Improvement of the express diagnostics of the Production activity of the enterprise taking into account the method of determining the optimal Production programs in the operational Management system Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 65.01

JEL Classification: C01, D24, M11, M21, M54 DOI: 10.15587/2312-8372.2018.147968

УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКСПРЕС-Д1АГНОСТИКИ ВИРОБНИЧО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 тДПРИеМСТВА З УРАХУВАННЯМ методу визначення оптимальних ВИРОБНИЧИХ ПРОГРАМ В СИСТЕМ1 ОПЕРАЦШНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Скриньковський Р. М., Павленчик Н. Ф., Горбонос Ф. В., Процюк Т. Б.

1. Вступ

Для забезпечення результативного розвитку будь-якого тдприемства повинт виконуватись TaKi три вимоги: ефективна система менеджменту, оптимальна кон-курентоспроможтсть та висока швестицшна привaбливiсть тдприемства. Водно-час сучасна теорiя та практика ведення бiзнесу доводить, що:

1) одним i3 основних перспективни ' способiв ефективного пошуку нaпрямiв розвитку тдприемства е застосування економiчноi дiaгностики (або дiaгностики дiяльностi) пiдприемствa, яка покликана сформувати шформацшну систему тдт-римки прийняття управлшських рiшень в системi менеджменту;

2) вщповщно до клaсифiкaцii тишв дiaгностичних систем дiaгностикa дiяль-ност пiдприемствa за рiвнем комплексностi подшяеться на фундаментальну (пог-либлену) дiaгностику та експрес-дiaгностику;

3) система цшей експрес-дiaгностики дiяльностi пiдприемствa включае таю 3-и групи дiaгностичних цiлей за рiвнем детaлiзaцii:

- елементнi дiaгностичнi цiлi - цiлi, якi спрямоваш на вузьку високодеталь зовану експрес^агностику окремих (конкретних) бiзнес-iндикaторiв дiяльностi виробничих тдприемств;

- чaстковi дiaгностичнi цш - цiлi, якi переслiдують експрес^агностику певних (конкретних) сфер, видiв дiяльностi або бiзнес-оперaцiй виробничого пiдприемствa;

- комплексш дiaгностичнi цiлi - цш, якi охоплюють складну iнтегрaльну експрес^агностику одночасно рiзних сфер дiяльностi (функцюнування) виробничого пiдприемствa;

4) експрес^агностика виробничоi дiяльностi пiдприемствa - структурна складова групи часткових дiaгностичних цшей (або часткова дiaгностичнa цiль) системи цшей експрес^агностики дiяльностi виробничого тдприемства [1-3].

В контекст цього за оцшками експертiв встановлено, що одтею iз основних проблем побудови на тдприемствах ефективних систем експрес-дiaгностики вироб-ничоi дiяльностi е вибiр конкретного перелжу i складу дiaгностичних бiзнес-iндикaторiв та критерiiв !'х оптимальности Тут важливе значення, виходячи з досль дження оперaцiй та використання оптимiзaцiйних задач в економiцi та управлшня пiдприемствaми, мае задача оптимiзaцii виробничо!' програми пiдприемствa. А саме: визначення оптимальних виробничих програм за фшансовим критерiем розвитку ви-

робничого тдприемства в системi операцiйного менеджменту, виходячи з стввщ-ношення особливостей технолопчних процесiв тдприемства та наявних виробних ресуршв. Все це обумовило актуальнiсть дослiдження та визначило його тему.

2. Об'ект досл1дження та його технолопчний аудит

Об'ектом дослгдження е особливостi формування i використання системи екс-прес-дiагностики виробничо!' д1яльност (на засадах бiзнес-iндикаторiв) та визначення оптимальних виробничих програм тдприемства в системi операцiйного менеджменту.

Побудова та впровадження на тдприемствах ефективних систем експрес-дiагностики виробничо!' дiяльностi супроводжуеться комплексом взаемозв'язаних нагальних проблем оргатзацшного, кадрового, технiчного, технологiчного, часового та економiчного характеру. Вiдповiдно шформацшна база для експрес-дiагностики виробничо!' дiяльностi пiдприемства повинна грунтуватись на даних управлшського облiку, а не бухгалтерского чи податкового, а також враховувати позаоблiковi джерела iнформацii (формальт, неформальнi).

У сучасних умовах, враховуючи об'ективнi закономiрностi розвитку вироб-ництва, за допомогою економiко-математичних методiв i моделей можна визначи-ти основш варiанти розвитку виробничоi системи загалом та ii окремих елементiв. Результатом вибору оптимального варiанту рiшення у цьому напрямi е визначення оптимальних виробничих програм в системi операцшного менеджменту i формування на iх основi економiчних стратегiй. В свою чергу, розробка та реаизащя ефективних економiчних стратегii за проблемою забезпечить тдприемству мак-симальну вщдачу усiх елементiв його виробничого потенщалу.

