CC BY
58
УДК 616.12-12-008.331.1-072.7 DOI: 10.22141/2224-1485.6.62.2018.153929
Боев С.С., Доценко М.Я., Шехунова 1.О., ГерасименкоЛ.В.
ДЗ «Запорзька медична академ1я п1слядипломно! освти МОЗ Укра'ни», м. Запоржжя, Укра'на
» я ш ш ■■ ■ ■■■
Хронотератя apTepi^bHOi ппертонп: сучасний стан питання
Резюме. Ця стаття е оглядом даних лтератури про клшчне значення хронотерапи apmepiaabHoi гшертони в пaцiентiв i3 гшертотчною хворобою. Наведено хронотерапевтичний nidxid до лжу-вання apтеpiaльноi гтертони, що дозволяе тдвищити ефективтсть лжування з урахуванням часу призначення антигшертензивних пpепapaтiв. Наведетрезультати численних долджень, присвя-чених можливостi зниження ризику серцево-судинних ускладнень при ноpмaлiзaцii добового ритму apтеpiaльного тиску.
Ключовi слова: apтеpiaльнa гiпеpтензiя; хронотератя; добове монторування apтеpiaльного тиску; огляд
ОГЛЯД АРТЕРИАЛЬНАЯ8 ^
REVIEW " ГИПЕРТЕНЗИЯ ^
Артерiальна гiпертонiя (АГ) е основним фактором ризику несприятливих серцево-судинних ускладнень (ССУ) [1]. Поширешсть цього захво-рювання коливаеться серед европейсько! попу-лящ! до 36 % [2, 3], у США - до 46 % [4, 5]. А з урахуванням нових рекомендацш Американсько! асощацп серця/Американського кардюлопчно-го коледжу (American Heart Association/American College of Cardiology — AHA/ACC), що змшили де-фшщш АГ i позначили новий рiвень артерiального тиску (АТ) для I стадп захворювання як 130/80 мм рт.ст., поширешсть АГ буде ще тдвищуватися [6]. Майже три чверт пацiентiв використовують анти-гшертензивш препарати (АГП), але тiльки половина шдтримують середнiй АТ на прийнятному рiв-нi [1]. Незважаючи на досягнення сучасно! науки i широкий спектр АГП, лiкування пащенпв з АГ залишаеться однiею з найактуальшших проблем у медицинi.
Традицшш схеми лiкування АГ, заснованi на концепщ! гомеостазу, не враховують бюлопчш рит-ми та !х вплив на фiзiологiчнi та патологiчнi процеси в органiзмi людини. Цей пщхщ часто не забезпечуе достатньо! ефективност антигшертензивно! терапп (АГТ) i супроводжуеться розвитком ряду побiчних ефектiв, таких як гшоперфуз1я внутрiшнiх органiв, порушення гуморального профiлю i порушення електролггного балансу. Тому пошук шляхiв i мето-
дiв полiпшення результатiв л^вання залишаеться досить актуальним.
Перспективною i доступною альтернативою може служити застосування хронотерапевтично-го пщходу, що дозволяе тдвищити ефектившсть лiкування при нетрадицшному режимi призначення АГП. Його можна використовувати як при неускладненш, так i при рефрактернiй АГ. Метод вiдрiзняеться крайньою простотою застосування, разом iз тим накопичуються даш про його високу ефективнiсть [7]. Хронотерап1я — це «комплекс дiа-гностичних i лiкувальних заходiв, в основi яких ле-жить пошук оптимальних тимчасових схем лiкуван-ня з урахуванням добових ршадв оргашзму i його чутливостi до терапевтичних впливiв» [8]. За визна-ченням M.N. Smolensky, R.C. Hermida i ствавт. [9], хронотерапевтичний пiдхiд при ппертонп спрямо-ваний не тшьки на нормалiзацiю денного i шчного АТ, а й на «переклад» патолопчного добового ритму в нормальний з одночасною мiнiмiзацiею небажа-них явищ. Хронотерапiя базуеться на виборi оптимально! дози i найбшьш пщходящого часу прийому препарату, а також на використанш спецiальних лжарських форм iз контрольованим початком дл (controlled-onset) i з уповшьненим вившьненням (extended-release). 1снують два пщходи до хронотерапи АГ [10]. При першому з них, «грунтуючись на щлодобовому визначеннi АТ, встановлюють його
© «Артерiальна гiпертензiя» / «Артериальная гапертензия» / «Hypertension» («Arterial'naa gipertenzia»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky A.Yu., 2018
Для кореспонденци: Боев Сергiй Сергiйович, кандидат медичних наук, доцент кафедри кардюлоги, ДЗ «Запорiзька медична академiя шслядипломноТ ocBiTM МОЗ УкраТни», бульвар Вштера, 20, м. Запoрiжжя, 69096, УкраТна; e-mail: [email protected]; конт. тел.: +38 (061) 224-37-37
For correspondence: Sergei Boev, PhD, Associate Professor at the Department of Cardiology, State Institution "Zaporizhia Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine'; Vintera boulevard, 20, Zaporizhzhia, 69096, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +38 (061) 224-37-37
циркадний профшь i оптимальний час прийому ль к1в. 1х призначають з урахуванням часу п1к1в АТ i фармакок1нетики препарат1в, що використовують, таким чином, щоб максимальний антигшертензив-ний ефект припадав на перюди доби з найбшьшими цифрами АТ. При другому пщход1 «визначають хро-ночутливють до АГП, призначаючи його в р1зш го-дини доби i проводячи кл1н1ко-фармаколог1чн1 до-слщження протягом декшькох дн1в для з'ясування оптимального часу прийому препарату» [10].
