CC BY
11
диференщаци саме кишкового еттелш. Вщповщно до ще! точки зору iмуногiстохiмiчнi та функщональш експериментальнi дослiдження вказують на вщповщну експресiю СБХ2 при утворенш стравоходу Барретта, i навпаки умовне видалення СБХ2 в кишцi призводить до сквамозно! метаплазп. Експресiя транскрипцшного фактору кишково! диференщаци СБХ2 була характерна для еmтелiального диферону нижшх вiддiлiв шлунково-кишкового тракту та не спостерталася нами в ядрах еттелюциив стравоходу та шлунка.
Ключовi слова: ембрюгенез, транскрипцiйний фактор СБХ2, гастроезофагеальний та кишковий еттелш, шлунково-кишковий тракт.
Стаття надiйшла: 5.06.18 р.
этой точке зрения иммуногистохимические и функциональные экспериментальные исследования указывают на соответствующую экспрессию СБХ2 при образовании пищевода Барретта, и наоборот условное удаления СБХ2 в кишке приводит к сквамозной метаплазии. Экспрессия транскрипционного фактора кишечной дифференциации СБХ2 была характерна для эпителиального дифферона нижнего отдела желудочно-кишечного тракта, но не наблюдалась нами в ядрах эпителиоцитов пищевода и желудка.
Ключевые слова: эмбриогенез, транскрипционный фактор СБХ2, гастроэзофагеальный и кишечный эпителий, желудочно-кишечный тракт.
Рецензент Шеттько В.1.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-202-207 UDC 611.835.8-031:615.368]-07-092.9
ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТ1В СТОВБУРА С1ДНИЧНОГО НЕРВА ПРИ ВВЕДЕНН1 КРЮКОНСЕРВОВАНО! ПЛАЦЕНТИ У ЩУР1В
E-mail: [email protected]
Ушкодження переферичних нерв1в рiзними чинниками е актуальною проблемою сучасно! практично! та експериментально! медицини. При вpажeннi запальним процесом перефершних нерв1в, лкування, та реабштащя таких хворих займае тривалий час. Метою дослщження було встановлення змш морфометричних паpамeтpiв структурних елеменив стовбура сiдничного нерва у щуpiв при одноразовому пiдшкipному ввeдeннi крюконсервовано! плаценти. Стовбур сiдничного нерва був вилучений вщ 50 статeвозpiлих щуpiв-самцiв лiнii' "Вiстаp". За допомогою мкроскопу з цифровою мiкpофотонасадкою проводили морфометрш наступних показникiв: загальна товщина Ыдничного нерва, товщина eпiнeвpiю, товщина периневрш, товщина eндонeвpiю. Виявлено, що показники загально! товщини, eпiнeвpiю та ендоневрто стовбура сiдничного нерва щуpiв реагували збшьшенням показника з максимальним значенням на 3-у добу експерименту та повним вщновленням !х паpамeтpiв на 7-му добу. Встановлено, що вщновлення вах показникiв до значень штактно! групи було виявлено на 7-у добу експерименту. Вищевикладене припускае, що ноpмалiзацiя всiх морфометричних показникiв Ыдничного нерва на 7 добу може бути тшьки пiсля одноразового введення крюконсервовано! плаценти.
IGii040Bi слова: стовбур, сщничний нерв, крюконсервована плацента, експеримент.
Робота е фрагментом НДР «Експериментально-морфологiчне вивчення ди mpaHcmaHmamie ^оконсервованог плаценти на морфофункщональний стан ряду внутрштх оргатв» № державноi реестрацн 0113U006185.
Проблема д1агностики та лшування захворювань периферично! нервово! системи залишаеться актуальною темою ХХ1 стол1ття. Враховуючи, що захворювання периферично! нервово! системи нерщко виникають у ос1б р1зного вшу, а переважно у ос1б працездатного вшу, лшування !х потребуе значних матер1альних витрат, як з боку хворих так i з державних джерел, що вказуе на соцiально-eкономiчну важливiсть дано! проблеми [1]. При цьому необхщно вiдмiтити, що загальна нейротравматизащя в середньому зростае на 2% [2, 13]. Щц час вшськових дiй цей показник становить 12% i спостepiгаеться у 2,8-5% пащенпв з полiтpавмою, переважна частина яких е вшськовослужбовщ [2].
