CC BY
10УДК 635.651:631.543.2
Характеристика сорлв бобу овочевого залежно в1*д площ! живлення рослин
В. Б. Кутовенко, кандидат а'льськогосподарських наук Нац'ональний ун'верситет бюресура'в та природокористування УкраУни virakutovenko@mail.ru
Н. П. Костенко, кандидат а'льськогосподарських наук УкраУнський 1'нститут експертизи сорпв рослин В. 0. 1ноземцева
Нац1'ональний ун'верситет бюресура'в та природокористування УкраУни
Мета. Достдження норми реакцп'Т сорт1'в бобу овочевого залежно в1д площ1 живлення, зокрема ширини М1'жрядь. Методи. Польовий, 61'ометричний, статистичний, лабораторний. Результати. Достдження проводили в 2012-2014 рр. 13 сортами 'Карадаг' (к), 'В1ндзорськ1', 'БартолУ й 'Кареслно'. В процес достджень було вивчено особливост фор-мування висоти рослин, млькосп боб1в та маси нас'ння сорлв бобу овочевого залежно в1д ширини М1жрядь у фазу техт'чноУ стиглосп бобтв. Встановлено, що диференц'ал приросту рослин у висоту найв1'дчутнше зм1'нювався в сорту 'В1*ндзорськГ (+9,3 см/на кожн1 10 см) у раз1 звуження ширини м1жрядь в1д 60 до 20 см. К'льккть боб1в 1 маса нас'ння з рослини були найб1'льшими в сорту 'В1ндзорськ1' й становили в1дпов1дно 8,9 шт. та 14,44 г. Сорт 'Кареслно' характеризувався крупним нас'нням, маса якого з рослини становила 10,56 г, 1 формував найменшу юльюсть боб1в -6,6 шт. Висновки. Максимальний вплив площ1 живлення на висоту рослин виявлено у фазу техт'чноУ стиглосп боб1в. Найб1'льший приркт висоти рослин на кожн1 10 см ширини м1жрядь зафжсовано в сорлв 'Карадаг' та 'В1*ндзорськГ. К'льккть боб1в на рослинах також залежала в1д площ1 живлення рослини. 3 ТУ зменшенням юльюсть нас'ння на рос-линах та Ухня маса з одт'е'У рослини зменшувались у вс'х вар1антах. К'льюсть боб1в та маса нас'ння з рослини були найб1'льшими у вар1антах з площею живлення 1200 см2 (ширина м1жрядь 60 см).
Ключов! слова: бтб овочевий, сорт, ширина м1жрядь, густота стояння рослин, маса нас'ння.
Вступ Анал!з роб!т з овоч!вництва за останн! роки св!дчить про актуальн!сть ви-значення оптимально! густоти стояння рослин, норм вис!ву, ущ!льнення пос!в!в, ширини м!жрядь, в!дстан! м!ж рослинами в ряду, напрям!в пос!вних рядк!в у простор!, що зумовлено стр!мкою динам!кою сортоз-м!ни й удосконаленням технолог!й вирощу-вання. Складн!сть проблеми густоти рослин зумовлена непрямим ! комплексним впли-вом двох складових - ширини м!жрядь ! в!дстан! м!ж рослинами в рядку [1, 2].
За даними И. И. Синягина [3], реакщя рослин на зм!ну густоти !х стояння !стотно впли-вае на к!льк!сн! та як!сн! характеристики с!льськогосподарсько1 продукци, але вивчати 11 за класичними схемами досл!д!в для всього сортименту овочевих культур неможливо [4]. Кр1м цього, в бобових овочевих рослинах про-дуктивн!сть залежить в!д середньо! маси бобу ! к!лькост! нас!нин на рослин!. Це створюе свое-р!дну «буферн!сть» п!сля зм!ни ширини м!ж-рядь. Зб!льшення густоти рослин призводить до зменшення середньо! маси одного плода, але за рахунок зб!льшення к!лькост! рослин на одиниц! площ! загальна к!льк!сть плод!в може нав!ть зростати або зменшуватися [5].
Мета дослщжень - встановлення норми реакци сорт!в бобу овочевого залежно в!д площ! живлення, зокрема ширини м!жрядь.
