CC BY
13
9. Фещенко Ю.И., Гаврисюк, Дзюблик А.Я. Фармакотерапия больных с обострением хронического обструктивного заболевания легких // Укр. пульмо-нол. журнал. - 2008. - № 2. - С. 5-8.
10. Фещенко Ю.И., Яшина Л.А., Горовенко Н.Г. Хронические обструктивные заболевания легких. -Киев: Морион, 2001. - 79с.
11. Anthonisen N. R., Manfreda J., Warren C. P. Antibiotic therapy in acute exacerbation of chronic obstructive pulmonary disease // Ann. Inter. Med. - 1987. -Vol. 106. - P. 196-204.
12. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung
Disease (GOLD). Global strategy for the diagnosis, management of chronic obstructive pulmonary disease. NHLBI/WHO Workshop Report 2006. Date last updated: November 2006. (GOLD website www.goldcopd. com/workshop/index.html).
13. Statistical analysis of exacerbation rates in COPD: TRISTAN and ISOLDE revisited / O. N. Keene, P. M. A. Calverley, P. W. Jones et al. // Eur. Resp. J. -2008. - Vol. 32. - P. 17-24.
14. Vijayasaratha K., Stocley R.A. Causes and management of exaserbations of COPD // Breathe. - 2007. - N 3. - P. 251-263.
УДК 616.379-008.64:616.833:612.35.014.3:612.2:615.074
В.А. Гриб ХАРАКТЕР УРАЖЕННЯ ПЕРИФЕР1ЙНИХ
НЕРВ1В У ВЗАеМОЗВ'ЯЗКУ З ФУНКЦЮНАЛЬНИМ СТАНОМ ГЕПАТОЦИТ1В ЗА ДАНИМИ С13-МЕТАЦЕТИНОВОГО ДИХАЛЬНОГО ТЕСТУ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2 ТИПУ
1вано-Франювський нацюнальний медичний yHieepcumem
кафедра неврологИ' №1
(зав. - проф. Р.Д. Герасимчук)
Ключовi слова: цукровий дгабет 2 типу, дгабетична дистальна симетрична полгневропатгя, дгабетична гепатопатгя, 13С-метацетиновий дихальний тест Key words: 2 type diabetes mellitus, diabetic distal symmetric polyneuropathy, diabetic hepatopathy, 13C-methacetin test
Резюме. В статье приведены данные исследования периферических нервов нижних конечностей во взаимосвязи с показателями функционального состояния печени, исследованного методом 13С-метаце-тинового дыхательного теста, у 68 больных сахарным диабетом 2 типа, осложненного дистальной симметричной полиневропатией. Установлены корреляционные связи между данными 13С-метацетинового теста и показателями тестирования двигательных волокон малоберцового нерва, которые дают возможность предварительно утверждать, что функциональное состояние печени играет роль в генезе поражения нервов при сахарном диабете 2 типа. Результаты анализа взаимосвязи показателей дыхательного теста и стадии полиневропатии позволили сделать вывод о влиянии функционального состояния гепатоцитов на прогресс осложнения сахарного диабета. Summary. In the article the research data of peripheral nerves of lower extremities in interrelationship with the indices of the liver functional state in 68 patients with type 2 diabetes mellitus, complicated by the distal symmetric polyneuropathy investigated by the 13C-methacetin test method are resulted. The correlation links between the 13C-methacetin test data and testing indices of motor fibers offibular nerve are set. This enables to preliminary assert that the liver functional state takes part in the genesis of nerves lesion in type 2 diabetes mellitus. Analysis of results of intercommunication of respiratory test indices and polyneuropathy stage allowed to make a conclusion about the influence of the hepatocytes functional state on the progress of diabetes mellitus complications.
