CC BY
25
УДК 616-078:636.39:615.32
Налнвайська Н. М., ст. викладач © Хартвсъка державна зооветеринарна академ1я
ГУМОРАЛЬШ Й КЛ1ТИНН1 ФАКТОРИ НЕСПЕЦИФ1ЧНОГО ЗАХИСТУ KI3 НА ФОН1 ЗАСТОСУВАННЯ ПРОБЮТИК1В
У результатi проведених дослгдженъ про вплыв лактоамыоворина й споробактерина на гуморалъш й клтинш факторы природног резистентност1 оргашзму юз зааненсько! породи, було встановлено, що дат препараты полтшуютъ показники неспецыф1чного захисту оргашзму.
Ключовг слова: кози, гуморальный i клтинний захист, лактоамыоеорин, споробактерин
Вступ. Пробютики (¿мунобютики, еубютики), препарата, що мютять жив! мшрооргашзми, яю вщносяться до нормально!, ф1з1олог1чно й еволюцшно обгрунтовано! флори кишкового тракту. Ефектившсть проб1отик1в пов'язана з сприятливими метабол1чними зм1нами в травному тракт1, пщвищенням onipHOCTi орган1зму, а також з антагон1стичною д1ею на шк1дливу для оргашзму мкрофлору [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7].
1з числа пробютичнх препарат1в, як1 застосовуються у медичн1й i ветеринарн1й практищ, велика увага прид1ляеться проб1отикам з живих культур бактер1й роду Bacillus i лактобацил. У той же час вщомостей про вплив цих проб!отик!в на орган1зм к1з зааненсько! породи ми не виявили.
Матер1ал i методи. Досл1дження з визначення впливу встановлено! нами ран1ше оптимально! дози лактоам1ловорина й споробактерина були проведен! на козах зааненсько! породи. Препарата вводили з розрахунку 500 млн. мжробних т!л на кг маси. Кози були розд!лен! за принципом пар-аналопв на три групи по 4 голови у кожнш. Перша група одержувала лактоам!ловорин у доз! 3,0 г на тварину в добу, друга - споробактерин. Тварини контрольно! групи проб!отик!в не одержували. Biflöip проб кров! проводили перше шж призначити козам досл!дних груп проб!отики, через 7, 14 i 21 дн!в в!д початку !хнього застосування, а також через 10 дшв п!сля завершения курсу призначення препарат!в. Сироватку кров! одержували теля ретракцп кров'яного згустку. У нш фотоелектроколориметричним методом визначали гуморальн! фактори неспециф!чного захисту орган!зму. Бактерицидну актившеть визначали за допомогою тест-культури E. Coli .
Бета-л!тичну активн!сть виявляли фотонефелометричним методом за О. В. Бухарша й соавт.[8]. Як тест-культуру використовували B. Subtilis. Л!зоцимну актившеть установлювали за О. В. Бухаршим [9] ¿з застосуванням добово! культури Micrococcus luteus. Фагоцитарну активн!сть нейтрофшв кров! встановлювали за методом А. I. 1ванова й Б. А. Чухловша (1976). Як тест-культуру використовували E. Colli Om, вирощену протягом доби на МПА.
© Наливайська Н. М., 2013
147
Результата дослщження. Роль рщинних фактор1в у неспециф1чному захист! оргашзму важко переоцшити. За даними таблиц! 1 видно, що змши бактерщидно! активност! сироватки кров! юз першо! дослщно! групи, яю одержували лактоамшоворин ¿шли по наростаючо!, а друго! (приймали споробактерин) - мали хвилепод1бний характер.