Кшець ХХ столiття вщзначився новими методами лiкування захворювань пов'язаних з порушенням iмунно-обмiнних пpоцeсiв, регенераторно! функцп [8, 12]. Одним з таких був визнаний метод корекцп запальних пpоцeсiв за допомогою тканинно^нженерного пiдходу, введення в оргашзм пpeпаpатiв бiологiчного походження [5], а саме - введення крюконсервовано! плаценти, тканини та кттини яко! мютять бiологiчно активнi речовини i впливають на iмунну систему як модулятор [9].
Низкою автоpiв були здiйснeнi фундамeнтальнi дослщження в цiй галузi. Було сформовано цше направлення в вивчeннi взаемовщносин мiж живим оpганiзмом i бюлопчно активними живими клiтинами [4, 6, 7, 9, 10, 11].
У зв'язку з цим, без сумшву, защкавлешсть викликае використання методу введення фрагменту крюконсервовано! плаценти для корекцп ушкоджено! периферично! нервово! системи.
© Р.В. Свиридюк, В.1. Шеттько, 2018
Тому актуальною проблемою сучасно! експериментально! медицини е вивчення морфологи стовбуру сщничного нерву при одноразовому введенш крюконсервовано! плаценти. Аналiз цих змiн пщ впливом ди одноразового введення крюконсервовано! плаценти може стати ключовим фактором для подальшо! тактики лiкування та ведення хворих з щею патолопею.
Метою дослiдження було встановлення змш морфометричних параметрiв структурних компонентiв стовбура сщничного нерва у щурiв при введенш крюконсервовано! плаценти.
Матер1ал та методи дослщження. Об'ектом експериментального дослщження був стовбур сiдничного нерва, вилучений вщ 50 статевозрiлих щурiв-самцiв лши "Вiстар" (вiком один рiк). Експеримент був проведений згщно з "Правилами використання лабораторних експериментальних тварин" (2006, додаток 4) i Гельсiнською декларащею про гуманне вiдношення до тварин.
Тварини були роздшеш на двi групи: I група - штактш (n=5); II група -(n=45), яким одноразово пщширно була введена крюконсервована плацента (медичний iмунобiологiчний препарат "Платекс-плацентарний", сертифiкат про державну реестрацiю № 73408-30020000 вщ 09 липня 2008 року).
Тварини були виведеш з експерименту шляхом передозування тюпенталового наркозу згщно встановлених термов (1, 2, 3, 5, 7, 14, 21, 30 доби). Для св^лооптичного дослщження фрагмент сщничного нерва забирали у тварин дистальшше середньо! третини за стандартною методикою. Забраний матерiал фжсували шляхом перфузи 10% розчином нейтрального формалшу. Замороженi зрiзи товщиною 15 мкм виробляли на крiотомi МК-25. Далi зрiзи iмпрегнували азотнокислим срiблом швидким методом у модифжаци.
З кожного щура ми отримували по 2 скла з фжсованими зрiзами, що склало 136 стекол. На кожному склi було розташовано 4 зрiзи, на кожному зрiзi вимiрювали однакову кiлькiсть вимiрiв -40 у полi зору (на одному зрiзi брали 4 поля зору), що дорiвнюе 160 вимiрювань на одному зрiзi, та 640 з одного скла.
Для пщрахунку брали наступнi показники: загальна товщина сiдничного нерва, товщина епiневрiю, товщина периневрш, товщина ендоневрiю. Використовували мжроскоп з цифровою мiкрофотонасадкою фiрми Olympus С 3040-ADU з адаптованими для даних дослщжень програмами (Olympus DP - Soft, лiцензiя № VJ285302, VT310403, 1AV4U13B26802) та BIOREX 3 (сершний номер 5604). Математична обробка матерiалу проводилась в програмному пакет системi «Microsoft Excel-2010» з використанням параметричних методiв варiацiйно! статистики: розрахунок середшх значень (М), похибки середшх значень (m), критерiю Стьюдента (t). Достовiрними вважались розбiжностi при р<0,05.
