CC BY
24
УДК 72.01+711.4
М1СТО ЯК В1ДКРИТА ДИНАМ1ЧНА СИСТЕМА. МЕТОДИ АНАЛ1ЗУ
ДАНИЛОВ С. М., канд. арх., доц.
Кафедра шновацшних технологш дизайну архiтектурного середовища, Державний вищий навчальний заклад «Харкгвський нацiональний унгверситет будгвництва та архггектури», вул. Сумська 40, Харькгв 61002, Укра!на.
Анотащя. Постановка проблеми. Кожне десятилiтгя коригуються закони, як1 регламентують правила проектування, експлуатаци та утилiзацil будiвель. HOTi вимоги впливають практично на ва аспекти життeдiяльностi мiста -на фшансовий стан його жителiв, виробництво, iмпорт та експорт обладнання, бюджети мюьких i сiльських громад тощо. Зростання кiлькостi критичних системних i концептуальних помилок у проектуваннi, скоених за останш 30 рок1в, вказують на гостру необхiднiсть для архiтекторiв тд час проектування враховувати не пльки нормативно-правову базу, а й вщгук системи мiста та району на змши, що вносяться в !х середовище.
Ключов1 слова: архтектура; MicbKe середовище; кластер; система; розвиток; функцюнування; динамка
ГОРОД КАК ОТКРЫТАЯ ДИНАМИЧЕСКАЯ СИСТЕМА.
МЕТОДЫ АНАЛИЗА
ДАНИЛОВ С. М., канд. арх., доц.
Кафедра инновационных технологий дизайна архитектурной среды, Государственное высшее учебное заведение «Харьковский национальный университет строительства и архитектуры», ул. Сумская 40, Харьков 61002, Украина
Аннотация. Постановка проблемы. Каждое десятилетие корректируются законы, регламентирующие правила проектирования, эксплуатации и утилизации зданий. Новые требования отражаются практически на всех аспектах жизнедеятельности города - на финансовое состояние его жителей, производстве, импорте и экспорте оборудования, бюджетах городских и сельских общин и т.д. Рост количества критических системных и концептуальных ошибок в проектировании, совершаемых за последние 30 лет, указывают на острую необходимость для архитекторов при проектировании учитывать не только нормативно-правовую базу, но и отклик системы города и района, что вносятся в их среду изменения. Здесь мы имеем случай с другими требованиями к подходу обоснования в проектировании как отдельных объектов, так и городской среды в целом.
Ключевые слова: архтектура; городская середа; кластер; система; развитие; функционирование; динамика
THE CITY AS AN OPEN DYNAMIC SYSTEM. METHODS OF ANALYSIS
DANYLOV S. M., Dr. Sc. (Arch.), Ass. Prof.
Department of Innovative Technologies for Design of Architectural Environment, State Higher Educational Establishment «Kharkiv National University of Construction and Architecture», 40, Sumska str., Kharkiv 61002, Ukraine
Abstract. Raising of problem. Every decade is amended by laws governing the design, operation and disposal of buildings. The new requirements are reflected in almost all aspects of the city's livelihoods - the financial status of its inhabitants, the production, import and export of equipment, the budgets of urban and rural communities, etc. The growth in the number of critical systemic and conceptual design errors over the last 30 years points to the urgent need for architects to take into account not only the legal framework, but also the response of the city and district system to the changes introduced to their environment. Here we have a case with other requirements to the justification approach in the design of both individual objects and the urban environment as a whole.
Keywords: architecture; urban environment; cluster; system; development; functioning; dynamics
Стушнь розробленост проблеми. У
дослщженш запропоновано! в цш статп проблеми анад1зувадися пращ
I. Пригожина [1], С. Хайтун [2], I. Нур1ево! [3], В. Арнольда [4], К. Давщ [5] та багато шших.
Постановка проблеми. Сформован уя-влення про те, що таке шновацшна архтектура, змушують вщмовитися вщ концепцш
типу «будинок - машина для житла» мину-лого стор1ччя [6]. Це скор1ше архтектура, штегрована в природне оточення на основ1 р1вноправного неруйшвного обмшу з остан-ньою матер1ею i енерпею. Причому основна проблема побудови нових взаемин м1ж шту-чним i природним середовищем юнування людини полягае в тому, що практично не-можливо передбачити, на якому р1вш цей
процес зупиниться. Вщомо тшьки одне, що за сво!м техшчним наповненням 1 естетич-ними вимогами вже через тридцять роюв арх1тектура може ютотно вщр1знятися вщ того, що ми бачимо сьогодш.
Стае очевидним, що змши вимог до проектованих споруд вщбудуться рашше, шж закшчиться термш !х експлуатацп. От-же, тут на перший план виходить проблема прогностики змши таких вимог 1 врахування можливосп адаптацш до них мюта. В цому контекст розгляду проблеми виникае пи-тання створення 1м1тацшно! модел1, що до-зволяе адекватно оцшювати стан життед1я-льност мюта та прогнозувати його вщгук на змши, що вносяться.
Таким чином на основ1 наявних уявлень сформульовано мету запропонованого дос-лщження: розроблення методолопчних основ анал1зу й оцшювання процеав функцю-нування та розвитку мюта як ефективно працюючо! еколопчно позитивно! системи в динамщ1 змш зовшшшх 1 внутр1шшх факто-р1в
Теоретично процеси, що вщбуваються в м1сп, можна комп'ютерно змоделювати 1 нав1ть налагодити прямий 1 зворотний вщ-гуки створено! цифрово! модел1 мюта. Тут основною проблемою постае питання правильного вибору методик моделювання 1 дослщження мюта як вщкрито! динам1чно! системи. З точки зору арх1тектури - це вкрай щкаве завдання. Накопичений спеща-льшстю багаж знань достатнш, щоб вир1ши-ти багато под1бних нетрив1альних завданнь.
Результати дослщження. Велике мюто - складна система, основш ознаки яко!: структуровашсть, взаемопов'язашсть
елемент1в, що складають систему, та тдпорядковашсть оргашзацп системи певнш мет1. З безл1ч1 чинниюв, що впливають на розвиток великого мюта, кожен може виявитися вир1шальним для глобально! змши напрямюв його розвитку. Який з них виявиться вир1шальним -передбачити у довгостроковш перспектив! часто неможливо. Тому прогнози, в основному, мають вигляд сукупносп сценарпв розвитку, що р1зняться ступенем ймов1рносп.
Специф1чне просторове середовище мюта формуеться у процес! розвитку суспшьства ! стае матер1альною оболонкою безл1ч1 найважлив1ших сторш ! прояв1в суспшьного життя. У цьому сенс! мюто е продуктом творчо! колективно! д1яльносп. Формування мюта - це тривалий, розтягнутий у час! процес, а точшше -сукупшсть безл1ч1 под1бних за характером ! вельми специф1чних одиничних процеав, яю регулюються безл1ччю правил, проекпв, щей, вольових акт1в, нарешт1, стихшних явищ 1 випадковостей. У мют одночасно спостер1гаються високий стутнь
диференщацп та штеграцп складових його елемент1в, жорстка, консервативна 1ерарх1я 1 гнучю динам1чш горизонтальш зв'язки м1ж тдсистемами в рамках единого функцюнального цшого [7].
Управлшня розвитком великого мюта з повною тдставою можна назвати слабо формал1зованою проблемою, а сам об'ект -велике мюто - надскладною системою [8; 9].
Мюто - суперечлива форма територ1а-льно! оргашзацп суспшьства. Протир1ччя закладеш в ньому 1з самого початку 1 укла-деш в самш його суть Вони можуть бути послаблеш продуманим регулюванням, а можуть бути 1 посилеш помилками 1 прора-хунками кер1вниюв 1 проектувальниюв. Але коршь проблем 1 протир1ч - лише частково в д1ях людей. Протир1ччя 1 проблеми поро-джуе саме мюто.
Стшке функцюнування 1 розвиток мюта як системи - це результат оптимально скла-дених компромю1в м1ж його елементами, що часто перебувають в антагошстичних вщно-синах м1ж собою: житловими кварталами, що надто ущшьнюються, 1 рекреацшними територ1ями; промисловютю й еколопею; зайнятютю жител1в 1 роботизащею вироб-ництв; комфортом 1 щеолопею етичного споживання; особистим транспортом 1 зага-зовашстю пов1тря тощо.
В умовах юнуючих явних 1 прихованих взаемозв'язюв м1ж практично вс1ма аспектами життед1яльносп мюта бшьшють локаль-них р1шень щодо коригування будь-яко! од-ше! кризи може мати непередбачеш наслщ-ки. Гарною аналопею може служити засту-
да: варто промочити ноги, починае бол1ти горло. Вкрай складно передбачити без комплексу вив1рених уявлень про мюто як еди-ну систему, яким чином воно вщреагуе на оперативне втручання. У той же час затягу-вання вир1шення конфл1кту м1ж елементами системи з певною часткою ймов1рност1 мо-же перевести кризу в катастрофу. Для мюта катастрофою стае втрата сво!х жител1в.
Перше 1 нашстотшше питання побудови шформацшно! модел1 мюта - проблема створення 1ерарх1чного дерева його елемен-т1в, причому вс щ елементи повинш бути взаемопов'язаш. Фактично у створюванш модел1 необхщно з'еднати класифшацшну систему, под1бну до системи класиф1кацп Карла Лшнея, методи таблично! параметризаций методи кластерного анал1зу 1 додати можливють упровадження в модель метод1в розрахунку впливу на не! щеальних компонент (закошв, традицш, комплекав св1то-гляд1в населення 1 тощо). На перший погляд завдання здаеться нерозв'язним, але слщ за-значити, що наука й арх1тектура в тому чис-л1 в даному напрямку просунулися досить далеко й юнуе низка методик, що дозволя-ють провести деяю узагальнення.
Першим етапом дослщження було фор-мування уявлення про мюто як результат взаемоди: його жител1в (сощуму), що мають певний наб1р потреб, яю обов'язково повин-ш бути задоволеш; техносфери - артефакт1в, знань 1 умшь, призначених для задоволення потреб сощуму; екосфери - середовища, яке надае ресурси 1 переробляе вщходи, що ви-никають у процес задоволення потреб сощуму. У свою чергу, Екосфера, Техносфера 1 Сощум сам1 е складними системами, що мають власш розгалужеш 1ерарх1чш дерева. Будучи базовими складовими тдсистемами системи мюта, з причин ютотних вщмшнос-тей життево важливих потреб, вони перебу-вають м1ж собою в умовах конфл1кту ште-рес1в. У таких умовах неможливо задоволь-нити вс вимоги, висунут елементами системи, без шкоди для сум1жних 1з ними еле-мент1в.
На другому етат дослщження було ви-р1шено розглядати мюто як сукупшсть скла-
дових його елемент1в, пов'язаних м1ж собою процесами, яю в них вщбуваються.
Мюто являе собою еколопчну, шженер-ну, сощально-економ1чну та ще щлу низку систем безпрецедентно! складносп. Ц системи тдкоряються природним 1 економ1ч-ним законом1рностям, тддаються впливу безл1ч1 р1знорщних випадкових фактор1в, схильш до ризику втрати р1вноважного стану. Вивчення процеав, що вщбуваються в мсп, - це багатор1вневе 1 неоднозначне у своему р1шенш завдання, оскшьки таю про-цеси вщбуваються в складних динам1чних системах.
Традицшш методи прогнозування 1 мо-делювання, що застосовуються на макрор1в-ш 1 в територ1альному управлшш, не ефек-тивш для адекватного опису складних систем, таких, яким е мюто в сучасних нестащ-онарних умовах, з великою кшькютю взае-модш 1 фактор1в впливу, що характеризу-ються мшливютю зовшшнього середовища, структурними перебудовами, погано пра-цюють за постшно мшливих даних.
Таким чином, мюто пропонуеться розглянути як наб1р упорядкованих, класи-ф1кованих за деякими ознаками об'екпв. Постановка цього завдання викликала необ-хщшсть звернення до метод1в кластерного анал1зу.
Застосування метод1в кластерного анал1зу в дослщженш мкта як вщкритоТ динам1чно1 системи
Кластерний анал1з - це метод класифь кацшного анал1зу; його основне призначен-ня - розбиття множини дослщжуваних об'екпв 1 ознак на однорщш в деякому сенс групи або кластери. Це багатовим1рний ста-тистичний метод, тому передбачаеться, що вихщш даш можуть мати значний обсяг, тобто ютотно великими можуть бути як кь лькють об'екпв дослщження (спостере-жень), так 1 ознак, що характеризують щ об'екти [10].
Значна перевага кластерного анал1зу в тому, що вш дае можливють розбивати об'екти не за одшею ознакою, а за низкою ознак. Кр1м того, кластерний анал1з, на вщ-мшу вщ бшьшосп математико-статистичних метод1в, не накладае шяких обмежень на
вид розглянутих об'екпв 1 дозволяе досль довшьно! природи. джувати безл1ч вихщних даних практично
Рис. Ыформацшна структура об'ектного типологiчного кластера
Кластерний анал1з передбачае видшення компактних, вщдалених одна вщ одно! груп об'екпв, вщшукуе «природне» розбиття су-купност на област скупчення об'екпв. Вш застосовуеться, коли вихщш даш подаш у вигляд1 матриць близькосп або вщстаней м1ж об'ектами або у вигляд1 точок у багато-вим1рному простора
1снуе велика кшькють алгоритм1в кластерного анал1зу, !х можна подшити за способом побудови кластер1в на два типи: ета-лонш 1 нееталонш. У процедурах еталонно-го типу на безл1ч1 об'екпв задаеться кшька вихщних зон, з яких починае роботу алгоритм. Еталони можуть являти собою почат-
кове розбиття на класи, центр ваги класу та ш. Пюля завдання еталошв алгоритм вироб-ляе класиф1кащю, шод1 певним способом змшюючи еталони.
Кластерний анал1з - е потужний зас1б анал1зу даних та статистичних дослщжень у будь-якш предметнш галуз1. Вш дозволяе виявити проблемы ситуацп 1 нам1тити шляхи !х виршення. Отже, цей метод статистики можна розглядати як складову частину системного анал1зу [11].
Лопчним для арх1тектурних завдань ви-давая пщхщ до кластеризацп мюького сере-довища з точки зору типологи буд1вель 1 споруд. Фактично типология - це своерщне
1ерарх1чне дерево, яке самою своею структурою задае напрямок i область кластериза-цп об'екпв. Таким чином ми отримали ниж-нш 1ерарх1чний р1вень кластеризаци - об'ек-тний типолопчний кластер.
На цьому нижньому р1вт кожен об'ект мюького середовища розглядаеться як окре-мий кластер i описуеться в максимально до-ступнш повнот властиво! йому шформаци. Оскшьки з будь-яким юнуючим об'ектом пов'язаш певт властив1 йому динам1чш процеси, опис кластера розбито на три основы групи ознак, що вщповщають наведеним вище тдсистемам мюта: екосфер1, техносфер! i сощуму. Таким чином кожен об'ект може бути ощнений з точки зору його впли-ву на навколишне середовище, описаний як ф1зичний об'ект, i визначена його сощальна складова i значимють.
На цьому етат дослщження розроблено таку шформацшну структуру об'ектного ти-полопчного кластера (рис.).
На рисунку а1 - осередок, у якому роз-мщений щентиф1катор об'екта. Як щенти-ф1катор виступае його назва, тип i адреса. У раз1 необхщносп др1бшсть кластеризаци об'екпв мюького середовища може бути доведена до вуличних см1ттевих урн, в такому випадку замють адреси з'являться !х коор-динати по GPS. У наведеному приклад1 роз-глядаеться типовий п'ятиповерховий буди-нок. Оскшьки метою дослщження не е ана-л1з даного об'екта або под1бно! до нього споруди, в приклад1 допущено певний сту-тнь абстрагування;
а2 - Екосфера. Кожна з пщсистем (Еко-сфера, Техносфера, Сощум) подшена на ма-тер1альний та шформацшний р1вень.
На матер1альному р1вт в пщсистем1 Екосфера описуеться еколопчний стан об'екта: яюсть води, пов1тря, буд1вельних мате-р1ал1в, наявшсть шкщниюв, бактер1альний стан, виробництво вщход1в жиггедiяльностi мешканщв i т. д. Кожен 1з виявлених в опи-суванш буд1вл1 показниюв мае певну стати-стично заф1ксовану юторш. Оскшьки ство-рювана модель штерактивна i кожен !! еле-мент описаний у цифровому формат^ кожен елемент кластера може волод1ти власним
спливаючим меню з прикршленою до нього необхщною шформащею.
На шформацшному р1вш проводиться ощнювання можливого впливу щеально! складово! пщсистеми Екосфера. До таких складових можуть належати: закони, нормативы акти, щеолопя, релшйш та св1тоглядш 1мперативи населення 1 т. д. Природно, що дати адекватну ощнку деяких щеальних складових практично неможливо, але вимо-ги до об'екта закршлеш законодавчо, 1 !х вплив на об'ект 1 систему в щлому ощнити можна.
Будучи галуззю знань, що належать не тшьки до арх1тектури, а й до щло! низки ш-ших парадигм, подання до кластер! даних щодо пщсистеми Екосфера потребуе узго-джених мультидисциплшарних дослщжень. Тому як приклад шформацшного р1вня еко-сфери взято всього три закони Укра!ни: «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про благоустрш населених иункт1в» та «Про еколопчну експертизу». Нижче (на приклад1 Техносфери) будуть ро-зглянут вар1анти того, яким чином шформацшний р1вень впливае на матер1альний 1 систему в щлому.
2с - ощнка динам1ки процеав, пов'яза-них 1з життед1яльшстю об'екта. Для пор1в-няння р1зних за своею структурою 1 характером пакет1в даних обрано методику !х анал1зу за базисним темпом приросту.
Темпи зростання, вщносш статистичш та планов! показники, що характеризують штенсившсть динам1ки явища, обчислю-ються шляхом дшення абсолютного р1вня явища в зв1тному або плановому перюд1 на абсолютний його р1вень у базисному перюд1 (в перюд1, з яким пор1внюють) [12]. Маючи граф1к темпу приросту якогось явища, ми отримуемо можливють ощнити його стан (зростання, деградащя, стагнащя). Екстра-полювавши отримаш даш, можна побудува-ти прогноз розвитку проблеми до горизонту пророкувань. Таким чином можна ощнити перспективи розвитку системи з точки зору стшкосп, кризи або можливого предкатаст-рофного стану. Цю проблему розглянемо нижче, на приклад1 змши законодавства «Про енергоефектившсть буд1вель» 1 його
впливу на пщсистему Техносфера i весь кластер у цшому.
Фактично кожен кластер можна розглядати як своерщний паспорт об'екта, в якому фiксуeться вся доступна до аналiзу iнформацiя. Природно, що вже на рiвнi ба-гатоквартирного будинку потш вiдомостей може створити настшьки щiльний шформа-цiйний хаос, що будь-яю смисли будуть втрачеш. Тому наразi розробляеться штуь тивно зрозумший iнтерфейс прямого i зво-ротного дiалогу з цифровими масивами да-них. Тут ми стикаемося з необхщшстю за-стосування методик iз галузей обробки великих масивiв даних «Big Data».
1ндикатор стану елемента / об'екта / сис-теми виконано у виглядi пiвкола, подiленого по вертикалi на двi рiвнi половини. Лiва половина забарвлена в св^ло-зелений тшр i позначае, що система перебувае в стшкому станi. Права половина св^лочервона - система переживае кризу. 1ндикатор забезпече-ний рухливою стрiлкою, кут нахилу яко'' вказуе стшкий або кризовий стан, що переживае система. Вщстань вщ наконечника стрiлки до зовнiшнього краю твкола шди-катора вказуе на значущють поди (рис., ко-мiрка 1с).
Значущiсть поди: з огляду на те, що кожен кластер е пакетом даних, що взаемодь ють у моделi з шшими пакетами, необхiдно було визначити силу його впливу на ото-чення. Для ще'' мети розроблено коефiцiент значущосп, який виражае спiввiдношення значимостi ще'' динамiки для об'екта, до яко-го вона належить зi стввщношенням самого об'екта до системи, частиною яко'' вiн е. Прикладом необхщносп такого коефiцiента може бути порiвняння двох подiй: перша -вночi хулiгани намазали медом всi дверш ручки будинку i друга - будинок потонув через Великий Потоп. I в першому, i в другому випадку подiя торкнулося всiх мешка-нцiв будинку. Якщо не вводити стввщно-шення значимостi процесу для об'екта i для системи, поди можуть виглядати рiвнознач-но.
У нижшх полях iндикатора розмiщенi сегменти, пофарбоваш в бiльш активнi ко-льори: зелений сегмент означае стагнацш
системи, червоний - передкатастрофний стан. Ид шдикатором розташована шкала, що градуйована по роках i дае прогностику юнування системи на певний перюд за умов збереження iснуючих тенденцш.
Таким чином, динамiку кластера ми можемо розглядати як сукупшсть динамiч-них процесiв життедiяльностi всiх його еле-ментiв, що вiдображаеться у стовпщ «С» кластера (рис.).
3 a i 3b - Техносфера. Фактично вся ш-формащя стосовна ще'1 пiдсистеми може бути зведена до Building Information Model (BIM) пакета даних. Сдине доповнення до нього - це ощнка динамiчних змiн усiх еле-ментiв конструкци i ïx стан. Слiд враховува-ти, що пiд час аналiзу всього кластера в щ-лому тдсистема Техносфера задае часовi меж дослiдження - вiд здачi в експлуатащю об'екта до закiнчення термЫв його експлуа-таци та уташзаци. У графi 3с оцiнюеться динамша вiковиx змiн конструкцiй будiвлi, вплив на щ процеси його реконструкцш та капiтальниx ремонтiв, енергоефективнiсть, термши окупностi вiд застосування рiзниx заxодiв щодо полiпшення його експлуата-цшних характеристик i т. д.
В шформацшному аспектi регулювання життедiяльностi будiвель i споруд украй щ-кавим стае розгляд змш до закону «Про ене-ргетичну ефективнiсть будiвель», в якому закрiпленi новi вимоги щодо економи енер-горесурсiв та заxодiв щодо досягнення не-обхщного ефекту. Також у цьому закош описано вимоги до термомодершзаци юну-ючих будiвель.
Згiдно з п. 2 статп 12 Закону: 2. Енерге-тична ефективнiсть будiвель може забезпе-чуватися шляхом:
1) тдвищення теплотеxнiчниx показни-кiв огороджувальних конструкцiй будiвель;
2) встановлення засобiв облiку (в тому чи^ засобiв диференцiйного (погодинного) облшу споживання електричноï енерги) та регулювання споживання енергетичних ре-сурав;
3) впровадження автоматизованих систем монiторингу та управлiння шженерними системами;
4) тдвищення енергетично'1 ефективно-ст1 шженерних систем 6уд1вл1;
5) використання поновлюваних i / або альтернативных джерел енергл та / або видiв палива (з використанням шженерних систем 6удiвлi);
6) застосування систем акумуляцшного електронагрiву в години мЫмального нава-нтаження електрично'1 мережi;
7) здiйснення iнших заходiв щодо забез-печення (пiдвищення рiвня) енергетично'1 ефективностi 6удiвель.
Всi зазначеш в законi заходи неминуче ввдб'ються на екологiчнiй та соцiальнiй т-дсистемах кластера. Розшифрування ще'1 те-зи буде здiйснене в другш частинi статтi.
Висновки. Сьогоднi з'явилися техшчш та науковi передумови для розроблення ш-новацшно'1 моделi прийняття адекватних рiшень щодо адаптацп системи мюта до с^мко'1 динамiки зовшшшх змiн. Для цього автор розробляе методологiчний апарат, який поеднуе в собi 6агаторiвневi данi в едину, шту'1'тивно зрозумiлу iнтерактивну модель функщонування мiста як вщкрито'1 динамiчноï системи. У цш моделi робиться
спроба поеднати точшсть математичних ро-зрахунюв iз фiлософсько-гносеологiчними засобами пiзнання реальносп, методами психологи, соцюлоги, даними культурологь чних дослiджень i т. д. При цьому, поедну-ючи безлiч парадигм, що вiдо6ражають усю рiзноманiтнiсть життя мiста, нео6хiдно отримати ч^ко оцiнену й осмислену модель, що дозволяе виявити ди, здатнi спровокува-ти всю мiську систему до позитивних змш без втрати накопичених нею позитивних якостей.
Однiею з основних цiлей проведених дослiджень стало розроблення алгоршмв штерактивно'1 моделi, що дозволяе в реальному час проводити оцшювання i прогностику життедiяльностi мiста як вщкрито'1 ди-намiчноï системи. В умовах, коли арх^екту-ра зобов'язана iнтегруватися в навколишне середовище, вiдсутнiсть тако'1 або подiбноï до не'1 моделi перетворюе працю архiтектора на на6iр емпiричних спроб «слшого» вгаду-вання прийнятного сценарш розвитку шно-вацшно'1 архiтектури й урбашстики, на що у нас немае ш часу, нi ресурав.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОÏ Л1ТЕРАТУРИ.
1. Николис Г. Самоорганизация в неравновесных системах / Г. Николис, И. Пригожин ; пер. с англ.
B. Ф. Пастушенко ; под. ред. Ю. А. Чизмаджева. - Москва : Мир, 1979. - 512 с.
2. Хайтун С. Д. Социум против человека. Законы социальной эволюции / С. Д. Хайтун. - Москва : КомКнига, 2006. - 336 с.
3. Нуриева И. Т. Территориальная целостность как основополагающий принцип суверенитета независимого государства / И. Т. Нуриева // Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук. - 2010. - № 4. -
C. 361-366.
4. Арнольд В. И. Теория катастроф / В. И. Арнольд. - 3-е изд., испр. и доп. - Москва : Наука, 1990. - 128 с.
5. David K. Wright. Humans as Agents in the Termination of the African Humid Period / David K. Wright // Frontiers in Earth Science. - 2017. - Vol. 5. - Режим доступу: https://doi.org/10.3389/feart.2017.00004.
6. Le Corbusier Vers Une Architecture / Le Corbusier. - Paris : Les éditions G. Crès et Cie, 1923. - 243 р. - Режим доступу: http://www.mondotheque.be/wiki/images/d/d4/Corbusier_vers_une_architecture.pdf.
7. Задачи управления в социальных и экономических системах : монография / В. Н. Бурков, И. В. Буркова, И. А. Горгидзе [и др.] ; Рос. акад. наук, Ин-т проблем упр. им. В. А. Трапезникова. - Москва : СИНТЕГ, 2005. - 246 с. - (Управление организационными системами).
8. Макагонов П. П. Управление развитием городских территорий : учеб. пос. / П. П. Макагонов. - Москва : ИПК госслужбы, 2001. - 351 с.
9. Ресин В. И. Управление развитием крупного города. Опыт системного подхода / В. И. Ресин. - Москва : Голос, 1996. - 328 с.
10. Мандель И. Д. Кластерный анализ / И. Д. Мандель. - Москва : Финансы и статистика, 1988. - 176 с.
11. Классификация и кластер / ред. Дж. В. Райзин ; пер. с англ. П. П. Кольцова ; под ред. Ю. И. Журавлева. -Москва : Мир, 1980. - 389 с.
12. Ряузов Н. Н. Общая теория статистики : учеб. для экон. спец. вузов / Н. Н. Ряузов. - 2-е изд., перераб. и доп. - Москва : Статистика, 1971. - 368 с.
REFERENCES
1. Nikolis G. and Prigozhin I., Chizmadzhev Yu.A., ed. Samoorganizaciya v neravnovesnyx sistemax [Self-organization in nonequilibrium systems]. Moskva: Mir, 1979, 512 p. (in Russian).
2. Xajtun S.D. Socium protiv cheloveka. Zakony social'noj evoljucii [Social life versus man. Laws of social evolution]. Moskva: KomKniga, 2006, 336 p. (in Russian).
3. Nurieva I.T. Territorial'naya celostnost' kak osnovopolagayushhij princip suvereniteta nezavisimogo gosudarstva [Territorial integrity as a fundamental principle of the sovereignty of an independent state]. Aktual'nye problemy gumanitarnyx i estestvennyx nauk [Actual problems of the humanities and natural sciences]. 2010, no. 4, pp. 361366. (in Russian).
4. Arnol'd V.I. Teoriya katastrof [Theory of catastrophes]. Moskva: Nauka, 1990, ed. 3, 128 p. (in Russian).
5. David K. Wright. Humans as Agents in the Termination of the African Humid Period. Frontiers in Earth Science. 2017, vol. 5. Available at: https://doi.org/10.3389/feart.2017.00004.
6. Le Corbusier Vers Une Architecture. Le Corbusier. Paris: Les éditions G. Cres et Cie, 1923, 243 p. Available at: http://www.mondotheque.be/wiki/images/d/d4/Corbusier_vers_une_architecture.pdf. (in French).
7. Burkov V.N., Burkova I.V. and Gorgidze I.A. [etal.] Zadachi upravleniya v social'nyx i ekonomicheskix sistemax [Management tasks in social and economic systems]. Upravlenie organizacionnymi sistemami [Management of organizational systems]. Ros. akad. nauk, In-t problem upr. im. V. A. Trapeznikova [Russian Academy of Science, Institute of Management Problems named after Trapeznikov V.A.]. Moskva: SINTEG, 2005, 246 p. (in Russian).
8. Makagonov P.P. Upravlenie razvitiem gorodskix territorij [Management of urban development]. Moskva: IPK gossluzhby, 2001, 351 p. (in Russian).
9. Resin V.I. Upravlenie razvitiem krupnogo goroda. Opyt sistemnogo podxoda [Management of the development of a big city. Experience of the system approach]. Moskva: Golos, 1996, 328 p. (in Russian).
10. Mandel' I.D. Klasternyj analiz [Cluster analysis]. Moskva: Finansy i statistika, 1988, 176 p. (in Russian).
11. Rajzin Dzh.V. and Zhuravlev Yu.I., eds. Klassifikaciya i klaster [Classification and cluster]. Moskva: Mir, 1980, 389 p. (in Russian).
12. Ryauzov N.N. Obshhaya teoriya statistiki [General theory of statistics]. Moskva: Statistika, ed. 2, 1971, 368 p. (in Russian).
Рецензент: Тимохгн В. О., д-р арх-ри, проф.
Надшшла до редколеги: 16.10.2017 р. Прийнята до друку: 20.10.2017 р.
