CC BY
83
Ю. Кузьмінський, д-р екон. наук, проф.
ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ, ХЕДЖУВАННЯ ТА ФІНАНСОВА КРИЗА - Є ЗВ'ЯЗОК?
У статті розглянуто актуальні питання впливу інформації сформованої у системі бухгалтерського обліку щодо фінансових інструментів на стан світової економіки. Досліджено роль оцінки похідних фінансових інструментів за справедливою вартістю та значення цієї оцінки в умовах фінансової кризи
The article looks into topical questions of impact of accounting information about financial instruments on the world economy. The role of derivatives assessment by using fair value is investigated
Фінансова криза, що охопила світову економіку, не оминула й України, висвітлила значну кількість проблемних ділянок економіки. Найбільше привертає увагу фінансова інформація, що формується в системі бухгалтерського обліку щодо використання похідних фінансових інструментів.
У ряді публікацій акцентується увага на такому мак-роекономічному факторі, що слугував причиною кризи, як розвиток нових фінансових інструментів, передусім структурованих похідних облігацій. Вважалося, що вони дозволяють знизити ризики, розподіляючи їх серед інвесторів. Насправді, використання похідних фінансових інструментів фактично призвело до маскування ризиків, пов'язаних з низькою якістю субстандартних іпотечних кредитів, і до непрозорого подання інформації широкому колу інвесторів. Серед інституційних причин можна відзначити недостатній рівень оцінки ризиків як регуляторами, так і рейтинговими агенствами.
Фінансовий експерт Кудрін А. зазначає, що ключову роль у розвитку кризи відіграла асиметрія інформації, викликана використанням похідних фінансових інструментів. їх структура стала настільки складною та непрозорою, що оцінити реальну вартість портфелей фінансових компаній виявилось практично неможливим. Оскільки кредитний ринок більше не міг ефективно визначати потенційно неплатоспроможних позичальників, він впав у параліч. Збільшення негативних наслідків цих процесів у фінансовій сфері значною мірою вплинуло і на реальний сектор економіки [3, с. 10].
Метою даної статті є дослідження впливу на світову економіку інформації щодо фінансових інструментів та операцій хеджування, накопиченої та узагальненої системою бухгалтерського обліку.
В основі вдалого проведення операцій з фінансовими інструментами знаходиться своєчасна та достовірна інформація про тенденції ринку.
Біржі орієнтуються на фінансову звітність учасників фондового ринку. Індекси, показники, коефіцієнти формуються на основі даних, накопичених та узагальнених у системі бухгалтерського обліку. Відповідно, за умови їх недостовірності (а аудитори їх ще й підтвердили), наслідки для ринку можуть бути вкрай негативними. Події останнього часу дають підставу стверджувати, що у світі спостерігається криза концепції фінансової звітності. Практично всі банки, фінансові організації, корпорації що збанкрутували, за даними офіційних джерел та преси, мали недостовірну фінансову звітність. Проте, очевидно, що стан бухгалтерського обліку не може виступати першопричиною фінансової кризи. При цьому некоректно стверджувати про непрозорість фінансової звітності, оскільки звітність компанії може характеризуватись зрозумілістю та достовірність, а не прозорістю.
Сьогодні, в умовах нестабільності економіки в цілому, та відсутності належного рівня ліквідності, для формування довіри ринку виняткового значення набуло розкриття інформації про ризики та методи управління ними, зокрема шляхом придбання похідних фінансових інструментів. Стандарти фінансової звітності визнача-
ють основні принципи підготовки та подання звітності підприємствами та організаціями різних форм власності. Чітке дотримання даних стандартів є основною запорукою збереження довіри ринку, зміцнення ринкової дисципліни та загалом ефективного функціонування фінансової системи.
Іншим аспектом існуючої проблеми є те, що під час інвестування у похідні фінансові інструменти не відбувається створення додаткового продукту, а лише здійснюється перерозподіл фінансових ресурсів. І на практиці це призвело до гальмування нормального ходу економічного розвитку, відволікання фінансових ресурсів від реальних інвестицій на спекуляції. От, наприклад, деривативи, як фінансові інструменти, базуються на інших фінансових інструментах, фактично паперова вартість базується на іншій паперовій вартості.