Сощальна значущють проблеми цукрового дiабету (ЦД) пов'язана з ранньою iнвалiдизацieю та високою смертнiстю, зумовленою судинними мшро- та макроускладненнями, в тому чи^ й полiневропатieю, яка у хворих на ЦД 2 типу зус^чаеться у 92-95% [1]. Прогресування ЦД у 64 - 88% супроводжуеться розвитком дiабетично! гепатопати (ДГ) [13, 7]. ДГ - термш, який об'еднуе рiзноманiтнi структурнi порушення при ЦД (дистрофiя, реактивне запалення, стеатоз, порушення циркуляци, а iнодi й ознаки циро-тично! перебудови) [6].
Головною причиною одного з найбшьш час-тих ускладнень ЦД, дiабетично! дистально! си-метрично! полшевропати (ДДСП), яка в кш-цевому результат приводить до виникнення синдрому дiабетично! стопи та ампутаци кшщ-вок, е гiперглiкемiя. Остання сприяе рiзнома-нiтним патогенетичним механiзмам ураження перифершних нервiв як за аксонопатичним, так i за мiелiнопатичним типом. Провщну роль у генезi метаболiчних, судинних, iмунопатоло-гiчних та iнших зрушень в органiзмi вiдiграе печiнка, ураження яко! при ЦД виникае вже при перших проявах дiабету [12, 9] i проявляеться рiзним ступенем гепатопати, дiагностика яко! iнструментальними, бiохiмiчними методами не завжди ефективна. Навт гiстологiчне дослщ-ження бiопунктатiв печшки дае велику кiлькiсть хибних результапв, тяжкi ускладнення та мае певш протипоказання. Все бiльшу популярнiсть у дiагностицi дифузних уражень печiнки ^рус-них гепатитiв, алкогольного та неалкогольного стеатогепатозiв та стеатогепатитiв, цирозу печшки) набувають дихальнi тести. Один iз них - 13С-метацетиновий дихальний тест (13С-МДТ), який дае можливють виявити рiзний ступiнь морфо-функцiональних уражень гепатоцитiв та класиф> кувати його тяжкiсть. На вщмшу вiд iнших методiв, 13С-МДТ володiе високою дiагнос-тичною чутливiстю (95%) та специфiчнiстю (75%) [5, 3, 15, 14]. За даними рiзних авторiв [4, 10], у хворих на ЦД 2 типу стеатоз печшки розвиваеться у 60%, а стеатогепатит - 15%, однак дiагностика цих сташв проводилась загально-прийнятими методами, що, ймовiрно, значно знижувало об'ективнi результати у хворих iз розладами функцп печiнки. В лiтературi ми не знайшли даних використання 13С-МДА з метою дiагностики гепатопатш у хворих на ЦД 2 типу в порiвняннi з шшими методами i у взаемозв'язку з ускладненнями даного захворюваннями та, зокрема, з тяжюстю перебiгу та глибиною ураження периферiйних нервiв за даними електро-нейромюграфи.
Мета дослщження - встановити залежнiсть клiнiчного nepe6iry та характеру ураження перифершних нервiв вiд тяжкостi дiабетично! гепатопати, дiагностовано! шляхом визначення 13С-МДТ у хворих на ЦД 2 типу, ускладнений дистальною симетричною полiневропатieю.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Обстежено 68 хворих на ЦД 2 типу з клшчною картиною ДДСП IIA стади - 39 та III -29 пащенпв за класифшащею Dyck D.I., Tomas P.K. (1999). Вш пащенпв становив 56,32±1,14 року (45 - 71). Дiагностикy ЦД 2 типу, стутнь компенсаци вуглеводного обмiнy здiйснювали за рекомендацiями ВООЗ (1999р) та нацiональними стандартами [8]. Показник ткозильованого гемоглобiнy (HbAlc) становив 9,86±0,19% (7,5 -14,6%). У 42 хворих дiагностовано шсулшо-залежний, у 26 пацiентiв - шсулшонезалежний варiант ЦД.
