CC BY
1ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦ1ОНАЛЬНОГО СТАНУ ЗУБОЩЕЛЕПНО1 СИСТЕМИ У ПАЩСНТ1В З1 СПОЛУЧЕНИМИ АНОМАЛ1ЯМИ ПРИКУСУ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ КОМПЛЕКСНОГО Л1КУВАННЯ, ЗА ДАНИМИ АНАЛ1ЗУ Б1ОЕЛЕКТРИЧНО1 АКТИВНОСТ1 МЯЗ1В
Голубченко Олена Юривна,
астрант кафедри ортодонта та пропедевтики ортопедичног стоматологиНащонального медичного университету 1мен1 О.О. Богомольця, м. Кигв, Украгна Терещук Олена Георгивна,
к.мед.н., асистент кафедри ортопедичног стоматологиНащонального медичного университету 1мен1 О.О. Богомольця, м. Кигв, Украгна Шинчуковський 1гор Анатолшович,
к.мед.н., доцент кафедри стоматологи 1нституту тслядипломног осв1ти Нащонального медичного университету 1мен1 О.О. Богомольця, м. Кигв, Украгна
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30042021/7540
ABSTRACT
Malocclusions that have not been eliminated in time can cause complications such as periodontal diseases, TMJ and muscle dysfunctions. An objective indicator of functional disorders is the change of bioelectrical activity of masticatory muscles. The aim of our study was to estimate the functional state of maxillodental system in order to develop the individualized treatment and achievement of high functional and aesthetic optimum in patients with associated occlusal abnormalities who need complex treatment. All examined patients had deviations of the average amplitude of bioelectrical activity of muscles, asymmetry in muscle function, bursts of spontaneous bioelectrical activity at rest, chewing cycle fragmentations, changes in rest and activity ratio during chewing. One of the most important criteria for the transition to the next stage of treatment is normalization of bioelectrical activity of the muscles. Such approach allows to achieve stable and long-lasting functional results of the treatment.
Citation: Golubchenko O. Yu., Tereshchuk O. G., Shynchukovskyi I. A. (2021) Characteristics of the Functional State of the Maxillodental System According to the Analysis of Bioelectrical Activity of Muscles in Patients with Associated Occlusal Abnormalities Which Require Comprehensive Treatment. World Science. 4(65). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30042021/7540
Copyright: © 2021 Golubchenko O. Yu., Tereshchuk O. G., Shynchukovskyi I. A. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Аномали прикусу, що своечасно не усунеш, можуть супроводжуватися ускладненнями у виглядi карiесу зубiв, захворювань пародонта, уражень жувальних M^3iB, дисфункцш СНЩС, впливати на роботу шших систем i психоемоцшний стан пащента.
За даними Ю.А. Петросова (2007), дисфункщя скронево-нижньощелепного суглоба зус^чаеться у 80% випадюв у пащенлв з ортогнатичним прикусом. А.Я. Вязьмш (2007) наводить дат, за якими дисфункщя СНЩС зус^чаеться у 57,3% випадюв у пащента з ортогнатичним прикусом, у 18,8% - з глибоким, у 6,5% - з прямим, у 5% - з прогешчним. За його ж даними у пащента з аномалiями прикусу на ряду з некоректно проведеними ортодонтичними л^вальними заходами мали мюце недосконал ортопедичт та терапевтичт реставраций
ARTICLE INFO
Received: 19 February 2021 Accepted: 14 April 2021 Published: 30 April 2021
KEYWORDS
functional status, malocclusion, complex treatment, electromyography, bioelectric activity, masticatory muscles.
Окремо слщ вщзначити роль ортогнатично! та реконструктивно! xipyprii' як складових комплексного лшування пацieнтiв 3i сполученими аномалiями прикусу у виникненш патологи СНЩС. Причиною виникнення дисфункци пiсля проведеного подiбного роду втручань е змiна положення суглобового вщростку та його взаемовщношення з iншими елементами СНЩС, а також змша тонусу жувальних м'язiв, особливо латерального кpилоподiбного м'язу.
