CC BY
21
• затрати шд час вирощування низькоштамбових вегетативних (укоршених зеле-
них живцiв) шдщеп становили 28,0 грн на одну рослину, а високоштамбових -33,2 грн i3 рентабельнiстю вiдповiдно - 25,0 % та 29,7 %.
Лггература
1. Митрофанова Г.В. Фшансовий аншпз : навч. поабн. / Г.В. Митрофанова, Г.О. Кравченко, Н.С. Барабаш; за ред. Г.В. Митрофанова. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2002. - 301 с.
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://osvita.Ua/vnz/reports/econom_pidpr/21914/
Витенко В.А. Себестоимость выращивания подвоев для декоративных форм Morus alba L.
Проведенные многолетние исследования по выращиванию семенных и вегетативных (укорененных зеленых и одревесневших черенков) для декоративного формового разнообразия Morus alba L. дали возможность определить себестоимость их выращивания и сравнить показатели рентабельности.
Установлено, что наиболее эффективным способом выращивания подвойного материала Morus alba L. является ее укоренение одревесневшими черенками в раннеосен-ний период. Особое внимание при этом необходимо уделять заготовлению черенков, которые необходимо производить из молодых растений, которые не вступили в фазу плодоношения. Выяснено, что наиболее длительным является выращивание семенных подвоев, что можно объяснить более продолжительным ростом подземной и надземной частей подвоя в первые два года.
Ключевые слова: Morus alba L., семенные подвои, зеленые и одревесневшие черенки, себестоимость выращивания, рентабельность.
Vitenko V.A. The Cost of Growing Rootstocks for Ornamental Forms of Morus Alba L.
Conducted long-term studies on the cultivation of seed and vegetative (rooted green and lignified cuttings) grafts for decorative formed diversity of Morus alba L. (white mulberry) made it possible to determine the cost of their growing and compare profitability indicators. It is found that the most effective way of growing rootstock material of Morus alba L. is its rooting with lignified cuttings in early spring period. Particular attention should be paid to prepare cuttings which should be carried out with young plants which do not have a fruiting phase. Growing seed rootstocks was the most lasting due to longer growing of underground and aboveground parts of rootstocks in the first 2 years.
Keywords: Morus alba L., seed rootstocks, green and lignified cuttings, cost of growing, profitability.
УДК 630 *[228.7+566] Наук. ствроб. О.В. Кобець -
УкрНДШ'ГА т. Г.М. Висоцького, м. Харюв
Х1Д РОСТУ МОДАЛЬНИХ ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ВЕЛИКОАНАДОЛЬСЬКОГО Л1СОВОГО МАСИВУ ТА ВИКОРИСТАННЯ НИМИ Л1СОРОСЛИННОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
Наведено математичш моделi i складено таблиц ходу росту модальних мшаних штучних дубових деревосташв Великоанадольського люового масиву, створених в умо-вах свiжоl берестово-пакленово! дiброви сухого вщкритого шдвищеного швшчного Степу. За основу взято функцш Мiтчерлiха, яка мае широке застосування для моделю-вання процесгв росту люових насаджень. Визначено показник використання люорос-линного потенщалу л^ових земель модальними насадженнями масиву. Поргвняно iз показниками продуктивном! коршних деревосташв в умовах Степу, за даними 1.В. Туркевича, вiн змiнюеться в межах 70-84 %.
Ключовг слова: Великоанадольський лiсовий масив, модальнi дубовi деревостани, таксацiйнi показники, математичнi модели таблицi ходу росту, продуктивнiсть наса-джень.
Вступ. Великоанадольський лiсовий масив заклав В.6. Графф у 1843 р. як експеримент з лкорозведення в умовах сухого ввдкритого шдвищеного степу. Масив по праву вважають колискою степового лiсорозведення, адже на ме-жi Х1Х-ХХ ст., у процес наукових пошукш i випробувань тут було розроблено та впроваджен деревно-чагарниковий та деревно-тiньовий типи лкових культур, якi е оптимальними для лiсорозведення у несприятливих степових умовах [7]. Дуб звичайний (Quercus robur L.) - одна i3 найбшьш стшких та довговiчних деревних порiд у степових умовах. Сучасш дослiдження пiдтвердили багато-факторну роль лiсу (екологiчну, захисно-мелюративну, економiчну та ш.) в антропогенно трансформованому степу i дали змогу виявити широкий спектр створених ним мiсцевих лiсорослинних i бiосферних ефектш [2].
