Грузоподъемность пролетных строений и установления режима движения поездов по мостам, эксплуатируемых Текст научной статьи по специальности «Механика и машиностроение»

УДК 624.21

В. П. ТАРАСЕНКО (ДПТ)

ВАНТАЖОП1ДЙОМН1СТЬ ПРОГ1ННИХ БУДОВ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЖИМУ РУХУ ПО1ЗД1В ПО МОСТАХ, ЩО ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ

Розглядаеться методика визначення класiв за вантажопiдйомнiстю металевих та залiзобетонних прого-нових будов залiзничних мостiв, що експлуатуються, i рухомого складу зал1зниць за дiею на мости. На ос-новi порiвняння класiв прогонових будов i рухомого складу встановлюеться можливiсть та умови руху су-часного рухомого складу по мостах.

Рассматривается методика определения классов по грузоподъемности металлических и железобетонных пролетных строений эксплуатируемых железнодорожных мостов и подвижного состава железных дорог по воздействию на мосты. На основании сравнения классов пролетных строений и подвижного состава устанавливается возможность и условия движения современного подвижного состава по мостам.

The paper examines a method of classifying metallic and reinforced concrete span structures of the operated railway bridges into carrying capacity and of the railway rolling stock into degree of the impact on bridges. On the basis of comparison of the classes of span structures and rolling stock, the possibility and conditions of running modern rolling stock on the bridges are determined.

На зашзницях Укра!ни експлуатуються мости р1зномаштних конструктивних форм, яю збудо-ваш в р1зний час за вщповщними нормами розра-хункових навантажень та характеристик мщносп матер1алу прогонових будов, мають р1зт ф1зич-ний стан { вантажошдйомшсть.

Зпдно з вимогами Правил техшчно! експлуа-тацл зашзниць Украши та шструкцл [1] уа мости зашзнично! мереж класифшуються за вантажошд-йомшстю з метою визначення умов пропуску по них сучасних по!зних навантажень, включаючи важкi транспортери, консольн крани, та виршен-ня питань тдсилення, ремонту або зашни споруд.

Розрахунок фактично! вантажошдйомносп прогонових будов металевих мост1в, що експлуатуються, методом класифшацп проводиться у вщповщносп з вимогами галузевого стандарту Укра!ни ГСТУ 32.6.03.111-2002 [2], роз-робленого в ГНДЛ штучних споруд Д11Ту (ке-р1вник - канд. техн. наук В. I. Борщов).

Розрахунок моспв, що експлуатуються, можна проводили аналопчно розрахунку нових моспв. Однак такий спос1б виявляеться дуже трудомют-ким у зв'язку з тим, що при кожному тдвищенш рухомих навантажень (при введены в обертання нових бшып важких локомотив1в 1 вагошв) необ-

хвдно було б виконувати ва розрахунки елеменпв прогонових будов на нове навантаження.

Сутшсть кшьюсно! розрахунково! ощнки вантажотдйомност прогонових будов методом класифшацп полягае в тому, що для кожного робочого елемента конструкцп з ураху-ванням його ф1зичного стану визначаеться величина максимального тимчасового вертикального р1вном1рно розподшеного наванта-ження к, д1я якого е безпечною для даного елемента. Цю величину виражають в одини-цях умовного еталонного по!зного наванта-ження, а число таких одиниць називають кла-сом К елемента за вантажошдйомшстю I ви-значають за формулою

K =

к

ket (1 + Ц)'

(1)

де ket - нормативна iнтенсивнiсть еталонного

навантаження, кН/м; (1 + р.) - динамiчний кое-

фiцieнт для еталонного навантаження.

Як еталонне навантаження використовусть-ся навантаження за розрахунковою схемою Н1 1931 р. (рис. 1).

В

а

о

LT1

8

Я

8

8

8

Щ

10 кН/м

Рис. 1. Схема еталонного навантаження Н1 1931 р.

Величини е^валентних навантажень для розрахунковох схеми Н1 1931 р. в залежносп вiд довжини лшп впливу X i коефiцieнта а, що ха-рактеризуе положення вершини лшп впливу (для перерiзу на опорi а = 0, для перерiзу в серединi прогону а = 0,5), наведет в таблищ.

