Научная статья на тему 'ХЕМОСОРБЦіЯ СУЛЬФУРУ(IV) ОКСИДУ В ГОРИЗОНТАЛЬНОМУ АПАРАТі З КОВШОПОДіБНИМИ ДИСПЕРГАТОРАМИ'

ХЕМОСОРБЦіЯ СУЛЬФУРУ(IV) ОКСИДУ В ГОРИЗОНТАЛЬНОМУ АПАРАТі З КОВШОПОДіБНИМИ ДИСПЕРГАТОРАМИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
80
24
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ОЧИЩЕННЯ ГАЗОВИХ ВИКИДіВ / СУЛЬФУРУ(IV) ОКСИД / SULFUR (IV) OXIDE / МАСООБМіННИЙ АПАРАТ / ХЕМОСОРБЦіЯ / CHEMISORPTION / ПОРЯДОК РЕАКЦії / REACTION ORDER / ОЧИСТКА ГАЗОВЫХ ВЫБРОСОВ / СЕРЫ(IV) ОКСИД / МАССООБМЕННОЕ АППАРАТ / MASS EXCHANGE APPARATUS / ХЕМОСОРБЦИЯ / ПОРЯДОК РЕАКЦИИ / EXHAUST GAS CLEANING

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Гелеш А. Б., Яворський В. Т., Яворський І. Є.

Экспериментально подтверждена высокая эффективность горизонтального аппарата с ковшеобразными диспергаторами (ГАКД) для очистки SO2 содержащих газовых выбросов. Установлено, что реализация этого процесса в противоточном режиме движения фаз обеспечит высокие степени улавливания (99,9...100 %) и жидкофазного окисления (80...99 %) SO2. Определено, что хемосорбция SO2 происходит с высокой интенсивностью и описывается кинетическим уравнением первого порядкаDue to the growing energy consumption and increasing share of fuels with high sulfur content in the global energy balance, there is a need for new, highly efficient methods and apparatus for recycling exhaust SO2-containing gases. It is found that SO2-low-concentrated gases are advisable to recycle by the liquid-oxidation method using NaOH as an intermediate absorbent and air oxygen as oxidant. Effective head apparatus horizontal apparatus with bucket-like dispersers (HABD) is proposed for the cleaning process. To confirm the effectiveness of this apparatus in the processes of chemisorption and liquid phase oxidation of SO2, a pilot study on enlarged laboratory setup, the head apparatus of which was a scale model of HABD is carried out. The study is conducted in a wide range of concentrations of SO2 (0,4...34·g/Nm3) and pH of absorbing solutions (pH=3...13) using modern gas-analyzing devices. It is found that the irrigation density of 0.5 m3/Nm3 is technologically feasible. The cleaning process is appropriate to perform under counterflow motion of phases, which will allow combining chemisorption and oxidation in one HABD, provide high degrees of recovery (99.9...100 %) and liquid phase oxidation (80...99 %) of SO2. Due to the high velocity of dispersed droplets of ~ 10 m/s and intensive interphase renewal, it is managed to significantly reduce the diffusion resistance in the gas phase and transfer the process to the liquid film and provide high mass transfer coefficients of 0,82·10-4…1,80·10-4 (Pa·s·m3). It is found that at low initial concentrations of SO2 (0,4...7,74 g/Nm3), the process rate is limited by SO2 diffusion, and at high (10.54...33.89 g/Nm3) NaOH diffusion. The process under study is described by the first-order reaction equation and is characterized by high values of the process rate constant 0.46 s-1. Pilot studies confirm the high efficiency of HABD in the studied processes, prove the possibility of combining dust collection, chemisorption and oxidation stages in one apparatus.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Гелеш А. Б., Яворський В. Т., Яворський І. Є.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ХЕМОСОРБЦіЯ СУЛЬФУРУ(IV) ОКСИДУ В ГОРИЗОНТАЛЬНОМУ АПАРАТі З КОВШОПОДіБНИМИ ДИСПЕРГАТОРАМИ»

-□ □-

Експериментально тдтверджено високу еф-ективтсть горизонтального апарата з ковшо-подiбними диспергаторами (ГАКД) для очищен-ня викидних SO2 - вм^них газiв. Встановлено, що реалiзацiя цього процесу у протитечшному режимi руху фаз забезпечить висок ступеш вловлення (99,9...100 %) та ридкофазного окис-нення (80.99 %) SO2. Визначено, що хемосорб-щя SO2 вгдбуваеться з високою ттенсивтстю та описуеться ктетичним рiвнянням першого порядку

Ключовi слова: очищення газових викидiв, сульфуру(Ш) оксид, масообмтний апарат,

хемосорбцш, порядок реакци

□-□

Экспериментально подтверждена высокая эффективность горизонтального аппарата с ковшеобразными диспергаторами (ГАКД) для очистки SO2 - содержащих газовых выбросов. Установлено, что реализация этого процесса в противоточном режиме движения фаз обеспечит высокие степени улавливания (99,9...100 %) и жидкофазного окисления (80...99 %) SO2. Определено, что хемосорбция SO2 происходит с высокой интенсивностью и описывается кинетическим уравнением первого порядка

Ключевые слова: очистка газовых выбросов, серы(IV) оксид, массообменное аппарат, хемо-

