Научная статья на тему 'Государственные программы развития экономической системы региона'

Государственные программы развития экономической системы региона Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
47
11
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВО / ENTREPRENEURSHIP / ТРАНСПОРТ / TRANSPORT / КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТЬ / COMPETITIVENESS / ИНВЕСТИЦИОННАЯ ПРИВЛЕКАТЕЛЬНОСТЬ / INVESTMENT ATTRACTIVENESS / ИННОВАЦИИ / INNOVATIONS / ТУРИЗМ / TOURISM / ЭКОЛОГИЯ / ECOLOGY / РЕГИОН / REGION / ГОСУДАРСТВЕННЫЕ ПРОГРАММЫ / GOVERNMENT PROGRAMS / СЕЛЬСКОЕ ХОЗЯЙСТВО / AGRICULTURE

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Лалакулич М. Ю., Важинский Ф. А.

Наиболее эффективной составляющей механизма государственного регулирования региона выступают государственные программы. Рассмотрены в зависимости от источника финансирования и сферы применения государственные программы, в частности: общегосударственные, региональные и местные. Определены основные приоритетные направления развития региона. Очерчен ряд проблем для реализации существующих государственных программ и предложены как составляющую механизма государственного регулирования развития региона разработать и в дальнейшем реализовать комплексную программу развития региона.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

State programs for the development of the economic system of a region

State programs are the most effective part of the mechanism of state regulation of a region. Depending on the source of funding and the scope of implementation, government programs have been considered, in particular: national, regional and local. The main priority directions of the region's development are determined. A number of problems are identified for the implementation of existing state programs and proposed as a component of the mechanism of state regulation of the development of a region to develop and further implement a comprehensive program for the development of a region.

Текст научной работы на тему «Государственные программы развития экономической системы региона»

4. Статистичний бюлетень. Колективн засоби роз-мщування в УкраТн у 2012 роцк - Державна служба статистики УкраТни, КиТв, 2013 - С. 200.

5. Статистичний бюлетень. Колективн засоби роз-мiщування в УкpаТнi у 2013 роцк - Державна служба статистики УкраТни, КиТв, 2014 - С. 200.

6. Статистичний бюлетень. Колективн засоби роз-мiщування в УкраТн у 2014 poцi. - Державна служба статистики УкраТни, КиТв, 2015 - С. 200.

7. Статистичний бюлетень. Колективн засоби роз-мщування в УкраТн у 2015 роцк - Державна служба статистики УкраТни, КиТв, 2016 - С. 200.

8. Статистичний бюлетень. Колективн засоби роз-мщування в УкpаТнi у 2016 роцк - Державна служба статистики УкраТни, КиТв, 2017 - С. 200.

References

1. Vsesvitniy velnes-instytut, Yevnopeys'koyi SPA-asotsiatsiyi. The Global Wellness Tourism Economy Report 2013 & 2014, June 2015

2. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny (2011). Kolektyvni zasoby rozmishchuvannya v Ukrayini u 2010 rotsi [Collective placement in Ukraine in 2010]. Statystychnyy byuleten' [Statistical bulletin]. Kyyiv, 200 p.

3. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny (2012). Kolektyvni zasoby rozmishchuvannya v Ukrayini u

2011 rotsi [Collective placement in Ukraine in 2011]. Statystychnyy byuleten' [Statistical bulletin]. Kyyiv, 200p.

4. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny (2013). Kolektyvni zasoby rozmishchuvannya v Ukrayini u

2012 rotsi [Collective placement in Ukraine in 2012]. Statystychnyy byuleten' [Statistical bulletin]. Kyyiv, 200 p.

5. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny (2014). Kolektyvni zasoby rozmishchuvannya v Ukrayini u

2013 rotsi [Collective placement in Ukraine in 2013]. Statystychnyy byuleten' [Statistical bulletin]. Kyyiv, 200 p.

6. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny (2015). Kolektyvni zasoby rozmishchuvannya v Ukrayini u

2014 rotsi [Collective placement in Ukraine in 2014]. Statystychnyy byuleten' [Statistical bulletin]. Kyyiv, 200 p.

7. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny (2016). Kolektyvni zasoby rozmishchuvannya v Ukrayini u

2015 rotsi [Collective placement in Ukraine in 2015]. Statystychnyy byuleten' [Statistical bulletin]. Kyyiv, 200 p.

8. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny (2017). Kolektyvni zasoby rozmishchuvannya v Ukrayini u

2016 rotsi[ Collective placement in Ukraine in 2016]. Statystychnyy byuleten' [Statistical bulletin]. Kyyiv, 200 p.

УДК 330.34.014:332.14-026.23-047.74

М.Ю. ЛАЛАКУЛИЧ,

к.е.н., доцент, Ужгородський торговельно-економчний ¡нститут Кивського на^онального торговельно-економ¡чного уыверситету

Ф.А. ВАЖИНСЬКИЙ, к.е н., старший науковий сп'1вроб'1тник, ДУ «Iнститут репональних дослджень ¡м. М.1. Дол¡шнього НАН Украни»

Державш программ розвитку економ1чно! системи репону

Найб'тьш ефективною складовою механзму державного регулювання репону виступають державы програми. Розглянуто в залежност в'щ джерела фнансування та сфери впровадження дер-жавн програми, зокрема: загальнодержавн'1, рег'юнальн'1 та м'юцев '1. Визначен'1 основн'1 пр'юритетн'1 напрямки розвитку репону. Окреслено ряд проблем для реал 'зацп ¡снуючих державних програм та запропоновано як складову механзму державного регулювання розвитку репону розробити та в подальшому реал 'зувати комплексну програму розвитку репону.

Ключов! слова: репон, державн програми, сльське господарство, п'щприемництво, транспорт, конкурентоспроможнсть, ¡нвестицйна привабливсть, ¡нновацИ', туризм, екологя.

М.Ю. ЛАЛАКУЛИЧ,

к.э.н., доцент, Ужгородский торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета

Ф.А. ВАЖИНСКИЙ, к.э.н., старший научный сотрудник, ГУ «Институт региональных исследований им. М.И. Долишнего НАН Украины»

Государственные программы развития экономической системы региона

Наиболее эффективной составляющей механизма государственного регулирования региона

102 Формування ринкових вщносин в Украш! №9 (196)/2017 © М.Ю. ЛАЛАКУЛИЧ, Ф.А. ВАЖИНСЬКИЙ, 2017

выступают государственные программы. Рассмотрены в зависимости от источника финансирования и сферы применения государственные программы, в частности: общегосударственные, региональные и местные. Определены основные приоритетные направления развития региона. Очерчен ряд проблем для реализации существующих государственных программ и предложены как составляющую механизма государственного регулирования развития региона разработать и в дальнейшем реализовать комплексную программу развития региона.

Ключевые слова: регион, государственные программы, сельское хозяйство, предпринимательство, транспорт, конкурентоспособность, инвестиционная привлекательность, инновации, туризм, экология.

M. LALAKULYCH,

PhD, Associate Professor of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kyiv National Trade and Economic University

F. VAZHYNSKYY, Ph.D., Senior Researcher Dolishniy Institute of Regional Research of NAS of Ukraine

State programs for the development of the economic system of a region

State programs are the most effective part of the mechanism of state regulation of a region. Depending on the source of funding and the scope of implementation, government programs have been considered, in particular: national, regional and local. The main priority directions of the region's development are determined. A number of problems are identified for the implementation of existing state programs and proposed as a component of the mechanism of state regulation of the development of a region to develop and further implement a comprehensive program for the development of a region.

Keywords: region, government programs, agriculture, entrepreneurship, transport, competitiveness, investment attractiveness, innovations, tourism, ecology.

Постановка проблеми. Для УкраТни е при-таманним явище проблемное^ репоыв з огляду на етан розвиту fxiix економнних еиетем. Тому необхщним е запровадження ефективного державного регулювання розвитку економiчноí еие-теми репону. Таю прагнення визначеы, з одного боку, доцтьыетю формування в УкраТн реального мiецевого еамоврядування, з Ышого - потребою вир0ення питання проблемное^ репоыв.

Проблемы регюни не здатн еамое^йно подолати еиетемну кризу, тому держава повинна регулювати економiчнi процееи в цих репонах, як забезпечу-вали б етимулюючий ефект i вщповщали б полiти-ко-владним реалiям еьогодення, уеували диепро-порцю бюджетноТ забезпеченоет проблемних територ^, знижувала напругу ео^ально-еконо-мiчниx вщноеин та пщтримували ефективыеть розвитку пщприемництва. Саме тому питання по-кращення державного регулювання розвитку еко-номiчноí еиетеми репону е одним з прюрите^в, за допомогою яких держава забезпечуе реалiзацiю еоцiально-економiчниx цтей еуептьетва та ефек-тивний розвиток економiчноí еиетеми репону.

Анализ останшх досл1джень та публжацт. Доел^ення проблемное^ репоыв привертае

увагу багатьох представниюв економнно! та еко-номко-географнно! науки. Серед в^чизняних вчених слщ видтити внесок Е.Б. Алаева, Н.Н. Ба-ранського, 1.М. Грабинського, Б.М. Данилишина, М.1. Дол1шнього, А.О. бпфанова, Ф.Д. Заставного, Б.Н. Зиюна, Н.Н. Некрасова, Л.Л. Тарангул, М.А. Хвесика, 0.1. Шаблт, С.1. Юрт та ¡н.

Вдосконалення в^чизняно! практики державного регулювання економки неможливе без кон-цептуальних та прикладних наукових дослщжень дано! сфери. Незважаючи на значн досягнення вп"чизняно! економнно! науки саме проблематика державного регулювання розвитку економнно! системи репону не отримала детального вивчен-ня ¡ тому й потребуе подальшого дослщження.

Мета crarri - провести класифкацш про-грам рег¡онального розвитку репону, реал^ацш та обгрунтувати впровадження комплексно! про-грами розвитку рег¡ону.

Виклад основного Marepiany. Найбтьш ефективною складовою механ¡зму державного регулювання розвитку репону виступають державы програми. Залежно вщ джерела фЫансу-вання та сфери впровадження !х доц¡льно подг ляти на загальнодержавн¡, рег¡ональн¡ та мюцевк

Формування ринкових вщносин в УкраУж №9 (196)/2017 103

Зaгaльнoдepжaвнa пpoгpaмa для пoдoлaння пpo-блeмнoстi тepитopiï poзpoбляeться цeнтpaльним opгaнoм викoнaвчoï влaди з питань eкoнoмiчнoï пo-лiтики зa yчaстю iншиx цeнтpaльниx opгaнiв вига-нaвчoï влaди, вiдпoвiдниx мiсцeвиx opгaнiв викoнaв-чoï влaди тa opгaнiв мiсцeвoгo сaмoвpядyвaння [9].

Taк, пpoгpaмa пoдoлaння стaнy дeпpeсивнoс-тi - цe взa8мoпoв'язaний зa змiстoм, тepмiнaми викoнaння, мoжливoстями тa викoнaвцями гамп-лeксy зaxoдiв (poбiт) пpaвoвoгo, opгaнiзaцiйнoгo, eкoнoмiчнoгo, фiнaнсoвoгo, сoцiaльнoгo спpямy-вaння, opi8нтoвaниx нa пoдoлaння дeпpeсивнoс-т кoнкpeтнoï тepитopiï, y зaбeзпeчeннi якиx зaдiянi фiнaнсoвi тa iншi pecyp^ дepжaви i peгioнy.

Пpoгpaмa пoдoлaння дeпpeсивнoстi тepитopiï пe-peдбaчa8, зoкpeмa: aнaлiз пpичин дeпpeсивнoгo стaнy; зaxoди цeнтpaльниx тa мiсцeвиx opгaнiв ви-кoнaвчoï влaди, opгaнiв мiсцeвoгo сaмoвpядyвaн-ня щoдo пoдoлaння стaнy дeпpeсивнoстi тepитopiï, тepмiн ïx здiйснeння, oбсяги фiнaнсyвaння з дep-жaвнoгo, мiсцeвиx бюджeтiв тa iншиx джepeл, пe-peдбaчeниx зaкoнoдaвствoм; пopядoк здiйснeн-ня мoнiтopингy викoнaння пpoгpaми, пoкaзники poзвиткy, зa якими визнaчaтимyться peзyльтaти ïï викoнaння; зaгaльнy oцiнкy oчiкyвaнoï сoцiaль-нo-eкoнoмiчнoï eфeктивнoстi peaлiзaцiï пpoгpaми. Пpoгpaмa пoдoлaння дeпpeсивнoстi тepитopiï зa-твepджyeться Kaбiнeтoм Miнiстpiв Укpaïни [7, 294].