Таблиця 1
Динамжа факто|Мв неспециф1чного захисту в пщдослщних к1з при
застосуванм пробштикзв
Час достдження, через
Показник 7 дшв 14 дшв 21 день 10 дшв шеля скасування курсу
Фон (п=4) 51,1±0,43
51,6±0,31 53,3±0,82 54,3±0,41 53,3±0,29
БАСК, % 51,01±0,95 52,65±0,61 51,87±0,67** 52,00±0,81
52,5±1,52 51,5±0,96 50,3±0,52 50,50±0,29
Фон (п=4) 6,9±0,56
7,3±0,22 7,0±0,36 6,7±0,07 6,6±0,19
ЛАСК, % 6,41±0,42 5,27±0,04* 5,95±0,46 6,50±0,29
6,8±0,44 6,8±0,39 6,6±0,20 6,25±0,47
Фон (п=4) 6,2±0,19
Р-ттична 6,5±0,11 6,9±0,34 7,3±0,28** 7,4±0,41
актившеть, % 5,89±0,039** 6,00±0,59 6,80±0,59 6,3±0,75
6,0±0,13 6,1±0,23 6,1±0,2 6,2±0,16
*р<0,05; "р<0,01
У чисельнику наведет значения досл1дних груп, у знаменнику - контрольноI.
До закшчення спостереження БАСК у тварин друго! дослщно! групи знизилася щодо результат дослщження через два тижш на 1,5% (р<0,01). У той же самий час, значения БАСК були вище в контрол! на 3,12%. Хвилепод1бний характер змши р1вня БАСК у другш дослвднш груш може бути наслщком змшно! активност! шших гуморальних фактор1в захисту оргашзму.
Зокрема, через два тижш вщ початку експерименту одночасно з пщвищенням р1вня бактерицидно! активное^ кров! у юз, що отримували прибютики, спостер1галося зниження ЛАСК щодо попереднього дослщження вщповщно на 4,3 \ 17,8% (р<0,05). Наш! даш погодяться з результатами А. В. Мазаева (2003), який вщзначав, що при призначенш споробактерину глибокотшьним коровам вщм1чаеться зниження л1зоцимно! активност! при одночасному збшьшенш останньо! в контроле Можна припустити, що в юз ще! дослщно! групи на фош бшьш високого р1вня шших захисних фактор1в, таких як бактерицидна, бета-л1тична активност! й т.п., не виникае потреби в штенсивнш продукцп л1зоциму, ¿, навпаки, бшьш низький р1вень шших гуморальних фактор1в резистентност! оргашзму у тварин контрольно! групи, стимулюе даний процес.
Л!зоцимна активн!сть сироватки кров! в першш досл!дн!й груп!, протягом експерименту поступово знижувалася, але була вище значень даного показника в контрольн!й груп!, а також середнього результату тварин, що
148
одержували споробактерин. Останш, у свою чергу, уступали за значениям анал1зованого показника представникам контрольно! групи. У другий термш дослщження м1ж значениями тварин дослщних груп ця р1зниця склала 32,8% (р<0,01), а через три тижш - на 12,6%.
О. I. Князев (2007) також вщзначае достов1рне збшьшення БАКС I ЛАСК у сироватщ кров! птах1в при застосуванш пробютичного препарату коредон, одним з компонешгв якого е B. Subtilis. Вщомо, що кл1тинна стшка бактерш мютить пептидоглшши, яю е активаторами таких фактор1в гуморального неспециф1чного захисту оргашзму як мурамщази, системи комплементу, штерферону I т.п. (Герасименко В. В., 2005). Пщвищення ЛАСК у тварин, що одержували споробактерин, ¿мов1рно, пов'язане з1 збшьшенням у них юлькост! рубцево! й кишково1 мжрофлори.
Бета-л1тична активн1сть сироватки кров1 к1з першо! I друго! досл!дних груп в ус! строки дослщжень збшьшувалася. Через один тиждень в!д початку експерименту бета-л!тична активн!сть була вище фонових значень на 4,8 ! 5,26%. До п!дсумкового досл!дження вона зросла щодо попереднього досл!дження на 1,73 ! 7,2%.
Тварини, що одержували лактоамшоворин, перевершували по даному показнику к!з друго! досл!дно! групи.
У перший термш дослщження представники першо! дослщно! групи перевершували аналопв по даному показнику, що одержували споробактерин, на 10,4% (р<0,01). У другий термш дослщження ця р!зниця склала 15% (р<0,05), а в пщсумковий строк дослщження - 7,4%, через 10 д1б теля заюнчення застосування проб!отик!в - 17,5%.
