Гранулоцитарно-макрофагальний колоніестимулюючий фактор при хронічному обструктивному захворюванні легень: клініко- анамнестичні детермінанти

Конопкіна Л. І.

УДК 616.24-007.272-036.1-002.7-071.1

ГРАНУЛОЦИТАРНО-МАКРОФАГАЛЬНИЙ К0Л0Н1ЕСТИМУЛЮЮЧИЙ ФАКТОР ПРИ ХР0Н1ЧН0МУ 0БСТРУКТИВН0МУ ЗАХВ0РЮВАНН1 ЛЕГЕНЬ: КЛ1Н1К0-АНАМНЕСТИЧН1 ДЕТЕРМ1НАНТИ

Конопкта Л.1.

Днтропетровська державна медична академ1я,

кафедра факультет сько'Г терапЛ та ендокринологи

(зав. - член-кор. АМН Украши, д. мед. н., професор Т.О.Перцева)

Известно, что хроническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ) ассоциируется с системным хроническим воспалением, проявляющимся повышением сывороточных маркеров, включая гранулоцитарно-макрофагальный колониестимулирующий фактор (ГМ-КСФ). С целью изучения роли ГМ-КСФ в формировании и прогрессировании ХОЗЛ нами были изучены некоторые его клинико-анамнестические детерминанты: влияние пола больных, статуса табакокурения, стадии заболевания и фазы патологического процесса. Установлено, что инициация формирования патологического процесса ассоциируется с повышенным уровнем ГМ-КСФ в сыворотке крови больных ХОЗЛ. Женский пол является фактором риска развития системных эффектов при ХОЗЛ, а табакокурение у них - дополнительным риск-фактором.

Ключевые слова: хроническое обструктивное заболевание гранулоцитарно-макрофагальный колониестимулирующий

На сьогодышнм день значна ктькють наукових пу-блкацм присвячуеться висв1тленню одного ¡з найакту-альыших питань пульмонологи, пов'язаного ¡з прогре-суванням хроннного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та пошуком засобв його уповтьнення [4, 5]. Вивчаеться роль локального залалення у посту-ловому формуваны патологнних змЫ у дихальних шляхах хворих на ХОЗЛ, який охоллюе бронхи, парен-х1му, легенев1 судини та проходить за учасл кпп"инних \ молекулярних факторв. Доведено, що саме активоваы кл1тини хроннного запалення (нейтрофли, моноцити-макрофаги, Т-л1мфоцити) е джерелом величезноТ кть-косл молекул запалення, котр1 зрештою призводять до тканевоТ деструкцп легень та ремоделювання дихальних шляхю при ХОЗЛ [6, 12]. Не дивлячись на те, що \ системне хроннне запалення визнане одним ¡з механь змв прогресування патологнного процесу при ХОЗЛ [12, 13], на вщмЫу вщ локального хроннного запалення про нього вщомо значно менше.

До молекулярних факторю запалення вщносять тага мед1атори як цитокши \ молекули штинноТ адгезп (ад-гезивы молекули), а також протеази. Група цитогаыв об'еднуе ¡нтерлейгани, ростов! та туморнекротичы фак-тори, хемокши, лейкотр1ени, ¡нтерферони; група молекул кпп"инноТ адгезп - суперамейство ¡муноглобулУв, ¡нтегрини, селектини [1].

Ростов! фактори, до яких належить \ гранулоцитар-но-макрофагальний колонюстимулюючий фактор (ГМ-КСФ), регулюють прол1ферац1ю, диференц1ац1ю та фу-нкц1ю клп"ин кров1, у тому числ1 й клп"ин ¡мунноТ систе-ми. 1х д1я пщпорядкована певнм послщовносл; зале-жить вщ концентрацп та комбшаци з ¡ншими цитогана-ми.

Встановлено, що ГМ-КСФ продукуеться здебтьшо-го Т-л1мфоцитами \ моноцитами-макрофагами, хоча може продукуватися й епп"ел1альними кпп"инами, а також еозинофлами [7, 8, 10]. ВЫ подовжуе життя ео-зинофтю, прискорюе рют, диференц1ац1ю й активац1ю незртих \ зртих гранулоцилв та моноцилв-макрофапв [9, 11]. Проте \ дотепер клУко-анамнестичы детермь нанти цього ростового фактора при ХОЗЛ вивчеы не-достатньо.