сорбция, порядок реакции -□ □-

УДК 66.074.378.1

|DOI: 10.15587/1729-4061.2016.6395в|

ХЕМОСОРБЦ1Я СУЛЬФУРУ(!У) ОКСИДУ В ГОРИЗОНТАЛЬНОМУ

АПАРАТ1 З КОВШОПОД1БНИМИ ДИСПЕРГАТОРАМИ

А. Б. Гелеш

Кандидат техычних наук, доцент* E-mail: [email protected] В. Т. Яворський

Доктор техычних наук, професор* E-mail: [email protected] I. £. Яворський Астрант* E-mail: [email protected] *Кафедра xímíT i технологи неоргашчних речовин Нацюнальний уыверситет <^bBiBCb^ полЬехшка» вул. С. Бандери, 12, м. Львiв, УкраТна, 79013

1. Вступ

Забезпечення людства енергетичними ресурсами -одна з глобальних проблем. Прогресивно зростаючi темпи енергоспоживання зумовлет одночасною дieю екстенсивного i штенсивного чинниюв: збшьшенням населення Землi i питомого енергоспоживання. У най-ближчш перспективi головними джерелами енергп залишаться карбонугвдрогени, як забруднет сполу-ками сульфуру. У технолопчних процесах цi сполуки, здебiльшого, конвертуються у сульфуру(IV) оксид (SO2), який е токсичним забруднювачем довкiлля.

У результат виснаження легкодоступних родо-вищ карбонугiдрогенiв людство вимушене освоювати глибшi горизонти земних надр. Встановлено [1], що iз збiльшенням глибини залягання сировини вмкт спо-лук Сульфуру в нш зростае, вiдтак пропорцшно збшь-шуеться кiлькiсть утвореного SO2. Незважаючи на низку розроблених i впроваджених заходiв iз усунення негативного впливу антропогенних викидiв SO2, у свт спостерiгаеться чiтка тенденцiя до зб^ьшення iхнiх обсягiв [2], головним чином, за рахунок краш з штенсивним зростанням чисельностi населення та економжи (Китай, Iндiя тощо).

Враховуючи транскордонне перенесення SO2 та продукпв його конверсii (nН20•S03), проблема за-бруднення сполуками Сульфуру з локальноi переро-стае в глобальну загальносвггову, несе загрозу для здоров'я та життя людей, а тому питання очищення

викидних SO2-вмiсних ra3ÍB е актуальним i потребуе нагального виршення.

2. Аналiз джерел iнформацii та постановка проблеми

Директивою №2010/75/6С бвропейського Парламенту та Ради встановлено, що граничнодопусти-мий викид (ГДВ) для стащонарних спалювальних установок не повинен перевищувати 200 мг/нм3 [3]. Ввдтак у сучасних технологiях знесульфурення газiв залишковий вмiст SO2 не повинен перевищувати ви-щезазначеноi норми та мати перспективи поглиблення ступеня очищення. Сульфурвмкш продукти процесу очищення повинш мати промислове застосування, не створювати вторинного забруднення довюлля.

У процес вирiшення проблеми знешкодження викидiв SO2 розроблено багато методiв. Загалом, iх умовно можна подiлити на «мокрЬ>, «натвсухЬ> та «сухЬ> [4], переваги i недолiки яких е дискусшними. Головною перевагою «сухих» i «напiвсухих> методiв е вiдсутнiсть рвдких стокiв, утворюються лише сухi вщходи. Проте, ступiнь очищення вiд SO2 у сучасних «сухих» методах не перевищуе 95,0 %, а в «натвсу-хих> - 98,0 [5, 6]. Утворення твердофазних продуктiв реакцп е причиною неповного використання лужного компонента, що призводить до його перевитрати. Тому, для тдвищення ступеня його використання оргашзо-вують рецикл. Крiм того, утворений продукт мае змш-

©

С

ний юльюсний та яюсний склади, що утруднюе його промислове використання.

Найпоширешшими (~80,0 %) е установки «мокрого очищення» з використанням лужних реаген-тiв (Са(ОН)2, СаС03, №2С03 тощо). Сучаснi «мокрЬ> установки дають змогу практично повнiстю вилучати SO2 з вiдхiдних газiв (99,0.99,9 %) [4, 7]. У США було проведено детальний екот^чний аналiз [7] «сухо!» та «мокро!» технологiй для енергетичних установок, якi працюють на вуплль Встановлено, що за вмшту Сульфуру у вугiллi <2,8 % економiчнiшими е «сухЬ>, а за вищого - «мокрЬ>. Загалом, використання «мокрих» методiв дае змогу забезпечити жорстк екологiчнi нор-ми з перспективою поглиблення ступеня очищення.

Проте, iснуючi «мокрi» методи мають ряд недо-лiкiв, зокрема: значнi об'еми викидних вод; необ-хiднiсть попереднього очищення викидних газiв вiд пилу та !х охолодження; багатостадiйнiсть процесу та громiздкiсть обладнання; низька сорбцiйна емшсть поглинальних розчинiв та дороговизна реагенив; високi енергоемнiсть, капiтальнi та експлуатацшт витрати. Тому головним завданням е пошук шляхiв i методiв штенсифжацп та здешевлення процесу де-сульфуризацп.

Закономiрностi вловлення SO2 дослiджували як в лабораторних, так i у промислових умовах [8-10]. Результати дослвджень рiзняться i е доволi суперечли-вими. У роботi [8] наведено результати лабораторних дослвджень кiнетичних характеристик абсорбцп SO2 електрохiмiчно обробленими поглинальними розчи-нами. Показано, що штенсившсть процесу змiнюеться в часi, вщбуваеться у двох областях, кiнетика яких описуеться рiвняннями першого порядку, з константами швидкост 0,10 та 0,11с-1 за температури 305К. Ви-значено температурну залежшсть констант швидкост та розраховано енергп активацп вщповщно: 28,06 та 40,22 кДж/моль.

Авторами [9] проведено лабораторш та промисловi дослiдження абсорбцп SO2 у швидюсних пустотiлих форсункових апаратах, якi на сьогодш е найпоширеш-шими апаратами знесульфурення газiв. Встановлено, що для розчину Са(ОН)2, в межах дослщжуваних початкових концентрацiй SO2 ( CSO =0,05...3 г/м3), хе-мосорбцiя SO2 розчинами Са(ОН)2 описуеться рiвнян-ням другого порядку, а константа швидкосп за температури 305К рiвна 1,140-4 м3/(моль^с). Ефективнiсть вловлення SO2 не залежить вщ температури, мало залежить вщ початково! концентрацii SO2 та густини зрошення. Визначальний вплив на процес абсорбцп мае вщносна швидюсть газу. Коефiцiент масопередачi пропорцiйний параметрам системи у таких степенях вщповщно: швидкост газу - 1,4.1,1; густит зрошення - 0,31.0,07, а початковш концентрацп SO2 - 0,28...0.

Вщтак ефективним способом iнтенсифiкацii процесу е зб^ьшення швидкостi газу. Проте, зб^ьшення швидкостi призводить до зростання краплевиносу та гiдравлiчного опору апарату, яю особливо вщчут-но зростають за швидкостi газу >7 м/с. Тому робочi швидкостi газу в зазначених апаратах не перевищу-ють 4.6 м/с.

Процес абсорбцп SO2 вивчали у лабораторних та промислових умовах, з використанням сучасних ко-лонних апарапв з провальними тар^ками [10]. Шд-

тверджено, що в дослщжуваних умовах температура не мае ввдчутного впливу на коефiцiент масопередачь Це свiдчить про те, що швидюсть процесу лiмiтуеться дифузiйними стадiями. За низьких значень парщаль-них тисюв SO2 (~100 Па) коефвдент абсорбцп пропо-рцiйний швидкостi газу в степеш 1,62 i не залежить вщ густини зрошення, а за вищих концентрацiй SO2 (~250 Па) - пропорцiйний швидкостi газу в степеш 1,07 i густинi зрошення в степенi 0,44. Встановлено, що для розчину №ОН, за парщальних тискiв SO2 в межах 140.330 Па об'емний коефвдент масопередачi рiвний 0,9840-8 кг/(ом3). Загалом, тар^часп апарати стiйко i ефективно працюють лише у вузькому дiапазонi швидкостей газу, вщтак засоби !х штенсифжацп дуже обмеженi.

Враховуючи те, що коеф^енти масопередачi i константи швидкосп е не великими, а визначальний вплив на швидюсть масоперенесення чинить вщносна швидкiсть руху фаз, можна стверджувати, що у тра-дицшних апаратах опiр абсорбцii SO2 зосереджений в газовш фазi, а для штенсифжацп процесу потрiбно збiльшувати ввдносну швидкiсть потокiв та турбуль зувати !х.

У роботi [11] наведено Грунтовний теоретичний аналiз впливу головних технолопчних параметрiв процесу на ефектившсть очищення викидних промислових газiв вiд SO2. Встановлено, що визначальний вплив на !х переб^ процесiв очищення чинить рН поглинального розчину. Теоретично обгрунтовано, що процес абсорбцп дощльно проводити з використанням промiжного абсорбента NaOH, який шсля стадiй хемосорбцii та окиснення SO2, регенерувати сполуками Кальцiю i повертати у цикл вловлення. Це дасть змогу мiнiмiзувати витрату води (№ОН добре розчинний) та унеможливить шкрустащю сполук Кальцiю на поверхш апаратури. Важливою складо-вою економiчноi ефективностi запропоновано! тех-нологii, И конкурентною перевагою е можлившть використання побiчних продуктiв знесульфурення у сумiжних виробництвах. Так, у запропонованiй технологи в якост продукту можна одержувати будь вельний гiпс, якiсть якого буде визначатись ступенем окиснення хемосорбованого SO2.

Теоретично обГрунтовано, що з метою здешевлення та штенсифжацп процесу очищення, стадп пиловлов-лення, абсорбцii та окиснення SO2 доцiльно проводити в протитечшному режимi руху фаз, у високоефектив-ному апаратi - горизонтальному апарат з ковшопо-дiбними диспергаторами (ГАКД). У ГАКД зовшшня енерпя пiдводиться безпосередньо до рiдини, краплi яко! одержують значну кiнетичну енерпю та початко-ву швидкiсть (10.12 м/с), що рiзко зменшуе отр зi сто-рони газово! плiвки. У цьому апаратi реалiзовано пе-рехресний рух потокiв та багатократний пульсацшний режим диспергування, що значно турбулiзуе потоки та знижуе дифузшш опори. ГАКД добре зарекомендував себе у промислових умовах, зокрема, для очищення га-зових викидiв вiд пилу [12]. Вщтак доцiльно дослiдити ефективнiсть цього апарата у процесах хемосорбцп та рвдкофазного окиснення SO2 i, у випадку одержання задов^ьних експериментальних результатiв, сумкти-ти стадп пиловловлення, хемосорбцii i окиснення в одному ГАКД.

3. Мета i задачi дослiджень

Мета роботи полягала в експериментальному тд-тверджент ефективностi використання ГАКД для утилiзацii викидних SO2 - вмксних газiв.

