Научная статья на тему 'Характеристика ранніх ознак мoнoйoдацетатних уражень кровоносних судин за умов застосування фармакологічних агентів ангіопротекторної дії'

Характеристика ранніх ознак мoнoйoдацетатних уражень кровоносних судин за умов застосування фармакологічних агентів ангіопротекторної дії Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
46
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
артерії / вени / монойодацетат / вітамін Е / ніфедипін / бісфосфонати

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Атаман Ю. О.

У дослідах на кролях показано, що введення інгібітора енергетичного обміну монойодацетату протягом 14 діб викликає істотне збільшення вмісту води і загального кальцію, зменшення об’єму інулінового простору в стінках артерій і вен. Введення тваринам з монойодацетатною інтоксикацією вітаміну Е, ніфедипіну і бісфосфонатів хоча і впливає на деякі показники, але повністю не усуває ознак ранніх дистрофічних змін судинної стінки, що розвиваються внаслідок первинних розладів енергопостачання артеріальних і венозних судин.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по ветеринарным наукам , автор научной работы — Атаман Ю. О.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

ХАРАКТЕРИСТИКА РАННИХ ПРИЗНАКОВ МОНОЙОДАЦЕТАТНЫХ ПОРАЖЕНИЙ КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ В УСЛОВИЯХ ПРИМЕНЕНИЯ ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИХ АГЕНТОВ АНГИОПРОТЕКТОРНОГО ДЕЙСТВИЯ

В опытах на кроликах показано, что введение ингибитора энергетического обмена монойодацетата на протяжении 14 суток вызывает существенное увеличение содержания воды и общего кальция, уменьшение инулинового пространства в стенке артерий и вен. Введение животным с монойодацетатной интоксикацией витамина Е, нифедипина и бисфосфонатов хотя и влияет на некоторые показатели, но полностью не устраняет признаков ранних дистрофических изменений сосудистой стенки, развивающихся вследствие первичных расстройств энергоснабжения артериальных и венозных сосудов.

Текст научной работы на тему «Характеристика ранніх ознак мoнoйoдацетатних уражень кровоносних судин за умов застосування фармакологічних агентів ангіопротекторної дії»

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА ТА МОРФОЛОГ1Я

- СТАТТУ -

УДК 616.13:616.14-092.18:615.225:615.356:612.015.3

ХАРАКТЕРИСТИКА РАНН1Х 03НАК М0Н0Й0ДАЦЕТАТНИХ УРАЖЕНЬ КР0В0Н0СНИХ СУДИН ЗА УМОВ ЗАСТ0СУВАННЯ ФАРМАК0Л0Г1ЧНИХ АГЕНТ1В АНГ10ПР0ТЕКТ0РН01 Д11

Атаман Ю.О.

Харювський державний медичний уыверситет, м. Харюв

У дослгдах на кролях показано, що введения гнггбгтора енергетичного обмгну - монойодацета-ту протягом 14 дгб викликае гстотне збглъшення вмгсту води г загального калъцгю, зменшення об'ему гнулгнового простору в стгнках артергй г вен. Введення тваринам з монойодацетатною гнтоксикацгею вгтамгну Е, нгфедипгну г бгсфосфонатгв хоча г впливае на деякг показники, але по-внгстю не усувае ознак раннгх дистрофгчних змгн судинног стгнки, що розвиваютъся внаслгдок первинних розладгв енергопостачання артергалъних г венозних судин.

Ключов1 слова: артерп, вени, монойодацетат, в1тамЫ Е, нлфедиглн, бюфосфонати.

Вступ

Вщомо, що первины порушення метабол^му судинноТ стшки, зумовлеы монойодацетатом, спричиняються до розвитку дистрофнно-склеротичних змЫ, що мають характеристики артерюекперозу Менкеберга [ 3, 4 ].

Так, у дослщженнях Ю.В.Биця [ 3 ] було показано, що у вщповщь на д1ю монойодацетату в ст1нц1 аорти крол1в розвиваеться цта низка па-толопчних змЫ, серед яких найбтьш ранньою ознакою уражень е набряк ¡нтими \ внутршньоТ третини мед ¡Т. Одночасно або одразу п1сля цьо-го виникають ознаки дегенерацп еластинових ф1брил \ мембран (за типом еластолЬу \ грану-лярноТ дегенерацп) \ гладких м'язових кттин (переважно за типом вакуольноТ дистрофи) у меди. Дещо вщетае у чаа вщ описаних змЫ роз-виток кальцинозу основноТ речовини \ еластинових мембран у середнм оболонц1 аорти.

Серед не розв'язаних до юнця питань патогенезу артерюекперозу Менкеберга залишаються мехаызми розвитку наведених вище раных дис-трофнних змЫ судинноТ стЫки, зокрема набряку, ушкодження кттин \ кальцифкаци. Для

зясування рол1 пероксидного окиснення Л1П1Д1В I перевантаження кп1тин кальц1ем у виникнены цих змЫ нами застосовано метод коригуючих вплив1в, який передбачас поеднане введения тваринам ушкоджувального чинника \ фармако-лопчних аген^в з добре вщомими мехаызмами дм [ 1 ]. У цм робот1 використано препарати анг1-опротекторноТ дм: антиоксидант - токоферолу ацетат (в1тамш Е), блокатор кальцювих канала -ыфедипЫ, комплексоутворювач - етан-1-пдрокси-1,1-дифосфонову кислоту. Дослщжува-вся вплив обраних ангюпротектор1в на вмют води в судиннм стнц1 (ознака набряку), об'см ¡ну-лнового простору (ознака набряку \ ушкодження кттин), вмют загального кальц1ю в судинах (ознака кальцифкаци) за умов ¡нтоксикаци монойодацетатом.

Мета дослвдження

Метою даного дослщження стало визначення ктькюних характеристик деяких раных дистро-фнних змЫ (набряку, ушкодження кттин, каль-цифкаци) в стЫках артер1альних \ венозних судин крол1в та з'ясування впливу р^них ангюпро-тектор1в (токоферолу ацетату, ыфедипшу та 61-

сфосфонат1в) на ц змЫи за умов моделювання "енергодефщитних" уражень кровоносних судин з використанням монойодацетату.

Матер1ал та методи досл1дження

Дослщи виконано на 30 кролях, самцях i самках вком 8 Mic масою 2,0 - 2,5 кг. Тварин було подтено на п'ять груп (по 6 у кожнм): ¡нтакты крол1 (I) та дослщы, яким протягом двох тижыв щодоби вводили монойодацетат (МЙА) (II), а та-кож МЙА у посднаны з одним ¡з анпопротектор1в - токоферолу ацетатом (III), ыфедипшом (IV), натр1евою стлю етан-1-гщрокси-1,1-дифосфоновоТ кислоти (ЕГДК) (V).

МЙА у вигляд1 1% розчину вводили в крайову вену вуха з розрахунку 10 мг/кг, токоферолу ацетат (50 мг/кг), ыфедипЫ (30 мг/кг) та ЕГДК (130 мг/кг) - у шлунокчерез зонд.

Через 24 год теля останнього введения препарат^ тварин забивали введениям 10 мл noBi-тря у крайову вену вуха. Вмют води у зразках артерм i вен визначали, фксуючи змЫу ваги зразка тканини при його повному висушуваны до постмноТ ваги в сушильнм шаф1 при температур! 105°C. Об'ем ¡нулшового простору (01П) визначали шляхом ¡нкубаци поздовжых смужок кровоносних судин протягом 30 хв. у розчиы Кребса з ¡нулном (0,25%). Проби тканин з поглиненим ¡нулшом вщмивали у чистому розчиы Кребса протягом 90 хв. Ктьюсть ¡нулшу, що перейшла з тканин до розчину, визначали дифентамновим методом [ 2 ]. Паралельно ставили контроль на ¡нулшопод1бы речовини, як1 вщмивали з ¡нтакт-них тканин. Розрахунок величини 01П, об'сму внутр1шньо- та позакттинноТ води проводили за Н.А.Виноградовою [ 5 ]. Для визначення BMicTy загального кальц1ю смужки артер1альних i вено-зних судин зважували i висушували у сушильнм шаф1 при температур! 105°C до постмноТ ваги протягом 2 fliö. Cyxi зразки тканин спалювали у муфельнм ne4i при t = 450°С протягом 3 fli6 до стану гомогенного eiporo попелу постмноТ ваги. Зразки окиснювали концентрованою азотною кислотою при 70-90°C, надлишок кислоти випа-рювали. Мнералы-м елементи проб переводили в розчинний стан додаванням 0,5 мл 20% соля-ноТ кислоти; розчин розводили бщистильованою водою до об'сму 10 мл. Анап1з вмюту кальцю у розчинах проб проводили на спектрофотометр! С-115-М-1 в атомно-абсорбцмному режим! при довжиы хвил1 422,2 нм. Кал1брувалы-м графки будували на основ! стандартних розчиыв xiMin-них елемент1в ГСОРМ 21-29, розведених до Bi-домих концентрацм.

Увесь цифровий матерел опрацьовано методами статистики з використанням критер1ю t Стьюдента та непараметричних статистичних метода (критер1ю Вткоксона-Манна-В1тн1) [ 7, 9 ].

Результати та üx обговорення

У виконаних нами дослщженнях було встанов-

лено, що введения тваринам МЙА протягом двох тижыв веде до статистично достов1рного збтьшення вмюту води у тканинах уах вивчених судин (табл. 1). При поеднаному введены МЙА \ токоферолу ацетату вщзначали достов1рне зме-ншення вмюту води ттьки в тканинах грудноТ аорти, а в ¡нших судинах - черевнм аорт1, леге-невм артери \ заднм порожнистм вен1 - цей по-казник не ммявся (р > 0,05). Нфедипн \ ЕГДК також ¡стотно не впливали на вмют води в стм-ках артерм \ вен, що евщчило про нездатнють цих фармакологии их аген^в усувати одну з раных ознак монойодацетатних уражень - набряк судинноТ стнки.

Вмют води у стшах кровоносних судин крол/в за умов поеднаного введения тваринам монойодацетату (МЙА) та одного з анг1опротектор1в (в/там/ну Е, н/федип/ну, ЕГДК) протягом 14 д':б (% в':д маси вологоТ тканини; М±т, п=6)

1нтакты тварини МЙА (контроль) МЙА + анпопротектор

BiTaMiH Е НфедипЫ ЕГДК

Трудна аорта 75,12±0, 65 79,04±0, 76А ' 76,87±0,60 А 78,12±0,69 А 78,82±0,7 1А

% вйхилення в пор/внянн/ з контролем -2,8% * -1,2% -0,3%

Черевна аорта 75,35±0, 63 78,92±0, 77* ' 78,58±0,69 А 77,94±0,70 А 78,63±0,6 8а

% в!дхилення в пор/внянн/ з контролем -0,4% -1,2% -0,4%

Легенева арте-р'\я 75,61±0, 79,48±0, 67а ' 79,02±0,69 А 78,42±0,64 А 79,64±0,6 6А

% в!дхилення в пор/внянн/ з контролем 71 -0,6% -1,3% +0,2%

Задня порож-ниста вена 76,11±0, 79 79,94±0, 77* ' 79,18±0,64 А 78,20±0,73 А 80,08±0,7 7а

% в!дхилення в пор/внянн/ з контролем -1,0% -2,2% +0,2%

Примака: * - р < 0,05 - статистично достов1ры розб1жносл вщносно контролю; А- р < 0,05 - вщносно ¡нтактних тварин

Для МЙАннтоксикаци е характерним ¡стотне збтьшення 01П у вах вивчених артертх \ венах (табл. 2). Введения токоферолу ацетату тваринам з МЙАннтоксикацюю зменшуе 01П у тканинах грудноТ \ черевноТ аорти, а також легеневоТ артери, тимчасом як у заднм порожнистм вен1 цей показник не ммяеться. Застосування ыфе-дитну веде до ¡стотного падння 01П як в арте-р1ях, так \ венах крол1в з МЙАннтоксикацюю. I нарешт1, введения ЕГДК не справляс жодного впливу на збтьшеы в умовах МЙАннтоксикаци показники 01П артер1альних \ венозних судин.

Слщ зазначити, що ы в1тамн Е, ы ыфедипм повнютю не усували зумовлеы монойодацета-том змши 01П: цей показник хоча \ зменшувався п1д впливом указаних препарат^, але залишав-ся значно вищим за р1вень, характерний для ¡н-тактних тварин.

Таблиця 2

Об'ем ¡нул/нового простору у станках кровоносних судин крол/в за умов поеднаного введения тваринам монойода-цетату (МЙА) та одного з ангюпротектор1в (в/там/ну Е, н/федип/ну, ЕГДК) протягом 14 д':б (мл /100 г вологоТтка-

нини; М±т, п=6)

1нтакты тварини МЙА (контроль) МИА + анг1опротектор

В1там1н Е НфедипЫ ЕГДК

Трудна аорта 55,25±0, 75* 52,34±0,73 А 50,72±0,67 А 54,72±0,6 5*

% в!дхилення в пор/внянн/ з контролем 70 -5,3% * -8,2% * -1,0%

Черевна аорта 55,46±0, 78* , 51,38±0,65 А 50,44±0,66 А 54,30±0,6 6*

% в!дхилення в пор/внянн/ з контролем 75 -7,4% * -9,6% * -1,0%

Легенева артерт 43,24±0, 54,80±0, 69* 52,55±0,68 А 51,22±0,63 А 55,32±0,6 6*

% в!дхилення в пор/внянн/ з контролем 73 -4,1% * -6,5% * -0,9%

Задня порож-ниста вена 41,64±0, 69 48,82±0, 70* , 46,74±0,62 А 45,04±0,69 А 49,28±0,6 2*

% в!дхилення в пор/внянн/ з контролем -4,3% -7,7% * +0,9%

Примака: * - р < 0,05 - статистично достов1ры розб1жносл вщносно контролю; А- р < 0,05 - вщносно ¡нтактних тварин

Кр1м того, пор1вняння впливу в1тамшу Е \ ыфе-дипну на вмют води та 01П у кровоносних суди-нах дае пщстави стверджувати, що збтьшення 01П, яке ми спостер1гаемо за умов МЙА-¡нтоксикаци, вщображас не ттьки величину на-бряку судинноТ стнки, а й порушення бар'ерних властивостей мембран, себто розвиток ушко-дження кл1тин. Такий висновок випливае з того, що в1тамн Е майже, а ыфедипн зовам не впли-вае на вмют води в судинах пщдослщних тварин, а отже, зменшення 01П, що його зумовлю-ють ц1 препарати, пов'язане з1 зменшенням ушкодження штинних елемент1в судинноТ стн-ки, тобто з цитопротекторною дюю антиоксидан-т1в \ блокатор1в кальцювих канала.

Ще однюю ознакою раных дистрофнних змЫ у судиннм ст1нц1 е зростання вмюту загального кальц1ю у тканинах артерм \ вен. Як показали наш1 дослщи, двотижнева ¡нтоксикацт монойо-дацетатом спричиняеться до значного збть-шення цього показника у вах вивчених судинах (табл. 3). Введения тваринам з МЙА-¡нтоксикацюю в1там1ну Е ¡стотно не впливас на цю ознаку. При використаны ыфедипну вщзна-чали тенденцю до зниження вмюту кальц1ю як в артер1ях, так \ в венах, хоча, через велику "роз-порошенють" ¡ндивщуальних даних, вщм1нност1 м1ж групою пщдослщних тварин (МЙА + ыфеди-п1н) \ контрольних (МЙА) не досягали р1вня ста-тистичноТ достов1рност1 (0,1 > р > 0,05). Серед вивчених анпопротектор1в одна ттьки ЕГДК чинила ¡стотний вплив на вмют кальц1ю в артер1а-льнм \ венознм ст1нц1 тварин з МЙА-¡нтоксикацюю. Попри такий ефект ЕГДК повноТ нормал^аци вмюту кальцю у судинах не вщбу-валося, \ цей показник залишався у 3-3,5 рази

вищий за р1вень, характерний для ¡нтактних тварин.

Таблиця 3

Вм'ют загального кальцию у станках кровоносних судин крол/в за умов поеднаного введения тваринам монойода-цетату (МЙА) та одного з ангюпротектор1в (в/там/ну Е, н/федип/ну, ЕГДК) протягом 14 д ':б (ммоль / г сухоТтканини;

М±т, п=6)

1нтакты тварини МЙА (контроль) МИА + анпопротектор

В1там1н Е НфедипЫ ЕГДК

Трудна аорта 1,68±0,1 14* 1,56±0,135 А 1,42±0,132 А 1,24±0,11 5*

% в!дхилення в пор/внянн/ з контролем 19 -7,1% -15,4% -26,2% *

Черевна аорта 1,58±0,1 53* 1,46±0,163 А 1,36±0,133 А 1,18±0,10 4*

% в!дхилення в пор/внянн/ з контролем 27 -7,6% -13,9% -25,3%

Легенева арте-рт 0,27±0,0 30 1,13±0,1 32* 1,04±0,116 А 0,93±0,097 А 0,72±0,09

% в!дхилення в пор/внянн/ з контролем -8,0% -17,7% -36,3% *

Задня порож-ниста вена 0,16±0,0 28 0,76±0,1 00* 0,65±0,073 А 0,56±0,097 А 0,42±0,05 2*

% в!дхилення в пор/внянн/ з контролем -14,5% -26,3% -44,7% *

Примака: * - р < 0,05 - статистично достов1ры розб1жносл вщносно контролю; А- р < 0,05 - вщносно ¡нтактних тварин

Пор1вняльний аналЬ одержаних нами даних з результатами роб1т, у яких вивчались аналопчы показники кровоносних судин за умов вщтво-рення й-пперв^амЫозних [ 6 ] \ адреналнових [ 8 ] уражень дав пщстави для ктькох висновюв.

По-перше, розвиток "монойодацетатного" ушкодження кровоносних судин мае сптьы \ в1дм1нн1 риси з ураженнями судинноТ стнки за умов пперв1там1нозу й \ пперадреналнеми. Для вах трьох експериментальних моделей характерною е однакова направленють змш вивчених показниюв в артер1альних судинах. Натомють у венах ознаки вираженого ушкодження виника-ють ттьки при МИАннтоксикаци. Це свщчить про те, що вени, так само як \ артери, чутлив1 до дм МЙА \ не виявляють такоТ ж високоТ стмкост1 до уражень, як у випадку з високими дозами в1тамь ну й \ адреналну.

По-друге, ангюпротекторна д1я антиоксидант1 в \ блокатор1в кальцювих канала е найменшою за умов МЙАннтоксикаци, якщо пор1внювати з умо-вами пперв1там1нозу й \ пперадреналнеми. Це може свщчити про менше значения пероксидних \ кальцювих мехаызмв в ¡н1ц1юванн1 монойода-цетатом початкових дистрофнних змн судинноТ стшки. Очевидно, активац1я цих мехаызм1в при МЙАннтоксикаци мае вторинний характер \ пов'язана з первинними порушеннями енергети-чного обмшу в кл^инах судин.

Подальш1 досл1дження мають бути спрямоваы на пошук агент1в, як1 покращують енергопоста-чання судинноТ стнки \ у такий спос1б вимикають один ¡з патогенетичних механ1зм1в розвитку ар-тер1осклерозу менкеберг1вського типу.

Висновки

1. Пщ впливом МЙАннтоксикаци у стшках артерм \ вен розвиваються раны дистрофны змн ни, свщченням чого е ¡стотне з&льшення в тканинах судин вмюту води, об'ему ¡нулЫового простору \ вмюту загального кальц1ю.

2. В1тамн Е зменшуе вмют води ттьки в ст1нц1 грудноТ аорти, об'ем ¡нулнового простору у вах вивчених артер1ях (а не венах)\ не впливае на вмют загального кальц1ю в кровоносних судинах тварин з МЙАннтоксикацюю.

3. П1д впливом ыфедипшу ¡стотно зменшуеть-ся об'ем ¡нулшового простору в тканинах артерм \ вен, виявляеться тенденцт до зменшення вмь сту загального кальц1ю в судинах крол1в, що отримували МЙА. Нфедипн не впливае на вмют води у стЫках артерм \ вен цих тварин.

4. Введения ЕГДК тваринам з МЙА-¡нтоксикацюю зумовлюе ¡стотне зменшення вмь сту кальц1ю у тканинах артер1альних \ венозних судин, не впливаючи на показники вмюту води \ об'ему ¡нулЫового простору.

5. Вплив в1тамну Е \ ыфедипну на вмют води та об'ем ¡нул1 нового простору кровоносних судин свщчить про цитопротекторну д1ю цих препара-

та в умовах МЙАннтоксикаци.

6. Жоден з трьох ангюпротектор1в повнютю не усував вивчеы ознаки раных дистрофнних змЫ судинноТ стнки, зумовлеы монойодацетатом.

Л1тература

1. Атаман О.В. Патофшолопя.- ВЫниця: Нова книга, 2007.- 512с.

2. Браун А.Д. Метод определения фруктозы и оксиметилфурфу-рола при их совместном присутствии.- Бюл. эксперим. биол. и мед.- 1937.- Т.3, №4.- С. 454-456.

3. Быць Ю.В. Роль нарушений метаболизма сосудистой стенки в процессе ее склерозирования: Автореф. дис. ... докт. мед. наук.

- К., 1973. - 44с.

4. Быць Ю.В., Пишак В.П., Атаман A.B. Сравнительно-патофизиологические аспекты энергообеспечения сосудистой стенки. - Киев-Черновцы: Прут, 1999. - 330с.

5. Виноградова H.A. Распределение инулина, сахарозы и фруктозы в портняжных мышцах лягушки // Цитология.- 1967.- Т.9, №7.- С. 781-790.

6. Гарбузова В.Ю. 1нтенсивнють процесс перекисного окиснення лтщв та антиоксидантна активнють артершльноТ i венозноТ CTi-нки в динамщ1 розвитку ппервкамЫозу D // Фшол. журн. - 2002.

- 48, №1. - С. 87-90.

7. Гублер Е.В., Генкин A.A. Применение непараметрических критериев статистики в медико-биологических исследованиях. - Л.: Медицина, Ленинградское отд., 1973. - 141с.

8. Наумко Р.Ф. Динамка активное^ антиоксидантних фермента i BMicTy продукпв перекисного окиснення лтщв у CTiHMi кровоносних судин тварин за умов пперадреналшемп // Фшол. журн. -2004. - 50, №3. - С. 30-38.

9. Урбах В.Ю. Статистический анализ в биологических и медицинских исследованиях, - М.: Медицина, 1975. - 295с.

Реферат

ХАРАКТЕРИСТИКА РАННИХ ПРИЗНАКОВ МОНОЙОДАЦЕТАТНЫХ ПОРАЖЕНИЙ КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ В УСЛОВИЯХ ПРИМЕНЕНИЯ ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИХ АГЕНТОВ АНГИОПРОТЕКТОРНОГО ДЕЙСТВИЯ

Ю.А. Атаман

В опытах на кроликах показано, что введение ингибитора энергетического обмена - монойодацета-та на протяжении 14 суток вызывает существенное увеличение содержания воды и общего кальция, уменьшение инулинового пространства в стенке артерий и вен. Введение животным с монойодаце-татной интоксикацией витамина Е, нифедипина и бисфосфонатов хотя и влияет на некоторые показатели, но полностью не устраняет признаков ранних дистрофических изменений сосудистой стенки, развивающихся вследствие первичных расстройств энергоснабжения артериальных и венозных сосудов.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.