Міжнародний валютний ринок став ареною масштабних спекуляцій з різними світовими валютами і призвів до суттєвого завищення чи заниження цілого ряду курсів валют, їх відірваності від факторів, які визначають обмінні курси за звичайних економічних умов.
Дестабілізація обмінних курсів у глобальному масштабі стала найбільш небезпечним фактором, що спрацював на поглиблення кризи. Експерти змогли встановити пряму залежність між коливаннями обсягів фінансових ресурсів, розміщених у фінансових інвестиційних фондах, та коливаннями крос курсів валют і цінами на сировину. Ці процеси в реальності не можуть корелювати. Існування зазначеного зв'язку свідчить про те, що значна маса фінансових спекулянтів приймала однакові рішення по усім трьом позиціям [8].
При цьому ініціатори використання фінансових інструментів нехтують тим, що вкладення коштів у похідні фінансові інструменти здійснюється або з метою отримання додаткового прибутку або з метою мінімізації економічних ризиків - хеджування. Проведення операцій хеджування передбачає придбання або продаж, як правило, похідних фінансових інструментів, коливання вартості на які компенсуватимуть негативні зміни у вартості об'єкту хеджування.
Проблеми ефективності ринків здійснюють значний вплив і на бухгалтерський облік. Виникає питання, чи випадково не призвело необачне використання облікових стандартів до поглиблення кредитної кризи, перетворюючи кризу ліквідності у кризу кредитоспроможності? В декларації саміту "групи 20" міністрам та експертам дано вказівки "переглянути та погодити міжнародні стандарти фінансової звітності, особливо щодо складних цінних паперів у періоди стресу". Гострі дебати серед бухгалтерів в основному стосуються доцільності проведення оцінки фінансових інструментів за справедливою вартістю, яка передбачає оцінку активів не за вартістю їх придбання чи за "первісною вартістю", а за поточною ринковою вартістю.
Справедлива вартість - це сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами [6].
© Кузьмінський Ю., 2010
ВІСНИК Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Концептуальна основа Міжнародних стандартів фінансової звітності виокремлює лише чотири основі оцінки: історичну собівартість, поточну собівартість, вартість реалізації та теперішню вартість, не виділяючи як окремий вид оцінки справедливу вартість [4, с. 43]. Деякі дослідники припускають, що справедлива вартість не виокремлюється у Концептуальній основі через те, що або її було включено до МСФЗ вже після розробки Концептуальної онови, або ж вона не є самостійною основою оцінки, а лише її різновидом [2, с. 6]. У зв'язку зі стрімким розвитком ринку та появою нових інструментів, з середини 90-х років XX ст. на перший план виходить оцінка за справедливою вартістю, яка, абстрагуючись від конкретного суб'єкта господарювання та його подальших намірів стосовно активів та зобов'язань, дати виникнення об'єктів обліку та їх собівартості, має переваги над історичною (фактичною) собівартістю.
Відповідно до МСФЗ за справедливою вартістю оцінюється інвестиційна нерухомість, сільськогосподарська продукція, біологічні активи, активи отримані на умовах фінансової оренди, немонетарні активи, отримані на умовах гранту, фінансові активи та зобов'язання, інвестиції в програми пенсійного забезпечення тощо [2, с. 1516]. Найчастіше справедлива вартість визначається за поточною вартістю на активному ринку. Ринок, відповідно до П(С)БО, може бути віднесений до активного, якщо предмети, що на ньому продаються та купуються є однорідними; у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців; інформація про ринкові ціни є загальнодоступною, тобто на пошук інформації про ціни не витрачається значна кількість часу та сил. На практиці, при визначенні справедливої вартості, можна використовувати ціни на будь-якому легкодоступному для компанії ринку, навіть, якщо операція фактично здійснювалася на іншому ринку. Тобто при визначенні справедливої вартості інструменту хеджування на звітну дату компанія використовує індекси котирування на біржі чи ціни на позабі-ржовому ринку. Якщо на звітну дату здійснювалося кілька операцій з конкретним фінансовим інструментом за різними цінами, то для визначенні справедливої вартості використовують середнє значення. Якщо ж на дату оцінки торги не проводилися, то визначають середню ціну за найближчі дати до та після звітної.
