CC BY
63
DATA ABOUT THE AUTHORS
Makarenko Serhii, Candidate of Sciences (Economic), Assistant Professor of Management and Administration Department
e-mail: [email protected]
Kaplina Yevheniya, 4th year student of the specialty «Management»
e-mail: kaplina753951 @gmail.com Kazakova Tatyana, PhD student e-mail: [email protected] Kherson State University
27, 40 rokiv Zhovtnya St., Kherson, Ukraine, 73000
Рецензент: Шашкова Нша IropiBHa, завiдувач кафедри менеджменту i адмiнiстрування, д.е.н., проф., Херсонський державний ушверситет
УДК 338.46:338.2 DOI: 10.5281/zenodo.1220713
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ
Почтарьов С.О.
Предметом cmammi виступае державне регулювання сфери обслуговування, як надважливо'У ланки економки кра'Уни в цлому.
Метою самого дослдження е формулювання науково обгрунтованого визначення поняття державного регулювання сфери обслуговування.
В ходi роботи було зд'1йснено аналiз останнх публ'1кац'1й як втчизняних, так i закордонних досл'дник'т в галуз економки.
У статтi обгрунтовано роль державного регулювання д'яльностi сфери обслуговування, розкрито його сутнсть. Окреслено форми й методи, а також можливi шляхи оптим'зацИ розвитку сфери обслуговування в УкраУш. Визначено роль i мсце сфери обслуговування у розвитку економки УкраУни. Результати досл'дження можуть використовуватися в галуз економки при подальшому вивченн функцонування сфери обслуговування.
Сфера обслуговування як продуктивно-перспективна галузь в нацюнальнiй економiцi УкраУни в'д'грае ключову роль у формуваннi пост'ндустр'ального економ'чно стабльного суспльства але УУ д'яльн'ють потребуе регулювання з боку держави.
Ключов'1 слова: державне регулювання, сфера обслуговування, зростання економки, розвиток, д'яльн'сть.
ГОСУДАРСТВЕННОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СФЕРЫ ОБСЛУЖИВАНИЯ
Почтарёв С.А.
Предметом статьи выступает государственное регулирование сферы обслуживания, как сверхважного звена экономики страны в целом.
Целью же исследования является формулирование научно обоснованного определения понятия государственного регулирования сферы обслуживания.
В ходе работы был осуществлен анализ последних публикаций как отечественных, так и зарубежных исследователей в области экономики.
В статье обоснована роль государственного регулирования деятельности сферы обслуживания, раскрыто его сущность. Определены формы и методы, а также возможные пути оптимизации развития сферы обслуживания в Украине. Определены роль и место сферы обслуживания в развитии экономики Украины. Результаты исследования могут использоваться в области экономики при дальнейшем изучении функционирования сферы обслуживания.
Сфера обслуживания как продуктивно-перспективная отрасль в национальной экономике Украины играет ключевую роль в формировании постиндустриального экономически стабильного общества но ее деятельность требует регулирования со стороны государства.
Ключевые слова: государственное регулирование, сфера обслуживания, рост экономики, развитие, деятельность.
STATE REGULATION OF THE SERVICE SECTOR ACTIVITY
Pochtarov S.O.
The subject of the article is the state regulation of the sphere of service, as an overriding part of the economy of the country as a whole.
The purpose of the study itself is to formulate a scientifically based definition of the concept of state regulation of the service sector.
© Почтарьов С.О., 2018
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 37/1
125
In the course of the work, an analysis of recent publications by both domestic and foreign researchers in the field of economics was carried out.
The article substantiates the role of state regulation of the sphere of service activity, its essence is disclosed. The forms and methods, as well as possible ways of optimizing the development of the service sector in Ukraine are outlined. The role and place of the service sector in the development of the Ukrainian economy was determined. The results of the study can be used in the field of economics in the further study of the functioning of the service sector.
The sphere of service as a productive and promising branch in the national economy of Ukraine plays a key role in the formation of a post-industrial, economically stable society, but its activities require regulation by the state.
Key words: state regulation, sphere of service, economic growth, development, activity.
Актуальшсть. У наш час роль i актуальнють розвитку сфери послуг важко переоцшити, адже без неТ, практично, неможливою е сучасна людська життeдiяльнiсть. Ось чому, в украТнському суспшьсга необхщно придтити належну увагу державному регулюванню розвитку сфери послуг [5, с. 188].
В умовах економiчноТ кризи значно зростае роль держави, що диктуеться необхщыстю послаблення кризових явищ, стримування со^альних конфл^в, стимулювання економiчного зростання. Загострюеться проблема пошуку сфер i важелiв впливу на економiчну динамку. Одыею з важливих сфер, вщ яких залежить зростання економки, пщвищення конкурентоспроможност краТни на св^ових ринках, полтшення добробуту населення стае сфера обслуговування [9, с. 5]. Тому визначення особливостей державного регулювання дiяльностi сфери обслуговування е важливим аспектом вивчення, що й зумовило актуальнють нашого дослщження.
