CC BY
43
90
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №2, 2002
УДК 616.831—006:612.017.1
Характеристика показник!в кл!тинно1 ланки !мун!тету при р!зних пухлинах головного мозку
Ск!тяк С.А.
1нститут нейрох!рург!1 !м. акад.А.П.Ромоданова АМН Украши, м.Ки!в, Украша Ключовгёлова: гмуттет, глгома, мешнггома, метастатичт пухлини.
Вступ. Вивчення впливу гл!альних пухлин головного мозку на !мунну систему почалося ще у 80-т! роки ХХ ст. За даними дослщжень встановлене пригн!чення Т-ланки !мун!тету у таких хворих [4, 5].
На початку 90-х рок!в впроваджене вико-ристання моноклональних антит!л до р!зноман-!тних диференц!йованих антиген!в л!мфоцит!в [6, 9]. Це дало змогу не лише встановити при-гн!чення Т-ланки !мун!тету, а й вивчити по-казники окремих, важливих для протипухлин-но! в!дпов!д!, субпопуляц!й л!мфоцит!в — МК-кл!тин, активованих л!мфоцит!в, лмфоцшге з рецептором для апоптозу. На жаль, дан! про зм!ни саме в цих субпопуляцшх лмфоцшге, а також !х д!агностичне та прогностичне значен-ня за наявност! гл!оми головного мозку малочи-сельн! або вщсутн! [8, 10].
П]д час розгляду змш в ¡муннм систем! при гл!ом! головного мозку доцшьне пор!вняння заз-начених показникгв з такими у хворих з меншпомою — пухлиною з оболонок головного мозку та метастатичною пухлиною.
Матер1али та методи досл1дження. Обсте-жен! 40 хворих з гл!омою головного мозку, як! включен! до 1-1 групи, 20 хворих з меншпомою (2-га група) та 15 пащентгв з метастатичною пухлиною (3-я група). 1мунолог!чн! досл!дження проводили до виконання оперативного втручан-ня. В контрольну групу увмшли 20 здорових ос!б, сп!вставних за вжом та статтю. Комплек-сну оц!нку субпопуляцш л!мфоцит!в проводили з використанням моноклональних антитш виробництва ЗАО «Сорбент-сервис» (Москва) непрямим !мунофлуоресцентним методом за допомогою проточного цитофлуориметра «ВеС;оп ШсктБоп». Досл!джували к!льк!сть ос-новних субпопуляц!й л!мфоцит!в: СК3 + (Т-л!мфоцит!в), СК4+ (Т-хелпер!в), СК8+ (ци-тотоксичних Т-л!мфоцит!в — супресор!в), СК19+ (В-л!мфоцит!в), СК16+ (натуральних к!лер!в); експрес!ю активац!йних антиген!в
СК25, СК54, НЪА-КИ та к!льк!сть лмфоцшге, як! несуть ЕАБ-рецептор (СК95).
Результатита'Кхобговорення. У хворих ус!х груп к!льк!сть лейкоцит!в до операц!1 не в!др!знялася в!д показник!в у контрольн!й груп! (див.таблицю). В!дносна к!льк!сть л!мфоцит!в в периферичн!й кров! хворих 1-1 групи була до-стов!рно меншою, н!ж у доноргв та хворих шших груп, що може бути зумовлене впливом гл!аль-но! пухлини, яка вившьняе фактори, що спри-яють активац!1 апоптозу в л!мфоцитах та змен-шенню !х к!лькост! в периферичн!й кров! [14].
Аналог!чно, у хворих 1-1 групи спостер!га-ли в!рог!дне зменшення абсолютно! к!лькост! л!мфоцит!в (Р<0,01).
У проведених нами досл!дженнях не вияв-лене зменшення вщносно! кшькост! СК3+ л!мфо-цит!в у периферичн!й кров! у хворих з гл!о-мою головного мозку, проте, з огляду на на-явн!сть лмфоцитопенп у цих хворих, абсолютна к!льк!сть СК3+ л1мфоцит!в була меншою, н!ж у пац!ент!в !нших груп.
