CC BY
28Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 27 (66). 2014. № 1. С. 98-104.
УДК 347.788.5
1ДЕНТИФ1КАЦ1Я Ф1ЗИЧНО1 ОСОБИ, ЗОБРАЖЕНО1 НА ФОТОГРАФП, З ОСОБОЮ, ПРАВО НА ВЛАСНЕ ЗОБРАЖЕННЯ ЯКО1 ПОРУШЕНО (ОГЛЯД СУДОВО1 ПРАКТИКИ)
КулШч О. О.
Национальный утверситет «Одеська юридична академ1я», м. Одеса, Украта
У статп дослвджуеться судова практика, пов'язана з захистом права на зображення. Право на власне зображення е одним з особистих прав фiзичиоl особи. Зазначаеться, що одтею з умов задоволення ви-мог е здгйснення щенгифжаци зображення з реальною особою. Визначаються фактори, якi впливають на iдентифiкацiю. Здшснюеться 1х узагальнення.
Ключов1 слова: фотографiя, право на зображення, iдентифiкацiя, захист прав.
Постановка проблеми. Використання фотографiчних творiв у двадцять першому столгтп набувае все нових обертiв завдяки розвитку технологш, якi спрощують про-цес !х створення та розповсюдження. Можливiсть швидкого обнародування та поши-рення фотографiчних творiв завдяки мережi 1нтернет, змiни за допомогою спещаль-них програм, сприяють !х неправомiрному використанню. Зазначенi обставини зумовлюють актуальшсть висвiтлення питань, пов'язаних з захистом права фiзичноl особи на власне зображення.
Анал1з останмх досл1джень. Окремi питания охорони iнтересiв фiзичних осiб, якi зображенi на фотографiчних творах, розглядались у працях Гаврилова Е., Кравца Л., Крупянко А., Микрюкова В., Пилипенко В., Ерделевського О. та ш. Незважаючи на висвгглення у науковiй лiтературi окремих питань захисту права на зображення, потре-бують уваги матерiали судово! практики з метою вироблення узагальнення практики правозастосування.
Мета досл1дження. При виявленш факпв використання власного зображення бшьшють фiзичних осiб, звертаючись до захисту сво!х прав у судовому порядку, забувають про необхщшсть можливо! щентифшаци !х зображення зi спiрним зо-браженням, що е однiею з сукупносп умов для задоволення заявлених вимог про захист права на власне зображення. Враховуючи зазначене, е доцшьним звернення до матерiалiв судово! практики з метою визначення системи факторiв, що врахову-ються при щентифшацп.
Виклад основного матер1алу. При поширенш фотографiчних творiв з зобра-женням фiзичних осiб слiд дотримуватися положень чинного цившьного законо-давства, зокрема норм статей 307, 308 Цившьного кодексу Укра!ни [1] (далi - ЦК Укра!ни), що забезпечують охорону права фiзичноl особи на власне зображення.
При здшсненш захисту права фiзично! особи на власне зображення перш за все не-обхщно звертати увагу на вид твору, у якому було зафшсовано зображення фiзично! особи та спосiб фшсацп зображення. ЦК Укра!ни надае можливiсть фiзичнiй особi здiйснювати захист права на власне зображення незалежно вщ виду художнього твору та способу фшсацп: безпосередньо (шляхом мехашчно! фшсацп з спещаль-них пристро!в, зокрема фото та вiдео зйомки) або опосередковано (вщтворення образу без застосування мехашчно! фшсацп, наприклад, малювання). На вiдмiну вiд ст. 308 ЦК Укра!ни, як звертае увагу Ренкель А., у статп 152.1 Цившьного кодексу Росшсько! Федераци [2] (далi - ЦК РФ) мова йде тшьки про зображення конкретно! особи, а не особи, що «нагадуе», «дуже схожа», тощо. Тобто для застосування зазначено! статтi особа повинна чiтко щентифшуватися на зображеннi в якостi само! себе. У шшому випадку до суду краще не звертатись [3, с. 22]. Цившьне зако-нодавство Укра!ни розширюе можливостi для захисту права на власне зображення, на образ, на вщмшу вщ ЦК РФ.
Взагал^ не вс суддi звертають увагу на необидшсть iдентифiкацi! особи, чи! права порушено, з особою, зображеною на фотографiчному творi. Прикладом е доволi суперечлива практика з цього питання. При розглядi однiе! зi справ судом було за-доволено вимоги про компенсащю морально! шкоди внаслщок неправомiрного ви-користання зображення судд пiд статтею, у якiй подана негативна шформащя про недовiру укра!нщв судам через корупцiю, яка безпосередньо не стосувалася дiяль-ностi позивача по справь При перегщщ справи в цш частинi рiшення змшено не було [4]. У 2012 рощ колишнш головний редактор подав заяву про перегляд зазначе-ного ршення Апеляцiйного суду м. Киева в зв'язку з нововиявленими обставинами. В обгрунтування свое! заяви посилався на наявнють ухвали колегi! сувдв Вищого спецiалiзованого суду Укра!ни з розгляду цившьних та кримiнальних справ, коли за аналопчним позовом прийнято протилежне рiшення. Позивач в сво!й позовнiй заявi визнав, що в статп жодним чином не згадуеться про його дiяльнiсть. Не було нада-но доказiв тотожностi з опублшованою в газетi фотографiею. Отже, ршення суду базуеться на припущеннях позивача, що на фотографi! в газет був саме вiн. Але в задоволенш заяви було вщмовлено, враховуючи, що протилежнi судовi ршення за аналогiчними позовами не е нововиявленими обставинами у справi [5]. Цей випадок свiдчить про доцшьшсть узагальнення судово! практики з питань захисту права на зображення та про важливють розробки рекомендаци з застосування статей 307, 308 ЦК Укра!ни.
Необхщно вiдрiзняти використання зображення фiзично! особи та використання образу фiзично! особи. Як правило, зображення фшсуеться спещальними техшчни-ми засобами та вщтворюе обличчя, зовнiшнiсть людини у певний момент часу. Якщо мова йде про використання образу фiзично! особи, то, як правило, його вщтворю-ють на iнших художнiх творах, шж фотографiчнi. Наприклад, у карикатурах, картинах тощо. Образ може створюватися за допомогою гриму, париюв, одягу, тощо. Не завжди образ на сто вщсотюв iдентичний зображенню фiзично! особи, адже процес створення картини, карикатури, творiв пародiйного жанру чи шших творiв художнього характеру у бшьшосп випадкiв не вщображае з достовiрнiстю та природною пропорцiйнiстю обличчя фiзично! особи, !! зовнiшностi.
Питання щентифшаци фiзичноï особи з особою, зображеною на фотографiчних чи iнших художнiх творах, у цившьному правi залишилися без належноï уваги, але повною мiрою були дослщженш кримiналiстами. При вiдтвореннi зображення на фо-тографiчному творi необхщно здiйснювати iдентифiкацiю фiзичноï особи за рисами обличчя та фiгури. У випадках, коли мова йде про щентифшащю зображення, вщтво-реного на картиш, карикатурi, можуть бути певш вiдхилення намальованого образу вiд оригшального зображення особи. У науковiй лiтературi дослiдники кримiналiсти звертають увагу, що творам живопису, на яких вщтворено портрети фiзичних осiб, притаманнi певш спотворення пропорцiй, якi можуть стосуватися анатомiчних деталей будови голови, яю в кримiналiстичнiй практицi вважаються стiйкими ознаками i використовуються при ототожненш особистостi по фотографiях. Природно, що в результат таких спотворень при використанш рiзноманiтних методик порiвняння, зiставляючи два або кiлька мальованих або живописних зображень однieï i rieï ж особи, неможливо отримати точний зб^ всього необидного комплексу ознак [6, с. 155].
При щентифшаци особи з зображенням, зафшсованим на фотографiчному творi, кримшалютами враховуються наступнi фактори, що впливають на достовiрне вщо-браження зовшшност на фотознiмках, зокрема: освiтлення при зйомщ; положення голови особи, яку фотографують щодо фотоапарата; оптичнi системи, яю використовуються при фотографуванш; характеристики фотоматерiалiв; рiзкiсть зображення; спошб одержання фотознiмкiв; репродукування; тi, що характеризують стан зовшш-ностi особи, яку фотографують (вираз обличчя; штучш змши зовнiшностi без хiрур-пчних втручань (застосування перуку, приклеювання вушв, борiд); тi, що залежать вщ умов використання i зберiгання фотозшмюв, зокрема рiзнi дефекти i слщи ф> зичного i хiмiчного впливу, тощо. Серед факторiв, якi змшюють ознаки зовнiшностi назавжди, розрiзняють вшов^ патологiчнi, косметико-хiрургiчнi, посмертнi. Патоло-пчш змiни включенi у групу умовно, так як змши зовшшност людини залежать вщ виду та розвитку хвороби та можуть бути як тимчасовими, так i постшними [7, с. 49].