Стушнь дослщження дано! проблеми вченими. Дослщивши публкацп, що стосуються визнання ролi та виршення проблем розвитку втчизняноТ' сфери обслуговування, можна вщзначити, що донедавна дiяльнiсть у невиробничш сферi взагалi була поза увагою як науков^в, так i владних економiчних структур. Але реформування i перехiд економiки краТни до ринкових методiв господарювання сприяли комерцiалiзацiТ сфери послуг, що стимулювало стрiмкий IT розвиток [7, с. 171].
Державне регулювання економкою розглядаеться у працях багатьох вчених, зокрема таких як К.Н. Нтов, Б.А. Райзберг, Б.М. Лазарев, В.С. Белих та шших, однозначного його трактування юридичною наукою так i не запропоновано. Ще бтьш неоднозначний пщхщ до цього поняття прослiдковуеться в законодавчих актах з питань господарськоТ дiяльностi [1, с. 111-112]. Ц^ та напрямки регулювання сфери послуг дослщжувалися в працях учених, зокрема таких, як К. Хаксевер, Б. Рендер, Л.М. Кликич [9, с. 5]. Вщтак метою статт е формулювання науково обфунтованого визначення поняття державного регулювання [1, с. 112] сфери обслуговування.
Предмет дослщження - державне регулювання сфери обслуговування, як надважливоТ ланки економки краТни в цтому.
Завдання, що постали в ходi написання статл:
1) Розкрити суть визначення поняття «державне регулювання»;
2) Обфунтувати роль державного регулювання дiяльностi сфери обслуговування, розкрити його сутнють;
3) Дослщити значення розвитку сфери обслуговування для економки УкраТни.
Пщ час написання статл використовувалися теоретичш методи дослщження, зокрема аналiз науковоТ л^ератури, статей сучасних дослiдникiв економiки, що дало змогу виявити, узагальнити й систематизувати матерiали з дослщжуваного питання.
Постановка проблеми. Рiвень розвитку сфери послуг визначае добробут населення, тому в багатьох краТнах Тй придтяеться постiйна увага, особливо з боку уряду. ^м цього, деякi галузi соцiального комплексу вiдносяться до найприбутковших у господарствi, попри довгостроковий перюд окупностi. Це туризм, санаторно-курортне господарство, осв^а [6, с. 45].
Як вважае дослщник тенденцiй розвитку втчизняноТ' економiки В. Козик, в Укра'Тш iснуе загальноприйнята думка, що бурхливе економiчне зростання в краТнi можна забезпечити лише за рахунок розвитку важкоТ промисловост - металургiТ, хiмiТ, машинобудування, енергетичного сектора. Тим часом ус розвинутi й низка краТн, що розвиваються, протягом останнiх десятил^ь переорiентували структуру економiки вiд виробництва товарiв на виробництво послуг. Саме послуги е джерелом довгострокового економiчного зростання краТн, що розвиваються, причому важлившим, жж промисловiсть [6, с. 43].
Для промислово розвинених краТн середньорiчнi темпи приросту ВВП у сферi послуг випереджають темпи приросту ВВП у виробництвi товарiв (бтя 2,5%). Крiм того, у сферi послуг зайнято бiльше половини працездатного населення св^у, зокрема у Ымеччиж та lталiТ у цiй сферi зайнято бiля 40% робочоТ сили, у Нидерландах - майже 50, у США - бiльше 70%. У свтовш економiцi також спостер^аеться постiйне збiльшення обсягiв експорту-iмпорту послуг, що обумовлено глобалiзацiйними тенденцiями [4, с. 159].
Результати дослщження. Сфера обслуговування становить, в економiчно розвинутих краТнах основну частину економiки (бтьше 50%). Рештою частин економiки прийнято вважати промисловють i сiльське господарство.
Розвиток сфери обслуговування часто вважають важливою ознакою поступу постшдус^ального економiчного устрою. У стародавнi часи сусжльне надання послуг не було розвинуто. Товарний обмш i торгiвля здшснювалися, в основному, у виглядi готових результат сiльськогосподарськоТ або ремесленоТ працк Саме з поступом науково-технiчного прогресу, мехашзацп i автоматизацiТ фiзичноТ прац^ iнтенсифiкуються темпи розвитку сфери послуг, яка поступово перетворюеться в ключовий сектор економки.