Суттеву роль у розвитку патологи СНЩС вщпрають мiкpотpавми. Джерелом !х в зубощелепному апаpатi е порушення прикусу, артикуляци, бруксизм та парафункцп. Лшування цього захворювання е тривалим, а методика його проведення i симптоматична, i етiопатогенетична. Оклюзiйна травма piзного генезу е найбшьш вагомим фактором у розвитку функщонально! дисгармони зубощелепного апарату.
Анатзуючи досвiд надання стоматолопчно! допомоги пащентам зi сполученими аномалiями прикусу, що потребують комплексного лiкyвання, обов'язково слщ врахувати всi !! складовi частини. В першу чергу - яюсне лiкyвання за рахунок планування лiкyвальниx заxодiв, що будуть проведеш як стабiлiзyючий момент, а також i власне пiдготовчий до основного лшування етап. Кiнцевий результат лшування повинен забезпечити оптимальне фyнкцiонyвання вшх ланок зубощелепно! дiлянки та мати вщповщшсть естетичним вимогам пацiента. Особливу увагу слщ придшяти пацiентам, що потребують не лише ортопедично!, але й ортодонтично! корекци зубних pядiв.
Обективним iндикатоpом наявностi фyнкцiональниx порушень зубощелепно! системи, спровокованих оклюзiйною травмою е змша бюелектрично! активностi (БЕА) жувальних м'язiв. На думку В.В. Ботвинко (2015) електpомiогpафiчне дослiдження симетричноси, синеpгiзмy та спiввiдношення фаз активност та спокою жувальних м'язiв можна рекомендувати для визначення ступеню функщональних порушень нейромускулярного стану у поpiвняннi з оклюзiйними характеристиками.
Лiтеpатypними джерелами в недостатнш мipi висвiтлена тема функщонального стану зубощелепно! системи за даними електромюграфи у пацiентiв зi сполученою патологiею прикусу, котpi потребують комплексного стоматолопчного лiкyвання, зокрема ортопедичних втручань та ортодонтично! корекци.
Мета роботи: дослщити фyнкцiональний стан жувальних м'язiв для розробки iндивiдyалiзованоi тактики лшування з подальшим отриманням високого функщонального експлуатацшного та естетичного оптимуму у пащенпв зi сполученими аномалiями прикусу, що потребують комплексного лшування.
Матерiали та методи. Нами було обстежено 23 пащента зi сполученою патолопею прикусу. Серед них було 18 жшок та 5 чоловшв. Вiковий дiапазон обстежених пацiентiв складав вiд 14 до 45 роюв.
Нами було проведено умовний подш пацiентiв на такi клiнiчнi групи:
Група № 1 (16 oci6) - 1 клас патологи прикусу (вертикальш та трансверзальш форми).
Група № 2 (5 oci6) - 2 клас патологи прикусу (дистальна форма).
Група № 3 (2 особи) - 3 клас патологи прикусу (мезiальна форма).
Пащентам вах кшшчних груп було проведено ктшчне обстеження за загальноприйнятою методикою, рентгенолопчне дослiдження (оpтопантомогpафiя, комп ютерна томогpафiя, 3D дiагностика СНЩС), аналiз дiагностичниx моделей в артикулятор^
Дослiдження бюелектрично! активност жувальних м'язiв проводили за допомогою електромюграфа BioEMG III виробництва компанп BioRESEARCH Associates, Inc. (США). Вивчали кшьюсш (амплiтyда, mV та piвень симетри, %) та якiснi (наявшсть сплескiв спонтанно! бюелектрично! активностi в перюд спокою, фрагментаци жувально! хвил^ спiввiдношення тpивалостi пеpiодy спокою та активност жувального циклу) показники бюелектрично! активносп скроневих i власне жувальних м'язiв пiд час спокою, при максимальному вольовому стисканш та шд час жування лiсового гоpixа.