Таблиця

Екчива. 1СИ'пм навантаження для розрахунковоТ схеми Н1 1931 р., кН/м коли (без динамiки)

X, м а = 0 а = 0,5 X, м а = 0 а = 0,5

1 70,0 70,0 40 16,5 14,4

2 42,0 35,0 45 16,1 14,4

3 34,2 25,1 50 15,8 14,3

4 31,5 24,5 60 15,1 13,7

5 29,1 24,1 70 14,6 13,2

6 28,0 22,6 80 14,1 12,7

7 27,1 22,6 90 13,7 12,2

8 26,3 22,8 100 13,4 11,8

9 25,1 22,3 110 13,2 11,5

10 24,2 21,6 120 12,9 11,3

12 22,9 19,8 130 12,7 11,1

14 21,6 18,8 140 12,6 11,0

16 20,3 18,2 150 12,4 10,8

18 19,5 17,9 160 12,3 10,7

20 18,8 17,4 170 12,1 10,6

25 17,7 15,9 180 12,0 10,6

30 17,3 15,2 190 11,9 10,5

35 17,0 14,6 200 11,8 10,5

ною стшкою та балок прохзнох частини врахо-вуеться основне сполучення навантажень, що включае постiйне навантаження i тимчасове навантаження вщ рухомого складу.

Для окремих елементiв прогонових будов з нас^зними головними фермами (портальних рам i поясiв з прогонами 55 м i бiльше) прово-дяться також розрахунки у разi додаткового сполучення навантажень, до якого, ^м навантажень основного сполучення, включаеться дiя вiтру та гальмування. Для моспв на кривих враховуеться центробiжна сила.

У розрахунках враховуеться змщення осi коли вiд оа прогоновох будови (у разi його наявно-стi) i фактичне розподшення постiйного навантаження мiж головними фермами та балками.

Вантажошдйомшсть головних балок прогонових будов з суцшьними стшками i балок прохзно! частини повинна визначатись на основi розрахунюв:

- на мщшсть за нормальними напружен-нями;

- на мщшсть за дотичними напруженнями;

- на мiцнiсть поясних заклепок (бол^в) або поясних швiв;

- на загальну стiйкiсть балок;

- на мюцеву стiйкiсть стiнки балок;

- на витривалють за нормальними напру-женнями.

Для балок прохзнох частини додатково проводиться розрахунок прикршлення поздовжшх балок до поперечних i поперечних балок до го-ловних ферм.

Величина допустимого вертикального тимча-сового навантаження к, кН/м коли, вщ рухомого складу при розрахунках на мщшсть за нормаль-ними напругами визначаеться за формулою

Допустиме вертикальне навантаження к ви-значаеться на основi розрахункiв елемента на мщшсть, витривалють, стшкють (для стиснутих елеменпв), а також за мiцнiстю стиюв i прикр> плень елементiв. Величина допустимого навантаження к залежить вщ матерiалу конструкцп (розрахункового опору металу), геометричних характеристик перерiзу елемента (площi поперечного перерiзу, моменту опору, кшькосп заклепок та бол^в i т. iн.), характеру роботи елемента у складi прогоновох будови, постiйного навантаження, шших навантажень i умов роботи. Розрахунок вантажопщйомност прогонових будов моспв, що експлуатуються, як i розрахунки при проектуванш нових моспв, проводиться за граничними станами. Для металевих про-гонових будов з головними балками iз суцшь-

к = -

1

в^ О,

-(0,001тЯ1Щ)-в ррО р ), (2)

де вv - частка тимчасового вертикального навантаження вщ рухомого складу на одну балку з урахуванням ексцентриситету; п^ - коефщ> ент надшносп для вертикального навантаження вщ рухомого складу; Qv, Ор - площi лшп

впливу згинального моменту, якi завантажу-ються вiдповiдно рухомим складом та постш-ним навантаженням, м2; 0,001 - коефщент розмiрностi; т - коефщент умов роботи; Я -основний розрахунковий ошр матерiалу балки, МПа; х - поправочний коефiцiент до розрахункового моменту опору; Wo - розрахунковий момент опору поперечного перерiзу балки, см3;

в р - частка постшного навантаження, яка при-падае на одну балку; р = ^ пр1 • р1 - сумарна

розрахункова iнтенсивнiсть постiйних наван-тажень, кН/м коли, де р1 i пр1 - iнтенсивнiсть

та коефщент надiйностi кожного з постiйних навантажень, що дiють на балку.

