CC BY
26
УДК 340.12+321.01
Д. М. Сковронський
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", асистент кафедри теорй та фiлософii права,
канд. юрид. наук
1ДЕЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ СОЦ1АЛЬНО1ДЕРЖАВИ У 1СТОР1ОГРАФ1ЧНОМУ АСПЕКТ
© Сковронський Д. М., 2015
Вчення про соцiальну державу виникло на грунт багатьох сощальних, економiчних, полггичних теорiй. У ньому вщображеш i розвинеш ще! блага народу, справедливости р1вност1, гiдного iснування. Деякi з цих щей з'явились у Стародавньому свт, а саме: окремi теорй держави i права; економiчнi теорй; теорй справедливого суспшьного устрою та ш. 1снування социально! держави пов'язане насамперед з демократки», оскчльки вважаеться, що одним з найважливших чинникчв 11 становлення е вплив громадянського суспiльства.
Ключовi слова: особа, держава, сощальний, полiтика, суспiльство, iнтереси, демократ.
Д. М. Сковронский
ИДЕЯ И ОПРЕДЕЛЕНИЕ СОЦИАЛЬНОГО ГОСУДАРСТВА В ИСТОРИОГРАФИЧЕСКОМ АСПЕКТЕ
Учение о социальном государстве возникло на почве многих социальных, экономических, политических теорий. В нем отражены и развиты идеи блага народа, справедливости, равенства, достойного существования. Некоторые из этих идей появились в Древнем мире, в частности: отдельные теории государства и права; экономические теории; теории справедливого общественного устройства и др. Существование социального государства связано прежде всего с демократией, поскольку считается, что одним из важнейших факторов ее становления влияние гражданского общества.
Ключевые слова: лицо, государство, социальный, политика, общество, интересы, демократия.
D. M. Skovronskyy
THE IDEA AND DEFINITION OF THE WELFARE STATE IN HISTORIOGRAPHIC ASPECT
The doctrine of the welfare state emerged on the basis of many social, economic and political theories. It reflects and develops the idea of good people, justice, equality, decent existence. Some of these ideas appeared in the ancient world, including: some theoies of law and state; economic theories; theories of just social order and others. The existence of the welfare state is primarily concerned with democracy, as it is believed that one of the most important factors of its formation is the impact of the civil society.
The scientific literature defines modern democratic welfare state is defined as centrally controlled and orderly caring existence and the life with the concern of all citizens in all situations, which appears as a primary social reality of modern democracy served by transformed economic liberalism economic system in accordance with social justice.
The term "welfare state" is widely used in the legal and economic literature and understood as a state that provides social orientation of the market economy to redistribute income in favor of those who need support and concern from the state and the society, overcoming social inequality and so on. The existence of the welfare state is associated with democracy, as it is believed that one of the most important factors of its formation is the impact of civil society.
The modern concept of the welfare state comes from the fact that this is a state that puts its main objective the achievement of the welfare of the society and its members, provide citizens with decent living conditions and a free, comprehensive development; ensure social protection and promotes broad participation of people in social development and use of the results for human rights and fundamental freedoms. The functions of the welfare state are the main activities of the welfare state, expressing its essence.
Key words: person, state, social, politics, society, interests, democracy.
Постановка науково! проблеми та ii значення. Сьогодт, коли Укра'на формуеться як сощальна держава, полггака яко!' безпосередньо спрямована на створення гвдних умов для розвитку людини i закршлена на законодавчому рiвнi, виникае шдвищений теоретичний штерес до питань розумшня концепту "сощальна держава".
Варто погодитися з тим, що вже ниш ми стаемо очевидцями яюсно ново!' сощально!' полггаки. Питання сощального характеру завжди е серед обов'язкових компонента полггачного курсу кра'ни. Важливим завданням сучасно! науки мае бути власне аналiз стану сощально!' сфери, сощально' динамши, дослвдження мехашзму формування сощально!' полггики держави, виявлення тенденцш i суперечностей у дй цього мехашзму. Особливий штерес викликае процес розробки i прийняття нормативно-правових акт, шших документа, виявлення сил, як впливають на формування офщшно' полггаки держави в сощальнш сферi.