Оскiльки дослiджyванi хвор^ крiм проявiв ЦД з його ускладненнями, мали й iншy супутню патологiю: дисциркуляторну енцефалопатiю, ri-пертошчну хворобу I-II ступеня, IXC, хрошчну патологiю шлунково-кишкового тракту (4 хворих на хрошчний холецистит, 1 - хрошчний колiт, 3-хронiчний гастрит), нами обстежеш 12 пацiентiв (середнш вiк - 61,50±1,75 року) з вщповщною патологiею та вiком, проте без ЦД, як утворили групу контролю. Всi хворi дали пошформовану згоду на участь у дослщженш.
Пiсля дослiдження неврологiчного статусу проведена електронейромiографiя (ЕНМГ) мо-торних волокон малогомшкових та великого-мiлкових нервiв обох кiнцiвок, яку здiйснювали на двоканальному електронейромiографi «Ней-рон-ЕМГ-Мшро». Температурний режим шюри, який контролювали електротермометром, тд-тримували в межах 32-33°С. Для оцiнки фун-кцiонального стану аксошв, виявлення порушення провщносп рухових волокон нервiв вивчали наступи показники: швидкiсть розпов-сюдження збудження (ШРЗ), кiнцевy латентнiсть (КЛ), сшввщношення амплiтyди потенцiалiв максимально! рухово! вщповда (М-вiдповiдi) на стимyляцiю нерва в дистальнш та проксимальнiй точках, сшввщношення тривалостi М-вiдповiдi на стимyляцiю нерва в двох точках, ампл^уду максимально! М-вщповщ на стимyляцiю нерва в дистальнш точщ. Для аналiзy даних ЕНМГ враховували показники тестування малогомш-кового нерва.
Ушм хворим проведено клiнiко-лабораторне та шструментальне дослщження, яке включало
скарги, об'ективш даш, 6íoxímÍ4hí тести, УЗД печiнки.
Дезiнтоксикацiйну функщю печiнки вивчали шляхом застосування 13С-МДТ. Принцип методу полягае в тому, що 13С-метацетин пiддаeться в печшщ ферментативному деметилюванню i декарбоксилуванню за участю мiкросомальних ферментiв, головним з яких е цитохром Р-450. Кшцевим продуктом метаболiзму 13С-метаце-тину е 13СО2, iнтенсивнiсть елiмiнацп якого через легенi дозволяе судити про функцюнальний стан мiкросомальних ферментативних систем гепато-цитiв. Методика: вранцi натще пащент випивае 75 мг 13С-метацетину, розчиненого в 200мл фруктового чаю без цукру. При проведенш тесту необхщно виконати 10 дихальних проб: вихщну до вживання 13С-метацетину, 6 проб - протягом першо! години (що 10 хвилин) та 3 проби -протягом друго! години (що 20 хвилин). Пащент отримуе маркероваш мiшечки iз клапанами з вказанням прiзвища i часу проби. По заюнченш проведення дихального тесту мшечки приед-нували до вiдповiдних клапашв шфрачервоно! спектроскотчно! системи "Iris" (Шмеччина). Проводили вимiрювання концентрацп СО2 у вшх емностях. Результати, отриманi при анатз^ надаються у графiчнiй формь Висновки про наявнiсть чи вщсутнють порушення функци печiнки робили на пiдставi спiвставлення криво! сумарно! концентрацп 13СО2 на 120 хвилину дослщження з кривими, отриманими при до-слiдженнi осiб контрольно! групи, що вщо-бражали верхню чи нижню межу.
Статистичну обробку здiйснювали методами парно! статистики, використовуючи метод вщ-мiнностей, з використанням t-критерiю Стью-дента, кореляцiйного та дисперсiйного аналiзу за допомогою пакету "StatSoft/ Statistica 6.0". При проведеннi статистично! обробки обчислювали середню арифметичну величину (M), вiрогiд-нiсть рiзниць результатiв дослщження (P). Коре-ляцiйнi зв'язки мiж вивченими показниками вираховували за допомогою коефщента коре-ляцп Спiрмена (r). Результати вважалися вiрогiд-ними, якщо коефiцiент вiрогiдностi був меншим або дорiвнював 0,05, що е загальноприйнятим у медико-бiологiчних дослiдженнях.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Детальна характеристика типу ураження моторних волокон нервiв нижнiх кiнцiвок надана в попередшх публiкацiях [2].
Використовуючи покроковий статистичний вибiрковий аналiз даних ЕНМГ, прийшли до висновку, що найбшьш значущими показниками
для визначення характеру переважного ураження нерва при ЦД 2 типу е сила вщповщ м'язiв при стимуляци нервiв у дистальнiй (4,59±0,19мВ -при аксональнальному типi спрямованосп ураження нервового волокна i 6,45±0,28мВ - мiелi-нопатичному; контрольна група - 9,02±0,16мВ) та проксимальнш точках (3,23±0,16мВ i 5,31±0,35мВ вщповщно; контроль -7,90±0,15мВ), !х сшввщношення (18,11±1,06% i 21,90±1,08%; контроль - 11,18±0,56%), трива-лiсть негативно! фази М-вiдповiдi при стимуляцi! в дистальнш точцi (6,03±0,17мс i 8,85±0,26мс вщповщно; контроль - 6,1±0,14мс), !! сшввщ-ношення до тривалостi М-вiдповiдi при стимуляци в проксимальнш точщ (22,72± 1,10% i 31,81±0,98%; контроль - 15,77±0,62%). Значу-щим показником для визначення переважно! спрямованостi характеру ураження нерва вияви-лась КЛ (3,91±0,14мс i 5,0±0,23мс; контроль -3,15±0,03мс), а не ШРЗ (р>0,05) (41,32±0,39м/с i 36,53±1,04м/с; контроль - 47,86±0,46м/с). Було виявлено 22 хворих iз переважним ураженням мiелiну нервового волокна та 46 - аксону.
Для III стади ДДСП було характерне перева-жання аксонопатi!. Так, у 86,21% хворих на III стадда спостерiгалось переважне ураження аксону, тодi як при НА стади аксонопапя вiдмiчалась у 43,59%, тобто спостерпали переважно мiелiно-патичний характер ураження нервового волокна.
Ктшчнш картиш дисфункцi! печiнки дослiд-жуваних хворих була притаманна моносим-птомшсть та низька iнтенсивнiсть проявiв маш-фестацi! симптомiв: диспептичний синдром вщ-мiчався у 34,9%, м'яковиражений абдомшальний больовий синдром - у 26,8%, субштеричшсть вiдмiчена у 29,6%, гепатомегалiя за клшко-iнструментальними методами ощнки (УЗД) спо-стерiгалась у 30,2%. Ктшчш прояви функщо-нального стану печшки пiдтверджувались змша-ми 13С-МДТ.
Отриманi данi сумарно! концентрацi! 13СО2 на 120 хвилинi дослiдження у наших хворих сшв-ставляли iз встановленими критерiями сумарно! концентрацi! 13СО2 в нормi i при патологи та !! спiввiдношення iз масою функцiонуючих гепато-цитiв (МФГ) [5, 7]. Константи надаш в таблицП.
З метою удосконалення дiагностики дiабе-тично! гепатопатi! нами проведене визначення 13С-МДТ у 68 хворих. У 36 (53%) пащенпв клiнiко-бiохiмiчних та шструментальних проявiв гепатопатi! не було, у 32 (47%) - реестрували гепатопатда (табл.2), причому серед них пере-важали пацiенти з аксонопатичним типом ураження моторного волокна (22 (68,8%)хворих).
