CC BY
23
УДК 340.12 I. М. Гирила
Львiвський державний ушверситет внутршшх справ, здобувач кафедри теори та icTopii' держави i права
ПРИРОДНО-ПРАВОВ1 ПОГДЯДИ БОРИСА МИКОЛАЙОВИЧА ЧИЧЕР1НА НА ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО
© Гирила I. М., 2015
Описано життевий i творчий шлях вщомого правознавця Бориса Миколайовича Чичерша, його основнi природно-правов1 погляди на державу та право.
Ключовi слова: Борис Миколайович Чичерш, право, держава, природно-правовi погляди.
И. М. Гырыла
ЕСТЕСТВЕННО-ПРАВОВЫЕ ВЗГЛЯДЫ БОРИСА НИКОЛАЕВИЧА ЧИЧЕРИНА НА ГОСУДАРСТВО И ПРАВО
Описаны жизненный и творческий путь Бориса Николаевича Чичерина, его главные естественно-правовые взгляды на государство и право.
Ключевые слова: Борис Николаевич Чичерин, право, государства, естественно-правовые взгляды.
I. M. Gurula
NATURAL-LAW VIEWS BORIS NIKOLAEVICH CHICHERIN ON THE STATE AND LAW
The article highlights the life and career of the famous jurist Boris Nikolaevich Chicherin, his main natural and legal views on the state and law.
Key words: Boris Nikolaevich Chicherin, lay, state, natural-law views.
Постановки проблеми. Наукова творчють та спадок вщомого вченого - Бориса Миколайовича Чичерша (1828-1904) останшм часом все часпше привертае увагу й юториюв, й фiлософiв, й юриспв - вшх вчених, що вивчають витоки природного права та культурного спадку кшця XIX - початку XX ст.
Талановитий вчений був не тшьки вщомим теоретиком та юториком права, оригшальним представником неогегельянства в фшософи права, але i засновником державно! школи у вгтчизня-нiй юторюграфп, фахiвцем у галузi природного права.
Багата та плщна творча спадщина Б. Н. Чичерша представляе, безсумшвно, iнтерес i для сьогодшшньо! юридично! науки, зокрема для фшософи права. Тому i ми спробуемо проаналiзувати фундаментальнi природнi ще! та погляди Б. М. Чичерша в його творчому доробку та покажемо природно-правову щннють зазначених мiркувань вченого.
Аналiз дослщжень даноТ проблеми. В перюд життевого шляху вченого та його науково! дiяльностi значна увага придшялася державному будiвництву, його структурi та юнування права в таких формах держави. Про це свщчить не тшьки збiльшена кiлькiсть правово! лгтератури в той час, а й, перш за все, сходження нових iмен загальноевропейського масштабу таких, як О. М. Муромцев, А. Д. Градовський, М. М. Ковалевський, К. М. Коркунов й, безперечно, iм'я Б. М. Чичерша.
Слщ зазначити, що в сучасних умовах розвитку правово! думки та юридично! практики цш проблематицi придiляеться не менше уваги, ашж у минулому. Основними сучасними дослщниками вказано! проблематики е таю вчеш та юристи, як Н. А. Богданова, С. Н. Шевердяев, А. М. Верещагш, Л. С. Городнова, С. I. Глушкова, В. Д. Зорьюн, I. I. Свламшев, А. В. Поляков та ш.
Попри значну кiлькiсть науковщв, якi займаються вказаною проблематикою, нам хотшося б бiльш докладнiше проаналiзувати та дослiдити природно-правовий доробок Б. М. Чичерша з позицп потреб сучасно! фiлософi! права та характерних ознак фшософи права Укра!ни.
Мета статт полягае в докладнiшому та грунтовшшому аналiзi природно-правових iдей та поглядiв Бориса Миколайовича Чичерiна на приклада держави та права.
Виклад основного матерiалу. В основу фшософсько-правового вчення Бориса Миколайовича Чичерша покладено таю природш iде!, як: щея особистостi, !! гiдностi та !! свободи. Вся методологiя гумаштарних та суспiльних наук, а також вчення про державу, вважае Чичерш, повинна будуватися на фундамент вказаних щей. Дослщження його вчення про державу тд цим кутом зору сьогодш представляеться вкрай важливим i актуальним як для фiлософi! права, так i для правово! практики.
Борис Миколайович Чичерш е одним iз найпотужшших та багатогранних мислителiв друго! половини XIX ст. Його можна з повним правом вважати засновником полгтично! науки серед шших науковщв його перюду. Вщома його праця "Iсторiя полiтичних вчень" все ще залишаеться найбшьш глибоким дослiдженням з цього питання не тшьки у вгтчизнянш, але, мабуть, i у свгтовш науцi. Вчений багато часу придшяв розробленню грунтовних та основоположних щей полгтико-фiлософського вчення. 1м Б. М. Чичерш присвятив сво! основш працi такi як: "Про народне представництво", "Власнiсть i держава" у двох томах, тритомний "Курс державно! науки" й, безперечно, "Фiлософiя права" [1, с.32].