Мета i завдання дослщження. 1дея соцiальноi держави з'явилася ще в античнi часи, як надалi значно збагатили та розвинули вде!' сощально!' держави, а подальший розвиток вдейно!' основи сощально!' держави став ствзвучним сучасним завданням створення, забезпечення та ефективно!' дй сощально!' держави. З огляду на цей факт, варто визначити поняття та сутшсть сощально!' держави, й правовi характеристики, розглянути наявнi пгдходи до теорй сощально!' держави.
Аналiз дослiджень ще! проблеми. Зокрема, до Где!' створення та Гснування сощально!' держави у сво'х дослiдженнях зверталися i вченi минулих часiв, i сучаст науковцi: Аристотель, М. Арагон, В. Бабкш, М. Байтiн, I. Бентам, К. Бвденкопф, А. Венгеров, Г. Гаджiев, Р. Дарендорф, К. Гельвецш, Ф. Гегель, А. Заець, I. Кант, М. Кобець, В. Ковальчук, М. Козюбра, В. Копейчиков, О. Лукашева, О. Петришин, Ю. Пивоваров, В. Погорглко, А. Пренс, Г. Хеллер, Б. КГстяювський, С. Котляревський, П. Новгородцев, М. Палiенко, П. Рабшович, О. Скрипнюк, Ф. Тарановський, G. Танчев, В. Ткаченко, Ю. Тодика, Ф. Фабрицiус, К. Хессе, М. Цвш, В. Четвернiн, Г. Шершеневич, Ю. Шемшученко, О. Шлехта та ш.
Науковi пращ зазначених учених жодним чином не втрачають актуальносп i у сучасний момент. Тому вважаемо за необхвдне ще раз закцентувати увагу на суспгльних ввдносинах у сферГ становлення та функщонування сощально!' держави.
Виклад основного матерiалу й обгрунтування отриманих результат дослiдження.
Теор1я сощального життя починае формуватися в Давнш Грецй та розроблятися в працях проввдних фглософГв Платона, Аристотеля, Сенеки та шших мислителГв. Зокрема, Платон писав про те, що в вдеальнш державГ виховання дгтей i шкгльне навчання повинш здшснюватись гад контролем держави та в й штересах. У сво'й пращ "Держава" вш наголошував, що в державГ кнуе мГсто в
Midi, в одному з яких проживають 6araTi, а в iншому - бвдш. Якщо однi громадяни передадуть iншим сво'' грошовi засоби та владу, або якщо вони перейдуть з одте'' групи до шшо'', то можна розраховувати на те, що з'являться союзники, а воропв стане менше.
Автор навчального пошбника "1стори класично'' зарубiжноï педагогiки та шкшьництва" В. Кравець стверджуе, що протилежно'' думки дотримувався Аристотель, який вважав, що необхвдно уникати рiзкого розриву мiж заможними i бвдними прошарками населення. З огляду на це вш не сприймав позитивно будь-яко'' благодiйноï дiяльностi держави. Однак, не будучи запеклим противником роздач на користь бвдного населення, радив допомагати так, щоб кожен м^ на заощадженi кошти придбати собi ще невелику земельну дшянку для землеробства. На його переконання, якщо роздачi не ведуть до змщнення майнового становища бiдноти i до пом'якшення соцiальних суперечностей, то вони уподiбнюються бочцi з дiрками, ввдповвдно, мислитель був схильний заперечувати ïx доцiльнiсть
Римський письменник Плiнiй Старший, за твердженням М. Скржинсько'', наголошував, що "потрiбно розшукувати i тдтримувати тих, хто перебувае в нужд^ оточуючи ïx нiби товариським союзом". Цицерон у пращ " Про державу; Про закони; Про природу бопв (Des res publika; De legibus; De natura deorum") (1977) зазначав, що смисл служшня державi у збагаченнi бiдниx та у викут полонених спiввiтчизникiв. Однак його вде'' милосердя, допомоги бiдним не мали однозначно'' пвдтримки серед сучасниюв i послiдовникiв. Зокрема, Горацiй вважав бвдтсть "брудною" i висмiював ïï.