леггих (ХОЗЛ), системное хроническое воспаление, фактор, анамнез, клиника

Метою нашого дослщження було визначити деяга кл1н1ко-анамнестичн1 детермЫанти ГМ-КСФ як маркера системного запалення у хворих на ХОЗЛ.

Матер1али i методи

Нами було обстежено 83 хворих на ХОЗЛ (середнм BiK - 62,6 + 3,4 роки), чоловшв - 58 (69,9 %), жЫок - 25 (30,1 %). На проведения даного дослщження отриму-валась ¡нформована згода хворих. Для визначення кл1н1ко-анамнестичних детермЫант ГМ-КСФ при ХОЗЛ враховувались BiKOBi та статев1 особливосл, даы анамнезу хворих (вщношення до тютюнопалЫня), стад1я захворювання (I-IV ст.) та фаза патологнного процесу (стабтьна фаза, фаза ¡нфекцмного загострення). Для вериф1кац1Т клшнного д1агнозу та визначення стадп захворювання проводили дослщження функцп зовнш-нього дихання (ФЗД) хворих з визначенням основних бронхообструктивних показнигав методом комп'ютерноТ cnipoMeTpii з вЬуалЬацюю петл1 «полк/об'ем» за допо-могою апарату Master Screen Body/Diff ("Jager", Ймеч-чина).

Формулювання кпУчного д1агнозу проводили згщно з рекомендации Наказу МОЗ Украши № 499 вщ 28.10.2003 року [2] та Наказу МОЗ Украши № 128 вщ 19 березня 2007 року [3].

Р1вень ГМ-КСФ визначався гальгасним методом у сироватц1 KpoBi за допомогою ¡муноферментного набо-ру (Biosource, США). Контрольну групу скпали практично здоров! особи аналогнного вку, KOTpi нколи не палили.

Статистична обробка отриманих результата вико-нана у nporpaMi "Excel-2003" з використанням пакету "Statistica 6.0". ОцЫка достов1рност1 розб1жностей сере-дн1х величин проведена з використанням параметрич-ного критер1ю Стьюдента та непараметричного крите-pira MaHHa-yiTHi.

Результати та ix обговорення

Р1вень ГМ-КСФ у стабтьну фазу захворювання при р1зних стадах ХОЗЛ у порюнянш з показником у oci6 контрольно! групи наведений у таблиц! 1.

Том 12, №1-2, 2008 рш

Таблиця 1

Ревень ГМ-КСФ у обстежених хворих на ХОЗЛ у залежност/' в/б стадИ' захворювання

ГПдгрупи обстежених ГМ-КСФ (пг/мл)

Хвор1 на ХОЗЛ (п = 83) ¡з них: ХОЗЛ 1 ст. (п = 10) ХОЗЛ II ст. (п = 36) ХОЗЛ III ст. (п = 27) ХОЗЛ IV ст. (п = 10) 3,32 + 0,31 4,10 + 0,40 23 3,25 + 0,20 24 3,35 + 0,32 45 2,70 + 0,24 135

Контрольна група (п = 24) 3,08 + 0,18 1

Прим/'тка:1 - достов/'рна в/'дм/'ннють показника (р < 0,05) м1ж групою/пЮгрупою хворих / контрольною групою;

2 - достов/'рна в/'дм/'ннють показника (р < 0,05) м1ж п1дгрупами з ХОЗЛ I ст. та ХОЗЛ II ст.;

3 - достов/'рна в/'дм/'ннють показника (р < 0,05) м1ж п1дгрупами з ХОЗЛ I ст. та ХОЗЛ IV ст.;

4 - достов/'рна в/'дм/'ннють показника (р < 0,05) м1ж п1дгрупами з ХОЗЛ II ст. та ХОЗЛ III ст.;

5 - достов/'рна в/'дм/'ннють показника (р < 0,05) м1ж п1дгрупами з ХОЗЛ III ст. та ХОЗЛ IV ст.;