3. Мета та задач1 дослщження

Метою роботи е формування теоретичних положень та розроблення практи-чних рекомендацш з удосконалення системи експрес^агностики виробничо!' дiя-льностi пiдприемства з урахуванням методу визначення оптимальних виробничих програм (за фшансовим критерiем розвитку) в системi операцiйного менеджменту.

Для досягнення поставлено!' мети дослiдження визначено таю науковi завдання:

1. Уточнити сутнють категорii «виробнича дiяльнiсть тдприемства» та з'ясувати, що е кшцевим результатом виробничо1' дiяльностi пiдприемства.

2. Запропонувати шструментарш (або економiко-математичний апарат) визначення оптимальних виробничих програм (за фшансовим критерiем розвитку) в системi експрес^агностики виробничо1' дiяльностi тдприемства.

4. Дослщження кнуючих р1шень проблеми

У теорп [4, 5] та практищ однозначно констатуеться iснування взаемозв'язку мiж системами економiчноi дiагностики та ефективност дiяльностi пiдприемств. Водночас немае однозначност щодо визначеного перелiку принцитв (загальноте-оретичних, спецiальних та мiждисциплiнарних), добору i складу дiагностичних

бiзнес-iндикaтоpiв (^ш^пв, покaзникiв, пapaметpiв) з ïx змiстовим нaповненням, конкpетниx методiв ощнки тощо.

Автоpaми pобiт [3, б] пpедстaвлено концепцiï тa iнстpyментapiй дiaгностики ефективностi дiяльностi пiдпpиeмств. Однaк, y циx pоботax не до кшця pозкpито методичне тa кpитеpiaльне зaбезпечення експpес-дiaгностики виpобничоï дiяльно-стi пiдпpиeмствa нa зaсaдax бiзнес-iндикaтоpiв.

Kpiм цього, y ^a^x [7, 8] об^ктом гостpиx дискyсiй зaлишaeться сyтнiсть тa ефективнiсть пpоведення дiaгностики виpобничоï дiяльностi пiдпpиeмствa зa piв-нем комплексности Ha основi aнaлiзy лiтеpaтypниx джеpел [3, 9] встaновлено, що:

1) експpес-дiaгностикa виpобничоï дiяльностi пiдпpиeмствa - системa iмовipнiс-но!' опеpaтивноï дiaгностики виpобничоï дiяльностi пiдпpиeмствa, якa та зaсaдax ви-вчення ключовиx симптомiв тa бiзнес-iндикaтоpiв дозволяe сфоpмyвaти попеpеднe yявлення пpо стaн об'eктa подaноï дiaгностики тa iснyвaння певниx зaгpоз;

2) y сyчaсниx yмовax системa експpес-дiaгностики виpобничоï дiяльностi пщ-пpиeмствa (нa зaсaдax бiзнес-iндикaтоpiв) може 6ути ефективною лише зa умови iснyвaння вiдповiдного пpогpaмного i теxнiчного зaбезпечення, фiнaнсового су-пpоводy тa яюсного aнaлiтичного мaтеpiaлy. Тут особливе зтачення, кpiм визта-ченого пеpелiкy тa склaдy дiaгностичниx бiзнес-iндикaтоpiв, мae пpaктичне зaсто-сyвaння aдеквaтниx методiв, пpийомiв тa iнстpyментapiю щодо визнaчення опти-мaльниx виpобничиx пpогpaм (зa ф^нсовим кpитеpieм pозвиткy) в системi опе-paцiйного менеджменту.

Поpяд з тим з'ясовaно, що сьогоднi зaлишaeться вaжливим твеpдження aвтоpa pоботи [9]: «^и здiйсненнi полiкpитеpiaльноï дiaгностики пеpевaгy нaдaють тай-пpостiшим aнaлiтичним методaм (динaмiчного, стpyктypного, поpiвняльного aнaлi-зу), ^и цьому iгноpyють склaднiшi економiко-мaтемaтичнi тa стaтистичнi методи, якi дaють змогу виявити зв'язки мiж бiзнес-iндикaтоpaми, тенденцп pозвиткy тощо».

Тут вapто зayвaжити, що у пpaцяx [lO, ll], виxодячи iз зapyбiжного досвiдy, пpедстaвлено методи визнaчення (зa фiнaнсовими кpитеpiями pозвиткy) тa побyдовa оптимaльниx виpобничиx пpогpaм пiдпpиeмствa. Однaк, вpaxовyючи pезyльтaти дос-лiджень [l2] тa виxодячи з сyчaсного стaнy тa нaпpямiв pозвиткy бyxгaлтеpського облiкy в Укpaïнi в контекстi мiжнapодниx тенденцiй гapмонiзaцiï фiнaнсовоï звiтностi тa сyчaсниx потpеб yпpaвлiння бiзнесом, подaнi економiко-мaтемaтичнi методи не вpaxовyють вiдмiннiсть бyxгaлтеpського тa економiчного пiдxодy до обчислення ^^утку. Це, пiдтpимyючи думку aвтоpiв pобiт [l3, l4], e досить вaжливим aспектом пiд чaс пpийняття yпpaвлiнськиx piшень щодо зaбезпечення pезyльтaтивностi i ефек-тивностi виpобничоï дiяльностi пiдпpиeмствa в Укpaïнi.