Говорячи про вчення Б. М. Чичерша, необхщно згадати про читання ним лекцш. Лекци Б. М. Чичерша характеризувалися струнюстю i цiлiснiстю побудови матерiалу, що свщчить про твердi та стшю переконання автора. У його лекщях можна було вiдчути та тзнати силу молодого розуму вченого, що починае наукове вивчення, що особливо проявлялося у володшш цшюним поглядом на науковий предмет.
Пщходячи до вивчення загального ходу правово! юторп з погляду iсторика-соцiолога та юриста i знаходячи загальнонауковий iнтерес цього вивчення "в розкритп" природно юнуючих явищ, що виявляють рiзнобiчну гнучюсть людського суспiльства, здатнiсть суспiльства пристосовуватися до цих умов, вбачаючи основну умову, направляти та змiнювати головш форм нашого життя, у своерщному ставленнi населення до природи кра!ни, Борис Миколайович висувае на перший план природний х^ц речей в юторп полггично-правового та соцiально-економiчного життя сусшльства.
При цьому, обговорюючи та дослщжуючи природну основу фактiв полгтичного та економiчного життя через методолопчне значення в iсторично-правовому вивченнi та вимiрi, а не в !х дшсному значеннi в сутi iсторичного процесу. "Розумова праця i моральний подвиг завжди залишаться кращими будiвельниками сусшльства, найбшьш потужними двигунами людського розвитку" [2].
Ключовим природно-правовим моментом в ушх працях вченого стало зютавлення таких грунтовних та важливих у будь-який час категорш, як: особистють - суспiльство, особистiсть -держава, право - етика.
Спираючись на вказаш головш поняття, якi завжди потрiбнi в побудовi держави та права, вчений тому й обрав сощально-суспшьну фшософда та право, яю надалi й стали центральною тематикою його майбутшх дослiджень. Б. М. Чичерш глибоко виршував окресленi проблемш питання саме з теоретично! позици лiбералiзму [3, с. 255].
Значна кшьюсть праць вченого присвячена також { ще однш важливш фшософсько-правовш категорп, - проблем! взаемозв'язку особи - власносп { держави. Маючи свою власну позицда щодо питання общинного землеволодшня, вчений виступав прихильником правового захисту, правового регулювання, взаемно! р1вноваги особистюних та державних початюв, що стоять осторонь або навпъ виступають проти свавшля над особистостю, з одного боку, { деспотизму держави, з шшого.
Метаф1зичний сенс свободи вчений розум1в як можливють духовного тднесення особистосп до ютинно! сутносп, вщ чуттевого до надчуттевого, до визнання виршально! рол! особистосп в загальнолюдському розвитку. Тому неприпустимо звертатися з нею як з простим та примггивним засобом осягнення, не залежно вщ поставлених цшей. I якщо р1зш окрем! ухвали та його погляди могли змшюватися залежно вщ теоретичних уподобань чи полггично! ситуаци, то положення про абсолютну щннють людини завжди залишалося незмшними.
У визначенш та усвщомлення вол! науковець переважно розглядав И з позицп захщно! щеологп. Проте, розм1рковуючи над щею категор1ею, Б. М. Чичерш доповнив и вггчизняною гумашстичною традищею, що поеднувала принципи р!вносп { справедливости, що надал! вносить в громадянське суспшьство високий моральний потенщал.
Тобто вчений у правових формах пщсвщомост виховував { готував суспшьство до представництва та громадянського суспшьства. "Перетворення, що вводять мщний, розумний { законний порядок в кра!ш замють свавшля { хаосу, за самою суттю справи повинш передувати полггичним гарантям", - писав однодумець вченого К. Д. Кавелш [4, с. 139].
Послщовно вщстоюючи природний прюритет права, л1берал Б.М. Чичерш пов'язував його з щеею сильно! правово! держави, здатно! проводити необхщш реформи, забезпечуючи порядок в сустльсга. Згщно з його вченням, держава за своею природою е силою, що сто!ть над класами { станами. Вона створюеться для того, щоб привести ворогуюч! сили до згоди, щоб над приватним штересом взяла гору щея суспшьного блага, щоб саме устремлшня до приватних штереив служила досягненню суспшьних цшей.
Вищою формою оргашзацп вважав Чичерш державу, шби свого роду "страховий полю" наци [5, с. 39]. Але така оргашзащя не може шдмшяти громадянське суспшьство, втручатися в приватно-особисте життя громадян, регламентувати !х економ1чну д!яльшсть. "Як { будь-яка економ1чна д!яльнють, виробництво та накопичення катталу, - писав Б. М. Чичерш, - е справа приватна, а не державна" [5, с. 49].
На думку вченого, держава е гарантом дотримання та охоронцем права, держава покликана тшьки встановлювати загальш для вс1х умови { захищати вщ посягань з боку шших.
Отже, держава повинна гарантувати свободу приватно! власносп й умови пщприемницько! практики, сприяти гармоншному розвитку природних вщносини особиспсть-власшсть-держава [6, с. 25].
Висновок. Головним та вихщним поглядом, а одночасно стрижнем, навколо якого оберта-еться вся фшософсько-правова тематика вченого, - це свобода людини.
Саме поняття свободи, на думку Б. М Чичерша, людина отримуе з свого власного внутршнього досвщу, з усвщомлення того, що р1зш всшяю дп залежать вщ само! людини, а не диктуються йому ними самими. "Вся християнська релшя, - зазначае вш, - так само як { еврейська, засноваш на понятп про внутршню свободу людини... Вс люди, у вс часи, вважали себе вшь-ними, здатними робити те, що хочуть, слщувати тому або шшому навдаванню за власним бажан-ням. Такими ж !х завжди визнавали й визнають вс законодавства у свт".
Право, за визначенням вченого, звертаеться до людини, як до вшьно! за своею природою, яка може виконувати закон, але може 1 порушувати його. На визнанш свободи основан! й шш1 його поняття: провина ! вщповщальшсть.
За порушення закону належить покарання. Вщповщно ! моральний закон звертаеться до людини у вигляд! вимоги, а вимога може бути пред'явлена тшьки вшьнш особистосп, яка по сво!й суп може ухилитися вщ закону, ! насправд!, внаслщок людсько! природи та недосконалосп, завжди бшьш-менш вщ нього ухиляеться. Тому на вшьному виконанн! закону заснована вся моральна гщшсть людини.
Борис Миколайович Чичерш велику увагу в сво!х дослщженнях придшяв сощально-фшософському та правовому аналiзу верховного та единого союзу - державу формам державного устрою, проблемам вщносин держава - сусшльства, реалiзацi! полiтично! свободи.
Фшософсью погляди Б. М. Чичерша оригшальш i цiкавi. Найважливiшi аспекти його вчення також стосуються взаемозв'язку релт! i моральностi, !хнiй громадсько-суспшьнш значущостi, про державу загалом, висловлюють нацюнальш традицi! фiлософi!. Наскрiзна тема в етико-правовому вченш Б. М. Чичерша - проблема свободи, в основу яко! включено щею про особу, як ношя вiльно! та творчо! сили, що володiе своею свободою вол^
Упродовж тривалого часу Б. М. Чичерш був единим видатним ученим, який вщстоював щею природного права в науцi. Вш розробив оригiнальну природно-правову концепцiю европейського рiвня.
Оригiнальнiсть концепцi! Б. М. Чичерша полягае насамперед у системному взаемозв'язку вшх !! елементiв, у зв'язку з чим усуваються суперечносп мiж позитивним та iдеально-природним правом. Громадянську свободу i полiтичну свободу вш розглядав як двi рiзнi, але взаемозумовленi форми свободи особи, причому полгтичну свободу оцiнював як необхщний чинник забезпечення iндивiдуально! свободи особи. Головним, на думку вченого, лишаеться визнання юторично! i морально! ролi держави у розвитку та забезпеченш свободи особистостi.
1. Валицкий А. Моральмсть 7 право в теор1ях л1берал1в початку XX ст. / А. Вал1цького // Питання фшософИ, 1991. - № 8. - С. 30-38. 2. Електронний ресурс: Вчення про державу Чичер1н 7 Кавел1н - http://ua-referat.com/%D0%92%D1%87%D0/ 3. Чижки С. Л. Охоронний л1берал1зм Б. М. Чичер1на та проблема ствв1дношення свободи, порядку 7 права / С. Л. Чижки // Право 7 пол1тика, 2008. - № 10. - С. 250-257. 4. Чичерин Б. Н. // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 томах (82 т. и 4 доп.). - СПб., Т. 80. - 1907. - 1123 с. 5. Чижки С. Л. Вчення Чичер1на про особистост1 7 свобод1 / С. Л. Чижки // Пол1гноз1с, 2008. - № 3. - С. 37-49. 6. Величко А. М. Вчення Б. М. Чичер1на про право 7 державу / А. М. Величко. - СПб.: Санкт-Петербурзький державний утверситет, 1995. - 125 с.