З перекладу "Коментарiв до Арктотелево'' "Полiтики" (Commentarii ad Aristotelis "Politicam") Томи Аквiнського дiзнаемося, що у середт вiки основним завданням держави вш вважав загальне благо, забезпечення умов для гвдного життя людей. В епоху Ввдродження мислителi знову повертаються до проблеми загального блага. У цей перюд поширюеться думка про те, що лише держава з республшанським устроем, держава, у якш визнаними принципами е рiвнiсть i справедливють, може забезпечити загальне благо. Теори Нового часу, зокрема Т. Гоббса та Дж. Локка, часто були звернеш до принципу справедливости Поняття справедливостi тотожне iз суттю людини, а iдеальнi конструкци англiйськиx фiлософiв зосереджують нашу увагу на морально-етичних категор1ях [1, с. 54]. Скажiмо, Т. Гоббс вважав, що його держава (Левiафан) мусить втшювати в собi принципи безпеки та справедливости
1дейна спадщина сощально'' держави як цiлiсноï теорiï остаточно втшена в працях нiмецькиx учених XIX ст.: Л. фон Штейна, Ф. Науманна, А. Вагнера i позищонувалась як проголошення ново'' ролi держави, що бере на себе ввдповвдальшсть за здiйснення не властивих рашше, але провiдниx у майбутньому, соцiальниx функцiй.
Науковий прiоритет у розробщ першо'' теоретично'' концепци сощально'' держави, яка мiстить основоположнi вде'', належить Лоренцу фон Штейну. Виклад учення про соцiальну державу представлений у двох працях Л. фон Штейна: "1стор1я сощального руху Франци з 1789 року" [2] та "Вчення про управлiння та право управлшня з порiвнянням лiтератури i законодавств Франци, Англита Нiмеччини" [3].
В вдеолопчному аспектi концепцм Л. фон Штейна була породженням консервативно'' думки, а сам автор - яскравий представник консерватизму в наущ та полггищ. У сво'х працях за основну мету Л. фон Штейн ставив пошук способiв усунення суперечностей, що виникають у капггалютичному суспшьстш, засобами само'' держави. Причому головним було виршити так зване "сощальне питання", загострення якого й було найнебезпечшшим для стабiльностi суспшьства. JI. фон Штейн визначае "сощальне питання" як "робггниче питання". [2, с. 281]. Отже, шмецький консерватизм в особi Л. фон Штейна, усввдомлюючи небезпечнi наслiдки капiталiстичного розвитку, став претендувати на роль захисника робггниюв вiд капiталу. На думку Л. фон Штейна, захистити робггниюв ввд капiталу здатна тшьки держава, оскшьки вона стоиъ вище i ввд капiталу, i вiд пращ та сама "сильно страждае ввд залежного статусу нижчого, чисто - робггничого класу" [3, с. 575], бо що численшший цей клас, то бвдтша держава.
Наводячи дефшщто поняття "соцiальна держава", Л. фон Штейн зазначав: "Держава зобов'язана пвдтримувати абсолютну рiвнiсть у правах для вшх суспшьних класiв i для окремо''
самовизначено!' особистосп завдяки свош владi. Вона зобов'язана сприяти eKOHOMi4HOMy та суспшьному прогресу всiх сво1'х громадян, бо, в тдсумку, розвиток одного виступае умовою розвитку iншого, i саме в цьому сенсi йдеться про сощальну державу". Це визначення сощально!' держави вважаеться класичним.
У цьому контекстi у дисертацшному дослiдженнi "Генезис где!' соцiальноï держави: юторико-теоретичнi проблеми" (2005) А. Свстратов зазначае, "що вщзначеного багатьма дослвдниками розвитку концепцiï' соцiальноï' держави, з моменту введення самого термша в 1850 р., фактично не ввдбувалося (у штейншському розумiннi), бо зверталася увага лише на окремi аспекти дiяльностi держави в сощальнш сферi (страхування, охорона здоров'я, боротьба з бiднiстю), а не на ва прояви соцiальноï' державносп". Водночас Л. Кочеткова у працi "Сощальна держава: консервативний проект Лоренца фон Штейна" (2008) розглядае таке твердження як суперечливе, але в будь-якому випадку, ус дослiдження в галу^ соцiальноï держави повиннi вщштовхуватися вщ класичного визначення JI. фон Штейна, бо в ньому долаеться шдхщ до держави як до арени класовоï боротьби, вперше утверджуеться прюритет сшввщношення "особа - держава" заметь колишнього "суспшьство - держава", а головною метою держави оголошуеться економiчний i соцiальний прогрес.