Для досягнення поставлено! мети необхщно вирь шити такi завдання:

- встановити вплив питомо! витрати дисперговано! рiдини на ефективнiсть хемосорбцп SO2;

- дослiдити вплив концентрацп реагентiв та рН поглинального розчину на ефектившсть хемосорбцii та рщкофазного окиснення SO2;

- встановити кшетичш закономiрностi процесу хемосорбцп.

4. Методики проведення експерименив, аналiзiв та розрахунюв

ротаметром 4, також подавали у змшувач 5, звiдки газову сумш через пiдвiдну трубу направляли у ГАКД на очищення. Очищений газ через краплевловлювач 11 вщводили в атмосферу. Температури у«х матерь альних потоюв визначали за допомогою рщинних термометрiв 12.

Експерименти проводили за таких умов: вмкт SO2 у газовш фазi - 0,4...34т/нм3 (0,013..1,16 % об); концен-трацiя поглинача (розчин №ОН) - 0,1.1,0 моль/дм3; лшшна швидкiсть кiнцiв диспергатора - 10 м/с; юль-кiсть диспергаторiв 1.2; густина зрошення (питома витрата дисперговано! рщини) - 0,25.0,96 м3/нм3; температура процесу 303.308К. У процес досль джень перiодично вiдбирали проби газово! та рiдкоi фаз для визначення вмкту SO2 та рН поглинального розчину. Експеримент припиняли, коли кон-центращя SO2 на виходi з апарата перевищувала 200 мг/нм3.

4. 1. Методики експерименив

Експериментальнi дослiдження здiйснювали на лабораторнш установцi, зображенiй на рис. 1.

12

В атмосферу

4. 2. Методики аналiзiв

Вмшт SO2 у газовш фазi на входi в ГАКД i у погли-нальному розчиш визначали йодометричним методом [13], а залишкову концентращю SO2 на виходi з апарата - газоаналiзатором Дозор-С-Пв-SO2, з точнiстю 0,1 мг/м3. Значення рН поглинального розчину вимь рювали з допомогою рН-метра типу 150-М з комбшова-ним електродом ЭСКЛ-08М 1. Результати експеримен-тальних вимiрювань приводили до нормальних умов. Наведет результати дослiджень е усередненими.

4. 3. Методики розрахунюв

На пiдставi експериментально отриманих резуль-татiв здiйснювали розрахунок головних показни-кiв процесу: ступенiв абсорбцii (Хабс, %), окиснення (Хокис, %) та об'емного коеф^ента масопередачi (Кабс, кг/(с-Па-м3)). Ступiнь абсорбцii розраховували за рiвнянням

Рис. 1. Схема лабораторно! установки для вивчення процесу хемосорбцп та рщкофазного окиснення SO2 у ГАКД: 1 — балон з SO2; 2 — реометр; 3 — компресор;

4 — ротаметр; 5 — змшувач; 6 — горизонтальний апарат з ковшоподiбними диспергаторами; 7 — вал;

8 — диспергатори; 9 — двигун; 10 — шмв;

11— краплевловлювач; 12 — термометри

В абсорбер 6 заливали певний об'ем розчину №ОН (2,5 дм3) та вмикали електродвигун 9. Абсорбер 6 - це горизонтальний апарат, корпус якого виконано у ви-глядi натвцилшдра, дiаметром 500 мм, спряженого з днищем. Довжина апарата - 300 мм (абсорбцшний об'ем 0,02 м3). У нижнш частит абсорбера розмщено вал 7 з ковшоподiбними диспергаторами 8 (розмiри ковшоподiбного диспергатора, мм: дiаметр - 200, ширина диспергатора - 30, ширина ковша - 15, ширина розпилюючих шдлин - 2). Апарат споряджено штуцерами для тдведенняя i вiдведення газу, оглядови-ми вжнами, а також патрубками для встановлення термометрiв та вiдбору проб. У рух вал приводили за допомогою електродвигуна 9, пасово! передачi та шкь ва 10. SO2 iз балона 1 подавали у змшувач 5. Витрату SO2 регулювали за допомогою затрних вентилiв та контролювали за допомогою реометра 2. Повггря ком-пресором 3 з заданою витратою, яку контролювали

Х„й„ —-

О - Г1

Г0

-■100 =

с0 - с1

Ю2 Ю2

: С0

100,

(1)

де О^, С1Ог - маса SO2 вiдповiдно на входi i виходi з абсорбера, кг'.С^ , С1О - концентрацiя SO2 в газi ввд-повiдно на входi i виходi з абсорбера, г/нм3.

Ступiнь окиснення розраховували за рiвнянням

Х-

окис.

С'2 -Сл

100,

(2)

де О^о, С^о - маси вiдповiдно абсорбованого та нео-кисненого SO2, кг (о2О2 - - С15О2).

Об'емний коефiцiент масопередачi за Ю2 розраховували за рiвнянням

--

С2

■АРабс ■Т

(3)

де Vабc - абсорбцшний об'ем, м3; АРабс - середня рушш-на сила процесу, Па; т - час контактування, с.

Враховуючи те, що контакт крапель абсорбцшного розчину та забрудненого газу вщбуваеться в межах

1

2

6

5

зони зрошення диспергатора, тому абсорбцшний об'ем визначали за формулою

Уабс = ^абс ' Ьд,

(4)

де Рабс - площа сiчення абсорбера, м2; Ьд - ширина дис-пергатора, м.

Загалом, у дослщжуваних умовах концентрацп SO2 у газi низькi, тому середню рушiйну силу процесу можна розрахувати, скориставшись формулою [14]

АРабс =

Р50,

"Р50,

1п [(РЦ- pSo2V(pSo2 - '

рН = 2,23 - 0,633' ^ ю50, або пiсля перетворень рН = 4,83-0,633',

Ррз5, =|1 -

х„

100

1,496 106' е-

дить на 99,9.100 %. В iнтервалi рН 13.7 (рис. 2, б) значення Кабс практично не змшюеться i становить 1,610-4 кгДс-Па-м3), за густини зрошення 0,25 м3/нм3 та 1,810-4 кг/(сЛа^м3) - за Wp/Wг=0,5...0,96 м3/нм3.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

(5)

0,25 ыЗ/вмЗ 0,50 мЗ/нмЗ 0,96 мЗ/нмЗ

де pSo та pSo - паpцiальнi тиски SO2 вiдповiдно на входi та виходi з зони зрошення, Па; pSo - piвноваж-ний паpцiальний тиск SO2, Па.

У динамiчних умовах експерименту практично не-можливо безпосередньо визначити piвноважний пар-цiальний тиск, тому скористались емтрично встанов-леною [10] залежшстю мiж piвноважним значенням рН води та концентращею SO2 в газовш

98,0

14 12 10 8 6 4 рН 14 12 10 8 6 4 рН

а б

Рис. 2. Залежшсть ступеня (Хабс, %) та коeфiцieнта абсорбци (Кабс, кг/(оПа^м3) SO2 вiд рН поглинального розчину та питомоТ витрати диспергованоТ рiдини (Wр/Wг): а - Хабс=КрН, Wр/Wr); б - К^^рН, Wр/Wг).

CSo, =7,85т/нм3

С0

[ = 1 моль/дм3; Табс=305 К

(6)

(7)

де ю5о - концентращя SO2 в газi, %. Врахувавши те, що частина хемосорбованого SO2 окиснюеться в piдкiй фазi та виразивши процентну концентpацiю (у форму-лi 6) SO2 через його парщальний тиск, одержали таке piвняння для визначення piвноважного парщального тиску:

(8)

де Хокис. - ступiнь окиснення хемосорбованого SO2, %.

Аналiз отриманих експериментальних результапв виконували iз застосуванням стандартних програм МкггеоЛ Office Ехсе1 2010.

5. Результати досл1джень хемосорбщ!" SO2 в ГАКД

Попеpеднiми дослвдженнями [8-10] було встановле-но, що вплив густини зрошення на процес хемосорбцп SO2 незначний, що зумовлено лiмiтуючою дифузiею у газовiй плiвцi. У дослiджуваному апаpатi контакт мiж фазами вiдбуваеться в об'емi апарата, за багатократ-ного диспергування рвдини. Тому густину зрошення доцiльно виражати не як ввдношення витрати рвдини до площi повеpхнi таpiлки чи ачення апарату, а як питому витрату диспеpгованоi piдини (Wp/Wг, м3/нм3 -вiдношення об'емних витрат диспеpгованоi piдини i газу). Результати дослвджень впливу густини зрошення на ефектившсть абсоpбцii SO2 подано гра-фiчно, рис. 2. Як видно з графжу (рис. 2, а), за рН>6 i густини зрошення 0,25 м3/нм3 ступiнь абсорбци >99,7 %, а за Wp/Wг=0,5...0,96 м3/нм3 вловлення SO2 прохо-

В iнтеpвалi питомих витрат диспеpгованоi рвдини 0,5.0,96 м3/нм3 показники ефективностi вловлення SO2 е високими i незмшними, тому технологiчно до-цiльною е густина зрошення 0,5 м3/нм3. Ва подальшi дослiдження проводили за цiеi густини зрошення.

Наступним етапом було дослвдження впливу по-чаткових концентрацш pеагентiв та рН поглинального розчину на залишковий вмкт SO2 в очищеному газi. Для газiв з низькою концентpацiею SO2 (CSO = =0,4.3,28 г/нм3) в якосп абсорбента використовували 0,1 М розчин №ОН, а в дiапазонi початкових концентрацш С00=7,74...33,89 г/нм3 - 1М розчин NaOH. Результати дослвджень подано гpафiчно (рис. 3). Для газiв з низьким початковим вмштом SO2 (0,4.7,74 г/нм3) концентращя забруднювача в очищеному газ^ в широкому iнтеpвалi рН, piвна нулю, тобто весь SO2 хемосорбуеть-ся. Зростання концентpацii SO2 на виходi з абсорбера спостеpiгаеться за рН<5, а ГДВ SO2 200 мг/нм3 досяга-еться в iнтеpвалi рН=3,4.3,6, що добре узгоджуеться iз величиною, яку можна теоретично розрахувати за формулою 7 для води (рН=4,83-0,633^(200)=3,4). 1з збiльшенням концентpацii SO2 (16,52.33,89 г/нм3) змi-нюеться й характер залежностей. За високих значень рН на виходi з апарата в очищеному газi пpисутнiй SO2, вмiст якого пропорцшно зростае iз збiльшенням CSO2 та зниженням рН середовища. 1нтенсивне зростання починаеться за рН=6,2..5,8 i досягае граничного значення 200 мг/нм3 в iнтеpвалi рН=5,2.5,4. Для газу з початковою концентращею С°0 =10,54 г/нм3 характер залежносп практично такий же, проте його значення дещо змщеш в бж низьких концентрацш SO2.