Таблиця 1
* * 13
Оцшка результапв С-метацетинового дихального тесту
> 35% Стимульована функщя печ1нки
20 - 35% Нормальна функщя печшки, МФГ -
100%
10 - 20% Пом1рне зниження функци печ1нки без
циротичних зм1н, МФГ - 50 - 100%
2 - 10% Виражене зниження функци печ1нки з
циротичними зм1нами, МФГ - 20 - 50%
< 2% Важке зниження функци печшки з
циротичними змшами, МФГ < 20%
При аналiзi даш таблиц видно, що у всiх обстежених хворих показники 13С-МДТ змiненi, на вiдмiну вщ даних контрольно! групи. Тiльки у 12 хворих без проявiв гепатопати показник тесту був в межах 20 - 35%, що вщповщало 100% функци гепатоципв. У той же час тест дозволив виявити зниження дезштоксикацшно! функци печшки у 24 хворих дано! групи з коливанням даних 16-19%, що вказувало на помiрне зниження функци гепатоципв без циротичних змш, з МФГ- 50 - 100%. Таким чином, за допомогою 13С-МДТ в груш хворих без клшчних проявiв гепатопати у 66% випадюв виявлено зниження функцюнально! здатностi гепатоцитiв, що можна розцшити як латентну форму патолопчного процесу.
Таблиця 2 13
Розподш хворих на ЦД 2 типу, ускладненого ДДСП, за показниками сумарноТ дози С-
метацетинового дихального тесту
Групи хворих Всього обстежених Показники сумарноТ дози 13СО2 %
п 1,4-2 3-6 7-10 11-15 16-19 20-35
Контрольна група
Хвор1 без прояв1в гепатопатЕТ
Хвор1 з проявами гепатопатЕТ
12
36
32
2
24
10 12
17
13
2
У бшьшо! частини (59,4%) хворих iз ктшко-бiохiмiчними проявами гепатопати сумарна доза СО2 коливалась в межах 11 - 15%, що вказувало на помiрне зниження функци печшки, а у 2 з них - 7 - 10%, що свщчило про виражене зниження функци гепатоципв з МФГ - 20 - 30%.
Середш показники 13С-МДТ у контрольнш груш становили 23,67±1,48% i у хворих без
клшчних проявiв ураження печiнки -20,47±0,62%, з гепатопатiею - 13,65±0,83% (р<0,001). Отриманi данi вiдображали графiчно.
Результати змiн показникiв 13С-МДТ у контрольнш груш та у хворих на ЦД 2 типу, ускладнений ДДСП, з клшчними проявами гепатопати та без них вщображеш на рисунку.
30 25 20 15 10 5 0
10 20 30 40 50 60
хвилини
80
100 120
верхня межа норми
нижня межа норми ^—без гепатопатпЧ!—з гепатопат1ею
Результати 13С-метацетинового тесту хворого Л. (без клш1чних проныв гепатопати, 1стор1я хвороби №7445/07) та хворот Д. (з гепатопат1ею, ктор1я хвороби №7272/07) на ЦД 2 типу, ускладненого ДДСП 11А
стад1ею
Нами вiдмiчено, що при мiелiнопатичному типi спрямованостi ураження нервового волокна спостер^алися менш значущi порушення функци гепатоцитiв, сумарна доза 13СО2 в яких була 20,6±0,98%, при аксонопати цей показник
становив 15,83±0,56% (р<0,001), а у 2 хворих зафiксоване виражене зниження функци печiнки з циротичними змiнами, при якому МФГ сягае 20 - 50%, зареестровано тшьки 3 хворих iз по-казником МФГ 100% (табл.3).
Таблиця 3
13 ♦ ♦
Показники сумарноТ дози СО2 в залежност1 вщ типу ураження нервового волокна
Сумарна доза 13СО2, % Контрольна група, п=12 Хвор1 на ДДСП з переважним мгёлшопатичним типом ураження нерв1в, п=22 Хвор1 на ДДСП з переважним аксонопатичним типом ураження нерв1в, п=46
1,4 - 2 3 - 6 7 - 10 2
11 - 15 17
16 - 19 2 13 24
20 - 35 10 9 3
Середнш показник сумарноТ дози 13СО2 23,67±1,48 20,60±0,98 15,83±0,56
Встановлеш кореляцiйнi зв'язки мiж даними 13С-МДТ та показниками тестування моторних волокон малогомшкового нерва (А М-вiдповiдi при стимуляци в дистальнiй точцi - г=0,42; р<0,001; тривалiстю М-вiдповiдi - г=0,39; р=0,001; КЛ - г=0,27; р=0,028; ШРЗ - г=-0,30; р=0,013), що дае можливiсть попередньо стверд-жувати, що функцiональний стан печшки вщ> грае роль у генезi ураження периферiйних нервiв при ЦД 2 типу.