Под!бн! зм!ни спостер!гали ! в субпопуляцп СК4+ л!мфоцит!в — Т-хелпер!в. За в!дсутност! зм!н в!дносних показник!в абсолютна к!льк!сть л!мфоцит!в з таким фенотипом була значно мен-ша у хворих з пухлиною головного мозку, н1ж у здорових ос!б (Р<0,01). Зменшення к!лькост! Т-л!мфоцит!в-хелпер!в у хворих ус!х груп св!дчить про зм!ни в !мунн!й систем! при пух-линному рост! взагал!, та за наявност! гл!оми, зокрема [11, 16].
У хворих з пухлиною головного мозку до операцп не виявляли зменшення в!дносно1 к!лькост! цитотоксичних Т-л!мфоцит!в, проте, абсолютна к!льк!сть СК8+ у загальн!й груп! хво-рих з гл!альною пухлиною була значно мен-шою (Р<0,01), н!ж у хворих з меншпомою ! ме-тастатичною пухлиною та в контрольн!й груп!.
1мунорегуляторний шдекс у хворих уах груп не в!др!знявся в!д такого у контрольн!й груп!
(Р 0,1).
Нами не виявлен! суттев! зм!ни кшькост!
Характеристика показникв клътиннт ланки шуттету при рзних пухлинах головного мозку 91
Субпопуляцшний склад лiмфoцитiв за наявност piзниx пухлин головного мозку
Величина показника в групах (М ± т)
1-й (п=40) 2-й (п=20) 3-й (п=15) Контрольнш (п=20)
Лейкоцити, х 109 в1л 7,76±0,82 7,82±0,81 6,16±0,55 7,34+0,83
Лiмфоцити, % 31,64±3,90 20,48±2,30 * 30,13±2,44 24,40±2,35 *
х 109в1л 2,41±0,239 1,58±0,171* 1,85±0,191* 1,79± 0,19 *
CD3+ лiмфоцити, % 65,85±7,2 60,09±6,12 65,43±2,38 56,65 ± 4,71
х 109в1л 1,59±0,172 0,93±0,100 * 1,21±0,112 1,01± 0,11 *
CD4+ лiмфоцити, % 33,23±3,90 34,65±3,83 36,67±3,98 35,45± 3,62
х 109в1л 0,80±0,093 0,56±0,063 * 0,68±0,070 0,63± 0,071
CD8+ лiмфоцити, % 21,50±2,01 24,17±2,95 25,53±2,85 26,15± 2,97
х 109в1л 0,52±0,059 0,38±0,042 * 0,47±0,040 0,50± 0,059
CD4/CD8 1,81±0,19 1,41±0,17 1,45±0,21 1,36± 0,14
CD19+ лiмфоцити, % 7,80±1,04 7,39±0,82 5,43±1,45 16,70 ±1,93 *
х 109в1л 0,17±0,021 0,13±0,015 0,14±0,010 0,30 ±0,041 *
CD16+ лiмфоцити, % 18,90±2,30 11,88±1,14 * 13,90±1,52 * 17,35±1,87
х 109в1л 0,46±0,051 0,19±0,022 * 0,26±0,020 * 0,31± 0,042
CD56+лiмфоцити, % 17,3+1,87 13,66±1,42 * 12,20+1,24 * 16,80+1,18
х 109в1л 0,42±0,051 0,21±0,021 * 0,22±0,23 * 0,31+0,042
CD25+лiмфоцити, % 15,3±1,71 6,20±0,71 * 6,22±0,81 * 9,70 ±1,02 *
х 109в1л 0,37±0,041 0,10±0,011 * 0,12±0,011 * 0,17 ±0,019 *
Шa-Dr +лiмфоцити, % 22,5±2,40 13,13±1,42 * 12,02±1,01 * 17,07± 1,86
х 109в1л 0,52±0,063 0,21±0,027 * 0,22±0,026 * 0,31± 0,040 *
CD54+лiмфоцити, % 11,07±1,65 8,16±0,93 8,03±0,93 7,22 ±0,92
х 109в1л 0,27±0,032 0,13±0,011 * 0,12±0,013 * 0,13 ±0,015 *