Розрахунок за нормальними напругами проводиться для перерiзiв, в яких дiе максималь-ний згинальний момент, змшюеться величина перерiзу або е дефекти, яю впливають на ван-тажошдйомнють балок.

При розрахунках балок за нормальним на-пруженням на витривалють враховуеться кое-фiцiент зниження розрахункового опору металу i коефiцiент зменшення динамiчно! дп тимча-сового навантаження 9, а допустиме вертика-льне тимчасове навантаження визначаеться за формулою

к = —О(0,001уwmRWo - врр'Ор ) , (3)

де р' = ^ р1 - сумарна нормативна штенсив-

нють постiйних навантажень, кН/м коли.

Коефщенти у№ i 9 приймаються за вказiв-ками [2].

Допустиме вертикальне навантаження у розрахунках на мщнють за дотичними напругами перевiряеться для перерiзу на опорi за формулою

к = -

1

(

ВЛ,ПЛ, ^^^ V

0,075тЯ/бр5

Л

Sl

-в Рр° р

бр

(4)

де ОV, Ор - площi лiнiй впливу поперечно!

сили, яю завантажуються вщповщно вертика-льним тимчасовим навантаженням вщ рухомо-го складу i постшним навантаженням, м; 1бр -

момент шерцп брутто поперечного перерiзу балки вщносно !! нейтрально! осi, см4; 5 - тов-щина стшки балки, см; $бр - статичний момент

брутто вщичено! частини поперечного перерiзу балки, який розглядаеться вщносно його нейтрально! оа, см3.

Перевiрка на загальну стiйкiсть балки (стш-кють стиснутого пояса) проводиться з визначен-ням допустимого навантаження за формулою

к = -

1

в,,п,,О,

-(0,001фтЯ^^р-в ррО р ), (5)

де Ор, ОV - площi лшш впливу згинального моменту балки для перерiзу стиснутого поясу

в середит вiльноl довжини, яка розглядаеться, м ; ф - коефщент поздовжнього згину у залежностi вiд умовно! гнучкостi поясу iз площини бал-

2 0 • ки 2 = — та вщносного ексцентриситета

г

1 = 0 (¡0 - вiльна довжина, см; г =

'бр

К

рад>

бр

ус iнерцi!, см; ^р - момент iнерцi! пояса iз площини балки у поперечному перерiзi в серединi вiльноl довжини стиснутого поясу, см ; Кбр -

площа брутто поперечного перерiзу стиснутого пояса балки, см2); Wбр - момент опору брутто

всього поперечного перерiзу балки для !! стиснутого волокна вiдносно горизонтально! ош, см3.

У галузевому стандарт ГСТУ 32.6.03.1112002 наведет необхщш розрахунковi формули для шших указаних вище перевiрок.

Вантажопiдйомнiсть елеменпв наскрiзних головних ферм обов'язково визначаеться у !х поперечних перерiзах за мщнютю i витривалю-тю. Для елеменпв ферм, якi зазнають стиснен-ня, необхiдно визначати вантажопiдйомнiсть також за стшкютю. Для стикiв i прикрiплень елементiв головних ферм вантажошдйомнють визначаеться тiльки розрахунками на мщшсть. Вузловi фасонки перевiряються на виколюван-ня та продавлювання по найбшьш небезпечних контурах.

Допустиме тимчасове навантаження, кН/м колi!, для елементiв наскрiзних головних ферм у розрахунках на дда постiйних навантажень i тимчасового вертикального навантаження вщ рухомого складу визначаеться за формулами:

• при розрахунках на мщшсть

к = -

1

Bvnv О,

\0,ЫЯ0 -ВррОр );

(6)

при розрахунках на витривалють

к = -9— (0, т- в рр'Ор ); (7)

Bv9Оv

• при розрахунках на стшкють

к = —(тфЯО + в ррО р ). (8)

BvnvОvV '

При розрахунках iз врахуванням сполу-чення вертикальних (постшного i тимчасового) i горизонтальних (вiд дi! в^ру i гальму-вання) навантажень допустиме тимчасове на-вантаження, кН/м коли, визначаеться за на-ступними формулами:

к =

при розрахунках на мщшсть 1

х(0,1тЯв-вррОр -nwцwSw);(9)

к =

при розрахунках на стшкють 1

I1 + ^г )

х(0,1тфДа + вррО,р -nwцwSw).(10)

У формулах (6)-(10) позначено: ву, вр -

вщповщно частка вертикального навантажен-ня вщ рухомого складу або постшного наван-таження, яка припадае на одну ферму; п, пк -

коефщ!енти надшносп вщповщно для вертикального навантаження вщ рухомого складу 1 вгтрового навантаження; Оу, Ор - площ1 лшш

впливу нормальних зусиль в елементах ферм, яю завантажуються вщповщно рухомим складом та постшним навантаженням, м; т - кое-фщ!ент умов роботи; Я - основний розрахун-ковий ошр металу прогоново! будови, МПа; G -розрахункова площа поперечного перер1зу елемента, або розрахункова площа його при-кршлення, см2; р - величина розрахункового постшного навантаження у розрахунках на мщшсть { стшкють, кН/м коли; 0 - коефщ> ент, яким враховуеться зменшення динам1чно-го впливу тимчасового вертикального наван-таження при розрахунках на витривалють; р' -сумарна штенсивнють постшного нормативного навантаження на головш ферми при розрахунках на витривалють, кН/м коли; Sw -осьове зусилля вщ в1трового навантаження в елемент пояса, який розраховуеться, кН; -коефщ!ент, яким враховуеться вплив навантаження в елементах поясу ферми, в р1вн1 якого вщбуваеться !зда.

У формули (2)-(10) шдставляються абсолю-тн значення Оу, Ор I Sw. Знак «м!нус» у формулах (8) { (10) приймаеться у тому раз!, коли Оу 1 Ор мають один { той же знак, а «плюс» -

при р1зних знаках.

Додатков! формули, таблиц I графши та не-обхщт вказ1вки для розрахунюв елеменпв балок I ферм наведен в галузевому стандарт [2].

Вантажошдйомшсть прогоново! будови в цшому визначаеться мшмальним класом К йо-го елеменпв. При необхщносп тдсилення його

треба проводити, починаючи з елеменпв, яю мають найменш! класи.

Клас прогоново! будови за вантажотдйом-нютю е величиною, достатньо стабшьною, 1 не змшюеться в умовах, коли не з'являються де-фекти, що впливають на вантажошдйомшсть (короз1я металу, трщини, мехатчт пошко-дження { т. ш), не збшьшуеться постшне навантаження, наприклад, шд час замши мостового полотна з укладанням безбаластних зал1зобе-тонних плит або не накопичуються з часом сут-тев1 втомлювальн пошкодження металу.

Розрахунок тдсилення металевих прогоно-вих будов зпдно з галузевим стандартом [2] проводиться також у форм! класифшацп.

Основш принципи оц!нки вантажотдйом-ност! зал!зобетонних прогонових будов методом класифшацп аналог!чн! принципам класи-ф!кац!!' за вантажоп!дйомн!стю металевих прогонових будов.

Класифшащя за вантажошдйомнютю зал> зобетонних прогонових будов затзничних мос-т!в та визначення умов !х експлуатац!! проводиться на основ! нормативного документа Укр-затзнищ ЦП-0085 [3], розробленого в ГНДЛ штучних споруд Д11Ту (кер!вник - канд. техн. наук В. I. Борщов).