Матер1али та методика дослщжень. До-сл!дження з удосконалення методики оц!н-ки впливу ширини м!жрядь на рослини р!з-них сорт!в бобу овочевого проводили протя-гом 2012-2014 рр. у НДП «Плодоовочевий сад» Нац!онального ун!верситету б!оресур-с!в ! природокористування Украши. Для експрес-оц!нки реакци рослин на зм!ну од-н!е'1 складово! густоти стояння рослин, зокрема ширини м!жрядь, на чотирьох сортах бобу овочевого була використана методика, розроблена для со! в Сумському нац!ональ-ному аграрному ун!верситет! [1], та методики, прийнят! в овоч!вництв! [6, 7].
Вплив густоти рослин на к!льк!сть боб!в та масу нас!ння на рослин! вивчали на сортах бобу овочевого 'Карадаг' (к), 'В!ндзорськ!', 'Бартол!' й 'Карест!но'. З ц!ею метою було закладено спец!альний досл!д з рад!альним розм!щенням вар!ант!в ! повторностей (див. рисунок). Нас!ння вис!вали в першш декад! кв!тня. Ширина м!жрядь коливалася в!д 60 до 20 см. На вс!х рад!усах в!дстань м!ж рос-линами в рядку становила 20 см ! залишалася незм!нною. Кожна рослина була обл!ковою. Технология вирощування в!дпов!дала рекомен-дац!ям щодо вирощування бобу овочевого [8].
П!д час вегетаци ф!ксували так! феноло-г!чн! фази: повн! сходи, бутон!зац!я, цв!т!н-ня, техн!чна стигл!сть зеленого горошку та
52
Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин
Рис. Схема розмщення вар1*анп*в досл1ду
бюлог1чна стигл1сть насшня. Бюметричн1 вим1рювання проводили у фазу цвтння, зав'язування плод1в та техшчно! стиглость
Результаты досл1джень. Рад1альне розмь щення рослин у дослЩ дае можлив1сть роз-м1стити на невеликш облжовш плошД велику к1льк1сть вар1ант1в з р1зною шириною м1ж-рядь 1 завдяки цьому виявити законом1рност1 мшливость Внасл1док тако! оргашзаци досль ду отримано 10 вар1ант1в густоти рослин (в1д 83333 до 250000 рослин/га) в 32 повтореннях за умови шдив1дуального облжу кожно! рос-лини. В результат! досл1джень виявлено норму реакцп сорт1в бобу овочевого на змшу пло-щ1 живлення залежно в1д ширини м1жрядь.
За даними спостережень встановлено, що проходження фенолог1чних фаз у сорт1в бобу овочевого вщбувалося одночасно незалеж-но в1д густоти рослин. Однак висота рослин р1зних сорт1в залежала в1д фенолог1чних фаз. Р1знищ щодо висоти рослин у фазу бутошзаци не було зафжсовано. У фазу цвтння починае проявлятися вплив ширини м1жрядь на ви-соту рослин в1д ±2,7 см у сорту 'ВшдзорськГ до ±4,0 см у сорту 'БартолГ. Максимальний вплив ширини м1жрядь на висоту рослин виявлено у фазу техшчно! стиглост1 боб1в (табл. 1).
Так, у раз1 звуження м1жрядь в1д 60 до 20 см (з густотою стояння рослин в1д 83333 до 250000 шт./га) висота рослин у вс1х сор-т1в зб1льшувалася. Вона була найвищою за максимально вузьких м1жрядь, зокрема на вар1антах в1д 20 до 32 см, з поступовим и зменшенням до 56 см, тсля чого рослини сорт1в бобу овочевого не реагували на цей
Таблиця 1
Вплив схеми розм1щення рослин сорлв бобу овочевого на висоту рослин у фазу техтчно! стиглосп (середне за 2012-2014 рр.)
Схема розм1щення рослин, см Сорт
'Карадаг' (к) 'Бартол!' 'ВтндзорськГ 'Кареспно'
Висота рослин, см
60x20 75 91 86 83
56x20 74 92 89 83
52x20 82 97 95 88
47x20 85 100 99 90
42x20 91 103 103 92
37x20 96 108 106 95
32x20 98 111 111 96
29x20 100 116 113 104
24x20 100 118 115 104
20x20 110 121 123 106
Дов1рчий ин-
тервал, ± см ±5,7 ±8,6 ±8,2 ±7,4
Д1апазон зм1-
ни висоти, см +35 +31 +37 +23
Прир1ст
висоти рослин
залежно В1Д
зменшення
ширини
м1жрядь, см на
кожн1 10 см +8,8 +7,8 +9,3 +5,8
чинник. Диференщал приросту висоти рослин найв1дчутн1ше змшювався в сорту 'Вш-дзорськ1' (+9,3 см/на кожн1 10 см). Наймен-ше реагував на змшу ширини м1жрядь сорт 'Карестшо' (+5,8 см/на кожн1 10 см).
К1льк1сть боб1в на рослин е важливим по-казником продуктивность У процес1 досль
A®eHt Syao BCTaHOB^eHO, m;o 3Í 3MeHmeHHaM naom;i ®HBfleHHa kí^bkíctb SoSíb Ha pocaH-Hax 3MeHmyBaaaca b ycix BapiaHTax (TaSa. 2), HanSiatmoro MÍporo - y coptíb 'BÍHfl3opcBKÍ' Ta 'KapecTiHo' (b cepeflHtoMy MiHyc 1,2 mT. Ha ko®hí 10 cm), copT 'BapToai' SyB Toae-paHTHimHM (- 0,8 mT. Ha ko®hí 10 cm).
Ta6nuu,n 2
Bn^MB cxeMM po3Mi'^eHHfl poc^MH 6o6y OBoneBoro Ha KiflbKicTb 6o6íb Ha poc^MHi y $a3y TexHÍHHoi cTMrnocri (cepeflHe 3a 2012-2014 pp.)
^ocaifl®eHHa HopMH peaK^i coptíb 6o6y obotoboto Ha KiatKÍCTt SoSíb i Macy HaciHHa 3 oflHÍei pocaHHH y $a3y TexHÍ^Hoi' CTHraocTÍ cbía^htb, m;o b coptíb He cnocTepiraaoca 3a-ae®HocTÍ mí® цнмн noKa3HHKaMH. Ha Hamy flyMKy, цe noB'a3aío 3 Sioaori^HHMH ocoSaH-boctsmh copTÍB (TaSa. 3). Maca HaciHHa 3 poc-aHHH e ÍHTerpaatHoro o3HaKoro, aKa 3aae®HTt He TÍatKH BÍfl KÍatKocTÍ SoSíb Ha pocaHHÍ, a é BÍfl KÍatKocTÍ HacÍHHH b 6o6i Ta ixítoi Be-aH^HHH.
Ta6nuu,n 3
XapaKTepMcTMKa copTÍB 6o6y oBoneBoro 3a KÍflbKÍcrro 6o6i'b Ta Macoro HacÍHHfl 3 oflHÍei' poc^MHM y $a3y TexHÍHHoi ctmmoctí (cepeflHe 3a 2012-2014 pp.)
flpuMimKa. S.F. - Koe^iuieT CTa6i^bH0CTÍ /eBica.
3 flaHHx Ta6aHn;i 3 BHnaHBae, m;o b copTy 'BÍHfl3opctKÍ' KiatKÍCTB SoSíb i Maca HaciHHa 3 pocaHHH SyaH HaHÓiatmHMH - 8,9 mT. Ta 14,44 r BÍflnoBiflHo. CopT 'KapecTÍHo', m;o Mae BeaHKe HaciHHa, c^opMyBaB HaéMeHmy KÍat-kíctb SoSíb - 6,6 mT., Maca HaciHHa CTaHoBHaa 10,56 r. noTpiSío 3a3Ha^HTH, m;o bíh xapaKTe-pH3yBaBca HaéMeHmHM Koe$m;ieHToM CTaSiat-hoctí ^eBÍca - 2,25 i 2,78. HanSiatmoro CTa-SiatHÍCTro 3a KÍatKÍCTro SoSíb Ha oflHÍé pocaHHÍ xapaKTepH3yBaBca copT 'BapToai', b aKoro ko-e$in;ieHT CTaSiatHocTÍ CTaHoBHB 1,5, 3a Macoro HacÍHHa - copT 'Kapaflar' 3 Koe^i^ieHToM 1,89.
Bhchobkh. BíacaifloK npoBefleHHx flocaifl-®eHt BCTaHoBaeHo, m;o MaKCHMaatHHé BnaHB naom;i ®HBaeHHa Ha BHcoTy pocaHH BHaBae-ho y ^a3y TexHÍ^Hoi' CTHraocTÍ SoSíb. npHpicT bhcoth pocaHH Ha ko®hí 10 cm mHpHHH mí®-paflt SyB HaHÓiatmHM y copTÍB 'Kapaflar' Ta 'BÍHfl3opctKÍ'. KiatKÍCTt SoSíb Ha pocaHHax Ta Maca HacÍHHa 3 oflHÍei pocaHHH 3Í 3MeH-meHHaM naom;i ®HBaeHHa 3MeHmyBaaHCt y bcíx BapiaHTax. HaHÓiatmHMH KiatKÍCTt So-Síb Ta Maca HacÍHHa 3 pocaHHH SyaH y BapiaHTax 3 naom;ero ®HBaeHHa 1200 cm2 (mHpHHa MÍ®paflt 60 cm). Ko®eH 3 BHB^eHHx copTÍB MaB CBoro BaacHy HopMy peaK^i Ha 3MÍHy mHpHHH MÍ®paflt.
BMKopMcTaHa ^ÍTepaTypa
1. ínynaK 3. I. MoflenbHMé flocnifl no BiiBHeHHio 6ionoriHHMx oco-6^MB0CTeé coi Ta ii pea^ia Ha nno^y wiBneHHa / 3. I. ínynaK // BicHMK CyMCbKoro нaц. arpapHoro yH-Ty. Cepia ArpoHoMia i 6ionoria. - 2004. - № 1 (8). - C. 96-99.
2. CbH 3. fl. 3Kcnpecc^eHKa nonyпaцмм KynbTypHbix pacTeHiié Ha ynnoTHeHMe noceBoB ii HanpaBneHiia paflKoB (Ha npiiMepe ^aconii) / 3. fl. CbH, fl. n. KoBa.bnyK // MemflyHap. koh^. na-matim E. H. Cmhckom (CaHKT-neTepáypr, 9-11 fleKaápa 2009 r.).
- Cn6. : BHMMP, 2009. - C. 121-128.
3. CiHariH M. M. n.o^aflM niTaHia pacTeHMé / H. M. CiHariH. -M. : Poccenbxo3M3flaT, 1975. - 384 c.
4. KaH-Mxii CaKaé. KoHKypeHTocnocoáíocTb pacTeHiié, ee Ha-cneflyeMocTb m HeKoTopbe cBa3aHHbe c Heé npoáneMb / Ca-Kaé KaH-Mxi // MexaHM3Mb 6wonorMHecKoé кoнкypeнцмм. -M. : Mip, 1964. - C. 309-331.
5. CbiH 3. fl. MeToflHHecKHe peкoмeнflaцмм no cTaTucTunecKow oцeнкe cene^iioHHoro MaTepwana oBo^Hbx m áaxneBbx Ky.b-Typ/ 3. fl. CbH. - XapbKoB : M0B, 1993. - 72 c.
6. flocnexoB B. A. MeTofliKa noneBoro onbTa (c ocíoBaMM cTaTic-TMHecKoé oápaáoTKM pe3y.bTaToB iccnefloBaHié) / B. A. flocnexoB. - 5-e M3fl., nepepaá. m flon. - M. : ArponpoMM3flaT, 1985. - 351 c.
7. MeTofliKa flocniflHoi' cnpaBi b oвoнiвнмцтвi i 6amTaHHi^TBi / 3a pefl. r. /1. BoHflapeHKa, K. I. ^KoBeHKa. - XapKiB : OcHoBa, 2001. - 369 c.
8. PeKoMeHfla^i' 3 TexHonorii' Bipo^yBaHHa 6o6y oBoHeBoro / yK.aflaHi 3. fl. Cmh, B. B. KyToBeHKo ; Ha^ yH-T 6iopecypciB i npwpofloKopwcTyBaHHa YKpai'HM. - K. : HÓBin YKpai'HM, 2011. -12 c.
CxeMa po3Mi^eHHa pocniH, cm CopT
'Kapaflar' (K) 'BapToni' 'Biífl3opcbKi' 'KapecTiHo'
CepeflHa Ki.bKicTb 6o6iB Ha pocniHi, 0T.
60x20 9 7 10 9
56x20 10 9 12 7
52x20 8 8 11 8
47x20 11 9 11 7
42x20 7 7 9 7
37x20 8 7 8 5
32x20 6 6 8 6
29x20 7 8 6 7
24x20 7 7 7 4
20x20 6 6 7 6
npipicT cepefl-
Hboi KinbKocTi
6o6iB 3ane^Ho
Bifl 3MeHrneHHA
Mi^pflflb, 0T.