Добова динамжа (параметри циркадного ритму, стутнь н1чного зниження, структура загально! ва-р1абельност1 i спектральний склад) АТ залежить в1д сукупност1 фактор1в як ендогенно!, так й екзоген-но! природи [11]. В основ1 ендогенного компонента добового ритму АТ лежать ритм1чт процеси, що координують 24-годинну динам1ку серцевого ви-киду (ударного об'ему) i периферичного опору су-дин (д1аметра просв1ту i тонусу). Екзогенн1 фактори обумовлен1 переважно р1внем ф1зично! активност1, сном, харчуванням тощо, а також р1внем зовшш-нього осв1тлення (фактором св1тла) [12—14].
Амбулаторне мошторування АТ (АМАТ) — це метод, що дозволяе виконувати найбшьш повний хроноб1олог1чний анал1з профшю АТ у звичайн1й повсякденн1й д1яльносп пац1ента. При 24-годинно-му мошторуванш АТ у б1льшост1 нормотензивних ос1б i пац1ент1в 1з неускладненою АГ динамжа АТ характеризуеться: 1) значним тдвищенням вранцц 2) 2 денними тками — перш1 2—3 години тсля про-будження i другий — раншм вечором; 3) невеликим денним зниженням; 4 ) зниженням на 10—20 % п1д час сну пор1вняно 1з середн1м значенням п1сля про-будження, причому зниження р1вня систол1чного АТ (САТ) вище, нж д1астол1чного АТ (ДАТ) [15].
З огляду на 24-годинн1 профш АТ особи з АГ можуть бути загалом класиф1кован1 так: 1. Dipper — нормальний (оптимальний) стутнь шчного зниження АТ (С1 10-20 %). Перепад АТ у 10-20 % розщнюють як нормальний добовий ритм. 2. Non-dipper — недостатнш стутнь шчного зниження АТ (С1 0-10 %). 3. Over-dipper — надм1рне зниження АТ у шчний час (С1 > 20 %). 4. Night-peaker — ш-вертований характер добово! криво! позначають як шчний п1к (С1 < 0 %), р1вень н1чного АТ бшьший в1д денного.
Non-dipper в1дзначаеться у 32-46 % дорос-лих пащент1в з АГ [16], пов'язаний 1з порушеною серцевою функц1ею, включаючи збшьшений сис-тол1чний об'ем л1вого передсердя i товщину стш-ки л1вого шлуночка [17-19]. Non-dipper АТ також пов'язаний 1з численними хрон1чними станами, включаючи вегетативну дисфункщю, ниркову не-достатн1сть, порушення толерантност1 до глюкози й обструктивне апное ув1 сш [20-22]. Менш по-ширений night-peaker, що зустр1чаеться в 5-19 % дорослих пащенпв з АГ [16]. Вш пов'язаний 1з тяжкою нирковою дисфункщею, 1шем1чною хворобою серця, утворенням каротидно! бляшки i
лакунарним 1нфарктом [23, 25]. Пац1енти 1з over-dipper, що в1дзначений у 4-20 % дорослих пащ-ент1в 1з хрон1чною терм1нальною недостатн1стю [16], мають пщвищений ризик безсимптомних це-ребральних 1нфаркт1в [26]. Кр1м того, метаанал1з показуе, що серед пащенпв, як1 не л1кувалися, при оver-dipper АТ е п1двищений ризик загальних ви-падк1в серцево-судинних захворювань (ССЗ) по-р1вняно з особами з dipper АТ при АГ [16].
Однак вищевказана класиф1кац1я пац1ент1в пов'язана з низкою методолопчних проблем [27]:
1. Обмежена вщтворюванють. За даними бшь-шост1 досл1джень, в1д 20 до 30 % пащенпв при повторному проведенш добового мошторування АТ (ДМАТ) перемщаються з групи dipper у non-dipper, i навпаки. Спец1альний кореляц1йний анал1з також показав лише пом1рну узгоджен1сть результат1в двох ДМАТ [28].
2. В1дсутн1сть загальновизнаних меж дня i ноч1 [28, 29].
3. Належшсть пац1ента до розряду dipper i non-dipper може залежати вщ ряду умов, таких як яюсть i к1льк1сть н1чного сну, денний сон, характер по-всякденно! активност1, положення руки при вимь рюванн1 АТ у денний i н1чний час. Ус1 ц1 фактори, безумовно, впливають i на вщтворювашсть характеристик АТ, що класиф1куються в пац1ент1в, як1 можуть бути полшшеш при строгому методичному шдход1 до визначення часу дня i ноч1 [28, 29].
Можливо, на практищ доц1льн1ше ор1ентуватися на усереднений р1вень н1чного АТ. У цьому раз1 при-йом АГП у веч1рнш час сл1д рекомендувати хворим, у яких н1чний АТ перевищуе 120/70 мм рт.ст. При-вабливим представляеться використання для ц1лей хронотерапп т1льки величини ранкового пгдйому АТ (ВРП). ВРП е р1зницею м1ж максимальним i м1-н1мальним р1внем АТ у заданий в1др1зок часу. Про-гностичне значення ВРП, особливо щодо ризику мозкового шсульту, було доведено в декшькох до-сл1дженнях [30]. Доведено, що ВРП може модифь куватися п1д д1ею деяких АГП [30, 31] i, отже, бути потенцшною «м1шенню» хронотерапГ!. Оц1нка ВРП також пов'язана з рядом проблем: взаемозалежжшс-тю з1 ступенем шчного зниження АТ, обмеженою вщтворювашстю, використанням у р1зних досл1-дженнях р1зних визначень показника [30, 32]. На-решт1, мабуть, основною проблемою використання ВРП на практищ е етшчш вщмшносп в р1вн1 цього показника, що переконливо показаш в дослщженш 1нтернац1онального колективу автор1в б1льше нж у 3500 пац1ент1в [33].