Проводячи аналопчний анатз мiж показниками дихального тесту та стащею ДДСП, от-римали наступнi результати - г=-0,53; р<0,001, що дозволяе зробити висновок про вплив фун-кцiонального стану гепатоцитiв на прогресуван-ня захворювання.
Таким чином, 13С-МДТ дав можливють вияви-ти серед хворих на ЦД 2 типу, ускладнений ДДСП, без клiнiко-бiохiмiчних проявiв гепато-пати функцiональне ураження печшки.
ВИСНОВКИ
1. 13С-МДТ розширюе можливост дiагнос-
пати) у хворих на ЦД 2 типу, ускладнений ДДСП, у порiвняннi з клiнiко-бiохiмiчними методами i дозволяе виявити дисфункщю гепатоцитiв без клiнiчних проявiв гепатопати.
2. У хворих iз клшчними проявами гепато-патiй показники сумарно! дози 13СО2 МДТ дозволяють виявити у частини пащенив бiльш глибою змiни функцiонального стану печiнки iз зниженням маси функцiонуючих гепатоцитiв до 20 - 50%.
3. Отримаш данi дають можливють стверд-жувати, що функцiональний стан печшки вщь грае роль у генезi ураження периферiйних нервiв при ЦД 2 типу та впливае на прогресування полшевропати.
4. Враховуючи порушення функцiонального стану печшки у хворих на ЦД 2 типу, ус-кладнений ДДСП, перспективним е застосування гепатопротекторiв i вивчення !х ди на гепатоцит у взаемозв'язку з функцюнальним станом пери-ферiйних нервiв.
тики функцюнального ураження печiнки (гепато-
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Балаболкин М.И., Креминская В.М. Диабетическая невропатия // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2000. - №10. - С.57 - 64.
2. Гриб В.А. Клшчне та електронейромюграф1ч-не тестування функци нерв1в у хворих на цукровий д1абет 2 типу з дистальною симетричною полшевро-папею // Укр. неврол. журнал.-2008.-№1 (6).-С.68 - 73.
3. Диагностическая ценность С- метацетино-вого дыхательного теста при некоторых хронических заболеваниях печени / Кляритская И.Л., Цапяк Т.А., Куаль Мохамед Эль Хаум, Мошко Ю.Я. // Сучасна гастроентеролопя. - 2006. - №5 (31). - С.4 - 8.
4. Звягинцева Т.Д. Перспективы лечения и профилактики неалкогольного стеатогепатита // Раци-
ональная фармакотерапия.-2007. - №2 (03). - С.34 - 38.
5. MixHbOBa Н.М., Шипулш В.П., Черневський
B.В. Дiaгностичнi можливостi застосування 13С-метацетинового дихального тесту у хворих на хро-нiчнi дифузнi захворювання печшки // Лаб. дiaг-ностика. - 2001. - №1. - С.37 - 40.
6. Пасиешвили Л.И. Варианты поражения гепа-тобилиарной системы у больных сахарным диабетом // Врачеб. дело. - 2002. - №1. - С.36 - 38.
7. Передерш В.Г., Черневський В.В., Шипулш В. П. Порiвняльнa ефектившсть застосування гепато-протекторiв при хрошчних дифузних хворобах печшки // Сучасна гастроентеролопя. - 2008. - №3 (41). -
C.81 - 83.