Найрадикальнiшу теоретичну основу штервенщошстсь^' соцiальноï держави (поеднання демократа полiтичноï з демократiею сощальною) висунув нiмецький учений А. Вагнер. Ввдповвдно до його вчення, юнуе перетворення буржуазно!' держави на "державу культури i загального добробуту, одержавлення залiзниць, гiрських пiдприемств, банкiв i страхових оргашзацш, iнтеграцiю робочого класу в державу i суспшьство при запереченш полiтичних i соцiальних революцш" [4, с. 76].
Багато щкавих iдей належить "економiсту-романтику" Жан С. Сюмондг У працях окремих економюпв-класиюв мiстилась iдея щодо соцiальних втрат, але лише сощалют Жан С. Сiсмондi у працi "Новi принципи полiтичноï економи" (1936) висловив ïï чiтко. Вiн писав, що справжшм об'ектом економiчноï теорiï е не багатство, а людина. Роботодавцi мають гарантувати своïм робiтникам соцiальне забезпечення на випадок перерв у роботу хвороби, нужди в староста
Важливо також ввдзначити чималий вплив кейншанства на формування соцiальноï держави, адже у своïх працях, зокрема у "Загальнш теорiï зайнятостi, вiдсотка i грошей" (1978), Д. Кейнс виходить з того, що система економiчних ринкових ввдносин недосконала i не е саморегульованою. Дослвдник розробив концепцiю "ефективного попиту". Згiдно з нею держава не повинна допускати зменшення заробiтноï плати. Д. Кейнс визнавав, що запровадження централiзованого контролю з метою забезпечення повноï зайнятосп приведе до значного розширення функцiй держави.
У 50-т роки XX ст. концепцм сощального ринкового господарства була прийнята на державному рiвнi, стала концепщею нового економiчного ладу. Л. Ерхард у книжщ "Добробут для всiх" (1990) описав досввд реалiзацiï цiеï концепци. Нiмецькi неолiберали створили теорiю перетворення тоталггарного устрою з централiзованим управлшням економiкою на ринкову економiку, зорiентовану на розв'язання соцiальних проблем. Програма соцiальноï ринковоï економiки - це не програма ввдбудови економiки тсля вiйни. Вона була розрахована на перспективу, на побудову суспшьства з певними характеристиками, суспшьства, у якому людиш була гарантована полiтична й економiчна свобода. Держава, згiдно з щею програмою, брала на себе певш соцiальнi зобов'язання - у галузi науки, культури, освiти, забезпечення певного рiвня життя.
Викладенi полiтико-правовi iдеï вiд середини I тис. до н. е. до середини XX ст. стали передумовою для формування у другш половит XX ст. сучасноï концепци соцiальноï держави.
У науковш лiтературi зазначаеться, що поняття "соцiальна держава" активно розробили захвдноевропейсью i нiмецькi дослiдники. Тому увага тих, хто вивчае проблеми становлення соцiальноï держави, головно звернена до дослщжень шмецьких учених. Визначення поняття соцiальноï держави докладно розробив В. Мшецький [5, с. 93]. Безсумшвний науковий iнтерес мае думка, що визначае сощальну державу як "державно-правовий устрш, створений на основi правових iнструментiв свободи i власносл, що доповнюються трудовим й економiчним законодавством, метою якого е участь трудових спшок в управлiннi економшою i самовизначеннi своеï професiйноï долi" [5, с. 93].
У наш час у фшософськш та юридичнш лггератур1 жваво обговорюють питання, як держави ниш будуються за ïx полггичним i сощально-економ1чним зм1стом.
Якщо в постшдустр1альний перюд таю держави (зокрема на ЗаходГ) вже не можна називати каштал1стичними, i вони, безумовно, не сощал1стичш, тод1 яю? Пропонуемо називати ïx "сощальними", або "державами сощального спрямування", або "державами працюючих власниюв".
