CC BY
78
ний на тривалий перiод часу та його ефектившсть е дещо нижчою за ефек-тивнiсть короткотермшово! швестици, можливо! в даний момент часу, то не-обхiдно оцiнити, чи банку буде випдно вкласти грошi на короткий перiод, а тсля закiнчення даного прибуткового проекту, можливо, не мати змоги швесту-вати грошi з ефективнiстю, котру запропоновано в довготермiновому проекп, чи зразу швестувати грошi на тривалий термш, хоча з дещо нижчою ефектившстю.
Отже, запропонованi методи та показники ощнювання ефективностi банювсько! швестицшно! дiяльностi дають змогу з бiльшою об'ектившстю вибирати найефективнiший варiант iнвестування, оскшьки враховують бага-то чинникiв та реальну ситуацiю в економiцi.
Лггература
1. Васюренко О.В. Банкiвський менеджмент: Поабник. - К.: Вид. центр "Академ1я", 2001. - 320 с.
2. Лущв Б.Л. Банкiвська д1яльнють у сфер1 швестицш. - Тернопшь: Економ1чна думка, Карт-бланш, 2001. - 320 с.
3. Вовчак О.Д. Особливосп анашзу та ощнки ефективносп банювсько! швестицшно! д1-яльносп// Вюник Льв1всько! КА: Сер1я економ1чна. - Льв1в: ЛКА. - 2004, вип. 16. - С. 141-147.
4. Гойко А.Ф. Методи ощнки ефективносп швестицш та прюритетш напрями 1х ре-ал1зацГ1. - К.: В1РА-Р. 1999. - 320 с.
5. Пересада А. А. Управлшня швестицшним процесом. - К.: Л1бра, 2002. - 472 с.
6. Усоскин В.М. Современный коммерческий банк// Управление и операции. - М.: "Все для всех", 1993. - 320 с.
7. Черкасов В.Е. Финансовый анализ в коммерческом банке. - М.: ИНФРА-М, 1995. - 272 с.
УДК 339.13 Доц. Т.В. Футало1, канд. екон. наук - ЛКА
ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ТЕНДЕНЦП СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКОГО РИНКУ СПОЖИВЧИХ ТОВАР1В
Розглядаються основш соцiально-економiчнi проблеми розвитку сшьського ринку споживчих TOBapiB. Аналiзуються чинники впливу на його збалансування. Подано рекомендацп щодо тдвищення ефективносп функцiонувaння сiльського ринку.
Doc. Т. V. Futalo - Commercial Academy of Lviv
The character and tendencies of modern development of agricultural
market of consumer goods
The principal social economic problems of development of agricultural market of consumer goods are examined. Means of influence on its balance are analysed. The recommendations according rising of effectiveness of agricultural market are given.
Тенденци розвитку споживчого ринку будь-яко! кра!ни здшснюють прямий вплив на р1вень життя населення. Вщ оргашзаци виробництва товар1в споживання, д1яльносп шдприемств торпвл^ асортиментно! та цшово! поль тики на цьому ринку залежить стушнь задоволення потреб шдивщв у матерь альних та духовних благах. Позитивш тенденци у споживанш населення вь дображаються через збшьшення обсяпв роздр1бного товарообороту. А це
1 кафедра комерцшно! д1яльност1 i шдприемництва Льв1всько! комерцшно! академи
стае можливим за рахунок зростання платоспроможного попиту на товари та послуги. Ре^зувати таю завдання сьогодш дуже складно у сшьськш мюце-востi, що пов'язано iз низькими грошовими доходами селян, зменшенням 1х чисельностi, натурашзащею доходiв тощо.
Метою щеН роботи е ретельне вивчення сшьського ринку споживчих товарiв для дослiдження проблем та перспектив його розвитку.
Насамперед, з'ясуемо, що означае поняття "ринок". Перша спроба да-ти наукове визначення ринку належить французькому економюту О. Курно. Вiн вважав, що ринок - це будь-який район, у якому вщносини покупщв i продавцiв настiльки вiльнi, що щни на тi самi товари мають тенденцiю легко i швидко вимiрюватися.