При розглядi справ про неправомiрне використання зображення фiзичноï особи, зафшсованого на фотографiчних творах, як правило, необхiднiсть щентифшаци зображено1' особи з особою, право на власне зображення яко1' порушено, виникае тiльки у випадках, коли зображення е неч^ким. При розглядi цивiльних справ, як правило, не призначають експертизи для визначення щентичносп. Це питання виршуеться самостшно суддею. Доцiльно звернути увагу на коло факторiв, якi враховуються судом.
По-перше, це яюсть вiдтворення зображення, яка зумовлюе можливiсть впiзнання особи. При розглвд однiеï зi справ, було встановлено, що позивач працювала в тури-стичному агентствi «Мелодiя-тур» та надала свою фотографiю, яку зробила на березi моря влiтку, для створення макету реклами. Пiсля звiльнення позивач дiзналася, що вщ-повiдач незаконно займаеться туристичною дiяльнiстю вщ свого iменi i при цьому вико-ристовуе ïï фотографiю для реклами свого турагентства. Фотозшмки, що шдтверджують факт наявностi реклами з ïï фотографiею, були розмiщеннi на рекламному стецщ в м. Олександрiя. При розгляд справи позивач не надала вщповщних доказiв порушень, а та-кож - найголовнiше - з наданих ксерокопiй рекламних оголошень неможливо розгледпи особу, зображену на фотографп. В задоволеннi позовних вимог було вщмовлено [8]. Не-
яюсне вщгворення фотографiчmro твору впливае на можливiсть втзнання особи i на це необхщно звертати увагу при розглядi cropiB про захист права на власне зображення.
По-друге, у зображенш повинно бути вщтворено риси обличчя, а не лише його контур, тобто сукупнють рис обличчя повинш надавати можливiсть впiзнання особи. Прикладом вщмови у задоволеннi вимог про захист права на зображення внаслщок неможливосп впiзнання обличчя особи е матерiали наступних справ.
У однiй зi справ встановлено, що в газет «Технополис» було опублшовано статтю «Газовый «киллер», де позивача звинувачено в нападi на сшвроб^ника дано! газети. O^iM того, до дано! статп опублiковано його фотографiю без отримання дозволу. Що стосуеться розгляду справи в частиш використання фотографа, суд не прийняв до уваги посилання позивача на те, що його можна вшзнати по фотографа до статп, оскшьки на фотографа вщсутне обличчя, а е лише загальний контур особи. Врахова-но, що в статп вщсутне прiзвище, iм'я та по-батьковi, а е посилання лише на те, що дана особа е вчителем та сшвпрацювала з газетою «Пошук». Враховуючи викладене, вщсутш пiдстави для задоволення позовних вимог [9].
В шшш справi позивач звернувся до суду з позовом до КП «Запорiзьке мюьке ш-вестицiйне агентство», яке на власних спещальних стацiонарних конструкцiях розм> стило зовнiшню рекламу з зображенням титульно! сторiнки щотижневого шформа-цшного видання, яка мiстить зображення позивача в образливш для нього формi - у виглядi особи, шд якою «схований» злочинець в масщ, що супроводжувалося комен-тарем: «Кто украл у запорожцев 880 миллионов? Кто за это ответит?». Представник вщповщача надав фотографа позивача, розмщенш в загальнодоступнш мережi 1н-тернет. Як вбачаеться з них, неможливо ототожнювати особу, зображену у cnipHiü рекламi, з особою позивача, фотографы якого розмщеш в мережi 1нтернет, оскшьки за зовтштми ознаками (голови, обличчя, носа, очей, вух) це зовам pi3Hi особи. Отже, оскшьки реклама не мютить зображення позивача, вщсутнш факт поширення про нього шформацп без його згоди. Таким чином, вщсутш правовi тдстави для задоволення позову [10].
В шшш справi також не було доведено факт порушення. Позивачi звернулися до суду з позовом до вщповщача ТОВ «Телерадюкомпашя Стущя «1+1» про зобов'язан-ня останнього припинити да щодо розмщення рекламних щитiв та про стягнення вщшкодування морально! шкоди. При розгщщ справи було встановлено факт розм> щення по м. Киеву декшькох рекламних щитiв такого змiсту: в ^rnpi щита, який вiдтворюе фотографа, розмiщено двое людей (хлопець i дiвчина), якi цiлуються, а поруч - ще одна людина в масщ, яка прикривае бшьшу частину обличчя. Було встановлено, що фотографiя iз зображенням чоловiка та жшки зроблена 22.09.2011 р. вщкрито на Софiйськiй площi у м. Киев^ при проведеннi заходу публiчного характеру - Студентського контр-форуму «1нша сторона освiти». Розмiщення матерiалiв вiдповiдача було здiйснено на строк в один мюяць, i тсля вони були демонтованi власником спещальних конструкцш (рекламних щитiв). З боку позивачiв не було доведено, що на рекламних щитах зображет саме вони. На момент пред'явлення позову до вщповщача вже сплинув строк публiчного показу зображення. Враховуючи вище викладене судом не вбачаеться порушення права позивачiв. Апеляцшну скаргу по цш справi було вщхилено [11; 12].