На пiдставi експериментальних результапв розра-хували головнi технологiчнi показники процесу: сту-пенi абсоpбцii (рис. 4, а) та окиснення (рис. 4, б) SO2.

У випадку використання в якосл абсорбента 0,1 М розчину №ОН, в межах змши CSo=0,4.3,28 г/нм3, одеpжанi результати можуть бути усереднеш за допо-могою кpивоi 1, а результати для 1М розчину NaOH та CSo=5,74 . 33,89 г/нм3 добре описуються кривою 2. Для низькоконцентрованих поглинальних розчишв (крива 1), у широкому iнтеpвалi змши рН=13.4, зна-

чення ступеня абсорбцп залишаеться стабiльно висо-ким (99,9.100 %) i рiзко знижуеться за рН<4. У випад-ку використання поглинального розчину з початковою концентрацiею NaOH 1 моль/дм3, стаб^ьний ступiнь абсорбцп дещо менший - 99,8.99,9 %, а штервал змiни рН - вужчий (рН=13.6).

Рис. 3. Залежнiсть вмiсту SO2 в очищеному газi (С^о, мг/нм3) вiд рН поглинального розчину за початкових концентрацш реагентiв (С^он, моль/дм3; С^о , г/нм3). Wр/Wr= 0,5 м3/нм3; Табс=305 К

^ОКИС

90 80 70 60 50 40

■ -■'* ** - -■ V * а □ ш

/ч -к * * * т О • ь □ о /А о / / А +

1* > д А

-/ д

о У / « ж ж

13 11

3 рН

Результати, одержат в проце« вивчення рщкофаз-ного окиснення 802 у ГАКД, можуть бути усередненi за допомогою трьох графiчних залежностей: крива 3 вщ-повiдае iнтервалу концентрацп 802 0,4.3,28 г/нм3 та 0,1 М розчину №ОН; крива 4 - 5,74.10,54 та 1 М №ОН; крива 5 - 16,52.33,89 та 1М №ОН вiдповiдно. 1з зни-женням концентрацiй реагентiв покращуються якiснi та кiлькiснi показники окиснення 802. Так, у дослiдах, яю описуе крива 3, ступiнь окиснення найвищий i досягае значення 96 % вже за рН=8, а i з пониженням рН монотонно зростае до 99,0 %; для дослвдв, узагаль-нених кривою 4, за рН=5, ступiнь окиснення ~92 % i досягае максимального значення 94 %, за рН<3, а для криво! 5 за рН<3 стутнь окиснення не перевищуе 80 %.

1нтенсивтсть процесу хемособцп охарактеризовано об'емним коефвдентом масопередачi (абсорбцп), залежтсть якого вiд рН поглинального розчину i початково! концентрацп 802 (рис. 5) мае складний характер.

13 11 9

Рис. 5. Залежтсть об'емного коефщкнта абсорбцп Б02 (Кабс, кг/(с-Па-м3) в!д рН поглинального розчину за початкових концентрацш реагенпв (С^,а0Н, С|!0 ).

Wp/Wr= 0,5м3/нм3; Табс=305 К

В штерва.гп С^ = 0,4...7,74 г/нм3 спостер1гаеться незначне зростання коефщ1ента абсорбцп вщ 1,5-10"4 до 1,8-10-4 кг/(сЛа^м3). Провiвши математичне обро-блення цих результатiв, одержали рiвняння

Кабс = 1,5-10.(С

Рис. 4. Залежнiсть ступешв абсобцп (Хабс, %) та окиснення (Хокис., %) SO2 вiд рН поглинального розчину за початкових концентрацш реагенпв (С^он, С1!о):

а - Хабс=f(рН, С^ОН, С°02); б - ХOKИC. = f(рН, С^ОН , ^О^

Wр/Wг=0,5м3/нм3; Табс=305 К

(9)

За концентрацп С^о =10,54 г/нм3 вiдбуваеться рiз-ке зменшення коефiцiента масопередачi i в штерва-лi С^о =16,52.33,89 г/нм3 його значення становить 0,9640"4.0,8240-4 кг/(с-Па-м3).

Для визначення порядку реакцп за 802 та констан-ти швидкосп, початковi концентрацп 802 та вщпо-вiднi значення швидкостi абсорбцп (иабс, гДнм3^с)) в дiапазонi рН=13.8, представили у логарифмiчному

BИГЛЯДi lgUабс=f (^С^ ) (рис. 6)

За допомогою графжа встановили, що, незважаючи на багатостадiйнiсть i складнiсть гетерогенного процесу хемосорбцп 802, його добре описуе рiвняння реакцп першого порядку

иабс = кеф - С^ = 0,46 -С^, (10)

де кеф - ефективна константа швидкостi реакцп, с-1.

а

Рис. 6. Залежжсть логарифму швидкосп абсорбцп SO2 (1диабс.) вiд логарифму концентраци SO2 ).

Wр/Wг= 0,5м3/нм3; Табс=305 К 2

Перший порядок реакцп за 802 та високе значен-ня ефективноi константи швидкост дають пiдстави стверджувати, що процес проходить в межовш плiвцi з боку розчину, а штенсившсть хемосорбцп лiмiтуеться швидкiстю масоперенесення pеагентiв у зону реакцп.

6. Обговорення результат1в дослвджень хемосорбщ!" _802 в ГАКД_

Пpоведенi експеpиментальнi дослiдження тд-твердили високу ефективнiсть використання ГАКД для утилiзацii викидних 802 - вмiсних газiв. У ГАКД, за рахунок багатократного iмпульсного тдведення енеpгii до piдкоi фази, И локальноi тpансфоpмацii у межах поверхш pоздiлу фаз, досягають високих зна-чень густин зрошення за незначних енерговитрат та низького гiдpавлiчного опору апарату. У традицшних апаратах практично не можливо досягнути експери-ментально визначеного значення технолоНчно до-цiльноi густини зрошення - 0,5 м3/нм3 (рис. 2). Кpiм того, технологiчно складно та економiчно не доцiльно диспергувати такi об'еми рщини промисловими фор-сунковими пристроями.

Високий стутнь очищення газу забезпечуеться в широкому iнтеpвалi рН поглинальних pозчинiв (рис. 3, 4, а). Для низькоконцентрованих за 802 ви-кидiв, навиь у слабокислому pозчинi рН=4, стутнь хемосорбцп становить 99,9 %. Таю висок показники вловлення зумовленi тим, що хемособований 802, за низьких значень рН, штенсивно окиснюеться киснем повиря до сульфат-iонiв, а тому парщальний тиск 802 над поглинальним розчином - низький.

Результати експериментальних дослщжень рщко-фазного окиснення 802 (рис. 4, б) добре узгоджують-ся з теоретичними висновками роботи [11]. Загалом, спостертеться чика тенденцiя до зростання сту-пеня окиснення iз зменшенням рН. У ГАКД вдалось досягнути доволi високого ступеня окиснення 802 (80.99 %). Враховуючи те, що процес окиснення вщ-буваеться в рщкш фаз^ а ступiнь окиснення зростае iз зниженням концентpацiй pеагентiв, то, е тдстави стверджувати, що пеpебiг процесу лiмiтуеться абсор-бцiею кисню поглинальним розчином. Розчиншсть кисню з ростом концентрацп поглинальних pозчинiв знижуеться, вщтак зменшуеться ступiнь окиснення. Процес рщкофазного окиснення 802 е складним i

для встановлення його кiнетичних закономipностей необхiдно провести деякi уточнюючi дослщження. Проте, одеpжанi результати показали принципову можлившть сумiщення в ГАКД стадш хемосоpбцii i piдкофазного окиснення 802. Для цього в ГАКД необхщно створити пpотитечiйний режим руху фаз, за якого хемосорбщя проходитиме за високих рН, а окиснення - за низьких.

1нтенсившсть процесу хемосорбцп охарактеризовано коефвдентом (рис. 5) i швидкiстю (рис. 6) аб-соpбцii. Цi показники е значно вищими, шж описанi у лiтеpатуpi [8-10]. Це пояснюеться тим, що внасль док високоi швидкост руху диспергованих крапель ~10 м/с та штенсивного оновлення мiжфазноi поверхш, вдалось значно зменшити дифузшний отр у газовiй фазi i перевести процес у piдинну плiвку. У наслiдок природи pеагентiв (№0Н - сильний гщро-оксид, 802 - кислий ангiдpид) та юнного характеру iхньоi взаемодii, на поверхш розд^у фаз pеалiзуеться режим миттевоi pеакцii. Зона хiмiчного перетворен-ня такоi pеакцii мiститься у межовш плiвцi з боку piдини, а швидюсть процесу лiмiтуеться масоперене-сенням 802 та Na0H до «фронту реакцп». У результат миттевоi i незвоpотноi взаемодii концентpацiя реагенпв у зонi pеакцii piзко зменшуеться до нуля, тобто хемосорбент i хемосорбат не можуть шнувати одночасно в однш i тiй самш областi piдкоi фази. Тому, межову рщинну плiвку вважають такою, що немов би складаеться з двох шаpiв: у першому шаpi ввд повеpхнi pоздiлу фаз до «фронту реакцп» вщбуваеть-ся дифузiя абсорбованого 802, у другому - дифузiя Na0H з об'ему piдкоi фази до «фронту реакцп». У випадку, якщо актившсть №0Н буде значно переви-щувати концентpацiю абсорбованого на межi pоздiлу фаз 802, то отр процесу зосередиться у першому шарь Вщтак зростання концентpацii 802 у газовiй фазi вiд 0,4.7,74 г/нм3 (рис. 4, б) призведе до незнач-ного збiльшення коеф^ента абсоpбцii, вiд 1,5^10-4 до 1,8-10-4 кг/(с^Па^м3). За вищих концентpацiй 802 (10,54.33,89 г/нм3) опip процесу перемутиться у дру-гий шар, масопередача в якому лiмiтуеться швидкiстю дифузп Na0H. Вiдтак значення коефiцiента абсорбцп знизиться до 0,96^10-4.0,82^10-4 кг/(с^Па^м3). Загалом дослщжуваний хемосоpбцiйний процес описуеться piвнянням першого порядку та характеризуеться ви-соким значенням константи швидкостi процесу -0,46 с-1 (рис. 6).

7. Висновки

1. 1з зб^ьшенням питомоi витрати диспеpгованоi piдини вщ 0,25 до 0,5м3/нм3 зростають значення ступеня та коефвдента абсорбцп. За подальшого зростання густини зрошення ефектившсть вловлення 802 зали-шаеться незмшною. Тому, технологiчно доцiльною е густина зрошення - 0,5 м3/нм3.