За умови ефективного ведення лiсового господарства особливо!' актуальной! набувають питания розроблення в!дпов!дних нормативно-iнформацiйних матерiалiв для ощнювання та прогнозування росту головних лкоутворювальних порвд Украши з урахуванням зональних особливостей [8]. Наявнiсть таксацiйних нормативiв, як! повною м!рою враховуватимуть умови росту й розвитку деревос-ташв, дасть змогу об'ектившше оцшювати лкосировинш ресурси, прогнозувати ркт деревостанв, контролювати ефективнкть лкогосподарських заходв [16]. Крш цього, не варто забувати про шдвищення продуктивной лк1в, яке ткно пов'язане з веденням лкового господарства на засадах лково! типологи. Нараз! визначення ефективност! використання лкорослинного потенщалу та шдвищен-ня продуктивной деревосташв - складна i багатопланова проблема [3].
Метою дослвдження е визначення особливостей ходу росту та продуктивной штучних модальних дубових деревосташв швшчного Степу Украши на приклад! насаджень Великоанадольського лкового масиву.
Методика та об'екти дослщження. Для побудови таблиць ходу росту за загальноприйнятими методиками [9, 11, 12, 15, 17] оброблено показники елек-тронно!' повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлкпроект", дан! 60 пробних площ, закладених у дубових насадженнях, та показники 30 модельних дерев, зрубаних на пробних площах. Переведення бази даних з формату *.vff у формат *.mdb програмного продукту MS Access здайснено за допомогою програми, розроблено!' в УкрНДЩГА за алгоритмом [3]. Юльккне оцiиювання ефективност! використання лкорослинного потенциалу лкових земель модальними деревостанами ви-конано !з застосуванням показниюв продуктивносп коршних насаджень [4, 10].
Результата дослвдження. На сьогодш загальна площа вкритих лковою рослиннктю земель Великоанадольського лкництва становить 2,25 тис. га. У лковому фонд! масиву переважають дубов! насадження, частка площ! яких становить 86 % ввд вкритих лковою рослиннктю земель. Дубов! деревостани рос-туть на дшянках двох тишв лку - св!жо1 та сухо!' берестово-пакленово! д!брови, частка площ! яких становить 84 i 16 % ввдпов!дно [6, 7]. Оскшьки серед дубня-кш Великоанадольського масиву переважають штучш насадження, частка пло-шд яких на сьогодш становить 86 %, таблиц! ходу росту розроблено для штуч-
них модальних дубових деревостанiв свiжоí берестово-пакленово'' дiброви. У мiшаних дубових насадженнях масиву з вшом збiльшуeться частка дуба зви-чайного та зменшуеться частка супуттх порiд - ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.), клешв гостролистого та польового (Acer platanoides L., A. campestre L.) у складi насаджень (рис. 1).
70 80 90 100 Вк, роюв Рис. 1. Динамжа складу модальних дубових насаджень
Для розроблення математичних моделей росту й продуктивное^ модальних деревосташв важливим е анатз кореляцiйного зв'язку мiж 1х середньозваже-ними таксацiйними показниками. Напрям i тiсноту зв'язкш мiж таксацшними параметрами перевiряли за коефiцiентами кореляцп (табл. 1), якi допомагають виз-начитися у пiдборi аргументiв тд час визначення регресшних моделей [1, 5, 8].
Табл. 1. Кореляцшна матрица таксацшних покатите дубових деревосташв
Таксацшний показник
А, роюв
Н, м
D, см
N, шт.
G, м2
M, м3-га-1
А, роюв
1
0,970
0,991
-0,886
0,912
0,959
Н, м
0,970
1
0,994
-0,966
0,984
0,987
D, см
0,991
0,994
1
-0,935
0,959
0,983
N, шт. G, м2
-0,886
-0,966
-0,935
1
-0,978
-0,931
0,912
0,984
0,959
-0,978
1
0,980
--Р
M, м3-га
0,959
0,987
0,983
-0,931
0,980
1
Основою для побудови таблиць ходу росту е середня висота деревостану у базовому вщ1 Базовим вжом модальних дубових деревосташв Великоана-дольського масиву прийнято 100 рокiв, оскiльки у цьому вiцi вони характеризу-ються максимальними запасом. Побудову таблиць ходу росту розпочинали з апроксимацií середшх висот за допомогою функцп Мiтчерлiха, яка мае широке застосування у моделюванш процесiв росту [8, 14]. Висоти складових порiд дубових насаджень описуються такими функцiями:
и дуб, ясен = 1,20 x(i - е _0,02х А )1,25 X Нбаз; (1)
нкленгостр. = 1,20х(1 -е-0,02хА)1,26XНБАЗ; (2)
Икленпол = 1,22х(1 -е-0,019хА)1,24XНБАЗ. (3)
Наступним змодельованим таксацiйним показником був середнш дь аметр складових порiд. На величину середнього дiаметра найбiльшою мiрою впливають вiк i висота деревостану, тому для моделювання середнього дiаметра використано вiдношення дiаметра до висоти (D/И), яке апроксимуеться такими функцiями:
Б / Н дуб = 2Е - 07 х А2 + 0,0031 х А + 0,958; Б / НЯСеН = 0,2067 х 1п (А) + 0,2811; Б / Нклен гостр, = 0,2519 х 1п (А) + 0,0895; Б / Нклен пол. = 0,2926 х 1п (А) - 0,1009.
Одним iз основних таксацшних показниюв деревостану е сума площ пе-рерiзiв (О). Для визначення абсолютно! повноти модальних деревостан1в вико-ристано базу даних лiсовпорядкування та матерiали пробних площ. Суму площ поперечних перерiзiв повних деревосташв взято iз нормативно-довщкових мате-рiалiв [13]. Через вщносну повноту визначено фактичну суму площ перерiзiв модальних деревостанiв. Динамку змши вiдносноi повноти штучних модальних дубняюв Великоанадольського масиву добре описуе полшом другого порядку
Р = -7Е-05 х А2 + 0,0117 • А + 0,3486. (8)
Моделювання динамiки видових чисел проведено за допомогою видово! висоти (НF) за результатами обмiру модельних дерев. Залежтсть видових ви-сот складових порщ модальних дубових деревостанiв описуеться такими поль номiальними функц!ями другого порядку:
НРдуб = - 0,0009 х А2 + 0,1973 х А + 1,1044; (9)
НРясен = - 0,0008 х А2 + 0,1887 х А + 1,1088; (10)
НЕклен гостр. = -0,0007 х А2 + 0,1729 х А +1,3426; (11)
НЕклен пол, = -0,0006 х А2 + 0,1662 х А +1,1326. (12)
Встановлет математичт стввщношення доволi точно характеризують хщ росту штучних модальних дубових деревосташв Великоанадольського люо-вого масиву. Коефщенти кореляцп наведених рiвнянь знаходиться у межах 0,85-0,99, що свiдчить про дуже високий рiвень достовiрностi, тому вони були використат для формування таблиць ходу росту, ескiз яких наведено в табл. 2.
Для ощнки показника використання лiсорослинного потенщалу (ВЛП) лiсових земель як потенцшну продуктивнiсть використано показники продуктивной корiнних деревостанiв свiжоl берестово-пакленово!' дiброви в умовах Степу за1.В. Туркевичем [10]. Порiвняно з ними модальт дубовi деревостани масиву вiдрiзняються порiвняно високим показником ВЛП - 70-84 % (рис. 2). У середньому по Укра'М люорослинний потенцiал люових земель використову-ють тiльки на 50-75 % [4].
