CC BY
26
Украгнський нейрохЬрурггчний журнал, №4, 2001
47
УДК 616.74—009—089
XipypriHHe лшування хворих з синдромом деформуючо1 м'язово1 дистонп (огляд лп'ератури)
Лапоногов О.О, Медведев Ю.М.
1нститут нeйpохipypгiï iM. акад. А.П. Ромоданова АМН Украши, м.Кшв, Украша КлючовТ слова: деформуюча м'язова дистонгя, стереотаксичний, таламотомтя, псшдотомш,
1снуе чимало piзних хвороб, при яких дис-тонiя е единим чи першим проявом патологи нервово'1 системи. Для деформуючо'1 м'язово'1 дистонiï — захворювання, що проявляеться розладами тонусу та стшкими мимовiльними спазматичними скороченнями м'язiв тiлa, шш, кiнцiвок, — властивий прогресуючий перебт Пpотiкae торсшна дистонiя у гeнepaлiзовaнiй та локальнш формах [9, 27]. Видшяють також i стерту форму (formes frustes) перебегу хворо-би, з легкими дистошчними проявами, що сут-тево не позначаються на пpaцeздaтностi [10]. Рiзнi форми дистонiï е досить стшкими i не перехо-дять одна в одну, за винятком тих випадкгв, коли локальна форма е початком гeнepaлiзовa-ного захворювання. За причинами виникнення торсшнох дистонп видшяють первинну (щюпа-тичну) та вторинну (симптоматичну) ïï форми. Первинна дистошя е гетерогенним спадковим захворюванням, спричиненим мyтaцiями у генах, переважно з ayтосомно-домiнaнтним типом успадкування, значно piдшe — з аутосом-но-рецесивним та пов'язаним з X-хромосомою [6, 48].
Iншi нозологiчнi форми, що проявляються подiбними гiпepкiнeзaми i вимагають вщповщ-ного подходу до лжування, належать до синдрому торсшнох м'язово'1 дистонiï або вторинно'1 торсшнох м'язово'1 дистонiï. Нaйчaстiшe синдром торсшно'х дистонiï виникае пiсля перене-сення чepeпно-мозковоï травми, пiдкipкового ен-цeфaлiтy, pозлaдiв мозкового кpовообiгy, при перинатальних ушкодженнях мозку, тривалих судомних нападах, на фонi пухлин та кист головного мозку [9, 32, 47].
На даний час чггко визначено три мюця ге-нетичних мyтaцiй, вiдповiдaльних за прояви первинно'1 дeфоpмyючоï м'язовоï дистонiï, хоча й rnrni дiлянки гена як можливi чинники пато-логiï вивчаються [19]. Причому, мyтaцiï в piзних дiлянкaх гена призводять до появи piзних форм дистонiï. За допомогою ДНК^агностики з'ясо-вуеться коpeляцiя мiж piзними клiнiчними про-
явами захворювання та змшами генетичного коду [6, 45]. Так, змша дiлянки KYT1 гена 9q34 проявляеться локальною формою дистонп переважно в кшцшках у ранньому дитячому вщ1 Генетичним мiсцeм виникнення стepтоï форми торсшно'1 дистонiï та iншоï ïï локально'1 форми — спaстичноï кpивошиï — е, вiдповiдно, дiлян-ки, назваш KYT6 та KYT7 гена 18p. Цд змгни були виявлeнi у однм сiм'ï, але нaявнiсть '1х не пiдтвepджyвaлaся у iнших ам'ях, що вказува-ло на генетичну гeтepогeннiсть дистонiï i свiдчи-ло про юнування одного чи декшькох, досi ще не дослiджeних, гешв, вiдповiдaльних за прояви дистонп [45]. Вщкриття нових генних му-тaцiй пояснюе молекулярний патогенез рухо-вих pозлaдiв, в основi котрих лежить нейроде-генеративний процес, викликаний порушенням синтезу та накопиченням протешу торсину. Поки це вiдкpиття не знайшло свого втiлeння у но-вих формах патогенетичного та симптоматичного лжування [66]. Незрозумшою залишаеться i роль мeтaболiчних pозлaдiв дiяльностi мозку у фоpмyвaннi дистонiчних феномешв.
Лiкyвaння хворих з синдромом деформую-чоï м'язовоï дистонiï вимагае шдивщуального пiдходy i вибip методу лжування залежить вiд причини хвороби. В лiтepaтypi можна знайти чимало повщомлень про регрес дистонiчних пpоявiв тсля лiкyвaння основного захворювання. Так, деформуюча дистонiя виникае внaслi-док стиснення базальних ядер метастатичною пухлиною та зникае пiсля хipypгiчного вида-лення пухлини мозку. Своечасне лжування ар-тepiовeнозних мaльфоpмaцiй також забезпечуе регрес дистонiчних пpоявiв [53]. Проте етюлог-iчнe лiкyвaння синдрому деформуючо'1 м'язовоï дистонiï не завжди усувае дистонiю, а в бага-тьох випадках (посттравматична дистошя) вза-гaлi неможливе. Це спонукае до використання пaтофiзiологiчних мeтодiв при лiкyвaннi вто-pинноï дистонiï, aнaлогiчних тим, що застосо-вуються при iдiопaтичнiй дистонп.
Консервативне лжування локальних форм
48
Лапоногов О.О., Медведев Ю.М.
дистонп, особливо спастично! кривошш, локального блефароспазму, дистонп горташ, ще-лепно-лицьово! дистонп набуло широкого зас-тосування з появою медикаментозних форм ку-рарепод1бних препаратав (блокатор1в ацетил-холшу), зокрема ботулотоксину — продукту д1яльност1 бактерий Clostridia botulinum [44, 57]. Недолжом цього методу лжування е необхщшсть систематичного введення препарату у дистошчш м'язи, розвиток ф1брозу у м'язах та поступова втрата чутливост до препарату.
Медикаментозне л1кування генерал1зовано! торсшно'1 дистонп малоефективне, найчастше позитивний результат лжування öiei форми зах-ворювання досягаеться хiрургiчними методами.
Xiрургiчнi втручання на периферичних нервах, провщних шляхах спинного мозку та тдшркових провщних шляхах, операцii на корi головного мозку мають значення переважно з точки зору пошушв адекватних напрямкiв хiрургiчного лiкування, i кожен з цих методов, поза сумшвом, вiдiграв свою роль у надбанш досвiду лiкування торсiйноi дистонп та сприяв в розробщ нових, ефектившших методгв.
Проведення вiдкритих оперативних втру-чань на пiдкiркових структурах, таких, як блща куля, показало [21, 37, 61] принципову мож-ливють суттевого зменшення проявiв дистонп без появи побiчних пiрамiдних розладгв.