CD95+лiмфоцити, % 3,20+0,43 9,13±0,98 * 7,60+0,94 * 4,55+0,62
х 109в1л 0,08+0,001 0,11±0,015 * 0,13+0,012 * 0,08+0,001
Примтка. *— рiзниця показниюв вiрогiдна у порiвняннi з такими у контрольнш групi
СК19+ л!мфоцит!в (В-л!мфоцит!в) у хворих з гл!омою та мен!нг!омою. Зазначен! дан! п!дтвер-джуються даними !нших досл!дник!в про те, що основн! змши в ¡муннм систем! при гл!ом! спостер!гають переважно у Т-ланц! !мун!тету при в!дносно автономн!й ц!л!сност! 11 В-ланки [2]. У хворих з метастатичною пухлиною головного мозку к!льк!сть В-л!мфоцит!в в перифе-ричн!й кров! була значно б!льша, н!ж у хворих з гл!омою та меншгюмою, що може бути зу-мовлене системним впливом первинно1 пухли-ни, локал!зовано1 поза головним мозком, на !мунну систему.
Важливу роль у боротьб! орган!зму з пухлиною в!д!грають МК-кл!тини. 1х вм!ст вивчали шляхом визначення кшькост! л!мфоцит!в з фенотипом СК16+ та СК56+. Зменшення кшькост! СК16+ л!мфоцит!в було характерним для пащентш 1-1 та 2-1 груп. Ця ознака е характер-
ною рисою !мунно1 вщповщ! на пухлинний р!ст, коли !мунна система вже неспроможна його стримувати [1]. У хворих з метастатичною пух-линою головного мозку не спостер!гали зменшення кшькост! СК16+ л!мфоцит1в. Вм!ст СК56+ л!мфоцит!в (МК-кл!тин, як! несуть молекулу нейронально! адгезп МСАМ) також був менше, н!ж у здорових ос!б. При малнтазацп кл!тин мозку спостерцають порушення експресп МСАМ та Ъ-1 на поверхн! кл!тин та змши вуглеводно! та бшково1 структури молекул [7]. Можливо, зазначен! порушення експресп МСАМ в!дбува-ються ! на л!мфоцитах хворих з гл!омою, що зумовлюе зменшення к!лькост! кл!тин з фенотипом СК56+ в периферичнм кров!.
Важливе значення для прогнозу захворю-вання у пац!ент!в з гл!омою мае кшьшсть акти-вованих Т-л!мфоцит!в (СК25+ та ИЪА-КК+).
Вм!ст СК25+ лимфоцитов у хворих 1-1 та 2-
92
CmmaK C.A.
ï Tpyn вipoгiднo ж piзнивcя i 6ув мaйжe y 2 paзи мeншe вiд такого y кoнтpoльнiй гpyпi (P 0,1). Heмoжливicть лiмфoцитiв гeнepyвaти iнтepлeйкiн-2 (ЬЛ-2) aбo eкcпpecyвaти pe^n-тopи Ш-2 Hoœe 6ути пoв'язaнa з дeфeктaми на paннix eтaпax пepeдaвaння тpaнcмeмбpaннoгo cигнaлy пicля cтимyляцiï T-клiтиннoгo pe^n-тopa TCR/CK3 [12]. B той œe чac, cвiй внecoк y пpигнiчeння aктивaцiï та пpoлiфepaцiï лiмфo-цитiв внocять poзчиннi iмyнocyпpecивнi чинни-ки, якi виpoбляe глioмa, a caмe TGF та ПГЕ2 [13].
Bмicт CK25+ лiмфoцитiв y xвopиx з мeтa-cтaтичнoю Полиною гoлoвнoгo мoзкy був вipo-гiднo бшьшим, нiж y xвopиx 1-ï та 2-ï гpyп, пpoтe, був мeншим, нiж y кoнтpoльнiй гpyпi.
Eкcпpeciя лiмфoцитaми xвopиx з глioмoю та мeнiнгioмoю HLA-KR-aнтигeнy була низькoю.
Кшькють лiмфoцитiв, щo eкcпpecyють мо-лeкyлy aдгeзiï ICAM-1, y xвopиx ycix гpyп була знижeнa.
B лiмфoцитax xвopиx з Полиною гoлoвнoгo мoзкy cпocтepiгaли пocилeння aпoптичниx npo-^cis. У xвopиx з глioмoю cпocтepiгaли виcoкий вмicт CK95+ лiмфoцитiв, тобто тиx, якi мають на room пoвepxнi FASR та гинуть чepeз зв'я-зування з FASL, що мoжe бути зyмoвлeнe тим, що в лiмфoцитax циx xвopиx виявлeнi гете-тичнi змiни y виглдщ пepeвaжнoï eкcпpeciï npo-aпoптичниx гешв BAX над aнтиaпoптичними BCL-2 та BCL-X [15] та, мoжливo, тpивaлoю peциpкyляцieю в кpoвi пpoдyктiв глюми — TGFß та пpocтaглaндинy Е2.
У xвopиx з мeнiнгioмoю вмicт CK95+ лмфо-цитiв тeж пepeвищyвaв такий y кoнтpoльнiй гpyпi (P<0,01). Haймeншa вiднocнa кiлькicть CK95+ лiмфoцитiв вiдзнaчeнa y xвopиx з мeтa-cтaтичнoю Полиною гoлoвнoгo мoзкy.
Öen peзyльтaт зaлeжить вiд двox ^ичин: пo-пepшe, глioмa вивiльняe TGFß, який cпpaв-ляе iнгiбyючий вплив на мунну cиcтeмy та зу-мoвлюe aпoптoз T-лiмфoцитiв [11]; пo-дpyгe, уам пaцieнтaм пpизнaчaли глюкoкopтикoïднi гopмoни, яш мають пpoaпoптoгeннy дiю [3].
Bиcнoвки
1. Для xвopиx з политою гoлoвнoгo мoзкy xapaктepнe пocилeння aпoптичниx пpoцeciв в лiмфoцитax та пopyшeння пepeбiгy в ниx ак-тивaцiйниx пpoцeciв, за вiдcyтнocтi cyттeвиx змш в cиcтeмi дифepeнцiювaння лiмфoцитiв в ocнoвнi пoпyляцiï та cyбпoпyляцiï (за виклю-чeнням NK-клiтин).
2. У xвopиx з глioмoю виявляють змши в cиcтeмi гeнepaцiï лiмфoцитiв та ïx дифepeнцi-ювання в К^кли-ини бeз гpyбиx пopyшeнь в cиcтeмi T-лiмфoцитiв та ocнoвниx iмyнopeгy-лятopниx cyбпoпyляцiй. Taкoж xapaктepнe знач-^ пpигнiчeння пpoцeciв aктивaцiï лiмфoцитiв, ocoбливo за yчacтю кoмпoнeнтiв peцeптopa Ш-2 та пocилeння aпoптoзy лiмфoïдниx клiтин.
3. У xвopиx з мeнiнгioмoю виявлeнi poзлaди в cиcтeмi гeнepaцiï лiмфoцитiв та ïx дифepeнц-iювaння. Пpoтe, вiдзнaчeний cyпpecивний вплив пуклини на пpoцecи дифepeнцiювaння лмфо-цитiв в NK-клiтини, та значно пpигнiчeнa акти-вaцiя лiмфoцитiв як за участю a-ланцюга pe-^rnopa IЛ-2, так i HLA-KR антигену. Пocилe-ний пpoцec зaпpoгpaмoвaнoï зaгибeлi лiмфoцитiв, xoчa i мeнш виpaжeнo.
4. У xвopиx з мeтacтaтичнoю пухлиною no-pyшeння пpoцeciв yтвopeння лiмфoцитiв мало-виpaжeнe, визначають збepeжeння пpoцeciв ïx дифepeнцiювaння в T-, T-xeлпepи, T-цитоток-cичнi, а також NK-клiтини. Haявний активую-чий вплив на гeнepaцiю ß-лiмфoцитiв в nep^ фepичнiй кpoвi. Пopyшeння в cиcтeмi aктивaцiï лiмфoцитiв визначаютьея пpи зaлyчeннi в цeй пpoцec a-ланцюга pe^rnopa IЛ-2.
Cпиcoк лiтepaтypи
1. ÄpaHHuK Г.Н. Kлиничecкaя иммунслсгия и aллep-гслагия: Учeбнoe пocoбиe. — ÎAecca : Acтpo-пpинт, 1998. — 604 c. 21 Зoзyля Ю.П., Лгсянай M.I. Heйpoгeнний iмyнадeфi-цит пpи вагнищeвиx ypaжeнняx галавнага мoзкy та йага клiнiчнe знaчeння // Жypн. AMH Укpaï-ни. — 1998. — T.4, №1. — C.44—63
3. Koeaëb4yê Л.В., Чередеев A.H. Aпoптoгeнныe мexa-
низмы вoзникнoвeния иммyнадeфицитныx заба-лeвaний // Жypн. микpабиалагии, эпидeмиала-гии и иммуналагии. — 1999. — №5. — C.47—52
4. Л^яный Н.И., Maмы'moв M.M. Измeнeниe иммуна-
лoгичecкиx пакaзaтeлeй y бальныx c об^олями галавнага мазга // Bonp. нeйpaxиpypгии. — 1985. — J№6. — C.43—46.
5. Maëarnxu^ ЮЛ, Лoмджaрuя Л.Д., Cuya O.A. He№-
тopыe naкaзaтeли cacтaяния T- и B-cиcтeм имму-нитeтa npи oпyxoляx головного мозга // Иммунология. — 1981. — №2. — C.36—39
6. CudopeuKo C.n. Пoвepxнocтныe антигены клeтoк
чeлoвeкa, cиcтeмaтизиpaвaнныe мeждyнapoдны-ми paбaчими caвeщaниями no диффepeнциpoвoч-ным aнтигeнaм лeйкaцитaв чeлaвeкa // Ьмуноло-гiя та aлepгaлaгiя. — 1998. — №3. — C.16—38.
7. Шепелев(1 И.И., 4exoíuí В.П. Heйpoнaльныe мoлe-
кулы клeтoчнoй aдгeзии (cтpyктypa, функции, клиникo-диaгнocтичecкиe nepcneктивы) // Жypн.
Характеристика показникв клгтинног ланки iMynimemy при р1зних пухлинах головного мозку
93
HeBpcworMM m ncMXMaTpMM mm. C.C.KopcaKOBa. — 1996. — №5. — C.113—118
8. Ashkenazi E., Keutsch M. , Tirosh R. et al A selective
impairment of the IL-2 system in lymphocytes of patients with glioblastomas: increased level of soluble IL-2 R and redused protein tyrosine phosphori-lation // Neuroimmunomodulation. — 1997. — V.4, N 1. — P.49—56.
9. Bently G.A., Mariuzza R.A. The structure of the T-
cell antigen receptor// Ann. Rev. Immunology. — 1996. — V.15. — P.563—590.
10. Lenartz K., Stoffel B,Mensel J. et al Immunoprotec-tive activity of the galactoside-specific lectin from mistletoe after tumor destructive therapy in glio-ma patients // Anticancer Res. — 1996. — V. 16, N 6. — P. 3799—3802.
11. Matsushisa T. Subset analysis of tumor infiltrating lymphocytes and peri pheral blood lymphocytes in malignant glioma patients // Brain and Nerve. — 1995. — V. 45, N 5. — P.466—473.
12. Morford L.A, Elliot Lh., Carlson S.L. et al T-cell receptor signaling is defective in T-cells obtained from patients with primary intracranial tumors // J. Immunol. — 1997. — V.159, N 9. — P. 4415—4425.
13. Parney I.F, Farr-Jones M.A, Chang L.J. Human glio-ma immunobiology in vitro: implications for immunogene therapy // Neurosurgery. — 2000. — V.46, N 5. — P.1169—1177.
14. Weller M, Fontana A. The failure of current immunotherapy for malignant glioma. Tumor-derived TGF beta, T—cell apoptosis and the immune privilege of the brain// Brain Res. — 1995. — V.21, N 2. — P.128—151.
15. Zipp F.Martin R,Lichtenfels R. et al Human autoreactive and foreign-specific T-cell resist apoptosis induced by soluble recombinant CK95 ligand // J. Immunol. — 1997. — V.159, N 5. — P.2108—2115.
16. Zou J.P, Morford L.A, Chougnet C. et al. Apoptotic elimination of peripheral T-lymphocytes in patients with primary intracranial tumors // J. Neuro-surg. — 1999. — V.162. — P. 935—946.
Характеристика показателей клеточного звена иммунитета при разных опухолях головного мозга
Скитяк С.А. Исследованы изменения различных субпопуляций лимфоцитов (Т-, В-лимфоцитов, хелперов, цитотокси-ческих лимфоцитов-супрессоров, натуральных киллеров, активированных и апоптических лимфоцитов) у больных с глиомой, менингиомой и метастатической опухолью головного мозга. Установлено, что каждая опухоль имеет особенности влияния на клеточное звено иммунитета, причем при наличии глиомы эти изменения наиболее выражены, что обусловливает тяжесть течения заболевания.
The characteristic of cell immunity indexes in different brain tumors
Skityak S.A.
The different lymphocytic subpopulations (T-, B-cells, helpers, cytotoxic lymphpocytes, natural killers, apop-totic and activated lymphocytes) were examined in patients with glioma, meningioma and metastatic tumor. It was determined, that each tumor has its own specific cell immune peculiarities. Glioma have the great influ-ense on the different lymphocytic subsets.
КОМЕНТАР
до статт! Сштяк С.А «Характеристика показниюв клтинно)' ланки ¡муштету при рзних пухлинах головного мозку»
На сьогодн\шн\й день практично вс\ науков\ розробки, як\ присвячен\ вивченню стану механ\зм\в протипухлин-ноТ резистентност\, е надзвичайно актуальними. Це в повн\й м1р| стосуеться \ пухлин головного мозку, при яких спектр \мунолог\чних взаемод\й та вплив\в е найменш вивченим. Все це дозволяе вважати дану роботу актуальною.
Наукова новизна даноТ роботи полягае в комплексному вивченн\ не т\льки основних фенотипових характеристик л\мфоцит\в, але й у визначенн\ активац\йних процес\в та наявност\ експрес\Т антиген\в апоптозу у хворих як на гл\оми, так \ на метастатичн\ пухлини та мен\нг\оми. Така комплексна оц\нка дозволяе вид\лити окрем\ специф\чн\ саме для гл\ом ознаки порушень в кл\тинн\й ланц\ \мун\тету, яка е основною в протипухлинному захист\ орган\зму.
Результати даного досл\дження можуть бути використан\ \ в кл\н\чн\й практиц\ як складова частина комплексного обстеження хворих на пухлини головного мозку з метою диференц\альноТ д\агностики та прогнозу пере-б\гу захворювання.
Автором представлений анал\з комплексного \мунолог\чного обстеження великого матер\алу — 40 хворих на гл\оми, 20 — на мен\нг\оми та 15 — на метастатичн\ пухлини.
Табличний матер\ал адекватно \люструе наведен\ в статт\ дан\. В перел\ку л\тературних посилань наведен\ нов\тн\ дан\.
Висновки, зроблен\ автором, повн\стю в\дображають отриман\ дан\.
Доктор мед. наук, проф. Бордонос В.Г.
Зав. в{ддшом експерименталъног та клжчног гмунологИ Науково-досл{дного центру Нацюналъного медичного утверситету
м. О.О. Богомолъця