Результати досл1дження та 'ix обговорення. Стовбур сiдничного нерва щурiв складаеться з епiневрiю, який вкривае його стовбур; периневрш - повздовжньо орiентованими (колагеновими, еластичними) волокнами, якi виконують роль перетинок; ендоневрш, яким вкриваються пучки лпелшових волокон (рис. 1 А).
Рис. 1. А. Стовбур сщничного нерва штактного щура. 1мпригнащя азотокислим срiблом. Зб.: ок.10, об. 10: 1 - ешневрш, 2 - периневрш, 3 - ендоневрш. Б. Загальна товщина стовбура сщничного нерва при введенш крюконсервовано! плаценти
Встановлено, що введення крюконсервовано! плаценти викликае наступш змши при пор1внянш з штактною групою тварин. Вже з 1-! доби виявлено суттеве збшьшення на 2,8% (р <0,05) загально! товщини стовбура сщничного нерва; найбшьше значення даного показника на 8,2% (р <0,05) встановлено 3-ю добу. На 5-у добу експерименту виявлено зменшення загально! товщини стовбура, що склало 3,5% (р <0,05). На 7-у добу загальна товщина нерва достов1рно зменшилася. Цей показник був бшьшим шж в штактнш груш,
але достовiрmсть рiзницi статистично не була суттевою (р >0,05). Як видно на рис. 1 Б, показник загально! товщини стовбура сiдничного нерва на 10-30-у доби дослщження знаходиться в межах аналопчного показника штактно! групи, статистична рiзниця була не суттева при (р>0,05).
Аналiзуючи показники загально! товщини сщничного нерва мiж термiнами дослiдження нами було виявлено суттеве збшьшення вже на 1-у добу дослщження (р<0,05) з рiзким збiльшенням на 2-у i 3-ю добу дослщження, що склало вщповщно 3,1% та 2,3%. На 5-у добу цей показник суттево знизився на 2,9% при порiвняннi його з 3-ю добою. При порiвняннi показника 7-! доби з 5-ю добою виявлено зниження показника на 3,5%. На 7-у добу показник знизився до показниюв штактно! групи.
Статистичний аналiз товщини епiневрiя при введенш крюконсервовано! плаценти показав, що протягом експерименту цей показник при порiвняннi з штактною групою змшювався динамiчно. Результати аналiзу представленi на (рис.2 Б).
Рис. 2. А. Стовбур сщничного нерва щура при одноразовом введенш крюконсервовано'! плаценти 1 доба. 1мпригнащя азотокислим ср1блом. Зб.: ок.10, об.40: 1 - епшеврш, 2 - периневрш, 3 - ендоневрш. Б. Товщина епшевр1я стовбура сщничного нерва при введенш крюконсервовано! плаценти.
Товщина епшевр!я на 1 -у добу була бшьшою вщ аналогичного показника в штактни груш, що склало 2,9% (р<0,05). На 2-у добу вщм!чалося збшьшення цього показника на 14,5%, а суттеве максимальне збшьшення виявлено на 3-у добу, що склало 24,3% (р<0,05). Починаючи з 5-! доби показник товщини епшевр!я знизився в пор!внянш з штактною групою. На 7-у - 21-у { 30-у доби експерименту показник товщини епшевр!я знизився не суттево (р>0,05) та не вщр!знявся вщ !нтактно! групи.
При пор!внянш товщини епшевр!я в II групи м1ж термшами досл1дження були встановлеш наступн! змши: з друго! доби нами виявлено достов!рне збшьшення при пор!внянш з першою добою, що склало 11,4% (р<0,05); на 3-ю добу показник достов!рно збшьшився при пор!внянш з другою добою на 17,4% (р<0,05): на 5-у добу дослщження показник друго! групи знизився (р<0,05) на ввдмшу вщ 3-! доби. На 7-у добу показник знизився (р>0,05) в пор!внянш з 5-ю добою досл!дження, що склало 19,5%, { тримався в межах штактно! групи до 30-! доби.
Проведений статистичний анал!з товщини периневр!я показав, що вш також змшювався протягом експерименту (результати анал1зу представлен! на рис. 3).