Англiйський економiст А. Маршалл стверджував, що " чим доскональ шим е ринок, тим сильнiшою е тенденщя у всiх його пунктах у той самий момент платити за той самий предмет однакову щну" [5, ст. 235]. У цих визна-ченнях ч^ко простежуеться думка, що основна функщя ринку щноутворююча.
З точки зору марксизму, ринок - це форма вторично визначено! сис-теми економiчних вiдносин товарного виробництва, межi яко! задаються 11 iстотним, глибинним протирiччям. Обмiн товарiв стае формою системи еко-номiчних вiдносин товарного виробництва, i органiзацiя ще1 системи обмшу товарiв, 11 iнститути, процес цього обмшу, його суб'екти, самi товари, як функцiонують у рамках ще1 системи, - все це набувае в марксистськш термь нологи iм,я ринку [3, ст. 134-136].
На вщмшу вiд марксистiв, американськi вчеш К. Макконелл i С. Брю вважають, що ринок - це вiчна економiчна система. Автори " Економiкса" розглядають ринок як шститут або механiзм, який зводить разом покупщв (представниюв попиту) i продавщв (постачальникiв) окремих товарiв та пос-луг. Бiльш змiстовне визначення ринку дае учений-економют Б. Гаврилишин. Суть ринку вш вбачае у будь-якш дiяльностi, де наявнi процеси купiвлi i продажу й де набувають сили закони ринково1 економжи.
Американський економiст П. Хейне стверджуе, що ринок е набором взаемозв'язюв або процесом конкурентних торпв. Близьке до цього визначення дають iншi захiднi вченi [4, ст. 235]. У сучаснш полiтичнiй економи вщпо-вiдно до предмета ще1 науки на переднiй план при визначенш сутностi ринку виходить система або певна сукупшсть економiчних вщносин, а також ро-биться спроба пов'язати його з певними функщями.
Складнiсть поняття " ринку" спричинила рiзноманiтнiсть тдходав до його трактування (табл. 1).
Отже, шдсумовуючи викладене вище, ми можемо трактувати поняття ринку у таких аспектах:
• по-перше, як мюце, де ввдбуваеться процес кутвльпродажу результатов людсько1 д1яльност1;
• по-друге, як сукупшсть економ1чних ввдносин мiж людьми у сфер1 обм1ну, посередництвом яких здшснюеться реал1защя людсько1 д1яльност1;
• по-трете, як мюце, де ввдбуваеться остаточне визначення суспшьством втше-но1 в результата д1яльност1 пращ.
Табл. 1. Рiзноманiтнiсть визначень трактування поняття " ринок"
Шдхвд до трактування поняття "ринок" Зм1ст трактування поняття "ринок"
Ринок як умовний прост1р Ринок - подумки уявлюване м1сце, де... шляхом пор1вняння щн на блага 1 обсяпв 1х пропозици приводиться у вщповщтсть платос-проможн1сть 1 готовтсть до поставок". Ринок - це сфера обм1ну всередин1 крайни 1 м1ж кра1нами, яка пов'язуе м1ж собою виробник1в 1 споживач1в продукцн. Ринок - сфера товарного обм1ну.
Ринок як мехатзм Ринок - це механ1зм взаемодн продавц1в 1 покупц1в, 1ншими словами, ввдносин попиту 1 пропозицИ. Ринок... сукупн1сть 1нструмент1в, за допомогою яких зд1йснюеться обм1н товарами 1 послугами в результат1 контакт1в покупц1в 1 продавщв м1ж собою". Ринок - складний передавальний пристрш, який дае змогу з найб1льшою повнотою 1 ефективтстю використовувати 1нформа-ц1ю, поширену серед численних 1ндив1дуальних агент1в.
Ринок як специф1чт ввдносини Ринок е пакетом угод, за допомогою яких продавщ та покупщ товар1в 1 послуг вступають у контакт з приводу кутвл1 - продажу даних товар1в 1 послуг. Ринок - це сукупшсть ввдносин товарного обм1ну. Ринок - це система товарно-грошових ввдносин, що виникають м1ж покупцем 1 продавцем, яка включае механ1зм в1льного ц1но-утворення, в1льне п1дприемництво, що зд1йснюеться на основ1 економ1чно1 самост1йност1, р1вноправност1 та конкуренцн суб'ект1в господарювання у боротьб1 за споживача.