Наступним етапом розвитку хiрургiчних можливостей лжування торсiйноi м'язово! дистонп, що дозволив цiлеспрямовано впливати на структури, котрi беруть участь у форму-ваннi екстрапiрамiдних гiперкiнезiв, було впро-вадження стереотаксичного методу в практику нейрохiрургii. Структурою оперативного втручання на перших порах було обрано блщу кулю [70].
Висунуто гiпотезу про нейрональний ме-хашзм дистонii, аналогiчний механiзму дистон-iчних проявгв при хворобi Паркiнсона. Зменшення дистошчних проявгв у хворих з паршнсошз-мом при палщотомп стало пiдставою для ви-користання палщотомп як методу лiкування торсшно'1 дистонii [7]. Xемопалiдотомiю ранiше вважали методом вибору при лжувант дистонп, на жаль, одержат попередт задовшьт показники у вiддалений перюд поступово зни-жувались i досягнутий результат стабiльним залишався лише у 50% хворих. Вперше з метою лжування спастичноi кривоши! руйнуван-ня медiального членика блiдоi кулi стереотак-сичним методом було проведено в 1953 рощ [67]. Результата застосування палщотомп при спастичнгй кривошш висвiтлено в роботах Bettag в 1962 р. У подальшому в зв'язку з недостат-ньою ефектившстю деструкцИ блiдоi кулi при дистонп цей метод тривалий час не викорис-
товувався. 1955 р. [38] для лжування екстрапь рамiдних гiперкiнезiв було запропоновано про-водити деструкцда переднiх та заднiх вiддiлiв орального вентрального ядра зорового бугра. Подальшi роботи [21] показали, що деструкцiя вентроорального ядра таламуса забезпечуе значно вищий лшувальний результат. Narabayashi [1962] доповнив палщотомда дест-рукцieю вентроорально'1 групи ядер таламуса. В лiтературi мiстяться вiдомостi про наслiдки лжування хворих iз спастичною кривошиею методом деструкцп вентральних ядер таламуса [14, 63]. Наявнють значних зв'язкгв зубчас-тих ядер мозочка з тими вщдшами таламуса, деструкцiя котрих дае задовiльний терапевтич-ний ефект при дистонп, обгрунтовуе вплив i на цi структури. З огляду на це стереотаксичнi втручання було виконано на ядрах мозочка [39]. Про позитивний результат лжування складного випадку торсшно'1 дистонп завдяки неодно-разовим стереотаксичним втручанням на блiдiй кулi та вентролатеральних ядрах шляхом деструкцп чорно'1 субстанцii, виконаним Rand у 1960 р., повщомляють Кандель та Войтина (1971 р.). Наступним кроком у розвитку стереотак-сичного методу було впровадження субталамо-томИ, котру почали виконувати з 1963 р. [62, 70]. Проте кращд результати лжування дистонп та гiперкiнезiв зареестровано при використаннi таламо-субталамотомii [9, 15]. Krayenbuhl та Siegfried [1972] пропонують проводити тала-мо-субталамотомiю при рипдноста та дисталь-них гiперкiнезах, а дентатотомда — при спас-тичносп та аксiальних гiперкiнезах. В 1971 р. [23] з метою зменшення спастичноста було проведено стереотаксичне втручання на подушщ зорового бугра, а в 1973 р. одержано позитив-ний ефект пульвшаротомп при деформуючш дистонii та спастичнш кривоши!. Подiбний позитивний вплив пульвшаротомп при дистошях спостертали декiлька дослiдникiв [60]. Sigfried [1972], навпаки, не помнив жодних змш м'язо-вого тонусу пiсля деструкцп подушки таламуса, виконано'1 хворим з рiзноманiтними больо-вими синдромами. Оскшьки результати пуль-вiнаротомii не завжди були задовшьними, цей метод у разi потреби доповнювали втручанням на шших ядрах таламуса, мозочка [36]. Аналог-iчного пiдходу до лжування торсмно'1 дистонii дотримуються автори [14], котрi вважають не-достатнм заходом руйнування лише базальних вщдшв вентральних ядер зорового бугра. З метою тдвищення ефективностi стереотаксич-них втручань вони пропонують проводити роз-ширену таламотомiю — поеднання деструкцii вах вентрооральних ядер з руйнуванням шших ядер таламуса: центрального таламiчного, подушки (таламопульвiнаректомiя), прилеглих
XipypziuHe AiKyeaHHM xeopux 3 cuudpoMOM de$opMywuo'i M,^3oeo'i ducmouii
49
,a;i,nHHOK BHyTpimHboi KancynM (TanaMoKancyno-TOMin), nyT^MBMX H,ep, cyGTanaMiHHoi ,inHHKM; cariTanbHy TanaMoToMiro — noBHy flecTpy^iro naTepononHpHoro Ta BeHTpanbHoro npoMi»Horo H,ep, nepe,Hboro, BHyTpimHboro Ta 3a,Hboro BeHTpoopanbHoro i BeHTpo-Kay,anbHoro H,ep, nocTynoBo nepeMimyroHM KpioToM Bi, nepe,Hix Bi,,i^iB ,opcanbHo b cariTanbHiM nnomMHi, ctbo-proroHM TpM BorHMma flecTpy^ii, a TaKo» po3-mMpeHy carnanbHy TanaMoToMiro i3 ,o,aTKoBoro flecTpy^iero cyGTanaMiHHoi ,inHHKM, no,ymKM TanaMyca, HacTMHM npM.ner.nMX BiflfliniB BHyTpimHboi KancynM. [15]. KoMGiHoBaHi onepaцii Bi,pi3HHroTbcn 3HaHHoro pi3HoMaHiTHicTro. HaMHa-cTime npoBo,MTbcn fleerpyK^H H,ep TanaMyca b o,mh hm ,eKinbKa eTaniB. BMKoHyeTbcH ,ecTpyK-^h BeHTpoopanbHoro H,pa, cepe,MHHoro ^ht-pa, cyGTanaMiHHMX cTpyKTyp [5, 13, 41]. Kpa-mMM e^eKT ,aroTb KoMGiHoBaHi onepa^M nopiBHH-ho 3 i3onboBaHoro flecTpy^iero oKpeMMX H,ep. noe,HaHHH TanaMoToMii Ta ,eHTaToToMii 3acTo-coByBanM y 3 XBopMX 3 ,e^opMyronoro M'H3oBoro flMcToHiero [79]. Цe cnpMHno 3HM»eHHro ToHycy, noninmeHHro xo,m, 3MeHmeHHro ,McKiHe3iM. y nnaHi nocni,oBHocTi BTpynaHb aBTop BBa»ae, mo ne-pe,yciM cni, npoBo,MTM TanaMoToMiro. KoMGiHo-BaHy ,eHTaToTanaMoToMiro npoBo,M.M y 42
naцieнтiв i3 cnacTMKo-rinepKiHeTMHHMMM ^opMa-mm ni,KipKoBMX ,McKiHe3iM [4]. CKna,HicTb Ta po3-MaiTTH KoMGiHoBaHMX onepa^M 3 pyMHyBaHHHM ,eKinbKoX ni,KipKoBMX cTpyKTyp 3HaHHo yTpy,-HroroTb oцiнкy iX e^eKTMBHocTi. npoTe ^m Ha-npHMoK y niKyBaHHi TopciMHoi flMCTomi BBa»aerb-ch HaMonTMManbHimMM.
Ochobhmmm noKa3aHHHMM npoBe,eHHH
,BoGiHHMX onepa^M e HaHBHicTb cMMnToMaTMKM XBopoGM 3 oGox GoKiB, a TaKo» ctmkmm niKy-BanbHMM e^eKT Ta Bi,cyTHicTb BMpa»eHMX ycK-na,HeHb nonepe,Hboi onepaцii [12, 33].
OcTaHHiM HacoM ,inHHKoro BTpyHaHHH oGMpa-roTb BeHTponaTepanbHi H,pa TanaMyca. TaK, y naцieнтiв 3 TopciMHoro M'H3oBoro flMeroHiero мicцeм BTpyHaHHH, 3a ,aHMMM Francisco Cardoso [1995], e nepe,HH HacTMHa BeHTponaTepanbHoro H,pa Ta-naMyca. HaMnacTime Koop,MHaTaMM 3ohm ,ecT-pyKu;ii GynM: 2 mm no3a cepe,MHoro iHTepKoMicy-panbHoi niiii, 12 mm naTepanbHime Ta 1 mm BMme 3a3HaneHoi niiii. iHTpaonepa^MHa cTMMynH^H H,ep TanaMyca b цboмy Mic^ npM3Bo,MTb ,o nocMneHHH ,McToHii. 3acTocoByroTb MeTo, bmco-KonacToTHoi TepMoKoarynH^'i npM TeMnepaTypi 75°C npoTHroM 60 c. PaHHiM pe3ynbTaT niKyBaH-hh i 3HaHHe po3cnaGneHHH ypa»eHMX M'H3iB 3 koh-TpanaTepanbHoro GoKy npocTe»yeTbcH B»e ni, Hac onepaцii, Xona no,anbmMM e^eKT Mo»e npo-hb.htmch i Hepe3 ,eKinbKa мicнцiв nicnH BTpyHaHHH. npM HeoGXi,HocTi BMKoHaHHH noBTopHoi TanaMoToMii 3oHy ,ecтpyкцii 3MimyroTb Ha 2 mm
y nepe,HboMy HanpHMKy. noBTopHe cTepeoTaK-cMHHe BTpyHaHHH npoBo,HTb He ni3Hime hk Hepe3 3 Mic nicnH nonepe,Hboi TanaMoToMii.
3 ycKna,HeHb TanaMoToMii HaMHacTime cnoc-TepiraroTbcH ,M3apTpiH, KoHTpanaTepanbHMM na-pe3, nceB,oGynbGapHMM cMH,poM. y paHHiM nicnH-onepaцiMнмм nepio, HepiflKo 3'HBnHGTbcH cnaGKicTb y KoHTpanaTepanbHMX 3 ,inHHKoro BTpyHaHHH KiH^BKaX, HKa 3 HacoM 3HaHHo 3MeHmyeTbcH.
Pe3ynbTaTM cTepeoTaKcMHHoro niKyBaHHH Top-ciMHoi ,McToHii, 3a ,aHMMM pi3HMX aBTopiB, Xa-paKTepM3yroTbcH 3HaHHoro po3Gi»HicTro. TaK, aHani3 Hacni,KiB niKyBaHHH 208 XBopMX 3 reHepa-ni3oBaHoro ^opMoro ,McToHii 3a flBa^HTMpiHHMM nepio, [21] noKa3aB noninmeHHH b 69,7% bm-na,KiB. Iirni aBTopM noBi,oMnHroTb TaKi Bi,oMocTi: noninmeHHH cTaHy — y 33% na^eHTiB, a ycK-na,HeHHH — y 16% [35], noninmeHHH — y 25% Ta ycKna,HeHHH — y 47,3 % [18], noninmeHHH
— y 34%, ycKnaflHeHHH — y 21% XBopMX [71].
Po3BMToK cTepeoTaKcMHHoi TeXHiKM, BnpoBa,-»eHHH iHTpaonepa^MHoro MoHiTopMHry, Bi3yani-3yroHMX MeTo,iB oGcTe»eHHH ,o3bo.m.m npoBo-,MTM BTpyHaHHH Ha cTpyKTypaX Mo3Ky i3 Ha,-3BMHaMHoro ToHHicTro Ta HiTKMM ,oTpMMaHHHM noTpiGHMX po3MipiB flecTpy^i'i; B,ocKoHanMTM nporHo3yBaHHH pe3ynbTaTiB BTpyHaHHH, 3HM3MTM pM3MK nicnнonepaцiмнмx ycKna,HeHb, mo ,ano Mo»nMBicTb nepernHHyTM cTaBneHHH ,o BMGopy 3ohm BnnMBy. TaK, Gni,a KynH hk мicцe BTpyHaH-HH 3 MeToro niKyBaHHH TopciMHoi ,McToHii Gyna BMGpaHa nMme ocTaHHiM HacoM. CTepeoTaKcMHHe BTpyHaHHH Ha Gni,iM Kyni Ha cboro,HimHiM ,eHb e 3aranbHoBM3HaHMM hk ,ocTaTHbo e^eKTMBHMM MeTo, niKyBaHHH XBopoGM napKiHcoHa [57]. nani-,oToMiH cyTTGBo no3HaHaeTbcH Ha BMpa»eHocTi ,McToHiHHMX npoHBiB y XBopMX Ha napKiHcoHi3M
— i ,o^aMiHo3ane»Hoi i rinepKiHeTMHHoi ^opM. Bi,noBi,Ho, nani,oToMiH TaKo» BBa»aeTbcH nep-cneKTMBHoro y niKyBaHHi Me,MKaMeHTo3Ho He3a-ne»HMX ^opM ,McToHii. Hk noKa3ye npaKTMKa, nani,oToMiH e цinкoм e^eKTMBHMM Ta Ge3neH-HMM MeTo,oM niKyBaHHH ,McToHii i, 3a ,aHMMM niTepaTypM [76], HaBiTb Mae nepeBarM nepe, Ta-naMoToMiero. Cni, 3a3HaHMTM, mo TanaMoToMiH nepeBa»Ho cnpHMoBaHa Ha noninmeHHH HKocTi pyXiB y ,McTanbHMX Bi,,inaX кiнцiвoк i 3HaHHo MeHmoro Miporo — pyXiB Tina. OcTaHHi noBi,oM-neHHH npo pe3ynbTaTM nani,oToMii BKa3yroTb Ha 3HaHHe 3HM»eHHH BciX ,McToHiHHMX cMMnToMiB — noninmyeTbcH MoBa Ta Xo,a, 3'HBflHETbcH 3,aTHicTb nMcaTM Ta KoHTponroBaTM cTaH M'H3iB Tina [42, 59, 76].
OnMcaHo no3MTMBHi pe3ynbTaTM niKyBaHHH XBopMX i3 nocTTpaBMaTMHHoro Ta TopciMHoro ,Mc-ToHiero MeTo,oM ,BocTopoHHboi nani,oToMii [42, 56].
CyHacHMM ni,Xi, ,o BMpimeHHH npoGneM
5G
ËanoHœœ O.O., Медведев Ю.М.
xipypгiчнoгo лiкyвaння xвopиx iз нeйpoxipypгi-чтою пaтoлoгieю мae вpaxoвyвaти нeoбxiднicть зaбeзпeчeння нopмaльнoï якocтi життя пащен-тa пicля oпepaцiï. B цьoмy arnera! oдним iз oc-нoвниx зaвдaнь е пpoфiлaктикa виникнeння вpoлoгiчнoгo дeфiцитy чи змeншeння йoгo ви-paжeнocтi y тиx випaдкax, толи нeмoжливo УНИКНУТИ yшкoджeння нepвoвиx cтpyктyp. У зaпoбiгaннi ycклaднeнням xipypгiчнoгo лжуван-ня диcтoнiï ocтaннiм чacoм знaчнoгo пoшиpeння нaбyв мeтoд iнтpaoпepaцiйнoгo мoнiтopингy з дoпoмoгoю peecтpaцiï викликaниx пoтeнцiaлiв. Пpo мoжливicть викopиcтaння ^pEo^pE^^ того мoнiтopингy iз зacтocyвaнням викликaниx зopoвиx пoтeнцiaлiв (BЗП) для лiкyвaння пащентш iз xвopoбoю Пapкiнcoнa шляxoм cre-peoтaкcичнoï дecтpyкцiï блiдoï кyлi йдeтьcя в ocтaннix пyблiкaцiяx [74]. Bикopиcтaння нeйpo-фiзioлoгiчнoгo мoнiтopингy y дaнoï кaтeгopiï пaцieнтiв дoпoмaгae зaпoбiгти yшкoджeнню зo-poвoгo каналу тa уникнути poзлaдiв зopy.
Для визнaчeння кoopдинaт y фyнкцioнaльнiй нeйpoxipypгiï пepeвaгy вщдають мeтoдaм тон-тpacтyвaння шлyнoчкoвoï ^ст^ми (пнeвмoeн-цeфaлoгpaфiя, вeнтpикyлoгpaфiя), кoтpi xapa^ тepизyютьcя iнвaзивнicтю, вaжкo пepeнocять-ca xвopими, збiльшyють чac пepeбyвaння ïx y cтaцioнapi. B цьoмy araerai вaгoмим нaпpям-кoм змeншeння тpaвмaтичнocтi cтepeoтaкcич-ниx втpyчaнь, cкopoчeння чacy, пoтpiбнoгo для лiкyвaння, e заст^^ання нeiнвaзивниx вiзyaл-iзyючиx мeтoдiв oбcтeжeння мoзкy з crepeo-тaкcичними poзpaxyнкaми [40]. B лiтepaтypi пoвiдoмляeтьcя [17] пpo peзyльтaти лiкyвaння 297 xвopиx з piзнoмaнiтними eкcтpaпipaмiдни-ми зaxвopювaннями за дoпoмoгoю cтepeoтaк-cичниx oпepaцiй iз викopиcтaнням кoмп'ютep-нoï тoмoгpaфiï для poзpaxyнкiв кoopдинaт. Ав-тopи дoвoдять пepeвaги та пepcпeктивнicть да-нoгo мeтoдy, пiдкpecлюючи бiльшy точ^оть cтepeoтaкcичниx poзpaxyнкiв та знaчнo лeгший пepeбiг пicляoпepaцiйнoгo пepioдy пpи tore за-cтocyвaннi.
Haдзвичaйнo цiкaвими е вiдoмocтi пpo ви-кopиcтaння MPT для визнaчeння cтepeoтaкcич-ниx кoopдинaт глибинниx cтpyктyp гoлoвнoгo мoзкy в xoдi oднoмoмeнтниx втpyчaнь та ^и iмплaнтaцiï дoвгoтpивaлиx внyтpiшньoмoзкoвиx eлeктpoдiв. Зacтocyвaння MPT пpи cтepeoтaк-cичниx poзpaxyнкax дае змoгy дocить тoчнo виз-начати кoopдинaти i пpoвoдити втpyчaння нe лишe на дiлянкax, пpилeглиx дo кoнтpacтниx opieнтиpiв, aлe i на тaкиx вiддaлeниx CTpyray-pax, як пoяcнa звивина, гiпoкaмп, мигдaлeвид-нe тiлo, блiдa куля.
Пpoтe мeтoд cтepeoтaкcичнoï дecтpyкцiï мoзкoвиx cтpyктyp мае oдин cyттeвий нeдoлiк: зaбeзпeчyючи eфeктивнe pyйнyвaння зaдaниx
дiлянoк пaтoлoгiï, в paзi нeoбxiднocтi, дoдaт-гову дecтpyкцiю шляxoм poзшиpeння зoни втpy-чання, вiн нe дoзвoляe змeншити eфeк дecт-pyкцiï пpи виник^нш ycклaднeнь. Toмy тшу-ки y функцюнальнм нeйpoxipypгiï вeдyтьcя в нaпpямкy викopиcтaння xpoнiчнoï eлeктpocти-мyляцiï бaзaльниx гaнглiïв гoлoвнoгo мoзкy, зoкpeмa блiдoï кyлi. Meтoд xpoнiчнoï eлeктpoc-тимуляцп глибинниx cтpyктyp мoзкy мае цший pяц cyттeвиx пepeвaг, ocкiльки в xoдi вжив-лeння eлeктpoдa мoжнa yтoчнити йoгo poзтa-шування m вiднoшeнню дo cтpyктyp мoзкy шляxoм пpoвeдeння фyнкцioнaльниx пpoб та iнтpaoпepaцiйнoгo мoнiтopингy: кopeктyвaти па-paмeтpи стимуляцп, ïï тpивaлicть та œpio-дичшсть, щo нaдзвичaйнo вaжливo в paзi та-яви пoбiчнoгo eфeктy. Пpи цьoмy icнye знaчнo мeнший pизик двocтopoнньoï чи бaгaтoeлeкт-poднoï стимуляцп пopiвнянo з двocтopoннiми дecтpyктивними oпepaцiями [74]. Hapeштi, за-лишaeтьcя мoжливicть видaлeння eлeктpoдiв пpи ïxнiй нeeфeктивнocтi чи виявлeннi нeпpoг-нoзoвaниx peзyльтaтiв. Oпиcaнo випaдoк ycпi-шнoï xpoнiчнoï cтимyляцiï кoнтpaлaтepaльнoгo нижньoзaдньoбoкoвoгo ядpa тaлaмyca впpoдoвж В мic [бВ]. Пpoтe в зв'язку iз пoгaним шенням paни cиcтeмy глибиннoï cтимyляцiï тaлaмyca бyлo видaлeнo, i пpoяви диегони вiднoвилиcь дo пoпepeдньoгo piвня.
^prni пoвiдoмлeння пpo викopиcтaння cти-муляцп глибинниx cтpyктyp мoзкy в клшщ з'яв-лиcя в кiнцi 40-x — на пoчaткy 50-x poraa У Paдянcькoмy Coюзi пepшy cтepeoтaкcичнy oпe-paцiю вживлeння внyтpiшньoмoзкoвиx eлeктpoдiв пpoвeдeнo y вiддiлi нeйpoфiзioлoгiï AMH CPCP щц кepiвництвoм H.П. Бexтepeвoï в 19б2 p. У пoдaльшoмy мeтoд xpoнiчнoï eлeктpocтимyляцiï викopиcтoвyвaвcя i для лжування eкcтpaпipaмi-днoï пaтoлoгiï [2, 3].
Meтoд xpoнiчнoï стимуляцп блiдoï кyлi [77], пopяц iз зacтocyвaнням y лiкyвaннi xвopиx з пapкiнcoнiзмoм, бyлo зaпpoпoнoвaнo викopиc-товувати пpи cиндpoмi тopciйнoï диcтoнiï. Oд-нак тiльки нeдaвнo кoнцeпцiя стимуляцп гли-бинниx cтpyктyp мoзкy, зoкpeмa внyтpiшньoгo яцpa блiдoï кyлi, була пpийнятa i впpoвaджe-на в ^am^y лiкyвaння пaцieнтiв iз диcтoнieю [20, 24].
У лiтepaтypниx джepeлax [5В, 74] зycтpi-чaeмo пoвiдoмлeння пpo пoзитивнi peзyльтaти xpoнiчнoï eлeктpocтимyляцiï внyтpiшньoгo ядpa блiдoï кyлi. Oпиcyeтьcя випaдoк ycпiшнoгo кoн-тpoлю зaxвopювaння y пащента з тopciйнoю диcтoнieю пpoтягoм 4 po^. Koopдинaтaми зoни cтимyляцiï е 21 мм лaтepaльнiшe i 3 мм нижчe iнтepкoмicypaльнoï лiнiï та 2 мм yпepeд вiц ce-peдини мiжкoмicypaльнoï лiнiï. Eлeктpocтимy-ляцiя здiйcнюeтьcя чepeз квaдpипoляpнi чи мo-
Xipypгiчнe лiкyвaння xвopux з cuндpoмoм дeфopмyючo'ï м,язoвo'ï öucmornii
51
нoпoляpнi плaтинoвi eлeктpoди (мoдeль 33В7; 5535 KBS; Medtronics, Mineapolis, MN пpямo-кyтнoï фopми з iмпyльcaми тpивaлicтю 150 м^ чacтoтoю 130 Гц. Пpoяви диcтoнiï в xoдi xpoнiч-нoï стимуляцп змeншyютьcя iз пeвнoю зaтpим-гою (зpeштoю, як i пicля палатами). Лишe пooдинoкi пoвiдoмлeння пpo oкpeмi випадки зacтocyвaння двocтopoнньoï пaлiдocтимyляцiï пpи гeнepaлiзoвaнiй тopciйнiй м'язoвiй диcтoнiï мoжнa зycтpiти в нayкoвиx пyблiкaцiяx oCTa^ix poкiв [24, 29, 54, 75]. Зoкpeмa, цe cтocyeтьcя згaдaнoгo випадку ycпiшнoгo кoнтpoлю тяжкoï фopми гeнepaлiзoвaнoï тopciйнoï диcтoнiï, нe пoв'язaнoï iз KYT1-мyтaцieю, y вocьмиpiчнoï дитини пpoтягoм 4 poкiв мeтoдoм xpoнiчнoï двo-cтopoнньoï eлeктpocтимyляцiï [24]. Пepший eфeкт cтимyляцiï пpи цьoмy пpoявивcя чepeз б тиж.
Дocвiд xpoнiчнoï стимуляцп блдо'! кyлi з мeтoю лжування cиндpoмy тopciйнoï диcтoнiï дocить oбмeжeний, вiддaлeнi peзyльтaти щe нe пpocтeжeнi i, вiдпoвiднo, даний пiдxiд пoтpe-буе пoдaльшoгo вивчeння.
Цiкaвим нaпpямкoм y лiкyвaннi cиндpoмy тopciйнoï м'язoвoï диcтoнiï е дoвгoтpивaлe irnpa-тeкaльнe викopиcтaння бaклoфeнy. Oпyблiкo-вaнi вiдoмocтi пpo oбнaдiйливi peзyльтaти тpи-вaлoгo ввeдeння бaклoфeнy iнтpaтeкaльнo з дo-пoмoгoю пaмп-cиcтeм [25, б5]. Xoчa дocить ча-cтo мoжнa зycтpiти пoвiдoмлeння пpo ужлад-нeння тaкoгo лiкyвaння та пpo пpoтипoкaзaння дo йoгo зacтocyвaння [30, 7 В].
Taким чинoм, aнaлiз дaниx лiтepaтypи пpo cyчacнi мoжливocтi впливу на cиндpoм TOpcrn-нoï м'язoвoï диcтoнiï тказуе, щo пiдxoди дo лiкyвaння u^ore виcнaжливoгo зaxвopювaння xa-paктepизyютьcя шиpoкoю piзнoмaнiтнicтю. Зап-poпoнoвaнo вeликy кiлькicть нoвиx мeтoдiв лiкyвaння, piзниx видiв oпepaтивниx втpyчaнь, з кoтpиx нaйeфeктивнiшими зaлишaютьcя cre-peoтaкcичнi втpyчaння на бaзaльниx гaнглiяx. Пpoтe peзyльтaти тaкиx oпepaцiй дocить ча^ тo бувають нeпepeдбaчyвaними, пoзитивний eфeкт — ж завжди cтaбiльний. Ùe й дoci за-лишaeтьcя вiцкpитим питання пpo вибip aдeк-вaтнoï зoни дecтpyкцiï пpи cиндpoмi дeфopмy-ючoï м'язoвoï диcтoнiï, вeдeтьcя пoшyк CT-py^ тyp, вплив на кoтpi мiг би пoлiпшити peзyль-тат лiкyвaння та функцюнальний cтaн xвopиx.
Cпиcoк лiтepaтypи
1. Aнuчкoв A.Ä, Boдянoв A.B., Moœaee C.B. u дp.
Фyнкциoнaльнaя cтepeoтaкcия c магнитто-peзoнaнcнo-тoмoгpaфичecким нaвeдeниeм I I Boпp. нeйpoxиpypгии. — 199В. — № 3. — C. б—10.
2. Áexmep/eea H.Ï, Бoндapчyк A.H., Cмupнoв B.M.
Физиoлoгичecкoe oбocнoвaниe oпepaций на
пoдкopкoвыx cтpyктypax пpи гипepкинeзa II Boпp. нeйpoxиpypгии. — 19б9. — №1. — C. 1—7.
3. Бoжuк B.n, Cmenaнeнкo И£. Элeктpocтимy-ляция CTpym'yp гoлoвнoгo мoзгa чepeз имп-лaнтиpoвaнныe элeктpoды в лeчeнии бoль-ньк c пиpaмиднoй нeдocтaтoчнocтью II A^ тyaльныe пpoбл. элeктpocтимyляции. — K.: HayH. думка, 19В3. — C. 21—22.
4 Bacm Hß, Haдвopнuк П., Ëecoe H., Kaдuн А.Л. u дp. Cтepeoтaкcичecкaя кoмбиниpoвaннaя дeнтaтoтaлaмoтoмия в лeчeнии macra^-гипepкинeтичecкиx фopм пoдкopкoвыx ди^ кинeзий II Boпp. нeйpoxиpypгии. — 1979.
— №б. — C. 23—2В.
5. Bopoбьëв H.E. O лeчeнии двoйнoгo aтeтoзa и xopeoaтeтoзa cтepeoтaкcичecким мeтoдoм y дeтeй cтapшeгo дoшкoльнoгo вoзpacтa II B кн.: 2-й Bcecoюз. cъeзд нeйpoxиpypгoв. — M., 197б. — C. 372—373.
б Иллapuoшкuн C.H. Moлeкyляpный анализ на-cлeдcтвeнныx зaбoлeвaний нepвнoй ^CTe-мы II Becrarn Poc AMH. — 1999. — № 10.
— C. 40—45.
7. Kaндель Э.И. Oцeнкa peзyльтaтoв 700 cre-peoтaкcичecкиx oпepaций на бaзaльныx ган-глияx мoзгa пpи paзличныx зaбoлeвaнияx ЦHC II Maтepиaлы У Bcecoюз.cъeздa те-вpoпaтoлoгoв и пcиxиaтpoв: Teз. дoкл. — M., 19б9. — T.1. — C.209—211.
В. Kaндель Э.И. Cтepeoтaкcичecкий мeтoд лe-чeния экcтpaпиpaмиднoй кpивoшeи II Boпp. нeйpoxиpypгии. — 19В4. — №б. — C.2В—34.
9. Kaндель Э.И. Ф^^^^льная и cтepeoтaк-
cичecкaя нeйpoxиpypгия. — M.: Meдицинa, 19В1. — 3бВ c.
10. Kaндель Э.И., Boümüma C.B. Дeфopмиpyю-щая мышeчнaя тopcиoннaя диcтoния. — 1971.
— 1В4 c.
11. Kaндель Э.И,, Kymn A.B., Kynapaдзe Г.Р. Me-тод кpиoдecтpyнции пpи cтepeoтaкcичecкиx oпepaцияx на бaзaльныx гaнглияx мoзгa| I B кн.: 1-й Bcecoюз. cъeзд нeйpoxиpypгoв. — M., 1971. — T.3. — C.206—209.
12. Лanoнoгoв O.A. Ближайшж peзyльтaты лe-чeния экcтpaпиpaмидныx гипepкинeзoв cтe-peoтaкcичecкими oпepaциями II Boпp. нeй-poxиpypгии. — 1969. — №1. — C.12—17.
13. Лanoнoгoв O.A. Лeчeниe ^oœ^ix фopм эк-cтpaпиpaмидныx гипepкинeзoв cтepeoтaкcи-чecкими oTOpa^Hi^ II B кн.: 1-й Bcecoюз. cъeзд нeйpoxиpypгoв. — M., 1971. — T.III. — C. 222—225.
14. Лanoнoгoв O.A., Caвчeнкo Е.И., Цыmбaл'юк BM. Heйpoxиpypгичecкoe лeчeниe cпacтичecкoй
52
Ëavonœoe O.O., Medeedee fô.M.
KpMBomeM // BpaHeGioe ,eno. — 1984. — №9. — C. 98—101.
15. Ranonozoe O.A., U,biM6aAmK B.M. CarMTTanb-HaH KpMoTanaM3KToMMH b neHeHMM OMemaH-hmx ^opM 3KcTpanMpaMM,HMX rMnepKMHe3oB // B kh.: 2-m Bcecoro3. c^e3, HeMpoxMpyproB.
— M., 1976. — C. 442—444.
16. flanonozoe O.A., U,biM6aA№K B.M., ftudbiK F.n. Pe3ynbTaTM ,BycTopoHHMX cTepeoTaKcMHec-kmx onepaцмм npM 3KcTpanMpaMM,HMX rMnep-KMHe3ax b 3aBMcMMocTM ot oHepe,HocTM BMe-maTenbcTB Ha npaBoM m neBoM reMMc^epax / / OyH^MoHanbHaH acMMMeTpMH m a,anTa-цмн HenoBeKa. — M., 1976. — C. 217—218.
17. 0a6aAoe B.A., MeAbKucan AT, KaduH A.H. u dp. npMMeHeHMe KoMnbroTepHoM ToMorpa^MM npM cTepeoTaKcMHecKMX onepaцмнx y Gonb-hmx c ,McKMHe3MHMM // Bonpocbi HeMpoxM-pyprMM. — 1998. — №3. — C. 3—6.
18. Andrew J., Fowler C.J., Harrison MJ.G: Stereotaxic thalamotomy in 55 cases of dystonia // Brain. — 1983. — V.106. — P. 981—1000.
19. Bressman S.B. Dystonia // Curr. Kpin. Neurol.
— 1998. — V.11, N.4. — P.363—372.
20. Caputo E., Krack P. , Tamma F. et al. Kystonic tremor treated by unilateral pallidal deep brain stimulation after secondary failure ofthalamic stimulation // Mov. Kisord. —1998.
— V.13. — P.135.
21. Cooper J. S. The neurosurgical allevation of parkinsonism // Amer.Surgeon — 1956. -V.3091. — P.417—418.
22. Cooper J.S., Amin J., Chandra R. Asurgical investigetion of the clinical physiologi of the LP pulvinar cjmplex in man // J. Nturol. Sci.
— 1973. — N.18. — P.89—110.
23. Cooper J.S.,Waltz J.M., Amin J, Fujita S. Pulvinectomy: a preliminary report // J. Amer. Geriat. Soc. — 1971. — V.19 — P. 559— 564.
24. Coubes P. , Humbertclaude V., Bauchet L. Bilateral chronic electrical stimulation of the internal globus pallidus as a treatment for idiopathic dystonia musculorum deformans / / Case report. Stereotact. Funct. Neurosurg.
— 1997. — V. 67. — P.70.
25. Kalvi A.,Fahn S.,Ford B. Intrathecal baclofen in the treatment of dystonic storm // Mov. Kisord. — 1998. — V. 3, N.3. — P. 611—612.
26. Elston J.S. Botulinum toxin treatment of blepharospasm // Adv. Neurol. — 1988. — V.50. — P.579—581.
27. Fabiani G., Teive H.A., Germiniani F. et al. Clinical and therapeutical features in 135
patients with dystonia // Arq. Neuropsiquiatr.
— 1999. — V. 57, N.3A. — P.610—614.
28. Fenelon F., ThiebauL F. Resultats du traitement neurochirurgikue d'une rigidite parkinsonismen par intervention striopallidale unilaterale // Rev. Neurol. — 1950. — V.83, N.5. — P.280—285.
29. Fogel W, Tronnier V., Krause M, et al. Bilateral pallidal stimulation in a case of idiopathic torsion dystonia: a new treatment optioni // Mov. Kisord. — 1998. — V.13. — P.199.
30. Ford B, Greene P. , Louis E.K. et al. Use of intrathecal baclofen in the treatment of patients with dystonia // Arch. Neurol. — 1996. — V.53. — P.1241—1246.
31. Ghika J., Villemure J.G., Fankhauser H. et al. Efficiency and safety of bilateral contemporaneous pallidal stimulation (deep brain stimulation) in levodopa-respoiisive patients with Parkinson's disease with severe motor fluctuations: a 2-year follow-up review // J. Neurosurg. — 1998. — V. 89. — P.713— 718.
32. Gille M., Van den Bergh P. , Ghariani S. et al. Kelayed-onset hemidystonia and chorea following contralateral infarction of the posterolateral thalamus. A case report // Acta. Neurol. Belg. — 1996. — V. 96, N.4. — P.307— 311.
33. Gillingham F.J., Kalyanaraman S., Donaldson A.A. Bilateral stereotaxic lesions in the management of parkinsonism and the dyskinesias // Brit. Med. J. — 1964. — V.2, N.5410. — P.656—659.
34. Gros C. Spasticity — clinical classification and surgical treatment // In: Advances and technical standards in neurosurgery /Ed. by Krayenbuhl et al. — Vien. Springer. — 1979
— V.6. — P.55—97.
35. Gros C., Frerebeau P. H., Perez-Kominiquez E. et al. Long-term results of stereotaxic surgery for infantile dystonia and dyskinesia // Neurochirurgia. — 1976. — V.19. — P.171— 178.
36. Guidetti B., Fraioli B. Neurosurgical treatment of spasticity and dyskinesias // Acta. Neurochir. — 1977. — Suppl. 24. — P. 27—39.
37. Guiot G, Brion S. Traitement neuro- chirurgical des syndromes choreothetosiques et parkinsonien // Sem. HoP. — Raris, 1952. — V. 28, N.49. — P.2095—2099.
38. Hassler R., Riechert T. Klinische Effekte bei Reizurg einzelne Thalamuskerne des Menschen // Nervenarzt. — 1955. — Bd. 26. — S. 35—40.
39. Hassler R., Riechert T. Wirkungen der
XipypziuHe AiKyeaHwa xeopux 3 cuudpoMOM de$opMywuoi M'ft3oeoi ducmouii
53
Reizungen und Koagulation in den Stammganglien bei stereotaktischen Hirnoperationen // Nervenarzt. — 1961. — Bd. 32. -S. 97—109.
40. Herman M, Houdek M. Nadvornik P. Computer tomography in functional stereotaxis surgery // Ces. Lek. Cesk. — 1991. — V. 130, N.22— 23. — P.640 —644.
41. Hitchcock E. R. Stereotaxic neurosurgery for cerebral palsy // Brit. Med. J. — 1975. — N.4.
— P.285—289.
42. Iacono R.P. , Kuniyoshi S.M., Lonser R.R. et al. Simultaneous bilateral pallidoansotomy for idiopathic dystonia musculorum deformans / / Pediatr. Neurol. — 1996. — V.14. — P.145— 148.
43. Jankovich J., Lai E, Krauss J. et al. Surgical treatment of. levodopa-induced dyskinesias / / Adv. Neurol. — 1999. — V. 80. — P.603— 609.
44. Jankovich J., Schwartz K. Botulinum toxin treatment of tremot // Neurology. — 1991.
— V. 41, N.8. — P.1185—1188.
45. Jarman P. R, del Grosso N., Valente E.M. Primary torsion dystonia: the search for genes is not over // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry.
— 1999. — V. 67, N.3. — P.395—397.
46. Kandel E.I. Functional and Stereotactic Neurosurgery // New York: Plenum. — 1989.
— P.258—266.
47. Karsidag S, ozer F., Sen A., Arpaci B. Lesion localization in developing poststroke hand dystonia // Eur. Neurol. — 1998. -V. 40, N.2.
— P.99—104.
48. Klein C, Friedman J., Bressman S. et al. Genetic testing for early-onset torsion dystonia (KYT1): introduction of a simple screening method, experiences from testing of a large patient cohort, and ethical aspects // Genet. Test. — 1999. — V. 3, N.4. — P.323—328.
49. Kostic V.S., Stojanovic-Svetel M., Kacar A. Symptomatic dystonias associated with structural brain lesions: report of 16 cases / / Can. J. Neurol. Sci. — 1996. — V. 23, N.1. — P.53—56.
50. Krauss J.K., Koller R, Burgunder J.M. Partial myotomy/myoectomy of the trapezius muscle with an asleep awake anesthetic technique for treatment of cervical dystonia. Technical note // J. Neurosurg. — 1999. — V. 91, N.5. — P.889—891.
51. Krauss J.K., Kesaloms J.M. , Lai E.C. et al. Microelectrode-guided posteroventral pallidotomy for treatment of Parkinson's disease: postoperative magnetic resonance
imaging analysis// J. Neurosurg. — 1997. — V. 87. — P.358367.
52. Krauss J.K., Kiriyanthan G.K., Borremans J.J. Cerebral arteriovenous malformations and movement disorders // Clin. Neurol. Neurosurg. — 1999. — V. 101, N.2. — P.92— 99.
53. Krauss J.K., Mohadjer M., Nobbe F., Scheremet R. Hemidystonia due to a contralateral parieto-occipital metastasis: disappearance after removal of the mass lesion // Neurology. — 1991. — V. 41, N.9. — P.1519— 1520.