Використання справедливої вартості є доречним за умов існування "реального ринку". Проте за відсутністю такого ринку доводиться використовувати суб'єктивні моделі, що не зовсім адекватно відображають екстремальні умови світової економіки. Це призвело до величезних за обсягом банківських коригувань вартості (по суті її зменшення), які надалі чинять підвищений тиск на інших учасників фінансового ринку, щоб вони використовували новий, нижчий еталон вартості. Це, у свою чергу, призводить до спокуси продати негайно, поки ціни не впали ще нижче, і тоді ланцюгова реакція падіння набирає швидкості.Деякі банки та регуляторні органи стверджують, що справедлива вартість, тобто один з основоположних принципів Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), що зараз застосовується європейськими компаніями, які представлені на фондовій біржі ще у 100 країнах, - погіршує вже без того поганий стан. Деякі бухгалтери навіть закликали до "згладжування" вартості активів за середньою ринковою ціною протягом 12-місячного періоду, щоб зменшити неприємні наслідки руху вниз у ненормальній кризовій ситуації.
Ми поділяємо точку зору, що, не дивлячись на всі теперішні проблеми, більша прозорість МСФЗ та справедлива вартість все ж таки залишають дану модель обліку найбільш оптимальною. Будь-яке згладжування врешті решт призведе до зниження цілісності та відкри-
тості ринку. Не варто забувати, що первісна вартість спричинила стагнацію позик та брак прозорості в економіках країн Aзії та Тихоокеанського регіону, що продемонструвала криза 1997-199В років. Це, в свою чергу, і спонукало до прийняття MCФЗ. Тому, замість чергового перегляду облікових стандартів, необхідно розробити чіткіші та послідовніші вказівки із впровадження у практику існуючих стандартів.
Недоброякісні кредити, що пропонуються в упаковці з обгорткою "AAA" не можна приймати як активи, вартістю кілька мільярдів фунтів стерлінгів або доларів. Баланси банків, що включали такі забезпечені боргові зобов'язання не давали "правдивої та чесної" картини - і навіть бажання інших банків скупити їх на початку 2007 р. за навмисно завищеною ціною року не змінює цього факту [1].
У зв'язку зі світовою кризою Правління Комітету з міжнародних стандартів фінансової звітності у жовтні 200В р. затвердило зміни до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" та Міжнародного стандарту фінансової звітності 7 "Фінансові інструменти: розкриття". Практично всі зміни стосуються можливості перекласифікації ряду фінансових інструментів при виконанні визначених умов. Подібні перекласифікації вже допускалися в загальноприйнятих правилах бухгалтерського обліку C^IA. Таким чином була усунена невідповідність між MCФЗ та стандартами обліку C^IA, що, в свою чергу, підвищить якість та зрозумілість звітності для інвесторів - учасників глобального ринку капіталу.
Зміни до MCБO 39 дозволяють компанії перевести непохідні фінансові інструменти, утримувані для перепродажу, з категорії оцінюваних за справедливою вартістю в інші категорії. Інші фінансові інструменти при первісному визнанні віднесені у категорію оцінюваних за справедливою вартістю, а похідні фінансові інструменти не підлягають перекласифікації.
Зміни до MCФЗ 7 уточнюють розкриття, які необхідно зробити компанії у фінансовій звітності в зв'язку з переведеннями фінансових інструментів у іншу групу.
З метою нівелювання наслідків світової фінансової кризи Рада з міжнародних стандартів фінансової звітності (PMCФЗ) спільно з Радою зі стандартів фінансової звітності (PCФЗ) C^IA також прийняли рішення погодити MCФЗ та правила бухгалтерського обліку C^IA у тих частинах, які найбільш зазнають впливу несприятливих змін в економіці. Це в основному стосується оцінки за справедливою вартістю та втрати вартості цінними паперами.