Ринок як група людей Ринок. група людей, що вступають у дшов1 в1дносини 1 уклада-ють угоди з приводу будь-якого товару. Ринок. сукупшсть юнуючих 1 потенцшних покупц1в товару.
З цього визначення можна зробити кшька висновкiв стосовно практичного вивчення ринку, а саме: ринок треба розглядати як широку сферу шдприемницько1 дiяльностi - бiзнесу, тобто мова повинна йти не лише про кушвлю - продаж товарiв, а й про iншi результати дiяльностi людей (штелек-туальну, фiнансово-кредитну, iнформацiйну, тощо). Таким чином, поняття "товарний ринок" або "ринок товарiв i послуг" - це лише елемент загального поняття "ринок". Виходячи з другого аспекту, ринок треба вивчати як еконо-мiчну категорш. I, нарештi, трактуючи поняття " ринок" так широко, не слщ ототожнювати його з поняттям " ринково1 економiки", оскшьки ринок - це лише 11 елемент, куди поруч iз ним входять також сфери виробництва, розпо-дшу i споживання.
Розглядаючи ринок як сукупшсть економiчних вiдносин, як функщ-онують на рiзних рiвнях суспiльного виробництва, ми визначаемо ринок як мюце з'ясування загальних потреб сусшльства, конкретно1 взаемоди попиту i пропозици i остаточне визначення вартост (цiни) результатiв дiяльностi.
Процеси реформування висвгтлили низку проблем, особливо склад-ним е комплекс соцiально-економiчного розвитку сшьського ринку, а саме: низький рiвень життя населення, розвиток сощально1 iнфраструктури та 11 фь нансування. Сшьський ринок сьогоднi здiйснюе широкомасштабний обмш
товарiв в умовах штенсифжацп товарно-грошових вiдносин ^ одночасно, сприяе соцiальнiй орiентащl економши шляхом активiзащl свое! ролi в сощ-альних перетвореннях для селян, шдвищення престижностi та мотиваци до пращ у сшьському господарствi, вирiвнювання доходiв, покращення торгового, побутового та медичного обслуговування сшьських жшешв, створення додаткових робочих мiсць та розвитку шфраструктури села, пiдсобних шд-приемств i промислових, розширення промислово! переробки сшьськогоспо-дарсько! продукцп, забезпечення зайнятост сiльського населення, особливо молод^ вiдновлення культурно-нацiональних традицiй на сель
На нашу думку, сшьський ринок мае широке значення, яке розкривае складш i динамiчнi функци, що вiн виконуе сьогоднi: здiйснюе товарно-гро-шовий обмiн велико1 маси товарiв та послуг, забезпечуе матерiальнi потреби широкого i рiзноманiтного контингенту споживачiв, сприяе сощально-еконо-мiчним змiнам. Соцiально-економiчний розвиток села неможливо уявити без активно1 участi споживчого ринку. На сьогодш його значення i можливост недооцiнюються. Сiльський ринок охоплюе широкий i соцiально рiзнорiдний контингент споживачiв, якi живуть у селах та сшьських районних центрах. Враховуючи чималу сукупнiсть споживачiв, споживчий ринок здатний охо-пити не менше третини товарних ресурсiв краши, якi призначаються для сфе-ри особистого споживання. Особливютю ринку е обмеженiсть i нестiйкiсть платоспроможного попиту, що зумовлюеться сезонним характером сшьсько-господарського виробництва i високим ступенем ризикованостi. Споживчий ринок за останш роки розвиваеться суперечливо, але основнi тенденци зали-шаються незмiнними i, по-сутi, визначають його стан на сучасному етат.
Одним iз чинникiв впливу на розвиток сшьського споживчого ринку е обсяг виробництва споживчих товарiв. Зростання цього показника становить штерес як для фiрм-виробникiв та продавцiв, так i для споживачiв продукци. Статистичш данi свiдчать про значне скорочення обсяпв виробництва това-рiв народного споживання протягом 1990-2002 роюв. У 2002 рощ рiвень виробництва продукцп становив лише 55 % вщ рiвня 1990 року. Причому у 1998 рощ обсяг виробництва продовольчих товарiв порiвняно з 1990 роком скоротився у три рази (32 % вщ рiвня 1990 року), а непродовольчих - аж у чотири рази (26 % вщ рiвня 1990 року) [6, ст. 142]. Необхщно наголосити на юнуванш позитивних тенденцш у виробнищш товарiв народного споживання протягом останшх рокiв, адже темп приросту по цьому показнику у 2003 рощ порiвняно iз 2002 роком становив аж 20 % [7, с.79]. 1ндекси виробництва товарiв народного споживання наведено у табл. 2.
Табл. 2. 1ндекси виробництва товарiв народного споживання, %
Назви иоказник1в 1990 = 100 2002
1995 1998 1999 2000 2001 2002 до 2001
Товари народного споживання, у т.ч.: 45 32 35 43 51 55 108
иродовольч1 товари 48 32 33 39 46 50 108
алкогольт напо1 72 62 72 91 109 126 115
неиродовольч1 товари 32 26 28 37 44 48 110
Зменшення обсяпв виробництва споживчих TOBapiB протягом 90-х ро-юв зумовило скорочення пропозици в^чизняних товарiв на внутршньому споживчому ринку i викликало необхщшсть ïx iмпортування. Скорочення вiтчизняного виробництва рiзко зменшило кiлькiсть зайнятих пращвниюв та негативно вплинуло на рiвень грошових доxодiв населення, а в кшцевому ре-зультатi знизився платоспроможний попит i роздрiбний товарооборот.
Наступним чинником дисбалансу сшьського споживчого ринку е низь-кий рiвень грошових доxодiв селян i, як наслщок, ïx витрат. Грошовi доходи сшьського домогосподарства у 2002 рощ становили 419,7 грн. в мюяць, врахо-вуючи середнiй розмiр домогосподарств доходи на одну особу дорiвнювали лише 140 грн. Якщо порiвняти середнш грошовий доxiд селянина з прожитко-вим мiнiмумом (340 грн. в мюяць на одну особу), то можна говорити про бщ-шсть значноï частини селянства i неспроможшсть придбати навiть найнеобхщ-нiшi товари та послуги. У 90-х роках становище було ще гiршим через висок темпи iнфляцiï i падшня реальних доxодiв. Позитивнi змiни спостершаються з 1999 року i пов'язаш зi зростанням реальних доxодiв громадян. У 2002 роцi ланцюговий темп росту цього показника досяг 118,0 % [7, с.216].
Ще одшею проблемою е деформована структура сукупних ресурЫв сшьських домогосподарств: основним ïx джерелом е не заробiтна плата (23,5 %), а продукцiя особистого шдсобного господарства (37,1 %) [7, с.260].
Зниження доxодiв негативно вплинуло на величину та структуру сукупних витрат домогосподарств. Головною статтею цих витрат, як видно з даних табл. 3, е витрати на харчування 65,5 % [7, с.169]. Економiчною наукою доведено, що перевищення частки витрат на кушвлю продовольчих то-варiв 50 %^ï межi свщчить про низький життевий рiвень населення i е одним iз показникiв бiдностi. Для порiвняння: у США в другш половинi 90-их рокiв витрати на продовольчi товари становили менше 10 % вщ загальних споживчих витрат домогосподарств. В шших розвинутих крашах вони коливаються вiд 15 до 20 %. При цьому спостершаеться стала тенденщя до збшьшення частки витрат на харчування поза домом [15, с.148].
