CC BY
120
УДК 636.2:619:618
Стефаник В.Ю., Костишин G.G., Кацараба O.A., 1вашк1в I.M., Тирановець B.I., Гутий Б.В., Xapiß I.I.
Лъегесъкий нацгоналъний ушеерситет ветеринарног медицины та бготехнологШ гмеш С.З.^жицького
ГОРМОНАЛЬШ МЕТОДИ СИНХРОН13АЦ11 СТАТЕВОГО ЦИКЛУ У
KOPIB М'ЯСНИХ ПОР1Д
Досягнення в ендокринологп дають змогу широко використовувати гормональш методи спрямовано! регуляцп процес1в вщтворення у велико! рогато! худоби. Ниш гормони в скотарств! використовують в кшькох напрямках: збудження статевих циктв, синхрошзащя охоти, пщвищення заплщненосп й запоб1гання ембрюнальнш смертносп, шдукщя i синхрошзащя отелень [1].
Досвщ свщчить, що стимулящя вщтворно! здатносп бувае ефективною тшьки на фош оптимальних умов год1вл1 та утримання. В шшому випадку насильна стимулящя оргашзму призводить до попршення здоров'я, зниження продуктивное^ й скорочення строку експлуатацп тварин.
Синхрошзащя статевого циклу е шструментом для мш1м1зацп затрат робочого часу спещалют1в з вщтворення худоби м'ясних порщ пщ час парувально! кампанп, а також дозволяе ефективно використовувати ос1меншня для максимального вщтворення погол1в'я тварин [2].
Регулящя шляхом синхрошзацп т1чки дозволяе добитися сезонности ос1меншня та отелення. KpiM того, пращвники з вщтворення, яю використовують синхрошзащю в черед! м'ясно! худоби, також можуть розраховувати на полшшення економ1чних показниюв у цш галуз1 скотарства.
Синхрошзащю статевого циклу запроваджують як у черед! м'ясно! так i худоби молочних порщ, але в кожному з цих випадюв завдання е дещо mini. Основною проблемою для молочного скотарства е заплщнення Kopie протягом 3045 теля отелення, у той час як тваринники з розведення м'ясних порщ прагнуть заплщнення Bcix Kopie протягом короткого часу. Незалежно вщ напрямку виробництва власники худоби прагнуть до скорочення як м!жотельного так i сервю-перюду, що е необхщною умовою для досягнення ycnixy в цих галузях скотарства.
Оскшьки тривалють естрального циклу у Kopie становить близько 21 дшв, за використання бугая-плщника в rpyni Kopie, у якш не використовуеться синхрошзащя статевого циклу, в перший тиждень можна спод1ватися т1чки лише у 33% Kopiß. Якщо припустити, що ефектившсть спаровування або штучного ос1меншня становить 60-70%, можна припустити, що в перший тиждень сезону в черед! Kopiß, яких не пщдають синхрошзацп, тшьки 21% Kopie стануть тшьними. Слщ зазначити, що вщсоток ваптних Kopiß насправд1 може бути навпъ трохи нижчим, у зв'язку з неповнощнним першим естральним циклом теля отелення [3].
Бшьшють метод1в синхрошзацп статевого циклу передбачае появу т1чки у 7590% Kopiß, яю викликають перюдичнють т1чки, протягом п'яти дшв. Деяю системи також гарантують настання т1чки з наступним заплщненням у 50% Kopie у фаз1
105
шсляродового анеструсу. У випадку синхрошзаци, можна розраховувати на 45-55% тшьних кор1в вже наприюнщ першого тижня статевого циклу .
Окраш методи синхрошзаци охоти з фшсованим термшом ос1меншня забезпечують у перший статевий цикл теля род1в показник заплщненосп до 4050%, без необхщносп виявлення т1чки у кор1в.
Пюля використання синхрошзаци кор1в, у яких т1чка проявилася упродовж першого тижня, буде можливють ос1меняти три рази. У той час як тих тварин, у яких не було ознак т1чки, буде можливють ос1меняти лише два рази протягом 45 дшв. Проблема може бути з коровами, яю не реагують на гормональну стимулящю. Таю тварини повинш бути шддаш ктшчному досл1дженню \ вщповщному лшування.
Серед переваг для власниюв м'ясно! худоби з використанням синхрошзаци охоти в сво1Й черед1 е те, що корови, яю були устшно ос1менеш на початку сезону розмноження, народжують телят, яю в перюд вщлучення мають можливють досягнути бшьш високих показниюв маси тша, бо вони народилися рашше. Якщо ми припустимо, що середньодобовий прирют теляти при вщлученш майже 1000 г, а закушвельна цша 1 кг живо! маси складае до 10 гривень (для молодняку м'ясних порщ), то кожен день в1дгод1вл1 приносить додатков1 доходи. Народження одного теляти на два тижш рашше приносить власнику до 140 гривень прибутку.
Отриманий прибуток може в значнш м1р1 покрити вартють ос1меншня, гормонально! синхрошзаци охоти 1 принести значний економ1чний ефект.
1нша вигода вщ застосування синхрошзаци в стад1 е той факт, що корови, яю отелюються рашше, мають бшьшу тривалють шсляродового перюду, щоб шдготуватися до наступно! ваптносп. Коров1 буде потр1бно близько 60 дшв теля народження для вщновлення репродуктивно! функци. Тому таю корови, пор1вняно з коровами, що отелилися наприюнщ репродуктивного перюду, будуть проявляти регулярш т1чки на початку наступного циклу розмноження.
Ремонтш телищ, яю походять кор1в, шдданих синхрошзаци, будуть повновшовими 1 матимуть бшьшу живу масу. Телищ, що походять вщ тзно отелених кор1в, будуть меншим розвинутими, ¿, отже, бшьш схильними до перинатальних проблем.
У наших ктматичних умовах ютотно впливае на економшу виробництва м'ясно! худоби також сезоннють отелення. Найбшьш бажаними е отелення в зимовий перюд, що знижуе витрати на утримання молодняку, який вщразу ж теля початку пасовищного сезону може ефективно використовувати пасов ища.
Найбшьш популярш методи синхрошзаци т1чки е т1, яю засноваш на РОБ. Простагландин Б2а видшяеться маткою на 16-18 добу теля овуляцп 1 викликае регрес1ю жовтого тша . 1н'екци синтетичних РОБ призводять до вившьнення простагландишв ¿, як наслщок, природно! регресп жовтого тша. Регрес1я жовтого тша викликае шдвищення р1вня прогестерону в кров1, збшьшуючи тим самим домшуючий вплив фолшула яечника з продукуванням естрогешв ¿, отже, викликанням т1чки. Корови з дозршим жовтим тшом теля отримання ш'екци РОБ виявляють ознаки т1чки на 2-5 дшв шзшше.
Обмеження що до застосування даного методу стосуеться кор1в у зв'язку з вщсутшстю гормонально! вщповщ! на простагландин, яю не мають повнютю дозршого жовтого тша, 1 тих, що перебувають у фаз1 анеструсу. Незважаючи на
106
деяку обмеженють застосування, завдяки простои, цей метод широко поширений у виробничш практищ.
Найбшьш поширеним методом ошменшня Kopie з застосуванням простагландишв е введения гормону yciM тваринам з наступним ошменшням тих кор1в, у яких проявилася т1чка (через 5-7 д1б теля введения). Наступи! введения PGF здшснюеться коровам, у яких не проявилась т1чка протягом 14 д1б теля першо! обробки, з наступним ошменшням !х м1ж 36-72 годинами теля друго! ш'екци.
Альтернативним i дешевшим способом, шж попереднш, е метод спостереження т1чки в ш1сть дшв, у той час коровам, яю не прийшли в охоту, введения гормону PGF i ос1меншня в найближч1 5-7 д1б. Цей метод дозволяе ос1менити Bcix Kopie протягом 2 тижшв з використанням тшьки 0,75 дози PGF на корову. Незважаючи на економ1чнють цього методу що до використання гормону, це вимагае значних затрат людсько! пращ. Якщо ефектившсть методу буде низькою (менше 20% заплщнених Kopie за 6 дшв), це означае, що бшьшють Kopiß не проявляе статево! циктчносп або яечники у фаз! анеструсу.
Обмеження використання цього методу зумовлюе те, що штучне ос1меншня Kopiß теля одинарно! або подвшно! ш'екци PGF зазвичай дае погаш результати, i тому не рекомендоване в черед! м'ясно! худоби. У таюй ситуаци здаеться бшьш доцшьно застосовувати комбшащю простагландин!в i ГнРГ або прогестину.
Бшьшють сучасних метод1в синхрон!зац!! т1чки передбачае використання простагландишв, у тому числ! ГнРГ (гонадотрошн-рил!зинг-гормону). Кожна з програм, що грунтуеться на використанн! гормошв, описаних рашше, аналопчно використовуе методи введения PGF за 7 дшв до застосування ГнРГ для гормонально! регуляцп росту фолкул!в [4].
Програма «Селект-синч» передбачае обробку Kopie ГнРГ i PGF з штервалом в 7 д1б .Д1агностика т1чки починаеться за 24-48 годин до введения простагландишв i тривае протягом найближчих 5-7 дшв.
Bei корови з ознаками т1чки шдлягають ошменшню протягом 8-12 годин. Певною модифшащею дано! програми е обмеження прояву т1чки упродовж 48-60 годин теля PGF, а пот1м фронтальне ошменшня Bcix Kopie, яю не виявили ознак т1чки, протягом 72 годин теля введения простагландишв. Коровам, яких ос1меняють, за 72 годин мае бути введено ГнРГ).
У пор!внянш з програмами синхрошзаци т1чки, яю передбачають використання лише простагландишв, програма «Селект-синч» е бшьш ефективною не тшьки щодо покращення показника запл!дненост!, але i збшьшення юлькосп Kopiß у фазу анеструсу, в яких проявилася т1чка.
У пор!внянш з подвшною ш'екщею PGF програма «Селект-синч» випдно вир!зняеться високою часткою Kopie, у яких було виявлено т1чку, i вищим показником тшьносп Kopie .
Основною перевагою ще! програми е простота виконання i швидюсть реакцп-вщповщ!, яка вщзначаеться вищим числом Kopie в т1чщ. Бшьшють самок виявляе охоту протягом 2-4 дшв теля введения PGF.
Певною модифшащею ще! системи е скорочення часу виявлення т1чки i оименшя упродовж 72 годин теля введения PGF, що зменшуе збитки на виконання роботи. Д1агностика охоти в цьому випадку проводиться з метою
107
видшити з череди кор1в на початку т1чки. Можна також обмежити д1агностику т1чки до 48-60 годин теля введения PGF а у решти кор1в, яю не виявляють ознак т1чки, ос1менити через 72 години теля введения ГнРГ.
Така модифшащя «Селект-синч» дозволяе, з одного боку, досягти задовшьних показниюв заплщнення, з шшого боку, у пор1внянш з системою «Ова-синч» знизити витрати на гормони на 30-40%.
Якщо бшьше 50% кор1в не показують ознак т1чки протягом 72 годин теля застосування PGF, на 72 -у годину може бути безглуздою, тому що бшьша частина кор1в, швидше за все, перебувае у фаз1 анеструсу.
Недавш дослщження вказують на можливють пщвищення ефективносп програми «Ова-синч» шляхом застосування "пре-синхрошзацп", яка обумовила б те, що вс1 корови були б у лютеальнш фаз1 у момент першого введения ГнРГ. Ефект може бути досягнутий за допомогою двох ш'екцш PGF з штервалом 14 дшв, за 12-14 дшв до початку програми «Ова-синч». Самки, вщбраш для синхрошзацп по систем! «Ова-синч», повинш бути оглянут! через 18-24 дшв, з метою виявлення т1чки ! повторного ос1меншня. Проте система «Ова-синч» вимагае значних затрат пращ спещалют1в. Корови мають пройти чотириразове дослщження [9].
Програма , яка грунтуеться на згодовуванн! з кормом MGA (мелегестролу ацетат) ! PGF займае багато часу. Метод синхрошзацп охоти використовуеться в основному для телиць м'ясних та молочних порщ. Мелегестролу ацетат е аналогом прогестерону. Кращим спос1б згодовування MGA е зм!шування його з зерновою крупою, бшьш р!зноречив! результати отриман! з дом1шуванням MGA до комб!корм1в. Найважлившим елементом ц1е! програми е адекватне споживання корму 1, отже, гормошв. Денна доза повинна становити 0,5 мг на тварину протягом 14 дн!в [5].
За допомогою цього методу в частини телиць наступае т1чка упродовж 3-5 дн1в з початку задавания MGA. Однак, таких самок ос1меняти не сл1д, оскшьки результат буде незначний. Оптимальним термшом ос!мен1ння е пер1од 17-19 дшв теля останнього введения MGA ! ¿н'екц!! простагландину коровам. Охота у бшьшосп тварин повинна настати через 5-7 дшв теля ш'екци PGF. П1сля в!дм1чання ознак т1чки самка повинна бути отменено через 8-12 годин.
При своечасному виявленн! т1чки у належним чином п!дготовлен!й груш телиць, вщповщно до в1ку ! маси т1ла, можна досягнути 50-70% ошменшь.
Програма синхрон!зац!! т1чки з використанням внутр1шньо ваг!нального введения СГОЯ. Внутр!шньо-ваг!нальн! вставки прогестерону використовуються протягом 7 дшв. Введения PGF проводиться в день видалення вставки, або за день до цього. Самок ошменяють п1сля виявлення т1чки протягом 3-5 дшв через 8-18 годин теля першого спостереження.
Синхрон!зац1я стадп збудження статевого циклу у кор1в з використанням препарат!в-аналог!в простагландину F-2a, кр1м позитивного ефекту на л1зис жовтого т1ла, нер1дко мае негативний вплив на розвиток ! функщю фол!кул1в яечника у наступний теля синхрошзацп статевий цикл. Це пов'язано насамперед з неоднаковою лютеотропною чутливютю жовтого т1ла на введения препарата у р1зш фази його розвитку. Тому традиц1йно рекомендован! схеми синхрошзацп (дворазове введения синтетичного клопростенолу з ¿нтервалом 10-14 дн1в без урахування фази жовтого т1ла 1 розвитку нових фол1кул1в) не завжди гарантують
108
високий вщсоток заплщнюваносп у перший цикл теля синхрошзаци та збереження ваптносп.
При пор!внянш фармаколопчного ефекту вщ апробаци гестагенних препарат1в(крестар, норгестомет) у комбшаци з естрадюлом , препарата естрофан i ПГФ-форте на основ! клопростенолу та просольвш на основ! люпростюлу у дозах i схемах, передбачених вщповщними настановами з застосування i'x, встановлено, що лише крестар i ПГФ Вейке форте мають вплив, аналопчний до природного простагландину F-2a [7,8].
1нш1 апробоваш препарати виявляли надто сильну фармаколопчну д1ю на тканини яечника та статево! системи в цшому.
Застосування схем синхрон!зац!! i стимуляци статевого циклу i3 застосуванням гестагенних препарата (Norgestomet) та аналог!в PGF2a (PGF-Weyx-forte) у комб!нац!! з синтетичними гонадотроп!нами (Gonavet (Weyx) (Foligon) доповнювало лютеол!тичний ефект простагландин!в захисним i стимулюючим впливом на дозр!ваючий i овулюючий фол!кул яечника, що надал! мае позитивний вплив на розвиток наступного жовтого Tina.
У результат! анашзу ошменшня Kopie полюько! м'ясно! породи в плем!нному господарств! „Клен" у 2005-2010 роках встановлено, що сервю-перюд становить у середньому 112 дн!в, а у Kopie волинсько! м'ясно! породи на племзавод! „Зоря" цей показник складае 125 дшв. 1ндекс ос!мен!ння Kopie становить в!д 1,93 до 2,63 [4].
Причиною низького в!дсотку запл!дненост! Kopie найчаст!ше було субкл!н!чне запалення слизово! оболонки матки, яке переважно залишалося не виявленим, i таких Kopie своечасно не л!кували; запл!днення i ваг!тн!сть наступала лише п!сля вщновлення секреторно! функц!! ендометр!ю i маткових залоз, тобто через 5-6 мюящв п!сля род!в, тобто м!жотельний перюд у них розтягувався до 500 дшв i довше.
KpiM цього доведено, що коровам м'ясних порщ (волинська, пол!ська), що утримувалися разом з телятами протягом 6 мюящв, був властивий ф!з!олог!чний nyepnepiyM з досить швидкою !нволюц!ею матки, проте функц!ональна активн!сть яечник!в у них наступала значно ni3Hime.
Отже, розлади цикл!чно! функцп яечник!в п!сля отелення у Kopie наступають п!д впливом комплексу ендогенних та екзогенних фактор!в, серед яких важливе значения мае функцюнальний стан матки, зокрема ендометрда i маткових залоз[4].
Досл!дження Baker N.(1969) показують, що у м'ясних Kopie перша охота п!сля род!в з овуляц!ею настае через 36-71 день, а у молочних - через 20-40 дшв. Вплив на проявления охоти у Kopie теля род!в мають телята на тдсосг За Kaltenbach C.(1980), настання охоти у Kopiß, як! не мали телят на п!дсос!, в!дбуваеться через 25 дшв, а у Kopiß з телятами - через 61 день. Randel R.(1978) дов!в, що фактори до!ння i ссання телятами мають вплив на тривалють часового пром!жку в!д род!в до першо! охоти. У Kopie породи браман, як! утримувалися разом з шдсисними телятами, цей терм!н становив 72 дш [6].
Програми, що грунтуються на застосування ГнРГ i 48-годинного в!длучення телят. Ранне вщлучення теляти д!е як стимулятор для шдвищення ефективност! ос!мен!ння. Було шдтверджено, що ранн! в!длучення телят вщ Kopie викликають овуляц!ю у Kopiß п!д час анеструса. Проте, т!чка ¿ндукована у цей cnoci6, як правило, пов'язана з коротким естральним циклом (10 дн!в) i не призводить до
109
заплщнення. Якщо, наприклад, систем! синхрошзаци GnRH-PGF передуе вщлучення телят, на 0-2 день анеструса KopiB е ознаки т1чки, яке буде викликана вщлученням телят, а не д1ею гонадол1берину. У цьому випадку для KopiB будуть характерш зниження народжуваностг
Тим не менше, застосування цього чинника у поеднанш з шшими методами може, через синерпзм дп багатьох стимулятор1в для настання охоти, створювати позитивний вплив на ефектившсть синхрошзаци в чередг
Спещалютам у м'ясному скотарств1 можна запрограмувати широкий виб1р метод1в синхрошзаци т1чки, в залежносп вщ конкретних умов, юнуючих на ферм1 [8].
До ключових фактор1в при вибор1 методу синхрошзаци вщносяться: затрати пращ, cnoci6 утримання i фшсацп тварин, кватфшащя особи, що зд1йснюе ос1мен1ння, вгодовашсть i стан здоров'я тварин, наявнють перинатальних захворювань.
За наявн1стю доступно! робочо! сили можна вир1шувати, що до вибору програми з д1агностикою чи ос1мен1нням без виявлення т1чки. Проте, незалежно в1д вибору методики, можуть з'явитися незадов1льн1 результата, яю залежать в1д погр1шностей год1вл1, утримання i стану здоров'я тварин.
Отже, у належним чином впорядкованш черед1 м'ясно! худоби, незалежно вщ поточних обставин, завдяки синхрон1зац1! статевого циклу можна досягнути п1двищення ефективносп в1дтворення.
Л1тература
1. Рекомендац1! з проф1лактики непл1дност1 худоби (Г.В.Зверева, В.А.Яблонський, М.В.Косенко, С.П.Хомин, Г.Г.Харута, Г.М.Калиновський, В.И.Любецький, O.I.CeprieHKO.- Льв1в: ДНДК1 ветпрепарат1в, 2001.-18 с.
2. Зав1рюха B.I., Куртяк Б.М. Патолог1я орган1в розмноження та стимуляцп продуктивност1 KopiB - Льв1в: Те Рус, 1999.- 148 с.
3. Окрем1 аспекти штучно набуто! непл1дност1 KopiB / Хомин С.П., Костишин G.G., Кудла I.M. Кава С.И. Павлюк М.В.// Науковий вюник ЛНАВМ ¿м. С.З.Гжицького.- Т.8, №3 (30), Ч.1.-Льв1в, 2006 -С.176-179.
4. Особливосп синхрон1зац1! статевого циклу у KopiB волинсько! м'ясно! породи / Стефаник В.Ю., Костишин G.G., Кацараба О.А., та ¿н. // Науковий вюник ЛНУВМБ iM. С. 3. Гжицького- Т.14. №2 (52) Ч. 1, 2012- С. 301-305.
5. Willam M.Graves Dairy herd synchronisation programs // Bull.1227.-University of Georgia (USA). 2012 May - 1-8.
6. Goszczynsky J, Witkiewicz A. Ocena niektorych czynnikow wplywajacych na plodnosc bydla rasy charolaise // Prace i Materialy Zootechniczne, 1977, 14, str.67-84
7. Zebracki A, Glazer T., Zdunczyk S. Fruchtbarkeitsstorungen zwischen Milch- und Fleischrassen // Tierarztliche Umschau.-1986, 4, S.294-302.
8. Synchronization of estrus in beef cattle with norgestomet and estradiol valerate. J P Kastelic, W O Olson, M Martinez, R B Cook, and R J Mapletoft // Can Vet J. 1999 March; 40(3): 173-178.
9. R. Rasby, G. Deutcher. Synchronizing Estrus In Beef Cattle // University of Nebraska - Lincoln (USA). 2012: 1-14.
110