В постiндустрiальнiй eKOHOMi^ важливi невирiшенi завдання знаходяться якраз у сферi управлiння технiкою та оргашзаци й розподiлу готово! продукцп. У ХХ1 столiттi особливого розвитку i цiнностi набувае iнтелектуальна людська праця. Розподiл iнтелектуальноI' працi створюе величезну кiлькiсть спецiальностей i професш, що вимагають високо! науково! подготовки та високого ступеня жтеграцп сумюних людських зусиль на тлi зростання сусптьного добробуту. Цi тенденци стосуються, насамперед, сфери послуг i управлшня, що обумовлюе IT прискорений розвиток. Для сфери послуг характеры бтьш висок прибутки, нiж для промислового, i тим бiльше, сiльськогосподарського секторiв економiки [5, с.188-189].
Фактори, ям сприяють стрiмкому розвитку сфери послуг, доцтьно розглядати з двох позицш: з точки зору розвитку матерiального виробництва; з точки зору змш, що вiдбулися в економiчнiй поведши домогосподарства. З першо! позици, мова йде про науково-техшчний прогрес. По-перше, з друго! половини ХХ ст. новi технологи, в тому чи^ iнформацiйнi, рiзко пiдвищили вимоги до складу i якостi робочо! сили, рiвня менеджменту i маркетингу на пщприемствах. Пiдготовку таких спецiалiстiв може забезпечити ттьки розвинена сфера послуг. По-друге, в оснащенн i результатах матерiального виробництва помiтну роль стали в^гравати складна технiка та обладнання, що спричинило пщвищення рiвня техшчного обслуговування виробництва, створення сервiсних центрiв, тобто розширення зовшшньо'1 i внутршньоТ послуговоТ дiяльностi; зрiс попит на виробничi (монтаж, iнжинiринг, лiзинг) та пюляпродажш послуги (кредит, ремонт). По-трете, автоматиза^я виробничих процесiв зумовила суттеве зростання продуктивност працi, що, в свою чергу, призвело до абсолютного витюнення робочоУ сили за межi матерiального виробництва, переходу lT у сферу послуг. Там змши у сусптьному виробництвi отримали назву «софтиза^я» - процес зростання ролi нематерiальних ресурсiв у забезпеченнi суспiльного вщтворення, пiд яким розумiють насичення економки науково-технiчними розробками, iнформацiею, сучасними засобами зв'язку, оптимiзацiю й оперативнiсть управлшня, зростання значення послуг iз консалтингу, шжишрингу тощо.
Зростання доходiв населення - один iз найважливiших факторiв, що детермiнуе параметри i структуру розвитку сфери послуг, саме тому розвинена сфера послуг е атрибутом багатого сусптьства. Цей взаемозв'язок реалiзуеться через поведшку споживача, який розглядае свш дохiд як засiб купiвлi тих чи iнших благ. Ще у 80-х рр. ХХ ст. ымецький статистик Е. Енгель сформулював закон: у мiру збiльшення доходiв ам! частка и витрат на продовольчi товари зменшуеться, майже не змшюеться частка витрат на житло, електроенерпю, одяг, проте зростае частка витрат на послуги. Певним фактором, що спонукае сферу послуг до розвитку, е збтьшення втьного часу. Така тенден^я характерна для вах розвинених краж. За даними статистичноУ служби бвропейського союзу, з середини 50-х ромв до початку 80-х ромв ХХ ст. середня тривалють вiдпусток у краТнах з розвиненою ринковою економiкою збiльшилася з двох-трьох тижыв до чотирьох-шести. Це обумовило необхщнють постiйного i прискореного розвитку рiзних послугових видiв дiяльностi. Збтьшуеться частка людей, якi орiентуються на прюритети духовного зростання i фiзичного самовдосконалення, тому зростають роль i масштаби освiтнiх, спортивних, туристичних та шших послуг. Демографiчнi змiни також в^грають певну роль у розвитку сфери послуг. З одного боку, вони объективно визначають масштаби сфери послуг через збтьшення (зменшення) чисельносп населення, з шшого - детермшують структуру ^ci сфери, оскiльки збтьшення, наприклад, частки людей похилого вку (процес старiння населення, характерний для вах розвинених краж), спричинюе зростання попиту на медичн та рекреацшы послуги.
Дослщження факторiв розвитку сфери послуг дозволяе зрозум^и l'l роль в сучасних умовах. Отже, роль сфери послуг проявляеться в тому, що вона:
• е важливим сектором нацюнального i св^ового господарства;
• в^грае важливу роль у розвитку людського капралу;
• впливае на функцюнування i розвиток матерiального виробництва;
• сприяе збiльшенню втьного часу;
• створюе можливост для повшшого задоволення i розвитку потреб людей i суспiльства;
• е найважлившим елементом формування сучасноГ якост життя;
• забезпечуе якiсть економiчного зростання i пiдвищення конкурентноспроможностi кражи [6, с. 44-45].