Табл. 3. Структура сукупних витрат домогосподарств стьсько1 MÎ^eeocmi
(в середньому за м^яць в розрахунку на одне домогосподарство, %)
Назви показнишв Роки
1999 2000 2001 2002
На харчування 71,7 71,5 68,2 65,5
На алкогольт напо1 1,0 1,3 1,2 1,3
На тютюнов1 вироби 1,3 1,3 1,1 0,9
На непродовольч1 товари та послуги 21,6 18,4 21,0 22,7
1нш1 витрати 4,4 7,5 8,5 9,6
Всього сукупних витрат 100,0 100,0 100 100
Важке матерiальне становище значно1 частини жшешв сшьсько1 мю-цевост змушуе 1х виробляти сiльськогосподарськi продукти для власного споживання. Це стае об'ективною причиною зменшення роздрiбного товарообороту i звужуе мiсткiсть сiльського споживчого ринку. За даними обсте-ження умов життя домогосподарств у 2002 рощ, частка вартост спожшш
продукци, отримано! з особистого пiдсобного господарства та вщ заготiвель становила 23 % у структурi сукупних ресурсiв селян, ^м цього, частка дохо-дiв вiд продажу сiльськими домогосподарствами продукци становила 14, 1 %. Для порiвняння частка доходiв вiд оплати пращ дорiвнювала лише 23,5 % [5, с.260]. Можна зробити висновок, що особистi пiдсобнi господарства вадграють основну роль у формуванш сукупних ресурсiв сiльських до-могосподарств. На користь цього факту свдаать i данi обстеження щодо час-тки спожитих продукпв харчування, вироблених в особистих шдсобних гос-подарствах селян. У 2002 рощ для м'яса i м'ясопродук^в цей показник стано-вив 54,2 %, для молока та сира - 69,5 %, для яець - 82,7 %, для овочiв, кар-топл^ грибiв - 86 % [5, ст. 367].
Зменшення мiсткостi сшьського споживчого ринку також е причиною попршення його кон'юнктури. Скорочення реальних обсягiв роздрiбного товарообороту, деформащя його структури, зменшення кiлькостi населення спричинили збитковють багатьох торговельних шдприемств i необхiднiсть !х закриття. Протягом 1990-2002 року кшьюсть сiльських магазишв знизилася
Роки
—♦— Магазини —■— Кiоски i палатки Рис. 1. Динамка ктькост1 об,ект1вроздрiбноiторгiвлiу стьсьшй мкцевост1, тис. од.
Допомiжну роль у торговельному обслуговуванш населення вщгра-ють кюски, лотки, причепи, палатки, але цi торговельнi суб'екти реалiзують, як правило, вузький асортимент товарiв та характеризуются обмеженими можливостями його продажу.
Специфiчною рисою сучасно! украшсько! економжи е торгiвля спо-живчими товарами на ринках, як у побут називають базарами. 1х роль у за-доволеннi потреб населення у споживчих товарах зростае, створюючи конку-ренцiю для магазинно! торгiвлi. Офщшш данi про обсяги !х роздрiбного товарообороту ймовiрно заниженi, бо не враховують величезних обсягiв "тшьо-вого обороту", що, звичайно, е у каналах магазинно! торгiвлi, але не в таких великих пропорщях, як на ринках. Тому е тдстави вважати, що сьогодт на ринках реалiзуеться приблизно стiльки ж товарiв, як в магазинах. При цьому незаперечним фактом е те, що значна частина ринкового обороту - це товари контрабандного i тшьового походження, фальсифшоваш i низько! якостi, зви-чайним явищем постають обмани й обваження покупцiв, грубi порушення са-нiтарно-гiгiенiчних умов [2, ст. 351].
Тiньовi вiдносини у сферi товарного об^у зумовили деформацiю внут-рiшнього споживчого ринку Украши. Сьогоднi вiн складаеться з трьох нерiв-нозначних сегменлв:
• перший сегмент включае оргатзований ринок товар1в. Вш охоплюе облшо-ваний товарооборот зареестрованих роздр1бних торпвельних тдприемств. Товарооборот у цьому сегмент! становить 28,5 млрд. грн.;
• другий сегмент становить товарооборот ф1зичних ос1б, яю мають переважно др1бно-роздр1бну мережу. Величина такого обороту не перевищуе 3.0 млрд. грн. Крт того, у цьому сегмент! зосереджет ринки у тш частит, де оборот облшо-вуеться. У цшому оборот у другому сегмент! досягае близько 18 млрд. грн.;
• третш сегмент отримав назву "тшьовий сектор". Тут активну роль вщграють продовольч1 та речов1 ринки (базари). Кр1м цього, цей сегмент включае неза-реестровану мережу др1бно-роздр1бно!, пересувно! 1 натвстацюнарно! тор-пвлг Його обсяги складають бшьше половини оргатзованого ринку, тобто 16,5 млрд. грн. за рш [1, ст. 119].
Протягом 1991-2001 роюв цiни випереджували рiст доходiв бiльш як у чотири рази, хоча мае бути навпаки. У першш половин 90-их рокiв споживчi цiни зростали шаленими темпами. Пiзнiше подорожчання товарiв та послуг трохи сповшьнилося, а у 2002 рощ за даними офщшно! статистики вони вперше за останш десятирiччя подешевшали на 0,6 %. Динамжа споживчих цiн наведена у табл. 4 [6. с.83].
Табл. 4. 1ндекси споживчих цш (грудень до грудня попереднього року)
1992 | 1993 | 1994 | 1995 1999|2000|2001|2002
раз1в ввдсотшв
1ндекси споживчих цш, у т.ч. на: 21,0 102,6 5,0 2,8 119,2 125,8 106,1 99,4
продовольч1 товари 17,9 121,8 4,7 2,5 126,2 128,4 107,9 97,7
непродовольч1 товари 21,1 112,0 4,7 2,2 110,6 108,9 100,2 101,6
послуги 35,9 92,1 8,8 5,8 111,9 131,2 105,3 103,4
Проаналiзувавши сшьський споживчий ринок можна назвати чинни-ки, що визначають тенденци його розвитку. Основнi i додатковi чинники вь дображенi на рис. 2.
Для розвитку цившзованого сшьського споживчого ринку необхщ-ним е його державно-правове регулювання. У розвинутих крашах саме держава допомагае змщнювати зв'язки покупцiв, продавцiв та громадських орга-нiзацiй, гарантуе яюсть товарiв та послуг, забезпечуе захист прав споживачiв.
Державна полiтика впливу на шдвищення ефективностi функщону-вання сшьського споживчого ринку сьогодш повинна включати два напрями:
• удосконалення сощально! иол1тики на селц
• проведения ефективно! торговельно! шл1тики.
Перший напрям передбачае, насамперед, шдвищення рiвня грошових доходiв селян шляхом справедливо! оплати пращ, створення для них нових робочих мюць, посилення сощального захисту пенсiонерiв та малозабезпече-них шмей. Такi заходи стимулюватимуть зростання платоспроможного попи-ту жителiв сш.
Щодо другого напряму, то необхщно наголосити, що основна частина сшьських торговельних пiдприемств належить споживчiй коопераци. Саме
тому держава повинна створити сприятливе торпвельне середовище для 11 розвитку:
• запровадити тльги на оподаткування сшьських торговельних тдприемств;
• зменшити ввдсоток за кредити для цих тдприемств;
• сприяти захисту кооперативно! власностц
• захищати права та штереси споживач1в;
• здшснювати контроль за дотриманням торпвельними суб'ектами вимог зако-нодавства тощо.
Рис. 2. Чинники розвитку стьського споживчого ринку
Безумовно, шдвищення рентабельной! сшьських торгiвельних тдприемств залежить як вiд державного впливу, так i вiд ефективностi 1х власних дiй. Сучасний етап розвитку ринку вимагае вщ них виконання таких завдань:
• неперервне реагування на змши потреб ринку, тобто зм1ни в обсягах 1 структур! попиту споживач1в, викликат порою року, модою тощо;
• врахування грошових можливостей населення села при встановлент ц1ни товару;
• ор1ентащя на продаж продуктов харчування та найнеобхвдтших непродо-вольчих товар1в;
• належний р1вень культури обслуговування покупщв;
• забезпечення сучасного вигляду торговельно! одинищ.
Надями poзвиткy i пepeбyдoви мepeжi poздpiбнoï тopгiвлi на ceлi ма-ють вiдпoвiдати xаpактepy та динамiцi pинкy тoваpiв наpoднoгo cпoживання. Poзшиpeння аcopтимeнтy та знижeння цiн на тoваpи в ciльcькiй мicцeвocтi мoжe дocягатиcя завдяки фyнкцioнyванню чаcтини магазинiв cпoживчoï га-oпepацiï y фopмi cпiльниx iз ciльгocпвиpoбниками та iншими cyб,eктами шд-пpиeмництва. Цe даcть змoгy cиcтeмi нe лишe змeншити пoтpeбy в кoштаx на фyнкцioнyвання магазин (завдяки poзпoдiлy ïï мiж yчаcниками), ene й дo-даткoвo залучити тoваpнi pecypcи вiд cвoïx паpтнepiв. Пepcпeктивним ваpтo вважати poзвитoк такта cпiльниx пiдпpиeмcтв як багатo пpoфiльнi i кoмбiнo-ванi poздpiбнi пiдпpиeмcтва [12, ст. S].
Poзвитoк cпoживчoгo pинкy в cyчаcниx yмoваx нeмoжливий бeз вщш-вiднoгo iнфopмацiйнoгo забeзпeчeння, фopмyвання кoмп,ютepниx мepeжeвиx cиcтeм i швж каналiв пepeдачi iнфopмацiï. Самe iнфopмацiя пoвинна cтати мipoю впopядкoванocтi та cтiйкocтi pинкy. Нeoбxiднicтю стае iнфopмацiйнe cyпpoвoджeння тoваpiв yпpoдoвж y^oro ïxньoгo життeвoгo циклу. У ^p-cпeктивi дoцiльнo викopиcтoвyвати такi фopми пpoдажy cпoживчиx тoваpiв як eлeктpoнна кoмepцiя та Iнтepнeт-тopгiвля [9, ст. 12].
Пepcпeктивним напpямкoм poзвиткy cim^^ro cпoживчoгo pинкy е наcичeння шго кoнкypeнтoздатними тoваpами вiтчизнянoгo виpoбництва з oднoчаcним змeншeнням кiлькocтi iмпopтниx тoваpiв. Аджe така пoлiтика змeншить бeзpoбiття, забeзпeчить зpocтання дoxoдiв гpoмадян, а в кiнцeвoмy peзyльтатi i poздpiбнoгo тoваpooбopoтy.
Gтжe, ciльcький cпoживчий pинoк y 90-иx poкаx минyлoгo отол^тя пepeбyвав на eтапi cпадy, як i eкoнoмiка в цiлoмy. Pe^ecmm змiни y йoгo poзвиткy були, наcампepeд, пoв,язанi зi значним змeншeнням oбcягiв виpoб-ництва cпoживчиx тoваpiв, падiнням piвня peальниx дoxoдiв гpoмадян та cтpiмким зpocтанням цiн. Сьoгoднi cитyацiя пeвнoю мipoю cтабiлiзyвалаcя i cпocтepiгаютьcя xoча нeзначнi, ате в^ ж таки пoзитивнi змiни y того poзвит-ку. Для забeзпeчeння y майбyтньoмy йoгo eфeктивнoгo функцюнування ^o6-xiднo пpиймати i peалiзoвyвати глибoкo пpoдyманi, злагoджeнi та eкoнoмiчнo вигiднi piшeння щoдo пiдвищeння peнтабeльнocтi вiтчизнянoгo виpoбництва, yдocкoналeння cтpyктypи та iнфpаcтpyктypи цьoгo pинкy, зpocтання плато^ пpoмoжнoгo пoпитy ciльcькoгo наceлeння.
Лггература
1. Апоп1й В.В., Гончарук Я.А. Риток cпoживчиx тoваpiв в Укpаïнi: пpoблeми cyчаc-нoгo poзвиткy// Ештом^ i пpoгнoзyвання. - 2002, № 4.
2. Бакунов О., Распопов Р. Пpoблeми poзвиткy cпoживчиx p™^ y peгioнi// Тopriв-ля i pMRox Укpаïни. Тeматичний зб. наук. ^аць з пpoблeм тopгiвлi i гpoмадcькoгo xаpчyвання. Випуж 13. ^м II/ Гoлoв. peA. G.G. Шубш. - Дoнeцьк: Дoн ДУЕТ, 2002. - 48б c.
3. Бузгалин А.В., Колчаков А.И. Тeopiя coциальнo-экoнoмичecкиx тpанcфopмаций. (Пpoшлoe, наcтoящee и бyдyщee экoнoмик мpeальнoгo coциализмам в глoбальнoм пocтиндyc-тpиальнoм миpe): Учeб. для студ. экoн. cпeц-eй. - М.: ТЕИС, 2003. - б80 c.