Однак, справедливо в!дзначити, що зб!льшення бета-л!тично! активност! спостер!галося й у контрольнш груп!, але в групах юз, де застосовували проб!отики, значения даного показника були вищими.
Анал!зуючи данш таблиц! 2, сл!д в!дзначити, що вщносна фагоцитарна активн!сть нейтроф!л!в кров! (ФАНК) у першш досл!дн!й груп! спочатку зростала, а пот!м поступово знижувалася й до п!дсумкового дослщження була нижче фонових даних на 2,15% ! контролю - на 0,75%. Що стосуеться розглянутого показника в представниюв друго! досл!дно! групи, то вш спочатку зменшувався, поим зростав, знову знижувався й знову зб!льшувався. Правда, зм!ни при цьому були на р!вн! тенденц!й.
Здатшсть до активного зближення з об'ектом у нейтроф!л!в у середньому на 3% була вища в представниюв друго! дослщно! групи, кр!м одного дослщження через два тижш, коли даний показник був вищий на 5% у контрольнш груп!. Через 10 дшв теля припинення призначення споробактерину атракц!я нейтроф!л!в у дослщнш груп! не в!др!знялася в!д результату попереднього дослщження, ! була дор!вняна контролю.
Подальший анал!з таблиц! 2 евщчить про те, що якщо в перш!й досл!дн!й груп! в середньому кожний четвертий зр!лий нейтрофш, що зробив фагоцитоз, перебував у стади поглинання об'екта, то в представниюв друго!
149
дослано! й контрольно! груп розглянутий показник був в!дпов!дно менший на 15,4 1 30,08%.
Таблиця 2
Змша клггинних факто|Мв неспециф1чного захисту в тддослщних к1з, що __одержують пробштики_
Показник Час досл1дження, через
7 дшв 14 дшв 21 день 10 дшв шсля скасування курсу
Фон (п=4) 71,0±1,29
Фагоцитарна актившсть, % 75,5±1,89 70,0±0,82 69,5±1,71 73,5±0,96 71,0±2,4 69,0±129 70,5±1,71 67,5±2,06 68,0±2,16 69,5±0,96 68,5±1,50 68,3±0,32
Фон (п=4) 40,0±2,16
Атракщя 36,0±1,63 40,0±4,08 40,5±2,63 38,0±0,82 40,5±1,26 44,0±1,26 35,0±0,57 38,5±2,06 38,0±0,82 38,4±0,77 38,5±1,22 38,5±1,18
Фон (п=4) 24,0±2,45
Поглинання 24,5±1,56 22,0±1,41 20,0±2,16 26,0±0,82 22,5±3,40 18,5±1,36 24,0±0,63 21,0±1,29 19,0±0,73 26,5±0,66 22,0±1,04 19,3±0,65
Фон (п=4) 7,0±0,58
1нактиващя 11,0±0,58** 8,5±1,71 0,0±1,29 9,5±1,16 8,5±0,50 6,5±0,96 10,0±0,82 8,0±0,82 7,0±1,29 9,8±0,66 8,0±0,27 8,3±0,72
Фон (п=4) 1,69±0,40
Фагоцитарне число 1,73±0,03 1,67±0,11 1,74±0,09 1,6±0,45 1,61±0,03 1,67±0,08 1,57±0,56 1,70±0,53 1,79±0,03 1,53±0,03 1,62±0,06 1,66±0,05
Фон (п=4) 2,4±0,08
Фагоцитарна емшсть, 109/л 2,8±0,15 2,77±0,14 2,46±0,08 2,95±0,08 2,74±0,12 2,39±0,07 2,93±0,14 2,87±0,11* 2,45±0,09 2,89±0,07 2,5910,12 2,22±0,06
*р<0,05; **р<0,01
У чисельнику наведет значения досл1дних груп, у знаменнику - контрольноI.
Аналопчна законом1ршсть виявлена й по стади шактиваци фагоцитозу. У середньому за час спостереження в цш стади перебував кожний десятий (перша дослщна група), дванадцятий (друга) \ тринадцятий (контроль) зрший нейтрофш. Причому розходження м1ж показником першо! групи й фоном у перший тиждень досягли ктотних величин (р<0,01).