Ha ko^HÍ 10 CM -1,0 -0,8 -1,2 -1,2
CopT KinbKicTb 6o6íb Maca HaciHHa
0T. S.F. r/poc.. S.F.
'Kapaflar'(K) 7,9±1,7 1,83 9,3±2,1 1,89
'BapToni' 7,4±1,1 1,5 7,85±1,9 2,09
'Biífl3opcbKi' 8,9±2,0 2,00 14,44±4,1 2,22
'KapecTiío' 6,6±1,4 2,25 10,56±3,2 2,78
54
Coptobhbmehh» TO OXOPOHft ПPftB Hft сортн POCAHH
УДК 635.651:631.543.2
В. Б. Кутовенко, Н. П. Костенко, В. 0. Иноземцева. Характеристика сортов боба овощного в зависимости от площади питания растений // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2015. - № 3-4 (28-29). - С. 52-55.
Цель. Исследование нормы реакции сортов боба овощного в зависимости от площади питания, в частности ширины междурядий. Методы. Полевой, биометрический, статистический, лабораторный. Результаты. Исследования проводили в 2012-2014 гг. с сортами 'Карадаг' (к), 'Виндзорские', 'Бартоли' и 'Карестино'. В процессе исследований были изучены особенности формирования высоты растений, количества бобов и массы семян сортов боба овощного в зависимости от ширины междурядий в фазу технической спелости бобов. Установлено, что дифференциал прироста растений в высоту наиболее ощутимо изменялся у сорта 'Виндзорски' (+9,3 см/на каждые 10 см) в случае сужения ширины междурядий от 60 до 20 см. Количество бобов и масса семян з растения были наибольшими у сорта 'Виндзорски' и составляли соответственно 8,9 шт.
и 14,44 г. Сорт 'Карестино' характеризовался крупными семенами, масса которых с растения составляла 10,56 г, и формировал наименьшее количество бобов - 6,6 шт. Выводы. Максимальное влияние площади питания на высоту растений обнаружено в фазу технической спелости бобов. Наибольший прирост высоты растений на каждые 10 см ширины междурядий отмечено у сортов 'Карадаг' и 'Виндзорски'. Количество бобов на растениях также зависело от площади питания растения. С ее уменьшением количество семян на растениях и их масса с одного растения уменьшались во всех вариантах. Количество бобов и масса семян с растения были самыми большими на вариантах с площадью питания 1200 см2 (ширина междурядий 60 см).
Ключевые слова: боб овощной, сорт, ширина междурядий, густота стояния растений, масса семян.
UDC 635.651:631.543.2
V. B. Kutovenko, N. P. Kostenko, V. A. Inozemctseva. Characteristics of vegetable bean varieties depending on the plant nutrition area // Sortovyvchennia ta okhorona prav na sorty roslyn (Plant Varieties Studying and Protection). - 2015. - No 3-4 (28-29). - P. 52-55.
Purpose. Studying the norm of reaction of vegetable bean varieties depending on the feeding area, namely the row width. Methods. Field, biometric, statistical, laboratory ones. Results. 'Karadag' (k), 'Windsorski', 'Bartoli' and 'Karestino' varieties were trialed during 2012-2014. In the course of trial the peculiarities were studied concerning the formation of plant height, the number of beans and seed weight of vegetable bean varieties depending on the row width in the phase of technical maturity of the beans. It was found that differential of plant height growth was changed to a greater degree in 'Windsorsky' variety (+9,3 cm for every 10 cm) in case of row width narrowing from 60 to 20 cm. 'Windsorsky' variety had the largest number of beans and the highest seed weight per plant - 8.9 beans and 14.44 g respectively. Seeds of 'Kar-
estino' variety were large, their weight per plant made up 10.56 g, the number of beans totaled to 6.6. Conclusions. The maximum influence of feeding area on a height of plants was found in the phase of technical maturity of beans. The largest increase in plant height for every 10 cm of row spacing was observed in 'Karadag' and 'Windsor-ski' varieties. The number of beans also is depended on feeding area. With its reducing, the number of beans and their weight per plant was also reduced in all variants. The largest number of beans and the highest seed weight per plant were in variants with feeding area of 1200 cm2 (row width was 60 cm).
Keywords: vegetable bean, variety, row width, density of planting, seed weight.
HadiuM^a 7.10.2015