4. Двржавний клаcифiкатop Укpаïни. Клаcифiкацiя видiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi. -К.: Дepжcтандаpт Укpаïни, 199б. - 3б4 c.
5. Двржавний кoмiтeт статистики У^аши. Витpати i дoxoди дoмoгocпoдаpcтв У^а-1ни У 2002 po^ (за даними вибipкoвoгo oбстeжeння yмoв життя дoмoгocпoдаpств Укpаïни). Статистичний збipник. - Кшв. - 2003. - 134 c.
6. Державний ком^ет статистики Украши. Статистичний щорiчник Украши за 2002 piK. - К.: Вид-во "Консультант", 2003. - 168 с.
7. Державний ком^ет статистики Украши. Укра'ша у цифрах у 2003 рощ. - Кшв. 2004. - 144 с.
8. Економ1чна енциклопедiя. - К.: Наука. - 2002, т.3. - 468 с.
9. Лагутш В. Розвиток внутршнього ринку в Украшк проблеми та перспективи// Вiсник КНТЕУ. - 2003, № 2. - С. 136-142.
10. Мазарак1 А.А. та îh. Економша торговельного пiдпpиeмства: Пщручник для ву-зiв. (Пiд ред. проф. Н.М. Ушаково'1'). - К.: Хрещатик, 1999. - 800 с.
11. Михайленко О. Роль внутршнього ринку у соцiально-економiчному розвитку Украши// Економша Украши. - 2002, № 10.
12. Мщенко Н.Г., Мщук 1.П. Соцiальнi аспекти розвитку pоздpiбноï тоpгiвлi в Умовах тpансфоpмацiйних процеав// Торпвля, комеpцiя, пiдпpиeмництво: Збipник наукових праць Львiвськоï комерцшно'1 академп - Львiв " вид-во Львiвськоï КА". - 2002. - 248 с.
13. Мочерний С.В. Екож^чна теоpiя: Посiбник. - К.: Вид-ий центр "Академiя", 2001. - 656 с.
14. Ринкова економша: теоpетико-пpактичнi проблеми становлення в Укpаïнi/ За ре-дакцieю професора Г.1. Башнянина. - К.: 1СДО, 1996. - 382 с.
15. Шевчук О.В. Сучасш тенденци розвитку ринку продовольчих товаpiв в Укршш// Економiка АПК. - 2003, № 8. _
УДК 634.0.61 Доц. С.1. Лебедевич, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ЗНАЧЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО АУДИТУ В КОНЦЕПЦП СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ
Вщображено становлення концепци сталого розвитку у свт й Укршш. Проана-лiзована роль i суть екологiчного аудиту в нововведеному Законi Украши "Про еко-допчиий аудит" щодо концепци сталого розвитку Украши.
Doc. S.I. Lebedevych - USUFWT The role of ecology auditing in stable developments conception of Ukraine
Formation of conception of sustainable development in the world and in the Ukraine is represented. The role and essence of ecological audit in new Law of Ukraine "About an ecological audit" in regard to conception of sustainable development of Ukraine are analysed.
Наприкшщ ХХ столтя свггова економiчна криза набула катастрофiч-ного характеру. Тотальне попршення якост природного середовища, його деградащя та виснаження природних ресуршв поставили людство на грань вимирання, зникнення людсько'' цившзацн.
Розпочався свгговий рух за досягнення сталого розвитку людського суспшьства. Принцип сталого розвитку, як фундаментальний принцип госпо-дарсько'' полггики будь-яко'' держави сформульовано у доповад Мiжнародноi комiсii з навколишнього середовища та розвитку (МКНСР), яка була подана Генеральнiй Асамбле'' ООН: схвалена у 1987 р. [1].
"Сталий розвиток - це така господарська полггика, яка забезпечуе сьогодшшне задоволення розумних матерiальних потреб суспшьства (з неминучим строго нормованим забрудненням навколишнього середовища i розум-ною експлуатащею природних ресурЫв) i водночас не ставить тд загрозу право майбутнiх поколiнь жити у здоровому середовищд i задовольняти сво'' потреби у природних ресурсах. Зпдно з цим принципом, ус закони i всi без