Сфера послуг складаеться з виробництва матерiальних i нематерiальних послуг. Це виробнича та
со^альна iнфраструктура. До виробничоГ шфраструктури належить транспорт, зв'язок, торгiвля, фшансово-кредитна сфера, реклама, iнформацiя, лiзинг, консультаци з управлiння. Соцiальна шфраструктура охоплюе такi пiдкомплекси: соцiально-культурний, оздоровчий, матерiально-побутовий.
До соцiально-культурного комплексу входять осв^а, культура i мистецтво. Осв^а забезпечуе загальний розвиток населення i пiдготовку спецiалiстiв для галузей народного господарства. Культура i мистецтво представлен театрами, бiблiотеками, музеями, клубами, палацами культури. До закладiв оздоровчого комплексу належать полшлшши, лаборатори, диспансери, пансюнати, будинки вiдпочинку, аптеки. Матерiально-побутовий комплекс представлений: житлово-комунальним господарством, яке охоплюе електрифкацш, водопостачання, теплопостачання; службою побуту - перукарш, жмчистки, ателье, пральн i громадським харчуванням - ринки, магазини, кафе, ресторани [8, с. 164].
Особливютю розвитку сфери обслуговування в перюд формування ринково'1 економки е збiльшення частки послуг, ям надають населенню за оплату, а також розвиток комерцшного сектора у цш сферi.
До платних послуг належать:
- побутовi та житлово-комунальн послуги;
- послуги пасажирського транспорту та зв'язку;
- послуги культури та деяк послуги установ осв^и;
- послуги охорони здоровья та фiзичноï культури i спорту;
- правов^ фiнансовi послуги;
- санаторно-курортш;
- туристично-екскурсiйнi послуги;
- послуги дитячих дошктьних закладiв та iH.
Слiд зауважити, що сфера обслуговування мае низку особливостей, як обмежують ринкове саморегулювання у виробниц^ товарiв. По-перше, у ïï складi е ринки, попит на яких насттьки великий i цiна рiвноваги визначена так високо, що стае недоступною для бшьшосл членiв сусптьства (наприклад, ринок житла в УкраМ). По-друге, цiновий механiзм регулювання для деяких видiв послуг не спрацьовуе. Специфка механiзму функцiонування ринку послуг i розвитку сфери обслуговування в УкраМ у трансформацшний перiод зумовлюе особливостi Гхнього державного регулювання, яке передбачае регулювання шдприемницько'Г дiяльностi суб'ек^в ринку, що надають платнi послуги населенню, i державну пiдтримку розвитку некомерцшного сектора сфери обслуговування.
Рiвнi регулювання у сферi послуг: мiждержавний, державний, регiональний, мiсцевий. Характерною е тенден^я до змiщення центру державного регулювання на регюнальний та мюцевий рiвнi.
Метою державного регулювання i пщтримки некомерцiйного сектора сфери обслуговування е захист населення вщ такого явища, як зникнення з ринку соцiально-потрiбних послуг. Регулювальн функцiï держава виконуе за допомогою таких заходiв: створення нового мехашзму використання кош^в державного мiсцевого бюджету через систему програм розвитку галузей осв^и, охорони здоровья, спорту, культури, мистецтва; формування страхових медичних фонФв та фонфв пiдтримки сфери обслуговування [3].
Функ^я регулювання здiйснюеться насамперед законодавчою i виконавчою плками державно' влади. Що стосуеться судово' влади, то вона мае опосередковане вщношення до державного регулювання, осктьки ï'ï основним призначенням е функ^я контролю - встановлення вщповщносп фактичних напрямiв дiяльностi суб'ек^в господарювання встановленим державою правилам i нормам та застосування вщповщальносп за 'х порушення. Хоча, враховуючи сучаснi пiдходи до визначення державного регулювання економки, якi включають в нього i елементи контролю, участь у ньому оргашв судово' влади не варто категорично заперечувати. Тому деяк науковщ зокрема С.М. Шишкiн, вщзначають, що державне регулювання економiки - дiяльнiсть не тiльки органiв виконавчо', а й законодавчо' та судово' гiлок влади.
Крiм того, деяк функцiï державного регулювання делегуються органам мюцевого самоврядування. Так, як випливае з аналiзу ст. 30 Закону Укра'ни «Про мiсцеве самоврядування в УкраМ», до таких функцiй вщнесено встановлення за погодженням iз власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на вщповщнш територiï пщприемств сфери обслуговування, здiйснення контролю за оргашза^ею ними обслуговування населення тощо [1, с. 116-117].
Важливою складовою проблеми створення умов для розвитку ринку послуг е вдосконалення дм мехашзму мiсцевого самоврядування, тобто залучення громади до активное участi у визначеш прiоритетних напрямкiв зростання ринку послуг, посилення впливу населення на ршення регюнальних органiв влади, застосування мехашзму партнерства для стимулювання розвитку перспективних видiв дiяльностi в сферi послуг [6, с. 45].