Рис. 3. А. Стовбур сщничного нерва щура при одноразовому введенш крюконсервовано! плаценти 7 доба. 1мпригнащя азотокислим ср1блом. Зб.: ок. 10, об. 100: 1 - ендоневрш. Б. Товщина периневр1я при введенш крюконсервовано! плаценти
На першу добу досл!дження вш збшьшився на 6%, але це збшьшення було не суттевим (р>0,05). На 2-у добу встановлено суттеве збшьшення (р<0,05), що склало 31,3%. Протягом 3-! ! 5-!
доби експерименту виявлялись незначш коливання цього показника 29,7% i 32,3%, щ збшьшення були достовiрнi при порiвняннi 1х з iнтактною групою. На 7-у добу значення цього параметру рiзко знизилось i було в межах аналопчного показника штактно1 групи i трималось до 30-1 доби при (р>0,05).
Вивчаючи перебiг змш показника друго1 групи мiж термшами дослiдження було встановлено, що на 2-у добу дослщження показник достовiрно зрiс (р<0,05), що склало 23,6% i тримався там до 5-1 доби. Подальший аналiз показника мiж термiнами дослiдження виявив, що на 7-у добу цей показник достовiрно знизився на 21,9% вщ показника 5-1 доби i протримався там до кшця експерименту (30-у добу).
Морфометричний аналiз ендоневрiя (результати статистичного аналiзу представленi на рис. 4), показав, що вже на 1-у добу вш достовiрно зрiс, що склало 2% (р<0,05). На 2-у добу вш продовжував зростати, що склало 4,1% при (р<0,05). Вивчаючи показник 3-1 доби виявлено максимальне збiльшення 8,7% при (р<0,001). Починаючи з 5-1 доби показник товщини епiневрiя достовiрно знизився на 5,1% при (р<0,05). На 7-у добу показник сягнув штактно1 групи i тримався в межах не! до кшця експерименту.
Рис. 4. А. Стовбур сщничного нерва щура при одноразовом введенш крюконсервовано!' плаценти 21 доба. 1мпригнащя азотокислим ср1блом. Зб.: ок.10, об.40: 1 - пучок нервових волокон , 2 - периневрш. Б. Товщина ендоневр1я при введенш крюконсервовано!' плаценти.
Порiвнюючи показники ендоневрiя мiж термiнами дослiдження груп тварин, яким було введено одноразово пщширно фрагмент крюконсервовано1 плаценти, нами було встановлено суттеве збiльшення на 2% показника на 2-у добу при порiвняннi 11 з першою добою. Порiвнюючи 2-у добу з 3-ю добою до^дження було встановлено збшьшення показника на 3,3% при (р<0,02). На 5-у добу цей показник суттево знизився, що склало 3,4% (р<0,05) вщ показника 3-1 доби. Порiвнюючи показник 7-1 доби з 5-ю добою виявлено подальше зниження показника на 5,2% при (р<0,02), де вш протримався до 30-1 доби дослщження.
Аналiзуючи отримаш нами результати дослiдження з даними л^ератури встановлено, що морфометричнi параметри стовбура сщничного нерва збшьшувались за рахунок ексудацп мiжклiтинного простору. На (1, 2, 3 i 5 день експерименту) загальна товщина стовбура сщничного нерва потовщувалась на 2,8%, 3,4%, 8,2%, 3,5% при (р<0,05); ендоневрш - вщповщно до термЫв, вiд 2%, 4,1%, 8,7%, 5,1% при (р<0,05). Перенервiй та епшеврш вiдреагували достовiрним збiльшенням на (2, 3 i 5 день) (р<0,05), i вiдповiдно 31,3%, 29,7%, 32,3% та 13,9%, 11,7%, 17,8% шсля одноразового пщшмрного введення крюконсервовано1 плаценти щурам [5, 7, 8].
В експериментальних роботах при повному або частковому перетинанш стовбуру сщничного нерва на тлi введення мультипотентних стовбурових кл^ин (МСК) [6, 13] показано, що структурш компоненти нерва реагують шляхом змши морфометричних параметрiв. Так i в наших дослщженнях показано, що одноразове пщширне введення крюконсервовано1 плаценти реалiзуеться через складнi мехашзми взаемоди бiологiчно активних речовин з структурним та функцюнальним профiлем сщничного нерва [5, 6], що проявляеться потовщенням стовбура за рахунок набряку ендоневрiя на 3-у добу на 8,7%, епiневрiя i периневрiя на 5-у добу на 17,8% i вщповщно 32,3%.