54. Kumar R., Kagher A., Hutchison W.K. Globus pallidus deep brain stimulation for generalized dystonia. Clinical and PET investigation // Neurology. — V. 53. — P.871—874.
55. Lang A.E., Lozano A.M., Montgomery E. et al: Posteroventral medial pallidotomy in advanced Parkinson's disease // N. Engl. J. Med. — 1997. — V. 337. — P.1036—1042.
56. Lin J.J., Lin G.Y., Shih C. et al: Benefit of bilateral pallidotomy in the treatment of generalized dystonia. Case report // J. Neurosurg. — 1999. — V. 90. — P.974—976.
57. Lindeboom R., Brans J.W., Aramideh M. et al. Treatment of cervical dystonia: a comparison of measures for outcome assessment // Mov. Kisord. — 1988. — V. 13, N.4. — P.706—712.
58. Loher T.J., Hasdemir M.G., Burgunder J.M., Krauss J.K. Long-term follow-up study of chronic globus pallidus internus stimulation for posttraumatic hemidystonia // J. of Neurosurgery. — 2000. — V. 92, N.3. — P.457— 460.
59. Lozano A.M., Kumar R, Gross R.E. et al: Globus pallidus internus pallidotomy for generalized dystonia // Mov. Kisord. — 1997. — V. 12. — P.865—870.
60. Martin-Rodriguez J.G., obrador S. Evaluation of stereotaxic pulvinar lesions // Confin. Neurol. — 1975. — V. 37. — P.56—62.
61. Meyers R. The modification of alternating tremor, regidity and festination by surgery of the basal ganglia // Res. Publ. Ass. Nerv. Ment. Kis. — 1940. — V. 21. — P.602—605.
62. Mundinger F. Kie Subtalamotomie zue Behandlung extrapyramidaler Bewegungsstorungen // Ktsch. Med. Wschr. — 1965. — Bd. 90, N.45. — S.2002—2040.
63. Mundinger F., Riechert T., Kisschoff J. Long-term Results of stereotactic Treatment of Spasmodic Torticollis // Confin. Neurol. — 1972. — V. 34. — P.41—46.
64. Pahwa R., Wilkinson S., Smith K., et al. High-frequency stimulation of the globus pallidus
54
Лапоногов О.О., Медведев Ю.М.
for the treatment of Parkinson's disease // Neurology. — 1997. — V. 49. — P.249—253.
65. Paret G., Tirosh R., Ben Zeev B. et al. Intrathecal baclofen for severe torsion dystonia in a child // Acta. Paediatr. — 1996.
— V. 85, N.5. — P.635—637.
66. Poewe W. What is new in movement disordersi // Wien. Klin. Wochenschr. — 1999. — V. 111, N.17. — P.664—671.
67. Riechert T. Long Term follow -up of results of stereotaxic treatment in extrapyramidal disorders // Confin. Neurol. — 1962. -V. 22, N.3—5. — P.356—363.
68. Sellal F., Hirsch E, Barth P. et al. A case of symptomatic hemidystonia improved by ventroposterolateral thalamic electrostimulation // Mov. Kisord. — 1993. — V.8. — P.515—518.
69. Spelman J.K., van Manen J. Cerebral palsy and stereotaxic neurosurgery: Long-term results // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 1989. — V. 52. — P.23—30.
70. Spiegel E.A, Wycis H.T., Szekele E.G. et al. Campotomy in various extrapyramidal disorders // J. Neurosurg. — 1963. — V.20, N.10. — P. 871—880.
71. Tasker R.R., Koorly T., Yamashiro K. Thalamotomy in generalized dystonia // Adv. Neurol. — 1988. — V. 50. — P.615—631.
72. Teive H, Sa K., Grande C.V. et al. Bilateral simultaneous globus pallidus internus pallidotomy for generalized posttraumatic dystonia // Mov. Kisord. — 1998. — V.13. — P.265.
73. Tolosa E., Marti M.J., Kulisevsky J. Botulinum toxin injection therapy of hemifacial spasm //Adv. Neurol. — 1988. — V.49 — P.479—491.
74. Tronnier V.M., Fogel W. Pallidal stimulation for generalised dystonia // J. Neurosurgery.
— 2000. — V. 92, N.3. — P.453—456.
75. Tronnier V.M., Fogel W, Schnippering H. Bilateral pallidal stimulation in generalized dystonia // Acta. Neurochir. — 1998. — V. 140. — P.848.
76. Vitek J.L. Surgery for dystonia // Neurosurg. Clin. North. Am. — 1998. — V. 9. -P.345—366.
77. Volkmann J., Sturm V., Weiss P. et al. Bilateral high-friquency stimulation of the internal
globus pallidus in advanced Parkinson's disease // Ann. Neurol. — 1998. — V. 44. — P.953— 961.
78. Zed P. J., Stiver H G, Devonshire V. et al. Continuous intrathecal pump infusion with drugs for treatment of pump-associated meningitis // J. Neurosurgery. — 2000. — V.92, N.2. — P.347—349
79. Zervas N.T. Long-term review of dentatectomy in dystonia musculorum deformans cerebral palsy // Acta. Neurochir. — 1977. — Suppl. 24. — P.49—51.
80. Cardoso F., Jankovic J., Grossman R.G., Hamilton W.J. Kutcome after stereotactic talamotomy for dystonia and Hemiballismus // Neurosurgery. — 1995. — V. 36, N.3. — P.501—508.
Хирургическое лечение больных с синдромом деформирующей мышечной дистонии (обзор литературы)
Лапоногов О.А., Медведев Ю.М.
Дистония является заболеванием, проявляющимся двигательными расстройствами в результате нарушения функции базальных ядер и таламуса. В статье дискутируются вопросы этиопатогенеза различных форм дисто-нии и локализации патологоанатомических изменений в структурах головного мозга в случаях симптоматической (вторичной) дистонии. Подчеркивается, что деформирующая мышечная дистония плохо поддается любым формам лечебного воздействия. Освещены различные методы и результаты хирургического лечения дистонии, отражены их преимущества и недостатки, а также проанализированы пути профилактики возможных осложнений.
Surgical treatment of patients with deforming muscular dystonia syndrom (literature review)
Laponogov K.A., Medvedev Yu.M.
Kystonia, is a movement disorder resulting from dysfunction of the basal ganglia and thalamus. The etiopathogenesis of the different type of dystonia and location of the pathological change in the brain in cases of Symptomatic (secondary) dystonia in the literature are is discussed.Kystonia musculorum is often refractory to all forms of therapy.
The paper reviewed the surgical methods and outcome of treatment of dystonia.
The advantages and disadvantages, the possible complications used operative methods and ways of theirs warning is reflected.