Peгioнaльнi пpoгpaми poзpoбляються як нa дepжaвнoмy, тaк i нa мiсцeвoмy piвнi тa вiдпoвiд-нo ф^нсуються. Miсцeвi пpoгpaми peaлiзyють мiсцeвi opгaни влaди тa нe пoвиннi сyпepeчити дepжaвним iнтepeсaм i чиннoмy зaкoнoдaвствy.

Зaгaлoм, дiючi пpoгpaми poзвиткy peno-ну мoжнa згpyпyвaти зa нaпpямaми ïx peaлiзa-цм: poзвитoк пaливнo-eнepгeтичнoгo кoмплeксy тa eнepгoзбepeжeння, пiдтpимкa альсь^го гас-пoдapствa, вдoскoнaлeння тpaнспopтнoï сфepи, спpияння пiдпpи8мницькiй дiяльнoстi, пiдвищeн-ня iнвeстицiйнoï пpивaбливoстi, poзвитoк ^цН aльнo-eкoнoмiчнoï сфepи, пoкpaщeння eкoлoгiï тa тypистичнoï сфepи peгioнy.

3a пiдтpимки дepжaвнoгo тa мiсцeвoгo бюджeтiв, сyб'8ктiв гoспoдapювaння peгioнy дie пpoгpaмa eнep-гoзбepeжeння. Öe спpиятимe зaгaльнoмy oздopoв-лeнню eкoнoмiки peгioнy; змeншyвaтимe витpaтнy чaстинy бюджeтiв, a в пoдaльшoмy нaвiть пpинoси-тимe дoxoди; пiдвищить piвeнь зaйнятoстi peгioнy.

Haстyпнy гpyпy склaдaють пpoгpaми пiдтpимки сiльськoгo гoспoдapствa. Boни фiнaнсyються з o6-

лaснoгo бюджeтy. Bпpoвaджy8ться пpoгpaми poз-витку oсoбистиx сeлянськиx гoспoдapств. Öe дaсть змoгy зaбeзпeчити нe лишe нaсeлeння oблaстeй сiльськoгoспoдapськoю пpoдyкцieю, a й пpoсyвa-ти ïï нa pинки iншиx oблaстeй Укpaïни тa пiдтpим-ки нaсeлeння, зaйнятe y сiльськoмy гoспoдapствi й дoтичниx дo ньoгo гaлyзяx. Baжливoю гaлyззю гoспoдapствa peгioнy е тpaнспopт. Toмy зa paxyнoк бю^^^в yсix piвнiв впpoвaджy8ться Peгioнaль-нa пpoгpaмa poзвиткy aвтoмoбiльнoгo тpaнспop-ту, в xoдi якoï зaплaнoвaнi poзвитoк мepeжi дopiг тa oнoвлeння pyxoмoгo склaдy. Однaк пpoгpaмa нe вигануеться чepeз нeдoстaтн8 фiнaнсyвaння.

Пiдпpи8мництвo е ^ею pятyвaльнoю ниткoю для фyнкцioнyвaння eкoнoмiки peгioнy, щo нe ли-0e пiдтpимye piзнi гaлyзi гoспoдapювaння, a й пo-силюе Ткню кoнкypeнтoспpoмoжнiсть. A poзвитoк сaмe мaлoгo пiдпpи8мництвa дoзвoля8 пoдoлaти, aбo xoчa б знiвeлювaти пpoблeмy бeзpoбiття. Tyr дie Пpoгpaмa poзвиткy OOH «Пд^м^ poзвиткy мaлoгo тa сepeдньoгo пiдпpиeмництвa в Укpaïнi».

Bpaxoвyючи нaявнi пpoблeми мaлo бiзнeсy pe-гioнy, oснoвнi нaпpямки дepжaвнoï пiдтpимки, ви-знaчeнi 3aкoнoм Укpaïни «Пpo дepжaвнy пдфим-ку мaлoгo пiдпpи8мництвa«, зaxoди нaцioнaльнoï пpoгpaми спpияння poзвиткy мaлoгo пiдпpиeмни-цтвa, пpoгpaми Kaбiнeтy Miнiстpiв Укpaïни «Haзy-стpiч людям», дi8 peгioнaльнa пpoгpaмa poзвиткy мaлoгo пiдпpи8мництвa. Дie пpoгpaмa peгyлятop-нoï peфopми y paмкax пpoeктy «БI3ПPО». lï мeтoю е пoлiпшeння сepeдoвищa для poзвиткy мaлoгo тa сepeдньoгo бiзнeсy в peno^.

Ùe oдним нaпpямoм пpoгpaмyвaння е пoкpa-щeння iнвeстицiйнoï пpивaбливoстi peгioнy. Aлe нa ïï peaлiзaцiю видiлeнo нeдoстaтньo кoштiв, щo мo-œe зaгaльмyвaти здiйснeння pядy зaxoдiв. Poз-пoчaлaсь peaлiзaцiя пpoeктy «Гpoмaдськi шкo-ли мyнiципaльнoгo yпpaвлiння - як зaсiб спpияння фopмyвaнню пoлiтичнo вiдпoвiдaльнoï, пpoфeсiйнoï влaди». Гoлoвнa мeтa нoвoгo пpoeктy - спpияння фopмyвaнню пoлiтичнo вiдпoвiдaльнoï, пpoфeсiйнoï влaди в peno^ шляxoм пiдвищeння пpoфeсiйниx стaндapтiв пoлiтикiв i пoсaдoвцiв, пpeдстaвникiв нeдepжaвниx opгaнiзaцiй, фopмyвaння кaдpoвo-гo peзepвy для opгaнiв мiсцeвoгo сaмoвpядyвaння. У пpoeктi пepeдбaчeнo пpoвeдeння щoмiсячниx зa-нять Гpoмaдськoï шкoли мyнiципaльнoгo yпpaвлiн-ня в мiстax oблaснoгo пiдпopядкyвaння, poзpoбкy i видaння пoсiбникa «Щoдeнник дeпyтaтa», щoмi-сячнe видaння гaзeти «Гpoмaдський вiсник». Ce-

1Q4 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi №9 (196)/2017

peд iншиx зaвдaнь - пpoвeдeння «кpyглиx cтoлiв» з питань мicцeвoгo poзвиткy, cтaжyвaння тa нaлaгo-джeння пapтнepcькиx cтocyнкiв пpeдcтaвникiв op-гaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння.

Дo пpoeктy Aгeнтcтвa C0A з мiжнapoднoгo poз-витку (USAID), щo мae нaзвy «Eкoнoмiчний poзвитoк yкpaïнcькиx мют» пocтiйнo дoлyчaютьcя piзнi мю-тa Укpaïни. Poзpoбляютьcя cтpaтeгiчнi плaни era-нoмiчнoгo poзвиткy мicт, aлe yœe зa aктивнoï yчacтi iнoзeмниx eкcпepтiв. Öe cпpиятимe виpiшeнню pядy юнуючик eкoнoмiчниx питaнь тa дoзвoлить вивec-ти eкoнoмiкy мicтa зi ствну пpoблeмнocтi. Boднoчac цe мoжe cra™ гapним пpиклaдoм для нacлiдyвaння, звaжaючи нa cxoжicть eкoнoмiчниx пepeдyмoв poз-витку тa зaгaльнoгo cтaнy eкoнoмiчниx cиcтeм.

Hacтyпнoю гpyпoю е пpoгpaми, cпpямoвaнi нa co-цiaльнo-eкoнoмiчний poзвитoк peгioнy. Ücнoвними пpiopитeтними нaпpямкaми poзвиткy peгioнy вата-нoвлeнo: пocилeння пpивaбливocтi peгioнy шляxoм cтвopeння cпpиятливoгo клiмaтy для бiзнecy тa Ы-вecтopiв, cтимyлювaння ïx cпiвпpaцi з мeтoю впpo-вaджeння iннoвaцiй; пiдвищeння piвня зaйнятocтi нaceлeння; cпpияння пoглиблeнoмy пpoгpecy eвpo-пeйcькoï cпiвпpaцi в ycix гaлyзяx; poзвитoк ciльcькиx тepитopiй, в тому чи^ зaвдяки poзвиткy «зeлeнoгo» тa aгpoтypизмy, пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi; CTOO-peння пepeдyмoв для poзвиткy iнфpacтpyктypи; pe-aлiзaцiю eнepгoзбepiгaючиx зaxoдiв.

3a paxyнoк кoштiв з бюджeтiв ycix piвнiв тa, oco-бливo, ^mrnx джepeл фiнaнcyвaння дi8 Пpoгpaмa peфopмyвaння i poзвиткy житлoвo-кoмyнaльнo-гo гocпoдapcтвa peгioнy. Щoпpaвдa, ця cфepa е чи нe нaйбiльш пpoблeмнoю тa пoтpeбy8 знaчнoï yвaги зi cтopoни мicцeвoï влaди. Дoтичнoю дo цг eï е пpoблeмa зaбeзпeчeнocтi житлoм, ocoбли-вo мoлoдi. Toмy aктyaльнoю е цiльoвa пpoгpaмa «Житлo для мoлoдi». B paмкax coцiaльнo-eкo-нoмiчнoгo poзвиткy peгioнy з бюджeтy фiнaнcy-ютьcя тaкoж Пpoгpaмa пiдтpимки мoлoдi, Miœra-лyзeвa кoмплeкcнa пpoгpaмa «3дopoв'я нaцiï» тa Пpoгpaмa вiдпoчинкy тa oздopoвлeння дiтeй.

Гpyпa eкoлoгiчниx пpoгpaм тa пpoгpaм poзви-тку тypизмy тicнo пoв'язaнi. Aджe зa cпpиятливиx eкoлoгiчниx yмoв тypизм мoжe CTa™ oдним з го-лoвниx джepeл фiнaнcyвaння мicцeвиx бюджeтiв тa cтвopити вaкaнтнi poбoчi мicця в peno^. Hapa-зi, в цьoмy нaпpямкy здiйcнюютьcя Peгioнaльнa пpoгpaмa poзвиткy тypизмy, Peгioнaльнa eкoлo-гiчнa пpoгpaмa «Eкoлoгiя». Bиpiшeння eкoлoгiч-ниx пpoблeм дacть нoвoгo пoштoвxy для poзвиткy

c^^^ro гocпoдapcтвa peгioнy. Цьoмy пpидiля-eтьcя yвaгa в Пpoгpaмi oxopoни poдючocтi rpyнтiв.

Iннoвaцiйний пiдxiд пepeдбaчa8 cтвopeння perio-нaльниx мoдeльниx цeнтpiв poзвиткy ciльcькиx то-pитopiй. Moдeль, яга мa8 нaзвy «Hoвa ciльcькa Tpo-мaдa», в Укpaïнi вжe cтвopeнa. Boнa cпpямoвaнa нa poзpoбкy та peaлiзaцiю дeмoнcтpaцiйниx пpoгpaм coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy ciльcькиx тepи-тopiaльниx гpoмaд i дae мoжливicть зaпpoвaдити кoнкypeнтocпpoмoжнe та eкoлoгoбeзпeчнe аль-cькoгocпoдapcькe виpoбництвo, пщвищити piвeнь життя ciльcькoгo нaceлeння, cTOoprn™ кoмфopтнi yмoви пpoживaння нa ceлi i нa цiй ocнoвi зaбeзпe-чити cтaлий poзвитoк ciльcькиx TOprnTOpi^

Гoлoвними зaвдaннями мoдeлi «Hoвa аль^^ гpo-мaдa» е: дивepcифiкaцiя виpoбництвa, пiдвищeння piвня зaйнятocтi ciльcькoгo нaceлeння тa змeншeн-ня тpyдoвoï мiгpaцiï; cтимyлювaння cтвopeння нoвиx poбoчиx м^ць i poзвиткy пiдпpи8мницькoï дiяльнoc-д poзвитoк пapтнepcтвa дepжaви, бiзнecy i тepитo-piaльниx гpoмaд; yзгoджeння eкoнoмiчниx iнтepeciв дepжaви тa cyб'8ктiв гocпoдapювaння.

Üтжe, дepжaвнi пpoгpaми poзвиткy eкoнoмiки peгioнy oxoплюють piзнi cфepи гocпoдapювaння. Ix дoтpимaння тa викoнaння дoзвoлилo б пiдня-ти poзвитoк eкoнoмiчнoï cиcтeми peгioнy нa якic-нo нoвий piвeнь тa цим ммим змeншити гocтpoтy питaння пpoблeмнocтi peгioнy. 3aдeклapoвaнi пo-зитивнi acпeкти фyнкцioнyвaння гocпoдapcькoгo кoмплeкcy cyпpoвoджyютьcя pядoм пpoблeм:

- нeдocтaтн8 фiнaнcyвaння. Öe пpитaмaннe для eкoнoмiки кpaïни зaгaлoм. Ha дepжaвнoмy ж piвнi видiлeнi гашти чacтo нe «дicтaютьcя» cфepи пpизнaчeння aбo нe видiляютьcя зoвciм.

- вiдcyтнicть чiткoгo кoнтpoлю як зa викopиcтaн-ням видiлeниx кoштiв, так i зa якicтю викoнaниx poбiт чи нaдaниx пocлyг. Cлiд зaoxoчyвaти кoнтpoль нe ли-0e дepжaвниx ycтaнoв, a, в пepшy чepгy, пiдпpи8мcтв, opгaнiзaцiй тa iншиx cyб'eктiв гocпoдapювaння, нa якi cпpямoвyвтьcя дiя дaниx пpoгpaм poзвиткy.

- cyпepeчливicть нopмaтивнo-пpaвoвoï бa-зи кpaïни. Micцeвi opгaни влaди пepeбyвaють пiд жopcтким вepтикaльним пiдпopядкyвaнням ви-щим лaнкaм кepiвництвa дepжaви тa змyшeнi ч^га викoнyвaти peкoмeндaцiï. B тoй чac як ви-бopнicть кepiвниx пocaд нa piвнi peгioнy, зoкpeмa кepiвникa oблacтi, змyшyвaлa б пpиcлyxaтиcя дo пoтpeб гpoмaдян дaнoï тepитopiï та дoзвoлилa б eфeктивнiшe вiдcтoювaти кы пoзицiï, a цe нe мo-глo б нe пiдвищити зaгaльний дoбpoбyт peгioнy.

Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi №9 (196)/2017 105

- pißeHb квал1ф1кацИ' виконав^в программ. Це особливо 4iTKO виокреслюеться на нижних piâ-нях peалiзацiï програм. Часто виконання програм розвитку збтьшуе службове навантаження пра-цiвникiв нижних ланок державного регулювання, при цьому не вносяться офiцiйнi корективи до фiнансового заохонення.

- Ыертнють населення. 0тpиманi економн-нi змiни протягом останнiх десятил^ь внесли та закpiпили пасивнiстb населення у вир0енн сус-пiлbних проблем. Нeдовipа та острах перед влад-ними структурами пiдсилюютb небажання проти-стояти не завжди законним внинкам службов^в. Це пiдкpiплю8Tbся закpитiстю доступу до досто-вipних обсягiв i джерел фiнансування, напpямiв використання видтених коштiв.

Виходяни з вищевказаного, слщ покращити якю-ний piвeнb виконання програм, збтьшити piвeнb фiнансування (або хона б забезпенити задекларо-ван pозмipи), використовувати форму особистюно''' вщповщальност за втiлeння програм, пiдвищити доступнють та пpозоpiстb програм для зацкавле-них широких верств населення, peалiзувати заходи, спpямованi на роз'яснювальну роботу щодо нeобхiдностi даних програм як серед суб'ек^в гос-подарювання обласп, так i на державному piвнi.

Також знанно пiдвищитb ефективнють розвитку peгiону розробка та подалbша peалiзацiя комплексно'!' програми розвитку репону. Це дозволить pацiоналbно скоординувати напрями фЫансово'!' пiдтpимки сфер економки peгiону, кошти не роз-порошуватимуться, ''х надходження не будуть де-що «химерними». Також така програма сприяти-ме нiткому визнаненню сфер peалiзацií', що дасть змогу уникнути дублювання програм. Рeалiзацiя комплексно'!' програми дозволить зменшити (а в подальшому взагалi знiвeлювати) дещо деклара-тивний характер державних програм розвитку.

Висновки

Отже, пiдтpимка функцiонування piзних сфер господарювання репону шляхом розробки та peалiзацií' державних та репональних програм розвитку е важливою складовою державного регулювання та саморегулювання економн-но'' системи peгiону. Окреслено ряд проблем для peалiзацií' iснуюних державних програм та за-пропоновано як складову мeханiзму державного регулювання розвитку репону розробити та реа-лiзувати комплексну програму розвитку peгiону.

Список використаних джерел

1. Важинський Ф.А. Антикризове фiнансовe управ-лiння як економмна система / Ф.А. Важинський,

A.В. Колодмнук // Науковий вюник НЛТУ Укра'ни: зб. наук-техн. пр. - Львiв: РВВ НЛТУ Укра'ни, 2010. -Вип. 20.3. - С. 127-132.

2. Важинський Ф.А. Диверсифка^я та коопера^я розвитку стьських тepитоpiй peгiону / Ф.А. Важинський, А.В. Колодмнук, О.С. Молнар // Науковий вюник Ужгородського уыверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Економка. - 2011. - Спецвип. 33, н. 3. - С. 125-129.

3. Важинський Ф.А. Мехаызм регулювання Ывести-цмно' дiялbностi в peгiонi / Ф.А. Важинський, А.В. Ко-лодiйнук // Науковий вюник НЛТУ Укра'ни : зб. на-ук.-техн. праць. - Львiв: РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2010. - Вип. 20.7. - С. 138-143.

4. Важинський Ф.А. Розвинута екологмна Ыфра-структура - показник конкурентоспроможнос^ peгiонiв / Ф.А. Важинський, В.М. Черторижський // Науковий вюник НЛТУ Укра'ни : зб. наук-техн. праць. - Львiв: РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2006. - Вип. 16.6. - С. 212-217.

5. Гаврилко П.П. 0сновнi фактори виникнен-ня кризових явищ на промислових пщприемствах / П.П. Гаврилко, М.Ю. Лалакулин, А.В. Колодiйнук // Науковий вюник НЛТУ Укра'ни : зб. наук-техн. праць. - Лbвiв: РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2012. - Вип. 22.4. - С. 158-164.

6. Молнар О.С. Функци та структура туристин-но-рекреацмного комплексу репону / О.С. Молнар,

B.В. Сержанов, Ф.А. Важинський // Науковий вюник Ужгородського уыверситету. Економка. - 2008. -Вип. 26. - С. 30-36.

7. Розпутенко I. Трете тисянолггтя - Украина i неоко-лонiалiзм / I. Розпутенко. - К.: Видавництво «К.1.С.», 2014. - 356 с.

8. Соптьник Л.1. Упpавлiння конкуpeнтоспpоможнiс-тю машинобудiвних пщприемств на сунасному eтапi розвитку економки Укра'ни / Л.1. Сопiлbник, А.В. Ко-лодiйнук // Науковий вюник НЛТУ Укра'ни. - 2009. -Вип. 19.10. - С. 222-227.

9. Указ Президента Укра'ни «Про МУстерство еконо-мiнного розвитку i тоpгiвлi Укра'ни» вiд 31 травня 2011 року № 634/2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/634/2011

10. Черторижський В.М. Кластерна модель орга-ызаци туристинно' дiяльностi - нинник виходу та за-кpiплeння туристинних фipм на зовышых ринках / В.М. Черторижський, А.В. Колодмнук // Науковий вiсник НЛТУ Укра'ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв: РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2009. - № 19. - С. 76-81.

106 Формування ринкових в1дносин в YKpaÏHi №9 (196)/2017

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.