Нами було проведено лшування всix груп пащеипв, котре ми умовно роздшили на два етапи: 1) шдготовчий - на цьому етапi ми проводили лшування за допомогою оклюзшно! шини та проводили ряд маншулящй зi спецiалiстами iншиx галузей як стоматологи так i медицини вщлому; 2) власне ортодонтичне лiкyвання.
Маркером для переходу до наступного етапу лшування слугувало покращення показникiв додаткових методiв дослiдження, зокрема, показниюв електромюграфи.
Результати дослщження. Ус пащенти вiдмiчали такi скарги: утруднене пережовування !ж1, естетичну невщповщшсть, звуковi прояви у скронево-нижньощелепних суглобах (шуми, клацання), бшь i дискомфорт у скронево-нижньощелепних суглобах; вщчуття напруження та бiль жувальних м'язiв, а також мязах спини та шт.
У пацiентiв всiх клiнiчних груп за даними аналiзу електромiограм спостерпалися такi порушення як вiдхилення показниюв середньо! амплiтуди бюелектричноi активностi вщ нормальних значень, асиметрiя в робой м'язiв, сплески спонтанно! бiоелектричноi активносп в перiод спокою, фрагментацii жувальних циктв, зменшення тривалостi перiоду спокою жувального циклу при жуваннi.
Результати аналiзу бiоелектричноi активностi м'язiв представлен у таблицi 1.
Таблиця 1. Показники бюелектрично! активностi жувальних м'яз1в.
М'яз Середне значення амплтуди БЕА у споко!, ^V Середне значення амплиуди БЕА вольового стиснення, ^V Середне значення амплтгуди БЕА жування, ^V
Пащент и 1групи (n=16) Пацiенти 2 групи (n=5) Пащенти 3 групи (n=2) Пащенти 1групи (n=16) Пацiенти 2 групи (n=5) Пацiенти 3 групи (n=2) Пащенти 1групи (n=16) Пацiенти 2 групи (n=5) Пацiенти 3 групи (n=2)
m. TA R 1,89±1,13 1,84±0,57 2,72±0,54 78Д2±11,73 82,47±9,12 61,79±6,07 26Д4±11,17 28,52±6,38 21Д6±4,67
m. TA L 1,76±0,97 1,77±0,62 2,75±0,41 76,89±12,34 83,32±8,94 62Д2±5,89 27,87±10,83 27,40±6,17 20,63±5,01
m. MM R 1,93±1,06 1,68±0,81 2,38±0,92 81,14±14,37 76,83±8,49 37Д4±6,37 28,62±9,34 23Д6±6,41 15,34±5,42
m. MM L 1,88±1Д5 1,71±0,73 2,34±0,86 79,64±15,12 77,21±9,35 36,92±6Д9 29,49±9,18 28,53±6,62 16Д7±5,53
У станi спокою у пацieнтiв 1 та 2 групи середне значения амплiтуди бiоелектричноi активностi Bcix жувальних було помiрно збiльшене, але не перевищувало граничний показник норми у 2 mV. У пащенпв 3 групи середня амплiтуда БЕА перевищувала нормальне значення. Також для вшх груп були характернi сплески спонтанноi бiоелектричноi активностi пiд час спокою (Рис. 1).
Рис. 1. Сплески спонтанног бгоелектрично! активностг у станг спокою
Щд час максимального вольового стискання у пащенпв 1 та 2 груп спостерпалось помiрне зниження бiоелектричноi активностi вшх м'язiв, у 2 групi актившсть скроневих м'язiв бiла бiльше, шж власне жувальних. У пацiентiв 3 групи тд час максимального вольового стискання спостерпалось суттеве зменшення ампттуди сумарно! бiоелектричноi активностi власне жувальних м'язiв, що свiдчить про зниження !х функцiональноi активностi, в той час як показники скроневих м^в мали задовшьне значення. У вшх групах спостерiгалась асиметрiя в робот м'язiв (Рис. 2).
Рис. 2. Асиметр1я бгоелектрично! активностг жувальних м'язгв
При жуванш спостершалось зниження ампттуди бюелектрично! активностi у Bcix групах, а особливо у 3 rpyni. Жування характеризувалось значним збiльшенням протяжност за часом i за кшьюстю жувальних рyхiв. При цьому часовий коефщент вiдношення перiодiв активностi та спокою становив бiльше 1. Також спостертались фрагментацп жувальних циклiв (Рис. 3), асиметрична робота м'язiв.
Рис. 3. Фрагментацп жувальних цикл1в
Виявлеш порушення кiлькiсних i яюсних i показниюв бюелектрично! активностi жувальних м'язiв зубощелепно! дiлянки вiдповiдно до даних лiтератyри можуть свiдчити про дискоординащю в них збуджувальних процесiв, порушення механiзмiв нервово! регуляцп, порушення скоротливо! дiяльностi м'язiв. Оскшьки амплiтyда бюелектрично! активносп жувальних м'язiв низька, сшввщношення збудження до гальмування вище, число динамiчних циклiв м'язiв при жуванш шдвищений. Пiдвищення показниюв активностi м^в у споко! та зниження у сташ напруги може бути пристосувальною реакцieю у вiдповiдь на нефiзiологiчне жування.
На нашу думку, з прогностично! точки зору пiд час планування послiдовностi лiкyвальних заходiв слщ було очiкyвати позитивних резyльтатiв норматзацп фyнкцiонального стану жувальних м'язiв на шдготовчих до ортодонтично! корекцп етапах. Це спонукало нас застосовувати такий алгоритм лшування, котрий мае на мет запровадження мiждисциплiнарного iнтегративного шдходу.
Нормалiзацiя показниюв в групах № 1 та № 2 вщбулася на етапах ортопедичного нешвазивного лiкyвання шляхом застосування жорстких оклюзшних шин з шдивщуально змодельованою оклюзiйною поверхнею, а в груш № 3 лише тсля ортодонтично! корекцп.
Зниження ампл^уди бiоелектрично! активностi та зменшення часу перюду активностi, а вiдповiдно i наближення коефiцiента активностi до одинищ у пацiентiв з вертикальними
аноматями прикусу, необтяженими скупченютю зубiв, наступало вже на етат шинотерапн. Спонтаннi сплески бюелектрично! активностi зникали за часом в той же перюд, що i больовi вiдчуття та вщчуття важкостi в жувальних мязах.
Гшерактивнють жувальних м'язiв значно знизилась лише тсля проведення ортопедичних лiкувальних заходiв, на етапi власне само! ортодонтично! корекцн. Також в цей перюд ми вщм^или зникнення асиметрн в робот власне жувальних м'язiв.
Слщ зазначити, що часткова нормалiзацiя показниюв бюелектрично! активностi, вiдбулася вже на еташ ортопедично! корекцн положення нижньо! щелепи неiнвазивними методами лiкування.
Проведет лiкувальнi заходи дозволили нам отримати повноцшне функцiонування всiх ланок зубощелепно! системи та запобiгти обемним швазивним втручанням на iнтактних зубних рядах у пащенпв молодого вiку.
Висновки. Електромiографiчний аналiз показникiв бюелектрично! активност жувальних м'язiв е вiдносно простим та достатньо шформативним методом для оцшки функцiонального стану зубощелепно! системи.
При комплексному л^вант пацiентiв зi сполученими аномалiями прикусу дуже важливо враховувати показники електромiографi! для оцшки вихщного функцiонального стану м'язiв, що беруть участь в робот зубощелепно! системи та спостереження динамiки змш в процесi лiкування. Це дозволяе виявити функцiональний стан м'язiв щелепно-лицьово! дiлянки на всiх етапах реабштацл пацiентiв i своечасно скоригувати проведене лiкування на основi об'ективних даних.
