CC BY
66
На допомогу практикуючому лiкарю
To Help the Practitioner
НИРКИ
ПОЧКИ KIDNEYS
УДК 616.61-002.2 DOI: 10.22141/2307-1257.8.3.2019.176454
1ванов Д.Д. ©
Нац/ональна медична академ/я п/слядипломно! осв/ти Мен П.Л. Шупика, м. Ки!в, Укра!на
Хрошчна хвороба нирок i OHeMiq;
застосування хелату бюглщинату залiза для корeкцil ■ ■ ■ ■ ■ ■ ■
залiзодeфiциту в пащенлв i3 хронiчною хворобою
нирок
For citation: Pocki. 2019;8(3):157-160. doi: 10.22141/2307-1257.8.3.2019.176454
Резюме. Анем/я, маючи еритропоетин- i зал/зодеф/цитний характер, е складовою хрон/чно! хворо-би нирок. Настанови KDIGO 2012 визначають анемю як концентрацю гемоглоб/ну < 120 г/л у жнок i < 130 г/л у чоловМв. Деф/цитзал/за зустр/чаеться в понад 50 % пац/ент/в i3 нед/ал/ззалежною хрон/чною хворобою нирок / в б/льшо! частини пац/енш як отримують д/ал/з. Для д/агностики зал/зодеф/циту ви-користовують визначення сироваткового р/вня феритинуйнасичення трансферином. Зниження будь-якого /з цих показник/в е п/дставою для корекцн р/вня гемоглоб/ну сполуками зал/за. Деф/цит зал/за зб/льшуеться за наявност/запалення, потреба уньомузростае прил/куванн/ еритропоетином. Серед пероральнихмолекул кращий проф/ль для всмоктування мають двовалентн/ сол/ зал/за або т/, що не пдрол/зуються, мають високу бюдоступнють / добре корегують деф/цит зал/за. У статт/ розглянутий Текнофер як приклад сполуки, що мае певн/ переваги в корекцИ зал/зодеф/циту при анемИ в пац/ент/в /з хрон/чною хворобою нирок.
Ключовi слова; анем/я; хрон/чна хвороба нирок; зал/зодеф/цит; Текнофер
Вступ
Всесвггая оргашзащя охорони здоров'я та настанови KDIGO 2012 визначають анемш як концентрацш гемоглобшу < 120 г/л у жшок i < 130 г/л у чоловшв [1]. Оргашзм розшзнае гшоксш через систему а,Р-НШ бтюв, число яких збтьшуеться при анеми. Нефролог повинен втручатись у процес л^вання анеми при рiв-ш гемоглобшу менше вщ 120 г/л.
При хрошчнш хворобi нирок (ХХН) анемiя насам-перед зумовлена дефщитом еритропоетину, якш не рекомендовано визначати в кровi рутинно через низьку шформативнють, i дефiцитом залiза, який зусщчаеть-ся в понад 50 % пащенпв iз недiалiззалежною ХХН i бшьшо! частини пацiентiв, якi отримують дiалiз [2].
Для дiагностики затзодефщиту використовують такi показники:
— сироватковий рiвень феритину;
— сироваткове насичення трансферином (TSAT).
Залiзодефiцитна aHeMiH дiаraостуeться при TSAT, меншому за 20 %, або piBHi феритину нижче вiд 100 мкг/л, або кшькосп гiпохромних еритроцитiв (% HRC) > 6 %, або вмют гемоглобшу в еритроцитах (CHR) < 29 пг (миттева оцiнкa статусу зaлiзa).
Отже, корекцiя зaлiзодефiциту починаеться, якщо будь-який i3 цих покaзникiв е нижчим вщ указаних значень, а тератя еритропоетином — лише при скоре-гованому дефiцитi зaлiзa при рiвнi гемоглобiну менше вiд 100 г/л (у пащенпв, якi отримують дiaлiз, — менше вiд 90 г/л).
Крiм абсолютного дефiциту зaлiзa слiд пам'ятати ще про два фактори, що обумовлюють його функщ-ональний дефiцит. По-перше, нaявнiсть запалення збтьшуе концентрaцiю бiлкa гепсидину, що блокуе за-лiзо, доступне для еритропоезу, тому може хибно збть-шуватись рiвень феритину. По-друге, при призначенш лiкувaння еритропоетином виникае шдвищена потре-
© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: 1ванов Дмитро Дмитрович, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри нефрологи i нирково-замкноТ терапи, Нацюнальна медична академiя тслядипломноТ освгли ¡мен1 П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КиТ'в, 04112, УкраТна; e-mail: drivanovdd@gmail.com
For correspondence: Dmytro D. Ivanov, MD, PhD, Professor, Head of the Department of nephrology and renal replacement therapy, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: drivanovdd@gmail.com Full list of author information is available at the end of the article.
ба в 3Mi3i для синтезу гемоглобiну, унаслщок чого може розвиватись функцiональний дефщит залiза.