Але ясно одне, що пщтверджено в численних до-сл1дженнях, що середне значення н1чного (п1д час сну) АТ, отримане в результат1 АМАТ, е як незалеж-ним, так i б1льш сильним предиктором ризику ССЗ, н1ж денн1 кл1н1чн1 (офюш/неофюш) вим1рювання АТ або мон1торинг тшьки денного АТ [34].
Таким чином, методичш проблеми 1нтерпрета-ц1! розрахункових показник1в добового проф1лю АТ
24
ApTepianbHa г1пертенз1я, ISSN 2224-1485 (print), ISSN 2307-1095 (online)
№ 6 (62), 2018
ускладнюють реал1зацго першого хронотерапевтич-ного подходу. Тому практично у вс1х хронотерапев-тичних дослщженнях знайшов застосування другий щдхвд, оск1льки в1н б1льш простий i менш методично «вразливий».
Елементи хронотерапевтичного пщходу до АГ були використаш в ряд1 великих м1жнародних ба-гатоцентрових досл1джень, що проводилися про-тягом останнк 20 роюв. Як приклад можуть слу-жити дослщження HOPE, Syst-Eur, CONVINCE, ASCOT. G.C. Roush та ствавт. у своему метаанал1з1 досл1джень, опублжованих 1з 1 с1чня 2008 року по 31 грудня 2013 року, дшшли висновку про значне (48 %) зниження вщносного ризику несприятливих ССУ в пац1ент1в, як1 приймали л1ки ввечер1, пор1в-няно з ранковим прийомом [35].
Однак найбшьшим власне хронотерапевтич-ним досл1дженням на сьогодш е досл1дження МАРЕС (Ambulatory Blood Pressure Monitoring in the Prediction of Cardiovascular Events and Efficacy of Chronotherapy) [36]. Воно було спещально роз-роблено для вивчення питання про можлив1сть зниження ризику ССУ при нормал1зацп добового ритму АТ, викликано! призначенням АГП на шч. Учасники з пщвищеним АТ на початку дослщжен-ня були рандом1зован1 у дв1 групи: групу з прийомом вс1х АГП в1дразу п1сля пробудження i групу з прийомом одного або бшьше препарат1в перед сном. Незважаючи на те, що ключовим показни-ком дослщження був ступ1нь н1чного зниження АТ, був використаний другий хронотерапевтичний п1дх1д: схема лжування не залежала вщ вих1дного добового проф1лю АТ у пащента. Хронотерап1я приводила до значного зниження шчного АТ, по-лшшення добового ритму (у напрямку до статусу dipper) i, що особливо важливо, до зниження ризику виникнення первинно! кшцево! точки. У пащенпв, як1 отримували хоча б один АГП на шч, пор1вняно з групою, що приймала препарати вран-ц1, було в1дзначено надзвичайно виражене змен-шення частоти ССУ: 12,0 проти 27,8 поди на 1000 пащенпв на рж (вщносний ризик 0,39; р < 0,001) [37]. У дослщженш було п1дтверджено прогностич-не значення н1чного АТ: його зниження на кожш 5 мм рт.ст. супроводжувалося зменшенням ризику виникнення первинно! кшцево! точки на 17 % (щ результати вщносяться як до САТ, так i до ДАТ).
Однак на сьогодш в бшьшосп кра!н продовжуе застосовуватися стратепя, ор1ентована переважно на ранкове дозування АГП. Для досягнення цшьо-вого р1вня АТ л1кар1 зазвичай збшьшують дози до максимальних i/або використовують множинну комб1нац1ю препарат1в [38-40]. Пдвищене лжар-ське навантаження збшьшуе частоту небажаних по-б1чних ефекпв i може знизити прихильн1сть пащента до передбачуваного режиму лжування [41, 42]. Здаеться ймов1рним, що поб1чш ефекти препарат1в i кшьюсть запропонованих л1к1в можуть бути змен-шен1 шляхом простого врахування часу природного
зростання i зменшення АТ i впливу на регуляторнi мехашзми цих коливань.
Ми хотiли б шдкреслити, що дослщження МАРЕС — це перше завершене, проспективне дослщження, яке не тшьки пщтверджуе, що нiчний рiвень САТ е найбшьш значущим незалежним про-гностичним маркером ССУ i смертностi вщ ССЗ [43, 44], що також пщтверджено в кiлькох iнших про-спективних дослiдженнях iз застосуванням АМАТ при АГ [45—49], але ще i доводить, що зниження шчного АТ (пщ час сну) за допомогою стратегГ! призна-чення при неускладненiй АГ одного i бiльше АГП перед сном знижуе загальну кiлькiсть ССЗ на 61 % й основних ССУ (смерть, шфаркт мюкарда, iшемiч-ний i геморагiчний iнсульт) на 67 % [50] i покращуе прогноз АГ при таких супутнк захворюваннях, як цукровий дiабет 2-го типу [51], iшемiчна хвороба серця [52], включаючи i резистентну АГ [53].
Таким чином, не дивно, що кшька м1жнародних медичних i наукових товариств [54—59] тепер ви-знають клшчну значимiсть нiчного АТ як основну мету зниження АТ i рекомендують прийом перед сном одного i бiльше препаратiв iз запропонованих пащенту з АГ.