Попередній аналіз відмінностей у MCФЗ та правилах бухгалтерського обліку C^IA щодо застосування оцінки за справедливою вартістю за умов, коли ринок більше не являється активним, показав, що підходи та принципи, закладені в зазначених стандартах в основному є аналогічними. У своєму прес-релізі PMCФЗ зазначила, що ціллю оцінки за справедливою вартістю і за MCФЗ, і за правилами обліку C^IA є визнання ціни виконання звичайної угоди між учасниками ринку на дату оцінки, а не ціни, яка може бути досягнута в умовах вимушеної ліквідації. Тобто, під час визначення справедливої вартості активів чи зобов'язань не потрібно враховувати ціну їх продажу при ліквідації компанії. Рада також прийняла рішення щодо важливості та необхідності доопрацювання існуючих норм з MCФЗ у частині того, що використання компаніями власних прогнозів щодо майбутніх грошових потоків та відповідних коригувань ставок дисконтування відповідно до можливих ризиків є прийнятним у випадку недоступності результатів незалежних досліджень [9].
MCБO 39 часто критикують за складність у розумінні та застосуванні, а також за наявність кількох альтернативних варіантів оцінки вартості фінансових інструментів, що потенційно може впливати на співставність показників аналогічних компаній. Тому PMCФЗ розпочала перший етап заміни існуючого стандарту щодо фінансових інструментів: почала узагальнювати думки щодо обґрунтованості скорочення допустимих варіантів оцінки фінансових інструментів з метою зменшення складності та підвищення співставності даних.
PMCФЗ та PCФЗ C^IA пріоритетною розробкою визначили створення нового стандарту щодо відображення в обліку функціонування фінансових інструментів за умов фінансової кризи. Цей стандарт буде відповіддю на заклик лідерів "країн двадцятки" спростити стандарти фінансової звітності у частині фінансових інструментів та хеджування. Така тенденція є дуже актуальної для бухгалтерської громади України. Одночасно вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності щодо обраної оцінки фінансових інструментів, методології її' використання та невизначеності, пов'язаної із застосуванням оцінки, необхідно посилити. На даний момент переглядається MCФЗ 7 на предмет ефективності вимог до розкриття інформації про ризики та можливі збитки за операціями з фінансовими інструментами, результати проведення хеджування. Нещодавно опублікований проект змін до MCФЗ 7 містить пропозиції щодо покращення розкриття інформації, визначення справедливої вартості та оцінки схильності суб'єкта господарювання до ризику ліквідності [7].
Висновки. Однією з причин фінансової кризи, що охопила увесь світ, називають використання похідних
фінансових інструментів. Але це твердження є некоректним. По-перше, тому що використання деривативів компаніями може проводитися як із спекулятивною метою, так і для мінімізації існуючих фінансових ризиків (хеджування). По-друге, використання різних підходів до визначення справедливої вартості фінансових інструментів суттєво впливає на фінансові результати. Тому на сьогодні головним є чітке усвідомлення механізмів проведення оцінки за справедливою вартістю при відсутності активного ринку та її методичне оформлення у бухгалтерському обліку України.
1. Виходимо з фінансової кризи [Електронний ресурс] / Асоциація Присяжних сертифікованих бухгалтерів. - Режим доступа:
http://ukraine.accaglobal.com/documents/ukraine_credlt_crunch.pdf 2. Голов С. Справедлива вартість та її місце в системі оцінок бухгалтерського обліку / С. Голов // Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. - № 4. - 3-18 с. 3. Кудрин А. Мировой финансовый кризис и его влияние на Россию / А. Кудрин // Вопросы экономики. - 2009. - №1. - с. 9-27. 4. Міжнародні стандарти фінансової звітності 2004. Ч. І. / за ред. С.Ф. Голова; [Пер. з англ.]. - К., 2005. — 1304 с. 5. Нурсеитов Э. Кризис и бухгалтерский учет [Електронний ресурс] / Э. Нурсеитов. - Режим доступа:
http://www.kz-adviser.kz/pub/3-aak/331-crisis. 6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку. 19. "Об'єднання підприємств": наказ Міністерства фінансів України від 07.07.1999 р. № 163 (із змінами) / Міністерство фінансів України // Офіційний вісник України - 1999 р. - № 30 - 205 а -(Нормативний документ). 7. Рыльцева Г. Проблемы компаний не остались без внимания / Г. Рыльцева. - Режим доступа:
http://www.gaap.ru/biblio/gaap-ias/compare_rus2/249.asp 8. Савин А. Причина мирового кризиса - жадность [Електронний ресурс] / А. Савин. - Режим доступа: http://www.interfax.by/exclusive/41618 9. Совместная работа ІАБВ и РАБВ над проектом стандарта по финансовым инструментам [Електронний ресурс] / Инстит професиональных бухгалтеров и аудиторов России. - Режим доступа: http://www.ipbr.org/
?page=news&news=n_meshnar&act=sob&id=1466
Надійшла до редколегії 22.12.09
Г. Купалова, д-р екон. наук, проф., Т. Матвієнко, асп.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ЗА ПОДАТКАМИ І ЗБОРАМИ В УМОВАХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ
Досліджено актуальні проблеми законодавчого регулювання обліку та аудиту операцій з оподаткування в Україні в умовах фінансової кризи. Визначені пріоритетні напрями їх вирішення з точки зору юридичних, методичних та організаційних аспектів та з урахуванням реформування податкової системи і запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності.
Actual problems of legislative control of tax transactions accounting and audit in Ukraine under the conditions of financial crisis are investigated. Priority directions of their solving with the view of the legislative, methodical and organization problems and taking into consideration tax system reformation and International Financial Reporting Standards introduction are defined.
Постановка проблеми. Успішна інтеграція України у європейський простір неможлива без зміцнення фінансового стану та конкурентоспроможності українських підприємств, що, у свою чергу, потребує створення сприятливих юридичних, фінансово-економічних та податкових умов для підприємницької діяльності. За визнанням міжнародних експертів, податкова система України є доволі складною та гальмує економічний розвиток. Так, за результатами досліджень Світового банку Україна за умовами погашення зобов'язань за податками і зборами займає 181 місце із 183 можливих серед усіх країн світу, випереджаючи лише Венесуелу та Білорусь. Крім того, несприятливий економічний стан спричинив затяжну фінансову кризу, яка призвела до зростання поточної заборгованості вітчизняних підприємств. У 2009 р. вона становила 956,3 млрд. грн. і зросла на 60,4 % порівняно з попереднім роком. В цих умовах в Україні реалізується ряд заходів щодо подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступального розвитку. Значне місце серед них відведено реформуванню податкової системи відповідно до вимог європейського законодавства та перегляду методологічних під-
ходів до обліку та аудиту операцій з оподаткування. Тому виникає гостра потреба у дослідженні проблем державного регулювання погашення заборгованості за податками і зборами підприємствами, а також їх обліку та аудиту в сучасних економічно нестабільних умовах.
Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Вагомий вклад у дослідження проблем обліку та аудиту розрахунків за податками і зборами підприємств зробили такі вітчизняні вчені: О.І. Коблянська, ЮА Кузьмінський, О.М. Петрук, О.П. Подцерковний, 1.1. Cахарцева, В.В. Озп-ко, Н.М. Ткаченко, Б.Ф. Усач, Н.В. Чебанова та ін. Cеред іноземних теоретиків та практиків з проблем оподаткування варто відзначити: Д.Л. Волкова, В.В. Качаліна, Б. Нідлза, C.K Полєнову, Б. Райана, О.Є. Cуглобова, Е. Хендріксена та ін. Ці науковці зосередили свою увагу на нормативно-правовій базі операцій з нарахування та сплати окремих видів податків і зборів, їх відображення в обліку та звітності, а також перевірці правомірності таких операцій при здійсненні податкового аудиту.
Однак досить часто трапляються випадки, коли положення нормативно-правових актів не тільки не узгоджені, але і суперечать один одному. Так, в законах з
© Купалова Г., Матвієнко Т., 2010