При визначенш вантажошдйомност! затзо-бетонних прогонових будов враховуеться !х стан, а саме:

- фактична м!цн!сть бетону та арматурно! стал! прогонових будов;

- ф!зичний стан конструкц!й (наявн!сть дефекпв, пошкоджень, що з'явилися у проце-с! експлуатац!!; вплив атмосферних та шших фактор!в, що знижують вантажошдйомшсть будови);

- фактична товщина шару баласту шд шпалою на прогоновш будов!;

- якють заводського виготовлення ! монтажу прогонових будов, а також !х п!дсилення або ремонту;

- фактичне зм!щення ос! кол!! в!дносно ос! прогоново! будови;

- конструкщя прогоново! будови ! окре-мих !! деталей.

Визначення вантажошдйомност! затзобе-тонних прогонових будов здшснюеться методом класиф!кац!! за граничними станами на м> цн!сть та витривалють, а також у раз! потреби, на трщиностшкють. Спочатку для кожного елемента прогоново! будови, як ! для металевих моспв, розраховуеться максимальна величина допустимого вертикального тимчасового нава-нтаження к, кН/м кол!!, вщ рухомого складу.

Клас елемента затзобетонно! прогоново! будови в залежносп вiд допустимого наванта-ження к визначаеться за формулою

К =

^к

(1 + ^з )

(11)

де у - коефщент, який вводиться для ушфша-цi! результатiв класифiкацi! головних балок ме-талевих та залiзобетонних прогонових будов i обчислюеться за формулою

1 + -

21

30 +1 р

у = -

1 + -

27

30 +1 р

(¡р - розрахунковий прогон головних балок, м); ке( - нормативна штенсившсть еталонного на-вантаження за розрахунковою схемою Н1 1931 року; (1 + цз) - динамiчний коефiцiент для еталонного навантаження при класифшацп затзо-бетонних прогонових споруд, який визначаеться в залежносп вщ товщини баласту пiд шпалою згiдно з вимогами Правил [3].

Визначення вантажошдйомносп затзобе-тонних прогонових будов включае розрахунки в перерiзах плити баластового корита та головних балок. Як розрахунковi перерiзи для плити баластового корита та головних балок слщ розглядати:

- перерiз у мющ заробки плити в ребро для консольно! !! частини;

- перерiзи в мiсцях заробки та в середеш прогону плити для монол^но! !! частини мiж ребрами;

- перерiз у серединi прогону головно! балки;

- опорний перерiз головно! балки.

Додатково для плити та головних балок

прогоново! будови розрахунки проводяться в перерiзах, яю мають:

- вщгини та обриви стержшв робочо! ар-матури;

- рiзнi змiни геометричних розмiрiв балок;

- дефекти, що можуть впливати на ван-тажопiдйомнiсть будови.

Оцiнка вантажопiдйомностi затзобетонних прогонових будов, що експлуатуються на мереж! затзниць Укра!ни, в залежносп вщ наяв-ност техшчно! документацi! виконуеться р!з-ними способами, а саме:

- за опалубними та арматурними крес-леннями (спошб 1);

- шляхом пор!вняння розрахункових норм проектування прогонових будов !з сучас-ними нормами (спос!б 2);

- прив'язкою параметрiв прогоново! будови, що експлуатуеться, до прогоново! будови, вантажошдйомшсть яко! була визначена раш-ше, або до проектiв повторного застосування (спос!б 3).

Перший спошб е основним i його слщ вико-ристовувати у випадку наявносп достов!рних арматурних креслень та даних про матерiали, !з яких виготовлена прогонова будова.

Розрахунковi формули, таблищ, графiки, довщков! матерiали та необхщш вказiвки до розрахункiв вантажопiдйомностi плити i головних балок залiзобетонних прогонових будов наведенi в Правилах [3].

Для ощнки можливост пропуску по мостах рухомий склад залiзниць (локомотиви, вагони, важкi транспортери, консольш крани та шш! спещальш навантаження) класифiкують за дiею на мости. Класифшащя рухомого складу поля-гае в тому, що його вплив на прогонов! будови (екв!валентне навантаження) з урахуванням динамiчного коефщента виражають також у одиницях еталонного навантаження. При цьому число одиниць еталонного навантаження К0) називають класом рухомого складу за дiею на елементи моста i визначають за формулою

К =

к0 (1 + ^0 ) кеГ (1+ Ц)

(12)

де к0 - еквiвалентне навантаження для рухомого складу, який шдлягае класифiкацi!, кН/м кол!!; (1 + ^0 ) - динамiчний коефщент для рухомого складу, який класифшують; ке( - еквiвалентне навантаження для по!зда за схемою Н1 1931 року, кН/м кол!!; (1 + ц) - динамчний коефiцiент

для еталонного навантаження, який слщ прийма-ти таким, як для по!зда з паровою тягою.