На пiдставi наведеного можемо дiйти висновку, що державне регулювання - це управлшська дiяльнiсть державних органiв та оргашв мюцевого самоврядування в межах делегованих Гм повноважень, спрямована на реалiзацiю державноï полiтики в сферi обслуговування, що полягае у встановленш та застосуваннi правил, за допомогою яких здшснюеться коригування господар^^' дiяльностi та притягнення до вiдповiдальностi за ^х порушення, з метою забезпечення штереав у обслуговуваннi на основi ^'х узгодження з iнтересами суб'ек^в господарювання, якi надають цю послугу [1, с. 120].
Аналiз сучасного стану ринку послуг в УкраМ дае пщстави охарактеризувати його як такий, що потребуе подальшого розвитку, залучення швестицш та реструктуризацiï, диверсифкацп структури експорту, вдосконалення i розширення правового поля. Збiльшення вiдкритостi ринку послуг для конкуренци з боку шоземних постачальникiв може мати наслщком у довгостроковiй перспективi не лише збтьшення ïх частки в наданш послуг, але й динамiчне зростання i розширення обсягу пропозицп послуг на внутршньому ринку, ïх експорту, та пщвищення конкурентноспроможност мiсцевих постачальнимв послуг. Розвиток ринку послуг може надати додатковий поштовх загальному розвитку украш^ко^ економiки. Однак це значною мiрою залежить вiд державноï пол^ики в цiй галузi, формування вiдповiдноï законодавчоï бази, а також створення сприятливого швестицшного режиму.
Для пщтримки розвитку сфери послуг необхщним е виршення комплексу складних завдань:
1) формування сприятливих умов для пiдприемницькоï дiяльностi в секторi послуг, створення економiчного та правового середовища, яке б забезпечувало стимулювання д^ово^ активност населення (закрiплення правових гарантiй, як забезпечують свободу, захист та пщтримку приватного бiзнесу та недержавних форм пщприемництва; врахування думки пiдприемницьких кт при пiдготовцi та ухваленнi законодавчих акпв та постанов; формування ринково^ iнфраструктури, яка забезпечуватиме пiдприемницьку дiяльнiсть);
2) створення реальних можливостей кожному пщприемству для початку самостiйноï пiдприемницькоï дiяльностi у сферi послуг, доступу до виробничих, матерiально-технiчних та фшансових ресурсiв (спрощення
порядку реeстрацiï пщприемств сфери послуг; подальший розвиток комерцшноТ системи iнформацiйного забезпечення пiдприeмницько''' дiяльностi);
3) кадрового забезпечення розвитку пщприемницько1 дiяльностi у сферi послуг (формування мережi бiзнес-шкiл, навчально-дiлових центрiв на ïx базi; створення та оргашза^я дiяльностi Ради з соцiальноï адаптаци' та пiдготовки кадрiв для сфери послуг; оргашза^я вивчення та використання досвщу дiяльностi iснуючиx структур пщтримки пiдприeмництва у iншиx регiонаx; розробка плану заxодiв з надання державно' пщтримки молодiжного пiдприeмництва у сферi послуг);
4) Здiйснення заxодiв у галузi ^вести^йно^' полiтики, направлених на пщтримку пiдприeмництва у сферi послуг регюну (рацiональний перерозподiл iнвестицiйниx ресурав регiону, враховуючи прiоритетнiсть розвитку сектора послуг; вщтворення та розвиток сфери колективного пщприемництва та взаемодопомоги: виробничих, позичково-ощадних, ощадно-збутових та шших товариств).
Таким чином, система заxодiв, ям розробляються для пiдтримки сфери послуг, в^грае суттеву роль у сучасних умовах господарювання [2, с. 17].
У захщних кражах послуги переважно враховуються в складi ВВП i становлять один з головних прюрите^в державно' економiчноï полiтики. У нашш же кра'нi склалося шше ставлення до сфери обслуговування. Ттьки незначна частина послуг у галузях будiвництва, транспорту, зв'язку, у сферi обслуговування матерiального виробництва включалася до складу ВВП. Переважна ж частина послуг: житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, охорона здоровья, освiта, фiзкультура i спорт, культура i мистецтво, наука i багато шших - належала до невиробничо' сфери. За дючою й дотепер методолопею облку результати дiяльностi невиробничо' сфери не враховуються в нацюнальному доxодi i фшансуються з державного бюджету за залишковим принципом. Проте ми поступово переходимо на мiжнародну систему раxункiв, змшюються також джерела фiнансування, але розраховувати на те, що сфера послуг найближчим часом стане прюритетною для держави, не доводиться. Для устшного розвитку ^eï галузi сьогоднi сприятливим було б спрощення процедури реестраци' та лщензування, ведення економiчноï звпносп, кредитування.