Тaким чином, pезyльтaти лiтеpaтypного aнaлiзy дослiджень iснyючиx piшень пpоблеми визнaчaють нaпpями дослiджень у цьому нaпpямi нa pезyльтaт.

5. Методи дослщження

У ^оцеш дослщження викоpистaно тaкi зaгaльнонayковi тa спецiaльнi методи:

1) методи узагальнення та системного анашзу - для формування (побудови) системи бiзнес-iндикаторiв експрес^агностики виробничо1' дiяльностi тдприемства;

2) методи систематизацп та економшо-математичного моделювання - для обгрунтування теоретичних положень i розроблення практичних рекомендаций щодо визначення оптимальних виробничих програм (за фiнансовим критерiем розвитку) в системi експрес-дiагностики виробничо!' дiяльностi пiдприемства.

6. Результати досл1джень

На основi результатiв проведених дослiджень [15, 16] можна стверджувати: виробнича дiяльнiсть пiдприемства - сукупнiсть цiлеспрямованих дш його пра-цiвникiв iз застосуванням засобiв та предметiв працi, необхщних, для перетворен-ня ресурсiв в готову продукцш, надання послуг та задоволення сотально-економiчних потреб. Тут до виробничих ресуршв вiдносять [15]:

1)трудовi ресурси;

2) матерiальнi ресурси;

3) фiнансовi ресурси;

4) енергетичт ресурси.

Водночас з'ясовано, що юнцевим результатом виробничо!' дiяльностi тдприемства е одержання iнтегрального ефекту (результату), основними структурними складовими якого е таю види ефеклв [3, 4, 17]:

1) економiчний ефект;

2) сотальний ефект;

3) бюджетний ефект;

4) екологiчний ефект;

5) ресурсний ефект;

6) штелектуальний ефект;

7) науково-техтчний ефект.

Поряд з тим, виконат дослiдження [3, 18, 19] дозволяють зробити висновок:

1) експрес^агностику виробничо!' дiяльностi (Е) тдприемства рекоменду-еться здiйснювати за конкретними дiагностичними бiзнес-iндикаторами (складовими) зпдно економiко-математичноi моделi (1);

2) в основi формули (1) iнформацiйним джерелом е звгг про виробництво та реаизацш промисловоi продукцii (вiдповiдно до Наказу Державноi служби статистики Украти № 131 вiд 06.07.2018 р. [20]):

Е = -"'\х* , (1)

де Х1 - обсяг товарноi продукцii (продукцiя тдприемства, яка характеризуеться завершеним рiвнем готовност та здана на склад готово!' продукцп або одразу вiд-вантажена споживачам);

Х2 - обсяг валово1' продукцii (уся продукщя пiдприемства незалежно вiд сту-пеня 11 готовностi);

Х3 - обсяг незавершеного виробництва (незавершена у виготовлет продукцiя, що перебувае у процес виробництва на рiзних стадiях) [3];

2 - частка браку у товарнш продукцii (вiдображае рiвень сукупного браку у обсязi виготовленоi продукцii):

де 21 - обсяг виявленого браку через рiзнi причини (об'ективт чи суб'ективнi);

N - виробнича програма (в системi операцшного менеджменту):

1) характеризуе ступiнь використання виробничого потенщалу пiдприемства;

2) це склад i обсяг продукцii, яку тдприемство мае виробити за певний перь од часу (день, тиждень, мюяць, квартал, рiк). N, що забезпечуе найбшьший прибу-ток, вважають оптимальною [21]. Тут вагто наголосити, що для покращення робо-ти виробничого тдприемства важливе значення мае встановлення та оцiнка пара-метрiв, при яких функцiя прибутку досягне максимуму [22-24].

З огляду на це, за результатами дослщжень [10, 11, 25] встановлено, що в ос-новi процесу визначення оптимальних виробничих програм тдприемства (з ура-хуванням особливостей його технолопчних процешв та наявних виробничих ресу-ршв) лежить розрахунок таких 2-х фтансових критерiiв максимiзацii (або ефекти-вносп розвитку виробничого потенцiалу), як:

1) чистий прибуток (абсолютний показник, Р);

2) норми прибутку/рентабельностi продукцii (вiдносний показник, К):

Р = (1 - а)[(1 - -¥)-(1 + у)шЬ -ЗК], (3)

В, Р Р 4

де X - загальний обсяг виробництва у вартюному виразi;

У - сукупна вартють сировини та матерiалiв, використаних у процеш виготов-лення продукцп;

Ь - загальна чисельнiсть промислово-виробничого персоналу тдприемства;

w - середня заробггна плата одного працiвника;

К - середньорiчна вартiсть основних виробничих фондiв;

8 - норма амортизацп (у частках одиницi);

а - податок на прибуток (у частках одинит);

в - податок на додану вартють (у частках одинит);

у - нарахування, на заробггну плату (у частках одинит);

V - поточш витрати виробництва.