Екв!валентш навантаження к00 ! ке( слщ приймати для одше! ! т!е! ж лшп впливу.

Екв!валентш навантаження ! класи рухомого складу обчислюють для трикутних лшш впливу довжиною 1... 200 м при трьох положеннях вершин (при а = 0, а = 0,25 , а = 0,5 ).

Величини екв!валентних навантажень для рухомого складу, який класифшують, визначають з урахуванням параметр!в лшш впливу. Для рухомого складу як системи зосереджених сил з вщомими величинами сил (навантажен-ням на ос!) ! вщстанями м!ж ними штесившсть екв!валентного навантаження к0), кН/м кол!! розраховуеться за формулою

IРУ

к0 =-

О

де Р, - навантаження на >ю вюь рухомого складу; у - ордината лши впливу тд силою Р,; О - площа лши впливу, що завантажуеться.

Максимальною величина к0 буде тод1, коли один ¡з вантаж1в (критичний вантаж) знахо-диться над вершиною лши впливу. При розра-хунках на ЕОМ, встановлюючи послщовно над вершиною лши впливу кожну вюь по!зда, зна-ходять саме невипдне положення навантаження { максимальну величину к00.

Рухомий склад затзниць характеризуеться великою р1зномаштнютю за навантаженнями на вюь, !х кшькютю та вщстанню м1ж осями у склад по!зда.

Характеристика вс1х вид1в рухомого складу затзниць Укра!ни та результати класифшацп (екв1валентн1 навантаження к0) та класи К0) за д1ею на мости навантажень вщ локомотив1в р1зних титв { серш, вагошв р1зного призначен-ня, багатовюних транспортер1в вантажотдйом-нютю 100_ 500 т та консольних крашв у транспортному { робочому положеннях наведет в нормативноиу документ Укрзал1знищ ЦП -0093 «1нструкщя з визначення умов пропуску рухомого складу по металевих та затзобетон-них зал1зничних мостах» [4].

У зазначенш шструкци наведет таблиц ек-в1валентних навантажень { вщповщних !х кла-с1в за д1ею на мости для р1зних тишв рухомого складу, що обертаеться на мережi затзниць Укра!ни.

В 1нструкци [4] наведет екв1валентн1 навантаження та класи зчетв з однотипних локомо-тив1в або вагошв. Для по!зд1в, як сформован з локомотив1в та вагошв р1зних тишв або перспективного рухомого складу з шшими характеристиками, при визначенш величин екв1вален-тних навантажень та клашв можна використо-вувати спещально розроблен програми для розрахунку на ПОМ.

1з метою перев1рки можливосп пропуску рухомого складу по прогоновш будов1 проводиться пор1вняння клаав елемеппв прогоново! будови з класом рухомого складу. Пор1вняння клашв еле-менпв прогоново! будови з вщповщним класом рухомого складу, який обертаеться на д1лянщ або плануеться до введення, дозволяе зробити висно-вки про те, чи задовольняе це навантаження даний елемент або вся прогонова будова в цшому за своею розрахунковою здатшстю.

При пор1внянт клас1в елемеипв прогонових будов за мщнютю та стшкютю з класами рухомого складу можлив1 таю випадки:

• якщо К0 < К , рух тимчасового навантаження вщбуваеться без обмеження швидкосп (1з встановленою на дшьнищ швидкютю);

якщо К0 > К, але К0

(1 + м)

< К.

рух навантаження можливий з обмеженням швидкостц

• якщо К0 > К 1

К0

(1 +

> К,

рух навантаження по прогоновш будов1 немож-ливий нав1ть з обмеженням швидкосп { потр1б-н шдсилення або замша конструкцн.

