CC BY
36
EKOHOMIHHA EŒEKTHBHICTb BHPOBH^TBA TA nEPEPOEKH nPO^YKTIB CMBCBKOrO TOCnO^APCTBA
ECONOMIC EFFICIENCY OF PRODUCTION AND AGRICULTURAL PRODUCTS ALTERATION
УДК 338.242.4:619:615.1
Баб'як Г.В., Оленич 1.Р., \apie 1.1., Гутий Б.В. ©
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт Iм. С.З. Гжицъкого
ХАРАКТЕРИСТИКА ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ
У статт1 подаешься характеристика фармацевтичного ринку. Розглядаетъся класиф1кац1я заруб1жних фармацевтичних виробнитв.
Актуальшсть теми. Ведеться пошук сво!х можливих споживач1в, потреби яких пщприемство прагне \ може задовольнити. При цьому використовують сегментацш фармацевтичного ринку, тобто розподш споживач1в на групи на пщстав1 р1знищ в 1х потребах, характеристиках та поведшщ. Шсля того здшснюють позицюнування лжарського засобу на ринку, тобто ч1тко визначають, чим препарат даного пщприемства вщр1знятиметься вщ препарат1в конкурент, завдяки яким його характеристикам можна здобути конкурентш переваги у свщомост1 потенцшних споживач1в.
Мета та завдання дослщжень. Метою дано'1 роботи було подати характеристику елемент1в шфраструктури фармацевтичного ринку. Розглянути класифжащю заруб1жних фармацевтичних виробниюв.
Результаты дослщжень та Тх обговорення. До елеменлв зовшшнього ринку належать заруб1жш виробники та !х представництва, зовшшньоторговельш ф1рми, тдприемства з1 100-вщсотковою шоземною швестищею, система м1жнародно'1 торговельно!' практики. Украшський ринок розробляе понад 300 заруб1жних фармацевтичних виробниюв (з майже 60 краш свггу), яю можна класифшувати за такими ознаками: р1внем штеграцп у св1тову економшу (нацюнальш, транснацюнальш); р1внем економ1чного розвитку краши-засновника (ринкова економжа, перехщна
© Баб'як Г.В., Оленич I.P., XapiB I.I., Гутий Б.В., 2012
3
економжа, економжа, що розвиваеться); власшстю (колективш, приватш, державш); обсягом виробництва (велию, середш, мал1); значениям украшського ринку у збутовш д1яльност1 (основний, додатковий, резервний); патентним захистом продукци (виробники оригшальних лтв або генерик1в); характером пропонованих лшв (одше! чи багатьох груп за анатомо-терапевтично-х1м1чною класифжащею); стратепею просування (одночасно всього асортименту чи надання переваги найперспектившшим торговим маркам); каналами просування (представництво, спальне пщприемство, внутршш оптов1 фармацевтичш ф1рми); рекламного стратепею (агресивна, штенсивна, пом1ркована, непом1тна).
Заруб1жними ф1рмами в Укршш зареестровано понад 5000 лжарських форм. Основна маса цих лшв (понад 70 %) е генериками. Насичення в1тчизняного ринку значна частина заруб1жних компанш здшснюе не через пропозицш нових лшв, а за рахунок уже вщомих засоб1в, прихованих пщ р1зними торговими назвами, бшьшють з яких у достатнш кшькост1 вже виробляе украшська промисловкть. Наприклад, серед препарат1в з аналгезуючою, протизапальною i жарознижувальною д1ею щонайменше трид-цять назв е синошмами асшрину; парацетамол представлений у вигляд1 чотирьох десятюв препарат1в пщ р1зними назвами; анальгш мае понад двадцять синошм!в.
Найбшьше лшв поставляють Имеччина, 1нд1я, Франщя, Словешя та Угорщина, а серед ф1рм - угорський х1м1чний завод Richter Gedeon Rt, французька ф1рма Sanofi-Syntelabo, французько-шмецька компашя Aventis, словенсью пщприемства KRKA та Lek.
Зовшшньоторговельш (|нрмн i пщприемства 3i 100-ввдсотковою ¡ноземною ¡нвестищею представлен! на в1тчизняному фармацевтичному ринку нешироко. Серед них можна видшити росшську компанш "Протек-фарма" .