По-трете, при розглядi спору необхщно звертати увагу на тривалють показу, що також впливае на можливють втзнання оточуючими особами. Так, в телепрограмi «Критична точка» на каналi «ТРК Украши» вiдповiдач, вiдкрито продемонстрував на всю Украшу фото позивачщ з вщкритим обличчям в нижнш бiлизнi (поряд з фотографiями шших дiвчат у нижнiй бiлизнi), прокоментувавши при цьому дiяль-нiсть, якою ïï примушували займатися (вона стала жертвою органiзованоï злочин-ноï групи, яка займалася торпвлею людьми). Дана телепрограма декшька тижнiв була розмщена в Iнтернетi, але крiм цього, сама позивач на рiзних 1нтернет-сайтах особисто розмiщувала своï фотографiï аналопчного змiсту, без застережень щодо ïx використання. Враховуючи це, було встановлено, що демонстращя вiдповiдачем в ефiрi телеканалу протягом кыькох секунд фотографы позивача серед зображень тших оаб тяким чином не принизила ïï честь i гiднiсть, а вiдтак i не заподiяла m моральног шкоди. Вщповщач в телепрограмi жодного разу не згадав про позивача i не назвав ïï прiзвища, а його висловлювання виражали лише його власну думку щодо дiяльностi модельноï агенци. На пiдставi викладеного у задоволенш позову було вщмовлено [13; 14]. Таким чином, ди вщповщачки щодо розповсюдження фо-тографiчниx творiв з власним зображенням в нижнш бшизш та надання 1'м вiльного режиму доступу у мережi 1нтернет, вiдсутнiсть зазначення персональних даних пiд час кiлькосекундноï демонстраци ïï зображення у ефiрi були тдставою для вiдмови у задоволеннi позовних вимог.
G щкавим питання про можливють впiзнання особи за окремими частинами тша. Як звертають увагу Погуляева В., Тулуб'ева I., у кшькох судах Москви роз-глядалися позови про порушення права на зображення, предмет яких можна вщ-нести до казушв. В одному випадку був опублшований фотознiмок з зображенням дiвчини - моделi зi спини, у другому - оголена нижня частина тiла iншоï дiвчини. Обидвi дами посилалися на негативш моральнi наслiдки публiкацiй у виглядi реак-ци родичiв, знайомих, колег по робой. У задоволеннi першоï позовноï заяви було вiдмовлено. 1нший позов було залишено без розгляду, так як позивач не надала доказiв того, що використано саме ïï зображення, а також не змогла пояснити в процесс хто саме втзнав ïï на зшмку i ми би тдгвердити це суду [15]. Здаеться мож-ливим здiйснення захисту права на зображення окремих частин тша у тому раз^ якщо 1м властивi певнi особливостi, що вiдрiзняють ïx вiд аналогiчниx частин тiла iншиx фiзичниx осiб. Наприклад, мова може йти про використання фотографш з зображенням частин тша бодiбiлдерiв. У певних випадках рельеф ïx тша може бути неповторним та таким, що легко утзнаеться для фаxiвцiв у цш сферi професiйного спорту.
Висновки. Таким чином, у свош сукупносп на можливiсть впiзнання особи, зображення яко! вiдтворюеться, впливають наступш фактори: чiткiсть (якiсть) зображення; наявшсть на фотографiчному творi сукупноси зовнiшнix рис обличчя, а не лише його контуру; тривалють показу тощо. Щ фактори у свош сукупносп можуть створити можливють для щентифшаци (втзнання) особи шшими. Зазначене необхщно враховувати при узагальненш матерiалiв судовоï практики про захист права фiзичноï особи на власне зображення.
Список лггератури
1. Цившьний кодекс Украши : Закон Укра!ни вщ 16.01.2003 № 435-IV // Офщшний вюник Украши. -2003. - № 11. - Ст. 461.
2. Гражданский кодекс Российской Федерации (часть первая) : Закон Российской Федерации от 30.11.1994 № 51-ФЗ // СЗ РФ, 05.12.1994 г. - № 32. - Ст. 3301.