Отже, загальна практика збтьшення рiвня гемогло-бшу в ошб i3 ХХН починаеться з оцшки дефiциту заль зу та його корекци. Як правило, корекцiю вмюту залiза при рiвнi гемоглобiну понад 100 г/л проводять препаратами через рот, при гемоглобш менше нiж 100 г/л — внутршньовенними препаратами залiза (наприклад, залiза карбоксимальтозат (ferric carboxymaltosate)).
Якщо внутрiшньовеннi препарати затза е лшар-ськими засобами, то корекщя пероральними субстан-щями може виконуватись як препаратами фарма-цевтичного походження, так i бюлопчно активними добавками. На сьогоднi добавки застосовують досить часто, проте заслуговують на увагу лише окремi з них, саме та, що мають доказовi терапевтичнi ефекти. Спро-бую подiлитись сво!м досвiдом застосування хелату бюглщинату залiза.
1. Якому залiзу вщдати перевагу? Двовалентному, що не riдролiзуe^ъся в шлунку, тому швидко всмокту-еться й мае високу бюдоступшсть.
Хелат бiсглiцинату залiза — единий представник Fe++, що не гiдролiзуеться в шлунку, тому всмоктуеться в незмшеному виглядi [3—5] i мае бiодоступнiсть 91 % [3, 6].
Вш складаеться з одше! молекули двовалентного залiза i двох молекул амшокислоти глiцину. Двi молекули глщину зв'язують залiзо й захищають його вiд пд-ролiзу (рис. 1).
Завдяки цьому хелат бюглщинату залiза транзитом проходить через шлунок i всмоктуеться слизовою обо-лонкою тонко! кишки в незмшеному виглядь
I тiльки пiсля всмоктування тд впливом цитоплаз-матичних ферментав клiтин кишечника вiдбуваеться
вивiльнення залiза й надходження його в кров. При цьому вщсутш втрати залiза при проходженнi через шлунково-кишковий тракт (ШКТ) iз каловими маса-ми (рис. 2).
Така висока бюдоступшсть також пояснюеться на-явнiстю двох шляхiв абсорбци, тобто зв'язуванням iз двома типами рецепторiв [5].
Перший тип рецепторiв — DMT-1 — призначений для солей залiза, щ рецептори знаходяться в дванадця-типалш кишцi. Другий тип — РЕРТ-1 — призначений для зв'язування пептвддв. Наявнiсть у складi продукту амшокислоти глщину дозволяе хелату бюглщинату за-лiза зв'язуватися i з цим типом рецепторiв. Це iстотно збтьшуе всмоктування препарату, особливо з огляду на той факт, що рецептори РЕРТ-1 розташоваш по всiй поверхш тонко! кишки (рис. 2).
Бюдоступшсть традицшних солей препаратiв за-лiза, наприклад сульфату, становить тiльки 26 %, причинами цього е: 1) втрати в шлунково-кишковому тракта при гiдролiзi; 2) те, що всмоктування здшсню-еться тiльки з використанням одного типу рецепторiв фМТ-1) [5, 7].
Рисунок 1. Будова молекули хелату бюглщинату 3ani3a
Рисунок 2. Абсорбця й метабол'зм сульфату зал'за й хелату бюглщинату зал'за
Таблиця 1. Пор'/вняльна характеристика хелату бюглщинату зал'за й сульфату зал'за [3-6]
Показник Сульфат залiза Хелат бюглщинату залiза
Наявнють гiдролiзу в ШКТ Так Ы
Як всмоктуеться У виглядi втьного залiза У незмшеному виглядi
Наявнють контакту втьного залiза 3Í слизовою ШКТ Так Ы
Фарбування випорожнень у чорний колiр Так Ы
Наявнють побiчних ефеклв Нудота, запор, бть у живот Практично вщсутш
Бюдоступшсть 26 % 91 %
Рисунок 3. Вплив хелату бюглщинату й сульфату залiза на рiвень феритину
2. Яю сполуки зал1за добре переносяться? Т1, що не пдрол1зуються в шлунку.
Для пащенпв iз ХХН, особливо в умовах уреми, дуже важлива добра переносимiсть препарату, вщсут-нiсть побiчних ефектiв.
Традицшш препарати залiза, наприклад сульфат, переносяться погано: пщ дiею рН шлункового соку пщдаються гiдролiзу (дисощацй) в шлунку з утворенням втьного за-лiза. У свою чергу, втьне залiзо подразнюе слизову обо-лонку шлунково-кишкового тракту й викликае значнi по-бiчнi ефекти: нудоту, бть у животi, диарею або запор, яю й призводять до припинення прийому препарату [3, 5].
При застосуванш хелату бiсглiцинату затза контакт вiльного залiза зi слизовою ШКТ вiдсутнiй, тому продукт мае дуже добре переноситися.
3. Яю сполуки зал1за краще ввдновлюють його запаси? Т1, що мають високу б1одоступн1сть.
За рахунок високо! бiодоступностi (91 %) хелат бюглщинату затза поповнюе запаси затза набагато краще, шж сульфат [7] (рис. 3).
4. Яю сполуки зал1за можна мш собою пор1вняти? Розглянемо табл. 1.
5. Про який продукт вдеться? Про Текнофер.
Його рекомендована доза становить 14—28 мг на добу (1—2 таблетки) [3, 5].
