CC BY
20
Орипнальы статт
Original Articles
почки
НИРКИ
УДК 616.61-004-615.01-03-616.033
ОСИПЕНКО О.Д. НБУ «Медичний центр»
¡МПЛЕМЕНТАЩЯ УРОЛОПЧНИХ НАСТАНОВ ¡3 ЛЖУВАННЯ
■ _ ■ w ■
¡НФЕКЦ¡И СЕЧОВИХ ШЛЯХЮ У НАЛЕЖНУ ПРАКТИКУ
УКРА1НИ
Вступ
Настанови 6вропейсько'1 асоцiацïï уролопв (EAU, 2013—2015) [1—3] з лжування шфекцш сечових шля-xîb сьогоднi, ймовiрно, е прiоритетним документом у визначенш даагностичних пщходав i лiкуваннi шфекцш сечових шляхiв (1СШ). Вщомо, що ця проблема привертае увагу терапевтiв, гiнекологiв, нефрологiв, сiмейних лiкарiв у разi наявностi простих 1СШ та уро-логiв — за наявносп ускладнених 1СШ.
У практищ лiкаря-гiнеколога 1СШ вщграють про-вщну роль як супугнi iнфекцïï, що ускладнюють за-пальнi процеси в малому тазi та захворювання, що передаються статевим шляхом. Маючи довiру до свого лжаря, жiнки часто звертаються до гiнеколога у разi вiдсутностi попереднього анамнезу. Проте не-рщко у нашiй практицi ми стикаемося з атиповими симптомами, у тому чи^ у ваптних та жшок перiоду перименопаузи, що при подальшому спостереженнi е проявами 1СШ. Дiагностичний алгоритм у таких па-цiентiв не е простим, але ще бiльше питань виникае у виборi рацюнально'1 протимжробно'1 терапН.
У лжуванш неускладнених 1СШ настанови EAU (2015), згщно з даними щодо чутливостi мжроорга-нiзмiв у бврош, визначають такi препарати вибору емшрично'1 терапiï: фосфомiцину трометамол 3 г одноразово, швмецилшам по 400 мг три рази на добу протягом 3 дшв, макрокристали нирофурантошу по 100 мг два рази на добу протягом 5 дшв (ршень дока-зовостi 1а). Альтернативно слщ призначати тримето-прим або його поеднання з сульфонамiдом, фторхшо-лони та цефалоспорини 3-ï генерацН. Ко-тримоксазол (160/800 мг два рази протягом 3 дшв) розглядаеться як препарат першого вибору лише в репонах iз вiдо-мим рiвнем резистентностi для кишково! палички, нижчим за 20 % (рiвень доказовосп 1b). Незважаючи на невисокий рiвень резистентностi, фторхïнолони
не вважаються препаратами першого ряду через не-сприятливi побiчнi ефекти та формування зростаючо'1 резистентностi до них.
В Украт при лiкуваннi 1СШ, зокрема в практи-цi лiкаря-гiнеколога, фосфомiцин використовують лише у вагiтних; пiвмецилiнам i макрокристали ш-трофуранто'][ну недоступнi в нашш краïнi; до триме-троприму/сульфаметоксазолу сформовано негативне ставлення серед пацiенток; фторхïнолони використовують за наявносп супутньо'1 iнфекцiï, що передаеться статевим шляхом, а цефалоспорини 3-ï генерацН — при пiдозрi або наявнш ускладненiй 1СШ. Традицш-но в гiнекологiчнiй практицi призначають Макмiрор, фурамаг та фурадонiн (або нироксолш).
Вищезазначене е обГрунтуванням для проведен-ня ретроспективного дослiдження у пашенток iз не-ускладненими 1СШ, яким було призначено лiкування цими препаратами i яю спостерiгались нами упро-жовж 6—10 мiсяцiв шсля терапГ1.
Метою наведеного дослiдження е ретроспективна порiвняльна оцiнка ефективностi Макмiрору, фура-магу та нiтрофурантоïну пщ час безпосереднього лiку-вання та 6-мюячного спостереження.
Матер1али та методи
Ретроспективний aнaлiз лiкування неускладнених 1СШ у жiнок проведений за результатами лжування Мaкмiрором, фурамагом i нирофурантошом у перiод 2013—2015 рр. в амбулаторнш прaктицi гiнекологiч-ного кабшету. В дослiдження ув1йшли 64 пашентки, якï були вiдiбрaнi за крш^ем дiaгнозу «неускладнена 1СШ, перший ешзод», в1ком до менопаузи (середн1й
© Осипенко О.Д., 2015 © «Нирки», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
№ 3 (13) • 2015
www.mif-ua.com
21
Орипнальы стогн / Original Articles
Таблиця 1. Ефективн1сть л1кування неускладнених 1СШ у ж1нок у перюд1 до менопаузи (n = 64)
Препарат Результат лжування: одужання Оцшка вiрогiдноcтi вщмшностей
На 5-ту добу Збереження peMiciï на 6-му мгсящ шсля лжування На 5-ту добу Збереження peMiciï на 6-му мюящ шсля лжування
Група 1 MaKMipop, n = 33 32 (97 %) 31 (94 %) Групи 1-2: x2 = 0,48; Р > 0,05 Групи 1-2: x2 = 0,7; Р > 0,05
Група 2 Фурамаг, n = 32 31(97 %) 27 (84 %) Групи 2-3: x2 = 0,48; Р > 0,05 Групи 2-3: x2 = 0,66; Р > 0,05
Група 3 Ытрофурантош, n = 30 28(93 %) 22 (73 %) Групи 1-3: х2 < 0,1; Р > 0,05 Групи 1-3: х2 = 3,57 (> 3,54 — вipoгiднi вщмшносп); Р < 0,05
bîk 34 ± 4 роки), за вщсутносп захворювань, що переда-ються статевим шляхом, на момент виникнення 1СШ без суттевих факгорiв ризику. Проте у 36 (56 %) i3 них причиною звернення по пнеколопчну допомогу були виникнення дискомфорту у вулъв^ поява незвичайних видшенъ (23, або 35 %), запаху (5, або 9 %) або комбь нащя цих скарг (51, або 78 %). Дiагноз встановлювали зпдно з критериями EAU (2013), тривалютъ лiкування становила 5 дiб у дозах, визначених iнструкцiями для застосування зазначених препарагiв. Мжробюлопч-ний контроль стерилъносп сечi не проводили. Профь лактичне лжування не призначалось. Супутня терашя включала традицiйне мюцеве лiкування, iз спазмоли-тик1в використовували рiабал або но-шпу.