Протягом тривалого часу м1жнародний досвщ виробив систему торговельноУ практики - певш правов1 мехашзми для забезпечення товарооб1гу. Вони знайшли свое вщображення у Конвенци ООН про угоди м1жнародно! кутвльпродажу (редакщя 1980 р.) i Мгжнародних правилах штерпретаци комерцшних термш1в (1нкотермс), опрацьованих Мжнародною торговельною палатою.
Основною метою Правил (редакщя 2000 р.) е: ушфкащя тлумачення сторонами контракту понятшного апарату, що використаний в текст! угоди; встановлення зобов'язань стор1н, пов'язаних i3 поставкою, навантажуванням i розвантажуванням продукци, И упаковкою i маркуванням, очищениям вщ мита, одержанням необхщних експортних, ¿мпортних та шших дозвол1в тощо; однозначне врегулювання моменту переходу ризиюв втрати й пошкодження продукци вщ продавця до покупця.
До елемент1е внутрШнього фармацеетичного ринку належать нацюнальш виробники, оптов1 фармацевтичш ф1рми, аптеки, лжувально-профшактичш заклади, населения та rnmi суб'екти.
4
Нащональш виробники. Щонайменше чотири п'ятих (80 %) усього обсягу украшсько! фармацевтично! промисловосп забезпечують 20 ф1рм ¿з 180 пщприемств, що мають право на виготовлення лшв у промислових умовах. Базовими пщприемствами-виробниками е таю ф1рми, як "Дарниця", "Бровафарма", "Фармак", "Кшвмедпрепарат", "Борщапвський ХФЗ", "Здоров'я", "1ндар", "Кшвський в1тамшний завод", "Лекюм", "Галичфарм" та "Бюстимулятор".
Оптов1 фармацевтичш ф1рми. Рацюнально оргашзована оптова ланка сприяе оптим1заци виробничо! та комерцшно! д1яльност1, розширенню И масштаб1в, пщвищенню ефективност1 на основ! комплексних ринкових дослщжень, вивчення сукупност1 фактор1в ризику, ймов1рного прогнозування майбутнього з достатньо ч1ткими ор1ентирами бажаного комерцшного усшху.
Щодо виробниюв, то функщями суб'ект1в оптово! реал1заци е концентрация закутвельно! д1яльност1, виявлення вщповщност1 м1ж попитом \ пропозищею, формування реально! ринково! цши на конкретш лшарсью засоби, маркетингове, швестицшне \ правове просування лжарських засоб1в вщ виробниюв до аптек. Стосовно аптек \ л1кувально-профшактичних заклад1в оптов1 фармацевтичш ф1рми виконують функци визначення попиту \ формування необхщного асортименту лжарських засоб1в, збер1гання { доставки медикамент1в з урахуванням оптимальних умов, кредитування, шформацшного I консалтингового обслуговування, забезпечення якост1 та сертифжацп лжарських засоб1в.
Лщензш на оптову реал1зацш лжарськими засобами мае близько 1500 посередницьких ф1рм ¿з р1зними формами власност11 величиною кашталу. Кр1м того, вказаш суб'екти р1зняться багатовар1антшстю цшоутворення, вар1абельною юльюстю номенклатурних позицш, обсягом д1яльност1, економ1чними I технолопчними особливостями збутових процеЫв, спещал1защею за лжарськими засобами певних виробниюв.
Роздр1бна реал1защя вщкрае важливу роль у збут1 лкарських засоб1в завдяки безпосередньому контакту з юнцевим споживачем. Суб'ектами роздр1бно! реал1заци лжарських засоб1в е аптеки, !х вщокремлеш структурш пщроздши (аптечш пункти й аптечш юоски) I сшьсью фельдшер сько-акушерсью пункти за наявност1 погодження з районними держадмшютращями I на пщстав1 угод, укладених з аптекою. Аптечна мережа Украши охоплюе понад 8,5 тис. аптек р1зних форм власност1 та майже 13 тисяч !х вщокремлених структурних пщроздшв.
Лжувально-профшактичш заклади е оргашзащями-споживачами лжарських засоб1в I вироб1в медичного призначення. В Укра!ш наявна обширна клмчна база системи Мтшстерства охорони здоров'я -лжарш, клмки науково-дослщних шституив, санаторно-курортш заклади, у сшьськш мкцевост1 -сшьсью лжарш, амбулатори та фельдшерсько-акушерсью пункти. До шших суб'екив внутршнього ринку належать аптечш та лжувально-профшактичш заклади Украшсько! зал1знищ, МЫстерства оборони Украши, МЫстерства внутршшх справ та шших вщомств.