Тут (у поточних витратах виробництва), виходячи з результат анаизу лгге-ратурних джерел [12, 26, 27], доцшьно також врахувати економiчний пiдхiд до об-числення прибутку з урахуванням вшх альтернативних витрат упущених можли-востей виробництва товарiв i послуг (рис. 1).

Г

Дохвд У

V

Погляд екоиомшта на шдприемство

Економ1чний прибуток

Неявш витрати

Явт (екоиом1чт, бухгалтерсьш) витрати

Погляд бухгалтера на шдприемство

Бухгалтерський прибуток

Явт бухгалтерськ витрати

Л

V Дохвд

У

Рис. 1. Вiдмiннiсть бухгалтерського та економiчного пiдходу до обчислення при-

бутку [12]

Змютовна постановка задачi така: основними задачами безумовно!' оптимiза-цil виробничо! програми пiдприемства е [10, 13]:

Р(Х)^тах, (5)

Я(Х)^тах. (6)

1снуюча теорiя [10, 28, 29] i практика ведення бiзнесу доводить, що задача Р(Х)^тах вiдповiдае концепцп процесно-структурованого менеджменту i вщо-бражае економiчну стратегiю пiдприемства. Звiдси очевидно, що в основi реаиза-ци ефективно! економiчноl стратеги е прагнення до отримання максимального прибутку (у ч^ко визначених межах (умовах) на конкретний перюд часу), очшу-ваного вщ реаизацп уше1 виготовлено1 (товарной кшцево1) продукцп.

Водночас виявлено, що результат процесу виробництва на пiдприемствi в кь нцевому пiдсумку визначаеться дiею рiзноманiтних факторiв (органiзацiйних мо-жливостей i стану зовнiшнього середовища прямо1 та непрямо1 ди), вплив яких у кожному конкретному випадку може бути рiзним за спрямуванням i з рiзною складнiстю одночасно [10, 29, 30].

В контекст цього з'ясовано, що при ощнюванш факторiв зовнiшнього сере-довища пiдприемства менеджеру необхiдно врахувати таю !х ключовi характеристики, а саме [29]:

1) взаемозалежнiсть вшх факторiв зовнiшнього середовища пiдприемства (змша одного фактору може призвести до змши iнших факторiв);

2) рухомють, динамiчнiсть, невизначенiсть та багатограннiсть зовшшнього середовища (швидкiсть змiни оточення шдприемства, обмеженiсть шформацп, вь дображення рiзних подiй, ситуацiй та аспектiв);

3) взаемозалежшсть факторiв внутрiшнього середовища (або внутршшх змiнних: цiлi, структура, завдання, технологи i працiвники [30]) та зовшшнього середовища шдприемства.

Поряд з тим, на основi результата виконаних дослiджень [10, 25] визначено, що ктьюсно оцiнити, вимiряти характер i ступiнь впливу факторiв виробництва у виро-бничому процесi пiдприемства можна за допомогою цiльових виробничих функцш.

У фiнансово-економiчному словнику [21] представлено економiчну суть ви-робничо1 функцп. З'ясовано, що виробничi функцil це:

1) функцп, яю характеризують можливост одним фактором виробництва за-мшяти iншi у виробничому процесi;

2) функцп, за допомогою яких можна виявити i мобшзувати резерви виробництва для забезпечення певного обсягу виробництва продукцп, покращення п якост тощо.

За результатами проведених дослщжень [10, 11, 15] встановлено, що мшрое-кономiчнi виробничi функцп дають можливiсть описати взаемозв'язок мiж такими параметрами, як обсяг використаних ресуршв (у) протягом певного (визначеного) перюду та обсяг виготовлено1 продукцп (х), отримано1 конкретним господарським суб'ектом протягом цього перюду:

х=/(У1>У2>Уз т-чУи)- (7)

Для характеристики впливу кожного конкретного ресурсу на зростання виробництва використовуються коефiцiенти (показники) еластичностi витрат рiзних видiв виробничих ресурсiв щодо випуску продукцп [11]. Коефщенти (показники) еластичност [10]:

1) вiдображають граничне вщношення приросту витрат кожного ресурсу до приросту виробництва;

2) дають можливють визначити, на сюльки вiдсоткiв збiльшаться вщповщш (явнi та неявнi) витрати зi зростанням обсягiв випуску продукцп на 1,0 %.