Висновок
Циркадний тимчасовий мехашзм властивий усьому живому i кодуеться нашою ДНК [60]. Цир-каднi ритми лежать в основi багатьох аспектiв здоров'я людини [60]. Це особливо важливо для серцево-судинно! системи [61] й штегрованих ен-докринних систем [62], функцГ! вегетативно! нер-вово! системи [63], мжробюму [64], оскiльки цей механiзм впливае на бюдоступшсть та тривалiсть дл лiкарського засобу за рахунок варiацl! поглинання, розподiлу, метаболiзму й елiмiнацl!. Ефекти препарату також залежать в!д доступностi та функцГ! рецепторiв [65], на як1 також може впливати добова фаза [66].
У нещодавшх дослiдженнях було показано, що шпбггори ангiотензинперетворюючого ферменту бiльш ефективно впливають на серцево-судинну систему, якщо вони вводяться пiд час сну [67]. А в експериментальних дослщженнях (на моделях мишей) продемонстровано, що ступiнь взаемод!! бгл-кових мшеней рiзних органiв з основними лжар-ськими засобами коливаеться залежно в!д часу доби [68].
Бшьше того, внутршнш бiологiчний час (добова фаза) може рiзнитися м1ж людьми порiвняно iз зовнiшнiм годинним часом [69], однак, оскшьки важко миттево оцiнити циркадну фазу, сьогодш практично немае лтв, заснованих на внутршньо-му бiологiчному часi.
Хронотерапiя, будь то з точки зору зовшшнього часу або внутрiшнього бюлопчного часу, недови-користовуеться i може бути важливим фактором полiпшення сучасно! персоналiзовано! медицини. Хронотерапiя становить собою потенцшно пер-
спективний метод тдвищення ефективност л1ку-вання Ar i призначення лiкарських засобiв протягом доби з yрахyванням циркадност [70]. Однак наявнi сьогоднi наyковi данi, що свщчать на користь цього методy, вимагають пiдтвердження в проспективних багатоцентрових дослщженнях i3 ретельною неза-лежною верифiкацieю к1нцевих точок i небажаних явищ. В1дносно нещодавно з'явилися повщомлен-ня про початок двох таких дослщжень [71, 72]. По-зитивний резyльтат цих проекпв, безсyмнiвно, бyде сприяти поступовому впровадженню хронотерапев-тичних методiв у нов1 мiжнароднi рекомендаций з Ar, сприяти пщвищенню ефективностi лiкyвання Ar i, зокрема, ршенням його основного завдання — зни-ження ризику ССУ.
Конфлжт iHTepeciB. Aвтори заявляють про вщ-сутн1сть конФл1кту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
Список лiтepaтypи
1. Go A.S. Executive summary: heart disease and stroke statistics — 2014 update a report from the American Heart Association / A.S. Go, D. Mozaffarian, V.L. Roger [et al.]// Circulation. — 2014. — Vol. 129(3). — Р. 399-410.
2. Mozaffarian D. American Heart Association Statistics Committee; Stroke Statistics Subcommittee. Heart Disease and Stroke Statistics-2016 Update: A Report From the American Heart Association / D. Mozaffarian, E.J. Benjamin, A.S. Go [et al.]// Circulation. — 2016. — Vol. 133. — Р. 38-360.
3. Timmis A. Atlas Writing Group (2017) European Society of Cardiology: Cardiovascular Disease Statistics 2017 / A. Tim-mis, N. Townsend, C. Gale [et al.] // Eur. Heart J. — 2018. — Vol. 39(7). — Р. 508-579. doi: 10.1093/eurheartj/ehx628.
4. Muntner P. Potential U.S. Population Impact of the 2017 American College of Cardiology/American Heart Association High Blood Pressure Guideline / P. Muntner, R.M. Carey, S. Gidding [et al.]// J. Am. Coll. Cardiol. — 2018. — Vol. 71. — Р. 109-118. DOI: 10.1161/CIRCULATI0NAHA.117.032582.
5. Reboussin D.M. Systematic Reviewfor the 2017ACC/AHA/ AAPA/ABC/ACPM/AGS/APhA/ASH/ASPC/NMA/PCNA Guidelinefor the Prevention, Detection, Evaluation, and Management of High Blood Pressure in Adults: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines / D.M. Reboussin, N.B. Allen, M.E. Griswold [et al.]//Hypertension. — 2018. — Vol. 71(6). — Р. 116-135. doi: 10.1161/HYP.0000000000000067.
6. John M. Flack. The New ACC/AHA Hypertension Guidelines for the Prevention, Detection, Evaluation, and Management of High Blood Pressure in Adults/ John M. Flack, David Calhoun Ernesto, L. Schiffrin //American Journal of Hypertension. — 2018. — Vol. 31. — Issue 2. — P. 133-135. DOI: 10.1093/ajh/hpx207.
7. Гоpбyнов В.М. Хpонотepanuя apтepuaльной гunep-тотш cовpeмeнноe т^оянж npоблeмы / В.М. Гоpбyнов, Е.Ю. Фeдоpовa, Е.В. Платонова // Ращональная фapмaко-тepanuя в кapдuологuu. — 2017. — M 13(5). — С. 706-715. DOI: 10.20996/1819-6446-2017-13-5-706-715.
8. Ольбтжая Л.И. Хpонотepaneвтuчecкue acneKmbi npuмeнeнuя pa^mmix фоpм нuфeдunuнa y больных гunepmо-
нической болезнью/Л.И. Ольбинская, Б.А. Хапаев//Кардиология. - 2000. - № 6. - С. 59-62.
9. Smolensky M.H. Administration-time-dependent effects of blood pressure-lowering medications: basis for the chronotherapy of hypertension / M.H. Smolensky, R.C. Hermida, D.E. Ayala [et al.]// Blood Press Monit. - 2010. - Vol. 15. - Р. 173-180. doi: 10.1097/MBP0b013e32833c7308.
