CC BY
7БАНКИ
УДК 336.711
Васильева Т.А., д.е.н., професор, ДВНЗ «УАБС НБУ» Онiщенко В.В., астрант, ДВНЗ «УАБС НБУ»
ДЕРЖАВН1 1НВЕСТИЦ1ЙНО-1ННОВАЦ1ЙН1 БАНКИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФУНКЦЮНУВАННЯ
В статп визначено сутшсть, призначення та специф1ку державних швестицшно-шновацшш банюв, здшсне-но !х структуризацию. Систематизовано теоретичш засади рол1 банювських установ у фшансовому забезпе-ченш шновацшно! д1яльност1. Розглянуто оргашзацшш мехашзми формування державних спещал1зованих шве-стицшно-шновацшних банюв. Визначено сучасне положення банюв Укра1ни на шновацшний шлях розвитку як тдвищення ефективносп функщонування його.
Ключовг слова: швестицшно-шновацшш банк, шновацшний б1знес, швестицшна д1яльшсть, фшансова за-безпеченють, шновацшне швестування, модершзащя.
ВСТУП
Через високу потребу шновацшного сектору економжи в швестищях, а отже — 1 банках, що працюють про-фесшно в сфер1 шновацш, розвиток спещал1зованого шновацшно-швестицшного банюнгу на сьогодшшнш день е досить перспективним видом д1яльносп. На нашу думку, сьогодш його можна вважати найбшьш затре-буваним з боку суб'екпв шновацшно! д1яльносп й одночасно складним для банюв з широким колом послуг, пов'язаних з управлшням активами тдприемства-шноватора (первинним розмщенням його цшних папер1в, з операщями з його цшними паперами на вторинному ринку), наданням йому послуг розрахунково-касового обслуговування, кредитування (у р1зних формах, в тому числг синдикованого, консорщумного тощо), проектного фшансування (включаючи консалтингов1 послуги та послуги щодо управлшня шновацшним проектом, який швестуеться), здшснення фшансово! тдтримки цього тдприемства за рахунок кошпв внутр1шнього бан-ювського венчуру.
1нновацшний б1знес з точки зору банювського швестування е вкрай специф1чною сферою вкладення катта-лу, що вимагае застосування особливих технологш, шструменпв та схем фшансування, вщповщно! квал1фь кацп банювського персоналу, методичного забезпечення щодо оцшки специф1чних ризиюв шновацш та оцшки ефективносп шновацшних проекпв тощо. Кр1м того, з урахуванням низького р1вня розвиненосп шфраструк-турно1 тдтримки швестування шновацшно! д1яльност1 тдприемств (практично1 нед1ездатносп кредитно-рей-тингових бюро, проблем у розвитку депозитарно! мереж1, дефщиту яюсних послуг щодо маркетингового ана-л1зу устху шновацп на ринку, послуг швестицшного проектування тощо), комерцшш банювсью установи край неохоче надають фшансов1 ресурси шноваторам, осюльки ризики банюв при фшансуванш та участ в управлшш шновацшними проектами е вкрай високими. Перераховаш вище фактори формують передумови для розвитку в Укра!ш спещал1зованих державних шновацшно-швестицшних банюв.
Теоретичш засади рол1 банювських установ у фшансовому забезпеченш шновацшно! д1яльност1 активно дослщжуються у свгговш та впчизнянш науковш лггератур1. Серед заруб1жних вчених р1зш аспекти Ц1е1 проблеми вивчали: Х. Барнет, С. Кузнець, Г. Менш, Б. Санто, Дж. Сшю, Р. Солоу, Дж. Стиглиць, Б. Твюс, Ф. Фа-боцци, Х. Фрщмен, Х. Хауштайн, Я. Хонко, А. Штдгофф, Й. Шумпетер та шш1. Чимало дослщжень у зазна-ченш сфер1 з'явилося також останшми роками 1 у впчизнянш наущ. Можна в1дм1тити пращ В. Александрово!, О. Амош1, Ю. Бажала, Л. Безчасного, О. Василика, О. Васюренка, А. Власово!, А. Гальчинського, В. Гейця, Б. Данилишина, М. Данька, М. Дол1шнього, М. Савлука, М. Козор1за, Т. Косово!, М. Крупки, А. Кузнецово!, О. Лапко, Б. Лущва, I. Лютого, А. Мороза, С. Онишко, В. Опарша, А. Пересади, А. Поручника, Л. Федулово!, В. Хобти, А. Чухна, С. Юр1я та ш Разом з тим узагальнення досягнень економ1чно! думки засвщчуе, що по-дальшого розвитку потребуе комплекс питань, пов'язаних з формуванням принципово нового мехашзму ство-рення та розвитку державних банюв, що спещал1зуються в сфер1 фшансово! тдтримки шновацш.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статп е узагальнення св1тового досвщу функщонування спещал1зованих державних швестицшно-шновацшних банюв, обгрунтування перспективних напрямюв !х створення в Укра!ш, визначення проблем, що супроводжують даний процес.
РЕЗУЛЬТАТЫ
За кордоном спещал1зоваш шновацшно-швестицшш банки набули певного поширення лише в окремих кра!нах. У кра!нах Схщно! Свропи функцп банк1в довгострокових вкладень виконують народш, нац1ональн1, а також державн1 банки (Болгар1я, Угорщина) або спец1ал1зован1 банки (Румушя), причому структура й функцп цих банюв систематично перетерплюють змши. Ресурси банюв розвитку кра!н, що розвиваються, формуються в основному за рахунок бюджетних кошпв 1 зовшшшх позик у м1жнародних ф1нансових шститупв (М1жнарод-ного банку реконструкц1! й розвитку, регюнальних банк1в розвитку) 1 в меншому ступеш — на м1жнародних
58
ринках катталу [1, 2]. Свропейсью банки е стриманими щодо фшансування шновацшних тдприемств i про-екпв, фактично концентруються на ефективному адмшютруванш ризикiв. Фiнансовим забезпеченням малих суб'екпв iнновацiйного пiдприемництва в повнiй мiрi займаеться лише Свропейський iнвестицiйний банк (EIB — European Investment Bank). В 1зрат на тдтримщ шновацшного бiзнесу спецiалiзуються Луомi Банк (Luomi Bank) та Iзраïльський дисконтний банк (Israel Discount Bank), в Канадi — Банку розвитку бiзнесу (BDC — Business Development Bank of Canada), в Шмеччиш — Заклад кредитування вщновлення (KfW — Kreditanstalt fbr Wiederaufbau). Щодо банюв розвитку, то ïx створення найчастiше е результатом полiтичноï iнiцiативи, ви-дшення вiдповiдноï суми з бюджету держави для катталу банку i окреслення владою його завдань. Загалом в Сврот банки розвитку переважно являють собою гуртовi банки, якi опрацьовують продукти, а потiм шукають посередниюв (переважно — iншi фiнансовi шституцп), за допомогою яких вiдбуваеться юнцева дистриб'юцiя. В Канадi банки розвитку безпосередньо контактують з кiнцевими кшентами, що забезпечуе глибокий аналiз потреб ктенпв. В Нiмеччинi широко впроваджуеться практика тiсноï спiвпрацi приватного сектору i банюв розвитку в рамках складних форм фшансування шновацш, причому устх в значнiй мiрi залежить вiд актив-ностi посередникiв i ïx навичок у галузi фшансування iнновацiй.
Розглядаючи органiзацiйнi меxанiзми формування державних спецiалiзованиx iнвестицiйно-iнновацiйниx банкiв, можна видшити два можливих варiанти ïx утворення.
Перший варiант — надшита функщею фiнансово-кредитного забезпечення iнновацiйноï дiяльностi банк, який цiлком буде перебувати у державнш власностi. З одного боку, державна форма власносп, безумовно, спро-стить процес функцiонування даного банку як шновацшного, тому що в цьому випадку набагато проспше буде вирiшити питання державноï тдтримки банку як активного учасника ринку тновацшного твестування (на-приклад, шляхом частковоï компенсацiï ризикiв за рахунок державних i недержавних фондiв тдтримки тновацшного бiзнесу, надання державних гарантш по виданих кредитах, використання диференцiйованоï системи визначення норм обов'язкового резервування у залежност вiд спецiалiзацiï банку, суми кредиту, типiв операцш банку, пов'язаних iз кредитуванням шновацш, тощо). У той же час акумулящя коштiв у державних банках може привести до того, що науковi установи та суб'екти тновацшного тдприемництва, що е основними ктентами швестицшно-шновацшного банку, не будуть мати контролю за дiяльнiстю банку i не зможуть розпоряджатися прибутком, що одержаний за рахунок об^ своïx коштiв. На нашу думку, цшком в державнiй власностi може перебувати лише спецiалiзований банк першого порядку. В умовах Украши — це державний шновацшно-шве-стицiйний банк, створення якого вщповщае концепцiï Державноï цiльовоï економiчноï Програми модернiзацiï ринкiв катталу в Украш [3]), розробленоï на замовлення Держшвестицш та сxваленоï розпорядженням Кабь нету Мiнiстрiв Украïни [4].
В рамках цiеï програми передбачаеться створення державного шновацшно-швестицшного банку (за рахунок державного бюджету), причому сукупш витрати щодо формування його статутного катталу становлять 250 млн. грн. з наступним розподiлом по раках: в 2008 р. — 75 млн. грн., в 2009 р. — 50 млн. грн., в 2010 р. — 50 млн. грн., в 2011 р. — 50 млн. грн., в 2012 р. — 25 млн. грн.
На нашу думку, саме на державний шновацшно-швестицшний банк мають бути покладеш функцп державного стимулювання дiяльностi банюв в сферi фшансування шновацш, наприклад, надання кредипв за пшьго-вими ставками для банюв — найбшьш активних учасниюв дослщжуваного ринку, гарантування кредитiв для пiдприемств-iнноваторiв, що видаються такими банками, участь у програмах страхування таких кредипв (ок-ремi аспекти), часткова компенсащя витрат банкiв, консультативна тдтримка таких банкiв тощо. Таким чином, вш цi функцiï мають бути передан вiд НБУ до державного шновацшно-швестицшного банку, що значно змен-шить функцiональне навантаження на Нацюнальний банк та дозволить зосередити весь комплекс визначених специфiчниx функцiй в однш спецiалiзованiй банкiвськiй установi.
Другий варiант — створити спецiалiзовану фшансово-кредитну установу, в якiй як засновники вiзьмуть участь як держава, так i приватш iнвестори. Прикладом такого банка в Украш е УБРР — Украшський банк реконструкцiï i розвитку, який був створений вщповщно до Постанови Кабшету Мiнiстрiв Украши №655 вщ 5 травня 2003 р. Вш зареестрований Нацiональним банком Украши 19 березня 2004 року як акцюнерне товари-ство закритого типу (реестрацшний номер №292) [5], тобто вш не мае статусу державного банку, осюльки частка держави не складае 100%.
Даний банк було створено у формi акцюнерного банку першого порядку, за шщативою i силами Украïн-ськоï державноï iнновацiйноï компанiï (УД1К), яка е утримувачем контрольного пакету його акцш (99,99%) та вiднесена до сфери управлшня Державного агентства Украïни з швестицш та iнновацiй. Проте УД1К лише на першому етапi формування УБРР володша такою кiлькiстю його акцш, сьогодш у складi його акцiонерiв е цiлий ряд недержавних впчизняних i iноземниx iнвесторiв, здшснюеться вiдкритий продаж його акцiй [6]. В 2007 р. Укрекшмбанк заявляв про своï намiри увiйти до катталу УБРР шляхом прийняття учасп у додатковш емiсiï (50% акцш + 1 акщя) з метою отримання контролю над ним [7]. УБРР сформовано як звичайний комер-цшний банк (до його складу входять фiзичнi особи, що мають по три акцп — 0,00185% катталу). Цшьова емiсiя акцiй банка здшснюеться виключно для УД1К. На думку експерпв СБРР, якщо б цей банк був створений цшком як державна кредитна установа, то вш виявився б недiездатним та дуже швидко припинив би свою дiяльнiсть [8]. Нажаль, проти створення банку реконструкцп як кредитного банку першого рiвня виступили мiжнароднi фiнансовi органiзацiï — МВФ i Свгговий банк, оскiльки iснуе думка, що захщш банки, iнвестуючи в УБРР, випснять цi фiнансово-кредитнi установи з впчизняного фiнансового ринку [9, 10].
59
Науковий iticiiiik: Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2011 - №3
УБРР мае спещал1защю швестицшно-промислового банку, основними завданнями якого е забезпечення фшансово! тдтримки шновацш в !х просуванш на ринки, бюджетне кредитування шновацшних заход1в, надан-ня суб'ектам шновацшно! д1яльносп недорогих 1, найголовшше, — великих ресурив. В устав! УБ1Р зазначено, що його мгс1я полягае в створенш сприятливих умов для розвитку економжи Укра!ни через сприяння розвитку шновацшно! та швестицшно! д1яльност1 1 тдтримку вгтчизняного товаровиробника, дотримуючись при цьому оптимального балансу штереив кшенпв, акщонер1в та самого банку. УБРР створений з метою надання кредит-них ресурив ф1зичним та юридичним особам шд фшансування та впровадження наукових розробок Укра!н-ською державною шновацшною компашею, що е його засновником. В1тчизняш аналггаки стверджують, що якщо банк виправдае покладеш на нього надп, то в кра!ш з'явиться ще один монополют: УБРР разом з УД1К будуть найбшьш вагомими гравцями на ринку шновацшного кредитування, осюльки витримати конкуренщю з державним пгантом, що оперуе дешевими та «довгими» коштами, дуже складно.
Передбачалося, що кошти УД1К, отримаш в1д повернення кредипв, будуть розподшятися наступним чином: 30% — на фшансування розробки шновацшних проекпв, 70% — на придбання акцш УББР, що випущеш в рамках цшьово! ем1сп (!х вартють УБРР та УД1К визначають щоквартально). Для здшснення свое! д1яльносп УБРР залучае переважно ресурси шоземних банюв, однак, як 1 будь-який шший банк, використовуе й кредитш кошти НБУ.
УБРР позищонуеться як невеликий банк, збшьшення каттал1зацп банка плануеться здшснювати тшьки за рахунок кошпв УД1К, без використання бюджетних кошпв (едине виключення — викуп Фондом державного майна Укра!ни цшьово! ем1сп УБРР). Нажаль, цей банк на протяз1 свого функщонування мав деюлька при-клад1в юнування суттевих проблем: в 2007 р. Фонд гарантування вклад1в ф1зичних оиб перев1в УБРР в катего-р1ю тимчасових учасниюв, а НБУ в юнщ 2006 р. заборонив цьому банку приймати вклади вщ ф1зичних та юридичних оиб у зв'язку з невиконанням вимог НБУ щодо лжвщносл [11].
Серед в1тчизняних експерпв юнуе думка, що УБРР повинен змшити юнуючу схему свого функщонування, тобто д1яти як банк першого порядку — видавати кредити позичальникам не прямо, а шляхом вщкриття кре-дитних лшш тд шновацшт проекти уповноваженим (вдабраним за певними критер1ями) комерцшним банкам. Вважаеться, що в такому випадку частину ризиюв УБРР буде перекладено на джта банки, збережеться конкуренщя 1 не буде безпосереднього контакту держави та б1знесу (саме за таким принципом СБРР кредитуе малий 1 середнш б1знес) [12].
На нашу думку, з огляду на сучасне положення банюв: вщсутшсть достатшх фшансових ресуршв для прове-дення операцш кредитування шновацшно! д1яльносп, наявнють бшьш випдних альтернативних сфер швестування (короткостроков1 кредити, «коротю» грош1, валютш операцп 1 т.д.), реальним кроком по удосконаленню фшансово-кредитного мехашзму забезпечення переходу Укра!ни на шновацшний шлях розвитку можна вважа-ти тдвищення ефективносп функщонування саме цього банку. За свщченням провщних в1тчизняних дослщ-ниюв, джерелами кошпв для УБРР можуть бути: частина бюджетних видатюв, ем1сшш та кредитш кошти НБУ, частина кошпв вщ реал1зацп державних щнних папер1в, частина кошпв, одержаних вщ приватизацп державного майна, частина вшьних кошпв комерцшних банюв (при умов1 наявносп надлишково! лжвщносп на ринку м1жбанювського кредитування) у вигляд1 кушвл1 або учасп в розмщенш серед сво!х кшенпв довгострокових боргових щнних папер1в, емггованих УБРР [13].
Зважаючи на значну частку держави у каштал1 УБРР, надшшсть його фшансових шструменпв практично не буде поступатися довгостроковим державним щнним паперам, але завдяки впровадженню !х постшного дво-стороннього б1ржового котирування, наприклад, через шститут маркет-мейкер1в на ПФТС, щнш папери з фжсо-ваною дохщшстю УБРР будуть користуватися значно бшьшим попитом серед широкого кола швестор1в (як банюв, так 1 небанювських установ). Банки при цьому можуть використовувати облшацп УБРР як лжвщну заставу при здшсненш операцш рефшансування з1 сторони НБУ поряд з державними та ПДВ-облшащями [14]. Кр1м того, одним з нових напрямюв д1яльност1 УБРР може бути залучення в державний сектор приватних швестицш шляхом розмщення пбридних фшансових шструменпв державних тдприемств, наприклад, де-яких специф1чних вид1в корпоративних облшацш, ще розповсюджених сьогодш на в1тчизняному ринку щнних папер1в, облшацш з правом голосу, конвертованих облшацш та облшацш з1 змшним вщсотком [15].
Але для налагодження ефективно! роботи УБРР слщ виршити цшу низку проблем, в тому числ1, здшснити реформу банк1всько! системи, яка б передбачала наявшсть кр1м ун1версальних, також 1 спец1ал1зованих банюв, що вимагае не тшьки змши вщповщного законодавства, а й диференщащю п1дход1в НБУ до банк1вського нагля-ду, оск1льки «вузька» банк1вська спещал1защя передбачае б1льш1 ризики, н1ж в ушверсальних комерц1йних банках. Кр1м того, функц1! УБРР не повинш дублювати функц1! 1ншо! державно! банювсько! установи — Ощадбан-ку, тобто мова повинна йти про розробку оптимально! схеми !х взаемод1!, наприклад, Ощадбанк може залучати кошти, яю через УБРР попм вкладаються в перспективш високотехнолог1чн1 галуз1, причому за користування залученими коштами УБРР платить Ощадбанку таку процентну ставку, яка дасть змогу останньому бути конку-рентоспроможним на ринку депозит1в. УБРР мш би продавати пули сво!х кредит1в шляхом ем1с1! ц1нних па-пер1в, як1 повинна гарантувати держава. Таким чином, могла б бути створена надшна, постшно д1юча система залучення грошових ресурс1в в економ1ку.
1н1ц1атором створення 1ншого банку — Укра!нського банку сприяння розвитку (УБСР) — е Нац1ональний банк Укра!ни, Каб1нет М1н1стр1в Укра!ни та шмецька банк1вська група КБШ. Цей банк мав бути створений на основ! Ймецько-украшського фонду, що дозволить заощадити кошти державного бюджету. Цжавим е той факт,
60
що цей фонд е «дартуальною» структурою, пращвниюв у ньому взагалi немае, а безпосередньо ршення про управлшня його коштами приймае сам НБУ, точшше група управлiння проектами мiжнародниx кредитних лiнiй Нацбанку. Проте визначати стратепю Нiмецько-украïнського фонду НБУ сам не може, осюльки цей фонд ство-рюеться спiльно з шмецькою Кредитною установою з вщновлення (KFW).
Плануеться, що УБСР стане кредитором останньоï iнстанцiï для банюв, яю просувають програми мжрокре-дитування, вiзьме на себе частину функцш зi стимулювання мiкрокредитування, якi дос в Украïнi виконували СБРР i НУФ, прийме участь у компенсацп вщсоткових ставок i надання гарантш суб'ектам малого i середнього бiзнесу. УБСР мiг би щороку направляти на рефшансування таких кредитiв до 40 млн. грн. для того, щоб ставка за гривневими кредитами для юнцевих позичальниюв не перевищувала 15-17%. Цей банк сприймаеться гро-мадськiстю як спроба формування держбанку другого рiвня, завдяки якому вдасться знизити варпсть банювсь-ких кредипв для малого бiзнесу. Зниження вартосп мiкрокредитiв за допомогою установ другого рiвня практи-куеться в багатьох крашах.
Але вiтчизнянi банкiри неоднозначно сприймають щею створення такого банку, зазначаючи, що, з одного боку, рефшансування банюв необхщне для зниження вартосп кредипв для ктенпв, а з другого — ринок е досить саморегульованим, виходячи з чого банки можуть прийти до зниження ставок i за рахунок конкуренцп, яка вже зараз змушуе ïx спрощувати процедури i вимогу до застав. Гаранта держави i компенсащя ставок не завжди дають позитивний ефект. Якщо у позичальника немае особшлш зацiкавленостi у погашеннi кредиту виходячи з наявносп поручительства, може постраждати яюсть обслуговування кредиту. Дискусшною е i ефек-тивнiсть компенсацп ставок, осюльки банкiрам буде складно пропонувати ринковi ставки клiентам, яю звикли до такоï компенсацiï. Не можна стверджувати, що банкам при цьому вдасться залучити бiльше ктенпв, осюль-ки сьогоднi набагато важлив^ оперативнiсть, якiсть обслуговування та довiра до банку.
Украïнський банк сприяння розвитку, на вщм^ вiд УБРР, може бути оргашзовано лише у разi прийняття парламентом вiдповiдного закону, в розробщ якого мають брати участь фаxiвцi з KFW. Крiм того, передбачено надання йому на певний перюд пiльг щодо оподаткування прибутку банку, який плануеться спрямовувати на збшьшення капiталу УБСР. На вщм^ вiд Украïнського банку реконструкцп i розвитку, даний банк плануеться як банк другого рiвня, який не кредитуе економiку безпосередньо, а працюе через уповноважеш банки. Його завданням е обслуговування бюджетного дефщиту, виходячи з чого вш не е акцюнерним та прибутковим.
Для порiвняння вiдзначимо, що в Росп банк розвитку створений ще в 1999 р., причому, на вщм^ вщ Украь ни, 100% його акцш належать державi в особi Росiйського фонду федерального майна. Основний напрям дiяль-ностi банку складае довгострокове кредитування реального сектора економжи. Мету дiяльностi Росiйського банку розвитку уряд Росiйськоï Федерацiï визначае як практичне сприяння реалiзацiï державноï iнвестицiйноï полiтики шляхом кредитування реального сектора економжи в прiоритетниx сферах, визначених урядом Ро-сiйськоï Федерацп. Прiоритетними вважаються iнновацiйнi проекта, фшансування iмпортозамiщуючиx галу-зей промисловостi, фшансування модершзацп основних фондiв пiдприемств. Слщ зауважити, що на сьогоднi цей банк входить в «двадцятку» найбшьших банкiв Росiï [16, 17].
В контекст дослiдження особливостей функцiонування регюнальних та мiсцевиx спецiалiзованиx шнова-цшно-швестицшних банкiв, певний iнтерес становить досвщ Росiйськоï Федерацiï, де набувае поширення про-грама розвитку регiональниx банюв реконструкцп та розвитку. Щею програмою передбачено, що основними гарантiйними заставами для них виступатимуть зведенi воедино (консолщоваш) частина мiсцевиx бюджетних кошпв, пакети цiнниx паперiв, природних ресуршв, iншиx активiв, закрiплениx у власносп суб'ектiв Федерацiï, довгострокова оренда землi i неруxомостi (до проведення земельноï реформи), податковi пiльги й шше забезпе-чення, що регiонам дозволяеться надавати в рамках ïxньоï компетенцп. До функцiй цих банкiв вщнесено: здiйснення капiталовкладень, теxнiчна i консультацшна пiдтримка, обслуговування мiсцевиx бюджетiв, здшснен-ня комерцiйниx, експортно-iмпортниx постачань, оргашзащя облiгацiйниx позик, створення розрахунково-ктрингових центрi, допомога у проведеннi приватизацп, сприяння органiзацiï в регiонi фшансових, страхових, аудиторських, комерцiйниx фiрм, ушх можливих видiв банкiв, бiрж, депозитарпв, клiринговиx палат, пенсiйниx фондiв, товариств взаемного кредиту, ощадно-позичкових кооперативiв.
ВИСНОВКИ
Створення державних шновацшних банюв, банюв реконструкцп i розвитку, банюв проектного фшансування е доволi перспективним завданням. Саме вони мають можливють залучати кошти рiзниx позабюджетних фондiв (пенсшного, соцiального страхування й ш) i використовувати ïx для довгострокового швестування в iнновацiï. Данi банки можуть фшансувати iнновацiйнi програми, розмщати цiльовi кредити, у тому чи^ й отриманi iз-за кордону, здшснювати середньо- i довгостроковi iнвестицiï. Завдання збшьшення обсягу кредитних ресуршв можна вирiшити за допомогою залучення коштiв населення пiд державнi гарантп ïxнього повер-нення i шдвищеш процентнi ставки, одночасно знижуючи резервш вимоги по довгострокових позичках.
Особливо слщ пiдкреслити необxiднiсть спiвпрацi держави та приватних iнвесторiв при формуванш спецiа-лiзованиx iнновацiйно-iнвестицiйниx банкiвськиx установ. Наявнють державних органiв влади в чи^ акцiо-нерiв банку може полегшити пошук компромiсу мiж прибутковютю об'ектiв iнвестування та ïxньою сощаль-ною значимiстю. Данi банки можуть виступати в ролi органа, уповноваженого замовниками шновацшного проекту контролювати хщ i яюсть робщ вщповщати за цiльове й ефективне використання швестицш ïxня роль у цьому випадку полягае не в пм, щоб самим кредитувати проект, а в пм, щоб, виконуючи консультацшно-агентсью функцiï (а можливо, i функцп гаранта або поручителя), виступати як промiжна ланка мiж органом влади, якою-
61
Науковий iiicinik': Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2011 - №3
небудь тдприемницькою структурою, що видшяе фшансов1 ресурси на шновацшш заходи, \ оргашзащею, що безпосередньо реатзуе шновацшний проект. Надання коштав може здшснюватися тд конкретну програму робп; причому !хня експертиза, що тдтверджуе доцшьшсть вкладення катталу, може проводитися експертами банку, або шшими фах1вцями, яких залучають на догов1рнш основг Дана схема передбачае одержання банком ком1сшно! винагороди за сво! послуги. Надал1 банк може придбати за рахунок сво!х власних ресурив профшан-соваш з його техшчною допомогою шновацшш проекти (наприклад, викуповуючи !х у державно! установи, яка стимулювала виконання робп; прийняла на себе пов'язаш з цим ризики 1 тепер прагне повернути грош1, у тому числ1 1 для швестування !х в шш1 проекти). При цьому банк мае на мет1 самостшне розмщення кошпв, участь в оргашзацп акцюнерних товариств тд щ проекти (сам проект може виступати як внесок банку). Реал1защя дано! схеми швестування фшансових ресуршв може стати ефективним мехашзмом стимулювання шновацш.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Геращенко В.В. Инвестиционно-банковский бизнес: зарубежный опыт в России. / Геращенко В.В., Смирнов А.Л. // Деньги и кредит. — 2007. — №5. — С. 24-29.
2. Кузнецова А.Я. Фшансов1 мехашзми стимулювання швестицшно-шновацшно! д1яльностп Монограф1я. / Кузнецова А.Я. — Л.: Льв1в. банюв. ш-т НБУ, 2004. — 279 с.
3. Проект Державно! цшьово! економ1чно! програми модершзацп ринк1в кап1талу в Укра!н1 // офщшний сайт Державного агентства Укра!ни з 1нвестиц1й 1 1нновац1й. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: www.in.gov.ua/index.php?get=news&id=895
4. Про схвалення Концепцп Державно! ц1льово! програми модерн1зац1! ринюв кап1талу Укра!ни: Розпоряд-ження Кабшету М1н1стр1в Укра!ни в1д 08 листопада 2007 року №976-р. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: Ы1р: zakon.rada.gov.ua
5. Укра!нський банк реконструкцп та розвитку // Оф1ц1йний сайт — [Електронний ресурс] — Режим доступу: http:www.ubrr.com.ua
6. Рижов В. На роздуми немае часу. / Рижов В. // Урядовий кур'ер. — 14 вересня 2002 р. — №169. — С. 7.
7. Дубинський А. Укрэксимбанк приберет к рукам УБРР. / Дубинський А. // Экономические известия. — 2007. — № 161(694) от 19.09. — С. 5.
8. Гонгальський Д. Грошов1 шновацп. / Гонгальський Д. // Контракти. — 2003. — №39. — С. 2.
9. Захщт банки за допомогою Укра!нського банку реконструкцп 1 розвитку «виб'ють» ЕБРР 1з територп Укра!ни // Бизнес. — 2003. — №29.
10. Шевченко С. НУФ «перетворитьсж> на УБРР? / Шевченко С. // Галицью контракти. — 2003. — №№17-18. — С. 21.
11. Головин В. Правительство создает новый государственный банк. / Головин В., Андрущенко К. // Дело. — 2007. — 12 января. — С. 4.
12. Жалшо Я.А. Економ1чна стратепя держави: теор1я, методолопя, практика. / Жалшо Я.А. / Нацюнальний ш-т стратепчних дослщжень. — К. : Н1СД, 2003. — 368 с.
13. Прозоров Ю.В. 1нституцшш змши у структур! банювського катталу та посилення кредитно! тдтримки шновативно-шновацшного шляху розвитку економжи. / Прозоров Ю.В. // Проблеми 1 перспективи розвитку банювсько! системи Укра!ни. Т 15: Зб1рник наукових праць: Наукове видання. — Суми.: Мр1я-1 ЛТД; УАБС, 2004. — С. 3-5.
14. Жалшо Я.А. Вщ парадигми фшансово! стабЫзацп — до щеологп зростання: Анал1тична доповщь. / Жал1ло Я.А., Кияк А.Т., Прозоров Ю.В., Рябот1нь М.1., Сменковський А.Ю. / Нац1ональний 1нститут стратепчних дослщжень. — К.: Центр антикризових дослщжень, 2002. — 48 с.
15. Коляда Т. Створення Укра!нського банку реконструкцп та розвитку як вихщ з шституцюнально! пастки на шляху залучення швестицш економ1ку Укра!ни. / Коляда Т., Прозоров Ю. // Науковий в1сник Волинського державного ушверситету 1м.. Лес1 Укра!нки. — 2003. — №12. — С.33-38.
16. Слинько Д. Банк розвитку «клонували». / Слинько Д. // Галицью Контракти. — 2003. — №21. — С. 5.
17. Коробова Г.Г. Система государственных банков развития реального сектора экономики. / Коробова Г.Г. // Банковские услуги. — 2003. — №4. — С. 16-22.
Стаття надшшла до редакци 7 червня 2011 року
62