З'ясуванню сутносл соцiальноï держави в наш час присвячено низку публшацш. Серед них можна назвати пращ В. Четвернша, О. Мартишина, О. Панкевича та низку шших. У наущ немае однозначного бачення питання про сутшсть соцiальноï держави та ïï значення для побудови демократичного громадянського суспшьства. 1снуе поляризацм думок щодо того, чи повинна держава в умовах утвердження ринкових ввдносин згладжувати сощальш нер1вност1, що неминуче виникають у стихи ринку, намагатися утверджувати справедлив1сть шляхом створення сощальних програм, ращонального оподаткування та органiзацiï розподшьчих мехашзм1в.
Прихильники iдеï соцiальноï держави обгрунтовують цей напрямок розвитку державносп об'ективним процесом сощального реформування суспшьства, яке створило "друге поколшня" прав людини - сощальних прав, економ1чних i культурних. Неол1беральш теоретики права на цш основ1 висунули нове "позитивне" розумшня свободи, яке означае обов'язок держави забезпечувати сощально зор1ентовану полггику, вир1внювати "сощальш нер1вностГ' [6, с. 700].
Поняття "сощальна держава" широко застосовуеться у правовш та економ1чнш лггератур1 i розум1еться як держава, яка передбачае сощальну ор1ентащю розвитку ринково]1 економ1ки з метою перерозподшу доход1в на користь тих, хто потребуе забезпечення та пвдтримки з боку держави i суспшьства, подолання сощально!' нер1вност1 тощо.
1снування соцiальноï держави пов'язують з демократ1ею, оскшьки вважаеться, що одним з найважливших чинник1в ïï становлення е вплив громадянського сусп1льства. О. К1ндратець у пращ "Сучаст ознаки соцiальноï держави" (2003), на нашу думку, цшком слушно звертае увагу на ту обставину, що в умовах недемократичного суспшьства цей чинник зовшм ввдсутнш.
Законодавство Украши як соцiальноï держави ставить за найважлившу мету захист прав й штерес1в громадян. У ход1 реформування законодавства держава вимушена, з одного боку, йти шляхом забезпечення ввдповвдност1 його до умов ринку, а з шшого - активно захищати своïx громадян ввд можливих сощальних ризиюв. Це подвшне взаемозумовлене завдання держава покликана виршувати переважно через модерн1зац1ю права сощального забезпечення. Виступаючи самост1йною галуззю украшського права, воно стае ефективним засобом оновлення всiеï соцiальноï сфери в краш1 i могутн1м бар'ером на шляху розвитку негативних наслвдюв для громадян, викликаних умовами переходу до ринковоï' економ1ки.
Держава в1д1грае в житл людини важливу роль, особливо в сощальнш сфер1, що виявляеться ввд народження людини (виплата допомоги у зв'язку з народженням), у процес1 життя (наприклад, допомога у випадку тимчасовоï' непрацездатност1, настання швалвдносп тощо) i до смерт1 (виплата допомоги на поховання).
Держава супроводжуе людину все ïï життя, надаючи безоплатну освггу, оргашзовуючи призначення допомоги у раз1 нещасного випадку на виробництв1 або профес1йного захворювання, яю спричинили втрату працездатност1, визначае мехашзми призначення пенсiï за в1ком (пенси за вислугу рок1в, пенсiï по швалвдносп, у раз1 втрати годувальника), визначае умови та розм1ри матер1ального забезпечення й п1дтримки в раз1 безроб1ття, тимчасовоï непрацездатност1 та в шших випадках, за умови настання яких людина одержуе забезпечення та пвдтримку з боку держави.
У демократичному суспшьств1 людина ввдчувае тклування й турботу в соц1альн1й сфер1 впродовж усього життя. Держава визначае змкт основних прав людини. Реал1защя соц1альних прав також в1дбуваеться за допомогою держави шляхом соцiальноï i правовоï пол1тики, яку зд1йснюе держава.
П. Рабшович справедливо визначае сощальну державу як державу, що виконуе сощальну функщю [7, с. 37]. Своею чергою, Ю. Тодика у монографи "Основи конституц1йного строю Украши" наголошуе на тому, що сощальною е держава, яка бере на себе зобов'язання
турбуватись про сощальну справедливкть, добробут своïх громадян, 1х соцiальну захищенiсть, i основне ïï завдання - досягнути суспшьного прогресу, який грунтуеться на закршлених правом принципах соцiальноï рiвностi, загальноï солiдарностi та взаемноï ввдповвдальностг Ми ж схиляемося до думки, що сощальна держава справдi стала дшсшстю, а вся iсторiя визнання держави сощальною пов'язана зi змшою свiтогляду суспiльства на влаштування свого життя, забезпечення гiдних його умов для кожного громадянина, захист державою матерiального i правового статусу будь-якоï особи.
Сама сутшсть держави, на нашу думку, пов'язана з прикметником "сощальна", який сввдчить про глибший змiст зв'язкiв досить спорiднених юридичних категорш: держави i суспшьства, держави i людини.
Зокрема, проввдна дослiдниця В. Капильцова, дослвджуючи соцiальнi гарантiï в перiод трансформаци Украïни в соцiальну державу ринкового типу у "Сощальних гарантях в умовах становлення ринкових вiдносин в УкрашГ' (2002), схиляеться до думки, що сощальна стратегм покликана, по-перше, лiквiдувати бiднiсть i забезпечити динамiчне зростання рiвня життя населення; по-друге, гарантувати соцiальну стабiльнiсть та сощальну безпеку в суспшьстш; потрете, соцiалiзувати структурнi складники економiчноï полггики держави.
О. Скакун у "Теори права i держави" (2009) аргументовано й системно доводить, що сощальною е така держава, яка бере на себе турботу про матерiальний добробут громадян, здшснюе функщю регулювання економши з обов'язковим урахуванням еколопчних вимог, забезпечуе захист суспшьних та iндустрiальних iнтересiв тощо.
У цьому контексп нам iмпонуе думка I. Яковюка, який правильно наголошуе на едносп правовоï, демократичноï i соцiальноï категорiй у визначеннi сутносп держави та прав людини. "Як демократична, вона слугуе свободГ як вищш щнносп, сприяе ïï пiднесенню до рГвного доступу до власностi, рГвних виборГв, рГвносл прав участi у здшснент полiтичноï влади, забезпеченнi багатомаштносп полгтичного та культурного життя. Як правова, - продовжуе вчений, - вона забезпечуе оргашзащю суспшьного i державного життя на принципах права, гарантуе правопорядок, сприяе досягненню особислстю самостшносл i ввдповвдальносл за своï ди, рацiональну обгрунтованiсть юридичних рiшень, стабiльнiсть правовоï системи. Як сощальна -визнае людину найвищою сощальною щншстю, надае сощальну допомогу швалвдам, як знаходяться у важкiй життевш ситуаци, з метою забезпечення кожному гвдного рГвня життя, перерозподшяе економiчнi блага ввдповвдно до принципу соцiальноï справедливостi, а свое призначення вбачае в забезпеченш громадського миру i злагоди в суспшьствГ' [8, с. 98-99].
Цей дослвдник слушно визначив основш принципи соцiальноï держави, а саме: 1) принцип люд^^ гвдносп; 2) соцiальноï справедливостi; 3) сощального партнерства або солвдарносп; 4) авто-номiï суспгльних вГдносин та процеав; 5) субсидiарностi; 6) соцiальних зобов'язань [8, с. 98-99].
ПодГ6ну позищю займають у сво1х роботах Б. Ганьба, С. Кириченко, О. Скрипнюк та деяю шшГ дослГдники. Зазначений пвдхвд мае стати пГдгрунтям для визначення полпики соцiальноï держави як умови реалiзацiï конституцГйного права на сощальне забезпечення.
Найпереконливiшою, на нашу думку, виглядае аргументацм та наукова позицГя Р. Кондратьева у дослвджент "Соцiальна держава в теоретико-правових i фшософських дослiдженнях" (2005), який наголошуе на постшному зростаннi ролГ соцiальноï функцiï держави, зокрема на тому, що сощальна функцм - це функщя держави, а не функцм комерцГйних установ чи благодГйних фондГв. ВГд того, як стабильно ввдбуватиметься i змГцнюватиметься реалГзацГя соцГальних прав, розвиватиметься i змГцнюватиметься становлення соцiальноï держави.
Обгрунтованою е позицГя 1ваненюв, якГ науково визначили змГст соцiальноï держави - це така держава, у якш економГка, полГтика, вдеологм, законодавство, правозастосовна практика й шшГ сфери суспГльного життя грунтуються на моральних загальнолюдських принципах соцiальноï справедливости рГвностГ i суспiльноï солГдарностГ i спрямоваш на створення умов, необхвдних для гГдного життя i вшьного розвитку кожноï людини, у якш конституцшно закрГпленГ i гарантованГ, реально забезпечуються i виконуються основнГ економГчш i соцГальнГ права та свободи людини i
сощальш обов'язки держави перед суспшьством i людиною [9, с. 58].
Висновки. Отже, шдсумовуючи викладене вище, можемо констатувати, що вдея соцiальноï держави з'явилася ще в античш часи, як значно збагатили та розвинули подальш1 iдеï соцiальноï держави, а дальший розвиток iдейноï основи соцiальноï держави став ствзвучним сучасним завданням створення, забезпечення та ефективноï ди соцiальноï держави. Теорм сощального життя починае формуватися в Давнш Греци та розроблятися у працях проввдних фшософ1в Платона, Аристотеля, Сенеки та шших мислител1в.
Сощальна держава - це демократична держава, яка здшснюе сощальне забезпечення шляхом реал1заци активноï соцiальноï полггики, що е складовою частиною внутрiшньоï полггики держави, втiленоï в ефективних сощальних програмах, проводить правову роботу щодо регулювання сощальних ввдносин у суспшьстш в штересах ус1х уразливих сощальних груп, на основ1 принцитв справедливости сощального партнерства та солвдарносп ус1х члетв суспшьства. А тому побудова соцiальноï держави е передумовою i гаранпею реал1заци конституцшного права громадян на сощальне забезпечення.
1. Якоб М. Проблеми соцгальног ргвностг i справедливостг та ïx стввгдношення в концепциях Т. Гоббса i Дж. Локка / М. Якоб // Вкн. 1н-ту розвитку дитини. Сер. : Фiлософiя. Педагогта. Псиxологiя /Нац. пед. ун-т iM. М. П. Драгоманова. - К., 2009. - Вип. 6. - С. 54-61. 2. Штейн Л. фон. История социального движения Франции с 1789 года / Л. фон Штейн. - СПб. : Тип. А. М. Котомина, 1872. - 320 с. 3. Штейн Л. фон. Учение об управлении и право управления с сравнением литературы и законодательств Франции, Англии и Германии / Л. фон Штейн. - СПб. : Изд-во
A. С. Гиероглифова, 1874. - 650 с. 4. Ritter G. Der Sozialstaat - Entstehung und Entwicklung im internationalen Vergleich / G. Ritter. - München : R. Oldenbourg, 1989. - 233 p. 5. Милецкий В. П. Российская модернизация : предпосылки и перспективы эволюции социального государства /
B. П. Милецкий ; С.-Петерб. гос. ун-т. - 6. Проблемы общей теории права и государства : учеб. для вуз. / под общ. ред. B. C. Нерсесянца. - М. : Норма-Инфра М, 2006. - 816 с. 7. Права людини i громадянина у Конституцп Укрспни: (до ттерпретаци виxiдниx конституцшних положень) / [редкол. : П. М. Рабтович (гол. ред.)... та т] ; Акад. правових наук Укрални. -Львiв : Право, 1997. -62 с. - (Пращ Львiвськоï лабораторп прав людини Академи правових наук Укрални. Сер. 2, Коментарi законодавства ; вип. 1). 8. Яковюк1. B. Сощальна держава: питання теори i шляхи ïï становлення : дис. канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 " Теорiя та iсторiя держави i права; iсторiя полтичних i правових вчень" / 1ван Васильович Яковюк. - X., 2000. - 199 с. 9. Иваненко В. А. Социальные права человека и социальные обязанности государства: Международные и конституционные аспекты / Social human rights and social duties of a state: Snternational and constitutional legal aspects/ В. А. Иваненко, В. С. Иваненко; Ассоциация юридический центр, Юрид.факт С.-Петерб.гос. ун-та. - СПб. : Юрид.центр Пресс, 2003. - 404 с.
