CC BY
82
7. Амоша О.1. Органiзацiйно-економiчнi Укра1т / О.1. Амоша // Ekohomíct. - 2007. - № 5. -мехашзми aKraBÍ3a^i' шновацшно! дiяльностi в С. 38-46.
Аннотация. Обоснована последовательность управления разработкой стратегии инновационной деятельности предприятия с использованием показателей оперативной деятельности производства на основе учета потребительской ценности. Определены направления сохранения и использования ресурсов производства в процессе творческого поиска конкурентных преимуществ.
Ключевые слова: : управление, стратегия, инновационное развитие, оперативная деятельность, потребительская ценность.
Summary. The sequence of management of development of enterprise innovation activity strategy with the use of operative performance of production on the basis of account of consumer value indicators is grounded. Directions of maintenance and usage of production resources in the process of creative search of competitive advantages are defined.
Keywords: management, strategy, innovation development, operative activity, consumer value.
Рецензент. д. е. н., професорСНУ ím. В.Даля Максимов В.В. Експерт редакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Сухорукова Т.Г.
УДК 330.341.1
ГУМАН1ТАРНА СКЛАДОВА ДЕРЖАВНО1 ШНОВАЦШНО1
ПОЛ1ТИКИ
Крдша О.Г., д.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
Сформовано ключове питання, в1д виршення якого залежить результати та ттенсивтсть 1нновацшно'1 дгяльностг в УкраХш - державна тдтримка науки, освгти з метою розвитку людського потенцгалу.
Ключовi слова: шновацшна полтика, шноващя, наука, освта, людський потенщал.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. В тепершнш час характерною рисою розвитку свггового ствтовариства е формування сощально-економiчно! системи, в якш домiнуючу роль грае шновацшна дiяльнiсть, як фактор, що забезпечуе конкурентш переваги вищого порядку. У цшому побудова шновацшно! економiки та системи управлшня нею полягають у принциповш реструктуризацп напрямiв розвитку, нових тдходах до обгрунтування прюритепв, значнш модершзацп методiв i форм використання ресурав на вах рiвнях шновацшно! системи, докоршнш трансформацп взаемодп "науки - бiзнесу - влади -сустльства".
Для вичизняно! економiки тенденщя економiчного зростання пов'язана, перш за все, зi збшьшенням ВВП при вiдсутностi ознак глибинних, яшсних змiн. Зберiгаеться сировина спрямовашсть економiки при одночасному недостатньому рiвнi розвитку шновацшно!
© Кiрдiна О.Г.
складово!. Вiдмова Укра!ни на початку незалежносп вiд прiоритетного науково-технолопчного розвитку, вiдсутнiсть системи державних прюритепв, виключення iз числа основних продуктивних сил - науки, передово! освгги та iнновацiй е головною проблемою для прискореного розвитку економiки держави. Цд нероздiльнi елементи iнновацiйного трикутника знань функцiонують незалежно один ввд одного, без будь-яко! координацп й загальних цiлей. Дiюча з 1999 р. Концепщя iнновацiйного розвитку Укра!ни вiдразу пiсля И прийняття була практично забута тому, що носить багато в чому декларативний i непослiдовний характер. В нш вiдсутнi необхiднi для ще! справи мотивацiйнi механiзми.
В моделi Р. Солоу як основш джерела стiйкого зростання економiки кра!ни видiляються так1 фактори, як прирют працездатного населення та капiталу у вах його видах; освоения нових технологш. При цьому в моделi показано, що
Вкник економ1ки транспорту i промисловост № 37, 2012
останнiй з наведених чиннишв, пов'язаний з шноващями, дае бiльше половини вкладу в економiчне зростання. На основi аналiзу розвитку американсько! економiки за перюд бiльше сорока рок1в, Р. Солоу зробив висновок, що з середньорiчного темпу приросту випуску в 2,9% за аналiзований перiод, 0,32% були пов'язаш з накопиченням капiталу, 1,09% - зi збiльшенням затрат пращ, а 1,49% - з техшчним прогресом. Тому нова парадигма економiчного зростання мае бути пов'язана з орiентацiею на iнновацiйну дiяльнiсть. В рамках ще! парадигми шновацп можна розглядати як магiстральний шлях, що забезпечуе постiйне зростання i процвиання як економiки кра!ни в цшому, так i окремих компанiй.
Сьогодш iнновацiйний розвиток не можна розглядати як тшьки створення i впровадження ново! технiки i технологи. Для переходу на шновацшний шлях розвитку економiки потрiбна активна комплексна шновацшна полiтика держави, що включае в якосп найважливiшого компонента гуманiтарну складову - розвиток людського потенцiалу на базi високорозвинених сфер науки, культури, освии. Це i визначило актуальшсть дано! статтi.