10. Ольбинская Л.И. Мониторирование артериального давления в кардиологии /Л.И. Ольбинская, А.И. Мартынов, Б.А. Хапаев - М.: Русский врач, 1998. - 99 с.
11. Гапон Л.И. Ритмы артериального давления и частота сердечных сокращений у лиц с артериальной гипертонией в условиях Крайнего Севера / Л.И. Гапон, Н.П. Шуркевич, А.С. Ветошкин [и др.]// Клиническая медицина. - 2006. -Т. 84, № 2. - С. 39-44.
12. Gubin D.G. Activity, Sleep and Ambient Light Have aDif-ferent Impacton Circadian Blood Pressure, Heart Rate and Body Temperature Rhythms / D.G. Gubin, D. Weinert, S.VRybina [et al.]// Chronobiology Int. - 2017. - Vol. 34(5). - Р. 632649. doi: 10.1080/07420528.2017.1288632.
13. Gubin D.G. Melatonin attenuates effects of light-at-night on systolic blood pressure and body temperature but does not affect diastolic blood pressure and heart rate circadian rhythms / D.G. Gubin, D. Weinert, S.V. Solovieva // Chronobiology Int. -2018. pending.
14. Губин Д.Г., Вайнерт Д., Соловьева С.В., Дуров A.M. Роль активности, сна и внешней освещенности в суточной динамике артериального давления / Д.Г. Губин, Д. Вайнерт,
C.В. Соловьева [и др.]// Медицинский алфавит. - 2018. -Т. 1, № 3. Артериальная гипертензия. - С. 20-23.
15. Hermida R.C. Circadian variation of blood pressure: the basis for the chronotherapy of hypertension / R.C. Hermida,
D.E. Ayala, F. Portaluppi//Adv. Drug Deliv. Rev. - 2007. -Vol. 59. - Р. 904-922. DOI: 10.1016/j.addr.2006.08.003
16. Salles G.F. Prognostic effect of the nocturnal blood pressure fall in hypertensive patients: the ambulatory blood pressure collaboration in patients with hypertension (ABC-H) meta-ana-lysis/ G.F. Salles, G. Reboldi, R..H. Fagard[et al.]//Hypertension. - 2016. - Vol. 67(4). - Р. 693-700. DOI: 10.1161 /HY-PERTENSI0NAHA.115.06981.
17. Ermiq N. Comparison of left atrial volume and function in non-dipper versus dipper hypertensives: a real-time three-dimensional echocardiography study / N. Ermi§, Y.O. Otlu, A. Afyin [et al.] // The Anatolian journal of cardiology. -2016. - Vol. 16(6). - Р. 428-433. doi: 10.14744/AnatolJCar-diol.2015.6569.
18. Acar G. Comparison of left atrial mechanical function in nondipper versus dipper hypertensive patients: a speckle tracking study / G. Agar, М. Bulut, К. Arslan [et al.]//Echocardiography. - 2013. - Vol. 30(2). - Р. 164-170. DOI: 10.1111 / echo.12023.
19. Tadic M. Circadian blood pressure pattern and right ventricular and right atrial mechanics: a two- and three-dimensional echocardiography study / M. Tadic, C. Cuspidi, B. Pencic [et al.]// J. Am. Soc. Hypertens. - 2014. - Vol. 8(1). - Р. 4553. DOI: 10.1016/jjash.2013.07.008.
20. Liu M. Non-dipping is a potent predictor of cardiovascular mortality and is associated with autonomic dysfunction in hae-modialysis patients / M. Liu, H. Takahashi, Y. Morita [et al.]//
26
ApTepianbHa rinepTeH3ifl, ISSN 2224-1485 (print), ISSN 2307-1095 (online)
№ б (62), 2018
Nephrol. Dial. Transplant. — 2003. — Vol. 18(3). — P. 563-569. DOI: 10.1093/ndt/18.3.563.
21. Timio M. "Non-dipper" hypertensive patients and progressive renal insufficiency: a 3-year longitudinal study / M. Timio, S. Venanzi, S. Lolli [et al.] // Clin. Nephrol. — 1995. — Vol. 43(6). — P. 382-387.
22. Ukkola O. Non-dipping pattern in ambulatory blood pressure monitoring is associated with metabolic abnormalities in a random sample ofmiddle-aged subjects/ O. Ukkola, R.-L. Vasun-ta, Y.A. Kesaniemi// Hypertens Res. — 2009. — Vol. 32(11). — P. 1022-1027. DOI: 10.1038/hr.2009.137.
23. Wang C. Reversed dipper blood-pressure pattern is closely related to severe renal and cardiovascular damage in patients with chronic kidney disease / C. Wang, J. Zhang, X. Liu [et al.] // PLoS One. — 2013. — Vol. 8(2). — P. e55419. doi: 10.1371/ journal.pone.0055419.
24. Yan B. Blood pressure reverse-dipping is associated with early formation of carotid plaque in senior hypertensive patients / B. Yan, L. Peng, D. Han [et al.] // Medicine (Baltimore). — 2015. — Vol. 94(10). — P. e604. doi: 10.1097/ MD.0000000000000604.
25. Yan B. Reverse-dipper pattern of blood pressure may predict lacunar infarction in patients with essential hypertension / B. Yan, L. Peng, Q. Dong [et al.]// Eur. J. Neurol. — 2015. — Vol. 22(6). — P. 1022-1025. DOI: 10.1111/ene.12659.
26. Kario K. Risers and extreme-dippers of nocturnal blood pressure in hypertension: antihypertensive strategy for nocturnal blood pressure / K. Kario, K. Shimada // Clin. Exp. Hypertens. — 2004. — Vol. 26(2). — P. 177-189.