10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 Вис, роюв
Рис. 2. Продуктившсть / показник ВЛП штучних модальных дубових деревосташв св1жо1 берестово-пакленовог дгброви
Табл. 2. Х'к) росту штучних модальних дубових деревостатв
А, ро-кiв Склад Н, м В, см N шт. о, м2 га-1 / М, м3 га-1 ДМ, м3 га-1
сер. пот.
20 55Дз 7,3 7,4 1116 4,8 0,644 23 1,2 1,9
24Ясз 7,3 6,9 568 2,1 0,624 10 0,5 0,8
13Клг 7,0 5,9 407 1,1 0,645 5 0,3 0,4
8Клп 6,9 5,4 304 0,7 0,609 3 0,1 0,2
Разом 2395 8,7 41 2,1 3,3
40 62Дз 13,9 15,0 588 10,4 0,546 79 2,0 2,8
21Ясз 13,8 14,7 206 3,5 0,533 26 0,6 0,8
10Клг 13,4 13,7 116 1,7 0,531 13 0,3 0,4
7Клп 13,1 12,8 93 1,2 0,516 8 0,2 0,3
Разом 1003 16,8 126 3,2 4,3
60 66 Дз 18,7 21,4 403 14,5 0,523 142 2,4 3,1
19Ясз 18,6 21,2 119 4,2 0,511 40 0,6 0,7
9Клг 18,1 20,3 62 2,0 0,506 18 0,3 0,2
6КЛп 17,8 19,5 43 1,3 0,494 11 0,2 0,2
Разом 627 22,0 211 3,5 4,2
80 69Дз 22,1 26,7 306 17,1 0,510 193 2,4 2,6
18Ясз 22,0 26,2 82 4,4 0,501 48 0,6 0,4
8Клг 21,4 25,5 39 2,0 0,497 21 0,2 0,1
5Клп 21,1 24,9 27 1,3 0,490 13 0,2 0,1
Разом 454 24,8 275 3,4 3,2
100 71Дз 24,4 30,9 236 17,7 0,493 213 2,1 1,0
17Ясз 24,3 29,9 60 4,2 0,489 50 0,5 0,1
8Клг 23,7 29,6 25 1,7 0,486 20 0,2 -0,1
4Клп 23,5 29,3 19 1,3 0,483 15 0,2 0,1
Разом 340 24,9 298 3,0 1,1
Рiст за висотою вах складових порiд модальних дубових деревосташв штучного походження вiдбуваeться у межах одного класу бонiтету загальнобо-штетно! шкали - II класу. Зважаючи на клас бонiтету та показник використання лiсорослинного потенщалу, мiшанi модальш дубняки Великоанадольського ма-сиву е досить продуктивними з огляду на несприятл^ клiматичнi умови Степу.
Висновки. Дослiджуванi модальнi дубняки ростуть за II класом бонiтету та ввдзначаються досить високою продуктившстю, враховуючи несприятливi лiсорослиннi умови. Про це свщчить !х запас, який у 100^чному вiцi стано-вить близько 300 м3га-1 та поршняно високий показник використання лкорос-линного потенцiалу земель - у межах 70-84 %.
Розроблеш регiональнi таблицi ходу росту об'ективно характеризують динамiку та враховують регiональнi особливостi росту i формування модальних мiшаних дубових деревостанiв Великоанадольського лкового масиву, створе-них в умовах сухого ввдкритого пiдвищеного Степу. Отже, вони можуть слугу-вати основою для розв'язання виробничих та наукових завдань, яю виникають перед лшвниками.
Лiтература
1. Атраментова Л.А. Статистические методы в биологии : учебник [для студ. ВУЗов] / Л.А. Атраментова, О.М. Утевская. - Горловка : Изд-во "Лхтар", 2008. - 248 с.
2. Бородавка В.А. Великоанадоль : насущные уроки эффективного лесоразведения в сухой степи / В.А. Бородавка, Д.А. Добрынин, Н.М. Шматков // Примеры зарубежного опыта устойчивого лесоуправления и лесопользования : сб. статей под общ. ред. Н. Шматкова / Всемирный фонд дикой природы (WWF). - М. : Изд-во "Меркури", 2012. - С. 139-154.
3. Ведмщь М.М. Алгоритм для виявлення дшянок малоцшних молоднякв у дiбровах за матерiалами лiсовпорядкування / М.М. Ведмiдь, В.Л. Мешкова, А.М. Жежкун // Лiсiвництво i аг-ролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харкiв : Вид-во УкрНДШГА. - 2006. - Вип. 110. - С. 54-58.
4. Звгг за темою № 2 "Дослщити ефектившсть використання лгсорослинного потенцiалу т-сами Украши (равнинна частина та Гiрський Крим) i розробити систему заход1в щодо шдвищен-ня 1х продуктивностi та формування деревосташв природного походження" за 2010-2014 рр. (заключний). - Харкiв : Вид-во УкрНДШГА, 2014. - 589 с.
5. ИвановаВ.М. Математическая статистика / В.М. Иванова, В.Н. Калинина, Л.А. Нешумо-ва и др. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1981. - 371 с.
6. Кобець О.В. Динамжа таксацшних показниюв дубових насаджень Великоанадольського масиву за 1973-2006 рр. / О.В. Кобець // Лвдвництво i агролюомелюрацш : зб. наук. праць. - Хар-кiв : Вид-во УкрНДШГА. - 2011. - Вип. 118. - С. 111-115.
7. Кобець О.В. Стан та продуктившсть насаджень Великоанадольського люового масиву / О.В. Кобець // Жси, парки, технологй': сьогодення та майбутне : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф., 28-29 березня 2013 р., м. Ки1в. - К. : Вид-во НУБШ, 2013. - С. 107-108.
8. Лакида П.1. Бiологiчна продуктивнiсть дубових деревосташв Подшля : монографш / П.1. Лакида, А.Г. Лащенко, М.М. Лащенко. - К. : Вид-во ННЦ1АЕ, 2006. - 196 с.
9. Лакида П.1. Х!д росту модальних соснових деревостанiв, створених на землях, що вийшли iз сшьськогосподарського використання / П.1. Лакида, Р.Д. Василишин, А.Ю. Терентьев та ш. // НауковийвiсникНУБiПУкраши : зб. наук. праць. - Сер.: Жсгвництво та декоративне са-двництво. - К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2011. - Вип. 164, ч. 1. - С. 68-78.
10. Методические рекомендации по определению потенциальной производительности лесных земель и степени эффективного их использования / И.В. Туркевич, А.А. Медведев, И.М. Мокшанина, В.Е. Лебедев. - Харьков, 1973. - 72 с.
11. Миклуш С.1. Моделювання росту насаджень за матерiалами повидшьно'! бази даних / С.1. Миклуш // Науковий вюник НУБШ Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Лiсiвництво та декоративне садгвництво. - К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2007. - Вип. 106. - С. 191-200.
12. Моисеев В.С. Методика составления таблиц хода роста и динамика товарной структуры модальных насаждений / В.С. Моисеев, А.Г. Мошкалев, И.А. Нахабцев. - Л. : Изд-во "Лен-ЛТА", 1968. - 88 с.
13. Нормативно-шформацшний довщник з люово'! таксацй : довщкове видання / вщпов. за вип. А.А. Строчинський, С.М. Кашпор. - К. : Вид-во "Наука", 2010. - 564 с.
14. Пастернак В.П. Регулирование продуктивности искусственных ельников Карпат : авто-реф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.02 - Лесоустройство и лесная таксация / В.П. Пастернак. - К., 1990. - 20 с.
15. Савич Ю.Н. Особенности роста сосновых культур в свежих суборях Полесья и Лесостепи : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.02 - Лесоустройство и лесная таксация / Ю.Н. Савич; Укр. сельхоз. академия. - К., 1965. - 22 с.
16. ТкачВ.П. Заплавш люи Украши / В.П. Ткач. - Харюв : Вид-во "Право", 1999. - 368 с.
17. Ткач В.П. Моделювання ходу росту букових деревосташв Криму / В.П. Ткач, В.1. Рого-вий, В.П. Пастернак // Лiсiвництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНДШГА. - 2009. - Вип. 115. - С. 80-89.
КобецА.В. Ход роста модальных дубовых древостоев Великоана-дольского лесного массива и использование ими лесорастительного потенциала
Приведены математические модели и составлены таблицы хода роста модальных смешанных искусственных дубовых древостоев Великоанадольского лесного массива, созданных в условиях свежей берестово-паклёновой дубравы сухой открытой возвышенной северной Степи. За основу принята функция Митчерлиха, имеющая широкое
применение для моделирования процессов роста лесных насаждений. Определён показатель использования лесорастительного потенциала лесных земель модальными насаждениями массива. В сравнении с показателями производительности коренных древостоев в условиях Степи, по данным И.В. Туркевича, он колеблется в пределах 70-84 %.
Ключевые слова: Великоанадольский лесной массив, модальные дубовые древос-тои, таксационные показатели, математические модели, таблицы хода роста, продуктивность насаждений.
Kobets O. V. Growth Course of Modal Oak Stands of the Velikoanadolsky Forest Area and Using the Forest Growth Potential
Mathematical models are shown and yield tables are constructed for artificial mixed modal oak stands of the Velikoanadolsky forest area, created in fresh elm-maple oak forest type in dry open high elevated northern steppe. The Mitscherlich function serves as a baseline. It is widely used for the simulation of the processes of forest stands growth. The index of the forest growth potential utilization of forest lands is defined for modal stands in the studied forest area. In comparison with indices of productivity of native forest stands in steppe (according to I.V. Turkevich), it ranges from 70 to 84 %.
Keywords: Velikoanadolsky forest area, modal oak stands, forest inventory indices, mathematical models, yield tables, productivity of stands.
УДК630*[53+62](477.2) Астр. С.С. Ковалевський1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кигв
ВПЛИВ ДЕРЕВОСТАН1В Л1С0СТЕП0В01 ПРИДН1ПР0ВСЬК01
ВИСОЧИНИ НА БАЛАНС ВУГЛЕЦЮ М1СТА Б1ЛА ЦЕРКВА
На шдставi опрацювання комплексу математичних моделей множинних регре-сшних рiвнянь конверсшних коефщенпв, а також за даними ВО "Укрдержлюпроект", розраховано обсяги депонованого вуглецю у люах колективних господарств за 20042014 рр. та державного шдприемства "Бшоцерювське люове господарство" протягом 1984-2014 рр. Встановлено обсяги шюдливих викидiв речовин вщ стащонарних та пе-ресувних джерел забруднення, за даними головного управлшня статистики у Кшвськш обл. Оцiнено здатнiсть лiсiв щодо поглинання шкiдливих викидгв i покращення стану довкiлля навколо мiста Бша Церква.
Ключовi слова: бiопродуктивнiсть, депонований вуглець, лiс, змши клiмату, заб-руднення.
На сьогодш, як в УкраЫ, так i загалом у свт, спостеркаеться дефщит енергп та ресурав. Це пов'язано з тим, що такi природнi ресурси, як нафта, газ, вуплля та iншi не мають властивостi вiдновлення, але для лку, на вiдмiну вiд них, ця властивiсть притаманна. Досягнення щлей покращення стану навко-лишнього середовища було втшено в принципах сталого розвитку суспiльства. Ключовим у збереженш екологiчноi рiвноваги на планетi е лки, оскшьки вони виробляють кисень для нашого дихання й поглинають вуглекислий газ, який е причиною парникового ефекту. Тому, знаючи важливу роль лiсiв як регулятора стану навколишнього середовища, мова насамперед потрiбно визначити бютич-ну продуктивнiсть насаджень [3]. Говорячи про бюпродуктивнкть лкових на-саджень, мають на увазi не тiльки деревину, а й iншi продукти i функцп лку та 1'х екологiчний вплив на довкшля. Розрахунки бiопродуктивностi лiсiв викорис-
1 Наук. керiвник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук
