CC BY
65ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗНИКІВ ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ СТУДЕНТОК СПЕЦІАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ ГРУПИ НА ЕТАПАХ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ДВОРІЧНОМУ
ЦИКЛІ НАВЧАННЯ
Іваночко О.Ю., Магльований А.В.
Львівський національний медичний університет імені Данила Г алицького
Анотація. В статті доведено правильність застосуванням етапів у проведенні академічних та самостійних занять з фізичного виховання у дворічному циклі навчання з поступовим підвищенням їх моторної щільності та скорочення часу досягнення максимальної величини частоти серцевих скорочень та кількості її повторень в одному занятті, що достовірно наблизило студентокспеціальних медичних груп до рівня показників основної медичної групи та дозволили їх переведення у підготовчі та основні групи з фізичного виховання Ключові слова: студентки фізична підготовленість етапи фізичного виховання
Аннотация. Иваночко О.Ю., Маглеваный А.В. Характеристика показателей общей физической подготовленности студенток специальной медицинской группы на этапах физического воспитания в двухлетнем цикле обучения. В статье доведено правильность использования этапов в проведении академических и самостоятельных занятий с физического воспитания в двухлетнем цикле учебы с постепенным повышением их моторной плотности, сокращения времени достижения максимальной величины частоты сердечных сокращений и количества их повторений в одном занятии, что достоверно приблизило студенток специальных медицинских групп до уровня показателей групп основной медицинской группы и разрешило их перевод в подготовительныеи основные группы с физического воспитания.
Ключевые слова: студентки физическая подготовленность этапы физического воспитания Annotation. Ivanochko O.Y., Maglevanyi A.V. Performance of parameters of common physical readiness of students of special medical bunch at stages of physical training in a two-year-old cycle of learning. In the article is argue correctness of the use stage in undertaking academic and independent occupation with physical education in two years cycle of the training with gradual increasing their motor density, reductions of time of the achievement of the maximum value of the frequency of the warmhearted reductions and amount of their repetitions in one occupation that has realistically drawn near of students special medical groups before level of the factors of the groups of the main medical group and has allowed their translation in starting-up and main groups with physical education.
Keywords: students, physical preparedness, stages of the physical education
Вступ.
Вивчення наукової літератури показало [1,2,5], що рівень фізичних навантажень та його розподіл у процесі занять з фізичного виховання для студентокспеціальних медичних груп (СМГ) медичних університетів із різноманітними захворюваннями ще й досі до кінця не вивчено та науково не обґрунтовано Контроль за процесом фізичного виховання студентів спеціального медичного відділення та управління цим процесом базується на нормативних та контрольних вимогах, узгоджуваних з можливостями організму. Їх диференціація дає можливість викладачам та студентам спостерігати динаміку розвитку організму, проводити корекцію рухового режиму та контролювати функціональний стан студентів спеціальних медичних груп, визначати мотивацію багатобальної рейтингової оцінки функціонального стану організму на основі підбору моду лів [3, 4].
Робота виконана за планом НДР Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Формулювання мети роботи.
Метою нашого дослідження стало визначення динаміки показників загальної фізичної підготовленості студентокспеціальної медичної групи із захворюваннями серцево-судинної системи на етапах академічних та самостійних занять з фізичного виховання у дворічному циклі навчання під впливом поступового підвищення моторної щільності заняття, скорочення часу, досягнення максимальної величини частоти серцевих скорочень
Розроблені та випробувані нами у процесі педагогічного експерименту прогнозовані рівні загальної фізичної підготовленості сту дентоквисували перед сту дентками експериментальної групи конкретні завдання -стимулювання систематичності самостійних та академічних занять, об’єктивності оцінки фізичної підготовленості та функціонального стану, досягнення на кожному етапі занять покращення показників фізичного підготовленості та функціонального стану.
Методика дослідження. Дослідження проводилися у продовж 2005-2007 рр. у чотири етапи протягом двохрічного циклу навчання на базі кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини, фізичного виховання і валеології Львівського національного медичного університету імені Данила Г алицького
При формуванні навчальних академічних груп ми виходили із наявності нозологічних форм захворювання у студенток а принцип їх комплектуванняґрунтувавсяна функціональних можливостях систем організму, виходячи із визначеного нами рівня функціонального стану під час проведення лікарського контролю та констатуючого педагогічного експерименту. Для проведення педагогічного дослідження було залучено 57 студенток стоматологічного факультету із захворюваннями серцево-судинної системи, які за результатами лікарського контролю, проведеного на початку вересня 2005/2006 навчального року, були віднесені до спеціальних медичних груп з дисципліни фізичне виховання За результатами проведеного аналізу тестових параметрів та функціонального стану організму (табл.1), вони були репрезентативно поділені на експериментальну (29 студенток) та контрольну групи (28 студенток.
® Іваночко О.Ю., Магльований А.В., 2009
Студенткам експериментальної групи (ЕГ) були запропоновані заняття за розробленою та випробуваною нами у 2004-2005 навчальному році авторською програмою для студентів спеціального медичного навчального відділення із захворюваннями серцево-судинної системи, затвердженою на методичному засіданні кафедри 24.05.2004 р. протокол№ 14 та засіданні циклової методичної комісії з гуманітарних дисциплін 12.06.2004 року протокол №2. Авторська програма була складена у відповідності із вимогами МОіН України для вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівня акредитації і розрахована на таку ж кількість годин на навчальний рік, що й базова навчальна програма рекомендована МОЗ України, але в ній запропоновано розподіл фізичного навантаження здійснювати по чотирьох етапах за основними компонентами керування фізичними вправами на занятті: максимальної ЧСС заняття і час її досягнення, кількість можливих повторень максимальної ЧСС і час їх досягнення, інтервали відпочинку між фізичними вправами і їх тривалість, моторної щільності занять і середньої пульсової вартості (середнє значення ЧСС за заняття), потужність роботи і т.ін. Керування інтенсивністю фізичних навантажень відбувалось за допомогою побудови індивідуального портрету (моделі) фізіологічної кривої академічного заняття із прогнозуванням інтенсивності, обсягу та видів фізичних вправ, що призводило до покращення адаптаційних можливостей організму студентокта зростання моторної щільності академічних та самостійних занять. Критерієм контролю за інтервалами відпочинку у часі проведення занять служив рівень відновлення частоти серцевих скорочені, який забезпечував його наближення до вихідного рівня.
Студенткам контрольної групи (КГ) було запропоновано займатися за базовою навчальною програмою затвердженою МОЗ України для студентів медичних та фармацевтичних ВНЗів МОЗ України для вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівня акредитації.
Для достовірності результатів дослідження студенткам експериментальної та контрольної групи були рекомендовані контрольні нормативи авторської програми, які несуть в собі помірне фізичне навантаження та були віднесені до модулю “фізична підготовленість’: піднімання тулуба із положення лежачи на спині, руки за головою, ноги не фіксуються (кількість разів); кут в положенні сидячи на підлозі, руки в сторони (ноги підняті під кутом 90 ) при вільному диханні (секунди); стрибок в довжину з місця (см) або присідання на одній нозі з опорою на руку (кількість разів); метання набивного м’яча двома руками з-за голови (м); головою дістати до колін (ноги прямі): а) за допомогою рук б) без допомоги рук в) без допомоги рук з фіксацією не менше 3 с; біг 30 м і 300 м.
На початку та наприкінці педагогічного експерименту також визначалися показники фізичної підготовленості студентокосновної медичної групи (ОГ), які за показниками лікарського контролю займалися фізичним вихованням у групі загальної фізичної підготовки.
Для контролю за реакцією серцево-судинної системи на запропоновані фізичні навантаження на початку та наприкінці кожного етапу проводився запис та аналіз параметрів електрокардіограм.
Результати дослідження.
Отже, на початку педагогічного експерименту нами визначались компоненти керування фізичним навантаженням на першому занятті початку кожного нового етапу занять, на якому будувалась модель фізіологічної кривої. Надалі, початкові дані ставали контрольними для етапу дослідження і фіксувалися через кожні 3 хвилини. Фізичне навантаження першого початкового заняття протягом всього етапу залишалось постійним. Визначена на експериментальному занятті максимальна ЧСС підтримувалась на етапі інтенсифікацією занять: зменшенням кількості інтервалів відпочинку і підвищенням темпу виконання фізичних вправ. Однією із умов завершення етапу фізичного виховання нами було обрано суттєве розширення адаптаційних можливостей організму студенток ЕГ, яке проявлялося зменшенням максимальної ЧСС на вершині фізіологічної кривої контрольного заняття, в порівнянні з вихідною на 20-24 уд/хв, середньої пульсової вартості заняття на 12 -16 уд/хв, індекс тесту Руфф’є на 2,8 -2,9 од.
У процесі проведення досліджень в зв’язку з поступовим покращенням адаптаційних механізмів організму нами планово збільшувався рівень фізичного навантаження і час його безперервного виконання, при цьому час відпочинку між фізичними вправами залишався в вихідних межах, а моторна щільність заняття вираховувалась як наслідок функціональних можливостей організму на визначеному етапі фізичного виховання.
За фоновими даними студентки ЕГ (табл.1), мали однаково низькій рівень функціонального стану (Мізеров М.М., Магльований А.В., 1995), а саме: індекс тесту Руф’є: 18,1±1,1 од., КВО2 - 27,3±1,2 мл/хв/кг, МПК - 24,0±1,6 мл/хв/кг, СН - 48,6±0,7%, СОК - 63,59+1,6 мл, показники студенток КГ достовірно не відрізнялися від показників експериментальної групи
Таблиця 1
Показники рівня функціонального стану організму студенток СМГ (х±т)_______________________
№ п/п Показники Рівень функціонального стану
Експериментальна група (п=28) Контрольна група(п=29) Р
1 Індекс тесту Руф’є, од. 18,1±1,1 17,9±1,2 >0,05
2 Коефіцієнт використання кисню, (КВО2), мл 27,3±1,2 27,5±2,3 >0,05
3 МПК, мл/хв/кг 24,0±1,6 24,3±1,3 >0,05
4 Ступінь насичення (СН%) 48,6±0,7 47,9±0,8 >0,05
5 Систолічний об’єм крові (СОК), мл 63,59±1,6* 63,5±1,2 >0,05
6 Реакція організму на фізичне навантаження (30 присідань за 45 с)
• збільшення ЧСС у % 162,8±3,6 161,7±3,2 >0,05
• збільшення ПТ у % 173,0±3,2 167,3±3,6 >0,05
• ЧСС після 1 хв відновлення, % 135,0±3,5 134,8±2,2 >0,05
• ПТ після 1 хв відновлення, % 157,6±3,1 156,9±2,6 >0,05
Реакція організму на фізичне навантаження (30 присідань за 45 с) також достовірно не відрізнялася між студенткамиЕГ і КГ (табл.1).
Тестування студенток обох груп за модулем “фізична підготовленість’ проводився на початку дворічного циклу занять та наприкінці кожного етапу. Характеристика результатів фізичної підготовленості наведені в таблиці 2, з якої видно, що за даними модульного контролю рівень показників фізичної підготовленості студентокЕГ достовірно покращувався, як по відношенню до показників студентокКГ так і у відношенні їх покращення від першого до четвертого етапу протягом дворічного циклу навчання.
Таблиця 2
Характеристика показників загальної фізичної підготовленості у студенток експериментальної та
контрольної груп (х±т)
Т ести фізичної підготовленості Етап Експериментальна група (п=28) Контрольна група(п=29) Р
З положення лежачи на спині Вихідн. 7,9±0,5 9,8±0,8 <0,05
(руки за головою) перейти в 1 10,3±0,8 11,2±0,6 >0,20
положення сидячи, ноги не 2 13,4±1.0 14,8±1,1 >0,20
фіксуються (к-ть разів) 3 19,6±0,7 15,9±0,7 <0,001
4 23,8±1,3 19,7±1,2 <0,001
Кут в положенні сидячи на підлозі, Вихідн. 10,8±0,9 10,6±1,2 >0,20
руки в сторони, ноги підтягнуті 1 15,8±1,7 13,4±1,4 <0,01
під кутом 90° (с) 2 21,5±0,5 16,2±1,6 <0,01
3 27,72,1 21,7±1.4 <0,001
4 33,3±2,3 27,9±2,1 <0,001
Стрибки в довжину з місця (см) Вихідн. 152,2±3,2 157,7±3,1 >0,10
1 159,4±2.4 159,8±3,7 >0,20
2 165,3±2,1 162,3±4,2 >0,20
3 169,7±2,1 165,3±2,7 >0,20
4 174,1±4,7 168,0±4,1 <0,01
Присідання на одній нозі з опором Вихідн. 3,9±0,08 3,7±0,09 >0,20
на руки 1 4,6±0,09 4,1±0,05 >0,20
(к-ть разів) 2 6,9±0,11 5,6±0,07 <0,001
3 7,4±0,16 5,9±0,09 <0,001
4 8,6±0,22 6,40,08 <0,001
Метання набивного м’яча двома Вихідн. 6,54±0,11 6,78±0,22 >0,10
руками з-за голови (м) 1 7,77±0,14 7,18±0,14 <0,01
2 8,33±0,18 7,47±0,16 <0,01
3 9,01±0.21 7,83±0,12 <0,001
4 9,88±0,21 8,11±0,17 <0,001
Біг 30 м з низького старту (с) Вихідн. 8,7±0,22 8,6±0,31 >0,20
3 8,2±0,15 8,2±0,12 >0,20
4 7,6±0,08 8,1±0,06 <0,001
Біг 300 м (хв/с) Вихідн. 1,23±0,06 1,29±0,02 >0,10
3 1,15±0,05 1,25±0,03 <0,001
4 1,08±0,07 1,20±0,02 <0,001
Аналіз результатів фізичної підготовленості студентокЕГ та показників основної медичної групи на початку педагогічного експерименту представлених у таблиці 3 практично досягнув рівня показників сту денток основної медичної групи (табл. 3).
Таблиця 3
Характеристика показників фізичної підготовленості студенток експериментальної та основної медичної
групи (х±т)
Тести фізичної підготовленості Порядок досліджень Експериментальна група (п=28) Основна медична група (п=48) Р
З положення лежачи на спині 1 7,9±0,5 16,8±0,5 <0,001
(руки за головою) перейти в 2 13,4±1,0 19,0±0,8 <0,001
положення сидячи, ноги не фіксуються (к-сть разів) 3 23,8±1,3 25,5±0,8 >0,10
Кут в положенні сидячи на 1 10,8±0,9 27,1±0,8 <0,001
підлозі, руки у сторони, ноги 2 21,5±0,5 28,8±0,9 <0,001
підняті під кутом 90° (с) 3 33,3±0,3 35,5±0,8 >0,20
Стрибки у довжину з місця (см) 1 152,2±3,2 168,3±2,4 <0,001
2 165,3±2,1 170,2±2,1 <0,05
3 174,1±4,7 179,4±2,3 >0,10
Присідання на одній нозі з 1 3,9±0,08 6,2±0,2 <0,001
опором руки 2 6,9±0,11 7,9±0,3 <0,001
(к-сть разів) 3 8,6±0,22 9,2±0,3 <0,05
Метання набивного м’яча двома 1 6,54±0,11 8,4±0,3 <0,001
руками з-за голови (м) 2 8,33±0,18 9,2±0,4 <0,001
3 9,88±0,21 10,11±0,4 >0,20
Біг 30 м з низького старту (с) 1 8,7±0,22 8,0±0,31 <0,001
2 8,2±0,15 7,8±0,12 <0,10
3 7.6±0,08 7,0±0,01 >0,20
Біг 300 м (хв/с) 1 1,23±0,06 1,19±0,02 <0,001
2 1,15±0,05 1,10±0,03 <0,05
3 1,08±0,07 1,05±0,02 >0,20
Примітки: 1 - вихідний показник на початку першого року занять;
2 - показники після першого року занять;
3 - показники після другого року занять.
Аналіз результатів фізичної підготовленості які відображені в таблиці 2 вказує на те, що приріст показників фізичної підготовленості (табл. 4) цілком залежить від засобів та методів організації занять та фізичного виховання Якщо на початку педагогічного експерименту у студентокЕГ і КГ нами було виявлені практично однакові показники фізичної підготовленості (табл. 2), то наприкінці було відзначено високий ступінь достовірності відмінностей (р<0,001), з більш високими показниками фізичної підготовленості у студентокЕГ (табл. 2 і табл. 3).
Аналіз результатів, щодо відмінностей показників фізичної підготовленості між студентками ЕГ і студентками ОГ (табл. 3) показав, що на початку педагогічного експерименту відмінності показників були значними і достовірними (р<0,001), а наприкінці педагогічного експерименту, на завершені другого року занять - недостовірними (р > 0.020, табл. 3 і табл. 4). Аналіз показників таблиць 3 та 4 показав, що студентки експериментальної групи за тестовими видами фізичної підготовленості практично наблизились до студенток контрольної основної медичної групи Про значне покращення рухових якостей у студентокЕГ стосовно студентокОГ можна судити за наступними показниками (табл. 4).
Таблиця4
Приріст показників фізичної підготовленості у студенток під впливом занять фізичним вихованням протягом
двох років (середні дані)
Тести фізичної підготовленості Експериментальна група(п=28) Контрольна група (п=29) Основна медична група(п=48)
15,9 9,9 8,7
Кут в положенні сидячи на підлозі, руки в сторони, ноги підняті під кутом 90° (к-ть разів) 22,5 17,3 8,4
Стрибки в довжину з місця (см) 21,9 10,3 11,1
Присідання на одній (правій) нозі з опором руки (к-ть разів) 4,7 2,7 3,0
Метання набивного м’яча двома руками з-за голови(м) 3,34 1,33 1,7
Біг 30 м з низького старту (с) 1,1 0,5 0,2
Біг 300 м (с) 15 9 14
Результат показника переходу з положення лежачи на спині (руки за головою) у положення сидячи зріс у студентокекспериментальної групи на 15,9 разів, у студентокконтрольної групи цей показник збільшилися на 9,9 разів, а в основній медичній групі він зріс на 8,7 рази.
Показник часу утримання ніг під кутом 90° у положенні сидячи на підлозі руки в сторони, збільшився у студентокЕГ на 22,5 с, у студентокконтрольної групи підвищився на 17,3 с, у студентокОГ він збільшився на 8,4 с.
Результат стрибка в довжину з місця у студентокЕГ збільшився на 21,9 см, у студентокКГ на 10,3 см, а у студентокОГ він виріс на 11,1 см.
Показник присідання на одній (правій) нозі покращився на 4,7 рази у студентокекспериментальної групи, у студентокконтрольної групи відповідно на 2,7 рази, а у студентокОГ він виріс на 3,0 рази.
Результат метання набивного м’яча двома руками через голову покращився на 3,34 м у студенток експериментальної групи Цей показник у студентокконтрольної групи покращився на 1,33 м, а у студенток основної медичної групи він збільшився на 1,7 м.
Результат у бігу на 30 м з низького старту покращився на 1,1 с, а показник у бігу на 300 м покращився на 15 с у студентокекспериментальної групи, у студентокконтрольної групи він покращився у бігу на 30 м з низького старту на 0,5 с, а у бігу на 300 м він покращився на 9 с, в основній контрольній медичній групі результат у бігу на 30 м з низького старту покращився на 0,2 с, а показник у бігу на 300 м покращився на 14 с.
Отже, отримані нами результати покращення фізичної підготовленості студенток експериментальної спеціальної медичної групи із захворюваннями серцево-судинної системи протягом дворічного циклу дає підстави стверджувати про правильність застосуванням етапів у проведенні академічних та самостійних занять з фізичного виховання у дворічному циклі навчання з поступовим підвищенням їх моторної щільності та скорочення часу досягнення максимальної величини частоти серцевих скорочень та кількості її повторень в одному занятті.
Висновки:
1. Встановлено, що застосуванням етапів у проведенні академічних та самостійних занять з фізичного виховання у дворічному циклі навчання студентокспеціальних медичних груп, достовірно наблизили їх до рівня показників груп основної медичної групи та дозволили їх переведення у підготовчі та основні групи з фізичного виховання
2. Доведено, достовірність застосуванням етапів у проведенні академічних та самостійних занять з фізичного виховання у дворічному циклі навчання з поступовим підвищенням їх моторної щільності та скорочення часу досягнення максимальної величини частоти серцевих скорочень та кількості її повторень в одному занятті.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем фізичної підготовленості студентокспеціальної медичної групи
Література:
1. Бердников И.Г., Маглеванный А.В., Максимова В.Н. и др. Массовая физическая культурав вузе: Учебное пособие. - М.: Высшая школа, 1991. - 176 с.
2. Ільницький В. І. Фізична культурапри гіпертонічній хворобі у студентів-медіків: Метод Рекомендації! -Тернопіль: Збруч, 1990. - 26 с.
3. Іваночко О., Магльований А., КунинецьО., Дзівенко О. Моделювання фізичних навантажень студенток спеціальних медичних груп із захворюванням серцево-судинної системи // Молода спортивна наука України: Зб. наук праць з галузі фізичної культуриі спорту Вип.12: У 4-х т. - Львів: НФВ «Українські технології», 2008. - Т.3. - С.99-104.
4. Мізеров М.М. Системність у регламентації рухового режиму студентокспеціального медичного відділення на основі характеристик їх функціонального стану і фізичного розвитку / Збірник наукових праць за матеріалами П Всеукраїнської науково-практичної конференції - Київ-Луцьк, 1996. - С. 443-448.
5. Організм і особистість. Діагностика та керування / Магльований А., Белов В., Котова А. - Львів; Медична газета України, 1998 - 250 с.
Надійшла до редакції 15.12.2008 р.