Якщо послуга е результатом корисноГ дiяльностi, що змiнюe стан особи або товару, то в умовах ринковоГ економки цей результат, безумовно, е товаром, вш мае i цшову вартiсть, i кориснють. Але це товар специфiчний.
Так, послуги, на вщмшу вiд шших товарiв, виробляються i споживаються в основному одночасно, внаслщок чого виникае багато особливостей у ïx виробництвк По-перше, послуги не пiдлягають збереженню, що дозволяе виробникам зводити свш оборотний капiтал до мiнiмуму, тому що витрати на утримання складських примщень, зберiгання, охорону, закупiвлю сировини тощо практично вщсутш. По-друге, на ринку послуг набагато гострш постае проблема регулювання попиту i пропозици, шж на ринку iншиx товарiв, тому що багато операцiй у торгiвлi пов'язанi з торговельним посередництвом i можливостями попереднього, завчасного виробництва i збереження товарiв. По-трете, у багатьох випадках продаж послуг потребуе шдвищено! мобшьносп вiд продавця i покупця через те, що багато послуг базуються на безпосередньому контакт виробнимв i споживачiв. Наприклад, вихщ на ринки послуг iншиx регюшв потребуе створення в цих регюнах фiлiй виробника послуг.
У силу свое!' природи послуги не мають гарантованих стандарт якостi. 1накше кажучи, послугам властивий високий ступiнь невизначеностк Ця обставина ставить споживача послуг у невигщне положення тому, що результат послуги, ïï корисний ефект вш зможе оцiнити лише пюля IT надання; а виробникам у цих умовах складно здшснювати просування послуг.
Саме в силу своё' невизначеност або мiнливостi, сфера послуг потребуе державного регулювання бтьшою мiрою, нiж ринки iншиx товарiв. Найчаспше державне втручання у функцiонування ринку послуг викликаеться не ттьки економiчними, але й пол^ичними та со^альними причинами. Наприклад, встановлення контролю або домшування будь-яких пiдприeмницькиx структур у таких сегментах ринку послуг, як банмвська справа, шформа^я i телекомушкаци тощо, може становити реальну загрозу нацюнальному суверештету i безпецi кражи. Тому практично у вах кражах розробляються заходи для державного регулювання сфери послуг i встановлення певних стандар^в, що регламентують змют послуг та ямсть ïx надання. Особливо важливi ^ стандарти в таких секторах сфери послуг, як охорона здоровья, осв^а, телекомушкаци, дiяльнiсть фжансових посередникiв на фондовому i кредитному ринках тощо.
Стандарт обслуговування встановлюе реальш критери, за якими оцшюють рiвень обслуговування клieнтiв i професшну дiяльнiсть працiвникiв фiрми. Нинi бтьшють вiтчизняниx сервiсниx пiдприeмств уже засвоти основнi правила обслуговування клieнтiв, ям лежать в основi стандартiв, це: максимальна увага до ^ен^в; висока ямсть комплексу послуг; постiйне пщвищення освiтнього i квалiфiкацiйного рiвня спе^алю^в та обслуговуючого персоналу; грамотне та оперативне застосування форм i методiв паблик рилейшинз з метою пщвищення популярносп в суспiльствi [7, с.173-174].
Висновки. З викладеного вище матерiалу можна зробити висновки, що економка Украïни характеризуеться досить суперечливими тенден^ями, такими як уповiльнення економiчного зростання. А отже, сусптьство намагаеться знайти новi рiшення для пiдвищення економiчноï ефективностi на всix рiвняx економки. 1з досвiду передових економiчниx систем розвинених краж видно, що сфера обслуговування е тим динамiчним сектором економки, де постшно зростае попит, тим самим створюючи потен^ал для довгострокового розширення виробництва. Сучаснi тенденци розвитку сфери послуг супроводжуються пщвищенням добробуту населення та забезпеченням робочих мюць значнiй частинi населення кражи.
Однак, сфера обслуговування - це галузь, яка потребуе регулювання з боку держави. Тому особливо важливим питанням залишаеться визначення оптимальное законодавчо''' бази, яка б забезпечила ефективний розвиток комерцмного пщприемництва на ринку послуг i нацiональноï економiки загалом. Державна полiтика у сферi обслуговування мае забезпечувати умови для в^ьно^, здоровое конкуренцп', а також вщкрити новi простори для техычного i технологiчного прогресу. Основним завданням державного регулювання сфери обслуговування е досягнення бажаних результат у збтьшены потужносп iнфраструктурних мереж сфери обслуговування, полтшення ïï територiальноï оргаызацп та, найголовнiше, пiдвищення якостi обслуговування населення.
Список використаних джерел
1. Бурило Ю.П. Сутнсть державного регулювання в iH^opMau,iüHiü сферi господарювання / Ю.П. Бурило //Вюник вищоУради юстицП. - 2013. - № 3 (15). - С. 111-122.
2. Гладкий М.А. Роль держави в п1'дтримц розвитку сфери послуг / М.А. Гладкий // Науковi праui. Державне управлння. - 2014. - Вип. 223. - Т. 235. - С. 14-19.
3. Калетнк Г.М. Державне регулювання економки: [навч. посб.] / Г.М. Калетнк, А.Г. Мазур, О.Г. Кубай. - К: «Хай-Тек Пресс», 2011. - 428с.
4. Конах С.С. Роль сфери послуг у формуванн ВВП / C.C. Конах //Молодий вчений. - 2014. - № 12 (15). - С. 159-162.
5. Крамченко Р.А. Державне регулювання розвитку сфери послуг/ Р.А. Крамченко // Науковий вюник НЛТУ УкраУни: збiрник науково-технчних праць. - 2008. - Вип. 18.6. - С. 188-197.
6. Кучин С.П. Особливостi та перспективи розвитку сфери послуг в Укран / С.П. Кучин, Н.В. Сарматицька // Вюник бердянського унверситету менеджменту i б'знесу. - 2011. - № 3 (15). - С. 43-46.
7. Мороз В.В. Роль сфери послуг малих п1'дприемств в економ'инш системi УкраУни / В.В. Мороз // Вюник Чернгвського державного технолог'чного унверситету. - 2012. - № 4 (62). - С. 171-174.
8. Стрн'цька i.A. Перспективи розвитку сфери послуг в УкраУнi / i.A. С/'к/'рнщька, С.С. Кучерук // iнноваuiйна економка. - 2013. - № 5. - С. 164-165.
9. Ющенко Н.К. Державне регулювання сфери послуг: свтовий досв'д i УкраУна /Н.К. Ющенко, О.А. Олейнков // Науков пращ Донецького нацонального технчного унверситету. Серiя економ'чна. Випуск 38-3. Донецьк, ДонНТУ, 2010. - С. 5-10.
References
1. Burylo Yu.P. Sutnist derzhavnoho rehuliuvannia v informatsiinii sferi hospodariuvannia [The essence of state regulation in the information sphere of management] / Yu.P. Burylo // Visnyk vyshchoi rady yustytsii. - 2013. -№ 3 (15). - S. 111-122.
2. Hladkyi M.A. Rol derzhavy v pidtrymtsi rozvytku sfery posluh [The role of the state in supporting the development of services] / M.A. Hladkyi // Naukovi pratsi. Derzhavne upravlinnia. - 2014. - Vyp. 223. - T. 235. - S. 14-19.
3. Kaletnik H.M. Derzhavne rehuliuvannia ekonomiky [State regulation of the economy]: [navch. posib.] / H.M. Kaletnik, A.H. Mazur, O.H. Kubai. - K: «Khai-Tek Press», 2011. - 428 s.
4. Konakh S.S. Rol sfery posluh u formuvanni VVP [The role of services in the formation of GDP] / C.S. Konakh //Molodyi vchenyi. - 2014. - № 12 (15). - S. 159-162.
5. Kramchenko R.A. Derzhavne rehuliuvannia rozvytku sfery posluh [State regulation of the development of services]/R.A. Kramchenko //Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy: zbirnyk naukovo-tekhnichnykh prats. - 2008. - Vyp. 18.6. - S. 188-197.
6. Kuchyn S.P. Osoblyvosti ta perspektyvy rozvytku sfery posluh v Ukraini [Features and prospects of development of the sphere of services in Ukraine] / S.P. Kuchyn, N.V. Sarmatytska // Visnyk berdianskoho universytetu menedzhmentu i biznesu. - 2011. - № 3 (15). - S. 43-46.
7. Moroz V. V. Rol sfery posluh malykh pidpryiemstv v ekonomichnii systemi Ukrainy [The role of small businesses in the economic system of Ukraine] / V.V. Moroz // Visnyk Chernihivskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. - 2012. - №4 (62). - S. 171-174.
8. Sikirnitska I.A. Perspektyvy rozvytku sfery posluh v Ukraini [Prospects for the development of services in Ukraine]/I.A. Sikirnitska, S.S. Kucheruk//Innovatsiina ekonomika. - 2013. - № 5. - S. 164-165.
9. lushchenko N.K. Derzhavne rehuliuvannia sfery posluh: svitovyi dosvid i Ukraina [State regulation of the sphere of services: world experience and Ukraine] / N.K. Yushchenko, O.A. Oleinikov //Naukovi pratsi Donetskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. Seriia ekonomichna. Vypusk 38-3. Donetsk, DonNTU, 2010. - S. 5-10.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Почтарьов Серий Олександрович, викладач ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ушверситет iменi Григорiя Сковороди»
вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, Кшвська область, 08401,
e-mail: kvota. [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Почтарёв Сергей Александрович, преподаватель ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды»
ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, Киевская область, 08401, e-mail: kvota. [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Poshtarov Sergey Alexandrovich, teacher of the State Higher Educational Institution «Pereyaslav-Khmelnytsky State Pedagogical University named after Gregory Skovoroda»
street. Sukhomlynsky, 30, m. Pereyaslav-Khmelnitsky, Kyiv region, 08401, е-mail: kvota. [email protected]
УДК 338.47:656.078 DOI: 10.5281/zenodo.1220725
1НСТИТУЦ1ЙН1 ПРОБЛЕМИ СТРУКТУРНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ УКРА1НСЬКИХ ЗАЛ1ЗНИЦЬ
Стасюк О.М.
У статт/ розглядаються нститу^йн проблеми, що супроводжують процес структурних реформ на залiзничному транспортi УкраУни.
Мета досл'дження. Розглянути основн нститу^йн проблеми украУнських зал/'зниць на галузевому, нацюнальному та европейському рiвнях в контекст/ структурних перетворень та розкрити значення державного регулювання зазначених процесв в галуз'!.
Завдання досл'дження. Основними завданнями е: 1) проанал'зувати формальнi /нститути, як були прийнятi з метою структурних перетворень в галуз'!; 2) визначити роль держави при здШсненш структурних перетворень; 3) узагальнити нституц^йы проблеми процесу реформування та iнституцiйноУ адаптацИ акт'в законодавства €С.
Методи досл'дження. У статт/ використано структурно-логiчний, економко-статистичний, порiвняльний методи.
Результати досл'дження. Узагальнено основн нститу^йн проблеми зал'зничного транспорту на галузевому, нацональному та европейському рiвнях та визначено необх'дн'сть пришвидшення оновлення iнституцiйного середовища для структурних реформ, в т.ч. в ракурс '¡мплементацп европейських директив та регламентiв при активнш позицУУта п1'дтримц1' держави.
Галузь застосування результат'¡в. Одержан результати можуть бути використан Мнстерством нфраструктури, що реалзуе державну полтику у сфер/ залзничного транспорту, в процес розробки та адаптацИ формальних iнститутiв для здйснення структурних реформ на залiзничному транспортi.
Висновки. Наявн нститу^йн проблеми не лише унеможливлюють динам1'чний процес структурних перетворень на залiзничному транспортi, а й створюють загрози для Ух реалiзацiУ в перспектив!'. Тому, усунення суперечностей м'ж iнституцiйним середовищем, що функцонуе, / структурою ринку, що пов'язано !з трансформа^йними змнами '¡нститут'в, забезпечить ефективне формування та органiзацiю в 'дносин мiж суб'ектами у процес розвитку ринку перевезень.
Держава мае безпосередньо приймати участь у процес структурних перетворень та формування конкурентного середовища на залiзничному транспортi. Особливо це стосуеться процесу формування нститу^йного середовища. Тому необхiдним напрямом його удосконалення мае бути створення зрозумлих та справедливих формальних правил функцонування на ринку зал1'зничних перевезень для усх суб'ект'в.
Ключов'1 слова: iнституцiйнi проблеми, iнституцiйне середовище, iнституцiональне забезпечення, реформування, структуры перетворення, залiзничний транспорт.
ИНСТИТУЦИОНАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ СТРУКТУРНЫХ ПРЕОБРАЗОВАНИЙ УКРАИНСКИХ ЖЕЛЕЗНЫХ ДОРОГ
Стасюк О.Н.
В статье рассматриваются институциональные проблемы, которые сопровождают процесс структурных реформ на железнодорожном транспорте Украины.
Цель исследования. Рассмотреть основные институциональные проблемы украинских железных дорог на отраслевом, национальном и европейском уровнях в контексте структурных преобразований и раскрыть значение государственного регулирования указанных процессов в отрасли.
Задачи исследования. Основными задачами являются: 1) проанализировать формальные институты, которые были приняты с целью структурных преобразований в отрасли; 2) определить роль государства при осуществлении структурных преобразований; 3) обобщить институциональные проблемы процесса реформирования и институциональной адаптации актов законодательства ЕС.
Методы исследования. В статье использованы структурно-логический, экономико-статистический, сравнительный методы.
Результаты исследования. Обобщены основные институциональные проблемы железнодорожного транспорта на отраслевом, национальном и европейском уровнях и определена необходимость
© Стасюк О.М., 2018
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 37/1
131