8. Стандарта дiaгностики та л^вання ендокрин-них захворювань / За ред. член.-кор. НАН та АМН Украши проф. М.Д. Тронька // Довщник «VADEMECUM Доктор Ендокринолог». - 2-е вид., перероб. i доп. - К.:ТОВ "Доктор-Медia», 2007. -352с.
9. Фадеенко Г.Д. «Жировая печень», этиопато-генез, диагностика, лечение // Сучасна гастроентеро-лопя. - 2003. - № 4. - С.9 - 17.
10. Хухлша О.С., Коломоець М.Ю. Неалкогольна жирова хвороба печшки та шсулшорезистентшсть:
етiологiя, патогенез, клшка, дiагностика, лiкування глутаргiном. - Чертвщ: 2008. - 320с.
11. Dyck P. J. Diabetic polyneuropathy // Diabetic Neuropathy / Eds P. J. Dyck, P. K. Thomas. - 2-nd Ed. -Philadelphia: W. B. Saunders, 1999. - P. 255-278.
12. Feldman M. Pathophisiology of diabetes mellitus // Diabetes mellitus, ninth Edition. Indiana: Eli Lilly and Company, 1998. - P.28 - 43.
13. Measurement of hepatic functional mass by means of 13C-methacetin and 13C-phenylalanine breath tests in chronic liver disease: comparison with Child-Pugh score and serum bile acid levels / Festi D., Capodicase S., Sandri L., Colaiocco-Ferrante L. et al. // World J. Gastroenterol. - 2005. - Vol.11, N1. - Р. 142 - 148.
14. Measurement of liver function for patients with cirrhosis by 13C-methacetin breath test compared with Child-Pugh score and routine liver function tests / Liu Yun-xiang, Huang Liu-ye, Wu Cheng-rong, Cui Jun. // Chinese Med. J. - 2006. - Vol. 119, N18. - Р.1563-1566.
15. 13C-methacetin breath test as a quantitative liver function test in patients with chronic hepatitis C infection: continuous automatic molecular correlation spectroscopy compared to isotopic ratio mass spectrometry / Goetze O., Selzner N., Fruehauf H. et al. // Aliment Pharmacol Ther. - 2006. - Vol. 26, N 2. - Р.305 - 311.
♦
УДК 616.12-008.331.1:57.018.8:613.25:618.173
Т.А. Хомазюк, «МАСКОВАНА» АРТЕР1АЛЬНА Г1ПЕРТЕНЗ1Я
У Ж1НОК 13 НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ Т1ЛА ТА ОЖИР1ННЯМ У ПЕР1ОД ПЕРИМЕНОПАУЗИ
Н.В. Горач, О.Л. Пшеняткова
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра пропедевтики внутрiшнiх хвороб (зав.- д. мед. наук, проф. Т.А. Хомазюк)
Ключовi слова: артергальна гтертензгя, перименопауза, надлишкова маса тыа, ожмртня Key words: arterial hypertension, perimenopause, overweight, obesity
Резюме. Целью исследования было выявление особенностей артериальной гипертензии у женщин с избыточной массой тела и ожирением в перименопаузе. Обследовано 56 женщин с эпизодическими подъемами артериального давления и климактерическим синдромом в перимено-паузе, выделено 2 группы исследования - с избыточной массой тела и ожирением. При анализе показателей суточного мониторирования артериального давления у женщин в перименопаузе с ожирением в сравнении с группой с избыточной массой тела выявлены более выраженные нарушения суточного профиля артериального давления, характеризующиеся повышением вариабельности систолического и ди-астолического артериального давления, величины утреннего подъема систолического артериального давления. Выявлена взаимосвязь частоты нарушений суточного ритма артериального давления в зависимости от ИМТ и степени тяжести климактерического синдрома. Таким образом, проведение суточного мониторинга артериального давления у этого контингента пациенток является целесообразным для выявления лабильной «маскированной» артериальной гипертензии и формирования дальнейшей лечебной тактики.