В цтому по гругл хворих на ХОЗЛ рюень показника статистично достовфно не вщрЬнявся вщ такого у ос1б контрольно! групи. Проте щодо стадм захворювання були виявлеш певш особливостг Так, на початку формування патологи (при I стадп ХОЗЛ) показник був найвищим \ статистично достовфно вщрЬнявся вщ показнигав з бтьш тяжким переб1гом захворюван-

ня. При цьому у оаб з найтяжчим патологнним про-цесом (IV стад1я ХОЗЛ) рвень ГМ-КСФ був найниж-чим, маючи виражену тенденц1ю до зниження у порю-нянш з показником у здорових оаб.

Рвень ГМ-КСФ у обстежених хворих на ХОЗЛ у залежносп вщ стат1 представлений у таблиц! 2.

Таблиця 2

Ревень ГМ-КСФ у сировати] кров1 обстежених чоловмв ¡жток, хворих на ХОЗЛ

ГПдгрупи обстежених ГМ-КСФ (пг/мл)

Хвор1 на ХОЗЛ (п=83): чолов1ки (п=58) ж1нки (п=25) 3,32 + 0,31 3,12 + 0,33 1 3,78 + 0,27 12

Контрольна група (п=24): чолов1ки (п=13) ж1нки (п=11) 3,08 + 0,18 3,28 + 0,18 3 2,84 + 0,17 23

Прим/'тка:1 - достов/'рна в/'дм/'ннють показника (р < 0,05) м/'жп/'дгрупою чоловЫв, хворих на ХОЗЛ, та п/'дгрупою ж1нок, хворих на ХОЗЛ;

2 - достов/'рна в/'дм/'ннють показника (р < 0,05) м1ж п/'дгрупою ж1нок, хворих на ХОЗЛ, та п/'дгрупою здорових ж/'нок;

3 - достов/'рна в/'дм/'ннють показника (р < 0,05) м/'жп/'дгрупою здорових чоловЫв та п/дгрупою здорових жшок.

Як видно з таблиц!, у жшок контрольно! групи рь вень ГМ-КСФ був статистично достовфно нижчим, ыж у чоловкю контрольно!' групи (р < 0,05). При цьому у хворих ЖШОК ВШ був статистично ДОСТОВфНО вищим, шж у хворих чоловкю (р < 0,05). У чоловкв же, хворих на ХОЗЛ, в цтому по груп1 показник не вщрЬняв-ся вщ такого у здорових чоловшв.

Для виршення питання про вплив тютюнопалЫня на такий маркер системного запалення, як ГМ-КСФ, обстежеш хвор1 були розподтеы на дв1 пщгрупи: 1)

курц1 або екс-курц1, хвор1 на ХОЗЛ, з ¡ндексом «пач-ка/рк» > 12 (п=50); 2) хвор1 на ХОЗЛ, що школи не палили (п=25). Осктьки 8 оаб чоловмоТ стат1 не зло-вживали тютюнопалшням (¡ндекс «пачка/рк» у них скпав < 10), ттьки перюдично запалювали цигарки, вони були вилучеш з цюТ частини обробки матер1алу. Рюень ГМ-КСФ у сироватц1 кров1 обстежених хворих на ХОЗЛ у залежное^ вщ фактору тютюнопалшня представлений у таблиц! 3.

Таблиця 3

Ревень ГМ-КСФ у обстежених хворих на ХОЗЛ у залежност/' в/б фактору тютюнопалшня

ГПдгрупи обстежених ГМ-КСФ (пг/мл)

Хвор1 на ХОЗЛ (п = 75): курц1 та екс-курц1 (п = 50) нколи не палили (п = 25) 3,37 + 0,24 3,34 + 0,24 3,45 + 0,23

Контрольна група (п = 24) 3,08 + 0,18

Результати показали, що у залежност! вщ фактору тютюнопалшня достовфноТ вщм1нност1 показника в цтому по пщгрупах не спостер1гаеться. Проте, отри-мавши р1зы показники у чоловшв та ж1нок, нами було виршено перевфити ппотезу про можливий рЬний

вплив саме фактору тютюнопалшня на формування системного хроннного запалення у хворих на ХОЗЛ у залежност! вщ статг У зв'язку з цим були вивчеш р1вн1 ГМ-КСФ окремо у чоловшв (1 пщгрупа) та жшок (2 пщгрупа) у залежност! вщ фактору палшня (табл. 4).

Таблиця 4

PieeHb ГМ-КСФ у cupoeamu,i Kpoei обстежених чоловмв та ж1нок, хворих на ХОЗЛ, у залежностi eiö фактору палшня

Групи обстежених ГМ-КСФ (пг/мл)

XBopi на ХОЗЛ 3,37 + 0,24

1 пщгрупа: ЧК (n=42) ЧН (n=8) 3.17 + 0,22 ^ 3.18 + 0,21 6 3,15 + 0,29

2 пщгрупа: ЖК (n=8) ЖН (n=17) 3,78 + 0,27 4 J 4,19 + 0,33 4 6 3,59 + 0,20 5

Контрольна група: чоловки (n=13) жЫки (n=11) 3,10 + 0,18 3,28 + 0,18 1 2,84 + 0,17 13 4 5

2.

3.

Прим1тка: ЧК - чоловки курц/ та екс-курц'¡;

ЧН - чолов/'ки, що н1коли не палили;

ЖК - жшки курцу та екс-кури,1;

ЖН - ж/'нки, що н1коли не палили;

1 - р < 0,05 м/'жп/'дгрупами контрольно! групи (Ч та Ж);

2 - р < 0,05 м1ж п1дгрупами 1 та 2;

3 - р < 0,05 м1ж п/'дгрупою 2 та ж1нками контрольно!' групи;

4 - р < 0,05 м1ж п/'дгрупою ЖК та ж1нками контрольно)' групи;

5 - р < 0,05 м1ж п/'дгрупою ЖН та ж1нками контрольно!' групи;

6 - р < 0,05 м1ж п1дгрупами ЧК та ЖК.

У чоловшв, хворих на ХОЗЛ, показник ы в цтому по груп1, ы у пщгрупах у залежносл вщ наявносл фактору тютюнопалшня не вщр1знявся вщ такого здоро-вих чоловшв. У ж1нок, хворих на ХОЗЛ, рвень ГМ-КСФ в цтому по груп1 був вищим, ыж у ж1нок контрольно! групи як за рахунокжЫок-курцв, так \ за рахунок ж1нок, що нколи не палили (р < 0,05); при цьому у ж1нок з фактором палЫня в1н був достовфно вищим, н1ж у чолов1юв-курц1в, а у жшок, що н1коли не палили, - мав тенденц1ю до пщвищення у пор1внянн1 з показ-ником у чолов1к1в без цього фактору ризику.

Для вир1шення задач! щодо можливого впливу фа-зи патолог1чного процесу на р1вень ГМ-КСФ 22 хворих на ХОЗЛ рЬних стадш захворювання були додатково обстежеш у фазу ¡нфекц1йного загострення. Статис-тично достов1рних в1дм1нностей показника у стабтьну фазу та фазу ¡нфекцмного загострення ХОЗЛ вияв-лено не було.

Отриман1 нами результати дослщження дозволили зробити наступи! висновки:

1) ГМ-КСФ на раншх етапах формування ХОЗЛ може розглядатися маркером ¡шц1аци розвитку хрон1-чного системного запалення, а на п1зн1х етапах захворювання - маркером пригннення ¡мунного захисту;

2 ) б1льш вищий р1вень ГМ-КСФ у сироватц1 кров1 ж1нок, хворих на ХОЗЛ, у порюняны з хворими на ХОЗЛ чоловками може вказувати на можливють формування у них бтьш значущих системних ефект1в;

3) тютюнопалшня у жшок, хворих на ХОЗЛ, може бути додатковим фактором ризику формування та прогресування хронмного системного запалення;

4) сироватковий р1вень ГМ-КСФ не може розглядатися маркером гостроти патологнного процесу у хворих на ХОЗЛ.

5.

6.

7.

10.

11.

12.

Л1тература

Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология.

- Одесса, «АстроПринт», 1999. - 604 с.

Наказ МОЗ Укра'ши № 499 вщ 28.10.2003 р. «Про за-твердження ¡нструкц1й щодо надання допомоги хворим на туберкульоз i неспециф1чн1 захворювання легень». -КиТв, 2003. - 100 с.

Наказ МОЗ УкраТни № 128 вщ 19.03.2007 р. «Про за-твердження кп1н1чних протокол1в надання медичноТ допомоги за спец1альн1стю «Пульмонолопя». - КиТв, 2007.

- 146 с.

Фещенко Ю.1. XpoHi4Hi обструктивы захворювання легень: проблемн1 питания // Нова медицина. - 2005. - № 1. - С. 18-20.

Хроническое обструктивное заболевание легких: можно ли предотвратить проблему? / Фещенко Ю.И., Яшина Л.А., Горовенко Н.Г. и др. // Здоров'я УкраТни. - 2006. -№ 11-12. - С. 17-19.

Barnes P.J., Shapiro S.D., Pauwels R.A. Chronic obstructive pulmonary disease: molecular and cellular mechanisms // Eur. Respir. J. - 2003 - Vol. 22. - P. 672-688. Broide D.H., Paine M.M., Firestein G.S. Eosinophils express interleukin 5 and granulocyte macrophage-colony stimulating factor mRNA at sites of allergic inflammation in asthmatics // J. Clin. Invest. - 1992. - Vol. 90. - P. 14141424.

Detection of GM-CSF in asthmatic bronchial epithelium and decrease by inhaled corticosteroids / Sousa A.R., Poston R.N., Lane S.J. et al. // Am. Rev. Respir. Dis. - 1993. - Vol. 147. - P. 1157-1561.

Granulocyte macrophage colony-stimulating factor is the main cytokine enhancing survival of eosinophils in asthmatic airways / Park C.S., Choi Y.S., Ki S.Y. et al. // Eur. Respir. J. - 1998 - Vol. 12. - P. 872-878. Immunocytochemical detection of granulocyte-macrophage colony-stimulating factor and eosinophil cationic protein in sputum cells / Girgis-Gabardo A., Kanai N., Denburg J.A. et al. // J. Allergy Clin. Immunol. - 1994. - Vol. 93. - P. 945947.

Ongoing airway inflammation in patients with COPD who do not currently smoke / Rutgers S.R., Postma D.S., ten Hacken N.H. et al. // Thorax. - 2000. - Vol. 55. - P. 12-18. Wouters E.F. Local and systemic inflammation in chronic obstructive pulmonary disease // Proc. Am. Thorac. Soc. -2005. - Vol. 2. - P. 26-33.

Wouters E.F.M., Schols A.M.W.J., Celli B. Systemic effects of chronic obstructive pulmonary disease // Eur. Respir. Mon. - 2006. - Vol. 38. - P. 224-241.

Том 12, №1-2, 2008 piK

Summary

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

CLINICAL AND ANAMNESTIC DETERMINANTS OF GRANULOCYTE MACROPHAGE COLONY-STIMULATING

FACTOR IN CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE

L.I.Konopkina

Key words: chronic obstructive pulmonary disease, systemic inflammatory state, granulocyte macrophage colony-stimulating facto, clinical, anamnestic

It is known that chronic obstructive pulmonary disease (COPD) is associated with a systemic inflammatory state, marked by elevations in serum of inflammatory markers including granulocyte macrophage colony-stimulating factor (GM-CSF). To study the role of GM-CSF in formation and progress of COPD we studied some clinical and anamnestic determinants: gender, status of tobacco-smoking, stage of disease and phase of pathology. Initiative of COPD formation was associated with increased GM-CSF levels. Female sex and greater smoking of them are all a risk-factor of systemic effects.

Dnipropetrovsk State Medical Academy

Mamepian Hadiumoe do pedaKU,ii 24.05.08.

СОСТОЯНИЕ ЦИТОКИНОВОЙ РЕГУЛЯЦИИ КЛЕТОЧНОГО И ГУМОРАЛЬНОГО ИММУНИТЕТА У БОЛЬНЫХ ГЕНЕРАЛИЗОВАННОЙ ФОРМОЙ ПСОРИАЗА

Рыжко П.П., Зайцева О.В., Жукова Н.В., Солошенко Э.Н., Татузян Е.Г.

Кожно-венерологическийдиспансер №15, г.Харьков Харьковский национальный медицинский университет, г.Харьков ГУ «Институт дерматологии и венерологии АМН Украины», г.Харьков

Вивчено стан цитоктовог регуляцп кл{тинного та гуморального {муттету у хворих на генера-л{зовану форму псор{азу в пергод загострення та рем{сп хвороби. Результати досл{джень вияви-ли в сироватц{ кров{ хворих пгдвищення вмгсту регуляторних цитотшв 1Л 1$, 1Л 2, 1Л 4, 1Л 6, 1Л 8; гммуноглобулт{в 1д М, 1д А; Т-л{мфоцит{в - СД 3+, СД 4, СД 8; В-л{мфоцит{в - СД 19 та фактора некроза пухлин (ФНП-а). Встановлено порушення кооперативног взаемоды клтинного та гуморального гмунгтету, в основг якого лежить активацгя медгаторног регуляцгг гмуноком-петентних кл{тин, що в{дкрають ключову роль у розвитку морфолог{чних порушень при фор-муваннг мангфестних признакгв псоргатичного процесу.

Ключов1 слова: псор1аз, кгмтиннийта гуморальний ¡муытет, цитокшова регуляц1я, ¡мунокомпетентш кгмтини.

Традиционно псориаз относили к компетенции дерматологов, хотя в последнее время все настойчивее говорят о системности заболевания соединительной ткани и доминирующем проявлении манифестных признаков на коже. Эту точку зрения подтверждают иммунологические изменения и вовлечение в про -цесс опорно-двигательного аппарата, почек, сердечно-сосудистой системы, желудочно-кишечного тракта, глаз и пр. [12]. В научном мире появились работы, свидетельствующие об аутоиммунной природе псориаза с первичным участием в процессе Т-лимфоцитов и вторичной активацией и пролиферацией кератиноцитов [2]. Активация Т-лимфоцитов индуцирует целый каскад иммунологических реакций и переключение звеньев гуморального иммунитета, в т.ч. активацию макрофагов, синтезирующих широкий спектр противовоспалительных медиаторов - цитоки-нов, фактора некроза опухолей (ФНО-а), интерлейки-нов и др. [8,10,11,13,17,19].

По данным ряда авторов, у больных псориазом наблюдается усиление секреции ФНО-а циркулирующими лимфоцитами и макрофагами [8]. Однако роль ФНО-а в патогенезе болезни противоречива и до конца еще не определена. Проведены исследования, из которых следует, что в псориатических бляшках наблюдается повышение ФНО-а [10,13,17,19]. При этом уровень ФНО-а не всегда коррелирует с

тяжестью псориатического процесса. Некоторые работы указывают на увеличение числа рецепторов к ФНО-а у больных в период манифестации клинических признаков [14].

Учитывая все выше сказанное, целью работы явилось изучение кооперативного взаимодействия клеточного и гуморального иммунитета у больных генерализованной формой псориаза и его патогенетическая коррекция.

Материалы и методы исследования

Под наблюдением находилось 37 женщин больных генерализованной формой псориаза в стадии обострения заболевания, в возрасте от 20 до 40 лет. Группа сравнения состояла из 10 практически здоровых женщин аналогичного возраста. Программа исследований предусматривала изучение клеточного и гуморального иммунитета, системы цитокиновой регуляции иммунного гомеостаза и свободнорадикаль-ных процессов.

Определение регуляторных цитокинов, таких как интерлейкины - ИЛ 1(3, ИЛ 2, ИЛ 4, ИЛ 6 и фактора некроза опухолей ФНО-а, в сыворотке крови осуществлялось с помощью твердофазного иммунофермен-тного анализа с использованием диагностической тест-системы фирмы «Протеиновый контур» (С. Петербург, Россия).

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Конопкіна Л. І.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Конопкіна Л. І.

CLINICAL AND ANAMNESTIC DETERMINANTS OF GRANULOCYTE MACROPHAGE COLONY-STIMULATING FACTOR IN CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE