Code: How Successful Businesses are Creating Wealth in the New Economy. New York: Harper Business, 2000. 288 p.
9. Skrynkovskyi R. Investment attractiveness evaluation technique for machinebuilding enterprises // Actual Problems of Economics. 2008. Issue 7 (85). P. 228-240.
10. Маркетинг та менеджмент: методи, моделi та шструменти: монографiя / Лепа Р. М., Солоха Д. В., Коверга С. В. та ш. Донецьк: ТОВ «Схщний видавничий д1м», 2012. 250 с.
11. Олексюк О. I. Результатившсть дiяльностi тдприемств як основа формування !х швестицшно! привабливост // 1нвестицп: практика та досвщ. 2009. № 3. С. 21-26. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd 2009 3 7
12. Skrynkovskyi R. M. Methodical approaches to economic estimation of investment attractiveness of machine-building enterprises for portfolio investors // Actual Problems of Economics. 2011. Vol. 118, Issue 4. P. 177-186.
13. Kono T. Strategy and Structure of Japanese Enterprises. Palgrave Macmillan UK, 1984. doi: http://doi.org/10.1007/978-1-349-17627-4
14. Improvement of the express diagnostics of the production activity of the enterprise taking into account the method of determining the optimal production programs in the operational management system / Skrynkovskyy R., Pavlenchyk N., Horbonos F., Protsiuk T. // Technology Audit and Production Reserves. 2018. Vol. 6, Issue 4 (44). P. 4-10. doi: http://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.147968