3. Ренкель А. Охрана изображения гражданина / А. Ренкель // Изобретатель и рационализатор. -2010. - С. 22-23.
4. Ршення Судово! палати у цившьних справах Апеляцшного суду м. Киева вщ 25.06.2009 р. по справ1 № 22-3118/2009 // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10433459.
5. Ухвала Апеляцшного суду м. Киева вщ26.04.2012 р. по справ1 № 8 - 2690/30/2012 // Режим доступу. -[Електронний ресурс] : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/24439139.
6. Буров С. А., Прокопенко Л. И. О правомерности идентификации личности по рисованным изображениям / С. А. Буров, Л. И. Прокопенко // Сибирские юридические записки. - 1971. - Вып. 2. -С. 152-162.
7. Шаова Т. Г. Система факторов, влияющих на внешний облик изображенного на фото снимке лица / Т. Г. Шаова, Т. И. Исматова // Криминалистическая експертиза: исследование документов. - 1999. - С. 49-50.
8. Заочне ршення Олександршського мюькрайонного суду Юровоградсько! област ввд 13.12.2010 р. по справ1 № 2-3723/10 // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/12866559.
9. Ршення Краматорського мгського суду Донецько! област вщ 22.12.2010 р. по справ1 № 2-46772010 // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13109474.
10. Ршення Лешнського районного суду м. Запор1жжя вщ 19.12.2012 р. по справ1 № 0814/8750/2012 // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28353940.
11. Ршення Печерського районного суду м. Киева ввд 07.05.2012 р. по справ1 № 2-908/12 // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/23986049.
12. Ухвала Апеляцшного суду м. Киева ввд 17.07.2012 р. по справ1 № 22ц\2690\10195/12 // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25386040.
13. Ршення Луцького мгськрайонного суду Волинсько! област вщ 16.05.2011 р. по справ1 № 2-2129/11 // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/23852303.
14. Ухвала апеляцшного суду Волинсько! област вщ 22.08.2011 р. по справ1 № 2-2129/11 // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18016756.
15. Погуляев В., Тулубьева И. Право на изображение / В. Погуляев, И. Тулубьева // Интеллектуальная собственность. Авторское право и смежные права. - 2004. - № 3. - С. 42-43.
Кулинич О. А. Идентификация физического лица, изображенного на фотографии, с человеком, право на собственное изображение которого нарушено (обзор материалов судебной практики) / О. А. Кулинич // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2014. - Т. 27 (66). № 1. - С. 98-104.
В статье исследуется судебная практика, касающаяся защиты права на изображение. Право на собственное изображение является одним из личных прав физического лица. Указывается, что одним из условий удовлетворения требований является идентификация изображения с реальной личностью. Определяются факторы, влияющие на идентификацию. Осуществляется их обобщение.
Ключевые слова: фотография, право на изображение, идентификация, защита прав.
IDENTIFICATION OF PHYSICAL PERSON REPRESENTED
IN THE PICTURE, WITH THE PERSON, THE RIGHT TO OWN IMAGES WAS VIOLATED (REVIEW OF JURISPRUDENCE MATERIALS)
Kulinich O. O.
National University «Odesa Law Academy», Odesa, Ukraine
The right to one's own image is one of the rights of an individual. Protection of the right image is based on articles 307, 308 of the Civil Code of Ukraine. In cases of protection of the right to their own image with one of the most important conditions for satisfaction of claims is the identification of the individual, the right to own image that is allegedly infringed with a person depicted in a photographic work.
Based on materials of jurisprudence, we can make conclusions that individuals do not always pay attention to the quality of reproduction of images with their image on the manner in which reproduce their traits and whether they can learn. Establishing the identity of the person alleging violations of his right to his own image with the person depicted in the photograph is very important. In these cases the plot indicates that in most cases do not allow photographs used to identify the image of a real person. Using photographs of poor quality, image contours of the face and body, without specifying any personal data prevent possible human recognition by third parties.
In such cases it is impossible to talk about any violations. The implementation of human identification shown in pictures with a person whose rights allegedly infringed is one of the conditions to meet the stated claims in violation of the rights to the image.
Considering such cases of human identification with the image produced is usually personally by the judge without special expertise. Among the factors which affect the ability to identify, are the following: the clarity and image quality, the presence of combined features, and not only the contours, the duration of the show, and others. Considering that the jurisprudence of this category of cases is not uniform in the application of Articles 307, 308 of the Civil Code of Ukraine, it is advisable to create generalizations and applications to disclose the issue of the need for identification as a condition to meet the claims of protection of the right image.
Key words: picture, right to image, identification, rights protection.