У всiх пацiентiв зi сполученими аноматями прикусу до початку лшування спостерiгалися такi порушення бiоелектрично! активност м'язiв як вiдхилення показниюв середньо! амплiтуди бiоелектрично! активностi вiд нормальних значень, асиметрiя в роботi м'язiв, сплески спонтанно! бiоелектрично! активностi в перюд спокою, фрагментацi! жувально! хвил^ зменшення тривалостi перiоду спокою жувального циклу при жуваннi.
Пiсля аналiзу отриманих результатiв ЕМГ-дiагностики стае зрозумшим, що одним iз домiнуючих критернв переходу до наступного етапу лшування е досягнення нормалiзацi! показникiв бюелектрично! активност (наближення амплiтуди до фiзiологiчних значень, лiквiдацiя фрагментацi! жувально! хвит та асиметрi! в роботi м'язiв, наближення часового коефiцiенту перiодiв активност та спокою до 1).
Такий шдхщ дозволяе досягти стiйкого та тривалого функцiонального результату, а також естетичного оптимуму в результат проведених лшувальних заходiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Факторы риска в возникновении дисфункции в височно-нижнечелюстном суставе / Ю.А. Петросов, Р.Б. Ермошенко, Н.Ю. Сеферян [и др.] // Современная ортопедическая стоматология. 2007. №8. с. 100-101.
2. Этиология и патогенез синдрома дисфункции височно-нижнечелюстного сустава / Д. Л. Козлов, А. Я. Вязьмин // Сибирский медицинский журнал. - 2007. - № 4. - С. 5-7.
3. Болевая дисфункция височно-нижнечелюстного сутава / М.Н. Пузин, А.Я. Вязьмин. - М.: Медицина, 2002. - 160 с.
4. Возможности электромиографии в диагностике нарушений зубочелюстной системы / А.А. Гуськова, Ю.А. Карпенко, О.Н. Архарова, Е.А. Трутнева, М.В. Акулина // Наука молодых - Ет&йо Juvenium. 2019. №4.
5. Змти елекгромюграф1чних показниюв жувальних м'яз1в у ос1б з м'язово-суглобовими дисфункщями / В. В. Ботвинко, З. С. Жегулович, П. В. Куц // Актуальш проблеми сучасно!' медицини. - 2015. - Т. 15, Вип. 4. - С. 11-16.
6. Функциональная диагностика в стоматологии: теория и практика / Н.К. Логинова, Е.К. Кречина, С.Н. Ермольев. - Москва: ГЭОСТАР-Медиа, 2007. - 120 с.
7. Клинические методы диагностики функциональных нарушений зубочелюстной системы / И.Ю. Лебеденко, С.Д. Арутюнов, М.М. Антоник, А.А. Ступников. - Москва: МЕДпресс-информ, 2008. -112 с.
8. Функцюнальний стан м'яз1в зубощелепного аппарату до та тсля л1кування дней з аномал1ями прикусу та мовленневими порушеннями / П.С. Фл1с, Н.В. Ращенко, В.В. Фшоненко, А.О. Мельник, Л.О. Етшс // Клшчна стоматолопя, (4), 76-83.
9. Набиев Н.В. Оценка биоэлектрической активности мышц челюстно-лицевой области и её коррекция у пациентов с дистальной окклюзией зубных рядов. Дис. канд. мед. наук. М.: 2011.
10. Электромиографическая оценка функционального состояния височных и жевательных мышц у пациентов с тесным положением фронтальных зубов при различной окклюзии / Е.К. Кречина, В.Т. Лисовская, И.В. Погабало // Стоматолог Инфо. - 2012. - № 3. - С. 12-15.