Що ж стосуеться штегрального показника кл1тинного неспециф1чного захисту - фагоцитарно! емност1 кров1, то вона повторюе вже описаш законом1рностг А саме найбшьшим (2,89 Г мшробних тш/мл) вона була у юз, що одержували лактоамшоворин, на 0,15 Г м.т. /мл менше в представниюв друго! дослщно1 групи й на 0,51 Г м. т. /мл - у контроле Важливо вщзначити, що через три тижш розходження у розглянутому параметр! в контрольнш \ другий дослщних групах стали достов1рними ((р<0,05).
150
Фагоцитарна актившсть макро- i мжрофапв е одним з головних ланок неспециф1чного захисту оргашзму. Це пов'язане з полшотентшстю функцш полд1морфноядерних лейкоцигав i кл1тин мононуклеарно! системи, що фагоцитуе . Вони не тшьки здшснюють фагоцитоз i ряд шших специф1чних функцш, але i е основними продуцентами лейюшв, деяких фракцш комплементу, л1зоциму, штнерферону, сприяють реал1зацп ¿мунно! вщповщг Вивчаючи фагоцитоз овець i велико! рогато! худоби, I. В. Лушников i В. М. Мешков (1979) звернули увагу на щентичшсть сезонних коливань фагоцитозу в цих вид1в тварин. Як правило, яскравше всього фагоцитарна актившсть нейтрофшв проявляеться восени й на початку зими, ripme - навесш, мш1мально
- ул1тку.
Висновки. 1. У результат! вивчення впливу лактоамшоворина й споробактерина на гуморальш фактори природно! резистентное^ оргашзму юз, було встановлено, що даш препарати пол1пшують показники неспециф1чного захисту орган1зму, а саме, благотворно впливають на бактерицидну, л1зоцимну й бета-л1тичну активност1 сироватки кров1, а також викликають picT нейтрофшв кров!.
2. Лактоамшоворин i споробактерин оказують активуючу д1ю на кл1тинш фактори неспециф1чного захисту орган1зму юз.
Л1тература
1. Антипов В. А. Использование пробиотиков в животноводстве / В. А. Антипов // Ветеринария. - 1991. - №4. - С. 55-58.
2. Salminen S. Demonstration of safety of probiotics - a revitw / S. Salminen, A . von Wright //Int. J. Food Microbiol. - 1998. - 44(2). - P.93-106.
3. Devidson G. P. Probiotics in pediatric gastrointestinal disorders / G. P. Devidson, R. N. Butler //Curr. Opin. Pediater. - 2000. Oct; 12(5): 477-81.
4. Gionchetti P. Probiotics in infective diarrhea and inflammatory bowel diseases P. Gionchetti, F. Rizzello, A. Venuturi, M. Campieri // J. Gastroenterol Hepatol. - 2000. - May; 15(5): 489-93.
5. Стегний Б. Т. Перспективи использования прибиотиков в животноводстве / Б. В. Стегний, С. А. Гужвинская // Ветеринария. - 2005. - №1.
- С. 3-6.
6. Titta J. K. Alteration of Canine Small-Intestinal Lacid Bacterium Microbiota by Feeding of Potential Probiotics / J. K. Titta, L. Minna // Microbiol. -2006. - Vol. 72(10). - P. 6539-6543.
7. Wynn S. G., Probiotics in veterinary practice. //J. Am. Vet. Med. Assoc. -2009. - Vol. 234(5). - P. 606-13.
8.Бухарин О. В. Ускоренный метод определения бета-лизинов в сыворотке крови / О. В. Бухарин, Б. В. Флоров, А. П. Луда // Мкробиология, эпидемиология и иммунология - 1972. - №2. - С.42.9.
9. Бухарин О. В. Фотонефелометрический способ определения бактерицидной активности сыворотки крови / О. В. Бухарин, В. Л. Созыкин //Фактори природного иммунитета. - Оренбург, 1972. - С. 43-45.
Рецензент - д.вет.н., професор Головач П.1.
151