Висновки
Текнофер (хелат бюглщинату з&тза) — единий представник Fe++, який не гiдролiзуеться в шлунково-кишковому тракп й тому мае високу бюдоступшсть (91 %), дуже добре переноситься, що дозволяе реко-мендувати його для збтьшення добового споживання затза. Завдяки цьому Текнофер сприяе корекцй' заль зодефiциту й нормалiзацii рiвня гемоглобiну в пащен-тiв iз ХХН.
Конфлiкт ÍHTepecÍB. Автор представляв iнтереси компанй' «Дтео» у сво!х публiчних виступах.
References
1. Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO); Anemia Work Group. KDIGO Clinical Practice Guideline for Anemia in Chronic Kidney Disease. Kidney Int Suppl. 2012Aug;2(4):279-335.
2. Fishbane S, Spinowitz B. Update on Anemia in ESRD and Earlier Stages of CKD: Core Curriculum 2018. Am J Kidney Dis. 2018 Mar;71(3):423-435. doi: 10.1053/j.ajkd.2017.09.026.
3. European Food Safety Authority (EFSA). Opinion of the Scientific Panel on food additives, flavourings, processing aids and materials in contact with food (AFC) related to Ferrous bisglycinate as a source of iron for use in the manufacturing of foods ad in food supplements. EFSA Journal. 2006;(299):1-17. doi: 10.2903/j.efsa.2006.299.
4. Ashmead HD. The absorption and metabolism of iron amino acid chelate. Arch Latinoam Nutr. 2001 Mar;51(1 Suppl 1):13-21.
5. Bertini M, Kiril'chuk ME, Medved' VI. Ferrous iron of new generation for the prevention of anemia in pregnant women. Zdorov'ja Ukrai'ny. Akusherstvo, Reproduktologija. 2018;(32):9. (in Russian).
6. Pineda O, Ashmead HD. Effectiveness of treatment of iron-deficiency anemia in infants and young children with ferrous bis-glycinate chelate. Nutrition. 2001 May;17(5):381-4.
7. Szarfarc SC, de Cassana LM, Fujimori E, Guerra-Shinohara EM, de Oliveira IM. Relative effectiveness of iron bis-glycinate chelate (Ferrochel) and ferrous sulfate in the control of iron deficiency in pregnant women. Arch Latinoam Nutr. 2001 Mar;51(1 Suppl 1):42-7.
Отримано 10.06.2019 Рецензовано 16.07.2019 Прийнято до друку 30.07.2019 ■
Information about author
Dmytro D. Ivanov, MD, PhD, Professor, Head of the Department of nephrology and renal replacement therapy, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine; e-mail: drivanovdd@gmail.com; ORCID iD: orcid.org/0000-0003-2609-0051
Иванов Д.Д.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Хроническая болезнь почек и анемия: применение хелата бисглицината железа для коррекции железодефицита у пациентов с хронической болезнью почек
Резюме. Анемия, имеющая эритропоэтин- и железодефи-цитный характер, является составляющей хронической болезни почек. Рекомендации КОЮО 2012 определяют анемию как концентрацию гемоглобина < 120 г/л у женщин и < 130 г/л у мужчин. Дефицит железа встречается у более 50 % пациентов с недиализзависимой хронической болезнью почек и у большей части пациентов, получающих диализ. Для диагностики железодефицита используют определение сывороточного уровня ферритина и насыщения трансферрином. Снижение любого из этих показателей является основанием для коррекции гемоглобина соединениями железа. Дефицит
железа увеличивается при имеющемся воспалении, потребность в нем возрастает при лечении эритропоэтином. Среди пероральных молекул лучший профиль для всасывания имеют двухвалентные соли железа или те, которые не гидролизу-ются, имеют высокую биодоступность и хорошо корригируют дефицит железа. В статье рассмотрен Текнофер в качестве примера соединения, имеющего определенные преимущества в коррекции железодефицита при анемии у пациентов с хронической болезнью почек.
Ключевые слова: анемия; хроническая болезнь почек; же-лезодефицит; Текнофер
D.D. Ivanov
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
Chronic kidney disease and anemia: application of ferrous bisglycinate chelate for correction of iron deficiency in patients with chronic kidney disease
Abstract. Anemia is a component of chronic kidney disease, having erythropoietin- and iron deficiency nature. 2012 KDIGO guidelines determine anemia as a hemoglobin concentration < 120 g/l in women and < 130 g/l in men. An iron deficiency occurs in more than 50 % of patients with non-dialysis-dependent chronic kidney disease and in the majority of patients receiving dialysis. For the diagnosis of iron deficiency, the value of serum ferritin level and transferrin saturation are used. Reduction of any of these indicators is the basis for hemoglobin correction by iron compounds. Iron
deficiency increases with existing inflammation, its need increases with erythropoietin treatment. Among oral molecules, bivalent iron salts or those that are not hydrolyzed have the best absorption profile, high bioavailability and well regulate iron deficiency. The article considers Tecnofer as an example of compounds with certain advantages for the iron deficiency correction in anemia in patients with chronic kidney disease.
Keywords: anemia; chronic kidney disease; iron deficiency; Tec-nofer