5
Велике значения для шфраструктури фармацевтичного ринку мають комушкаци, пщ якими розумшть шляхи сполучення i зв'язку, форми зв'язку (телеграф, радю, телефон, факс, 1нтернет), а також ироцес повщомлення шформаци за доиомогою засоб1в масово! шформаци (иреса, радю, телебачення, вщео, юно, комп'ютерш мереж1) чисельно великим розосередженим аудитор1ям. 3 цим елементом шфраструктури фармацевтичного ринку нерозривно иов'язана система маркетингових комушкацш, тобто д1яльшсть пщприемств, сирямована на шформування, иереконування та нагадування сиоживачам про свою продукцш, стимулювання збуту i створення позитивного ¿мщжу пщприемств в очах громадськостг
В умовах сучасного фармацевтичного ринку усшшне функцюнування пщприемств без надежного шформацшного забезпечення практично неможливе. 1нформащя представляв собою сукупшсть упорядкованих масив1в документ1в та шформацшних технологш, як1 реал1зують шформацшш процеси на ochobî стандартизованих форм подання i передання даних, форм i метод1в надання шформацшних послуг р1зного типу. Потребу в тш чи шшш шформаци визначають споживачг Споживачами шформаци про фармацевтичний ринок можуть виступати як фах1вщ з медичною i фармацевтичною осв1тою, науков1 пращвники та iHmi спещал1сти.
Висновки. Комплекс взаемоповязаних шституцшних, матер1альних i нематер1альних елемент1в повинен адекватно обслуговувати систему o6iry лжарських засоб1в i вироб1в медичного призначення та забезпечувати результатившсть функцюнування упродовж усього шляху вщ виробника до кшцевого споживача.
Л1тература
1. Босак А.О. Комушкаци в систем! менеджменту: суть та види [Текст] / А.О.Босак // BicHHK НУ "Льв1вськапол1техшка". - 2007. - № 547. - С 12-21.
2. Виноградова О.В. Решжишринг торговельних пщприемств: теор1я та методолопя. - Автореф. дис. на здобуття наук, ступеня д-ра економ, наук: спец. 08.06.01 "Економжа, оргашзащя i управлшня пщприемствами"/ О.В..Виноградова. - Донецьк, 2008. - 35 с.
3. Лукашова C.B. Життевий цикл ф1рми: фактори i напрями впливу [Текст] /C.B. Лукашова//Вкник НУ "Льв1вська полп-ехшка". - 2001. -№ 416. -С 191-196.
4. Масленткоеа О.Ю. Bn6ip метод1в впливу пщприемства на зовшшнш ринок в умовах глобал1заци / О.Ю. Масленшкова // Торпвля, комерщя, пщприемництво [Текст]: зб. наук, праць. - Льв1в: Льв1вська комерцшна академ1я, 2005. - С 23-26.
5. Юрченко Л А. М1кроеконом1чний анал1з стратегш вертикально! штеграци [Текст] / Л.А. Юрченко // Економ1чш науки. Сер1я "Економ1чнатеор1я та економ1чна ютор1я": 36. наук, праць Луцького державного техшчного ушверситету. - Bun. 3(11). - Луцьк, 2006. - С 217-232.
6
6. Thurow L. Creating Wealth. The New Rules for Individuals, Companies and Countries in a Knowledge-Based Economy [Text] / L. Thurow. - N.Y.: Harper Collins, 1999; L.: Nicholas Brealey Publishing, 1999. - 420 p.
Summary
The search of the possible users the necessity of which an enterprise wants and can satisfy is conducted at the same time. Thus use a very important marketing reception - pharmaceutical market segmentation, that dividing of users by groups on the basis of difference in their necessities, descriptions and conduct. If an enterprise correctly chose a market segment for a subsequent collaboration, znachyt', it found it ,,i30Ó" at the market. After that carry out positioning of medication at the market, that determine expressly, what preparation of this enterprise will differ from preparations of competitors, due to what his descriptions it is possible to score advantages of competitions in consciousness of potential users. Making decision in relation to positioning of the preparation, an enterprise can begin development of marketing complex.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
7