Анал1з останнгх до^джень та видтення невиршених частин загальног проблеми. Проблемам формування шновацшно! моделi розвитку й удосконаленню державно! шновацшно! политики присвяченi дослiдження провiдних вичизняних i зарубiжних учених, серед яких: Л. Антонюк, С. Аптекар, А. Гальчинський, Я. Жалiло, О. Дшкш, О. Лапко та iн. [1-6]. Ва цi нaуковцi вказують на шновацп як фактор економiчного зростання. При цьому основна увага придметься виробничому аспекту, завданням прискореного впровадження досягнень науково-техшчного прогресу у виробництво ефективно! ново! технiки та технологш. Гумaнiтaрнi аспекти проблеми доа так i не були достатньо дослщженими.
Метою статтi е вивчання гумaнiтaрно! складово! державно! iнновaцiйно! политики з акцентуванням уваги на наущ та освiтi як ключових факторах яшсного економiчного зростання в Укра!ш.
Виклад основного матерiалу до^дження. На сучасному етат, коли необхiдний перехш до суспiльствa та економiки, заснованих на знаннях, нaйвaжливiшими показниками цього переходу стають рiвень культури i освiченостi населення, стан нaцiонaльно! науки, здоров'я та ряд шших сощальних критерi!в i показник1в. У цьому полягае сутшсть гумaнiтaрно! складово!.
Незважаючи на величезнi втрати високояк1сного людського капиталу Укра!на зберiгaе один з найвищих у свiтi iндексiв освiченостi. Вона ще мае потужний науковий потенщал, здатний виконувати склaднi фундаментальш й приклaднi дослiдження й
багатогалузевий промисловий комплекс, на 30% орiентовaний на високотехнологiчне виробництво (машинобудування, приладобудування,
енергетика, aвiaцiйнi й космiчнi технологи, мaтерiaлознaвство та iн.). Проте в цшому розвиток економ^ нашо! кра!ни зараз набув характеру "вшновлення", а не «прискореного сталого розвитку», як це мае мюце для уах передових кра!н свiту. На жаль, за роки незалежносп Укра!на не змогла скористатися цими визначальними факторами розвитку суспшьства, не сформувала й не втшила в життя политику прiоритетного нaуково-технологiчного процесу i, як наслшок, була вiдкинутa в списку 104 кра!н свiту на 76 мюце за загальним iндексом мaкроекономiчного середовища, на 83 мiсце за загальним вдексом технологiй, на 97 мюце за iндексом суспiльних шститупв, залишаючись серед лiдерiв у цьому списку за рiвнем бюрократизму, корупцп.
За цих умов зовнiшнiй свит; що агресивно конкуруе за новi ринки й природнi ресурси, почав нав'язувати Укра!ш допомiжнi нiшi, що не належать до штелектуальних,
високотехнолопчних шляхiв розвитку. Зaзнaченi тенденцi!, безсумшвно, ведуть кра!ну до узбiччя светового прогресу. Вони зводяться до мaксимiзaцi! економiчно й екологiчно невигiдного сировинного експорту з одночасним збiльшенням високотехнолопчного товарного iмпорту. Через мехaнiзми зовшшнього кредитування й взaемодi! зi свиовими торгiвельними й фiнaнсовими оргaнiзaцiями Укра!ш пропонуеться зменшити спiввiдношення мiж власним виробництвом i споживанням. Деградуючий ринок пращ тдштовхуе кра!ну до зменшення пiдготовки фaхiвцiв за iнновaцiйною, креативною моделлю на користь репродуктивно!, що зрештою, веде до зниження освiтнього цензу наци.
Сьогодш необхщно пiдхiд до шновацп дещо розширити з врахуванням !! значення для пiдвищення якостi життя населення. Сутшсть поняття «iнновaцi!» як складно! економiчно! кaтегорi! нaйбiльш повно можна розкрити тшьки на основi комплексного шдходу, що враховуе !! основнi сутнiснi характеристики:
- по-перше, це - к1нцевий результат вах стaдiй iнновaцiйно! дiяльностi, тобто мaтерiaлiзaцiя, втiлення в практику нових шей, вшкритпв i винaходiв, нових наукових ршень, пaтентiв, iнформaцi! та шших штелектуальних нововведень, який може проявлятися на прaктицi у виглядi продукту або процесу;
- по-друге, здатшсть задовольняти ринковий попит. У цьому випадку iнновaцiя приймае товарну форму i вiдповiдно виступае як товар на ринку шновацш;
- по-трете, «iнновaцiя» - нaйвaжливiший фактор економiчного розвитку, постiйно поновлюваний i по суп невичерпний, що
В1сник економжи транспорту 1 промисловост1 № 37, 2012
знаходить свое вираження у впровадженнi ново! техшки i технологiï, у змiнi оргашзацшних структур, методiв управлiння тощо. У результата використання прогресивних нововведень економiчна система переходить на новий, бшьш високий рiвень розвитку;
- по-четверте, - соцiально-економiчний ефект вщ використання iнновацiй.
Сутнiсть шновацп як економiчноï категорiï проявляеться у вах зазначених позицiях, але найбшьш глибинна сутнiсна ознака, на думку автора статп, пов'язана з тдвищенням рiвня науково-технiчного потенщалу та якосп життя населения. У свою чергу, рiвень розвитку продуктивних сил, яшсть людського потенцiалу е матерiальною основою шновацш.
Однiею з головних особливостей постiндустрiальноï економiки, заснованоï на знанш, е те, що не додаткове залучення виробничих ресурсiв i не кшьшсне зростання виробництва, а нарощування людського потенщалу визначае устх або крах економiчного, соцiального i будь-якого шшого виду розвитку. Найбшьш динамiчною i ефективних складовою людського потенщалу е освiта i культура, стутнь володiння науковими знаннями та шформащею.
В Украïнi на шновацш дивляться виключно як на кшцевий продукт. Ця принципова методологiчна помилка призводить на практицi до дезштеграцп суб'ектiв iнновацiйноï дiяльностi. Сьогоднi вичизняна науково-освiтия сфера виведена за меж1 единого iнновацiйного процесу. Таке становище призвело до втрати ïï практично1' орiентованостi. Хоча наука е основою вае1' iнновaцiйноï дiяльностi, проявляеться тенденщя ввдчуження науки вiд вирiшения економiчних задач.
Iнновaцiйний тип розвитку сьогоднi - це не тшьки створення ново1' технiки, технологiï, пошук нових оргашзацшних методiв упрaвлiния. Сучасне розумiния шновацшного типу мае також включати як складову, нaвiть нaйвaжливiшу свою частину, розвиток людини, людського потенцiaлу на бaзi високорозвинених сфер науки, культури, освгга. Таким чином, на вщм^ вiд вузького розумiния iнновaцiйного типу розвитку, яке переважно зводиться до ново1' технiки i технологiï, широке розумiния iнновaцiйного типу розвитку включае соцiaльнi та гумaнiтaрнi аспекти людсько1' дiяльностi та збереження («заощадження») i вщтворення само1' людини.
Перехiд на шновацшний тип розвитку слiд розглядати як особливу або спецiaльну сощальну цiннiсть. Перш за все, якщо в розумiния iнновaцiйного розвитку включаеться розвиток людського потенцiaлу, то вже це перетворюе цей тип розвитку в особливу сощальну щншсть. Сьогодш потрiбний рiзкий поворот в бш розвитку всiеï iнтелектуaльноï сфери: науки, освгга,
культури, що становлять базис шновацшного типу розвитку.
1стотну частину турботи про тдтримку науки та практичну реaлiзaцiю ïï результaтiв мае нести держава. Свгговий досвiд також тдтверджуе, що державне регулювання виявляеться дiевим iнструментом доцiльного витрачання коштiв при побудовi ринковоï iнфрaструктури, орiентовaноï на використання конкурентних переваг, збереження та розвитку науково - техшчного та шновацшного потенщалу краши.
Пiдтримкa конкурентоспроможних науково-дослiдних i дослiдно-конструкторських роби; aктивноï iнновaцiйноï дiяльностi це вимагае довготривaлоï стрaтегiï держави, спрямовaноï на максимальне використання нащональних ресурсiв в комбшацп з використанням зaрубiжиих шновацшних технологiй i фiнaнсових коштiв.
В даний час особливоï aктуaльностi набувае розроблення та реaлiзaцiя стрaтегiï i тактики реформування внутрiшньо фiрмовоï науки як елемента iнновaцiйноï полiтики. Необхшно пiдтримувaти спiльнi дослiдження
внутрiшньофiрмових наукових шдроздшв з aкaдемiчними iнститутaми, Вузами. Такий зах1д дозволить забезпечити трансферт технологш за стaдiями iнновaцiйного циклу, i компенсувати недолш кaдрiв вищоï квaлiфiкaцiï та дослiдницькоï бази.
Необхiдно створення головноï передумови для сталого розвитку сощально орiентовaноï економiки - тдготовку високопрофесiйних фaхiвцiв у всiх галузях на основi безперервного цикл^ навчання i перепiдготовки кaдрiв, здатних здшснювати нaуково-технологiчну модернiзaцiю народного господарства. Основними задачами професiйноï освiти мають бути:
- пiдвищения якостi освгга та формування багатосторонньо розвинутоï особистосп спецiaлiстa, яка адекватна сучасному рГвню знань, та створення умов само aктуaлiзaцiï' осо6истостГ;
- формування ключових компетенцiй спецiaлiстa;
- розвиток умшня застосовувати знання на прaктицi.
Одними з зaходiв, як1 дуже вaжливi для освГти та вiдобрaжaють глобальш тенденцiï, е гумaнiзaцiя та гумаштаризащя, як1 мають забезпечити розвиток iндивiдуaльностi та особових якостей, при яких особа в своïй дГяльностГ буде враховувати потреби шших та держави.
Висновки. 1нноватившсть економiки залежить вщ творцГв iнновaцiй, 1'х квaлiфiкaцiï', iнновaцiйноï культури, мотивaцiï. Важливо, щоб творчий потенщал окремих особистостей та спшьнот, що створюють шновацп, був псно пов'язаний з тдприемництвом, зорiентовaний та
Вкник економ1ки транспорту i промисловосп № 37, 2012
високомотивований на досягнення конкретних цiлей у створенш i розповсюдженнi iнновaцiй. Ц завдання мають вирiшувaтися системно i спiльно освiтою, наукою, пiдприемництвом.
Головною метою державних зaходiв, спрямованих на вдосконалення системи освiти, е створення умов для приведення рiвня i якостi освiтнього потенцiaлу до вимог кадрового забезпечення iнновaцiйного розвитку Укра!ни. Ключовим завданням е подолання глибокого розриву, який склався мiж наукою Укра!ни i розвинутими кра!нами в умовах оплати пращ i вимогливосп до системи формування кадрового потенщалу науки. Вирiшення цих, а також шших, зазначених в «Стратеги шновацшного розвитку Укра!ни на 2010-2020 роки в умовах глобaлiзaцiйних виклишв» завдань, здатне кардинальними чином змшити ситуащю в iнновaцiйнiй сферi економiки Укра!ни.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Антонюк Л. Л. Конкурентоспроможшсть нaцiонaльно! економiки в умовах глобaлiзaцi!
[Текст]: автореф. дис. на здобуття наук. степеня докт. екон. наук: спец. 08.05.01 «Свггове господарство i мiжнaроднi економiчнi вшносини» / Л. Л. Антонюк. — Ки!в, 2004. — 32 с.
2. Аптекарь С. Развитие конкуренции в Украине [Текст] / С. Аптекарь, А. Жамойда // Экономика Украины. - 2009. - № 7 (564). - С. 13 -21.
3. Гальчинский А. Методология анализа экономической глобализации: логика обновления [Текст] / А. Гальчинский. - 2009. - № 1(558). - С. 4-18.
4. Инновационная экономика [Текст] / [Дынкин А. А., Грачев М. В., Иванова Н. И. и др.].
- М.: Наука, 2001. - 294 с.
5. Лапко О. 1нновацшна дiяльнiсть у системi державного регулювання: моногрaфiя [Текст]/ О. Лапко— К.: 1нститут економ. прогнозування НАН Укра!ни, 1999. — 342 с.
6. Проблеми та прюритети формування шновацшно! моделi розвитку економiки Укра!ни [Текст] / [Жалшо Я. А., Архiереев С. I., Базилюк Я. Б. та ш.]: за ред. Я. А. Жалшо. - К.: Н1СД, 2006.
- 120 с.
Аннотация. Сформированный ключевой вопрос, от решения которого зависит результаты и интенсивность инновационной деятельности в Украине - государственная поддержка науки, образования с целью развития человеческого потенциала.
Ключевые слова: инновационная политика, инновации, наука, образование, человеческий потенщал.
Summary. Formed a key issue, the solution of which depends on the results and the intensity of innovation activity in Ukraine - state support for science education to human development.
Keywords: innovation policy, innovation, science, education, human capacity.
Експерт редакцшног колегП к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
УДК 336.228:330.3
КОНЦЕПЦ1Я УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
МискЫа О. О., ст. викладач (НУДПС Украти)
Висвгтлено концепцт удосконалення податкового регулювання 1нвестицтно1 дгяльностг, яка тдпорядкована тдвищенню ефективностг реал1зацп регулюючого потенцгалу податково'1 полтики Украти у iнвестицшнш сфер1.
Ключовi слова: концепця, податковерегулювання, твестицшна дшльтсть.
Постановка проблеми та и зв'язки з регулювання швестицшною дiяльнiстю вщграе науковими та практичними завданнями. податковий шструментарш. Являючись складовою Важливу роль в системi методiв державного фокально! полггики вш забезпечуе перерозподш
© Мискша О.О.
Ысник економжи транспорту i промисловосл № 37, 2012