Для по!зд1в з тепловозною 1 електровозною тягою, вагошв { транспортер1в у випадку, коли за результатами розрахунюв елеменпв прогонових будов на мщнють { стшкють К0) > К , а

К0

(1 +

< К,

величина допустимо1 швидкост1 визначаеться за графшами рис. 2 або за формулою

V = -

60 ^0

К

Л

+ ^0 )-1

V К0

(13)

де К { К0 - класи елеменпв прогоново! будови I рухомого складу, що визначаються за формулами (1), (11) та (12); (1 + ^0 ) - динам1чний ко-ефщ1ент для вщповщного рухомого складу (ц0 - динам1чна добавка).

Величина динам1чно! добавки ^0 в формул1 (13) 1 на рис. 2 розраховуеться за формулами:

• для металевих прогонових будов

= 21

М*0 =~ -;

30 + Х

• для зашзобетонних прогонових будов у ра-з1 товщини шару баласту тд шпалою до 0,25 м

^0 =

15

20 +1 р

• для затзобетонних прогонових будов у раз1 товщини шару баласту тд шпалою в межах 0,25...1,00 м

^0 =

20 (1 - И )

20 +1 р

де X - довжина завантаження лши впливу, м; Иб - товщина баласту тд шпалою, м (у раз1 Иб < 0,25 I Иб < 1,00 м приймаеться вщповщно Иб <0,25 { Иб < 1,00 м).

\т

и

1,0

Ц9

Ц8

Ц6

Ц5

-Г-1-1-1-

Область 1 мо, при якж рух

можлиеи?! без обмежвння шеидкпст1 (з встаноЕленою шеидкгстю)

и =60

м =50

м = 40

и =25

и = 15

Ц6 Ц7

Рис. 2. Граф1ки для визначення швидкосп руху тимчасового навантаження

Для по!зд!в з паровою тягою величина допустимо! швидкосп визначаеться зпдно з вказ!в-ками галузевого стандарту [2].

У раз! недостатнього класу прогоново! бу-дови лише за витривалютю обмеження швидкосп руху навантаження не вводиться, але не-обхщно передбачити в плановому порядку шд-силення вщповщних елеменпв.

За вантажошдйомнютю для вс!х моспв, що експлуатуються, кр!м класу, встановлюеться ще укрупнений показник - категор!я. Вс мости розподшеш на п'ять категорш. До категорп I вщносяться мости без суттевих дефектов, як! розраховаш на навантаження Н8 та С14 ! мають значний запас вантажошдйомносп. Мости категорп II та III забезпечують пропуск вс!х нава-нтажень, що обертаються на мереж! затзниць у даний час, включаючи транспортери ванта-жошдйомнютю до 300 т !з швидюстю не менше 25 км/год ! транспортери вантажошдйомнютю бшьше 300 т !з швидюстю не менше 15 км/год. До категорп IV вщносяться мости, як! забезпечують пропуск по!зд!в !з вагонами з погонним навантаженням 75 кН/м кол!!, а також транспо-

ртер!в вантажошдйомшстю до 300 т включно !з швидюстю не менше 15 км/год. Ус! шш! мости, як! не вщповщають вимогам категорш ^ГУ, вщносять до категорп V.

Екв!валентш навантаження та класи наван-тажень, як! вщповщають вантажошдйомносп моспв вказаних категорш, наведен! в галузево-му стандарт! [2].

БШЛЮГРАФИНИЙ СПИСОК

1. !нструкщя по утриманню штучних споруд, ЦП -0054. - К., 1999. - 96 с.

2. ГСТУ 32.6.03.111-2002. Правила визначення вантажопвдйомносп металевих прогонових бу-дов зал1зничних моспв. - К.-Д., 2003. - 382 с.

3. Правила визначення вантажошдйомносп бал-кових прогонових будов затзничних моспв, ЦП - 0085. - Д., 2003. - 404 с.

4. Шструкщя з визначення умов пропуску рухомо-го складу по металевих та затзобетонних зал1з-ничних мостах, ЦП - 0093. - К., 2002. - 302 с.

Надшшла до редколегп 05.05.2004.