Оцiнку резулътапв терапН 1СШ проводили напри-кшщ 4-5-ï доби за загальним аналiзом ссч1 та лжвь дацiею скарг. Протягом 6 мюящв ж1нок спостеряили на предмет вщновлення ознак 1СШ або скарг, що ха-рактеризували гiнекологiчнi захворювання. Середня тривалiсть спостереження становила 7,0 ± 0,3 мюяця.
Ефективнiсть лiкування була статистично в1рогщ-ною при показнику %2 > 3,54 (Р < 0,05).
Результата та ïx обговорення
Результати проведеного лжування наведенi в табл. 1.
Як випливае з наведених у табл. 1 даних, безпо-середнш ефект лiкування 1СШ статистично не вщ-р1знявся при застосуваннi Макмiрору, фурамагу та фурадоншу. Через 6 мюящв спостереження стшкютъ ефекту була найвищою в груш Макмiрору, проте в1-рог^дних вiдмiннностей з жшками, як1 отримували фурамаг, виявлено не було. Але серед тих, хто отри-мував фурадонiн, статистично в1рогщно збiльшилась к1льк1сть повторних епiзодiв 1СШ, що св1дчило про нестiйкий ефект застосування цього препарату.
ус1 зазначеш препарати е пох1дними однiеï групи, але мали в1дм1нн1сть щодо стшкосп отриманого ефекту, тобто за вщдаленим результатом лжування. кр1м того, бшъшютъ жшок (83 %), в яких спостертався рецидив 1СШ, мали гiнекологiчнi скарги, що повторно ви-никали. Таю даш, на наш погляд, обумовлеш тим, що антибактериальна ефективнють застосованих препаратов е високою та достатньою для лжвщацп 1СШ. Однак протимжробний спектр дп молекул вщр^зняетъся [4]. Ведомо, що протимжробний спектр Макм^рору значно ширший, внаслщок чого можна очжувати не лише лж-
вщацп причинного уропатогену, а й нормaлiзaцil вап-нально! флори [5]. Мaкмiрор дie на нaйпросIiшi, гриби роду Candida та грампозитивну флору, що супроводжуе дисбiози. Це слщ брати до уваги, коли проводиться ви-бiр емпiричного препарату при неусклaдненiй 1СШ. Якщо цистит виникае на фош гiнекологiчних скарг i не шдтверджуеться нaявнiсть захворювання, що пере-даеться статевим шляхом, очевидно, перевагу серед по-хiдних нiтрофурaну слiд вщдавати саме Мaкмiрору.
Iмплементaцiю европейського досвщу та настанов бвропейсько! aсоцiaцii уролопв щодо лiкувaння 1СШ у належну практику, безумовно, слщ проводити на фош тих терапевтичних можливостей i трaдицiйно набутого локального досвщу, що мають украшсью фaхiвцi.
Висновок
Слщ вщзначити, що досвщ пнеколопчно! практики в межах рекомендацш бвропейсько! aсоцiaцii уро-логiв iз лжування 1СШ дозволяе розглядати Мaкмiрор як препарат першого ряду в емшричнш терат! у пащ-енток, у яких розвинувся цистит на фош пнеколопч-них скарг i, можливо, в перiод становлення та згасан-ня генеративних функцiй.
Конфлiкт штереав: автор не представляла штер-еси компанш, якi е виробниками препарапв, що зга-дуються в поданому мaтерiaлi.
Рецензенти: рецензент — зав. кафедри нефрологи i НЗТ НМАПО iменi П.Л. Шупика, д.м.н., проф. Д.Д. 1ванов; iнформaцiя про другого рецензента е за-критою.
Список л1тератури
1. Grabe M., Bjerklund-Johansen T.E. et al. Guidelines on Uro-logical Infections // European Association of Urology. — 2013.
2. Kepieniu,meo з урологiчнuх шфекцш. Оновлет в 2014 рощ роздыи. бвропейська асощащя урологiв // Почки. — 2014. — № 3(9). — С. 47-51.
3. бвропейська асощащя урологiв, 2015. Настанови щодо урологiчних шфекцш // Почки. — 2015. — № 3(13). — С. 23-39.
4. Домбровский Я.А., Иванов Д.Д. Применение нифурате-ла в терапии инфекций мочевых путей // Почки. — 2014. — № 4(10). — С. 21-24.
5. Иванова М.Д., Домбровский Я.А. Применение нифуратела в терапии инфекций мочевой системы у гинекологических больных //Почки. — 2015. — № 1(8). — С. 68-71.
Отримано 05.06.15, надiйшла в переробленому BapiaHTi 11.06.15, прийнята до публ'кацп 12.06.15 ■
22
Почки, ISSN 2307-1257
№ 3 (13) • 2015