Реабштащя ушкодженого сщничного нерва здшснюеться шляхом посилення апоптозу пошкоджених клiтин, збiльшенням синтезу клггинного матерiалу на тлi одноразового пщширного введення крiоконсервованоl плаценти. Це може також вказувати на присутнють процешв репарацil нейроцитiв на раннiх етапах шсля одноразового пщширного введення крюконсервовоно1 плаценти [7, 8]. Вищевикладене припускае, що нормалiзацiя всiх морфометричних показнимв сiдничного
нерва на 7 день може бути тшьки шсля одноразового шдшюрного введення крюконсервовано! плаценти.
В подальших роботах плануеться вивчення динамши морфолопчних та метричних змш стовбура сщничного нерва при введенш крюконсервовано1' плаценти на тт гострого експериментального асептичного запалення стовбура сщничного нерва для встановлення законом1рностей цього процесу, тактики лшування { д1агностики.
Таким чином, одноразове шдшюрне введення крюконсервовано1' плаценти викликае достов1рш змши дослщжених морфометричних показниюв на 1-у - 5-у доби експерименту. Метричний показники загально! товщини стовбура сщничного нерва, товщини ендоневр1я реагували на одноразове шдшюрне введення крюконсервовано! плаценти на перший день достов1рним збшьшенням показника на 2,8% { вщповщно 2%, на 3-у добу щ параметри максимально достов1рно збшьшувалися на 2,1% { вщповщно 8,7%, товщини ешневр1я { периневр1я також реагували на одноразове шдшюрне введення крюконсервовано1' плаценти достов1рним збшьшенням показника на другий день 13,9% { вщповщно 31,3%, на 5-у добу показники сягнули 17,8% 1 вщповщно 32,3%.
Вщновлення значень до р1вня штактно1' групи при однарозовому шдшюрному введенш крюконсервовано1' плаценти вщбулося на 7-у добу дослщження.
1. Molotkovets VYu. Morfolohiia reheneratsiinoi nevromy travmovanoho peryferiinoho nerva za umov vidtvorennia nehainoho zvarnoho epinevralnoho ziednannia kuks ta chastkovoi immobilizatsii kintsivky. Svit medytsyny ta biolohii, 2017; 4(13): 152-156. [in Ukrainian]
2. Tsymbaliuk VI. Ranni rezultaty vidnovlennia morfolohichnoi struktury sidnychnoho nerva z vykorystanniam zasobiv tkanynnoi inzhenerii pislia yoho povnoho peretynu v eksperymenti. Trauma. 2018; 19(2): 5-12. [in Ukrainian]
3. Shepitko V.I. Kharakterystyka strukturnykh elementiv selezinky pry transplantatsii kriokonservovanoi platsenty. Svit medytsyny ta biolohii. 2011; 2: 76-78. [in Ukrainian]
4. Shepitko K.V. Morfometrychna otsinka strukturnykh komponentiv simianykiv shchuriv protiahom roku pry odnorazovii pidshkirnii transplantatsii kriokonservovanoi platsenty. Visnyk ukrainskoyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi. 2010; 1(29, 10): 90-95. [in Ukrainian]
5. Achilleos A. Neural crest stem cells: discovery, properties and potential for therapy. Cell. Research. 2012; 2: 288-304.
6. Belanger K. Recent strategies in tissue engineering for guided peripheral nerve regeneration. Macromolecular bioscience. 2016; 4(16): 472-481.
7. Guo J. Promoting potential of adipose derived stem cells on peripheral nerve regeneration. Molecular Medicine Report. 2017; 5(16): 7297-7304.
8. Neil G. Fairbairn. Augmenting peripheral nerve regeneration using stem cells: A review of current opinion. World J. Stem. Cells. 2015; 1(7): 11-26
9. Paczkowska E. Humoral activity of cord blood-derived stem/progenitor cells: implications for stem cell-based adjuvant therapy of neurodegenerative disorders. PLoS One. 2013; 12(8).