27. Schillaci G. Antihypertensive Drug Treatment and Cir-cadian Blood Pressure Rhythm: A Review of the Role of Chro-notherapy in Hypertension / G. Schillaci, F. Battista, L. Settimi [et al.] //Current Pharmaceutical Design. — 2015. — Vol. 21. — P. 756-772.. doi: 10.2174/138161282066614102413001325.
28. Henskens L.H. Different classifications of nocturnal blood pressure dipping affect the prevalence of dippers and non-dippers and the relation with target-organ damage/L.H. Henskens, A.A. Kroon, R..J. van Oostenbrugge [et al.] // J. Hypertens. — 2008. — Vol. 26. — P. 691-698. doi: 10.1097/HJH.0b013e3282f4225f.
29. Van Ittersum F.J. Analysis of twenty-four-hour ambulatory blood pressure monitoring: what time period to assess blood pressures during waking and sleeping? / F.J. Van Ittersum, R.G. Ijzerman, C.D. Stehouwer // J. Hypertens. — 1995. — Vol. 13. — P. 1053-1058.
30. Kario K. Morning Surge in Blood Pressure and Cardiovascular Risk. Evidence and Perspectives/K. Kario//Hypertension. — 2010. — Vol. 56. — P. 765-773. doi: 10.1161/HYPER-TENSIONAHA.110.157149.
31. Kario K. Clinician's Manual on Early Morning Risk Management in Hypertension / K. Kario. London: Science Press, 2004. — 68p.
32. O'Brien E. European Society of Hypertension position paper on ambulatory blood pressure monitoring / E. O'Brien, G. Para-ti, G. Stergiou [et al.] // Journal of Hypertension. — 2013. — Vol. 31. — P. 1731-1768. doi: 10.1097/HJH.0b013e328363e964.
33. Hoshide S. Ethnic differences in the degree of morning blood pressure. Surge and in its determinants between Japanese and European hypertensive subjects data from the ARTEMIS Study / S. Hoshide, K. Kario, A. de la Sierra [et al.]// Hyperten -
sion. - 2015. - Vol. 66(4). - P. 750-756. doi: 10.1161 /HY-PERTENSIONAHA.115.05958.
34. Hermida R.C. Bedtime Blood Pressure Chronotherapy Significantly Improves Hypertension Management / C.R.. Hermida, D.E. Ayala, J.R.. Fernandez [et al.] // Heart Failure Clinics. - 2017. - Vol. 13. -Iss. 4. - P.759-777. DOI: 10.1016/j. hfc.2017.05.010.
35. Roush G.C. Evening dosing of antihypertensive therapy to reduce cardiovascular events: a third type of evidence based on a systematic review and meta-analysis of randomized trials / G.C. Roush, J. Fapohunda, J.B. Kostis// J. Clin. Hypertens (Greenwich). - 2014. - Vol. 16(8). - P. 561-568. DOI: 10,1111/jch.12354.
36. Hermida R.C. Bedtime ingestion of hypertension medications reduces of new-onset type 2 diabetes: a randomized controlled trial/R.C. Hermida, D.E. Ayala, A. Mojon[etal.] //Dia-betologia. - 2015. - Vol. 59(2). - P. 395- 405. doi: 10.1007/ s00125-015-3749-7.
37. Hermida R.C. Chronotherapy with conventional blood pressure medications improves management of hypertension and reduces cardiovascular and stroke risks / R.C. Hermida, E.A. Diana, M.H. Smolensky [et al.] // Hypertens Res. - 2016. -Vol. 39(5). - P. 277-292. doi: 10.1038/hr.2015.142.
38. Neldam S. Early combination therapy with telmisartan plus amlodipine for rapid achievement of blood pressure goals / S. Neldam, B. Dahlof, W. Oigman [et al.] //Int. J. Clin. Pract. -2013. - Vol. 67(9). - P. 843-852. doi: 10.1111/ijcp.12180.
39. Chobanian A.V. Seventh report ofthe Joint National Committee on Prevention, Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Pressure / A.V. Chobanian, G.L. Bakris, H.R.. Black [et al.]//Hypertension. - 2003. - Vol. 42(6). - P. 1206-1252. DOI: 10.1161/01.HYP.0000107251.49515.c2.
40. Mancia G. 2007 Guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the Management of Arterial Hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / G. Mancia, G. De Backer, A. Dominiczak [et al.] / J. Hypertens. - 2007. - Vol. 25(6). - P. 1105-1187. DOI: 10,1097/ HJH.0b013e3281fc975a.
41. Law M.R. Value of low dose combination treatment with blood pressure lowering drugs: analysis of354 randomised trials / M.R. Law, N.J. Wald, J.K. Morris [et al.]// BMJ. - 2003. -Vol. 326(7404). - P. 1427. DOI: 10.1136/bmj.326.7404.1427.
42. Saini S.D. Effect of medication dosing frequency on adherence in chronic diseases /S.D. Saini, P. Schoenfeld, K. Kaulback [et al.]//Am. J. Manag. Care. - 2009. - Vol. 15(6). - P. 22-33.
43. Hermida R.C., Ayala D.E., Mojón A. Decreasing sleep time blood pressure determined by ambulatory monitoring reduces cardiovascular risk / R.C. Hermida, D.E. Ayala, A. Mojón // J. Am. Coll. Cardiol. - 2011. - Vol. 58. - P. 1165-1173. Doi: 10.1016/j.jacc.2011.04.043.
44. Hermida R.C. Sleep-time blood pressure: prognostic value and relevance as a therapeutic target for cardiovascular risk reduction / R.C. Hermida, D.E. Ayala, J.R. Fernández [et al.]// Chronobiol Int. - 2013. - Vol. 30. - P. 68-86. doi: 10.3109/07420528.2012.702581.
45. Minutolo R. Prognostic role of ambulatory blood pressure measurement in patients with nondialysis chronic kidney disease /R. Minutolo, R. Agarwal, S. Borrelli [et al.]//Arch. In-
tern. Med. — 2011. — Vol. 171. — Р. 1090-1098. DOI: 10,1001/ archinternmed.2011.230.
46. Roush G.C. Prognostic impact from clinic, daytime, and nighttime systolic blood pressure in 9 cohorts on 13,844 patients with hypertension/ G.C. Roush, R.H. Fagard, G.F. Salles [etal.]//J. Hypertens. — 2014. — Vol. 32. — Р. 2332-2340. DOI: 10.1097/HJH.0000000000000355.
47. Ben-Dov I.Z. Predictors of all cause mortality in clinical ambulatory monitoring. Unique aspects of blood pressure during sleep/I.Z. Ben-Dov, J.D. Kark, D. Ben-Ishay [et al.]//Hypertension. — 2007. — Vol. 49. — Р. 1235-1241. DOI: 10.1161/HY-PERTENSIONAHA.107.087262.
48. Fagard R.H. Daytime and nighttime blood pressure as predictors of death and cause-specific cardiovascular events in hypertension / R.H. Fagard, H. Celis, L. Thijs [et al.]// Hypertension. — 2008. — Vol. 51. — Р. 55-61. DOI: 10,1161/HYPER-TENSIONAHA.107.100727.
49. Fan H.Q. Prognostic value of isolated nocturnal hypertension on ambulatory measurement in 8711 individuals from 10populations/H.Q. Fan, Y. Li, L. Thijs [et al.]// J. Hypertens. — 2010. — Vol. 28. — Р. 2036-2045. DOI: 10.1097/ HJH.0b013e32833b49fe.
50. Hermida R.C. Hypertension: New perspective on its definition and clinical management by bedtime therapy substantially reduces cardiovascular disease risk / C.R.. Hermida, E. Diana Ayala, R.. José Fernández [et al.] // European Journal of Clinical investigation. — 2018. — Vol. 48(5). — P. e12909. doi: 10.1111/ eci.12909.
51. Hermida R.C. Influence of time of day of blood pressure lowering treatment on cardiovascular risk in hypertensive patients with type 2diabetes/R.C. Hermida, D.E. Ayala, A. Mojón [et al.] // Diabetes Care. — 2011. — Vol. 34. — Р. 1270-1276. DOI: 10.2337/dc11-0297.
52. Hermida R.C. Bedtime dosing of antihypertensive medications reduces cardiovascular risk in CKD / R.C. Hermida, D.E. Ayala, A. Mojón [et al.]// J. Am. Soc. Nephrol. — 2011. — Vol. 22. — Р. 2313-2321. DOI: 10.1681/ASN.2011040361.
53. Ayala D.E. Cardiovascular risk of resistant hypertension: dependence on treatment time regimen of blood pressure lowering medications / D.E. Ayala, R.C. Hermida, A. Mojón [et al.]// Chronobiol. Int. — 2013. — Vol. 30. — Р. 340-352. DOI: 10,3109/07420528.2012.701455.
54. Hermida R.C. 2013 Ambulatory blood pressure monitoring recommendations for the diagnosis of adult hypertension, assessment of cardiovascular and other hypertension associated risk, and attainment of therapeutic goals. Joint recommendations from the International Society for Chronobiology (ISC), American Association of Medical Chronobiology and Chronotherapeutics (AAMCC), Spanish Society of Applied Chronobiology, Chronotherapy, and Vascular Risk (SECAC), Spanish Society of Atherosclerosis (SEA), and Romanian Society of Internal Medicine (RSIM) / R.C. Hermida, M.H. Smolensky, D.E. Ayala [et al.] // Chronobiol. Int. — 2013. — Vol. 30. — Р. 355-410. DOI: 10.1016/j.arteri.2013.03.002.
55. Hermida R.C. Ambulatory blood pressure monitoring (ABPM) as the reference standardfor diagnosis ofhypertension and assessment of vascular risk in adults / R.C. Hermida, M.H. Smolensky, D.E. Ayala [et al.]// Chronobiol. Int. — 2015. — Vol. 32. — Р. 1329-1342. DOI: 10,3109/07420528.2015.1113804.
56. American Diabetes Association. Standards of medical care in diabetes — 2012// Diabetes Care. — 2012. — Vol. 35. — Suppl. 1. — P. 11-63. doi: 10.2337/dc12-s011.
57. Rydén L. ESC guidelines on diabetes, prediabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD / L. Rydén, P.J. Grant [et al.] // Eur. Heart J. — 2013. — Vol. 34. — P. 3035-3087. DOI: 10,1093/eurheartj/eht108.
58. Shimamoto K. The Japanese Society of Hypertension Guidelines for the Management of Hypertension (JSH2014) / K. Shimamoto, K. Ando, T. Fujita [et al.] // Hypertens Res. — 2014. — Vol. 37. — P. 253-390. DOI: 10.1038/hr.2014.20.
59. Chiang C.E. 2015 guidelines of the Taiwan Society of Cardiology and the Taiwan Hypertension Society for the Management of Hypertension / C.E. Chiang, T.D. Wang, K..C. Ueng [etal.] //J. Chin. Med. Assoc. — 2015. — Vol. 78. — P. 1-47. DOI: 10,1016/jjcma.2014.11.005.
60. Callaway E. Medicine Nobel awarded for work on circadian clocks / E. Callaway, H. Ledford // Nature. — 2017. — Vol. 550. — P. 18. DOI: 10.1038/nature.2017.22736.
61. Martino T.A. Influence of the cardiomyocyte circadian clock on cardiac physiology and pathophysiology / T.A. Martino, M.E. Young// J. Biol. Rhythms. — 2015. — Vol. 30. — P. 183205. DOI: 10,1177/0748730415575246.
62. Gamble K..L. Circadian clock control of endocrine factors /K.L. Gamble, R. Berry [et al.]//Nat. Rev. Endocrinol. — 2014. — Vol. 10. — P. 466-475. DOI: 10,1038/nrendo.2014.78.
63. Scheer F.A. Impact of the human circadian system, exercise, and their interaction on cardiovascular function / F.A. Scheer, K. Hu, H. Evoniuk [et al.]//Proceedings of the National Academy of Sciences. — 2010. — Vol. 107. — P. 2054120546. doi: 10.1073/pnas.1006749107.
64. Paschos G.K.. Circadian clocks and metabolism: implications for microbiome and aging/ G.K.. Paschos, G.A. Fitz Gerald// Trends Genet. — 2017. — Vol. 33. — P. 760-769. doi: 10.1016/j. tig.2017.07.010.
65. Natesh R. Structural details on the binding of antihypertensive drugs captopril and enalaprilat to human testicular angiotensin I-converting enzyme / R. Natesh, S.L. Schwager, H.R. Evans//Biochemistry. — 2004. — Vol. 43(27). — P. 87188724. DOI: 10.1021/bi049480n.
66. Baraldo M. The influence of circadian rhythms on the kinetics of drugs in humans / M. Baraldo // Expert Opin. Drug. Metab. Toxicol. — 2008. — Vol. 4(2). — P. 175-192. DOI: 10.1517/17425255.4.2.175.
67. Martino T.A. The primary benefits of angiotensin-conver-ting enzyme inhibition on cardiac remodeling occur during sleep time in murine pressure overload hypertrophy / T.A. Martino, N. Tata, J.A. Simpson [et al.]// J. Am. Coll. Cardiol. — 2011. — Vol. 57. — P. 2020-2028. DOI: 10.3389/fphar.2015.00077.
68. Zhang R. A circadian gene expression atlas in mammals: implications for biology and medicine / R. Zhang, N.F. La-hens, H.I. Ballance // Proc. Natl Acad. Sci. USA. — 2014. — Vol. 111(45). — P. 16219-16224. DOI: 10.1073/pnas.1408886111.
69. Morris C.J. Circadian misalignment increases C-reactive protein and blood pressure in chronic shift workers / C.J. Morris, T.E. Purvis, J. Mistretta // J. Biol. Rhythm. — 2017. — Vol. 32(2). — P. 154-164. DOI: 10.1177/0748730417697537.
70. Tsimakouridze E.V. Therapeutic applications of circadi-an rhythms for the cardiovascular system / E.V. Tsimakouridze,
28
ApTepianbHa rinepTeH3ifl, ISSN 2224-1485 (print), ISSN 23G7-1G95 (online)
№ б (б2), 2G18
F.J. Alibhai, T.A. Martino // Front. Pharmacol. — 2015. — Vol. 6. — P. 77. DOI: 10.3389/fphar.2015.00077.
71. Carter B.L. Efficacy and safety of nighttime dosing of antihypertensive: review of the literature and design of a pragmatic clinical trial/ B.L. Carter, E.A. Chrischilles, G. Rosenthal [et al.]// J. Clin. Hypertens (Greenwich). — 2014. — Vol. 16. — P. 115-121. doi: 10.1111/jch.12238.
72. Rorie D.A. Methods of a large prospective, randomized, open-label, blinded end-point study comparing morning versus evening dosing in hypertensive patients: the Treatment In Morning versus Evening (TIME) study/ D.A. Rorie, A. Rogers, I.S. Mackenzie [et al.]// BMJ Open. — 2016. — Vol. 6(2). — P. 1-10. doi: 10.1136/bmjopen-2015-010313.
OTpuMaHO 10.12.2018 ■
Боев С.С., Доценко Н.Я., Шехунова И.А., Герасименко Л.В.
ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины», г. Запорожье, Украина
Хронотерапия артериальной гипертонии: современное состояние вопроса
Резюме. Настоящая статья является обзором данных литературы о клиническом значении хронотерапии артериальной гипертонии у пациентов с гипертонической болезнью. Приведен хронотерапевтический подход к лечению артериальной гипертонии, позволяющий повысить эффективность лечения с учетом времени назначения антигипертензивных препаратов. Пред-
ставлены результаты многочисленных исследований, посвященных возможности снижения риска сердечнососудистых осложнений при нормализации суточного ритма артериального давления.
Ключевые слова: артериальная гипертензия; хронотерапия; суточное мониторирование артериального давления; обзор
S.S. Boev, N.Ya. Dotsenko, I.A. Shekhunova, L.V. Gerasimenko
State Institution "Zaporizhia Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine", Zaporizhzhia, Ukraine
Chronotherapy of arterial hypertension: current state of the issue
Abstract. This article is a review of literature data on the clinical significance of chronotherapy for arterial hypertension in hypertensive patients. The chronotherapeutic approach to the treatment of arterial hypertension is given, which allows increasing the effectiveness of treatment taking into account the time of prescription of antihyperten-
sive drugs. The results are presented of numerous studies on the possibility of reducing the risk of cardiovascular complications in the normalization of the daily rhythm of blood pressure.
Keywords: arterial hypertension; chronotherapy; ambulatory blood pressure monitoring; review