В контекст цього варто зазначити, що вчеш-економюти в роботах [10, 11, 25] рекомендують сформувати комплексну систему показниюв (або коефiцiентiв) ела-стичностi за випуском продукцп, а саме:

- показник еластичност середньосписково!' чисельностi промислово-виробничого персоналу:

х = а J иьл {(IX ) (8)

- показник еластичностi витрат сировини та матерiалiв у вартюному виразi:

V = ЫУЛ и.х J (9)

- показник еластичност середньорiчноi вартостi основних виробничих фондiв:

ГхЛ UJ ЫК^ {(IX; (Ю)

Водночас iз формул (8)—(10) запропоновано отримати однофакторт вироб-ничi функцii (степеневi функцiональнi залежносл) для розрахунку потреби конкретного тдприемства:

у трудових ресурсах:

I =ЬХх;

(11)

у сировинi та матерiалах:

У = аХг;

- у основних виробничих фондах:

(12)

К =тХ ,

(13)

для забезпечення виробництва заданого обсягу продукцп. Параметри а, Ь \ т у формулах (11)—(13) - це константи (стаи величини), як залежать вiд вихщних бiз-нес-параметрiв (обсягу i структури) виробничого потенщалу тдприемства i ств-вiдношень мiж цими бiзнес-параметрами. Вщповщно поданi константи (а, Ь \ т) можна iнтерпретувати як показники ^знес-шдикатори) загальноi ефективностi ресурсiв або елеменлв виробничого потенцiалу, що приводять у вiдповiднiсть одиницi вимiру використаних ресуршв i виготовленоi продукцii [10, 11].

Тут варто також зазначити, що дiагностику використання ресурсiв тдприемства:

1) використовують як шструмент контролю за використанням трудових, ма-терiальних, фшансових та енергетичних ресурсiв пiдприемства;

2) доцшьно здiйснювати за певним (конкретним) перелшом критерпв (пара-метрiв, показниюв, бiзнес-iндикаторiв тощо), де визначальним фактором е цш, якi переслiдують суб'екти оцшювання (керiвники, власники, iнвестори тощо) [3, 15].

Звщси очевидно, що моделювання (у практицi) являе собою цикичний про-цес, де юнують певнi принципи та правила, якими необхщно користуватися.

Так, пiдтримуючи думку авторiв робiт [10, 11] про те, що, якщо поставивши (11), (12) та (13) у формулу (3), то економжо-математична модель для розрахунку чистого прибутку шдприемства матиме вигляд:

р = (1 - ос)[(1 - р)(х - аХ1') ■- (1 + у)тЬХх - ЪтХк ~

(14)

Максимальний прибуток (Р) досягаеться у деякш точцi Хор1, для яко1: ¿Р

Прирiвнявши 1-шу похiдну до нуля, враховуючи формулу (14), отримуемо:

йР 1 -а

йХ X

(1 - |3)Х - (1 -13)аю 2Х - (1 + у)тЬХ1Х - ЬтИ 2Х -

0.

(16)

Таким чином, виходячи з умови першого порядку (5) i продиференцiювавши (14), отримано економшо-математичну модель для визначення оптимального об-сягу виробництва (16), за якого прибуток шдприемства буде максимальним за на-явного обсягу i структури його виробничого потенцiалу [10, 11].

У подальшому розглядi будемо вважати, що умова 2-го порядку:

виконуеться, i точка Хор( - це точка тах (максимуму). У цьому випадку, iз формули (16) отримуемо:

-(1 + у)тЪХ2 + (1 -р)(Х-ею2)

Теоретична концепцiя представленого дослiдження грунтуеться на законi

спаду гранично!' корисносл факторiв виробництва (або гранично! вiддачi факторiв виробництва): збшьшення змiнних витрат тдприемства сприяе збшьшенню обся-пв виробництва, виручки вщ реаизацп продукт! та прибутку лише до певно! (конкретно!) межi. За щею межею економiчний ефект вщ нарощування виробництва (як складова iнтегрального ефекту (кiнцевого результату) виробничо! дiяльно-стi тдприемства [17]) починае знижуватися внаслiдок необхiдного розширення виробничого потенщалу. I, вiдповiдно, зростання постшних витрат, якi супрово-джують це розширення [10, 11, 31].

Звщси очевидно, що найбшьший прибуток пщприемство отримуе в тому випадку, коли рiзниця м1ж граничною виручкою i граничними витратами буде max (максимальною). Ця рiзниця i визначае оптимальний обсяг виробництва, який, у свою чергу, забез-печуе пщприемству max прибуток. Тут варто також вщмггити, що яюцо виконуеться

закон спаду гранично!, тобто яюцо < 0, ~т~у < ~Г~1 < то v < 1, X < 1, k < 1.

dX ~ «л" dX"

Звщси отримуемо нерiвностi:

яю вказують на те, що збшьшення ставки податку на додану вартють i зменшення ставок нарахувань на заробггну плату працiвникiв здiйснюють стимулюючий вплив на виробництво [10, 11].

Що стосуеться податку на прибуток тдприемства, то тут слщ зазначити, що вш (тобто податок) безпосередньо впливае на кiнцевi фiнансовi результати бiзнесу [3234], а також вщпрае активну роль у формувант основи для подальшого нарощування (розширеного вiдтворення) виробничого потенцiалу пiдприемства шляхом решвесту-вання прибутку, за рахунок якого вiдбуваеться виробниче нагромадження.