10. Ramburrun P. A review of bioactive release from nerve conduits as a neurotherapeutic strategy for neuronal growth in peripheral nerve injury. BioMed Research International. 2014; 132350.
11. Sebben AD. Peripheral nerve regeneration: cell therapy and neurotrophic factors. Revista Brasileira de Ortopedia (English Edition). 2015; 6(46): 643-649.
12. Torres R. Epidemiology of Traumatic Peripheral Nerve Injuries Evaluated by Electrodiagnostic Studies in a Tertiary Care Hospital Clinic. Boletin de la Asociacion Medica de Puerto Rico. 2015; 3(107): 79-84.
13. Ullah I. Transplantation of Human Dental Pulp-Derived Stem Cells or Differentiated Neuronal Cells from Human Dental Pulp-Derived Stem Cells Identically Enhances Regeneration of the Injured Peripheral Nerve. Stem. Cells Development. 2017; 17(26): 1247-1257.
14. Vasyliev RG. Effects of Neural Crest-Derived Multipotent Stem Cells on Regeneration of an Injured Peripheral Nerve in Mice. Neurophysiology. 2015; 1(47): 80-83.
ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНЫХ КОМПОНЕНТОВ СТВОЛА СЕДАЛИЩНОГО НЕРВА ПРИ ВВЕДЕНИИ КРИОКОНСЕРВИРОВАННОЙ
ПЛАЦЕНТЫ У КРЫС Свиридюк Р.В., Шепитько В.И., Шепитько К.В.,
Клипаченко И. В. Повреждения периферических нервов различными факторами являются актуальной проблемой современной практической и экспериментальной медицины. При поражении воспалительным процессом периферийных нервов, лечение и реабилитация таких больных занимает длительное время. Целью исследования было установление изменений морфометрических параметров структурных элементов ствола седалищного нерва у крыс при однократном
CHARACTERISTICS OF THE SCIATIC NERVE TRUNK STRUCTURAL COMPONENTS WITH ADMINISTERING THE CRYOPRESERVED
PLACENT IN RATS Sviridyuk R.V., Shepitko V.I., Shepitko K.V.,
Klypachenko I.V. Peripheral nerves injuries by various factors is an actual problem of modern practical and experimental medicine. When inflammatory process affects peripheral nerves, treatment and rehabilitation of such patients takes a long time. The purpose of the study was to establish changes in the morphometric parameters of the sciatic nerve trunk structural elements in rats with a single-dose subcutaneous administration of the cryopreserved
подкожном введении криоконсервированной плаценты. Ствол седалищного нерва был от 50 половозрелых крыс-самцов линии "Вистар". С помощью микроскопа с цифровой микрофотонасадкой проводили морфометрию следующих показателей: общая толщина седалищного нерва, толщина эпиневрия, толщина периневрия, толщина эндоневрия. Выявлено, что показатели общей толщины, эпиневрия и эндоневрия ствола седалищного нерва крыс реагировали увеличением показателя с максимальным значением на 3-е сутки эксперимента и полным восстановлением их параметров на 7-е сутки. Установлено, что восстановление всех показателей до значений интактной группы было обнаружено на седьмой день эксперимента. Вышеизложенное предполагает, что нормализация всех морфометрических показателей седалищного нерва на 7 сутки может быть только после однократного введения криоконсервированной плаценты.
Ключевые слова: ствол, седалищный нерв, криоконсервированная плацента, эксперимент.
Стаття надшшла: 10.06.18 р.
placenta. The sciatic nerve trunk was removed from 50 sexually mature rat males of the "Wistar" line. Using a microscope with a digital microphotography, morphometry of the following indices was performed: total thickness of the sciatic nerve, thickness of the epineurium, thickness of the perineurium, thickness of the endoneurium. It was revealed that the indices of total thickness, epineurium and endoneurium of the sciatic nerve trunk in the rats responded with the index increase, the maximum value being observed on the third day of the experiment and the complete restoration of their parameters on the 7th day. It was found that the restoration of all the indices to the values of the intact group was observed on the 7th day of the experiment. The above facts suggest that the normalization of all morphometric indices of the sciatic nerve for 7 days can only onset after a singledose administration of the cryopreserved placenta.