2. Оптимальш умови пpоцесiв хемосорбцп та рвд-кофазного окиснення 802 вiдpiзняються: для хемосор-бцii сприятливе лужне середовище, для окиснення -кисле. Так, стутнь хемосорбцп залишаеться стабшьно високим (99,8.100 %) у широкому iнтеpвалi змши рН

(рН=13.6), а окиснення хемосорбованого 802 штен-сифiкуеться за рН<4 та за понижених концентрацш

реагенпв, за таких умов стутнь окиснення досягае 99 %. Тому, у ГАКД процес очищення викидних ra3iB необхiдно здiйснювати у протитечiйному режимi фаз. За тако1 реалiзацii процесу залишковий вмiст SO2 в очищених газах буде значно нижчим ГДВ=200 мг/нм3, а практично весь хемосорбований SO2 окисниться до натрiю сульфату.

3. Використання ГАКД дало змогу мiнiмiзувати дифузшний отр хемосорбцп у газовш фаз^ перевести процес у рщину, де його швидкiсть визначаеться дифу-зiею реагентiв у рщиннш плiвцi. Процес хемосорбцii SO2 описуеться рiвнянням першого порядку та характеризуемся високим значенням константи швидкосп процесу - 0,46 с-1.

Лиература

1. Яворський, В. Т.: Технолопя арки i сульфатно'1' кислоти [Текст] / В. Т. Яворський. - Льв1в: Видавництво Нащонального ушверситету "Льв1вська пол^ехшка", 2010. - 404 с.

2. Smith, S. J. Anthropogenic sulfur dioxide emissions: 1850-2005 [Text] / S. J. Smith, J. van Aardenne, Z. Klimont, R. J. Andres, A. Volke, S. Delgado Arias // Atmospheric Chemistry and Physics. - 2011. - Vol. 11, Issue 3. - P. 1101-1116. doi: 10.5194/acp-11-1101-2011

3. Directive 2010/75/eu of the european parliament and of the council of 24 November 2010 on industrial emissions (integrated pollution prevention and control) [Electronic resource]. - Official Journal of the European Union. L 334/17. - P. 17-119. -Available at: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32010L0075

4. Siagi, Z. O. An overview of SO2 emissions reduction techniques [Text] / Z. O. Siagi, M. Mbrawa // R&D Journal of the South African Institution of Mechanical Engineering. - 2008. - Vol. 24, Issue 1. - Р. 26-33. - Available at: http://www.saimeche.org. za/?page=RD_2008

5. Dehghani, A. Flue gas desulfurization methods to conserve the environment [Text] / A. Dehghani, H. Brigjanian // Petroleum & Coal. - 2010. - Vol. 4, Issue 52. - P. 220-226. - Available at: http://www.vurup.sk/sites/vurup.sk/archivedsite/www.vurup.sk/pc/ vol52_2010/issue4/pdf/pc_4_2010_dehdhania_088.pdf

6. Buecker, B. Circulating Dry Scrubbers: A New Wave in FGD? [Electronic resource] / B. Buecker, L. Hovey // Power Engineering. - 2011. - Vol. 115, Issue 11. - Available at: http://www.power-eng.com/articles/print/volume-115/issue-11/features/ circulating-dry-scrubbers-a-new-wave-in-fgd.html

7. Dickerman, J. Is it time to rethink SO2 control technology selection? [Electronic resource] / J. Dickerman, M. Sewell // Power Engineering. - 2007. - Vol. 111, Issue 11. - Available at: http://www.power-eng.com/articles/print/volume-111/issue-11/ features/is-it-time-to-rethink-so2-control-technology-selection.html

8. Смотраев, Р. В. Определение кинетических характеристик процесса абсорбции диоксида серы электрохимически обработа-ным поглотительным раствором [Текст] / Р. В. Смотраев, Е. А. Манидина // Пращ Одеського пол^ехшчного унуiверсите-ту. - 2013. - № 3. - С. 222-226.

9. Михайленко, Г. Г. Защита воздушного бассейна от оксидов серы [Текст] / Г. Г. Михайленко, Д. В. Миронов, И. Я. Сигал. -Одесса: Астропринт, 2001. - 84 с.

10. Цейтлин, М. А. Абсорбционная очистка газов в содовом производстве [Текст] / М. А. Цейтлин, В. Ф. Райко, Л. Л. Товажнян-ский, В. П. Шапорев. - Харьков: НТУ «ХПИ», 2005. - 144 с.

11. Яворський, В. Т. Теоретичний анашз хемосорбцп сульфуру(^) оксиду. Обгрунтування вибору ефективного масообмшного апарата [Текст] / В. Т. Яворський, А. Б. Гелеш, I. 6. Яворський, Я. А. Калимон // Схщно-бвропейський журнал передових технологш. - 2016. - Т. 1, № 6(79). - С. 32-40. doi: 10.15587/1729-4061.2016.60312

12. Yavorskyi, V. Тheoretical analysis of efficiency of horizontal apparatus with bucket-like dispersers in the dust trapping system [Text] / V. Yavorskyi, А. Не^ // Chemistry & chemical technology. - 2015. - Vol. 9, Issue 4. - Р. 471-478.

13. Семенишин, Д. I. Анал^ична хiмiя та шструментальш методи анашзу [Текст]: навч. пос. / Д. I. Семенишин, М. М. Ларук. -Львiв: Видавництво Львiвськоi пол^ехшки, 2015. - 148 с.

14. Рамм, В. М. Абсорбция газов; изд. 2-е, переработ. и доп. [Текст] / В. М. Рамм. - М.: Химия, 1976. - 656 с.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.