Тут слщ також погодитись з думкою науковщв робгг [10, 11, 25], що в пред-ставленому вище дослщжент нейтральнiсть податку на прибуток зумовлена принциповою статичнiстю економiко-математичноi моделi (3). Подана модель (3) фактично вщображае лише процес утворення прибутку тдприемства, зовшм не торкаючись шшо!' стадii' вiдтворення - розподiлу чистого прибутку.

Поряд з цим встановлено [35-37]: пщ час експрес-дiагностики виробничо!' дь яльностi пiдприемства ефективним та перспективним технолопчним засобом об-роблення шформацп е використання автоматизованих систем економiчноi дiагно-стики пiдприемства, осюльки це:

1) значно прискорюе ведення облку i процесу аналiзу та ощнки щодо використання ресурс1в тдприемства (трудових, матерiальних, фшансових та енергетичних ресурсв);

2) тдвищуе яюсть проведення оперативного та поточного контролю виробни-чо1 д1яльносп, а також повного аудиту. Це дае змогу, в рамках оптимiзашi виробни-чо1 програми пiдприемства з урахуванням специфiки його дiяльностi, особливо в умовах невизначеност, визначити оптимальний технологiчний спосiб виробництва.

7. SWOT-аналiз результатiв дослiдження

Strengths. Сильнi сторони дослщження (основнi) полягають у тому, що удо-сконалена система експрес^агностики виробничоi дiяльностi пiдприемства:

1) враховуе економшо-математичний метод визначення оптимальних вироб-ничих програм в системi операцшного менеджменту, який дае змогу виявити зв'язки мiж бiзнес-iндикаторами, тенденцii розвитку тощо;

2) грунтуеться на даних управлшського облiку, а не бухгалтерского чи по-даткового. Водночас, використовуючи системний пiдхiд пiд час дослщження, вра-ховано сукупнiсть iстотних структурних складових системи поданоi дiагностики, що визначае ii характер, тип та розвиток.

Weaknesses. Слабкою стороною за оцiнками експертв е те, що формування на виробничому пiдприемствi (малого пiдприемництва та великого тдприемництва вiдповiдно до статл 55 Господарського кодексу Украiни [38]), налагодженоi та iнформативноi системи подано!' експрес^агностики з урахуванням стандартного програмного забезпечення займае вiд пiврiччя до року.

Opportunities. Експрес^агностика виробничо1' дiяльностi пiдприемства покликана сформувати шформацшну систему пiдтримки управлiнських рiшень (поточного функщонування, розвитку), якi спрямоваш на пiдвищення ефективностi та результативност виробничо1' дiяльностi пiдприемства.

Threats. Якщо на пiдприемствi окремi бiзнес-iндикатори системи експрес-дiагностики його виробничо1' дiяльностi е (або будуть) критерiями (параметрами) для матерiального стимулювання, то юнують загрози приховування реально1' ш-формацп i подання неповно1' правдиво1' або неправдивое

8. Висновки

1. За результатами проведеного до^дження уточнено сутнють категорii «ви-робнича дiяльнiсть шдприемства». На думку авторiв дано1' роботи, виробнича дiя-льнiсть пiдприемства - це сукупнють цiлеспрямованих дiй його пращвниюв iз за-стосуванням засобiв та предметiв працi, необхiдних для перетворення ресуршв (трудових, матерiальних, фшансових та енергетичних) в готову продукщю, надан-ня послуг та задоволення соцiально-економiчних потреб. Тут кiнцевим результатом виробничо1' дiяльностi пiдприемства е одержання штегрального ефекту (результату), основними структурними складовими якого е таю види ефекив: еконо-мiчний, соцiальний, бюджетний, екологiчний, ресурсний ефект, штелектуальний та науково-технiчний.

2. Наукова новизна одержаних результалв полягае в удосконаленш:

1) системи експрес-дiагностики виробничо1' дiяльностi пiдприемства, яка, на

вщмту вщ iснуючих:

- враховуе таю khkrobí дiагностичнi бiзнес-щдикатори, як: обсяг товарно! про-дукцп, обсяг валово! продукцп, обсяг незавершеного виробництва, частка браку у това-рнш продукцп, оптимальна виробнича програма в №CTeMÍ операцшного менеджменту;

- спрямована на формування шформацшно! моделi шдтримки управлшських ршень в систем органiзацii пращ та виробництва (або в систем операцшного менеджменту).

2) економiко-математичного методу визначення оптимальних виробничих програм (в системi операцiйного менеджменту), який, на вщмшу вiд iснукчих:

- враховуе оптимальне спiввiдношення обсягу виробництва (реалiзацii) продукцп з витратами i абсолютним фiнансовим критерiем максимiзацii (розвит-ку) - чистим прибутком тдприемства;

- передбачае вщмштсть бухгалтерского та економiчного пiдходу до обчи-слення прибутку.

Лггература

1. Павловськi Г. Розвиток системи управлшсько! дiагностики пiдприемства: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.04. Львiв: Львiвський унiверситет бiзнесу та права, 2017. 218 с. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/1257760

2. Скриньковський Р. М. Система дiагностики виробничо! дiяльностi тдприемства з урахуванням науково-техтчного та тновацшного розвитку // Економь ка та держава. 2015. № 5. С. 51-53. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecde_2015_5_12

3. Мельник О. Г. Системи дiагностики дiяльностi машинобудiвних пщпри-емств: полiкритерiальна концепцiя та iнструментарiй: монографiя. Львiв: Видав-ництво Львiвськоi полiтехнiки, 2010. 344 с.

4. Schemann W. F., Lingle J. H. Bullseye! Hitting Strategy Targets Trough High-Impact Measurement. The Metrus Group, Inc., 1999. 220 p.

5. Peter F. Drucker on Management // Journal of East European Management Studies. 1997. Vol. 2, Issue 1. P. 79-96. doi: https://doi.org/10.5771/0949-6181-1997-1-79

6. Kaplan R. S., Norton D. P. Linking the Balanced Scorecard to Strategy // California Management Review. 1996. Vol. 39, Issue 1. P. 53-79. doi: http://doi.org/10.2307/41165876

7. Рапопорт В. Ш. Диагностика управления. Москва: Финансы и статистика, 1991. 244 с.

8. Василенко В. А. Диагностика устойчивого развития предприятий: монография. Киев: Центр учебной литературы, 2006. 184 с.

9. Мельник О. Г. Характерт особливосл полжрш^альних систем дiагности-ки дiяльностi машинобудiвних пщприемств // Вюник Нацюнального утверситету «Льв1вська полгтехтка». Проблеми економки та управлшня. 2009. № 640. С. 348354. URL: http://vlp.com.ua/node/3184

10. 1щук С. О. Методи визначення оптимальних виробничих програм за фь нансовими критерiями розвитку тдприемства // Економша i прогнозування. 2006. № 4. С. 123-132. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19831

11. Заборовець О. П., Лосицька М. О., Шевченко Т. С. Побудова оптимально!' виробничо1 програми промислових шдприемств // Економiчний вюник НТУУ «КП1». 2009. № 6. С. 436-442. URL: http://ela.kpi.ua/handle/123456789/8268

12. Голов С. Ф. Бухгалтерський облiк в Украшё аналiз стану та перспективи розвитку: монографiя. Кшв: Центр учбово!' лгтератури, 2007. 522 с.

13. Кравченко О. А., 1льницький В. В., Ульяновський О. I. Забезпечення результа-тивностi i ефективностi виробничо!' д1яльност1 пщприемства // Економiка: реалiï часу. 2013. № 3 (8). С. 29-35. URL: http://economics.opu.ua/files/archive/2013/No3/29-35.pdf

14. Improvement of the Toolkit for Diagnosing the Enterprise's Production Program / Horbonos F. et. al. // Path of Science. 2017. Vol. 3, Issue 12. P. 4015-4022. doi: http://dx.doi.org/10.22178/pos.29-8

15. Скриньковський Р. М. Дiагностика використання трудових, матерiальних, фшансових та енергетичних ресуршв шдприемства як шструмент управлшня еле-ментами його виробничо-господарсько1 дiяльностi // Проблеми економжи. 2015. № 1. С. 249-254. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2015_1_32

16. Бондаренко Т. Ю. Аналiз виробничоï' д1яльност! в управлiннi машинобудiвним тдприемством // Вiсник Одеського нацiонального ушверситету iменi I. I. Мечникова. 2013. Т. 18, Вип. 4/1. С. 49-52. URL: http://visnyk-onu.od.ua/journal/2013_18_4_1/13.pdf

17. Бiбен О. I. Пщвищення ршня шновацшного розвитку аграрного виробництва // Ефективна економка 2014. №2 12. URL: http://www.economy.naykaconLua/?op=1&z=3677

18. Замула I. В., !ваненко В. О. Аналiз обсяпв виробництва промисловоï' про-дукцiï' на основi даних статистичноï' звiтностi // Проблеми теорп та методологiï' бухгалтерского облжу, контролю i анашзу. 2011. Вип. 1 (19). С. 166-173. URL: http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/4795

19. Супрунова I. В., Боярський Ю. I. Незавершене виробництво: оцшка та обль кове вiдображення // Проблеми теорп та методологiï' бухгалтерського облiку, контролю i анашзу. 2011. № 2 (20). С. 459-467. URL: http://pbo.ztu.edu.ua/article/view/44258

20. Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 1П-НПП ^чна) «Звiт про виробництво та реашзацш промислово! продукцн»: Наказ Державно! служби статистики Украши № 131 вщ 06.07.2018 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131832-18

21. Загороднш А. Г., Вознюк Г. Л. Фiнансово-економiчний словник. Львiв: Видавництво Нацюнального унiверситету «Львiвська полiтехнiка», 2005. 714 с.

22. Cobb C. W., Douglas P. H. A Theory of Production // The American Economic Review. Supplement, Papers and Proceedings of the Fortieth Annual Meeting of the American Economic Association. 1928. Vol. 18, Issue 1. P. 139-165. URL: http://www.jstor.org/stable/1811556

23. Fandel G. Limitational Production Functions // Theory of Production and Cost. Berlin, 1991. P. 111-146. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-642-76812-5_4

24. Oliner S. D., Sichel D. E. The Resurgence of Growth in the Late 1990s: Is Information Technology the Story? // Journal of Economic Perspectives. 2000. Vol. 14, Issue 4. P. 3-22. doi: http://doi.org/10.1257/jep.14.4.3

25. Зaсядько А. А., Королюк С. С. Mоделювaння мaксимiзaцiï прибутку та основi виробничо!' фyнкцiï Коббa-Дyглaсa // Системи обробки iнформaцiï. 2017. Вип. 2. С. 168-173. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/soi_2017_2_33

26. Porter M. E. From Competitive Advantage to Corporate Strategy // Readings in Strategic Management. London: Palgrave, 1989. P. 234-255. doi: https://doi.org/10.1007/978-1-349-20317-8_17

27. Porter M. E. The Five Competitive Forces That Shape Strategy // Harvard Business Review. 2008. Special Issue on HBS Centennial 86, Issue 1. P. 78-93. URL: https: //www.hbs.edu/faculty/Pages/item.aspx?num=34522

28. Maксимовa О. С., Maксимов С. В., Темченко О. А. Пщвищення ефективност дъ яльносл гiрничозбaгaчyвaльниx комбiнaтiв шляxом оптимiзaцi! ïx виробничо! прогрaми // Вюник Донбaськоï держaвноï мaшинобyдiвноï aкaдемiï. 2015. № 2 (35). С. 104-111. URL: http://www.dgma.donetsk.ua/science_public/ddma/Herald_2(35)_2015/article/20.pdf

29. Процесно-стрyктyровaний менеджмент: методолопя тa iнстрyментaрiй: моногрaфiя / Кузьмш О. G., Алексеев I. В., Мельник О. Г., Юринець О. В. тa iн.; зa ред. Кyзьмiнa О. G. Львiв: Рaстр-7, 2013. 428 с.

30. Кузьмш О. G. Концепщя тa еволюцiя процесно-стрyктyровaного менеджменту // Економжи: реaлiï чaсy. 2012. № 2 (3). С. 7-16. URL: https://economics.opu.ua/files/archive/2012/No2/7-16.pdf

31. Дерш В. А. Витрaти i доxоди mr ри ств у системi облiкy тa контролю: моногрaфiя. Тернопiль: Економiчнa думки, 2009. 272 с. URL: http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/25095

32. Кучер С. Подaток m прибуток як об'ект соцiaльно-економiчниx взaeмовiдносин «держиви - шдприемство» // Проблеми теори та методологи бyxгaлтерського облжу, контролю i aнaлiзy. 2015. № 3 (30). С. 201-212. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ptmbo_2014_3_17

33. Реформyвaння подитково! системи УкриИни: теорiя, методологiя, пристики: моногрaфiя / Ярошенко Ф. О., Мельник П. В., Мярковський А. I. ти im; зи зиг. ред. Азирови М. Я. К.: Мшютерство фiнaнсiв УкриИни, 2011. 656 с.

34. Сутормши В. М., Федосов В. М., Андрущенко В. Л. Держиви - подитки -бiзнес: (зi свiтового досвiдy фюкильного регулювиння ринково! економiки): моно-грaфiя. Ки!в: Либiдь, 1992. 328 с.

35. Мщенко Н. Г., Кадрит У. Р. Ресурсне обгрунтувиння виробничо! прогри-ми пiдприeмствa // Ниуковий вiсник НЛТУ УкриИни. 2010. Вип. 20.8. С. 285-290. URL: http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2010/20_8/285_Micenko_20_8.pdf .

36. Киситонови I. Огляд iснyючиx aвтомaтизовaниx систем yпрaвлiння ресур-сими пiдприeмствa // Букгилтерський облш i иудит. 2015. № 11. С. 44-48. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/boau_2015_11_8

37. Повiдaйчик М. М. Особливост стрaтегiчного плинувиння виробничо! про-грими пiдприeмствa легко! промисловост в умовия невизнaченостi // Ниуковий вiсник Ужгородського yнiверситетy. Серiя: Економши. 2014. Вип. 1. С. 59-63. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuec_2014_1_13 .

38. Господарський кодекс Укрa!ни вiд 16.01.2003 р. № 436-IV iз змиими, внесеними зггд-но iз Зиконими Укшии. Редaкцiя вiд 10.11.2018. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15