Key words: trunk, sciatic nerve, cryopreserved placenta, experiment.
Рецензент Пронша О.М.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-207-212 УДК 547.533:599.23-035.56
ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА РЕЗУЛЬТАТШ 1ЗОЛЬОВАНОГО ВПЛИВУ Д11 ПАР1В ТОЛУОЛУ НА МОРФОГЕНЕЗ К1СТОК СКЕЛЕТУ ЩУР1В ТА ЗАСТОСУВАННЯ Т1ОТРИАЗОЛ1НУ НА ТЛ1 ВПЛИВУ ПАР1В ТОЛУОЛУ ЗА ДОПОМОГОЮ ФАКТОРНОГО АНАЛ1ЗУ
E-mail: [email protected]
Широке використання людством епоксидних смол та розповсюдження таких !х компонента, як лети складов^ наштовхнули нас на проведення експериментального дослщження морфологи опорно-рухового апарату за умов впливу толуолу. Дослщження проведене на великогомшковш та кульшовш истках бших статевозрших щурах-самцях у початковому вщ 3 мюяця. Статева приналежшсть обрана у зв'язку з тим, що на вщмшу вщ самок у самщв не виникають цикгачш змши у гормональному фош. За даними однофакторного аналiзу, 60-денна дiя парiв толуолу на оргашзм щурiв достовiрно впливала на показники, що характеризуюсь исткоутворювальну функщю проксимальних епiфiзарних хрящiв i оистя великогомшкових исток, а також фазовий склад бюмшерала кульшових исток в перюд з 1 по 60 день спостереження, при цьому сила впливу чинного чинника для бшьшост показниив збершалася на приблизно однаковому рiвнi до 15 дня перюду спостереження, а поим поступово зменшувалася. Використання в якост коректора тiотриазолiну на mi впливу парiв толуолу чинило достовiрний вплив по вiдношенню до параметрiв першо! групи на показники, що характеризують морфо-функцiональний стан исток протягом всього перюду спостереження, при цьому на показники, що характеризують фазовий склад бюмшерала кульшових исток умови експерименту чинили достовiрний вплив лише з 15 по 60 день спостереження.
IGii040Bi слова: истки, будова, толуол, тютриазолш, факторний анал1з.
Робота е фрагментом НДР «Морфогенез оргатв ендокринноХ, iuymoi та тстково! систем nid хротчним впливом летких комnонентiв епоксидних смол» (державний реестрацшний номер 0114U00461).
Дисперсшний факторний анатз широко використовусться для обробки експериментальних даних, оскшьки вш дозволяе оцшити вплив яюсних ознак на кшьюсш змшш [4]. У цш статп ми роз1брали принципи застосування однофакторного дисперсшного анатзу для пор1вняння середшх арифметичних для р1зних незалежних груп (група з 1зольованою д1ею пар1в толуолу та група з поеднаною д1ею толуолу i тютриазол1ну).
В умовах сьогодення, джерела х1м1чно! небезпеки представлен! чисельними сферами д1яльносп людини, а саме: технолопчш процеси виробництва промислово! та сшьськогосподарсько! продукцй, недостатня ефектившсть очисних споруд, викиди у навколишне середовище токсичних агенпв, у тому числ1 з вихлопними газами автомобшей, техногенш аварй' тощо. Перел1к токсичних сполук натурального та штучного походження розширяеться щор1чно i складае тисяч1 назв. Епоксидна смола являе собою олпомери, як мютять епоксидш групи i здатш у присутност1 певних речовин (пол1амши та in.) утворювати пол1мери [8]. На основ! епоксидних смол виробляються матер1али, що застосовуються у р1зних сферах промисловост [2]. Органiчнi розчинники знаходять все бшьше застосування в промисловост в якосп вихщних i пром1жних речовин промислового синтезу, а також кшцевих продукпв р1зного призначення, представляючи при цьому значну небезпеку для здоров'я населения. Одним з таких з'еднань е толуол, який
© А.М. Скоробогатов, В. А. Пастухова, 2018
